- Presiding judge (HACC) : Shkodin Ya.V.
справа №991/118/24
провадження №1-кс/991/121/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
«29» січня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, представника власника майна - ОСОБА_3, детектива НАБУ ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_5, про часткове скасування арешту майна,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання адвоката ОСОБА_3 .
Обставини, якими обґрунтоване клопотання.
У своєму клопотанні адвокат ОСОБА_3 зазначає, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 листопада 2023 року в рамках кримінального провадження №52023000000000052 від 01 лютого 2023 року (справа №991/10101/23) за результатами розгляду клопотання прокурора САП ОСОБА_6 накладено арешт на нерухоме майно, яке належить на праві власності АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «АМТЕЛ» (далі - АТ «ЗНВКІФ «Амтел»), а саме на 76 квартир, розташованих за адресами: м. Київ, АДРЕСА_13-А; м. Київ, АДРЕСА_13-Б; м. Київ, АДРЕСА_13-Г; м. Київ, АДРЕСА_13-В. Цим судовим рішенням констатовано факт права власності на всі арештовані об`єкти нерухомого майна саме за АТ «ЗНВКІФ «Амтел», що насправді не відповідає дійсності в частині квартир, оскільки частина нерухомого майна належить на праві власності безпосередньо ОСОБА_5, а не вказаній юридичній особі, що документально підтверджено офіційними документами. Адвокат зазначає, що відповідно до укладених між ОСОБА_5 та АТ «ЗНВКІФ «Амтел» попередніх договорів від 02 червня та 21 серпня 2020 року сторони домовилися укласти основні договора купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, фактична адреса: АДРЕСА_2 ) та квартири АДРЕСА_3, фактична адреса: АДРЕСА_4 ), відповідно, на умовах, передбачених цим Договором, після прийняття будинку в експлуатацію, реєстрації права власності майбутнього продавця на квартиру за собою та після здійснення майбутнім покупцем, а в даному випадку ОСОБА_5, повної оплати забезпечувального платежу (попередньої оплати вартості квартири) на умовах та в порядку, визначеному цим Договором. Розмір забезпечувального платежу за попередніми договорами складав 444 720 грн. та 490 320 грн., грошовий розрахунок яких покупцем ОСОБА_5 був проведений, однак в силу життєвих ситуацій та військової агресії з боку російської федерації останній не зареєстрував відповідне право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Оскільки, на переконання адвоката, Державна реєстрація прав на нерухоме майно не є підставою набуття права власності, а лише засвідчує вже набуте особою право власності, ОСОБА_5 в даному випадку є добросовісним набувачем, не має будь-якого відношення до подій, фактів та обставин, які є предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, його лише пов`язують відносини з єдиною юридичною особою - АТ «ЗНВКІФ «АМТЕЛ», які мали місце з підстав придбання об`єкта нерухомого майна, то арешт на його майно накладено помилково. Тобто, викладені обставини вказують на відсутність потреби в подальшому застосуванні арешту на майно, а сам арешт є передчасним та необґрунтованим через не володіння прокурором і слідчим суддею відомостями щодо фактичного власника арештованого майна. В зв`язку з цим адвокат просить скасувати арешт в частині, а саме на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_5 та квартиру АДРЕСА_6, які на праві власності належать добросовісному покупцю ОСОБА_5 .
Позиція сторін у судовому засіданні.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3, який діє в інтересах володільця майна ОСОБА_5, клопотання про скасування арешту в частині майна ОСОБА_5 підтримав та просив його задовольнити. Додатково зазначив, що дійсно, арештовані квартири де-юре на праві власності належить АТ «ЗНВКІФ «Амтел»», однак між ОСОБА_5 та АТ «ЗНВКІФ «Амтел»» були укладені попередні договори та внесені передбачені ними забезпечувальні платежі, після чого ОСОБА_5 набув права на укладення основного договору та реєстрації права власності придбаних ним квартир, однак, в силу життєвих ситуацій, відразу після повного грошового розрахунку майно не зареєстрував, а наразі йому було відмовлено в укладені основного договору через накладений на нерухоме майно АТ «ЗНВКІФ «Амтел»» арешт в межах кримінального провадження. Повідомив, що письмової відмови в укладенні основного договору та реєстрації права власності у них немає, оскільки це було зроблено усно. Вважає, оскільки його клієнтом був укладений попередній договір, який передбачав укладення основного договору на придбання нерухомого майна, умови попереднього договору клієнтом виконані (проведено повний грошовий розрахунок), то, відповідно, ОСОБА_5 набув права власності на квартири, хоч і не зміг його зареєструвати.
Детектив НАБУ ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення цього клопотання та, посилаючись на ст. 635 ЦК України зазначив, що підставою виникнення права власності у ОСОБА_5 на квартири АТ «ЗНВКІФ «Амтел»» може бути лише основний договір, укладений між ними. Оскільки такого договору немає, квартири залишаються у власності АТ «ЗНВКІФ «Амтел»». Так як арештовані квартири, які набуті у власність АТ «ЗНВКІФ «Амтел»» за встановленою процедурою, були придбані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, арешт на них накладений законно. Також зазначив, що станом на час звернення до суду з клопотанням про накладення арешту ними перевірялися відомості з приводу власників квартир і інформація відносно їх перебування у власності фізичних осіб була відсутня. Не вбачає підстав для задоволення цього клопотання, оскільки ОСОБА_5 не набув права власності на зазначене ним нерухоме майно.
Встановленні обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.
В ході розгляду клопотання про скасування арешту майна слідчим суддею встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000052 від 01 лютого 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 209, ч.4 ст. 368, ч.4 ст. 369 КК України, яке було виділено з матеріалів кримінального провадження №52017000000000717 від 25 жовтня 2017 року, в якому повідомлено про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 368 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 369 КК України. Оскільки в ході досудового розслідування було встановлено, що підконтрольне ОСОБА_10 (тестю ОСОБА_7 ) АТ «ЗНВКІФ «Амтел»» набуло майнові права на приміщення об`єкта незавершеного будівництва від пов`язаного з ним ТОВ «Скайпроджект», яке попередньо набуло цей об`єкт нерухомості, зокрема, за рахунок операцій з коштами, отриманими злочинним шляхом (як неправомірна вигода за сприяння ОСОБА_7 . ОСОБА_9 у відшкодуванні ПДВ протягом 2015-2016 років) та подальшого придбання за рахунок цих коштів 77 квартир, які розташовані за адресами: АДРЕСА_7, АДРЕСА_8 та АДРЕСА_9, прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на ці 77 квартир з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 листопада 2023 року клопотання прокурора було частково задоволено та накладено арешт на нерухоме майно, зокрема на: квартиру АДРЕСА_6 та квартиру АДРЕСА_5 .
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ст. 174 КПК України).
У клопотанні адвокатом ОСОБА_3 ставиться питання про скасування арешту з нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_6 та квартири АДРЕСА_5 з посиланням на необґрунтованість такого арешту, оскільки власником зазначених квартир є ОСОБА_5, який жодного відношення до кримінального провадження, в межах якого був накладений такий арешт, не має.
Дослідивши та проаналізувавши доводи, викладені у клопотанні та висловлені в судовому засіданні, а також додані до нього документи, слідчим суддею встановлено наступне.
Зі змісту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 листопада 2023 року вбачається, що арешт на нерухоме майно, в тому числі на зазначені вище квартири, накладений з метою забезпечення спеціальної конфіскації. Накладаючи такий арешт слідчий суддя зазначив, що оскільки АТ «ЗНВКІФ «Амтел»» набуло майнові права на об`єкти нерухомості у ТОВ «Ковчег», де надалі було побудовано багатофункціональний комплекс «Метрополь» від пов`язаного з ним ТОВ «Скайпроджект», яке попередньо набуло цей об`єкт нерухомості, зокрема, за рахунок операцій з коштами, отриманими ймовірно злочинним шляхом (як неправомірна вигода за сприяння ОСОБА_7 . ОСОБА_9 у відшкодувані ПДВ протягом 2015-2016 років) та надалі отримало АТ «ЗНВКІФ «Амтел»» на власні рахунки кошти внаслідок операцій із зазначеним нерухомим майном (шляхом здійснення реалізації (продажу) раніше придбаних у ТОВ «Скайпроджект» приміщень, а згодом - шляхом придбання 76 квартир, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, АДРЕСА_14, АДРЕСА_8 та АДРЕСА_9 ), то стосовно такого майна можливо застосувати спеціальну конфіскацію, якщо за наслідками судового провадження буде встановлено факт незаконності його набуття.
Зазначені обставини також були підтверджені в ході розгляду 22 січня 2024 року колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційної скарги представника власника майна в інтересах АТ «ЗНВКІФ «Амтел»» на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 листопада 2023 року.
Проте адвокат, обґрунтовуючи своє клопотання в судовому засіданні зазначив, що слідчим суддею констатовано факт права власності на всі арештовані об`єкти нерухомого майна саме за АТ «ЗНВКІФ «Амтел»», що насправді не відповідає дійсності в частині квартир, оскільки частина нерухомого майна належить на праві власності безпосередньо ОСОБА_5, а не АТ «ЗНВКІФ «Амтел»», що також підтверджується долученими до клопотання попередніми договорами від 02 червня та 21 серпня 2020 року щодо купівлі квартир АДРЕСА_10, а також платіжними дорученнями щодо їх оплати.
Так, з досліджених в судовому засіданні матеріалів вбачається, що 02 червня та 21 серпня 2020 року між ТОВ «Компанія з управління активами «Альтіс-Транс», що діє від імені та в інтересах АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «АМТЕЛ» та ОСОБА_5 були укладені попередні договора щодо купівлі-продажу квартир АДРЕСА_11 і АДРЕСА_3 ). Відповідно до умов цих попередніх договорів, сторони домовилися укласти Основний договір на умовах, передбачених цим договором, після прийняття будинку в експлуатацію, реєстрації права власності Майбутнього продавця на квартиру за собою та після здійснення Майбутнім покупцем (ким є ОСОБА_5 ) повної оплати забезпечувального платежу (попередньої оплати вартості квартири) на умовах та в порядку, визначеним цим договором (п.2.3 попередніх договорів).
Адвокат вказав, що оскільки на виконання умов попередніх договорів від 02 червня та 21 серпня 2020 року, ОСОБА_5 проведено повний грошовий розрахунок за договорами, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, то вказана обставина може свідчити, що він набув права власності на об`єкти нерухомого майна - квартири АДРЕСА_11 і АДРЕСА_12, а державна реєстрація прав на нерухоме майно, яку в силу життєвих ситуацій не зміг оформити, лише засвідчує вже набуте особою право власності.
Однак, з такими висновками адвоката слідчий суддя погодитись не може, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За змістом ч. 2, 3 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності або спеціального майнового права на нього відповідно до закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Статтею 635 ЦК України визначено, що попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
В нашому випадку укладені між ТОВ «Компанія з управління активами «Альтіс-Транс», що діє від імені та в інтересах АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «АМТЕЛ» та ОСОБА_5 попередні договори від 02 червня та 21 серпня 2020 року визначають умови, на яких сторони зобов`язуються в певний строк укласти основний договір купівлі-продажу. Тобто, укладенням таких попередніх договорів лише обумовлюються наступні дії їх сторін, а не відбувається фактичне вибуття із власності продавця предмету продажу, а покупець не набуває право власності на це майно з укладенням попереднього договору.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що попередній договір не може вважатися самостійною підставою для переходу права власності на майно.
Отже, доводи адвоката щодо набуття ОСОБА_5 права власності на квартиру АДРЕСА_6 та квартиру АДРЕСА_5, за результатом розгляду цього клопотання не знайшли свого підтвердження.
З урахуванням встановлених під час розгляду цього клопотання обставин, у співвідношенні з наведеними учасниками доводів, на переконання слідчого судді, арешт нерухомого майна, в тому числі і квартири АДРЕСА_5 та квартири АДРЕСА_6, на даному етапі кримінального провадження залишається виправданим, у зв`язку з чим клопотання адвоката ОСОБА_3 про його скасування в цій частині задоволенню не підлягає, оскільки останнім не доведено, що ОСОБА_5 є власником/володільцем арештованого в межах цього кримінального провадження нерухомого майна.
Крім цього, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що спір щодо належності зазначеного в клопотанні нерухомого майна не підлягає розв`язанню в кримінальному процесі та може бути вирішений шляхом звернення до суду відповідної юрисдикції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_5, про часткове скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1