- Presiding judge (HACC) : Mykhailenko V.V.
Справа № 991/7781/23
Провадження 1-кп/991/97/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні питання про накладення грошового стягнення на обвинуваченого ОСОБА_11 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.04.2015 за № 12015100100003812 за обвинуваченням
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209КК України,
ОСОБА_11, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191 КК України,
ОСОБА_12, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Запоріжжя, зареєстрований за адресою (останнє відоме місце проживання): АДРЕСА_4,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191 КК України,
ОСОБА_13, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Києві, зареєстрована за адресою (останнє відоме місце проживання): АДРЕСА_5,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України,
ВСТАНОВИВ:
1.На розгляді у Вищому антикорупційному суді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України.
У зв`язку із неявкою 14.12.2023, 18.01.2024, 25.01.2024 в судові засідання обвинуваченого ОСОБА_11 . Суд поставив на обговорення питання про накладення на обвинуваченого грошового стягнення.
2.В судовому засіданні сторони висловили такі позиції:
2.1.Прокурор просив застосувати заходи забезпечення кримінального провадження та накласти грошове стягнення на обвинуваченого ОСОБА_11 .
2.2.Захисник ОСОБА_7 заперечив щодо накладення грошового стягнення, вважав розгляд зазначеного питання передчасним, оскільки ОСОБА_11 перебуває на лікуванні, про що суд проінформовано листом з лікарні та наданими консультаційними висновками лікарів. Обвинувачений безперервно перебуває на лікарняному, про що перед кожним судовим засіданням повідомляє суд. Разом з тим, Суд має можливість самостійно перевірити достовірність зазначеної інформації, після чого розглядати питання про накладення грошового стягнення.
2.3.Захисник ОСОБА_10 залишив вирішення питання на розсуд суду з урахуванням позицій та аргументів інших захисників.
2.4.Захисники ОСОБА_8, ОСОБА_9 заперечили щодо накладення на обвинуваченого грошового стягнення, вважає поставлене питання передчасним.
2.5.Обвинувачений ОСОБА_6 вважає накладення грошового стягнення незаконним та таким, що може призвести до погіршення стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_14 .
3.Заслухавши думку учасників, Суд дійшов таких висновків.
3.1.Відповідно до частини 2 статті 314 КПК України підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.
3.2.За змістом пункту 1 частини 7 статті 42, частини 1 статті 323 КПК України обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд. Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду.
3.3.Згідно з частиною 3 статті 146 КПК України суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов`язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення.
3.4.За приписами частини 1 статті 139 КПК України, якщо обвинувачений, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття на виклик суду на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
3.5.Поважні причини неприбуття особи на виклик визначені статтею 138 КПК України. Так, до таких причин віднесено:
1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання;
2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);
4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;
5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;
6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
7) несвоєчасне одержання повістки про виклик;
8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
3.6. Враховуючи викладене, під час вирішення питання застосування заходів забезпечення кримінального провадження як накладення грошового стягнення на обвинуваченого суд має встановити:
1) чи був обвинувачений викликаний у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку,
2) чи наявні (відсутні) поважні причини неприбуття обвинуваченого на виклик,
3) чи повідомив обвинувачений суд про причини свого неприбуття;
4) чи буде дієвим застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
3.6.1Порядок здійснення виклику у кримінальному провадженні передбачений главою 11 КПК України. Частинами 1, 2 статті 135, частиною 1, 2 статті 136 КПК України передбачено, що особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом. Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.
Виклик обвинуваченого ОСОБА_11 у судові засідання, призначені на 14.12.2023, 18.01.2024, 25.01.2024, здійснений з дотриманням вимог статей 135-137 КПК України.
Так, 10.11.2023 судом на зазначену в обвинувальному акті адресу проживання ОСОБА_11 ( АДРЕСА_3 ) направлена повістка про виклик у судове засідання, призначене на 14.12.2023, (а.с. 17; 21-22, т. 3). Згідно з рекомендованим повідомленням конверт повернутий із зазначенням причини такого повернення - адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 29, т. 3). Разом з тим, про поінформованість обвинуваченого щодо призначеного судового засідання свідчить отримане судом клопотання про відкладення судового засідання від його захисника ОСОБА_7, яке надійшло на електронну пошту суду в день судового засідання - 14.12.2023. В клопотанні захисник просив відкласти підготовче судове засідання у зв`язку із перебуванням ОСОБА_11 на лікарняному, посилаючись на доданий консультаційний висновок спеціаліста, у якому зазначено, що обвинувачений продовжує лікування (а.с. 62-63, т. 3).
Повістка про виклик у судові засідання, призначені на 18.01.2024 та 25.01.2024, направлена обвинуваченому ОСОБА_11 на зазначену вище адресу місця його проживання 18.12.2023 (а.с 117, т. 3). Також відповідно до складеної секретарем судового засідання довідки про доставку електронного документу від 19.12.2023 ОСОБА_11 викликався у судові засідання шляхом відправлення 15.12.2023 повістку про виклик до електронного кабінету обвинуваченого (а.с. 124, т. 5). Згідно з рекомендованим повідомленням конверт повернутий із зазначенням причини такого повернення - адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 29, т. 3). Від захисника ОСОБА_7 в день судового засідання - 18.01.2024 надійшло клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на цей день, у зв`язку із лікуванням від тяжкої хвороби та перебуванням ОСОБА_11 на лікарняному до 26.01.2024.
Як зазначено вище, обвинувачений не з`явився в судові засідання, призначені на 14.12.2023, 18.01.2024, 25.01.2024, а повідомлення про неможливість участі в них направлялися не завчасно, а безпосередньо в дні судових засідань. Тому Суд звертає увагу на систематичне порушення обвинуваченим ОСОБА_11 обов`язку прибувати на виклик суду.
3.6.2Сторона захисту у своїх доводах поважною причиною неприбуття у судові засідання зазначає перебування обвинуваченого ОСОБА_11 на лікуванні у зв`язку із тяжкою хворобою.
Поняття "тяжка хвороба" є ознакою, що не визначена у КПК України. Це такий фізичний стан особи, в якому вона перебуває тривалий час, внаслідок чого особа може бути неспроможною брати участь у судових засіданнях. При чому сама лише наявність хвороби не обов`язково має вплив на можливість прибувати на виклики або брати участь в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, а наявність тривалого захворювання лише в кожному конкретному випадку може бути розцінене як перешкода для участі особи в кримінальному провадженні.
З іншого боку, змагальність сторін, визначена статтею 22 КПК України, передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій. Таке обстоювання полягає не лише в повідомленні суду своєї позиції та в її належній аргументації, а й у доведенні відповідними засобами доказування певних обставин чи фактів, на яких вона ґрунтується.
Суд наголошує, що обставини на які посилається сторона захисту - наявність тяжкої хвороби або перебування в закладі охорони здоров`я без можливості його залишити, мають бути належним чином обґрунтовані та підтверджені відповідними доказами.
В даному випадку в обґрунтування поважності причин неявки обвинуваченого у судові засідання захисник ОСОБА_7 надав суду Консультаційний висновок спеціаліста (кардіолога) виданий 30.11.2023, згідно з яким ОСОБА_11 визнаний тимчасово непрацездатним, МВТН (медичний висновок про тимчасову непрацездатність ) до 13.12.2023 (а.с. 42, т. 3). 14.12.2023 захисник надав Консультаційний висновок спеціаліста (кардіолога), дата видачі якого не зазначена, в якому зазначено, що ОСОБА_11 продовжує лікування згідно рекомендацій, а медичний висновок по тимчасовій непрацездатності - до 02.01.2024 (а.с. 63, т.3).
Згідно з наказом "Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування" №110 від 14.02.2012, Консультаційний висновок спеціаліста є первинною обліковою документацією. Відповідно до пункту 2 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 028/о Консультаційний висновок спеціаліста, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України № 110 від 14.02.2012 року, закладами охорони здоров`я та фізичними особами - підприємцями, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, якими внесено медичні записи до Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров`я, форма № 028/о не ведеться. На вимогу пацієнта йому надається витяг з цього реєстру.
Суд також звертає увагу, що ОСОБА_11 відповідно до матеріалів справи займає посаду інженера в ДП «ЦСС».
У разі хвороби працівника (фізичної особи, яка працює на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання), він повинен звернутись до медичного закладу та отримати листок непрацездатності. Зазначений медичний документ встановлює факт тимчасової непрацездатності, який викликаний таким станом організму особи, що при певному захворюванні або травмі порушуються функції, що супроводжуються неможливістю виконання професійної роботи в звичайних виробничих умовах протягом визначеного проміжку часу, тобто носять зворотній характер. Оформлення листка непрацездатності є медичною дією, яка спрямована на усунення несприятливих факторів і означає початок лікування.
Відповідно до Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 №532/274/136-ос/1406, листок непрацездатності - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв`язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів. Відповідно до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 № 455, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім випадків, обумовлених п. 1.13, 2.7, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19, 2.20, 3.4, 3.16, 6.6 цієї Інструкції.
Отже, стверджуючи про лікування ОСОБА_11 і, відповідно, про неможливість прибути у судове засідання, призначене на 14.12.2023, сторона захисту не надала підтвердження перебування його на лікарняному.
В день судового засідання - 18.01.2023 захисник надав витяг з Електронного реєстру листків непрацездатності, у якому зазначено МВТН, створений 17.01.2024 і дійсний до 26.01.2024. Разом з тим, у витягу не вказується ідентифікуючі дані про особу, відсутнє прізвище та ініціали, тому Суд позбавлений можливості встановити факт перебування саме обвинуваченого ОСОБА_11 на лікарняному у зв`язку із втратою працездатності. В судовому засіданні Суд звернув на це увагу захисника, однак в наступному судовому засіданні - 25.01.2024 належне підтвердження (із якого було б видно, що цей МВТН створений щодо ОСОБА_11 ) також суду не надано.
На запит суду від 15.12.2023 до КНП «Вишгородська центральна районна лікарня» заклад охорони здоров`я повідомив, що 13.12.2023 обвинувачений ОСОБА_11 звернувся за медичною допомогою до лікаря-кардіолога для продовження лікування в амбулаторних умовах (а.с. 139, т. 3). Згідно з доданою до відповіді на запит виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 7708/23, ОСОБА_11 поступив планово у відділення ГКС в задовільному стані зі скаргами на задишку, підвищення АТ, дискомфорт в ділянці серця під час фізичного навантаження. На стаціонарному лікуванні перебував з 15.11.2023 до 20.11.2023 і виписаний для подальшого нагляду кардіолога за місцем проживання.
Із доданих копій документів вбачається, що обвинуваченому проведено оперативне втручання 16.11.2023 та 17.11.2023, яке було планове, тобто таке що не потребувало негайного втручання у зв`язку із загрозою для життя чи значного погіршення здоров`я. Отже, у суду немає відомостей про те, що ОСОБА_11 з 20.11.2023 у дати призначених судових засідань перебував у закладі охорони здоров`я.
З огляду на вищевикладене, враховуючи відсутність належного підтвердження тяжкої хвороби обвинуваченого або перебування його в закладі охорони здоров`я без можливості залишити цей заклад, суд не може визнати причини неявки у судові засідання поважними.
3.6.3У судове засідання призначене на 25.01.2024 обвинувачений ОСОБА_11 не з`явився та не повідомив Суд про причини своєї неявки, чим повторно порушив покладений на нього обов`язок з`явитися на виклик суду. При чому обвинувачений не надав документів на підтвердження поважності причин такої неявки у попередні судові засідання, призначені на 14.12.2023, 18.01.2024, і в судове засідання 25.01.2024.
3.6.4 Суд звертає увагу, що графік судових засідань завчасно визначається та узгоджується судом з учасниками. Обвинувачений ОСОБА_11 за консультаціями до лікарів звертається за день до судового засідання, а повідомлення про неможливість прибути за викликом направляється захисником безпосередньо перед судовими засіданнями. Така процесуальна поведінка обвинуваченого свідчить про можливе зловживання процесуальними правами з метою затягування розгляду справи. Суд констатує, що копії документів (консультаційні висновки та витяг з Електронного реєстру листків непрацездатності) не містять відомостей про тяжкість захворювання ОСОБА_11 або про перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад. Крім того, в них не міститься застереження щодо об`єктивної неможливості брати участь у судових засіданнях, зокрема, в режимі відеоконференції.
3.6.5. Це кримінальне провадження надійшло до Вищого антикорупційного суду 04.09.2023. Ухвалою від 05.09.2023 суд призначив підготовче судове засідання, кримінальна справа вже чотири місяці перебуває на стадії підготовчого судового засідання. ОСОБА_11, систематично не з`являється у судові засіданні, дати яких узгоджуються судом завчасно.
Водночас згідно з частиною 1 статті 318 КПК України судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні із обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених КПК України. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд (частини 1 та 2 статті 28 КПК України).
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Положення Конвенції кореспондуються з нормами національного законодавства. Так, частина 5 статті 28 КПК України закріплює право кожного на те, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите. Аналогічно частина 1 статті 283 КПК України гарантує право на розгляд обвинувачення в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.
Суд бере до уваги, що у зазначеному кримінальному провадженні до кримінальної відповідальності притягується ще троє осіб - ОСОБА_6, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, тому з метою дотримання балансу інтересів усіх обвинувачених та для забезпечення права на справедливий розгляд і вирішення справи в розумні строки щодо інших обвинувачених у справі, необхідно застосувати захід забезпечення.
Накладення грошового стягнення буде спонукати обвинуваченого до виконання вимог закону та сприяти його належній процесуальній поведінці. Без накладання грошового стягнення в даному випадку неможливо спонукати обвинуваченого до належної процесуальної поведінки - явки на виклик суду.
Керуючись статтями 138, 139, 144, 314, 372, 376 КПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Накласти на обвинуваченого ОСОБА_11 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3, за неявку без поважних причин:
- у судове засідання, призначене на 14.12.2023, грошове стягнення у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2684,00 грн;
- у судове засідання, призначене на 18.01.2024, грошове стягнення у розмірі 1,5 прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що складає 4026,00 грн.;
- у судове засідання, призначене на 25.01.2024, грошове стягнення у розмірі 2 прожиткових мінімуми, що складає 5 368,00 грн.
2. Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 1 ст. 147 КПК України особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
4. Повний текст ухвали буде оголошений 29.01.2024 о 16 год 55 хв.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3