- Presiding judge (HACC) : Tkachenko O.V.
Справа № 991/1073/24
Провадження № 1-кс/991/1084/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
09 лютого 2024 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя).
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження за № 52023000000000541 від 25 жовтня 2023 року.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1-4].
Інформація у скарзі відсутня.
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 388 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
ОСОБА_2
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ), яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які вона зобов`язана вчинити у визначений КПК України строк у кримінальному провадженні за № 52023000000000541 від 25 жовтня 2023 року.
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив.
Зі змісту скарги та долучених до неї матеріалів видно, що 15 жовтня 2023 року, ОСОБА_2 звернувся до НАБУ з повідомленням про вчинення кримінальних правопорушень з попередньою кваліфікацією за ч. 2, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 1.ст. 388, ч. 1 ст. 396, ч. 2 ст. 397 КК України.
У вказаному повідомлені скаржник просив: 1) розглянути дане повідомлення у відповідності до ст. 214 КПК України та повідомити про прийняте рішення на електронну адресу адвоката ІНФОРМАЦІЯ_1 та на електронну адресу Громадської ради при АРМА ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 2) надати на електронну адресу адвоката ІНФОРМАЦІЯ_1 та на електронну адресу Громадської ради при АРМА ІНФОРМАЦІЯ_2 витяг з ЄРДР; 3) повідомити номер, дату, П.І.Б. та посаду уповноваженої особи НАБУ, якою внесено відомості до ЄРДР на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.09.2023 у справі № 991/7815/23; 4) просив визнати ОСОБА_2 викривачем відповідно до ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції» та надати останньому та членам його родини державний захист відповідно до ч.2 ст.53 Закону України «Про запобігання корупції».
Проте, всупереч вимогам ст. 214 КПК України, відомості за вищевказаним повідомленням, до ЄРДР внесені не були.
У зв`язку з чим, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду 20 жовтня 2023 року постановив ухвалу, якою скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР задовольнив частково, а також зобов`язав уповноважену особу НАБУ внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення, за повідомленням Голови Громадської ради при АРМА, адвоката ОСОБА_2 від 15 жовтня 2023 року.
На виконання вказаної ухвали, уповноваженою особою НАБУ було відкрито кримінальне провадження за № 52023000000000541 від 25 жовтня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України.
23 жовтня 2023 року, 10 листопада 2023 року та 05 січня 2024 року, з метою реалізації прав заявника-викривача у кримінальному провадженні № 52023000000000541 від 25.10.2023, передбачених КПК України та ЗУ «Про запобігання корупції», ОСОБА_2 звертався до уповноваженої особи НАБУ з заявами та клопотаннями. Проте, жодна із вищевказаних заяв уповноваженою особою НАБУ не була розглянута та заявнику не надано відповіді.
Скаржник зазначає, що 19 листопада 2023 року, під час розгляду Вищим Антикорупційним судом його скарги на бездіяльність слідчого щодо не розгляду заяви/клопотання від 05 січня 2024 року, з метою реалізації прав викривача у кримінальному провадженні та у зв`язку з необхідністю збирання доказів до суду щодо порушень під час розслідування детективом НАБУ вимог ч.3 ст.60 КПК України, ст.ст. 53-53-9 Закону України «Про запобігання корупції», щодо захисту викривачів, ОСОБА_2 подано заяву до Національного агентства з питань запобігання корупції (надалі - НАЗК).
02 лютого 2024 року на електронну адресу ОСОБА_2 надійшла відповідь Національного агентства з питань запобігання корупції за №37-01/6294-24, з якої видно, що уповноваженою особою НАБУ не виконано обов`язок передбачений ч.9 ст.214 КПК України та протягом 24 годин з моменту внесення відповідних відомостей до ЄРДР у письмовій формі не повідомлено НАЗК про початок досудового розслідування за участю викривача по кримінальному провадженню від 25.10.2023 за № 52023000000000541.
Проте, про бездіяльність уповноваженої особи НАБУ ОСОБА_2 стало відомо з відповіді НАЗК від 02 лютого 2024 року.
У зв`язку з чим, ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою, у якій просить зобов`язати уповноважену особу НАБУ у письмовій формі повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції про початок досудового розслідування НАБУ за участю викривача ОСОБА_2, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, передбачені частиною п`ятою цієї статті 214 КПК України. Крім того, скаржник просить розглядати скаргу за його відсутності.
Зазначені у скарзі обставини підтверджуються долученими до неї копіями документів, а саме: витягом з ЄРДР; ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 жовтня 2023 року; заявою до НАЗК; відповіддю НАЗК від 02 лютого 2024 року; ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 листопада 2023 року тощо.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 уточнив вимоги своєї скарги та просив зобов`язати детектива НАБУ та прокурора САП розглянути його клопотання від 17 січня 2024 року, в іншій частині вимоги скарги не підтримав.
Уповноважені особи НАБУ та САП у судове засідання не з`явилися. Разом з тим, детектив ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_5 направили до суду письмові заперечення, у яких зазначили про відсутність підстав для задоволення скарги.
Слідчий суддя дослідив скаргу ОСОБА_2 та додані до неї матеріали.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 КПК України: «Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження».
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 9 КПК України: «У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч. 1-2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України: «Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 33-1 КПК України: «Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 КПК України: «Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 214 КПК України: «Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається».
Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, умовою підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду є вчинення злочину особою, яка обіймає будь-яку з посад, визначених п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Відповідно до вимог п. п. 2 та 3 ч. 5 ст. 216 КПК України: «Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); 3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини».
Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 ст. 220 КПК України: «Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй».
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України: «На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування».
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України: «Скарга повертається, якщо: скарга не підлягає розгляду в цьому суді».
Відповідно до вимог примітки ст. 45 КК України: «Корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу».
Зі змісту зазначених норм видно, що належність кримінального правопорушення до підсудності Вищого антикорупційного суду визначається сукупністю вимог до його предметної підсудності (умов підсудності), які встановлені ч. 1 ст. 33-1 КПК України, а саме: належністю кримінального правопорушення до переліку корупційних злочинів, зазначених у примітці до ст. 45 КК України або/та кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 206-2, 209, 211, 366-1 КК України та обов`язковою наявністю хоча б однієї з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
З інформації, яка міститься у витягу з ЄРДР, який долучений до вказаної скарги, видно, що уповноваженою особою Національного антикорупційного бюро України до ЄРДР 25 жовтня 2023 року зареєстровано кримінальне провадження за № 52023000000000541 та внесено відомості за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя зазначає, що вищевказане кримінальне провадження не належать до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, а відповідно і до сфери здійснення судового контролю слідчими суддями Вищого антикорупційного суду, відповідно до вимог ч. 1 ст. 33-1 КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про те, що розгляд і вирішення вказаної скарги знаходиться поза межами здійснення судового контролю слідчого судді Вищого антикорупційного суду, у зв`язку з чим вона підлягає поверненню скаржнику на підставі п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст. ст. 33-1, 214, 216, 303-304, 306, 376 КПК України, дійшов висновку про повернення скарги ОСОБА_2
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
Скаргу стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР повернути ОСОБА_2 .
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1