- Presiding judge (HACC): Sikora K.O.
Справа № 991/1110/24
Провадження № 1-кс/991/1121/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
В С Т А Н О В И Л А :
І. Суть скарги
1.1. 09 лютого 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена скарга, у якій ОСОБА_3 просив визнати протиправною бездіяльність керівника Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) ОСОБА_4 та зобов`язати його внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) відомості про кримінальне правопорушення за його заявою.
Скарга обґрунтована тим, що 29 січня 2024 року ОСОБА_3 подав до НАБУ заяву про вчинення заступником Міністра розвитку громад та територій України ОСОБА_5, директором Директорату просторового планування територій та архітектури Міністерства розвитку громад та територій України (надалі - Мінрегіон) ОСОБА_6 та директором Державного підприємства «Дія» ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України. Відомості за вказаною заявою до ЄРДР внесені не були, що на думку скаржника, є порушенням ст. 214 КПК України.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Скаржник у судове засідання не прибув, скерував слідчому судді заяву, у якій просив розглянути скаргу за його відсутності.
Частина 3 ст. 306 КПК України передбачає, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу. Водночас, участь особи у розгляді скарги є її правом, а не обов`язком, і вона вільна у використанні цього права відповідно до засади диспозитивності (ч. 1 ст. 26 КПК України). Кримінальний процесуальний закон не пов`язує можливість захисту прав особи з її безпосередньою участю у судовому засіданні, а тому неприбуття скаржника у судове засідання не є перешкодою для розгляду його скарги по суті.
2.2. Уповноважена особа НАБУ у судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлена належним чином. Відсутність особи, бездіяльність якої оскаржується, не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 3 ст. 306 КПК України).
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши скаргу, додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
3.2.1. Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено право оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Положення ч. 1 ст. 214 КПК України покладають на слідчого обов`язок невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
3.2.2. Порядок внесення таких відомостей врегульований ч. 5 ст. 214 КПК України та розділом ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30 червня 2020 року. Зокрема, цими нормативно-правовими актами передбачено, що до ЄРДР підлягає внесенню короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Разом з тим, як зазначив Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2021 року у справі № 556/450/18, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Викладене свідчить про наявність у слідчого та прокурора обов`язку після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, перевірити достатність відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, і лише за наслідками такої перевірки ним може бути ухвалене рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у повідомленні має бути зазначено конкретні відомі заявнику обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому воно полягало, які особи причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК). Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак, наведення доводів, чому він вважає, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
Оцінюючи, чи відбулося виконання цього обов`язку відповідно до вимог кримінального процесуального закону, слідчий суддя має з`ясувати, чи містить зміст повідомлення про кримінальне правопорушення обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
3.2.3. Також під час оцінки доводів скарги слід виходити з приписів ч. 1 ст. 306 КПК України, яка пов`язує можливість її розгляду (чи окремих її вимог) слідчим суддею Вищого антикорупційного суду з належністю кримінальних проваджень до підсудності цього суду. Така підсудність визначається за одночасної наявності двох обов`язкових ознак (ч. 1 ст. 33-1 КПК України):
- стаття кримінального закону, за якою здійснюється кримінальне провадження, належить до переліку корупційних, передбачених приміткою до ст. 45 КК України, або передбачена ч. 1 ст. 33-1 КПК України (ст. 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України);
- наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, які визначають особливості суб`єктного складу та предмету таких кримінальних правопорушень.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень кримінальним процесуальним законом. Такі повноваження, серед іншого, обмежуються здійсненням судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб лише у кримінальних провадженнях (стосовно кримінальних правопорушень), належних до підсудності відповідного суду.
3.3. Зміст заяви про вчинення кримінального правопорушення
29 січня 2024 року ОСОБА_3 звернувся до НАБУ із заявою про вчинення кримінального правопорушення, яка того ж дня була зареєстрована бюро.
Як зазначено у заяві, Національна спілка архітекторів України (далі - НСАУ) реалізує делеговані повноваження Мінрегіону щодо проведення професійної атестації архітекторів. Разом з тим, без ухвалення рішення про припинення таких повноважень Мінрегіоном, посадовим особам НСАУ було заблоковано доступ до Електронної системи, з використанням якої здійснювалися ці повноваження. Зокрема, директор ДП «Дія» ОСОБА_7 створив штучні технічні перешкоди, які унеможливлюють вчинення НСАУ дій, пов`язаних з атестацією архітекторів. Зазначені перешкоди, за твердженням заявника, були здійснені за письмовою вказівкою заступника Міністра розвитку громад та територій України ОСОБА_5 . Згодом ОСОБА_5 та директор Директорату просторового планування територій та архітектури Мінрегіону ОСОБА_6 без належних для того підстав у письмовому порядку констатували відсутність з 12 травня 2022 року у НСАУ делегованих повноважень.
За твердженням ОСОБА_3, у зв`язку з наведеними діями НСАУ були заподіяні збитки у вигляді упущеної вигоди розміром 24 156 грн, яка полягає у неотриманні плати за здійснення професійної атестації архітекторів.
3.4. Обставини, встановлені слідчим суддею
Слідчий суддя встановила, що скарги ОСОБА_3 аналогічного характеру вже неодноразово були предметом судового контролю, здійснюваного слідчими суддями Вищого антикорупційного суду.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою від 10 квітня 2023 року у справі № 991/3034/23 задоволено скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за його заявою. Зі змісту ухвали вбачається, що скарга стосувалася невнесення до ЄРДР тих самих обставин.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 991/8393/23 було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову детектива про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 12 квітня 2023 року за № 52023000000000166. Як зазначено в ухвалі, досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні було розпочате за заявою ОСОБА_3 на підставі згаданої ухвали слідчого судді від 10 квітня 2023 року. Постановою детектива від 14 вересня 2023 року кримінальне провадження було закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 грудня 2023 року зазначене рішення залишене без змін.
12 січня 2024 року ОСОБА_3 знову звернувся до Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою аналогічного змісту від 01 січня 2024 року. Ухвалою слідчого судді від 23 січня 2024 року у справі № 991/274/24 у задоволені скарги було відмовлено.
Наведені обставини свідчать про те, що заява ОСОБА_3 від 29 січня 2024 року спрямована на ініціювання кримінального провадження за обставинами, які вже були предметом досудового розслідування, яким вже була надана правова оцінка детективом і правильність такої оцінки перевірена слідчим суддею у межах судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях. Законність зазначеного рішення слідчого судді була перевірена у межах процедури апеляційного оскарження.
За таких обставин слідчий суддя констатує, що права ОСОБА_3 вже були захищені у порядку ст. 303 КПК України, а повторне внесення тих самих відомостей до ЄРДР не призведе до очікуваного скаржником результату, адже згідно з п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у випадку, якщо існує нескасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав встановлення, зокрема, відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності.
Процесуальний інститут оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, спрямований на додержання засади публічності, яка передбачає обов`язок розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила (ст. 25 КПК України).
Втім, у цьому випадку відсутні підстави констатувати можливість недодержання цієї засади, адже передбачений нею обов`язок був детективом виконаний, а законність ухваленого ним рішення перевірена у межах судового контролю та процедури апеляційного оскарження.
Викладене свідчить про те, що скарга не пов`язана із захистом особою своїх прав, а спрямована на повторне ініціювання досудового розслідування за фактами, по яким досудове розслідування вже проведене.
Враховуючи, що наведені у заяві ОСОБА_3 факти, як було з`ясовано у встановленому законом порядку, не містять відомостей про кримінальне правопорушення, у задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И Л А :
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Положення ч. 3 ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 4-р(ІІ)/2020 від 17 червня 2020 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1