- Presiding judge (HACC) : Moisak S.M.
Справа № 991/5573/22
Провадження 1-кп/991/20/23
УХВАЛА
Іменем України
12 лютого 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
цивільного позивача/потерпілого ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,
обвинуваченого ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали суду в м. Києві клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу та заяву заставодавця ОСОБА_10 про повернення застави у кримінальному провадженні, внесеному 27 жовтня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020100000002168,
за обвинуваченням ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новогродівка Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження, внесене 27.10.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020100000002168, за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
22.01.2024 на адресу суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого, шляхом зменшення розміру застави. Того ж дня до суду заставодавцем ОСОБА_10 також подано заяву про повернення застави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_9, у розмірі 100 000 гривень.
Доводи клопотання про зміну запобіжного заходу та заяви про повернення застави
В обґрунтування поданого клопотання захисник зазначає, що ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29.08.2022 до ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у сумі 2 800 000 гривень. Внаслідок внесення застави ОСОБА_9 звільнено з-під варти. Відповідно до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави з покладанням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Строк дії покладених на ОСОБА_9 обов`язків сплив 16.11.2022. Разом з цим, як до застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу, так і після спливу строку дії обов`язків обвинувачений жодного разу не ухилився від явки до суду чи до прокурора. 27.07.2023 та 25.10.2023 ухвалами Вищого антикорупційного суду зменшено розмір застави до 2 400 000 грн та 2 300 000 грн відповідно. Поведінка ОСОБА_9 є добросовісною, останній усвідомлює свій процесуальний статус і наявність обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним законодавством. За час обізнаності ОСОБА_9 про існування зазначеного кримінального провадження він своєю поведінкою довів відсутність існування ризику переховування.
Захисник також повідомив, що одним із заставодавців, яким були внесені кошти у якості застави за ОСОБА_9 виступив батько обвинуваченого - ОСОБА_10 . На теперішній час у заставодавця виникла необхідність у поверненні застави. Підставою необхідності повернення застави є влучання БПЛА в промислове приміщення та необхідність проведення у ньому ремонтних робіт для відновлення можливості виробляти хлібобулочну продукцію.
Враховуючи добросовісну поведінку обвинуваченого протягом усього часу досудового розслідування та судового розгляду, захисник зазначає, що зменшення розміру застави не вплине на подальшу поведінку ОСОБА_9 .
ОСОБА_10 у заяві про повернення застави повідомив таке. З часу застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді застави останній жодного разу не вчиняв дій, які можуть свідчити про порушення приписів КПК України щодо процесуальних обмежень, пов`язаних з його статусом. Водночас заставодаведь посилається на пошкодження належного йому промислового приміщення з виготовлення м`яса та хлібобулочної продукції, внаслідок влучення БПЛА «Shahed». Зазначене підприємство єдине, яке забезпечувало хлібом населення з найближчих населених пунктів. Пошкоджені також транспортні засоби, які використовувалися для транспортування виготовленої продукції. Для відновлення виробництва необхідні значні ресурси. Тому виникла необхідність у поверненні коштів, які сплачувалися у вигляді застави за обвинуваченого ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 62020100000002168.
07.02.2024 заставодавцем ОСОБА_10 подано доповнення до заяви про повернення застави. Відповідно до додатково наданих документів 26.01.2024 відбувся черговий ракетний обстріл смт Новогродівка Донецької області. У результаті обстрілу пошкодження зазнали нежитлові будівлі продуктового магазину, суміжні складські приміщення та гаражі за місцем здійснення його підприємницької діяльності. Відновлення відповідних споруд потребує залучення грошових активів.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні подане клопотання підтримав. Додатково наголосив на тому, що вже після подання клопотання про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення суми застави нерухоме майно заставодавця зазнало чергового обстрілу та було пошкоджено. Його відновлення потребує матеріальних ресурсів. Просив клопотання задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав клопотання захисника. Зазначив, що протягом усього часу існування кримінального провадження його поведінка є належною. Від явки до сторони обвинувачення та суду не ухилявся. Ризик переховування відсутній. З огляду на необхідність відновлення батьком промислових приміщень просив зменшити суму застави та повернути заставодавцю внесені ним кошти.
Захисник ОСОБА_8 підтримав клопотання про зміну запобіжного заходу. Наголосив, що поведінка ОСОБА_9 не викликає у сторони обвинувачення нарікань. Відтак, поведінка є бездоганною. ОСОБА_9 розуміє усі покладені на його процесуальні обмеження і зменшення суми застави на 4% не призведе до зміни поведінки обвинуваченого.
Прокурор ОСОБА_11 заперечував проти задоволення клопотання. Послався на продовження існування ризику. Зазначив, що сторона захисту попереднього разу також посилалася на обстріли промислових приміщень заставодавця, як підставу для повернення грошових коштів. Внесена застава повинна забезпечувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Відповідно до податкових декларацій заставодавця ним за останні роки отримано доходів в рази більше, ніж та сума, про повернення якої йдеться у заяві. Просив відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту.
Цивільний позивач ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання.
Оцінка та висновки суду щодо вирішення клопотання захисника
Дослідивши та проаналізувавши доводи клопотання захисника про зміну запобіжного заходу та клопотання заставодавця, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши долучені документи колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до приписів ст. 194 КПК України запобіжний захід може бути застосований до особи виключно у випадку, якщо буде доведено обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Відтак, для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту остання повинна довести те, що обставини, наведені у ст. 194 КПК України, та які враховувалися судом при застосуванні запобіжного заходу, зникли або ж зменшилися настільки, що подальше застосування будь-якого запобіжного заходу буде безпідставним.
У судовому засіданні встановлено, що ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29.08.2022 (справа № 991/2997/22, провадження № 11-сс/991/254/22) до ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у сумі 2 800 000 грн. Внаслідок внесення визначеної суми застави ОСОБА_9 звільнено з-під варти та він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Водночас вищевказаною ухвалою на обвинуваченого покладено обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Підставою застосування вищеназваного запобіжного заходу стала доведеність стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованих йому кримінальних правопорушень та наявності ризиків того, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
На момент вирішення колегією суддів клопотання сторони захисту щодо обвинуваченого ОСОБА_9 продовжує діяти запобіжний захід у вигляді застави. Разом з тим, строк дії додаткових обов`язків закінчився через те, що сторона обвинувачення не зверталася до слідчого судді/суду із клопотанням про їх продовження.
Колегією суддів також встановлено, що ухвалами Вищого антикорупційного суду від 27.07.2023 та 25.10.2023 зменшено розмір застави до 2 400 000 грн та 2 300 000 грн відповідно.
В обґрунтування необхідності зміни запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_9 захисник у клопотанні посилається на те, що поведінка обвинуваченого за час досудового розслідування та судового розгляду не викликала нарікань ані з боку сторони обвинувачення, ані з боку суду. Про вказане свідчить відмова прокурора звернутися із клопотанням про продовження строку дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. Не зважаючи на закінчення строку дії відповідних обов`язків, ОСОБА_9 не ухиляється від явки до суду і розуміє процесуальні обмеження, пов`язані з його статусом. Водночас, оскільки Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу враховувався майновий стан його близьких родичів, зокрема батька, то втрата та пошкодження частини майна останнього є підставою для зменшення розміру визначеної обвинуваченому застави. Також захисник наголосив на тому, що відновлення зруйнованих приміщень потребує залучення значних коштів. Заставодавець не надавав своєї згоди на звернення внесеної ним застави на виконання вироку в частині майнових стягнень, та повернення частини існуючої застави не вплине на виконання ОСОБА_9 процесуальних обов`язків, проте сприятиме відновленню промисловому виробництву ОСОБА_10 .
Підстави та порядок звернення із клопотанням про зміну запобіжного заходу передбачено ч. 1 ст. 201 КПК України, ч. 5 ст. 194 КПК України.
З сукупного аналізу приписів кримінального процесуального законодавства вбачається, що підставою для зміни запобіжного заходу є, зокрема, наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею, судом при застосуванні запобіжного заходу, зміна обставин підозри/обвинувачення, зменшення встановлених ризиків.
Частинами 1, 2 статті 182 КПК України визначено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Оцінивши доводи сторони захисту в частині аргументів про належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_9, як на підставу для твердження про відсутність ризиків, та як наслідок необхідність зміни запобіжного заходу, колегія суддів зазначає таке.
Застава є запобіжним заходом, тобто заходом процесуального примусу, метою якого є запобігання ризикам, встановленим слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України у випадку порушення підозрюваним/обвинуваченим покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Таким чином, фактично застава у відповідному розмірі забезпечує виконання підозрюваним/обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та є засобом запобігання перешкоджанню підозрюваним/обвинуваченим кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зважаючи на вказане, на переконання суду, відсутність з боку обвинуваченого будь-яких порушень чи створення перешкод для кримінального провадження за умови застосування до нього запобіжного заходу не є достатньою підставою для твердження про відсутність того чи іншого ризику. Втім, зазначена обставина свідчить про те, що застосований запобіжний захід є дієвим, та таким, що у достатній мірі забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого. На переконання суду, саме визначений на теперішній час розмір застави забезпечує належну поведінку ОСОБА_9 .
У контексті твердження сторони захисту про відсутність ризиків колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке. Як попередньо зазначалося, відповідно до змісту ухвали від 29.08.2022 колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду встановлена наявність ризику, зокрема, того, що обвинувачений переховуватиметься від суду. На переконання колегії суддів, хоча наведений ризик і зменшився у порівнянні з часом ухвалення вищенаведеного процесуального рішення, втім не втратив своєї актуальності в повній мірі. Разом з цим, ризик впливу на свідків активізується на стадії судового розгляду, коли відбувається допит свідків сторони обвинувачення.
З приводу аргументів сторони захисту та заставодавця щодо необхідності повернення застави ОСОБА_10 з огляду на пошкодження промислових приміщень та транспорту, які на праві приватної власності належать останньому, колегія суддів зазначає, що вказані обставини не є релевантними для підстав зміни запобіжного заходу. На вказані обставини судом попередньо неодноразово зверталася увага в ухвалах від 27.07.2023 та 25.10.2023.
Так, відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою. Таким чином, вищезазначені законодавчі положення пов`язують можливість повернення застави виключно з припиненням дії цього запобіжного заходу.
Колегія суддів наголошує, що у випадку застосування до підозрюваного/обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави, відповідно до положень ст. 182 КПК України внесення застави заставодавцем є його правом, як у випадку застосування запобіжного заходу у вигляді застави як основного запобіжного заходу, так і у випадку, коли заставу визначено в якості альтернативного запобіжного заходу до тримання під вартою. Таким чином, внесення заставодавцем грошових коштів в якості застави за підозрюваного/обвинуваченого є актом доброї волі такої особи. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню. При цьому, відповідний статус заставодавця не вичерпується самим лише фактом внесення визначеної грошової суми, оскільки погоджуючись внести заставу, особа автоматично погоджується мати відповідні обов`язки заставодавця протягом дії цього запобіжного заходу. Водночас така особа несе і ризик втрати внесених нею коштів у випадку невиконання підозрюваним/обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.
З огляду на вищезазначене у заставодавця відсутні підстави очікувати, що грошові кошти, внесені ним у якості застави за підозрюваного/обвинуваченого, будуть йому обов`язково повернуті у найкоротший строк за його бажанням до припинення дії цього запобіжного заходу.
Таким чином, колегією суддів при ухваленні судового рішення не беруться до уваги обставини, що мали місце в житті заставодавця ОСОБА_10 після останньої зміни обвинуваченому запобіжного заходу. Разом з цим, судом також не приймаються до уваги і посилання прокурора на доходи ОСОБА_10 за останні роки та його майновий стан з огляду на відсутність будь-яких документальних підтверджень висловленої позиції.
Підсумовуючи вищевикладене, колегією суддів при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення суми застави та заяви про повернення застави не встановлено підстав для їх задоволення. Отже, у задоволенні заяви та клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 131, 177-178, 182, 194, 201, 350, 369-372 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 62020100000002168 від 27.10.2020.
Відмовити у задоволенні заяви заставодавця ОСОБА_10 про повернення застави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 62020100000002168 від 27.10.2020.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_12
Судді
ОСОБА_13