Document No. 117032577

Справа № 263/13252/17

Провадження №11-кп/991/32/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (в режимі відеоконференції з власних

технічних засобів), ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора про продовження обвинуваченим строку дії запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання та обов`язків, визначених вироком, а також клопотання захисника ОСОБА_15, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8, про скасування покладеного на його підзахисного обов`язку - носити електронний засіб контролю, заявлені до початку розгляду апеляційних скарг на вирок Вищого антикорупційного суду від 31 жовтня 2023 року, ухвалений за результатами розгляду кримінального провадження №42017000000000061 від 12 січня 2017 року стосовно обвинувачених:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Маріуполь Донецької області, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Армянськ Автономної Республіки Крим, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 368 Кримінального кодексу України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Донецьк, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_6,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 368 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Вищого антикорупційного суду від 31 жовтня 2023 року обвинувачених: ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 3 (три) роки, з позбавленням класного чину радника юстиції, та конфіскацією всього належного йому на праві власності майна; ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 368 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна; ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 368 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Вирішені питання щодо запобіжних заходів, речових доказів та процесуальних витрат. Зокрема, до обвинувачених застосовано запобіжні заходи у виді особистого зобов`язання із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На вказаний вирок сторонами захисту та обвинувачення подані апеляційні скарги.

Ухвалою судді-доповідача Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, під час підготовки кримінального провадження до апеляційного розгляду частково задоволено клопотання прокурора про продовження обвинуваченим строку дії запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання та обов`язків, покладених на них за вироком.

05 лютого 2023 року прокурор подав клопотання про продовження запобіжного заходу та обов`язків, покладених на обвинувачених згідно вироку Вищого антикорупційного суду від 31 жовтня 2023 року до закінчення апеляційного розгляду. Клопотання мотивоване наявністю у кримінальному провадженні ризику переховування від органів досудового розслідування (суду), що існував при обранні вищевказаного запобіжного заходу. Крім цього, 12 лютого 2023 року захисником обвинуваченого ОСОБА_8 адвокатом ОСОБА_15 подано клопотання про скасування покладеного на його підзахисного обов`язку носити електронний засіб контролю, яке мотивоване погіршенням стану здоров`я ОСОБА_8, необхідністю нагляду лікарів та лікування в кардіологічному центрі, що ускладнює носіння електронного засобу контролю.

В судовому засіданні прокурор подані ним клопотання підтримав, просив їх задовольнити. Сторона захисту, не заперечуючи клопотання захисника ОСОБА_15, висловила незгоду з клопотаннями прокурора, наголосивши на порушенні ним процедури їх подання, відсутності ризику переховування обвинувачених від суду та незручностях, пов`язаних з носінням електронного засобу контролю, що негативно відображається на повсякденному житті обвинувачених, особливо в умовах воєнного стану.

Вислухавши доводи сторін, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для продовження обвинуваченим строку дії запобіжного заходу та процесуальних обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, покладених на них вироком, а також відмови у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_15 щодо скасування ОСОБА_8 обов`язку носити електронний засіб контролю, як необґрунтованого.

Виходячи зі змісту ст. 199 КПК України та з огляду на стадію кримінального провадження, відповідні клопотання прокурора розглядаються за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу з додатковою перевіркою обставин в обґрунтування заявленого прокурором ризику, для запобігання якого були покладенні процесуальні обов`язки (ч. 3, 5 ст. 199 КПК України).

Згідно обвинувачення, визнаного судом першої інстанції доведеним, ОСОБА_6 з використанням наданого йому службового становища, поєднавши свої дії з вимаганням неправомірної вигоди, за пособництва ОСОБА_7 та ОСОБА_8 одержав від ОСОБА_16 неправомірну вигоду у виді 10 000 доларів США, тобто у великому розмірі, за не перешкоджання та сприяння у поверненні ОСОБА_17 вилученого у межах кримінального провадження майна.

При розгляді клопотання прокурора щодо запобіжного заходу суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Виходячи з наявних матеріалів провадження, за викладених у вироку обставин, не оцінюючи докази на предмет їх належності та допустимості, а вирок з точки зору його обґрунтованості, колегія в межах судового контролю дійшла висновку про наявність обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 3 ст.368 КК України, що відповідає стандарту доказування «обґрунтована підозра». Отже, колегія перевіряє обґрунтованість наведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам кримінального провадження (ст. 177 КПК України). Один з таких ризиків закон пов`язує зі спробами переховуватися від суду. Очікування набрання законної сили можливого суворого вироку має значення при встановленні ризику переховування, однак в сукупності з іншими обставинами.

Ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», пункт 58).

Заявлений прокурором ризик переховування обвинувачених заслуговує на увагу з огляду на те, що останні обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке є тяжким, та оскаржуваним вироком їм призначене основне покарання у виді позбавлення волі.

Поряд з цим обвинуваченні після початку повномасштабної військової агресії Російської Федерації добровільно евакуювались на підконтрольну Україні територію, повідомили суд про зміну місця свого перебування та наразі проживають за вищевказаними адресами, мають міцні соціальні зв`язки.

Враховуючи, що апеляційний розгляд триває, суд вважає, що заявлений прокурором ризик не зменшився та продовжує існувати на стадії апеляційного розгляду. Наявність цього ризику є достатньою підставою для продовження до набрання вироком законної сили строку дії запобіжного заходу та процесуальних обов`язків. При цьому суд виходить з положень пунктів 1, 2 частини 4 статті 374, ст.377 КПК України, що не виключають можливості вирішення питання про запобіжний захід на період до набрання вироком законної сили.

Доводи клопотання захисника ОСОБА_15 про необхідність скасування його підзахисному обов`язку носити електронний засіб контролю колегія суддів вважає необґрунтованими. Матеріали клопотання не містять достатніх відомостей про наявність перешкод для кардіологічного обстеження чи лікування ОСОБА_8 під час носіння такого засобу. Зокрема, зазначене не вбачається з долучених до клопотання виписок з медичної картки хворого, датованих 2015-2017 роками, а інших документів, які підтверджують стан здоров`я обвинуваченого захисником не надано.

Щодо посилань сторони захисту на незручності використання електронного засобу контролю, суд вважає, що останній є важливим чинником контролю за процесуальною поведінкою обвинувачених, що враховано при ухваленні вироку і визначенні виду запобіжного заходу з чим погоджується колегія, відхиляючі відповідні твердження сторони захисту як непереконливі.

Доводи сторони захисту щодо порушення прокурором процедури звернення з відповідним клопотанням колегія суддів також відхиляє як не істотні, адже йдеться про продовження дії запобіжного заходу, застосованого до обвинувачених при ухваленні вироку, де викладені мотиви його застосування. Крім того, апеляційним розглядом встановлено можливість учасників провадження ознайомитись з матеріалами, що надходять до суду через підсистему «Електронний суд», про що повідомив захисник ОСОБА_12, подавши безпосередньо в судовому засіданні письмові заперечення на клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу його підзахисному ОСОБА_7 .

З наведених мотивів колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора, відхилення доводів сторони захисту та залишення без задоволення клопотання захисника ОСОБА_15 .

Керуючись статтями 177, 182, 194, 532 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим строку дії запобіжного заходу та обов`язків, визначених вироком Вищого антикорупційного суду від 31 жовтня 2023 року задовольнити.

Продовжити обвинуваченим ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, до набрання вироком законної сили, строк дії запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання та обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Клопотання захисника ОСОБА_15, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8, про скасування обов`язку носити електронний засіб контролю залишити без задоволення.

Контроль за виконанням вказаної ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, який здійснює підтримання державного обвинувачення у кримінальному провадженні №42017000000000061 від 12 січня 2017 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3