- Presiding judge (HACC AC) : Nykyforov A.S.
Справа № 757/2825/24-к
Провадження №11-сс/991/99/24
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Головуючий: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
14 лютого 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_7,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 про постановлення окремої ухвали у справі № 757/2825/24,
ВСТАНОВИЛА:
26 січня 2024 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 24.01.2024, якою було продовжено ОСОБА_8 строк тримання під вартою до 23 березня 2024 року із можливістю внесення застави у розмірі 48 997 600 грн із покладенням обов`язків, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Захисник ОСОБА_6, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту судового розгляду, а також невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження, прохав оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою провадження за клопотанням прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 закрити.
Для розгляду вказаної апеляційної скарги 26.01.2024 було визначено колегію суддів у складі: головуючого - судді ОСОБА_10; колегії суддів - судді ОСОБА_3 та судді ОСОБА_4 .
На виконання приписів ст.422 КПК 26 січня 2024 року суддя-доповідач надіслав до Печерського районного суду м. Києва запит на витребування матеріалів судової справи за єдиним унікальним номером № 757/2825/24.
Через ненадання матеріалів судової справи, 29 січня 2024 року та 12 лютого 2024 року суддею-доповідачем направлені повторні запити до Печерського районного суду м. Києва.
Натомість, листом від 05.02.2024 за №04/565/2024 голова Печерського районного суду м. Києва повідомив, що Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду не судом апеляційної інстанції у судовій справі № 757/2825/24, а тому підстави для направлення даної справи відсутні.
Станом на день судового розгляду матеріали судової справи до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду не надійшли.
У судовому засіданні захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 прохав постановити окрему ухвалу про недотримання головою Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_9 вимог кримінального процесуального закону. Зазначив, що в наслідок допущеної ОСОБА_9 тривалої бездіяльності у вигляді ненаправлення матеріалів судової справи до суду апеляційної інстанції грубо порушуються строки розгляду апеляційної скарги, що впливає на права його підзахисного ОСОБА_8, який перебуває під вартою.
Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти постановлення окремої ухвали.
Розглянувши заявлене клопотання захисника, вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали апеляційного провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається із матеріалів апеляційного провадження, апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 24.01.2024 надійшла до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 26 січня 2024 року.
Того ж дня, 26.01.2024 суддя-доповідач ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст. 422 КПК України для вирішення питання щодо прийнятності зазначеної апеляційної скарги надіслав до Печерського районного суду м. Києва запит на витребування матеріалів судової справи за єдиним унікальним номером № 757/2825/24.
В подальшому, у зв`язку із ненадходженням витребовуваних матеріалів судової справи за єдиним унікальним номером № 757/2825/24, суддею-доповідачем до Печерського районного суду м. Києва були направлені повторні запити від 29.01.2024 та 12.02.2024.
Листом від 05.02.2024 за №04/565/2024 голова Печерського районного суду м. Києва повідомив, що відповідно до ст. 31 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та п. 20 ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 33, п. 20-2 ХІ «Перехідних положень» КПК України, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду є судом апеляційної інстанції стосовно судових рішень Печерського районного суду м. Києва, які ухвалені до початку роботи Вищого антикорупційного суду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду.
Вказав, що згідно наявної інформації, наразі досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000370, у якому було продовжено дію запобіжного заходу відносно ОСОБА_8, здійснюється Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора, яке знаходиться в межах юрисдикції Печерського районного суду міста Києва.
Також послався на ухвалу ККС ВС від 30.01.2024 у судовій праві № 757/2825/24, якою клопотання захисника про направлення матеріалів провадження з Печерського районного суду міста Києва до Вищого антикорупційного суду залишено без задоволення.
Прохав врахувати викладене при вирішенні питання щодо прийнятності апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.01.2024 у судовій справі №757/2825/24.
В той же час, матеріали справи №757/2825/24 на адресу Апеляційної палати ВАКС направлені не були.
Ненадання Печерським районним судом м. Києва на запит Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду матеріалів провадження унеможливило своєчасне вирішення питань про прийнятність такої апеляційної скарги та/або питань пов`язаних з призначенням до розгляду апеляційної скарги у строки, визначені кримінальним процесуальним законом, що змусило колегію суддів призначати розгляду апеляційної скарги за відсутності матеріалів судового провадження у справі №757/2825/24.
Колегія суддів враховує необхідність дотримання розумних строків розгляду, що є однією із засад кримінального провадження, та виходить із розумної пропорційності та справедливого балансу інтересів, що полягають, з одного боку, у необхідності дотримання процедури судового розгляду на підставі матеріалів провадження, а з іншого - у необхідності забезпечити апеляційний розгляд у розумний строк. При цьому надважливим фактором при дотриманні такого балансу є категорія справи та факт перебування підозрюваного ОСОБА_8 в умовах СІЗО.
Колегія суддів зазначає, що хоча судді і користуються гарантіями незалежності, вони також повинні дотримуватися професійних правил поведінки та етики, а також демонструвати належний рівень компетентності та ефективності для належної реалізації їхньої соціальної функції щодо забезпечення доступу до правосуддя.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 422 КПК України щодо невідкладного витребування матеріалів провадження з суду першої інстанції, а також визначений КПК України триденний термін розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, після надходження відповідного запиту від суду апеляційної інстанції Печерський районний суд м. Києва, як суд першої інстанції, зобов`язаний був невідкладно направити матеріали провадження та забезпечити тим самим можливість апеляційного розгляду.
Натомість, голова Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_9, замість виконання чітко прописаних вимог закону, вдався до оцінки наявності або відсутності у Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду процесуальних підстав для перегляду відповідної ухвали, постановленої слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва, та фактично відмовив у наданні витребуваних матеріалів з посиланням на те, що вирішення апеляційної скарги у даному провадженні не належить до компетенції Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
На переконання колегії суддів, такі дії голови суду першої інстанції є неприпустимими, оскільки здійснення апеляційного розгляду без відповідних матеріалів у суді апеляційної інстанції суперечить вимогам кримінального процесуального закону, про що зазначав ВС ККС у постанові від 26.07.2018, у справі №522/5458/16 (провадження №51-3972км18).
Статтею 14 Закону України «Про судоустрій статус суддів» визначено, що учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи.
При цьому, виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд, визначений законом.
Отже, вдаючись до оцінки та аналізу процесуальних питань у провадженні (яке, до того ж, не розглядалося ним безпосередньо як слідчим суддею), Голова Печерського районного суду ОСОБА_9 тим самим перебрав на себе повноваження суду апеляційної інстанції, оскільки лише апеляційний суд після надходження відповідної апеляційної скарги та на підставі витребуваних матеріалів провадження уповноважений вирішувати питання щодо прийнятності апеляційної скарги, зокрема з урахуванням вимог КПК України щодо підсудності.
Приписами ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що голова місцевого суду представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами. При цьому, голова місцевого суду контролює ефективність діяльності апарату суду, погоджує призначення на посаду керівника апарату суду, а також вносить подання про застосування до останнього заохочення або ж накладення дисциплінарного стягнення.
Відповідно до п. 3 Положення про апарат Печерського районного суду м. Києва, яке розміщено на офіційному веб-сайті Печерського районного суду м. Києва, голова суду контролює ефективність діяльності апарату суду, вносить подання про застосування заохочень або накладення дисциплінарних стягнень відповідно до законодавства.
Водночас, ситуація, коли неодноразові запити Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду про витребування матеріалів кримінального провадження, направлених в порядку ст. 422 КПК України, залишилися без реагування, свідчить про незабезпечення головою Печерського районного суду м. Києва належного контролю та ефективної діяльності апарату суду.
Невиконання Печерським районним судом м. Києва запитів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду на витребування матеріалів судової справи носить системний характер та уже мало місце у справах № 757/32221/20-к (провадження №11-сс/991/1/23), №757/32221/20-к (провадження №11-сс/991/3/23), №757/32952/20-к (провадження №11-сс/991/2/23), №757/40859/20-к (провадження 11-сс/991/5/22), №757/55167/20-к (провадження №11-сс/991/23/21), № 757/46161/23-к (провадження № 11-сс/991/821/23).
Враховуючи, що колегія суддів позбавлена іншої процесуальної можливості в межах наданих повноважень та відповідно до встановленого законом порядку, щоб вплинути на виявлені факти недотримання головою Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_9 вимог кримінального процесуального закону, єдиним засобом реагування на встановлені судом апеляційної інстанції порушення залишається постановлення окремої ухвали.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та мотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, та оціненими судом у відповідності до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
За змістом ст. ст. 369, 418 КПК України, суд апеляційної інстанції приймає будь-яке рішення в формі ухвали, крім випадку, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 407 КПК України, коли вказаним судом ухвалюється вирок.
Обов`язок, за наявності на те підстав, звертати увагу державних органів, громадських організацій чи посадових осіб на встановлені по справі факти порушення закону, причини і умови, що сприяли вчиненню злочину і вимагають вжиття відповідних заходів, або виявлені порушення прав громадян чи інші порушення закону, допущені при провадженні дізнання, досудового слідства або при розгляді справи нижчестоящим судом, покладався на суд КПК 1960 року шляхом винесення окремої ухвали чи постанови.
Натомість, чинним КПК України не врегульовано питання постановлення такого виду судових рішень, як окрема ухвала чи постанова, які би надавали можливість суду звертатися до державних органів, посадових чи службових осіб з метою належного реагування на встановлені у ході судового розгляду порушення закону, прав і основоположних свобод людини.
Єдиним випадком, коли чинний КПК прямо передбачає постановлення окремих ухвал, є наявність процесуальних підстав, визначених ст. 378 КПК України.
Втім, системне та телеологічне (цільове) тлумачення норм, закріплених у п.10 ч.1 ст.3, ст.ст.91, 110, 369, 371, 372 та 419 КПК України, дозволяє дійти висновку про те, що рішення судів будь-якої інстанції приймаються у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, спрямовані на досягнення завдань кримінального провадження, постановлені або ухвалені в межах судового розгляду, встановлених для відповідного виду провадження.
Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 14.06.2021 у справі № 686/9636/18 (провадження № 51-6276кмо19) під час розгляду питання щодо законності постановленої судом окремої ухвали висловила правову позицію про те, що ухвалення рішень, які не пов`язані із суттю кримінального провадження або з його забезпеченням, проте, зумовлені позитивним впливом на ефективність здійснення правосуддя у конкретному кримінальному провадженні та забезпеченням конституційного права на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, є можливим.
Враховуючи вказаний висновок, а також виходячи з приписів ст. ст. 369, 418 КПК України, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції за наявності відповідних підстав має процесуальні повноваження для постановлення ухвал, які не вирішують справи по суті, однак звертають увагу уповноважених органів на встановлені у кримінальному провадженні факти порушення закону, які потребують вжиття належних заходів реагування.
На переконання колегії суддів, встановлені під час розгляду даної справи порушення вимог кримінального процесуального закону головою Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_9 призвели до порушення права учасників кримінального провадження на розгляд справи належним судом упродовж розумного строку, а також перешкодили суду апеляційної інстанції своєчасно та з дотриманням вимог кримінального процесуального закону вирішити питання щодо подальшого руху апеляційної скарги, тому не можуть залишатися без реагування та потребують постановлення окремої ухвали, якою слід повідомити про виявлені порушення Вищу раду правосуддя, а також направити копію цієї ухвали на адресу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для долучення її до матеріалів суддівського досьє судді ОСОБА_9, оскільки метою формування та ведення суддівського досьє є відображення об`єктивної інформації стосовно судді при оцінюванні його діяльності. Наявність підстав для прийняття такого рішення підтверджується позицією, викладеною у постанові ККС ВС від 12.09.2023 у справі №757/40859/20-к (провадження №51-5394км20).
На підставі викладеного, керуючись ст. 369 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Повідомити Вищу раду правосуддя про факт недотримання головою Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_9 вимог кримінального процесуального закону, що призвело до порушення права особи на розгляд справи належним судом упродовж розумного строку.
Копію ухвали направити до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для долучення до матеріалів суддівського досьє судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_9 .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4