Document No. 117153220

Date of the hearing: 13/03/2024
Date of the decision: 13/03/2024
Case №: 991/1262/24
Proceeding №: 52024000000000046
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC): Sikora K.O.

Справа № 991/1262/24

Провадження № 1-кс/991/1274/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

підозрюваної ОСОБА_4,

її захисників адвокатів ОСОБА_5,

ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 січня 2024 року за № 52024000000000046, за підозрою

ОСОБА_4, громадянки України, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Зоря, Саратського р-ну, Одеської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

І. Суть клопотання

1.1. 16 лютого 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому детектив просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 10 млн грн та, у випадку внесення застави, покласти на неї обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та іншими працівниками ГУ ДПС у Харківській області; з власниками, кінцевими бенефіціарними власниками, керівниками, представниками ТОВ «Оушен Фудз», ТОВ «Суші Продукт Плюс», ТОВ «Суші Продукт», ТОВ «Йокатта Фудз», а також й інших юридичних осіб, які є пов`язаними зі вказаними (спільні власники, кінцеві бенефіціарні власники, керівники або ж представники); з будь-якими особами, включаючи вищевказаних, щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів), прокурорів, слідчого судді (суду);

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України;

- носити електронний засіб контролю.

Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 січня 2024 року за № 52024000000000046, у межах якого ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України.

На переконання детектива, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

На думку детектива, застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.

1.2. 16 лютого 2024 року до суду надійшли письмові заперечення захисника підозрюваної ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_8, у яких він просив відмовити у задоволенні клопотання. Адвокат послався на відсутність повідомлених детективом ризиків. Зокрема, підозрювана має на території України міцні соціальні зв`язки, оскільки проживає з чоловіком. Перебування її на території України, на думку адвоката, може бути забезпечене покладенням обов`язку здати на зберігання паспорту громадянина України для виїзду за кордон. Інші ризики, на думку захисника, мають абстрактний характер та не підтверджені стороною обвинувачення відповідними матеріалами.

Також захисник звернув увагу на непомірність запропонованого детективом розміру застави.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів та уточнив прохальну частину клопотання, доповнивши її обов`язком не відлучатись з міста Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду.

2.2. Захисник підозрюваної ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання та послався на необґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення.

Адвокат повідомив, що свідок ОСОБА_10 знайомий з ОСОБА_4 з вересня 2023 року та неодноразово звертався до неї за порадами з питань податкового обліку, у тому числі з питаннями протиправного характеру, на що отримував від ОСОБА_4 відмову. Крім того, ОСОБА_10 звертався з приводу проведення перевірок товариств, які він представляє, і ОСОБА_4 йому повідомила про неможливість проведення перевірок з огляду на законодавчо встановлений мораторій на позапланові перевірки на територіях, де здійснюються бойові дії. Така перевірка могла бути проведена виключно за зверненням платника податків.

Захисник повідомив, що ОСОБА_4 виїжджала за кордон у зв`язку тяжким захворюванням чоловіка для його лікування. Також адвокат звернув увагу, що батько підозрюваної потребує постійного догляду.

Адвокат просив відмовити у задоволенні клопотання в частині тримання під вартою та застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді застави у передбачених кримінальним процесуальним законом межах.

2.3. Захисник підозрюваної ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_7 заперечив проти задоволення клопотання та звернув увагу на непомірний розмір запропонованої детективом застави. Крім того, на думку адвоката, інші заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема, відсторонення ОСОБА_4 від посади, покладення обов`язку носити електронний засіб контролю, домашній арешт в нічний час доби здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

2.4. Захисник підозрюваної ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_8 заперечив проти задоволення клопотання та звернув увагу, що ОСОБА_10 є залегендованою особою, втім, підписав заяву про вчинення кримінального правопорушення під вигаданим прізвищем до внесення відомостей до ЄРДР. Викладене, на думку захисника, свідчить, що ОСОБА_10 діяв під контролем детективів до початку досудового розслідування, тобто їх дії спрямовані на провокацію вчинення злочину.

Адвокат звернув увагу, що з наданих детективом довіреностей вилучено відомості про довірену особу, втім не надані документи щодо підстав такого вилучення. Також сторона обвинувачення не долучила до клопотання постанови про розсекречення матеріалів НСРД, що на думку захисника, ставить під сумнів законність цих слідчих дій. Крім того, у жодної посадової особи ГУ ДПС у Харківській області не були вилучені заздалегідь ідентифіковані грошові кошти, що свідчить про відсутність переконливих підстав припускати причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення.

Заявлені детективом ризики, на думку адвоката, відсутні, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання. За твердженням захисника, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби здатний забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 .

2.5. Захисник підозрюваної ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання та звернув увагу на перше повідомлення ОСОБА_4 у месенджері, яке, на його думку, свідчить про те, що підозрювана та ОСОБА_10 раніше спілкувалися.

Також адвокат наголосив на відсутності повідомлених детективом ризиків та непомірний розмір запропонованої ним застави.

2.6. Підозрювана ОСОБА_4 підтримала позицію своїх захисників.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.3. Оцінка обґрунтованості підозри

Зміст повідомлення про підозру

15 лютого 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України.

Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.

Наказом ГУ ДПС у Харківській області від 10 листопада 2022 року № 229-о/вс начальника відділу перевірок у сфері матеріального виробництва управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_4 переведено на посаду начальника відділу перевірок у сфері матеріального виробництва управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області.

Зазначена посада згідно зі статтею 6 Закону України «Про державну службу» належить до категорії «Б», а отже, у розумінні примітки до ст. 368 КК України ОСОБА_4 є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

19 січня 2024 року ОСОБА_4 за допомогою месенджера WhatsApp запросила за зустріч ОСОБА_10, який є службовою особою ТОВ «Суші продукт плюс» та представником ТОВ «Суші Продукт», ТОВ «Йокатта Фудз», ТОВ «Оушен Фудз».

22 січня 2024 року під час зустрічі у службовому кабінеті ОСОБА_4 (надалі - кабінет) у приміщенні, яке використовують працівники Управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області, за адресою: м. Харків, вулиця Благовіщенська, 30, остання повідомила ОСОБА_10 про те, що на початку 2024 року запланована комплексна податкова перевірка ТОВ «Суші Продукт Плюс», а також пов`язаних з ним підприємств, а саме ТОВ «Суші Продукт» та ТОВ «Йокатта фудз», інтереси яких ОСОБА_10 представляє за довіреністю.

ОСОБА_4 зазначила, що перевірки будуть проводитися підлеглими ОСОБА_4, та повідомила, що за невиявлення порушень податкового законодавства, він повинен передати їй неправомірну вигоду у розмірі орієнтовно 150 тисяч доларів США, а точну суму повідомить ОСОБА_14, який виконує обов`язки начальника ГУ ДПС у Харківській області.

31 січня 2024 року ОСОБА_4 у своєму службовому кабінеті повторно висловила ОСОБА_10 прохання надати неправомірну вигоду у сумі 150 000 доларів США та зазначила, що остаточна сума може залежати від обороту підприємств.

Також ОСОБА_4 зазначила, що перевірка почнеться на початку березня, буде тривати 20 робочих днів, а до початку перевірки юридичні особи мають подати фінансову звітність, у яких необхідно занизити відомості про прибуток за рахунок валових витрат, курсових різниць, або іншим чином, щоб у подальшому вона могла донарахувати 1,5-2 млн. грн прибутку підприємству, пояснивши що це буде її показник за результатом перевірки. ОСОБА_4 вказала, що неправомірна вигода у сумі 150 тисяч доларів США має бути передана їй після складання актів перевірок вказаних товариств.

01 лютого 2024 року ОСОБА_4 знову підтвердила зазначені нею умови надання неправомірної вигоди, а також повідомила, що із всієї суми неправомірної вигоди, яку вона планує одержати, їй лишиться лише 5%, інша частина буде передана нею заступнику начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_15, який разом з в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_14 розподілять одержану частину неправомірної вигоди між собою.

Таким чином, орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_4 у проханні службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе та третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Крім того, 18 січня 2024 року рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі ГУ ДПС у Харківській області (надалі - Комісія) № 3993 ТОВ «Оушен Фудз» віднесено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Вказане рішення прийняте відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.

22 січня 2024 року під час зустрічі ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_4, що представляє за довіреністю інтереси ТОВ «Оушен Фудз», яке рішенням Комісії віднесене до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, та запитав, яким чином можливо виключити підприємство з цього переліку, оскільки перебування у ньому пов`язане з блокуванням податкових накладних та фактичним зупиненням господарської діяльності.

26 січня 2024 року ОСОБА_4 за допомогою месенджера WhatsApp повідомила ОСОБА_10, що має відповідь на його питання.

30 січня 2024 року під час зустрічі у кабінеті ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_10, що поспілкувалася з особами, до повноважень яких належить порушене ним питання, і за його позитивне вирішення він має передати ОСОБА_4 неправомірну вигоду у розмірі 6 000 доларів США, а також щомісячно передавати неправомірну вигоду у розмірі 0,5% з обороту ТОВ «Оушен Фудз».

31 січня 2024 року ОСОБА_4 уточнила суму неправомірної вигоди (5 000 доларів США, а також щомісячно у розмірі 0,6% з обороту) та повідомила, що у подальшому вона може змінитися в залежності фінансових результатів 2023 року, а також зазначила, що головою Комісії є ОСОБА_14 і рішення фактично прийматиме саме він, а тому неправомірна вигода призначається йому.

01 лютого 2024 року ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_10, що для виключення ТОВ «Оушен Фудз» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, необхідно буде передати їй неправомірну вигоду у розмірі 5 000 доларів США та 1,6% з обороту ТОВ «Оушен Фудз» за попередній період, тобто загалом грошові кошти у сумі 55 000 доларів США, а потім її підлеглий доставить гроші до будівлі ГУ ДПС у Харківській області, розташованій по вулиці Пушкінській, 46 у місті Харкові, для передачі в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_14, який забезпечить прийняття необхідних рішень.

02 лютого 2024 року ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_10, що рішення про виключення ТОВ «Оушен Фудз» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, буде прийнято лише після одержання нею усієї суми неправомірної вигоди для подальшої її передачі ОСОБА_14 та здійснення такої передачі останньому. Відповідне рішення буде прийняте Комісією після винесення на її розгляд переліку підприємств, до яких буде включене ТОВ «Оушен Фудз». Також ОСОБА_4 запевнила, що у разі щомісячної передачі неправомірної вигоди у розмірі 0,6% з обороту підприємства, ТОВ «Оушен Фудз» у подальшому не буде вноситися до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

13 лютого 2024 року ОСОБА_4 за допомогою месенджера WhatsApp повідомила ОСОБА_10 про те, що неправомірну вигоду, а саме грошові кошти у сумі 55 000 доларів США він повинен передати цього ж дня адвокату ОСОБА_16 . Надалі ОСОБА_4 повідомила, що необхідне для ТОВ «Оушен Фудз» рішення Комісією прийняте, та вказала на місце, де ОСОБА_10 має передати вказану неправомірну вигоду ОСОБА_11, а саме у приміщенні Адвокатського об`єднання «Квашин і Партнери», за адресою: м. Харків, вул. Культури, 3.

Надалі цього дня ОСОБА_10 прийшов до приміщення Адвокатського об`єднання «Квашин і Партнери», де зустрівся з ОСОБА_11 та передав останньому неправомірну вигоду, а саме грошові кошти у сумі 55 000 доларів США.

Отже, сторона обвинувачення підозрює ОСОБА_4 у підбурюванні до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дії з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими детективом матеріалами, зокрема:

- документами щодо утворення, структури та складу керівництва ГУ ДПС у Харківській області, а також Положенням щодо порядку його діяльності;

- заявою ОСОБА_10 від 25 січня 2024 року про вчинення кримінального правопорушення, у якій він повідомив про те, що ОСОБА_4 вимагає від нього неправомірну вигоду у розмірі 150 000 доларів США за неперешкоджання у здійсненні господарської діяльності ТОВ «Суші Продукт Плюс» та інших підприємств, а також проведення податкових перевірок без виявлення будь-яких порушень;

- протоколом допиту його як свідка від 25 січня 2024 року, під час якого він зазначив, що 19 січня 2024 року ОСОБА_4 запросила його на зустріч, а 22 січня 2024 року у її службовому кабінеті ОСОБА_4 висловила прохання про надання їй та іншим службовим особам ГУ ДПС у Харківській області неправомірної вигоди у сумі 150 000 доларів США за викривлення результатів запланованих перевірок ТОВ «Суші Продукт Плюс», ТОВ «Суші Продукт» та ТОВ «Йокатта Фудз» для мінімізації негативних наслідків для них та незастосування санкцій. Крім того ОСОБА_4 обіцяла розглянути питання щодо можливості прийняття Комісією рішення про виключення ТОВ «Оушен Фудз» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- довіреностями, виданими ТОВ «Йокатта Фудз», ТОВ «Оушен Фудз», ТОВ «Суші Продукт Плюс», ТОВ «Суші Продукт», якими ОСОБА_10 уповноважено представляти їх інтереси, а також витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо цих юридичних осіб;

- рішеннями Голови Комісії ОСОБА_14 від 18 січня 2024 року про відповідність ТОВ «Оушен Фудз» критеріям ризиковості та від 13 лютого 2024 року про невідповідність товариства таким критеріям;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 02 лютого 2024 року, в ході якого свідок повідомив, що 31 січня 2024 року під час зустрічі ОСОБА_4 підтвердила ОСОБА_10 розмір неправомірної вигоди. Крім того, ОСОБА_4 у присутності ОСОБА_10 запросила свого підлеглого працівника та надала йому вказівку зв`язатись із головним бухгалтером вказаних підприємств та пояснити їм, що необхідно зробити до початку перевірок. Також ОСОБА_4 повідомила умови надання їй та її керівнику ОСОБА_14 неправомірної вигоди у сумі 6 000 доларів США та 0,5% з обороту ТОВ «Оушен Фудз» за виведення вказаного товариства з переліку ризикових та розблокування його податкових накладних. 01 лютого 2024 року під час наступної зустрічі ОСОБА_4 остаточно підтвердила умови виведення ТОВ «Оушен Фудз» з переліку ризикових та розблокування його податкових накладних, а саме шляхом прийняття відповідних рішень Комісією після передачі ОСОБА_10 неправомірної вигоди ОСОБА_4 у сумі 55 000 доларів США, частина яких через кур`єра буде передана саме ОСОБА_14, після чого останній вчинить необхідні дії та зазначені рішення будуть прийняті цієї Комісією;

- протоколом від 02 лютого 2024 року за результатами проведення НСРД щодо ОСОБА_4, у якому зафіксовано зустріч свідка ОСОБА_10 та ОСОБА_4, що відбулась 30 січня 2024 року. Зміст зафіксованих розмов узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_10 та відповідає обставинам, наведеним у повідомленні про підозру;

- протоколом від 06 лютого 2024 року за результатами проведення НСРД щодо ОСОБА_4, у якому зафіксовано зустріч ОСОБА_10 та ОСОБА_4 31 січня 2024 року. Зміст зафіксованої в ході зустрічі розмови підтверджує факт висловлення ОСОБА_4 прохання надати неправомірну вигоду у розмірі 150 000 доларів США за вчинення відповідних дій в інтересах ТОВ «Суші Продукт Плюс», ТОВ «Суші Продукт» та ТОВ «Йокатта Фудз»;

- протоколом від 02 лютого 2024 року за результатами проведення НСРД щодо ОСОБА_4, у якому зафіксовано зустріч ОСОБА_10 та ОСОБА_4, що відбулась 01 лютого 2024 року, в ході якої ОСОБА_4 висловила прохання про надання скорегованої суми неправомірної вигоди, а саме 5 000 доларів США та 1,6% з обороту ТОВ «Оушен Фудз» за грудень 2023 року за його «розблокування», загалом 55 000 доларів США. Також нею повторно висловлено прохання про надання неправомірної вигоди у сумі 150 000 доларів США;

- протоколом від 06 лютого 2024 року за результатами проведення НСРД відносно ОСОБА_4, у якому зафіксовано зустріч свідка ОСОБА_10 та ОСОБА_4, що відбулася 02 лютого 2024 року. Зміст розмов узгоджується з показаннями свідка;

- протоколами від 25 січня, 02 лютого 2024 року огляду мобільного телефону ОСОБА_10, в ході яких зафіксоване листування свідка з ОСОБА_4 за допомогою месендрежа WhatsApp, зокрема, запрошення 19 січня 2024 року на зустріч, узгодження часу прибуття ОСОБА_10 на зустріч 22 січня 2024 року, пересилання свідком документів ОСОБА_4, які стосуються ТОВ «Оушен Фудз», зокрема рішення Комісії про віднесення цього товариства до переліку ризикових, проекту листа ТОВ «Оушен Фудз» до Комісії щодо виключення його з переліку ризикових, узгодження часу зустрічі 30 січня 2024 року та 01 лютого 2024 року, надіслання ОСОБА_4 повідомлення про зміну умов надання неправомірної вигоди, узгодження дати прийняття рішення Комісії про виключення ТОВ «Оушен Фудз» з переліку ризикових та дати наступної зустрічі;

- протоколом від 13 лютого 2024 року допиту свідка ОСОБА_10, який зазначив, що 13 лютого 2024 року протягом першої половини дня йому надходили повідомлення у месенджері Whats App від ОСОБА_4, яка надіслала координати місцезнаходження адвоката та повідомила, що неправомірну вигоду необхідно передати йому, а рішення про розблокування податкових накладних ТОВ «Оушен Фудз» вже прийнято. Після цього, о 13 год ОСОБА_10, знаходячись за адресою адвокатського об`єднання «Квашин і партнери» передав адвокату ОСОБА_11 пакет чорного кольору з неправомірною вигодою у розмірі 55 000 доларів США;

- протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 13 лютого 2024 року, у якому зафіксовано факт огляду та вручення грошових коштів ОСОБА_10 у розмірі 55 000 доларів США для подальшої передачі у вигляді неправомірної вигоди ОСОБА_4 ;

- протоколом за результатами проведення НСРД - спостереження за річчю від 16 лютого 2024 року, в ході якого встановлено, що 13 лютого 2024 року з приміщення адвокатського об`єднання «Квашин і партнери» вийшов ОСОБА_12 з об`єктом спостереження (грошовими коштами у сумі 55 тис. доларів США) та на автомобілі «Toyota» приїхав на вул. Шатілова у м. Харкові, де до автомобілю сіла ОСОБА_13 та вийшла з частиною об`єкта спотереження, сівши у автомобіль «BMW». ОСОБА_12 з частиною об`єкта спостереження поїхав до квартири за адресою: АДРЕСА_2 . В той же час ОСОБА_13 поїхала до належної їй квартири за адресою: АДРЕСА_3 . Ранком наступного дня ОСОБА_13 вийшла з частиною об`єкта спостереження та на автомобілі «BMW» прибула до приміщення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків по вул. Благовіщенській, 30. В цей час ОСОБА_12 з частиною об`єкта спостереження зустрівся з ОСОБА_17, який перебував за кермом автомобіля «Nissan Rogue Sport», та передав йому частину об`єкта спостереження;

- протоколом обшуку автомобіля Nissan д.н. « НОМЕР_1 », який належить ОСОБА_18 від 14 лютого 2024 року, у якому відшукано 32 500 доларів США, які є предметом неправомірної вигоди, яка передавалася ОСОБА_10 13 лютого 2024 року на користь ОСОБА_4 через адвоката ОСОБА_11 ;

- протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 від 14 лютого 2024 року, де відшукано, зокрема 15 000 доларів США, з яких 300 доларів США є предметом неправомірної вигоди, яка передавалася ОСОБА_10 13 лютого 2024 року на користь ОСОБА_4 через адвоката ОСОБА_11 ;

- протоколом обшуку від 14 лютого 2024 року за місцем роботи ОСОБА_4, де у її підлеглою ОСОБА_13 відшукано 2500 доларів США, які є предметом неправомірної вигоди, яка передавалася ОСОБА_10 13 лютого 2024 року на користь ОСОБА_4 через адвоката ОСОБА_11 .

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України.

Окремо на користь цього висновку свідчить характер зафіксованих в ході НСРД висловлювань ОСОБА_4 та чіткість формулювань, які переконливо підтверджують позицію сторони обвинувачення щодо мотивів та мети дій підозрюваної.

Наведені стороною захисту доводи не спростовують цього висновку. Зокрема, адвокатами не надані переконливі відомості на підтвердження доводів щодо провокації вчинення злочину, а повідомлені захисником ОСОБА_8 доводи про відсутність документів щодо розсекречення матеріалів НСРД, вжиття заходів безпеки до заявника мають оцінюватися на подальших стадіях кримінального провадження під час з`ясування допустимості доказів та додержання порядку їх отримання. Під час вирішення питання про застосування до особи запобіжного заходу повноваження слідчого судді в частині оцінки допустимості доказів обмежуються випадками, передбаченими ст. 87 КПК України, втім доводи про наявність таких підстав стороною захисту не повідомлялися.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, детектив послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи детектива про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких (ч. 3 ст. 369 КК України) та особливо тяжких злочинів (ч. 4 ст. 368 КК України). Також слід врахувати, що зазначені кримінальні правопорушення приміткою до ст. 45 КК України віднесені до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2, неодноразово залишала в останні роки територію України, а її чоловік в період воєнного стану неодноразово перетинав державний кордон України.

Мати підозрюваної ОСОБА_4 - ОСОБА_19, а також обидві доньки у теперішній час перебувають за межами України.

Слідчий суддя погоджується з доводами детектива про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску. А тому існуючі законодавчі обмеження для виїзду громадян України за кордон, на що звертала увагу сторона захисту, не виключають такої можливості.

Слідчий суддя враховує доводи сторони захисту про тяжку хворобу чоловіка ОСОБА_4 та проживання на території України її батька, втім наведені аргументи не нівелюють зазначений ризик, адже не виключають можливість залишення території України разом з чоловіком, який має можливість перетину державного кордону.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв`язків та маючи значні матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, чому буде надано оцінку далі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів детектива щодо наявності цього ризику.

3.6. Щодо ризику знищення, ховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Доводи сторони обвинувачення про наявність цього ризику обумовлені стадією кримінального провадження, зокрема, наразі досудове розслідування триває і процес збирання доказів не завершений.

Також є переконливими доводи детектива про те, що частина грошових коштів, яка була передана під контролем правоохоронних органів, не відшукана, що може свідчити про існування реального ризику її приховування чи перетворення.

Крім того, враховуючи керівну посаду підозрюваної, вона має доступ до документів, які можуть мати значення для кримінального провадження, а тому доводи сторони обвинувачення про існування цього ризику є обґрунтованими.

3.7. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя враховує:

- керівну посаду та службові зв`язки, яких могла набути ОСОБА_4 під час роботи ГУ ДПС у Харківській області, які можуть використовуватися для опосередкованого впливу на службових осіб чи/та представників ТОВ «Оушен Фудз», ТОВ «Суші Продукт Плюс», ТОВ «Суші Продукт» та ТОВ «Йокатта Фудз»;

- підпорядкування окремих посадових осіб ГУ ДПС у Харківській області, які можуть бути свідками у кримінальному провадженні, коло яких наразі встановлюється стороною обвинувачення;

- обставини кримінального правопорушення, зокрема залучення до передачі неправомірної вигоди сторонніх осіб.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів детектива в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.

3.8. Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий суддя вважає наявним зазначений ризик, враховуючи наявність у підозрюваної набутих завдяки займаній посаді зв`язків у державних органах, які можуть бути використані для протидії кримінальному провадженню.

Також на користь доводів детектива про наявність цього ризику свідчать обставини кримінального правопорушення, зокрема, залучення до його вчинення інших осіб, підлеглих працівників, забезпечення ухвалення рішень на виконання протиправних домовленостей тощо.

3.9. Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення

Детектив звернув увагу, що під час документування протиправної діяльності ОСОБА_4 були одержані відомості про інші факти можливого одержання нею неправомірної вигоди за вчинення дій в інтересах інших осіб, що може свідчити про систематичність протиправної діяльності підозрюваної.

Слідчий суддя вважає переконливими наведені доводи прокурора, враховуючи зміст та характер висловлювань підозрюваної, зафіксованих у ході НСРД. Наведені відомості свідчать про можливість продовження протиправної діяльності, а отже і наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

3.10. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Слідчий суддя враховує обставини, які свідчать про високу інтенсивність ризику впливу на свідків, враховуючи, що деякі з них можуть перебувати у прямому підпорядкуванні підозрюваної; знищення речей і документів, враховуючи, що ОСОБА_4 має безперешкодний доступ до приміщення, де вони можуть перебувати; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи займану посаду та використання нею методів конспірації.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваної, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшла висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні детектива, а застосування підозрюваній іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи детектива щодо необхідності застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

3.11. Щодо визначення розміру застави

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Детектив просив визначити заставу у розмірі 10 млн грн.

Враховуючи встановлені ризики, слідчий суддя дійшла висновку, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на неї обов`язків.

На переконання слідчого судді, підозрюваній ОСОБА_4 має бути визначена застава у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом, втім, який не порушуватиме принцип пропорційності.

Слідчий суддя враховує надані детективом відомості про матеріальний стан підозрюваної.

Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, ОСОБА_4 у період з 1 кварталу 1998 року по 3 квартал 2023 року отримала дохід у розмірі 2,5 млн грн, половину з яких у період з 1 кварталу 2020 року по 3 квартал 2023 року.

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_4 є власницею:

- земельної ділянки за кадастровим номером 5124581100:01:001:0388, площею 0,5119 га;

- земельної ділянки за кадастровим номером 5124581100:01:003:0851, площею 2,3011 га.

Підозрюваній належить 1/620 частка 53 земельних ділянок, розташованих за адресою: Одеська область, Саратський район, Зорянська сільська рада.

Чоловік ОСОБА_4 - ОСОБА_20, згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, у період з 1 кварталу 1998 року по 3 квартал 2023 року, отримав дохід у розмірі щонайменше 20 млн грн, у тому числі у період з 1 кварталу 2020 року по 3 квартал 2023 року - щонайменше 15,3 млн грн.

Згідно з декларацією осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік, поданою ОСОБА_4, у власності ОСОБА_20 перебувають грошові кошти у сумі 2,65 млн грн, 228 тис. доларів США, 126 тис. євро.

Крім того, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру транспортних засобів ОСОБА_20 є власником транспортного засобу марки «Toyota» моделі «RAV-4 hybrid», 2017 року випуску, вартість якого згідно з заявою ОСОБА_20 складала 76,5 тис. грн. Втім, вартість придбання цього ж транспортного засобу попереднім власником становила 848 тис. грн, а згідно з відомостями інтернет-ресурсів з продажу транспортних засобів, ринкова вартість автомобілю може складати понад 781 тис. грн.

Мати ОСОБА_4 - ОСОБА_19 згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є власницею:

- квартири, загальною площею 114,3 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, вартість якої згідно з актом приймання-передачі житла становила 427 тис. грн, а згідно з відомостями інтернет-ресурсів його ринкова вартість може складати 5,6 млн грн;

- 20/100 часток квартири, загальною площею 110,3 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_4, (інша частина 80/100 належить донці ОСОБА_4 ), ринкова вартість якої згідно з відомостями інтернет-ресурсів може складати 3,7 млн грн;

- земельної ділянки за кадастровим номером 5124580500:01:002:0019, площею 3,2222 га;

- земельної ділянки за кадастровим номером 5124581100:01:001:0386, площею 1,5356 га;

- земельної ділянки за кадастровим номером 5124581100:01:003:0924, площею 6,9033 га.

Також згідно з відомостями з Державного земельного кадастру ОСОБА_19 є власницею 3/620 частки 53 земельних ділянок, розташованих за адресою: Одеська область, Саратський район, Зорянська сільська рада.

Батько ОСОБА_4 - ОСОБА_21 згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є власником:

- житлового будинку, загальною площею 120,2 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_5 ;

- земельної ділянки за кадастровим номером 5124581100:02:001:0369, площею 0,0732 га;

- земельної ділянки за кадастровим номером 5124581100:01:001:1150, площею 0,3 га;

- земельної ділянки за кадастровим номером 5124581100:01:003:0801, площею 2,3011 га;

- земельної ділянки за кадастровим номером 5124581100:01:001:0387, площею 0,5125 га.

Також згідно з відомостями з Державного земельного кадастру ОСОБА_21 є власником 1/620 частки 53 земельних ділянок, розташованих за адресою: Одеська область, Саратський район, Зорянська сільська рада.

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно сестра ОСОБА_4 - ОСОБА_22 є власницею:

- квартири, загальною площею 82,9 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_6, вартість якої згідно з актом приймання-передачі житла становила 1,2 млн грн, втім набута у порядку погашення облігацій підприємств вартістю 2,3 млн грн, а ринкова вартість може складати 4,4 млн грн;

- квартири, загальною площею 73 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_7, вартість якої згідно з договором купівлі-продажу складала 1 млн грн, а ринкова вартість може складати 4,1 млн грн;

- квартири, загальною площею 62,6 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_8, вартість якої згідно з договором купівлі-продажу складала 594,7 тис. грн, а ринкова вартість може складати 1,7 млн грн;

- квартири, загальною площею 62,7 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_9, вартість якої згідно з договором купівлі-продажу складала 595,7 тис. грн, а ринкова вартість може складати 1,7 млн грн;

Крім того, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру транспортних засобів ОСОБА_22 є власницею транспортного засобу марки «Volkswagen» моделі «Tiguan», 2016 р.в., вартість якого згідно з заявою ОСОБА_4, поданою до ТСЦ 6341, складала 973,6 тис. грн.

Донька ОСОБА_4 - ОСОБА_23 згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, у період з 1 кварталу 1998 року по 3 квартал 2023 року, отримала дохід у розмірі 686,6 тис. грн, у тому числі у період з 1 кварталу 2020 року по 3 квартал 2023 року - 488,8 тис. грн.

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_23 є власницею:

- 80/100 часток вже згаданої квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 ;

- гаражного боксу № НОМЕР_3, площею 23 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_10, вартість якого згідно з договором купівлі-продажу складала 27,6 тис. грн.

Крім того, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру транспортних засобів ОСОБА_23 є власницею транспортних засобів:

- марки «Toyota» моделі «RAV4», 2018 року випуску, вартість якого згідно з заявою ОСОБА_23, поданою до ТСЦ, складала 110 тис. грн, втім згідно із заявою попереднього власника вартість складала 673,1 тис. грн, яка співмірна можливій ринковій вартості;

- марки «Kia» моделі «Cerato», 2011 р.в., ринкова вартість якого може складати 255 тис. грн.

Враховуючи наведені відомості про майновий стан підозрюваної та її родини, а також розмір предмету кримінального правопорушення, на переконання слідчого судді, застава у розмірі 7 млн грн не становитиме надмірного тягаря для ОСОБА_4 та не є непомірним для неї. Зазначений розмір застави є значним та цілком здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та виконання покладених на неї процесуальних обов`язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрювану від реалізації наявних ризиків.

3.12. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваної, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:

- прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

- не відлучатись з міста Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та іншими працівниками ГУ ДПС у Харківській області; з власниками, кінцевими бенефіціарними власниками, керівниками, представниками ТОВ «Оушен Фудз», ТОВ «Суші Продукт Плюс», ТОВ «Суші Продукт», ТОВ «Йокатта Фудз», а також інших юридичних осіб, які є пов`язаними зі вказаними (спільні власники, кінцеві бенефіціарні власники, керівники або ж представники); з будь-якими особами, включаючи вищевказаних, щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів), прокурорів, слідчого судді (суду);

- носити електронний засіб контролю.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України, - два місяці.

За таких обставин клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання - задовольнити частково.

2. Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою рахувати з дня фактичного затримання ОСОБА_4, тобто з 14 лютого 2024 року.

Визначити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - 60 днів, тобто до 13 квітня 2024 року включно.

3. Одночасно визначити підозрюваній ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 7 000 000 (сім мільйонів) грн, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ: 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN: НОМЕР_4 .

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного, який вніс заставу, з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 та слідчого суддю Вищого антикорупційного суду.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана, яка внесла таку заставу, вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

4. У випадку внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_4 такі обов`язки:

- прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

- не відлучатись з міста Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та іншими працівниками ГУ ДПС у Харківській області; з власниками, кінцевими бенефіціарними власниками, керівниками, представниками ТОВ «Оушен Фудз», ТОВ «Суші Продукт Плюс», ТОВ «Суші Продукт», ТОВ «Йокатта Фудз», а також інших юридичних осіб, які є пов`язаними зі вказаними (спільні власники, кінцеві бенефіціарні власники, керівники або ж представники); з будь-якими особами, включаючи вищевказаних, щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів), прокурорів, слідчого судді (суду);

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

5. Попередити підозрювану ОСОБА_4, що у разі невиконання покладених на неї обов`язків після внесення застави, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

6. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

7. У решті клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Search

Document No. 117153220