- Presiding judge (HACC) : Sikora K.O.
Справа № 991/1356/24
Провадження № 1-кс/991/1366/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, перевіривши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 червня 2023 року за № 52023000000000251,
В С Т А Н О В И Л А :
1. 20 лютого 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_2, у якій він просив:
- зобов`язати уповноважену особу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (надалі - САП) невідкладно, але не пізніше 24 годин після отримання копії ухвали слідчого судді, надати уповноваженим особам Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) письмову вказівку у кримінальному провадженні № 52023000000000251 про негайне надання ОСОБА_2 копії повідомлення на адресу Національного агентства з питань запобігання корупції про початок досудового розслідування за участю викривача ОСОБА_2 або інший документ, підтверджуючий його статус викривача;
- зобов`язати уповноважену особу САП невідкладно, але не пізніше 24 годин після отримання копії ухвали слідчого судді, письмово повідомити ОСОБА_2 про права та обов`язки, передбачені чинним законодавством України, у тому числі, але не виключно, Законом України «Про запобігання корупції», у зв`язку поданням ним до НАБУ письмового повідомлення від 28 травня 2023 року про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції», вчинених службовими/посадовими особами ДК «Укрспецекспорт».
2. Дослідивши матеріали скарги, а також відомості, які містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, слідчий суддя встановила, що ОСОБА_2 неодноразово звертався до Вищого антикорупційного суду зі скаргами аналогічного характеру.
Зокрема, у листопаді 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Вищого антикорупційного суду зі скаргою, у якій містилися тотожні вимоги. Ухвалою слідчого судді від 23 листопада 2023 року у справі № 991/10256/23 у відкритті провадження за скаргою було відмовлено.
Ухвалою слідчого судді від 20 листопада 2023 року у справі № 991/10106/23 скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ з приводу ненадання йому документів щодо статусу викривача повернуто скаржнику.
Ухвалою слідчого судді від 08 листопада 2023 року у справі № 991/8645/23 скаргу ОСОБА_2, яка містила декілька вимог, частково задоволено, втім у задоволенні вимог, аналогічних наведеним у скарзі від 20 лютого 2024 року, відмовлено.
Вимоги ОСОБА_2 аналогічного характеру розглядалися і раніше:
- ухвалою від 30 жовтня 2023 року у справі № 991/9405/23 частково задоволено скаргу ОСОБА_2, втім в частині аналогічних вимог у задоволенні скарги відмовлено;
- ухвалою від 29 вересня 2023 року у справі № 991/8354/23 провадження за скаргою ОСОБА_2 закрито.
3. Слід зауважити, що кримінальний процесуальний закон визначає механізм реалізації права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, втім не містить жодних запобіжників від зловживання цим правом з боку особи та не визначає алгоритм дій слідчого судді у випадку встановлення факту багаторазового (повторного) оскарження особою однієї і тієї самої бездіяльності уповноважених суб`єктів.
Втім подання таких скарг є достатньо вагомою підставою констатувати факт зловживання особою правом, тобто використання права всупереч його меті.
Кримінальний процесуальний закон не визначає межу, коли використання особою права набуває ознак зловживання ним, втім, Верховний Суд неодноразово висловлював позиції з цього приводу та зазначав, що заборона зловживання правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права (ухвала ККС ВС від 30 травня 2018 року у справі №676/7346/15-к). Процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання (постанова ККС ВС від 09 квітня 2019 року у справі № 306/1602/16-к). При цьому Верховний Суд неодноразово констатував зловживання учасниками кримінального провадження процесуальними правами, зокрема, на участь в апеляційному розгляді, на отримання судових рішень, на залучення перекладача (постанови ККС ВС від 24 вересня 2019 року у справі №755/10138/16-к та від 19 лютого 2019 року у справі № 236/1798/16-к, ухвала ККС ВС від 30 травня 2018 року у справі № 676/7346/15-к).
Верховний Суд зазначив, що наслідком встановлення судом факту зловживання правом має бути постановлення рішення про залишення такої скарги без розгляду (постанова Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 937/1056/20).
4. Як зазначила Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 26 вересня 2023 року у справі № 991/7906/23, хоч КПК України прямо не передбачає такий спосіб реагування на зловживання процесуальним правом як залишення скарги без розгляду, проте це відповідає загальним засадам кримінального провадження, практиці Верховного Суду, усталеній практиці Вищого антикорупційного суду і Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Наведені обставини є достатньо вагомими для констатації факту зловживання скаржником своїм правом, а тому є підставою для припинення розгляду цієї скарги та залишення її без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 26, 372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И Л А :
Скаргу ОСОБА_2 - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1