- Presiding judge (HACC) : Moisak S.M.
Справа № 991/10459/23
Провадження 1-кп/991/124/23
УХВАЛА
Іменем України
20 лютого 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
представника потерпілого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
обвинуваченого ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали суду в м. Києві клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого та клопотання захисника про надання дозволу обвинуваченому на виїзд за кордон у кримінальному провадженні, внесеному 24 липня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018000000001782, за обвинуваченням:
ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Київ, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 42018000000001782 від 24.07.2018 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Під час судового розгляду справи захисником обвинуваченого подано до суду клопотання про зміну запобіжного заходу шляхом скасування додаткового обов`язку, покладеного на обвинуваченого та клопотання про надання обвинуваченому дозволу на виїзд за межі України з можливістю тимчасового отримання паспортів для виїзду за кордон.
Доводи клопотань захисника
В обґрунтування клопотання про зміну запобіжного заходу захисник зазначає таке. До ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 107 127 044,78 грн та покладено низку процесуальних обов`язків. Зокрема, обов`язок здачі на зберігання до Державної міграційної служби України всіх паспортів для виїзду за кордон. Посилаючись на введений в країні воєнний стан, конституційний обов`язок громадянина України щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України, необхідність у виконанні завдань з національної безпеки та оборони держави за межами країни у період з 26.02.2024 по 02.03.2024, та виконання періодично таких завдань, захисник просить скасувати вищевказаний обов`язок.
В обґрунтування клопотання про надання дозволу обвинуваченому на виїзд за кордон та можливість тимчасового отримання паспортів для виїзду за кордон захисник посилається на аналогічні обставини, що зазначені ним в клопотанні про зміну запобіжного заходу. Просить надати ОСОБА_8 дозвіл на виїзд за кордон в період лютого-березня 2024 року та дозвіл на тимчасову видачу паспортів серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні подані клопотання підтримав. Пояснив, що оскільки у обвинуваченого виникла можливість сприяти національній безпеці та обороні держави шляхом виконання завдань за межами держави, ОСОБА_8 потребує скасування обов`язку здачі паспортів для виїзду за кордон. Виконання покладених на обвинуваченого уповноваженими органами завдань за межами країни протягом лютого-березня 2024 року відбуватиметься періодично. Вказана специфіка поетапності може призвести до виникнення складнощів в отриманні ОСОБА_8 кожного окремого дозволу на виїзд за кордон в наведений період часу. У зв`язку з чим захист вбачає доцільним скасувати покладений на ОСОБА_8 додатковий обов`язок. Разом з цим, захисник також надав пояснення, що у разі відсутності у колегії суддів підстав для скасування покладеного на ОСОБА_8 обов`язку здачі паспортів для виїзду за кордон, доцільним є надання останньому дозволу на отримання таких паспортів на весь часу зазначений у клопотанні. Додатково захисник також послався на попередній виїзд ОСОБА_8 за межі України з паспортом для виїзду за кордон, його повернення у визначений час, та подальшу здачу паспорту до Державної міграційної служби України. Наголосив, що у разі порушення обвинуваченим покладених на нього обов`язків, намагання вчинити дії щодо переховування, суд та прокурор наділені повноваженнями впливу на ОСОБА_8 шляхом звернення застави в дохід держави.
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав позицію захисників. Пояснив, що є необхідність в отриманні обох паспортів для виїзду за кордон через специфіку завдання та перетинання ним кордонів декількох держав.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотань. Зазначила, що обов`язок здачі паспортів для виїзду за кордон сприяє виконанню завдань кримінального провадження та зменшує ризик переховування обвинуваченого від суду. Виїзд обвинуваченого за межі країни на тривалий проміжок часу призведене до зриву вже призначених судових засідань у березні 2024 року, що матиме негативні наслідки для кримінального провадження. Також прокурор вказала, що у листі, який надійшов до суду, не вказано точних дат коли плануються виїзди ОСОБА_8 за межі країни і дати його повернення. Просила відмовити у задоволенні клопотань сторони захисту.
Представник потерпілого ОСОБА_6 підтримала позицію прокурора стосовно клопотань сторони захисту.
Оцінка та висновки суду щодо вирішення клопотань захисника
Ознайомившись з клопотаннями захисника, наданими суду матеріалами, вислухавши думки учасників судового засідання, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Положеннями ч. 1 ст. 201 КПК України визначено, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Частиною 1 статті 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам того, що останній переховуватиметься від органів досудового розслідування та/або суду; знищить, сховає або спотворить будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливатиме на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином; вчинить інше кримінальне правопорушення чи продовжить кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. При цьому, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності здійснення обвинуваченим вищеперерахованих дій.
Відповідно до приписів ст. 194 КПК України запобіжний захід може бути застосований до особи виключно у випадку, якщо буде доведено обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Відтак, для зміни запобіжного заходу стороні захисту необхідно довести те, що обставини, наведені у ст. 194 КПК України, та які враховувались судом при застосуванні запобіжного заходу, зникли або ж зменшилися настільки, що подальше застосування раніше обраного запобіжного заходу та/або додаткових обов`язків є безпідставним.
Враховуючи вищевказані приписи кримінального процесуального законодавства, колегія суддів зазначає, що ні у клопотанні про зміну запобіжного заходу, ні під час судового засідання стороною захисту не зазначалося про зменшення або зникнення ризиків переховування обвинуваченого ОСОБА_8 від суду та незаконного впливу на свідків у цьому провадженні, які були встановлені ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01.03.2023 при обранні ОСОБА_8 запобіжного заходу та визнанні існуючими в ухвалі суду від 16.01.2024 при останньому продовженні процесуальних обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 . З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що підстав для скасування обов`язку здачі паспортів для виїзду за кордон, покладеного на обвинуваченого в судовому засіданні не встановлено.
Посилання захисника на попередній виїзд ОСОБА_8 за межі України з паспортом для виїзду за кордон та своєчасне повернення до країни, як підставу для скасування вищевказаного обов`язку, колегія суддів розцінює виключно як доказ дієвості застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави. Так, застава є запобіжним заходом метою якого є запобігання ризикам, встановленим судом під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України у випадку порушення обвинуваченим покладених на нього обов`язків при застосуванні запобіжного заходу, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Тобто застава у визначеному розмірі фактично забезпечує виконання особою покладених на нього процесуальних обов`язків та є засобом запобігання перешкоджанню обвинуваченим кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Отже, своєчасне повернення ОСОБА_8 до України після отримання попереднього дозволу на виїзд за межі країни, подальша здача ним паспорту для виїзду за кордон до Державної міграційної служби України, на переконання суду, безальтернативно свідчать про дієвість застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді застави та гарантує його належну процесуальну поведінку на даній стадії кримінального провадження. Також суд звертає увагу на те, що з разового виїзду за межі території України суд не може дійти висновку про звичайну поведінку обвинуваченого щодо дотримання обов`язку прибувати за викликом до суду у призначений день та час для участі у запланованих судових засіданнях.
Щодо клопотання про надання обвинуваченому ОСОБА_8 дозволу на виїзд за кордон з правом тимчасового отримання паспортів для виїзду за кордон в Державній міграційній службі України, враховуючи застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 107 127 044,78 грн, відсутність будь-яких нарікань на поведінку обвинуваченого з боку сторони обвинувачення за весь час досудового розслідування та судового розгляду, зазначення у клопотаннях про період протягом якого ОСОБА_8 необхідно здійснювати виїзди за межі країни, що не перетинається із визначеними датами судового розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість задоволення клопотання сторони захисту та надання обвинуваченому ОСОБА_8 дозволу на виїзд за межі України в період з 26.02.2024 по 02.03.2024 включно з можливістю тимчасового отримання паспортів для виїзду за кордон, які були ним здані до Державній міграційній службі України на виконання попередніх ухвал суду.
Керуючись статтями 107, 131-132, 177-178, 194, 369-372 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 42018000000001782 від 24.07.2018.
Задовольнити клопотання захисника ОСОБА_7 та надати обвинуваченому ОСОБА_8 дозвіл на виїзд за межі України в період з 26.02.2024 по 02.03.2024 включно.
Надати дозвіл ОСОБА_8 тимчасово отримати паспорти для виїзду за кордон, які він здав до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України, а саме:
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон: НОМЕР_1, виданий 24.07.2018 органом видачі 8037;
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон: НОМЕР_2, виданий 16.09.2022 органом видачі 2CYP.
Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_8 після повернення до України 02.03.2024 в найкоротший термін здати (повернути) паспорт громадянина України для виїзду за кордон до Державної міграційної служби України та прибути до Вищого антикорупційного суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 42-А з метою перевірки прибуття останнього до України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді
ОСОБА_3 ОСОБА_2