Document No. 117270403

Справа № 991/15/24

Провадження 1-кс/991/17/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 лютого 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

детектива ОСОБА_3,

захисника - адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про здійснення спеціального досудового розслідування у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000172 від 13.04.2023 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, відносно:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця російської федерації, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

02.01.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання і на підставі протоколу передачі раніше визначеного складу суду було передане на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .

1.Зміст поданого клопотання

У своєму клопотанні детектив просить надати дозвіл на здійснення у кримінальному провадженні № 52023000000000172 від 13.04.2023 спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 .

В обгрунтування клопотання зазначено, що слідчою групою детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000172 від 13.04.2023 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

За версією слідства, усвідомлюючи високий рівень дохідності Міжнародного аеропорту Одеса (далі аеропорт), діючи умисно, з метою протиправного та незаконного заволодіння майном КП «Міжнародний аеропорт Одеса» та привласнення доходу від його діяльності, представники сфери великого бізнесу міста Одеси ОСОБА_6 і ОСОБА_7 (прізвище та ім`я змінено з ОСОБА_8 26.09.2018 ), в період з грудня 2009 року по квітень 2011 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, домовились про спільне вчинення злочину, з огляду на що розпочали організацію та планування його вчинення у спосіб створення через офшорні підконтрольні іноземні компанії юридичної особи - резидента держави Україна, залучення як виконавця до вчинення злочину міського голови Одеської міської ради, який повинен був забезпечити прийняття сесією Одеської міської ради рішення, відповідно до якого створена ними юридична особа - резидент поза конкурсною процедурою буде визначена як така, з якою Одеська міська рада створить спільне товариство та рішення про передачу майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса» цій юридичній особі на умовах, що 75% спільно створеного підприємства буде належати їй, а 25% Одеській міській раді, забезпечити підписання акту приймання - передачі майна та видачу свідоцтва про право приватної власності на таке майно, обернення його на свою користь, а також подальше розпорядження ним з метою унеможливлення його повернення законному власнику.

З метою реалізації свого злочинного плану, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, використовуючи підконтрольні іноземні компанії «Velafichita Holdings LTD» та «Letnon Limited» (підприємства -резиденти республіки Кіпр), 03.12.2009 створили та зареєстрували на території Великої Британії юридичну особу «Одеса аеропорт Девелопмент Лімітед» («Odessa airport development Ltd.»), виступивши її бенефіціарними власниками.

Надалі, з метою маскування особистої ролі у вчиненні злочину, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, залучили як виконавця підконтрольного та підзвітного їм ОСОБА_9, який, у відповідності до заздалегідь розробленого плану, 14.04.2010 очолив створене ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» та в подальшому спільно створене з Одеською міською радою ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».

04.11.2010 міським головою Одеської міської ради обрано ОСОБА_5 та відповідно до його розпорядження від 06.11.2010 №1394/К-01р розпочато виконання обов`язків Одеського міського голови.

Як вказує детектив, ОСОБА_5, залучили до вчинення злочину як виконавця який обіймаючи посаду міського голови Одеської міської ради повинен був забезпечити прийняття сесією Одеської міської ради рішення, відповідно до якого ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» поза конкурсною процедурою буде визначене як таке, з якою Одеська міська рада створить спільне товариство та рішення про передачу майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса» цьому товариству на згаданих умовах, підписавши їх, забезпечити підписання акту приймання - передачі майна та, не пізніше грудня 2011 року, підписання та видачу ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» свідоцтво про право приватної власності на таке майно.

На виконання вказаного, за сприянням ОСОБА_5 на сесії Одеської міської ради було прийнято рішення Одеської міської ради «Про заходи щодо реконструкції та розвитку «Міжнародного аеропорту «Одеса», відповідно до п. 1 якого Одеська міська рада повинна була виступити співзасновником ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та п. 2 якого передбачалось надання згоди КП «Міжнародний аеропорт Одеса» на укладення договору про спільну діяльність з таким Товариством.

У подальшому, з метою передачі майна у приватну власність саме ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», а фактично ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент», ОСОБА_5, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, в порушення законодавства, забезпечив підготовку та підписав з іншим, аніж був проголосований текстом рішення, відповідно до якого у пункті 1-му цього рішення зазначив, що Одеська міська рада виступала співзасновником ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» спільно саме з ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент», чим фактично вніс у таке рішення завідомо неправдиві відомості.

З метою визначення вартості майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса» та подальшої передачі його до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» саме в розмірі 25%, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 забезпечили проведення ПП «Бюро Маркуса» оцінки ринкової вартості основних засобів підприємства, за звітом якого загальна вартість основних засобів термінального комплексу і супроводжуючих служб (2488 позицій) складає 118 350 549 гривень.

При цьому, майно КП «Міжнародний аеропорт Одеса» не могло бути передано в статутний капітал ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» оскільки, метою проведення оцінки було використання майна в бухгалтерському обліку і врахування при прийнятті управлінських рішень, а не розпорядження чи відчуження майна, шляхом внесення його в статутний капітал, що є порушенням абз. 2 п. 18 Методики оцінки майна, затвердженої Постановою Кабінету міністрів України №1891 від 10.12.2003.

За сприяння ОСОБА_5, Одеською міською радою прийнято рішення №835-VI від 08.07.2011 «Про визначення частки Одеської міської ради у статутному капіталі ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» та внеску КП «МАО» у спільну діяльність», відповідно до якого визначено статутний капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» у розмірі 473 402 196 гривень, та частку Одеської міської ради у ньому в розмірі 118 350 549 гривень, що складатиме 25%, та погоджено, що в якості вкладу до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеська міська рада вносить майно загальною вартістю 118 350 549 гривень в кількості 2 488 одиниць.

Більше того, пунктом 1 рішення №835-VI від 08.07.2011 «Про визначення частки Одеської міської ради у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Одеса» та внеску КП «МАО» у спільну діяльність» надано згоду заступнику міського голови на підписання протоколу про створення товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт Одеса» та його Статуту.

Разом з цим, пунктом 9.2.9.10 Статуту Товариства передбачено, що для прийняття рішень Загальними зборами з запропонованих питань, рішення вважається прийнятим, якщо про свою позицію з приводу такого рішення повідомили учасники, які володіють більше 60 % голосів та за прийняття такого рішення проголосувала необхідна кількість учасників, що володіють більш ніж 50 % загальної кількості голосів учасників товариства.

Таким чином, Одеська міська ради позбавлялась можливості впливати на господарську діяльність ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», а також розпоряджатись його майном і доходом.

Пунктом 2 цього ж рішення ОМР від 08.07.2011 передбачалось затвердження договору про корпоративні принципи управління товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт Одеса» та надання згоди заступнику міського голови ОСОБА_10 на підписання від імені Одеської міської ради зазначеного договору. Пунктом 8 цього ж рішення передбачалось підписання акта приймання-передачі майна у статутний капітал ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».

Однак, заступники міського голови - ОСОБА_11, а у подальшому ОСОБА_12 відмовлялися підписати відповідний договір, навіть на прохання ОСОБА_5 та ОСОБА_6, у зв`язку з чим були усунуті від посад та призначено на вказану посаду ОСОБА_13, який і підписав необхідні документи.

Зокрема, за твердженнями детектива, співорганізатор вчинення злочину ОСОБА_6 у вересні 2011 року, спробував особисто переконати ОСОБА_10 у необхідності підписання протоколу про створення товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт Одеса», його Статуту, договору про корпоративні принципи управління ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та акту приймання-передачі майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса» в статутний капітал ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», на що ОСОБА_10 відповів відмовою.

31.10.2011, ОСОБА_13 та ОСОБА_9 підписали акт приймання-передачі майна, що передається у власність Одеською міською радою в якості внеску до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», яким ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» в якості внеску до статутного капіталу прийняло у власність 2488 одиниці основних засобів Міжнародного аеропорту «Одеса» на суму 118 350 549 гривень. 19.01.2012 здійснено перереєстрацію вказаного майна за ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса». При цьому, 535 одиниць основних засобів з 2488 були аеродромними об`єктами, що забезпечують безпеку польотів та не могли бути відчуженими.

Окрім цього, детектив вказує, що 29.12.2011, тобто у день видачі виконавчим комітетом Одеської міської ради свідоцтва від 29.12.2011 серії САЕ 572099 про право власності на основні засоби «Міжнародного аеропорту Одеса», громадянином російської федерації ОСОБА_14 придбано у власність та передано у користування ОСОБА_5 квартиру за адресою АДРЕСА_2, площею 700,2 кв.м. І в подальшому, між ОСОБА_14 та сестрою дружини ОСОБА_5 . ОСОБА_15 укладено договір купівлі - продажу вказаної квартири за ціною 10 096 884 гривень.

Більше того, 09.11.2011 між ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» в особі ОСОБА_9 та КП «Міжнародний аеропорт Одеса» укладено Генеральну угоду про основні принципи співробітництва, а 20.12.2011 - договір Доручення, за яким право підписання договорів від імені Міжнародного аеропорту «Одеса» від КП «Міжнародний аеропорт Одеса» до ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».

Таким чином, детектив вказує, що організатори вчинення злочину ОСОБА_6 та ОСОБА_7 отримали повний контроль технологічного циклу та фінансово-господарської діяльності Міжнародного аеропорту «Одеса».

Більше того, за даними слідства, ОСОБА_9, будучи директором ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», відкрив у належному організаторам вчинення злочину ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ПАТ «Фінбанк» розрахунковий поточний рахунок № НОМЕР_1 для забезпечення діяльності ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».

З метою створення видимості формування частини статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» на вищевказаний рахунок були перераховані кошти від ТОВ «Одеса аеропорт Девелопмент» на суму 177 700 000 та 177 351 647 гривень.

Водночас, на підставі додаткової угоди укладеної між ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та ПАТ «Фінбанк» до депозитної угоди № 118/11/11, вказані грошові кошти стали предметом застави та були заблоковані банком за договорами застави майнових прав по кредитних зобов`язаннях підприємств, які не мали жодного відношення до діяльності ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».

Вказані банківські операції стали прямим порушенням умов пункту 4 першого розділу договору «Про корпоративні принципи управління ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», яким передбачалось обмеження щодо використання грошових коштів ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» до початку будівництва злітно - посадкової смуги в сумі, що перевищує 10 % від його статутного капіталу.

Окрім цього, 20.05.2013 було проведено загальні збори учасників ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», яке учасники оформили протоколом № 1-2013 від 20.05.2013 за відсутності представників Одеської міської ради, за яким було винесено рішення про залучення кредитної лінії в розмірі 30 000 000 доларів США ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та передачу банку в заставу/іпотеку майнових прав та майна ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», яке було реалізовано 16.10.2013 та укладено кредитний договір № 151413К6 від 16.10.2013.

Для виконання передбачених кредитним договором зобов`язань, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 забезпечили укладення між ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» договору застави №151413Z24, іпотечного договору №151413Z23, іпотечного договору №151414Z10, договору застави №151413Z28, договору застави №151413Z30, договору застави №151413Z29, договору застави №151414 Z11, договору застави №151413Z5, договору застави №151414Z2, договору поруки №151414Р3, відповідно до яких все майно, отримане внаслідок вчинення злочину від КП «Міжнародний аеропорт Одеса», у тому числі 75% корпоративних прав ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», а також приміщення Нового терміналу і права на вказане майно передані ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в якості гарантій виконання умов договору № 151413К6 від 16.10.2013.

Разом з цим, упродовж 2013 - 2023 років ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» сплатило ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» лише частину основного боргу у сумі 410 259,17 доларів США.

Таким чином, за версією слідства, організатори вчинення злочину ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчинили усі необхідні дії, спрямовані на унеможливлення повернення майна аеропорту його законному власнику.

При цьому, за період часу з 01.06.2012 по 31.12.2022 вказані особи привласнили дохід від аеропортової діяльності в розмірі 2 млрд 576 млн 081 тис. грн.

Отже, за вказаних обставин, ОСОБА_5 вчинив заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 5 ст. 191 та ч.1 ст. 366 КК України (в редакції від 07.04.2011).

Так, 29.08.2023, після складення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_5, у зв`язку із невстановленням його фактичного місця знаходження детективами письмове повідомлення про підозру, а також пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного направлені поштовим зв`язком за відомими адресами його проживання та реєстрації. Також, письмове повідомлення про підозру та пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного направлені поштовим зв`язком на ОСББ «Арк Палас», що обслуговує багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, через неможливість вручення документів особисто, повідомлення про підозру та пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного направлені ОСОБА_5 29.08.2023 на номер телефону НОМЕР_2 через застосунки: «WhatsApp», «Telegram», «Viber».

При цьому, на підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_5 підозри детектив у своєму клопотанні навів перелік доказів із зазначенням важливих для слідства обставин, які встановлені на їх підставі.

Як зазначає детектив, через відсутність відомостей щодо місцеперебування ОСОБА_5 письмове повідомлення про підозру вручено ОСОБА_5 детективами у порядку, передбаченому ст.ст. 135, 278 КПК України.

Відповідно до інформації Державної прикордонної служби України від 04.10.2023 № 0422-073/30753 ОСОБА_5 не перетинав кордон України з 08.11.2017. В той же час, згідно інформації Державної міграційної служби України ОСОБА_5 11.10.2018 отримував паспорт громадянина України для виїзду за кордон в Посольстві України в Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії. Таким чином, обгрунтованим є твердження про те, що ОСОБА_5 наразі перебуває поза межами території України. Крім того, на виконання детективам Національного бюро надійшов запит компетентного органу Латвійської Республіки про міжнародну правову допомогу від 30.06.2023 у кримінальній справі № 11270004521, відповідно до якого ОСОБА_5 02.08.2021 набув громадянства Королівства Великобританії та Північної Ірландії. Крім того, з вказаного запиту вбачається, що уповноваженими органами Латвійської Республіки ще 12.08.2014 здійснено первинну реєстрацію іноземця - ОСОБА_5, який з 2015 року постійно знаходиться у Великобританії.

Також детектив указав, що підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності, враховуючи його неявки на виклики. Також детектив просив звернути увагу на те, що після повідомлення про підозру ОСОБА_5 неодноразово подавав клопотання про свою участь у проведенні слідчих та процесуальних діях в режимі відеоконференції. Факт неготовності ОСОБА_5 прибути до приміщення Національного бюро та Вищого антикорупційного суду з метою безпосередньої участі у кримінальному провадженні підтверджує доводи про те, що можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна мотивує ОСОБА_5 переховуватись від органу досудового розслідування і суду.

Також детектив наголосив на тому, що ОСОБА_5 вже довгий час перебуває поза межами території України, набув громадянства іншої держави, можна дійти висновку, що у нього наявні усі необхідні правові та матеріальні ресурси, які дозволяють йому безперешкодно проживати за межами України та, таким чином, переховуватись від кримінальної відповідальності.

За таких обставин, детектив просить надати дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_5 .

2.Позиції сторін у судовому засіданні

У судовому засіданні детектив ОСОБА_16 підтримав вимого клопотання та просив його задовольнити у повному обсязі. Додатково указав, що їм невідоме місце перебування підозрюваного, а також в органу досудового розслідування відсутні відомості про набуття ОСОБА_5 громадянства іншої держави та виходу (припинення) громадянства України. Вважає, що оголошення ОСОБА_5 у міжнародний розшук є обгрунтованим, з огляду на виїзд останнього за межі України, тривале перебування за кордоном та відсутності відомостей про точне перебування.

Захисник - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення вказаного клопотання, вважаючи його необгрунтованим та безпідставним, з огляду на таке:

-Вручення повідомлення про підозру відбулося усупереч норм КПК України. Детективами НАБУ не здійснено належного вручення повідомлення про підозру ОСОБА_5, яке відповідало б ст. 278 КПК України, адже останній не викликався на до органу досудового розслідування. Будь-яких процесуальних документів ОСОБА_5 не отримував аж до 02.11.2023. Більше того, адвокат зазначив, що ОСОБА_5 тривалий час з 2014 року не проживає в Україні, а про належне місце проживання представникам сторони обвинувачення стало відомо з листів та звернень адвоката ОСОБА_17, які відправлялися з 01.09.2023 (листи від 01.09.2023, 06.09.2023, 14.09.2023, 27.09.2023, 05.10.2023 від адвоката ОСОБА_4, а також 13.10.2023 від ОСОБА_5 ). У вказаних листах адвокат інформував про фактичне місцезнаходження/місце проживання ОСОБА_5 у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії. Однак, сторона обвинувачення, тобто ані прокурор, ані детектив не скористалися можливістю належного повідомлення ОСОБА_5 про підозру.

Більше того, адреси на які направлялося повідомлення про підозру ОСОБА_5 навіть не є його місцем проживання, враховуючи, що належать іншій особі ОСОБА_15, а номери мобільних телефонів не використовується ОСОБА_5 . При цьому, адвокат вважає, що направлення підозри у сканованих копіях за допомогою програмних застосунків не передбачено законодавством та не містить відомостей про фактичне отримання ОСОБА_5 . Подальші намагання детективів направити повідомлення про підозру також не відповідає закону. Також захисник вказав, що ОСОБА_5 є громадянином Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії. Що підтверджується паспортом № НОМЕР_3, виданого 02.05.2021.

-захисник вважає, що у даному випадку необхідним було використання міжнародно-правової допомоги та направлення підозри у порядку ч. 7 ст. 135 КПК України та за 4 місяці від дня складення повідомлення про підозру ОСОБА_5 отримав належним чином підозру.

- ОСОБА_5 не переховується від слідства, а на законних підставах проживає у Великій Британії, про що достеменно відомо стороні обвинувачення;

-підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5ст. 191 та ч.2 ст. 366 КК України є необгрунтованим, захисником наведено свою хронологію та версію подій, і зазначено про відсутність доказів залучення ОСОБА_5 до вчинення злочину як виконавця, ініціювання ОСОБА_5 винесення на розгляд проекту рішення №4.7, просив врахувати, що рішення Одеської міської ради №731-VІ від 29.04.2011 було прийнято колегіальним органом міської ради, а підписання його відбувалося також іншими посадовими особами, будь-якого забезпечення щодо позитивного голосування за рішення ОМР не здійснювалося ОСОБА_5, наведений детективом порядок прийняття рішень про визначення часток у статутному капіталі ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» не відповідає дійсності.

- ОСОБА_5 не оголошений у міжнародний розшук належним чином, враховуючи наявність інформації про місцезнаходження ОСОБА_5, а здійснені детективом виклики не відповідають вимогам КПК України. Більше того, прибуття ОСОБА_5 в Україну наразі є неприпустимим, з огляду на воєнний стан та бойові дії на території України, що несе загрозу життю ОСОБА_5, а також незадовільний стан здоров`я через похилий вік і утруднений маршрут від Великої Британії до України, обов`язки із піклування за дітьми.

-відсутні підстави для тверджень про переховування підозрюваного від слідства та ухилення його від кримінальної відповідальності, оскільки виїзд на постійне проживання закордоном ОСОБА_5 здійснив ще в 2013 році, тобто 10 років тому і причиною тому були побоювання переслідування від режиму ОСОБА_18 за політичну позицію ОСОБА_5

-вказане кримінальне провадження є переслідуванням ОСОБА_5 за його колишні політичні погляди, що вбачається з упередженості дій та поведінки представників сторони обвинувачення

Підозрюваний ОСОБА_5 надіслав свої письмові заперечення, які за змістом обставин та доводів відповідають доводам його захисника. Також ОСОБА_5 просив брати участь у засіданні через відеоконфренецзв`язок, однак слідчим суддею було відмовлено у такому клопотання, з огляду на зміст та ціль ч.6 ст.193 КПК України, яка передбачає розгляд відповідного клопотання за відсутності підозрюваного, а також законодавчу заборону розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у режимі відеоконференції.

3.Оцінка та мотиви слідчого судді

Особливості спеціального досудового врегульовано главою 24-1 КПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 297-1 КПК України, спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених, зокрема частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем) КК України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 297-4 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук. Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.

З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час розгляду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування необхідно встановити:

1)чи набула особа статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні;

2) чи передбачає КПК України здійснення спеціального досудового розслідування щодо злочину, який розслідується в межах кримінального провадження, в якому подане клопотання;

3) чи наявні достатні докази для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення;

4) чи переховується підозрювана особа від органів досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або чи оголошена підозрювана у міжнародний розшук.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.

3.1.Щодо набуття статусу підозрюваного

Спеціальне досудове розслідування може здійснюватися лише щодо підозрюваної особи.

За змістом ч.1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваного має, зокрема, особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень.

При цьому, згідно з ч.1 ст.276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, зокрема, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

У свою чергу, відповідно до ч.1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (зокрема, надіслання поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, тощо).

Як вбачається із матеріалів долучених до клопотання, повідомлення про підозру ОСОБА_5 складено та підписано 29.08.2023, однак не видалося за можливе вручити йому особисто та були відсутні відомості про його перебування.

При цьому, згідно із протоколом про здійснення повідомлення про підозру від 29.08.2023 письмове повідомлення про підозру було скероване способами, передбаченими ст. 135 КПК України, зокрема, шляхом направлення повідомлення про підозру за відомими місцями проживання ОСОБА_5 .

Так, 29.08.2023 повідомлення про підозру було направлено поштою за адресами:

- голові ОСББ «АРК ПАЛАС» за адресою вул. Генуезька, 1А, Одеська обл., м. Одеса, ;

- вул. Генуезька, 1Б, Одеська обл., м. Одеса;

- вул. Прорізна, 11, Київська обл., Фастівський р-н, Крячки (належить на праві власності);

- вул. Прорізна, 25, Київська обл., Фастівський р-н, Крячки (належить на праві власності);

- АДРЕСА_3 (належить ОСОБА_5 на праві власності);

- АДРЕСА_1 (зазначена адреса внесена до картки ДМС як місце проживання ОСОБА_5 станом на 23.08.2023 та належить йому на праві власності квартира).

Також з наданих матеріалів вбачається, що скановані повідомлення про підозру та пам`ятка про процесуальні права та обов`язки були направлені за мобільним номером телефону, НОМЕР_2 в мобільних застосунках Telegram, WhatsApp, Viber направлено повідомлення з інформацією про здійснення повідомлення про підозру.

Вирішуючи питання чи відповідало здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_5 вимогам чинного законодавства, слідчий суддя виходить із таких міркувань.

Так, у день складання та підписання повідомлення про підозру ОСОБА_5 не видалося за можливе вручити йому особисто.

У зв`язку з неможливістю особистого вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру, детективами здійснено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а саме шляхом надсилання відповідного повідомлення засобами поштового зв`язку на відомі місця проживання.

Слідчий суддя вважає, що у сторони обвинувачення були обгрунтовані підстави вважати, що АДРЕСА_1 є місцем проживання ОСОБА_5, оскільки вказана квартира належить на праві власності останньому, а в офіційних базах даних - відомостях із Державної міграційної служби адреса внесена як місце проживання та реєстрації ОСОБА_5 .

Окрім цього, повідомлення про підозру було направлено також на вищевказані адреси об`єктів нерухомості, які належать на праві власності підозрюваному.

У зв`язку з цим, слідчий суддя вважає, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 у зазначений спосіб відповідає вимогам КПК України, а тому останній набув статусу підозрюваного. Дії сторони обвинувачення щодо направлення повідомлення про підозру та пам`яток про процесуальні права на мобільний номер телефону, які містять помітки про прочитання, сприймаються слідчим суддею як додаткові дії, всебічно направлені на виконання вимог щодо інформування особи про пред`явлену їй підозру.

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення виправдано та дієво вчинено такі дії, які у своїй сукупності, свідчать про виконання обов`язку щодо інформування особи про характер і причину підозри.

У той же час, позицію захисника щодо необхідності здійснення такого повідомлення в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України, тобто в порядку міжнародної правової допомоги, слідчий суддя відхиляє, враховуючи відсутність на момент такого повідомлення в розпорядженні детективів будь-яких достовірних і достатніх відомостей про наявність саме постійного місця проживання закордоном.

Захисником стверджується, що він та його підзахисний неодноразово повідомляв детективів про проживання у Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії на підставі посвідки на проживання. Такі повідомлення та сповіщення, датовані уже після 29.08.2023. Відомості із картки ДМС щодо видачі закордонного паспорту Посольством України у Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії не свідчить про розірвання будь-яких зв`язків з Україною та зміну місця проживання шляхом виїзду на постійне проживання закордон. Більше того, станом на день повідомлення про підозру сторона обвинувачення не володіла та не могла володіти інформацією про тривале перебування ОСОБА_5 за межами території України, та конкретне місце проживання закордоном, оскільки підозрюваний не повідомив завчасно державні органи влади про таку зміну.

Зокрема, слідчий суддя вважає, що вказані відомості не є належним підтвердженням того, що особа змінила своє місце постійного проживання.

Так, представники захисту повідомили, що ОСОБА_5 з 2015 року проживає на території Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії та має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 . На підтвердження вказаного було долучено фотокопію паспорту підозрюваного з відміткою про взяття на тимчасовий облік в Посольстві України в Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії, а також підозрюваним надіслано фотокопію паспорта громадянина (підданого) вказаної держави.

Такі обставини, на переконання адвоката, свідчать про необхідність вручення підозри у порядку ч.7 ст. 135 КПК України, а саме вручення згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.

У той же час, чинне законодавство розрізняє поняття «місце проживання» і «місце перебування» особи. Зокрема, місцем перебування особи є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік. При цьому, діюче законодавство України не виділяє окреме поняття «місце реєстрації», так як факт реєстрації будь-якої особи за певною адресою пов`язується виключно з місцем її проживання і саме за цією зареєстрованою адресою здійснюється офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Окрім цього, законодавство не передбачає юридичної можливості одночасного проживання особи за різними адресами, тобто згідно встановленої процедури реєстрації нового місця проживання має відбуватися із зняттям з реєстрації за попереднім місцем проживання (ч. 10 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»).

З аналізу положень Законів України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» та «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», Порядку провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне місце проживання, Податкового кодексу України, Порядку видачі довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку - резидентом, Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, у випадку зміни проживання у зв`язку з виїздом за кордон особа має виконати певні обов`язки та здійснити певні дії необхідні для зміни свого місця проживання, а саме: зняття з реєстрації місця проживання; внесення відомостей до паспорта громадянина України для виїзду за кордон в частині, що стосується оформлення виїзду на постійне проживання за кордон; подання довідки про реєстрацію місця проживання; подання декларації про майновий стан і доходи до органу державної фіскальної служби; зняття з військового обліку.

Без проходження вказаних процедур не може відбуватися автоматична зміна статусу відповідної особи і вона продовжує вважатися такою, що має постійне місце проживання в Україні, оскільки зміна місця проживання не відбувається автоматично, з огляду на строк фактичного проживання особи за встановленою адресою. Визначення місця проживання особи для направлення повідомлень жодним чином не обумовлюється терміном її можливої відсутності за визначеною згідно законодавства адресою місця проживання (у тому числі від терміну відсутності відповідної особи на території України на протязі окремого періоду або певних років).

Процедура зміни місця проживання потребує від особи здійснення активних дій, а у разі зайняття пасивної позиції, особа свідомо наражає себе на можливі негативні наслідки, які можуть настати з причин непроведення відповідних процедур, пов`язаних зі зміною місця проживання.

З наданих захисником матеріалів не встановлено, що ОСОБА_5 вчинив будь-які з дій, які би свідчили про зміну місця проживання та повідомлення належні органу України про такі зміни.

Критично слідчий суддя ставиться до доводів захисника, що набуття іншого громадянства ОСОБА_5 зобов`язує сторону обвинувачення повідомляти останнього про підозру через міжнародно-правову допомогу. Так, слідчий суддя зауважує, що факт набуття ОСОБА_5 іншого громадянства (підданства) та інформування орган досудового розслідування про місце проживання в іншій країні не позбавляє його обов`язку прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк заздалегідь повідомити про це зазначених осіб (ст. 42 КПК України).

Відтак, станом на день повідомлення про підозру орган досудового розслідування не володів інформацією про зміну місця проживання ОСОБА_5, а тому підстав для здійснення повідомлення про підозру йому в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України, в органу досудового розслідування не було, натомість у відповідності до ч.2 ст. 135 КПК України таке повідомлення здійснено за відомим місцем проживання.

При цьому, повідомлення підозрюваним про тривалий час перебування за кордоном не є підставою для зміни та необхідності фактично повторної процедури вручення підозри іншим шляхом. Із позиції ОСОБА_5, який надіслав на адресу суду власні заперечення на вказане клопотання, слідчий суддя вважає, що підозрюваний обізнаний із пред`явленою йому підозрою та змістом інкримінованих кримінальних правопорушень.

За таких обставин, слідчий суддя встановив, що ОСОБА_5 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, а тому слідчим суддею може вирішуватись питання про обрання відносно нього запобіжного заходу.

3.2.Щодо наявних та достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого може здійснюватися спеціального досудове розслідування

Згідно з наданих детективом матеріалів, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000172 від 13.04.2023 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

У відповідності до положень абз. 1 ч. 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне судове провадження може здійснюватися, зокрема, щодо злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем) КК України.

Таким чином, щодо злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 України, який інкримінуються ОСОБА_5 можливо здійснювати спеціальне судове провадження.

Водночас, за змістом повідомлення про підозру ОСОБА_5 підозрюється також і у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, який не входить до переліку злочинів, щодо яких абз. 1 ч. 2 ст. 297-1 КПК України передбачає можливість здійснення спеціального судового провадження.

Разом з тим, за змістом абз.2 ч. 2 ст. 297-1 КПК України, здійснення спеціального судового провадження щодо злочинів, не передбачених у абз. 1 ч. 2 ст. 297-1 КПК України, не допускається, крім випадків, коли такі злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Однак, зі змісту підозри вбачається, що обставини події злочину та описаний у ньому взаємозв`язок між інкримінованими діяннями вказують, що службове підроблення виступало способом заволодіння, оскільки уможливило винесення рішення, яким передбачалося, що Одеська міська рада виступала співзасновником ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» спільно саме з ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент». Тому слідчий суддя вважає, що виділення матеріалів щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, негативно вплине на якість, ефективність та повноту досудового розслідування та судового розгляду, зокрема, в частині встановлення ознак об`єктивної сторони інкримінованих обвинуваченому діянь. Натомість, спільний розгляд матеріалів щодо відповідних злочинів допоможе запобігти необґрунтованій витраті процесуального часу, забезпечить дотримання розумних строків та виконання завдань кримінального провадження.

За таких обставин, спеціальне досудове розслідування може здійснюватися щодо інкримінованих підозрюваному злочинів.

Слідчий суддя відзначає, що при вирішенні питання про здійснення спеціального досудового розслідування необхідно встановити наявність достатніх доказів для підозри. Однак, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття та критеріїв для достатності таких доказів, а тому слідчий суддя вважає за необхідне керуватися стандартом «обґрунтована підозра».

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміновані йому злочини. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 366 КК України.

Зазначені норми передбачають відповідальність, зокрема за заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, а також внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки

Зі змісту клопотання, долучених до нього матеріалів та пояснень детектива вбачається, що у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини заволодіння майном та доходом Одеського міжнародного аеропорту, шляхом позаконкурентного обрання інвестора ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» з яким було створено спільне з «Міжнародний аеропорт Одеса» товариство, з розподілом часток 75% і 25% відповідно, що спричинило вибуття із власності КП та подальшу приватизацію майнового комплексу аеропорту вартістю близько 118 млн грн. та привласнення доходу від діяльності аеропорту протягом 2012-2022 рр. у розмірі понад 2,5 млрд грн.

При цьому, за версією слідства, вказана схема заволодіння майном КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» була організована представниками бізнесу ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які є бенефіціарними власниками товариства ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» та передбачала залучення міського голову міста Одеси ОСОБА_19 та підконтрольного вищевказаними особами директора вказаного товариства ОСОБА_9 для реалізації плану.

Так, 04.11.2010 міським головою Одеської міської ради обрано ОСОБА_5 та відповідно до його розпорядження від 06.11.2010 №1394/К-01р розпочато виконання обов`язків Одеського міського голови.

У цей же період часу здійснювалися дії, на виконання рішення ОМР з вибору стратегічного партнера з метою реконструкції та модернізації Міжнародного аеропорту «Одеса», яким визначено порядок підготовки та проведення конкурсу з вибору низки потенційних стратегічних партнерів з метою реконструкції та модернізації МАО.

Враховуючи посаду ОСОБА_5 та можливості, пов`язані з нею, він мав забезпечити прийняття сесією Одеської міської ради рішення, про створення ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» поза конкурсною процедурою з яким Одеська міська рада створить спільне товариство та рішення про передачу майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса».

На виконання вказаного ОСОБА_5, подав на розгляд сесії Одеської міської ради проект рішення Одеської міської ради «Про заходи щодо реконструкції та розвитку «Міжнародного аеропорту «Одеса» та забезпечив позитивне голосування депутатами Одеської міської ради за рішення «Про заходи щодо реконструкції та розвитку «Міжнародного аеропорту «Одеса» відповідно до п. 1 якого Одеська міська рада повинна була виступити співзасновником ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та п. 2 якого передбачалось надання згоди КП «Міжнародний аеропорт Одеса» на укладення договору про спільну діяльність з таким Товариством.

У подальшому, з метою передачі майна у приватну власність саме ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», а фактично ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент», ОСОБА_5, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, в порушення законодавства, забезпечив підготовку та підписав тест, відмінний від проголосованого рішення, відповідно до якого у пункті 1 зазначено, що Одеська міська рада виступала співзасновником ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» спільно саме з ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент», чим фактично вніс у таке рішення завідомо неправдиві відомості.

Таким чином, зазначеним рішенням передбачалося конкретне підприємство, підконтрольне ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з яким КП «МАО» мало створити спільне товариство.

Крім того, задля виконання відведеної ролі ОСОБА_5, підписав рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 16.06.2011 № 381 «Про винесення на розгляд Одеської міської ради проекту рішення «Про визначення частки Одеської міської ради у статутному капіталі ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та внеску КП «Міжнародний аеропорт Одеса» у спільну діяльність», відповідно до якого статутний капітал ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» з часткою КП «Міжнародний аеропорт Одеса» у розмірі 25 %.

Вказане рішення у подальшому було прийнято депутатами ОМР та винесено рішення №835-VI від 08.07.2011 «Про визначення частки Одеської міської ради у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Одеса» та внеску КП «МАО» у спільну діяльність», визначивши статутний капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» у розмірі 473 402 196 гривень, а частку Одеської міської ради у ньому в розмірі 118 350 549 гривень, що складатиме 25%. Крім того, зазначеним рішенням ОМР було затверджено висновок ПП «Бюро Маркуса» про ринкову вартість основних засобів КП «Міжнародний аеропорт Одеса», який імовірно був винесений з порушенням порядку проведення Методики оцінки майна, а також погоджено, що в якості вкладу до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеська міська рада вносить майно загальною вартістю 118 350 549 гривень в кількості 2 488 одиниць.

При цьому, внесення у статутний капітал новоствореного товариства основних засобів КП «Міжнародний аеропорт Одеса», враховуючи його особливості та статус, суперечить ряду нормативно-правових норм українського законодавства.

Зокрема, ч. 4 ст. 3 та ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» приватизації не підлягають об`єкти, що мають загальнодержавне значення, до яких відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення, а також майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Також вказана заборона передбачена ч. 1,2 ст. 75 «Повітряного кодексу України» аеродроми та аеродромні об`єкти, що забезпечують безпеку польотів та перебувають у державній чи комунальній власності, не підлягають відчуженню, продажу, приватизації, обміну, передачі в заставу, однак можуть передаватися в концесію, оренду в установленому законодавством порядку, за умови, що не змінюється цільове призначення таких об`єктів.

Створення товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт Одеса» та його Статуту передбачала необхідність згоди заступнику міського голови на підписання протоколу про таке створення, однак заступники ОСОБА_5 відмовлялися від таких дій, у зв`язку з чим останній призначив своїм заступником ОСОБА_13, який надав згоду та підписав протокол про створення товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт Одеса», його Статуту, договору про корпоративні принципи управління ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та акту приймання-передачі майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса» в статутний капітал ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».

У подальшому, 31.10.2011, ОСОБА_13 та ОСОБА_9 підписали акт приймання-передачі майна, що передається у власність Одеською міською радою в якості внеску до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», яким ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» як внесок учасника до статутного капіталу прийняло у власність 2488 одиниці основних засобів Міжнародного аеропорту «Одеса» на суму 118 350 549 гривень. 19.01.2012 здійснено перереєстрацію вказаного майна за ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».

Таким чином, ТОВ « МАО» набуло право власності на 2488 одиниці основних засобів Міжнародного аеропорту «Одеса» на суму 118 350 549 гривень.

Також, під час проведення загальних зборів ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», було визначено статутний капітал Товариства у розмірі 473 402 196 гривень та розподілено вклади учасників, за яким Одеська міська рада -25%, ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» - 75%, директором ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» призначено ОСОБА_9 .

Зазначений розподіл часток, а також призначення підконтрольного організаторам директора дало можливості укладення необхідних договорів від імені ТОВ, зокрема банківських договорів. Так, частина грошових коштів, внесених товариством-співзасновником як внесок у статутний капітал стали предметом застави та були заблоковані банком, що не дозволяло їх використання на реконструкцію та модернізацію аеропорту.

Саме вказані дії щодо укладення договору про створення товариства, умов його Статуту, визначення розподілу часток у вказаних розмірах, на переконання слідства, призвели до заволодіння майном КП «МАО» у сумі 118 млн грн. та привласнення доходу від діяльності аеропорту протягом 2012-2022 рр. у розмірі понад 2,5 млрд грн., що у шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та становить особливо великий розмір.

При цьому, способом вчинення розслідуваного злочину фактично є внесення завідомо неправдивих відомостей у рішення «Про заходи щодо реконструкції та розвитку «Міжнародного аеропорту «Одеса» від 29.04.2011 № 731-V, яким передбачалося визначення ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» співзасновником ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», що створило можливості для подальшого заволодіння майна та спричинило імовірні тяжкі наслідки, які перевищують у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Описані вище дії зазначених осіб, їх взаємоузгодженість та взаємозалежність, характер та послідовність, створюють у слідчого судді переконання у тому, що такі особи ймовірно діяли у співучасті, мали спільний умисел, направлений на заволодіння майном аеропорту, а з огляду на посаду та повноваження, а також зміст та обсяг дій підозрюваного ОСОБА_5, існують достатні підстави вважати, що він міг вчинити злочин.

Підсумовуючи, слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з вчиненими кримінальними правопорушеннями, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями та наслідками, які за версією обвинувачення, настали для комунального підприємства, у виді вибуття із власності майна. В подальшому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

При цьому, відповідні обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_5 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі таких досліджених в ході судового засідання копій документів:

-положенням про порядок та умови проведення конкурсу з вибору партнера з метою реконструкції та модернізації Міжнародного аеропорту «Одеса» від 24.06.2008;

-документами, що підтверджують проведення конкурсу для залучення інвестора у реконструкції аеропорту відповідно до Положення затвердженого Одеською міською радою, зокрема Рішення ОМР №4461-V від 07.07.2009;

-поправкою, проектами рішень та рішеннями ОМР від 29.04.2011 №731 та від 08.07.2011, стенограми до цих рішень, аудіозаписом цих сесій та відеозаписом сесій, фоноскопічною експертизою, Регламентом ОМР;

-рішенням № 835-VI від 08.07.2011 Одеської міської ради про визначення частки Одеської міської ради статному капіталі ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» та внеску КП «Міжнародний аеропорт Одеса» у спільну діяльність», а також передбачений ним договором про корпоративні принципи управління від 21.10.2011 укладений між ТОВ «ОАД» та ОМР;

-проектом Рішення ОМР за 2014 рік про вихід ОМР зі складу ТОВ «МАО» у зв`язку з невиконанням ТОВ «ОАД» взятих на себе зобов`язань як інвестора (за результатами висновків робочої комісії);

-рішенням ОМР №1318-VII від 19.10.2016 «Про вихід ОМР зі складу ТОВ «МАО», у зв`язку з невиконанням ТОВ «ОАД» обов`язків інвестора;

-розпорядженнями Одеського міського голови ОСОБА_5 № 1547/к-о/р від 29.09.2011 про тимчасове виконання обов`язків заступника міського голови ОСОБА_10 на заступника міського голови ОСОБА_12 ; № 1763/к-о/р від 18.10.2011 про звільнення ОСОБА_12 з посади заступника Одеського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради; № 1765/к-о/р від 18.10.2011 про призначення ОСОБА_13 виконуючим обов`язки заступника Одеського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради замість ОСОБА_12 ;

-протоколом загальних зборів ТОВ «МАО» від 21.10.2011, Статутом ТОВ «МАО», договором про корпоративні принципи управління товариством від 21.10.2011, Актом приймання-передачі майна основних засобів від 31.10.2011, які підписали ОСОБА_13 та ОСОБА_9, а також Свідоцтвом від 29.12.2011 виданим Виконавчим комітетом ОМР, очолюваним ОСОБА_5 та витягом з ЄДР про те, що основні засоби аеропорту відчужені з комунальної власності та стали належати на праві приватної власності ТОВ «МАО»;

-протоколом загальних зборів ТОВ «МАО» №1-2013 від 20.05.2013 та іншими аналогічними протоколами, якими без участі ОМР односторонньо ТОВ «ОАД» прийнято рішення про передачу в заставу АТ «Укрексімбанк» майна аеропорту «Одеса»;

-рішенням Господарського суду Одеської області від 13.07.2015 на підставі яких щодо визнання недійсним Статуту ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» в частині п. 6.3.1 ст. 6;

-довідкою Держаудитслужби від 28.04.2017, судово-економічними експертизами від 13.12.2016 №1-13/12/2016-се, від 22.12.2018 №16798/18-72/29769/18-72/29770/18-71, щодо незаконності відчуження майна з комунальної власності та спричинення збитків ОМР на суму вартості відчуженого майна в сумі 118 млн 350 тис. грн.;

-висновками будівельно-технічної та судово-економічної експертизи №65/06/17 від 09.06.2017 та комплексної оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи №6483/18-42/6484/6485/18-42/6848/18-41/9164-9246/20-42 від 14.04.2020, щодо вартості відчуженого комунального майна та новоствореного (за кредитні кошти) терміналу, а також земельної ділянки (переданої ТОВ «МАО» без конкурсної процедури, відповідно до умов Договору про корпоративні принципи управління Товариством);

-висновками судово-почеркознавчої експертизи від 11.12.2018 №20540:20543/18-32 та від 11.12.2018 №27875:27878/18-32, відповідно до яких підписи на Рішеннях ОМР №731 від 29.04.2011 та №835 від 08.07.2011, а також Рішенням виконкому підписані ОСОБА_5 . Поправка до рішення ОМР №731 завізована ОСОБА_20 ;

- оглядом реєстраційного сайту іноземних компаній «Companies House Service» від 05.05.2017 та перекладом документів долучених оглядом відповідно до яких, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 ( ОСОБА_7 ) в період з реєстрації компанії «Odessa Airport Development Ltd.» до 06.04.2016 були особами, кожен з яких, прямо чи опосердковано володіли не менше 50% та не більше 75% акцій компанії;

-оглядом DVD-R диску від 26.02.2018, що є додатком до протоколу огляду речей та документів, вилучених під час проведення обшуку за адресою: м.Київ, пров. Музейний, 4 від 04.01.2018 на якому знаходився протокол чергових загальних зборів ТОВ «МАО» від 05.09.2016 про зменшення частки ОМР з 25% до 9,57% на користь ТОВ «ОАД»;

-протоколами допитів свідків ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_24, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_10, ОСОБА_32 (Унгурян), ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36 ;

-іншими матеріалами кримінального провадження, що долучення до цього клопотання.

Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 366 та ч.5 ст. 191 КК України за викладених у клопотанні обставин.

При цьому, слідчий суддя відхиляє доводи захисника щодо необґрунтованості повідомленої ОСОБА_5 підозри, враховуючи здебільшого показання свідків щодо активних дій підозрюваного, направлених на визначення саме ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» як співзасновника ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса». Позиція захисника в цілому зводиться до відсутності кримінально-караних ознак у діях ОСОБА_5 та його невинуватості, що на вказаній стадії є передчасним, оскільки здійснення остаточної кваліфікації дій особи лише в ході судового розгляду. Зокрема, питання суб`єктного складу виконавців злочину має вирішуватися на підставі дослідження усіх матеріалів кримінального провадження та дослідження дій кожного з членів колегіального органу. У той же час, у цьому кримінальному провадженні прослідковується зв`язок із підозрюваним, який був наділений повноваженнями затверджувати рішення щодо розпорядження майна міської ради та наслідками вибуття із права власності місцевого органу основних засобів Міжнародного аеропорту «Одеса».

У зв`язку з цим, слідчий суддя вважає доведеним наявність обгрунтованої підозри ОСОБА_5 .

3.3.Щодо оголошення особи в міжнародний розшук

Підставою для надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування детектив зазначає оголошення підозрюваного у міжнародний розшук.

Чинний КПК України у жодній нормі не розкриває поняття «міжнародний розшук» та не визначає момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук. Водночас, згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.

За правилами ч. 2 ст. 281 КПК України, про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Таким чином, для того, щоб підозрюваний вважався у розумінні ч. 2 ст. 281 КПК України оголошеним у розшук має бути наявна постанова про оголошення особи в розшук.

Вищевикладене свідчить про те, що момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у розшук, відповідає часу винесення постанови про оголошення особи у розшук, а доказом, яким сторона обвинувачення має доводити перед слідчим суддею факт того, що підозрюваний оголошений у розшук є наявність у матеріалах клопотання процесуального рішення про оголошення особи в розшук, оформленого постановою.

Так, стороною обвинувачення долучено постанову детектива НАБУ ОСОБА_37 від 02.10.2023 про оголошення ОСОБА_5 у розшук. Вказана постанова обгрунтована тим, що ОСОБА_5 викликався до детективів НАБУ на 15-17.09.2023, 27-29.2023, однак не з`явився.

Також детективом ОСОБА_38 винесено постанову від 10.10.2023 про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_5 . В обгрунтування постанови було зазначено, що за інформацією державної прикордонної служби України від 04.10.2023 ОСОБА_5 не перетинав кордон України з 08.11.2017, однак 11.10.2018 отримував паспорт громадянина України для виїзду за кордон в Посольстві України в Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії. Зазначене, на думку детектива, свідчить про перебування ОСОБА_5 поза межами території України, однак точного місця не було відомо. Із посиланням на положення ст. 271 КПК України детектив дійшов висновку про наявність підстав для оголошення ОСОБА_5 у міжнародний розшук.

Як вбачається, підставою для оголошення розшуку ОСОБА_5 стали відсутність даних щодо його місцезнаходження та його нез`явлення на виклики.

Слідчий суддя вважає, що постанова від 10.10.2023 винесена законно, оскільки згідно з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 неодноразово викликався до детективів НАБУ для проведення слідчих дій, зокрема на 11, 27, 28, 29 вересня 2023 року, 09.10.2023, 05, 06, 09 жовтня 2023 року. Такі виклики здійснювалися шляхом направлення на Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва Житлово-експлуатаційна дільниця «Печерськжитло», більше, ніж три дні до дати слідчої дії.

Захисником було долучено звернення ОСОБА_39 до детективів НАБУ з проханнями провести його допит у режимі відеоконференції. Із вказаних повідомлень можна встановити, що підозрюваний був обізнаним про такі виклики. При цьому, причиною свого неприбуття він вказує перебування закордоном та стан здоров`я, яке потребує постійне відвідування лікарів.

Оцінюючи зазначені обставини на предмет поважності причин неприбуття особи за відповідними викликами, слідчий суддя виходить із таких міркувань.

Наведені підозрюваним причини неприбуття на виклики детектива, на переконання слідчого судді, розцінюються як свідоме ігнорування підозрюваним обов`язку з`явитися на виклик та як переховування від слідства.

Слідчий суддя бере до уваги тривалість перебування підозрюваного закордоном, а також вік підозрюваного та стан його здоров`я, однак, на переконання слідчого судді, стороною обвинувачення створено умови та достатній час для прибуття на виклики.

Таким чином, слідчий суддя вважає необгрунтованими доводи сторони захисту про поважність причин неприбуття на виклики детектива НАБУ, та враховуючи очевидну обізнаність підозрюваного щодо існування відносно нього кримінального провадження, розцінює таке ігнорування викликів як ухилення від процесуального обов`язку підозрюваного з`являтися до детектива.

Таким чином, слідчий суддя вважає доведеним той факт, що підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у міжнародний розшук.

При цьому, слідчий суддя відзначає, що прохання підозрюваного провести його допит у режимі відеозв`язку є необгрунтованими, оскільки зводяться до оспорювання факту переховування від органу досудового розслідування та переконання слідства у законності свого перебування закордоном. Слідчий суддя вважає, що така поведінка спрямована на оспорювання факту переховування підозрюваного, необґрунтованості оголошення його в міжнародний розшук. Більше того, дистанційна участь підозрюваного у кримінальному провадженні не передбачена, оскільки значним чином обмежує особу реалізувати своє право на захист, зокрема унеможливлює доступ до матеріалів провадження, ефективного спілкування із захисником.

Також необхідно врахувати обставини виїзду підозрюваного закордон, та тривалості перебування підозрюваного за межами території України, відмови з`явитися на виклик. Зазначені обставини, на переконання слідчого судді, свідчать про наміри підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

За таких обставин, слідчий суддя доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_5 .

На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 135, 176-179, 193, 276-278, 280-281, 309, 297-1-297-4, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про здійснення спеціального досудового розслідування у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000172 від 13.04.2023, - задовольнити.

2.Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000172 від 13.04.2023 відносно ОСОБА_5, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 366 КК України.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1