Document No. 117327652

Date of the hearing: 27/02/2024
Date of the decision: 27/02/2024
Case №: 991/1228/24
Proceeding №: 52024000000000020
Instance: HACC
Judicial form: Criminal
Decision type: On the imposition of an interim measure in the form of bail

Presiding judge (HACC): Zadorozhna L.I.

Справа № 991/1228/24

Провадження № 1-кс/991/1239/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

учасники кримінального провадження:

секретар судового засідання: ОСОБА_2,

з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_3,

з боку захисту: підозрюваний ОСОБА_4,

захисники - адвокати ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000020 від 11.01.2024, стосовно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеси, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України,

встановив:

15.02.2024 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро ОСОБА_8 від 14.02.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_4, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України. Клопотання погоджено прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 .

Перевіривши та дослідивши клопотання та додані до нього матеріали досудового розслідування, заслухавши прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

слідчий суддя встановив факти й обставини та дійшов таких висновків:

1. Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 52024000000000020 від 11.01.2024 відповідає вимогам ст. 182, 184 КПК України.

2. Документом, який підтверджує надання підозрюваному ОСОБА_4 копії клопотання та доданих до нього матеріалів, є електронний лист ОСОБА_4 про отримання ним 14.02.2024 о 17:05 копії клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави з додатками.

3. Кримінальне провадження щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, віднесено до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ст. 33-1, п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.

4. Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБ України) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000020 від 11.01.2024, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що 19.12.2023 та 20.12.2023 працівниками Національної поліції України стосовно ОСОБА_10 складено протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, та вилучено тютюнові вироби. У подальшому, ці матеріалами надіслані до Болградського районного суду Одеської області для розгляду.

08.01.2024, за результатами автоматизованого розподілу, суддю ОСОБА_11 визначено для розгляду справи № 497/54/24 про вчинення ОСОБА_10 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-5 КУпАП.

10.01.2024 ОСОБА_10 випадково зустрівся із знайомим йому суддею Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_4 та розповів про притягнення до адміністративної відповідальності. Під час розмови, у ОСОБА_4 виник умисел на заволодіння коштами ОСОБА_10 шляхом обману, а саме введення його в оману щодо наміру вплинути на прийняття рішення суддею ОСОБА_11 в його інтересах, за надання неправомірної вигоди. ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_10 допомогти в закритті провадження у справі про адміністративне правопорушення і поверненні вилученого майна, за половину вартості вилученого товару, тобто за 1500 доларів США. Після цього, ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_4 про те, що до Болградського районного суду Одеської області має надійти також ще один протокол, за яким вартість вилученого товару становить приблизно 6000 доларів США.

При цьому, ОСОБА_4, будучи обізнаним щодо високих морально-ділових якостей судді ОСОБА_11, з якою працює в одному суді, а саме відсутності схильності до будь-яких корупційних проявів, не мав реального наміру впливати на неї, а сподівався, у випадку прийняття позитивного рішення для ОСОБА_10,. видати його за результат свого впливу, за що отримати кошти.

У подальшому, 12.01.2024 ОСОБА_4 підготував та надіслав на електронну пошту ОСОБА_10 пояснення для судді ОСОБА_11 по суті адміністративного правопорушення, повідомивши, що їх необхідно буде подати особисто під час розгляду справи. 23.01.2024 суддею Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_11 закрито провадження в справі № 497/54/24 про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_10 .

Також, ОСОБА_10 під час розмови з ОСОБА_4 повідомив про те, що на 24.01.2024 його викликає суддя Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_12 для розгляду справи № 497/133/24 про адміністративне правопорушення. У цей час, ОСОБА_4 почав підбурювати ОСОБА_10 до надання неправомірної вигоди судді ОСОБА_12 за прийняття ним рішення в його інтересах, а також судді ОСОБА_11 за раніше прийняте нею рішення на його користь. Після цього, ОСОБА_4 сказав ОСОБА_10, що він має самостійно визначити розмір неправомірної вигоди, виходячи з обсягів та вартості вилучених у нього тютюнових виробів.

ОСОБА_10 надіслав повідомлення ОСОБА_4 про готовність надання неправомірної вигоди у розмірі 4000 доларів США (з урахуванням вартості вилученого товару за першим протоколом на 3000, за другим на 6200 доларів США). Прочитавши це повідомлення, ОСОБА_4, вирішив завуалювати одержання неправомірної вигоди під адвокатський гонорар, зазначивши, що передасть цю інформацію адвокату, нібито це його гонорар.

Після цього, ОСОБА_4 прийняв рішення про залучення до вчинення кримінального правопорушення знайомого адвоката ОСОБА_13, з яким він підтримує дружні стосунки.

У період з 23.01.2024 по 24.01.2024 ОСОБА_4 попросив ОСОБА_13 отримати кошти від ОСОБА_10, не доводячи до його відома інформацію про їх отримання злочинним шляхом. 24.01.2024 ОСОБА_10 прибув до Болградського суду Одеської області для участі у розгляді справи № 497/133/24 про адміністративне правопорушення суддею ОСОБА_12 . На вході до суду ОСОБА_10 чекав ОСОБА_4, який повідомив, що по всіх питаннях стосовно їх домовленостей він має контактувати з адвокатом ОСОБА_14 .

Потім, суддею ОСОБА_12 було проведено судовий розгляд за участі ОСОБА_10, за результатами якого закрито провадження у справі № 497/133/24 про адміністративне правопорушення.

25.01.2024 під час зустрічі ОСОБА_13 з ОСОБА_10, останній будучи підбуреним ОСОБА_4 до надання неправомірної вигоди суддям за прийняття ними рішень, передав ОСОБА_13 кошти в розмірі 4000 доларів США для подальшої передачі ОСОБА_4 .

У подальшому, 29.01.2024 адвокат ОСОБА_13 передав судді ОСОБА_4 отримані від ОСОБА_10 кошти в розмірі 4000 доларів США, що еквівалентно 151 124, 40 грн відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 29.01.2024.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями, шляхом умовляння, схилив ОСОБА_10 до висловлення пропозиції та надання неправомірної вигоди суддям Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за вчинення ними дій на користь ОСОБА_10, а саме закриття проваджень у справах про адміністративні правопорушення і повернення вилучених тютюнових виробів. Також, ОСОБА_4, увівши в оману ОСОБА_10 щодо наміру надати неправомірну вигоду суддям ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за прийняття ними рішень, такого наміру не мав, а заволодів отриманими коштами та розпорядився на власний розсуд.

5. Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу та просив визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 1 000 000 грн з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Вважає, що підозра обґрунтована належними доказами, які долучені до матеріалів клопотання. Зокрема докази, які отримані в результаті негласних слідчих дій, підтверджують те, що ОСОБА_4 підбурив ОСОБА_10 до надання неправомірної вигоди суддям за прийняття рішень у справах про адміністративні правопорушення на користь ОСОБА_10 . Також, ОСОБА_4 не збирався передавати ці кошти суддям, тому заволодів коштами шляхом обману. Стосовно наявності ризиків вказує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, тому ця обставина сама по собі може бути підставою для переховування від органу досудового розслідування, з огляду на тяжкість можливого покарання. Прокурор зазначає, що підозрюваний має фінансову можливість переховуватись від органу досудового розслідування та долучив у судовому засіданні документи на підтвердження його майнового стану. Зазначив, що 04.01.2024 ОСОБА_4 подана щорічна декларація за 2021 рік, у якій він декларує майно, зарплату, пенсію та 20 000 доларів США готівкових коштів, у щорічній декларації за 2022 рік (подана 25.01.2024) підозрюваний декларує готівкові кошти 50 000 грн і 29 000 доларів США. Проте, 12.02.2024 ОСОБА_4 подав виправлену щорічну декларацію за 2022 рік, тобто після повідомлення йому про підозру (09.02.2024), у якій зазначив, що має лише 9000 доларів США та 5000 грн. На переконання прокурора, ці обставини можуть свідчити про приховування грошових активів підозрюваним та про створення вигляду неспроможності сплати застави. Наявність матеріальних ресурсів, близьке проживання до державного кордону, можливість притягнення до кримінальної відповідальності та призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, є тими обставинами, що можуть свідчити про ймовірність переховування. 19.02.2024 Вища рада правосуддя відсторонила суддю Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_4 від здійснення правосуддя, проте підозрюваний не позбавлений можливості перебувати у приміщенні суду, де зберігаються справи, входити до свого кабінету, а тому може вживати заходи до знищення, приховування певної інформації. Крім того, раніше ОСОБА_4 намагався приховати відомості у поданій декларації, видаляв повідомлення, які надсилав свідку ОСОБА_10, та встановлював автоматичне видалення повідомлень.

Щодо неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів прокурор зазначив, що за встановлених обставин кримінального провадження, особисте зобов`язання не зможе забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків та не здатне запобігти ризикам. Вважає, що необхідно застосувати заставу у розмірі 1 000 000 грн, що приблизно відповідає річній зарплаті підозрюваного. Вважає, хибними твердження сторони захисту про те, що грошові кошти, які надані ОСОБА_10 . ОСОБА_13 є гонораром адвоката, оскільки ОСОБА_13 не надавав правову допомогу ОСОБА_10, проект письмових пояснень готував підозрюваний, а після того, як було передано неправомірну вигоду, ОСОБА_13 сказав, що ОСОБА_10 йому нічого не винен, що підтверджується протоколом НСРД.

Адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу. Щодо обґрунтованості підозри зазначив, що існують передумови, які мали місце до розслідуваних подій. При першому допиті ОСОБА_10 вказує, що був знайомий з ОСОБА_4 давно, проте це не відповідає дійсності. ОСОБА_10 знайомий з ОСОБА_4 з листопада 2023 року, коли до судді надійшла справа про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_10 за ст. 164-5 КУпАП. На думку адвоката, імітація злочину зі сторони правоохоронних органів почалась з першого рішення судді ОСОБА_4 на користь ОСОБА_10 про закриття адміністративного провадження за відсутності складу правопорушення. Адвокат зазначає, що ОСОБА_10 наполегливо декілька разів намагався запросити ОСОБА_4 на зустрічі, телефонував йому та приходив до суду. ОСОБА_4 навіть погодився написати письмові пояснення для ОСОБА_10, щоб останній перестав вживати активних заходів для спілкування з суддею. Вказує, що імітація злочину відбувалась 19.12.2023, коли у м. Болград правоохоронці з іншого міста зупинили ОСОБА_10 . Для адвоката незрозуміло при яких обставинах ОСОБА_10, що проживає у с. Кулевча, Білгород-Дністровського району, Одеської області перебував у м. Болград у відділенні Нової пошти, ці регіони територіально досить віддалені один від одного. 20.12.2023, другий раз, працівники поліції викрили ОСОБА_10 під час вчинення адміністративного правопорушення у с. Василівка, Болградського району, Одеської області. Під час допитів ОСОБА_10 змінює своє місце проживання. На переконання сторони захисту, усі вищезазначені дії вчинялись для того, щоб протокол про адміністративне правопорушення надійшов саме до судді ОСОБА_4 . Адвокат вважає, що ОСОБА_10 було відомо, що у його діях немає складу адміністративного правопорушення, оскільки він близько шести разів притягувався за вчинення правопорушення за ст. 164-5 КУпАП та був викривачем у кримінальному провадженні за ст. 368 КК України. Також, із долучених матеріалів НСРД можливо встановити, як ОСОБА_10 повідомляє адвокату ОСОБА_13, що не було розмов з приводу коштів, а ОСОБА_4 переадресовує ОСОБА_10 до адвоката. Крім цього, предмет неправомірної вигоди не було знайдено ні у ОСОБА_4, ні у адвоката ОСОБА_13, а прокурор не надає жодних доказів, що ОСОБА_13 передав якісь кошти підозрюваному. Вважає, що підозра необґрунтована належними доказами для правової кваліфікації за ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України.

Адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави. На його думку, кваліфікація кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 369 КК України є завищеною. Обставини обґрунтованості підозри не доводяться долученими доказами. Зазначає, що 25.01.2024, ймовірно, надавався предмет неправомірної вигоди адвокату ОСОБА_13, а обшуки проведено лише 06.02.2024. Звертає увагу, що якби при подачі декларації не було допущено помилки щодо готівкових коштів, то ці кошти були би віднайдені під час обшуків. Щодо наявності ризиків, то з моменту, коли ОСОБА_4 дізнався про кримінальне провадження, його процесуальна поведінка є ідеальною, він не був затриманий. Під час розгляду клопотання про відсторонення від здійснення правосуддя, підозрюваний сам попросив про відсторонення та повідомив, що перебуває у відпустці, чим він перекреслив усі можливі ризики. Вказує, що кожний ризик, який зазначений стороною обвинувачення, аргументується лише професією судді. На переконання адвоката, існує лише гіпотетична можливість впливу на свідків, але ці обставини не підтверджуються доказами. Щодо посилання сторони обвинувачення на те, що підозрюваний проживає поблизу державного кордону та може залишити територію України, зазначає, що ОСОБА_4 міг це вчинити раніше, проте не зробив. Стосовно наявності міцних соціальних зв`язків вказує, що у ОСОБА_4 є батько ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), який спільно проживає з ним та має хворобу, що не дає батьку підозрюваного можливість вільно рухатись. Інших родичів, які могли би доглядати батька немає, тому ОСОБА_4 не може залишити його та переховуватись від органу досудового розслідування. Вказує, що ОСОБА_4 залишається суддею, йому заборонено виїзд за кордон, тому він зможе здати свій паспорт на зберігання. Враховуючи вищевикладене, вважає, що запобіжний захід у вигляді застави не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, а прокурор не довів потребу застосування такого запобіжного заходу.

Адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу. Щодо розміру застави вказує, що наявність виключності випадку аргументується прокурором тяжкістю вчинення та специфікою кримінального правопорушення, даними про особу підозрюваного, його майновим станом, репутацією та нездатністю застави у межах визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Проте, на переконання захисника, тяжкість кримінального правопорушення уже врахована законодавцем при визначенні розміру застави. Доказів для характеристики репутації ОСОБА_4 прокурор не надав. Щодо майнового стану підозрюваного зазначив, що відповідно довідки про доходи ОСОБА_4 за 2023 рік, його загальний дохід складає близько 968 000 грн, проте з урахуванням податків підозрюваний отримав менше 800 000 грн, ці обставини впливають на спроможність внесення застави у підвищеному розмірі.

Також зазначає, що сторона обвинувачення при визначенні розміру застави посилається на наявне майно ОСОБА_4 та його родини, проте скоріше за все на це майно уже накладено арешт і воно не може бути використане для сплати застави. Щодо посилання сторони обвинувачення на спроможність внесення застави іншими особами, зазначає, що слідчий суддя має оцінити майновий стан безпосередньо підозрюваного. Щодо переліку покладення обов`язків на підозрюваного вказує, що відсторонення від посади не позбавляє його можливості прибувати до суду, проте сторона обвинувачення могла прописати це окремим обов`язком. У разі якщо слідчий суддя дійде висновку щодо застосування запобіжного заходу, то у такому випадку просить застосувати особисте зобов`язання до ОСОБА_4 .

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави та підтримав своїх захисників. Зазначив, що проживає разом із батьком, який хворіє, та доглядає за ним. На його думку, факти викладені у повідомленні про підозру, не відповідають дійсності та він не вчиняв кримінальних правопорушень. Вказує, що є доброчесним суддею та виконує всі вимоги детективів для забезпечення належного розслідування кримінального провадження. Зауважив, що немає наміру порушувати свої зобов`язання. На його думку, заявлені прокурором ризики не підтверджені.

Розмір застави у 1 000 000 грн є непомірним для нього, має власні заощадження лише орієнтовно 250 - 260 000 грн. Зазначає, що запропонована міра запобіжного заходу є необґрунтованою, а особисте зобов`язання може цілком забезпечити його належну поведінку.

6. Під час розгляду клопотання прокурор довів:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень та вагомість наявних доказів його вчинення:

11.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) внесено відомості про те, що суддя Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_4 підбурив ОСОБА_10 до висловлення пропозиції та надання неправомірної вигоди суддям цього ж суду за прийняття ними рішень про закриття провадження в справах про адміністративні правопорушення.

07.02.2024 до ЄРДР внесено відомості про те, що 29.01.2024 суддя Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_4 шляхом обману заволодів грошовими коштами громадянина ОСОБА_10 в сумі 4000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 29.01.2024 становить 151 124, 40 грн.; з правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень за ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України.

Така інформація міститься у витягу з ЄРДР, сформованому 12.02.2024 та долученому стороною обвинувачення до матеріалів клопотання.

09.02.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України, а саме у підбурюванні до висловлення пропозиції надати та надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають відповідальне становище, за вчинення службовими особами, в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої їм влади чи службового становища та у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві).

У тексті повідомлення про підозру зазначено таке:

Відповідно до Указу Президента України від 02.04.2021 № 136/2021 «Про призначення суддів» ОСОБА_4 призначено на посаду судді Болградського районного суду Одеської області.

Згідно з п. 1 примітки до ст. 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є, зокрема, особи, які постійно здійснюють функції представників влади. Відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-5, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, у тому числі судді. Таким чином, суддя Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_4, є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Згідно з пп. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII судді є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону. За положеннями ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, у т.ч. суддям забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб. Однак, суддя Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_4, незважаючи на обізнаність із вимогами Конституції України, Закону України «Про запобігання корупції», всупереч обов`язку їх неухильного дотримання, діючи з порушенням вказаних вимог законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення умисно вчинив корисливий корупційний злочин.

10.01.2024 під час зустрічі ОСОБА_10 з суддею Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_4, у останнього виник умисел на заволодіння коштами ОСОБА_10 шляхом обману, а саме введення його в оману щодо наміру вплинути на прийняття рішення в його інтересах суддею ОСОБА_11 за надання неправомірної вигоди. При цьому, ОСОБА_4 не мав реального наміру впливати на суддю ОСОБА_11, а сподівався у випадку прийняття позитивного рішення для ОСОБА_10 видати його за результат свого впливу. ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_10 допомогти в закритті провадження у справі про адміністративне правопорушення і поверненні вилученого майна за половину вартості вилученого товару.

25.01.2024 під зустрічі ОСОБА_13 з ОСОБА_10, останній будучи підбуреним ОСОБА_4 до надання неправомірної вигоди суддям Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за прийняття ними рішень щодо закриття проваджень у справах про адміністративні правопорушення, передав ОСОБА_13 кошти в розмірі 4000 доларів США для подальшої передачі ОСОБА_4 .

29.01.2024 ОСОБА_13 передав судді ОСОБА_4 отримані кошти від ОСОБА_10 в розмірі 4000 доларів США, що еквівалентно 151 124, 40 грн відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 29.01.2024. Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними активними діями шляхом умовляння схилив ОСОБА_10 до висловлення пропозиції та надання неправомірної вигоди суддям Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_11 та ОСОБА_12, тобто особам, які відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України є службовими особами, які займають відповідальне становище, за вчинення ними дій на користь ОСОБА_10, а саме закриття проваджень у справах про адміністративні правопорушення і повернення вилучених тютюнових виробів.

Також ОСОБА_4, увівши в оману ОСОБА_10 щодо наміру надати неправомірну вигоду суддям ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за начебто прийняття ними рішень на його користь, такого наміру не мав, а отриманими коштами розпорядився на свій розсуд, заволодівши ними.

Підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України, дають встановлені досудовим розслідуванням обставини їх скоєння, які підтверджуються наданими в копіях:

- протоколами допиту свідка ОСОБА_10 від 11.01.2024, 19.01.2024, 23.01.2024, 24.01.2024, 25.01.2024, 31.01.2024;

- протоколом огляду від 11.01.2024;

- протоколом огляду предмету від 15.01.2024 з додатками, зі змісту якого слідує, що проведено огляд предмету планшету LENOVO модель TB328XU та у ньому міститься листування ОСОБА_10 та ОСОБА_4 щодо надання письмових пояснень судді ОСОБА_11 у справі про адміністративне правопорушення;

- протоколом огляду предмету від 23.01.2024 з додатками, зі змісту якого слідує, що проведено огляд предмету планшету LENOVO модель TB328XU та у ньому міститься повідомлення ОСОБА_4 надіслане ОСОБА_10 про передачу інформації стосовно гонорару адвоката;

- протоколом огляду від 24.01.2024 з додатками, зі змісту якого слідує, що проведено огляд предмету планшету LENOVO модель TB328XU та у ньому міститься листування ОСОБА_10 та ОСОБА_4 щодо передачі грошових коштів;

- заявою ОСОБА_10 від 25.01.2024 щодо використання його власних грошових коштів у кримінальному провадженні № 52024000000000020;

- протоколами огляду грошових коштів від 25.01.2024 з додатками;

- постановою Болградського районного суду Одеської області від 24.01.2024 у справі № 497/133/24 (суддя ОСОБА_12 ), зі змісту якої слідує, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_10 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-5 КУпАП - закрите на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та повернуто тютюнові вироби;

- постановою Болградського районного суду Одеської області від 25.01.2024 у справі № 497/54/24 (суддя ОСОБА_11 ), зі змісту якої слідує, що закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, - за відсутності в його діях складу та події зазначеного адміністративного правопорушення та повернуто тютюнові вироби;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 07.02.2024;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 06.02.2024;

- протоколом за результатами аудіо-, відеоконтролю за особою від 26.01.2024, зі змісту якого можливо встановити наявність наступних розмов:

Розмови між ОСОБА_10 та ОСОБА_4 18.01.2024 о 17:54:

В: «… Быстрее бы, потому что она на этой неделе в отпуске, вот со всеми остальными можно порешать. С этой сложнее всего. Вот, она до конца недели в отпуске. А фактически еще завтра, пятница, потом она выйдет. Ну если придёт во вторник, тоже не страшно, может на нее не упадет.»

Г: «Ну они сказали до конца этой недели.»

В: «Ну, скажем так, я держу на контроле.»

Г: « Да спасибо и еще вопрос. Вот эту бумагу где Вы мне скинули.. ну, пояснение для ОСОБА_11…»

В: «Угу»

Г: «Ей так можно отослать или в суд прийти с ней?»

В: «Прийти с ней, прийти с ней, ее подписать и ей дать в заседании как письменное пояснение.»

Розмови ОСОБА_10 та ОСОБА_4 за 23.01.2024 о 12:47, яка відбулась біля Болградського районного суду:

Г: «Завтра меня вызывают до ОСОБА_23»

В: «Угу, по той же схеме»

Г: «По той же схеме, да?»

В: « Только сориентируйся на что ты готов, ну чтоб понимать, по тому ничего не обещал, но я сказал, что человек благодарный, а этим так не получиться, с этим надо назвать цифру.»

Г: «Ну я уже, ну а шо надо?»

В: «Не знаю, говори на что ты готов с учетом того, что объёмы, ты ж понимаешь, объёмы там, объёмы тут, объёмы, объёмы, причем не слабые.»

Г: «Сходить к нему, а потом уже потом уже общаться будем, да?»

В: «Нет, ты подумаешь, мне напишешь, на шо ты готов, и там и там....»

Г: «Давай, я вечером отпишусь и посмотрю дома, шо там, да как.»

В: «А там посмотрим, как оно будет.»

В: «Идешь по той же схеме, как к ОСОБА_11.»

Г: «Угу...»

Розмови між ОСОБА_10 та ОСОБА_4 24.01.2024 о 11:01, яка відбулася в Болградському районному суді:

Г: «Что-что?»

В: «В десятом кабинете, там сидит ОСОБА_15, подойдеш к нему.»

Г: « ОСОБА_16 ?»

В: «Да.»

Г: «В десятый кабинет?»

В: «Да.»

- протоколом за результатами аудіо-, відеоконтролю за особою від 26.01.2024, зі змісту якого можливо встановити деталі проведення судового засідання суддею ОСОБА_11 у справі про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_10 ;

Розмови між ОСОБА_10 та адвокатом ОСОБА_13 24.01.2024 12:47:

А: «Где-то виделись, где-то мы пересекались точно, лицо знакомое.»

Г: «В Измаиле, да сколько раз пересекались. Слушай, этот ОСОБА_24, вчера пишет мне за адвоката, мы вообще просто не обсуждали за Вас.»

А: «Я так понимаю, шо Вы ему там пообещали какие-то эти..?»

Г: «Да нет, он да я ему не обещал, мы просто обсуждали с ним ситуацию, и он мне вообще ничего о суммах конкретно ниче не сказал...»

А: «Хорошо.»

Г: «Я не был готов, я сегодня пришел, я его спрашиваю, слушай, говорю, а шо?

Говорит к адвокату, я говорю, а хто такой? Я в глаза....»

А: « Он мне тоже ничего не сказал, сказал что он тебе передаст, это не получилось, значит всё.»

Г: «Та нет, просто скажите там ну....

А: «А я не знаю, мне тоже он ничего не сказал, я думал что у вас есть какая-то договоренность.»

Г: « А у нас особо и не было никакой договоренности, мы просто обсудили ситуацию и он мне сказал, все, завтра, говорит, к адвокату, я не могу понять о каком адвокате, и кто и как и где, блин и…»

А: « Хорошо, давай я просто щас тоже бегу…»

Г: « Так мне шо надо созвониться с ним, или как или шо делать?»

А: « Ну созвонись, узнай сколько? Или я даже не знаю. Или я созвонюсь и узнаю сколько, и потом перезвоню тебе.»

Г: «Та давай уже завтра пересечёмся, или как, или как просто, я щас спешу, я просто не готов.»

Розмови між ОСОБА_10 та адвокатом ОСОБА_13 25.01.2024 о 14:14 год:

Г: «Этот перестраховщик меня уже достал, честное слово. Вы общались с ним?

А: «Да.»

Г: «Куда?»

А: « Давай сюда.»

ОСОБА_10 передає грошові кошти в руки адвокату ОСОБА_13

- протоколом обшуку від 06.02.2024, під час якого детективами Національного бюро виявлено та вилучено мобільний телефон Samsung Galaxy A71, IMEI: НОМЕР_1, IMEI 2: НОМЕР_2, SN НОМЕР_3, та ноутбук Acer s/n NXA84EU0091372AA187600. Зі змісту протоколу слідує, що ОСОБА_4 надав свій мобільний телефон, в ході огляду якого встановлено, що у месенджері Viber знайдено електронне листування з помічником судді ОСОБА_4 - ОСОБА_17, у цьому листуванні помічник пересилає ОСОБА_4 : акт приймання передачі на відповідальне зберігання тютюнових виробів від 19.12.2023; пояснення ОСОБА_10 ; рапорт інспектора УПД ГУНВС в Одеській обл. ОСОБА_18 про складання адміністративного протоколу стосовно ОСОБА_10 та вилучення в останнього 4500 пачок тютюнових виробів; лист начальнику ГУНП в Одеській області ОСОБА_19 про факти реалізації фальсифікованих товарів; рапорт начальнику ГУНП в Одеській області ОСОБА_19 про долучення матеріалів; протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 011220, складений відносно ОСОБА_10 . Під час огляду телефону, серед контактів знайдено номер телефону « НОМЕР_4 » ОСОБА_20 . Також оглянуто месенджер WhatsApp, у якому наявний діалог з ОСОБА_13 за 24.01.2024, пропущений аудіодзвінок о 12:06 та видалені повідомлення між ними.

- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 07.02.2024 та іншими матеріалами досудового розслідування.

Факти та відомості, які були озвучені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальні правопорушення, у вчиненні яких йому повідомлено про підозру, оскільки він, будучи суддею Болградського районного суду Одеської області, вів розмови з ОСОБА_10 щодо необхідності надання грошових коштів для їх подальшої передачі суддям Болградського районного суду Одеської області за ухвалення ними рішень про закриття провадження у справах про адміністративне правопорушення та повернення вилученого майна; підготував письмові пояснення та надіслав їх ОСОБА_10 ; вказав на адвоката, якому в подальшому ОСОБА_10 передав гроші.

Відомості про такі обставини відображені в отриманих за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, протоколах допиту та з розумною достатністю, вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальними правопорушеннями на даному етапі досудового розслідування, оскільки для стороннього спостерігача прослідковується причиновий зв`язок між діями і словами підозрюваного та передачею ОСОБА_10 грошових коштів. У майбутньому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

Європейський суд з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, вказав, що «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».

Отже, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України, та можливу причетність ОСОБА_4 до цих кримінальних правопорушень, що є достатнім для виправдання подальшого розслідування. Досліджені факти та відомості у своїй сукупності дають підстави для підозри останнього у вчиненні цих кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту стосовно необґрунтованості повідомленої йому підозри. При цьому, слідчий суддя зауважує, що питання правильності кваліфікації дій підозрюваної особи, як і наявності чи відсутності в її діях складу злочину, вирішуються виключно вироком суду.

2) наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України ризики вчинення ОСОБА_4 спроб переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, схову або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Наявність ризиків обґрунтовуються такими обставинами:

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистих обставин підозрюваного ОСОБА_4 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України.

Санкція частини третьої статті 369 КК України відносить злочин до тяжкого і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, з конфіскацією майна або без такої.

Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованого злочину недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватися, тому він оцінюється у світлі таких факторів, мова про які йшла вище, а також враховуються будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення ЄСПЛ у справі Becciev v. Moldova, п. 58). Отже, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, у сукупності з іншими обставинами.

Встановлені у ході досудового розслідування обставини, зокрема наявність паспортів для виїзду за кордон, проживання на території прилеглій до кордону з Молдовською Республікою, вказують на наявність реальної загрози втечі підозрюваного за межі території України, можливості його подальшого переховування на території іноземних країн, а також про фактичну відсутність у органу досудового розслідування дієвих механізмів попередження такої втечі та подальшого розшуку підозрюваного.

Оцінюючи питання стійкості соціальних зв`язків підозрюваного, слідчий суддя зазначає, що його сімейний стан, стан здоров`я членів його сім`ї враховується під час їх оцінки. Під соціальним зв`язком зазвичай розуміють соціальну дію, що виражає залежність і сумісність людей або груп; це сукупність особливих залежностей одних соціальних суб`єктів від інших, їх взаємні відносини, які об`єднують людей у відповідні соціальні спільності і свідчать про їх колективне існування. Чим більш міцними є соціальні зв`язки, тим більше вони будуть відігравати стримуючу роль для підозрюваного, сприятимуть належному виконанню ним своїх процесуальних обов`язків.

Із доданих до клопотання матеріалів вбачається, що підозрюваний ОСОБА_4 проживає разом із батьком, який за станом здоров`я потребує догляду, що без сумніву свідчить про те, що ОСОБА_4 має соціальні зв`язки належного рівня на території України. Однак, незважаючи на їх наявність, слідчий суддя враховує викладені вище обставини, професійний досвід підозрюваного (який з 2021 року є суддею Болградського районного суду Одеської області) та коло його спілкування, зокрема зі службовими особами органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, як такі, що підвищують ризик переховування.

Усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_4 може використати наявні у нього засоби (близьке проживання з державним кордоном України, майновий стан) та можливості для переховування від правоохоронних органів та/або суду, у тому числі, може покинути територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Відтак, слідчий суддя погоджується з прокурором, що зазначені обставини можуть бути мотивом та сприятливим фактором для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінювані ризиків переховування.

Також, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Показання свідків мають суттєве значення для доведення обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні. В умовах зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням до кримінальної відповідальності, він може безпосередньо, а також використовуючи зв`язки з іншими особами, впливати на свідків у різних формах (умовляння, підкуп, заохочення, погрози тощо), з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, тощо.

Про існування ризику впливу підозрюваного на свідків у цьому кримінальному провадженні свідчить, зокрема, можливість безперешкодного контактування з ними, враховуючи, що судді Болградського районного суду Одеської області, які розглядали адміністративні справи ОСОБА_11 та ОСОБА_12, працюють разом з ОСОБА_4 .

Крім того, використання знайомств, зв`язків, соціального статусу та авторитету, набутих під час здійснення професійної діяльності, надають ОСОБА_4 можливість впливати на свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_13 (з якими, за версію сторони обвинувачення, мав товариські стосунки), а саме підбурювати їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, що негативним чином може впливати на їх намір та можливість давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду, а також на дієвість кримінального провадження.

Ці факти та обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4, як мінімум, відомі особи (їх імена та прізвища), які можуть володіти інформацією, що стосуються обставин інкримінованих йому кримінальних правопорушень та можуть мати суттєве значення для досудового розслідування цього кримінального провадження.

Відтак, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про те, що ознайомившись зі змістом показань свідків, а також з іншими зібраними доказами, підозрюваний матиме можливість з метою уникнення кримінальної відповідальності самостійно або за допомогою третіх осіб впливати на свідків, у зв`язку з чим вважає даний ризик доведеним. Крім того, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Достатньо обґрунтованим є ризик знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, оскільки характер інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення має корисливу спрямованість та пов`язаність з використанням особою службового становища.

Стосовно ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, варто зазначити, що ОСОБА_4, як суддя Болградського районного суду Одеської області, має доступ до справ, що перебувають в архіві суду, зокрема до справ № 497/54/24 та № 497/133/24 (у яких ухвалено рішення про закриття провадження відносно ОСОБА_10 ). Ці справи мають суттєве значення для досудового розслідування, оскільки містять інформацію про відомості, які мають доказове значення для цього кримінального провадження. Наведене вище дає обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може вживати заходи до знищення, приховування або спотворення інформації, що міститься в матеріалах цих справ.

Також ОСОБА_4 володіє інформацією про форми і методи оперативної та слідчої діяльності, схильний до конспірації, що суттєво підвищує ризик знищення чи підроблення речей і документів, які мають суттєве значення для досудового розслідування. Крім того, під час огляду мобільного телефону ОСОБА_4 встановлено, що останній видалив декілька повідомлень, раніше направлених ОСОБА_13 . Відтак, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про те, що вищенаведені обставини свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а підозрюваний матиме можливість з метою уникнення кримінальної відповідальності знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Крім того, як зазначено у клопотанні, під час проведення обшуків неправомірну вигоду віднайдено не було, тому є також ризик знищення ОСОБА_4 коштів, отриманих в якості неправомірної вигоди.

Ці обставини можуть свідчити про достатню вірогідність вчинення ОСОБА_4 дій, що будуть спрямовані на знищення, приховання або спотворення речей і документів, які мають значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, як самостійно, так і через третіх осіб, на яких він має безпосередній вплив або з якими має дружні відносини, в силу своєї професійної діяльності.

3) недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує таке:

- надані відомості свідчать про вагомість на даному етапі доказів вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України;

- інкриміновані ОСОБА_4 кримінальні правопорушення, відповідно до положень КК України, відносяться до тяжкого та нетяжкого злочинів; у разі визнання підозрюваного винуватим, з урахуванням його ролі у їх вчиненні, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, з конфіскацією майна або без такої;

- на момент розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 виповнилось 41 рік, відомості про стан його здоров`я у матеріалах клопотання відсутні;

- підозрюваний проживає разом з батьком, який потребує догляду ( що підтверджується медичною карткою стаціонарного хворого №362, відповідно до якої ОСОБА_21 має травму, пов`язану з неможливістю вільно пересуватись), проте сам по собі цей факт не свідчить про міцність соціальних зв`язків в тій мірі, щоб вони могли утримати підозрюваного від позапроцесуальної поведінки;

- наявність у підозрюваного постійного місця роботи ( ОСОБА_4 є суддею Болградського районного суду Одеської області, який відсторонений від здійснення правосуддя на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 19.02.2024);

- майновий стан підозрюваного, детальний опис якого викладений у мотивувальній частині ухвали (пункт щодо розміру застави);

- відомості про наявність у підозрюваного ОСОБА_4 судимостей у матеріалах справи відсутні;

- відомості про застосування стосовно ОСОБА_4 раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надані;

- наявний ризик продовження протиправної поведінки ОСОБА_4 .

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання детектива Національного бюро про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_4 обґрунтоване та підлягає задоволенню. Застосовуючи такий захід, слідчий суддя виходить з того, що прокурором доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, які встановлені в ході розгляду.

Щодо розміру застави.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

За змістом п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму (абз. 5 ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому, має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Таким чином, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого застосування щодо нього більш тяжкого запобіжного заходу.

При визначенні розміру запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя враховує тяжкість кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_4, обставини їх вчинення та його роль, індивідуальні особливості підозрюваного, статус посади, яку він займає, що дозволяє дійти висновку, що застава визначена у сумі до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не буде здатною забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.

Тому, слідчий суддя вважає, що має місце виключний випадок, у зв`язку з яким необхідно визначити заставу у більшому розмірі, ніж це передбачено п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України. У даному випадку кримінальне провадження здійснюється не у зв`язку із вчиненням так званого загально-кримінального злочину, зокрема, мова йде про корупційний злочин, вчинений, за версією сторони обвинувачення, суддею Болградського районного суду Одеської області, з метою надання неправомірної вигоди суддям цього ж суду, що є неприпустимим явищем для сучасної демократичної країни, особливо в умовах воєнного стану. З урахуванням інформації, яка на даний час є в розпорядженні сторони обвинувачення, поведінка ОСОБА_4 може бути розцінена як така, що дискредитує гілку судової влади та може знецінити довіру суспільства до судової влади та інститутів правосуддя. Також, за версією сторони обвинувачення, такі дії ОСОБА_4 вчинено з корисливою метою.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя враховує надані учасниками кримінального провадження відомості про майновий стан підозрюваного, а саме:

- довідку начальника відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності від 15.02.2024, зі змісту якої вбачається, що за період січня - грудня 2023 року ОСОБА_4 нарахована заробітна плата у сумі 968 850, 38 грн;

- відомості щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, згідно якої ОСОБА_4 задекларував: 512 928 грн заробітної плати, 116 178 грн пенсії, грошові активи у розмірі 54 647 грн, 73 479 грн, 2892 грн, 52 773 грн, які розміщені на банківських рахунках, готівкові коштів 10 000 грн та 20 000 доларів США;

- відомості щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік (подана 25.01.2024), згідно якої ОСОБА_4 задекларував: 978 567 грн заробітної плати, 118 299 грн пенсії, грошові активи у розмірі 6888 грн, 73 380 грн, які розміщені на банківських рахунках, готівкові кошти 50 000 грн та 29 000 доларів США;

- відомості щорічної (виправленої) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік (подана 12.02.2024), згідно якої задекларував ОСОБА_4 задекларував: 978 567 грн заробітної плати, 118 299 грн пенсії, грошові активи у розмірі 6888 грн, 73 380 грн, які розміщені на банківських рахунках, готівкові кошти 5000 грн та 9000 доларів США;

- відомості щодо належних ОСОБА_4 на праві власності часток квартир, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_3 ;

- право власності на автомобіль марки «HYUNDAI IX35», 2012 року випуску, що підтверджується відомостями реєстраційної картки ТЗ.

За таких обставин, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави - 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 757 000 грн (250 х 3028 грн) та на 170 розмірів прожиткових мінімумів перевищує максимальну межу, визначену п.2 ч.5 ст.182 КПК України. Саме такий розмір, з урахуванням майнового стану підозрюваного, на думку слідчого судді, розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами вчинення кримінальних правопорушень, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для нього.

У частині 5 ст. 194 КПК України закріплено, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Такі обов`язки, відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців.

У судовому засіданні прокурором доведено необхідність покладення на підозрюваного таких обов`язків: 1) прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 2) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи, що дозволяють право на виїзд з України та в`їзд до України, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України; 4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_10 та ОСОБА_13 .

Такі обов`язки обумовлюються доведеністю існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та за своїм характером не є занадто обтяжливими для ОСОБА_4, будуть здатними запобігти спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків, знищення, схову або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

8. Обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Зі змісту ч. 4 ст. 176, ч. 7 ст. 194 та ч. 2 ст. 196 КПК України вбачається, що вказані норми наділяють слідчого суддю правом у період, коли досудове розслідування в рамках певного кримінального провадження ще триває (до його закінчення), вирішувати питання щодо обрання особі запобіжного заходу, але вони не обмежують тривалість застосування такого заходу строками досудового розслідування. Вказане питання регулюється ч. 7 ст. 194 КПК України, у відповідності до якої строк дії ухвали в частині покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не може становити більше двох місяців.

Крім того, за приписами ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Строк, на який до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід, КПК України не обмежує строками досудового розслідування, у рамках якого особі обирається відповідний запобіжний захід, а тому ухвала про застосування до особи запобіжного заходу в частині покладення/продовження обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, може лишатися чинною і після закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні до настання однієї з обставин, наведених у ст. 203 КПК України. При цьому, судовий контроль за дотриманням прав підозрюваного у кримінальному провадженні продовжує здійснювати слідчий суддя, який в тому числі може приймати рішення щодо застосування та продовження строку застосування до підозрюваного запобіжних заходів.

Таким чином, враховуючи зазначені вище положення Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя вважає, що термін дії обов`язків має бути визначений строком на два місяці.

9. При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131-132, 176-178, 182, 193-196, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання детектива Національного бюро ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави - задовольнити частково.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 757 000 грн (сімсот п`ятдесят сім тисяч гривень).

Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України на такий розрахунковий рахунок:

Вищий антикорупційний суд, код ЄДРПОУ 42836259,

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_5,

призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою суду (номер справи, дата ухвали, назва суду).

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

2) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи, що дозволяють право на виїзд з України та в`їзд до України, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України;

4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_10 та ОСОБА_13 .

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, визначити строком на два місяці.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52024000000000020 від 11.01.2024.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4, що він не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захисникам.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Search

Document No. 117327652