Document No. 117400563

Справа № 991/4920/23

Провадження №11-сс/991/42/24

Слідча суддя ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2024 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

секретар судового засідання ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6, захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8, захисника підозрюваного ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10, захисника підозрюваного ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_12, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.06.2023, якою частково задоволено клопотання про продовження строків досудового розслідування в межах кримінального провадження № 12020000000000236 від 11.03.2020,

за участю:

підозрюваних - ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_14,

захисників підозрюваних - адвокатів ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_12,

прокурорів - ОСОБА_6, ОСОБА_28,

В С Т А Н О В И Л А:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини

11.03.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК України), у кримінальному провадженні № 12020000000000236, досудове розслідування в якому здійснювалось Головним слідчим управлінням Національної поліції України.

13.03.2020 детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) до ЄРДР внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні № 42020000000000494.

Постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) 13.10.2020 змінено підслідність кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні № 12020000000000236 від 11.03.2020, визначивши її за детективами НАБУ.

Згідно з постановою прокурора САП від 16.02.2021 матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 42020000000000494 від 13.03.2020 та № 12020000000000236 від 11.03.2020 об`єднані в одне провадження, із присвоєнням загального номера № 12020000000000236.

18.02.2021 старший детектив НАБУ ОСОБА_29 виніс постанову про закриття кримінального провадження № 12020000000000236 від 11.03.2020 за ч. 2 ст. 364 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

07.07.2021 Державним бюро розслідувань до ЄРДР внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні № 42021160000000332.

15.08.2022 заступник Генерального прокурора - керівник САП ОСОБА_30 виніс постанову, якою скасував постанову старшого детектива НАБУ ОСОБА_29 від 18.02.2021, а матеріали кримінального провадження № 12020000000000236 від 11.03.2020 постановив передати до НАБУ для подальшого досудового розслідування.

Цього ж дня, прокурор САП ОСОБА_6 винесла постанову про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень № 42021160000000332 від 07.07.2021, досудове розслідування у якому на момент винесення постанови здійснювало НАБУ, та № 12020000000000236 від 11.03.2020. Об`єднаному кримінальному провадженню присвоєно номер № 12020000000000236.

22.03.2023 у межах кримінального провадження № 12020000000000236 складені повідомлення про підозру:

- ОСОБА_31 у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ), ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України;

- ОСОБА_7 у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III), ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України;

- ОСОБА_13 у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III) КК України;

- ОСОБА_32 у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III), ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України;

- ОСОБА_33 у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ), ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України;

- ОСОБА_34 у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-ІII), ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України;

- ОСОБА_9 у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ), ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України;

- ОСОБА_14 у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04,2001 № 2341-ІII), ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України;

- ОСОБА_35 у вчинені ним злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України;

- ОСОБА_36 у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ), ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.

Постановою заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_37 від 17.05.2023 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000236 від 11.03.2020 був продовжений до трьох місяців - до 22.06.2023.

До закінчення зазначеного строку, детектив НАБУ, за погодженням із прокурором САП звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000236 від 11.03.2020.

За результатами розгляду слідчий суддя Вищого антикорупційного суду своєю ухвалою від 22.06.2023 частково задовольнив клопотання та продовжив до дванадцяти місяців, тобто до 22.03.2023, у кримінальному провадженні строк досудового розслідування щодо злочинів: за ч. 5 ст. 191 КК України (епізод 4 від 25.05.2022), у вчинені якого підозрюються ОСОБА_38, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_39, ОСОБА_40 ; за ч. 1 ст. 255 КК України (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ), у вчиненні якого підозрюються ОСОБА_38, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_39, ОСОБА_14, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_13 ; за ч. 2 ст. 255 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_43 ; за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України.

Водночас слідчий суддя у вказаному судовому рішенні дійшов висновку про не продовження строку досудового розслідування щодо злочину за ч. 5 ст. 191 КК України (епізод 1 і 2 від 11.03.2020 та 13.03.2020), у вчиненні якого підозрюються ОСОБА_14, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_7, ОСОБА_44 . Слідчий суддя виходив із того, що заступник Генерального прокурора - керівник САП ОСОБА_30 мав право скасувати постанову старшого детектива НАБУ ОСОБА_29 від 18.02.2021 про закриття кримінального провадження, не пізніше 11.09.2021, тобто в межах вісімнадцяти місячного строку досудового розслідування. Скасування цієї постанови 15.08.2022, тобто поза межами строків, передбачених ст. 219 КПК України, позбавляє детектива НАБУ, за погодженням із прокурором САП, права повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, у зв`язку з якими розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000236 від 11.03.2020: ОСОБА_14, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_7, ОСОБА_48, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, внесеному до ЄРДР 11.03.2020 (епізод 1 і 2), та є підставою для закриття кримінального провадження в цій частині, згідно з абз. 2 ч. 10 ст. 284 КПК України.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді від 22.06.2023, прокурор САП ОСОБА_6 27.06.2023 подала до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу та 10.07.2023 доповнення до неї.

Суддя-доповідач Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду своєю ухвалою від 10.07.2023 відмовила у відкритті провадження за апеляційною скаргою пославшись на ч. 4 ст. 399 КПК України.

За результатом касаційного перегляду, ухвала від 10.07.2023 була скасована Касаційним кримінальним судом Верховного Суду (далі - ККС ВС) 19.12.2023 з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали

До початку судового розгляду прокурор САП ОСОБА_6 подала до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду зміни та доповнення до своєї апеляційної скарги. За змістом вимог просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині відмови у продовженні строків досудового розслідування за 1 і 2 епізодами. У цій частині просить постановити нову ухвалу, якою визнати строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000236 від 11.03.2020 продовженим до 12 місяців.

В обґрунтуваннях своєї апеляційної скарги, сторона обвинувачення посилається на зміни в законодавстві, які набрали чинності 01.01.2024, зокрема, зміни в ст. 219 КПК України та п. 20-8 розділу XI «Перехідні положення» КПК України. Зазначає, що тепер строк досудового розслідування обчислюється лише з моменту повідомлення особі про підозру, а якщо у кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, то такі строки не обраховуються. Таким чином, прокурор уважає, що не може бути застосованою при вирішенні питання про продовження строку досудового розслідування постанова Верховного Суду по справі № 367/1335/21 від 03.04.2023, згідно з якою у закритому провадженні, в якому жодній особі не повідомлялось про підозру для прокурора продовжує йти строк досудового розслідування.

На ухвалу слідчого судді від 22.06.2023 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду також надійшли апеляційні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8, захисника підозрюваного ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 та захисника підозрюваного ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_12 .

Передусім захисники у своїх апеляційних скаргах просять поновити строк на апеляційне оскарження. Уважають, що право на апеляційний перегляд ухвали слідчого судді від 22.06.2023 в сторони захисту з`явилося після ухвалення в цьому провадженні ККС ВС постанови від 19.12.2023. Про цю постанову Верховного Суду адвокат ОСОБА_8 дізнався 25.12.2023 з Єдиного державного реєстру судових рішень та вже 30.12.2023 через електронні засоби зв`язку подав апеляційну скаргу. Адвокат ОСОБА_10 посилається на отримання цієї ж постанови засобами поштового зв`язку 03.01.2024 та подання апеляційної скарги 08.01.2024 через систему «Електронний суд». Водночас адвокат ОСОБА_12 зазначає, що ні підозрюваний ОСОБА_11, ні його захисники не були учасниками цього судового провадження. З оскаржуваною ухвалою сторона захисту ознайомилася 11.01.2024 у приміщені Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та вже 16.01.2024 подала апеляційну скаргу.

За рештою вимог апеляційних скарг адвокати просять повністю скасувати ухвалу слідчого судді від 22.06.2023. Разом із тим, адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_12 просять призначити новий розгляд слідчим суддею клопотання про продовження строку досудового розслідування, а адвокат ОСОБА_10 просить відмовити в задоволені клопотання про продовження строку досудового розслідування.

Обґрунтовуючи свої апеляційні скарги адвокати ОСОБА_10 і ОСОБА_8 посилаються на те, що під час судового розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування сторона обвинувачення приховала як від слідчого судді, так й інших учасників кримінального провадження, факт прийняття рішення про зупинення досудового розслідування (постанова від 21.06.2023). На їхнє переконання, зупинення досудового розслідування в кримінальному провадженні унеможливлює прийняття процесуального рішення про продовження строку досудового розслідування, адже строк досудового розслідування в такому разі не обчислюється і тому не має потреби в його продовженні.

Додатково адвокати ОСОБА_10 і ОСОБА_12 у своїх апеляційних скаргах акцентують на помилковості висновків слідчого судді в частині розподілу епізодів кримінального провадження на такі де порушено строк досудового розслідування, і такі в яких відповідних порушень не допущено. Уважають, що строк досудового розслідування в об`єднаних кримінальних провадженнях є загальним, розпочинається з дати внесення першого кримінального провадження до ЄРДР та не підлягає окремому обчисленню за кожним епізодом. А тому при вирішенні питання про продовження строку досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні необхідно виходити з цілісності цього провадження та загального характеру цього строку. За таких обставин адвокат ОСОБА_10 зазначає, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні розпочався 11.03.2020 та закінчився задовго до складання повідомлень про підозру його підзахисному, а саме 11.09.2021. Також уважає, що сторона обвинувачення під час розгляду клопотання не довела необхідність в додатковому строку для отримання матеріалів запитів про міжнародно-правову допомогу. Висновки слідчого судді в цій частині є помилковими.

Адвокат ОСОБА_8, діючи в інтересах ОСОБА_7, у доповнення до своєї апеляційної скарги додатково вказує про те, що слідчий суддя розглянув клопотання за відсутності підозрюваного ОСОБА_31 та його захисників. Цим слідчий суддя порушив право ОСОБА_31 на захист.

Заперечення на апеляційну скаргу та узагальненні доводи особи, яка її подала

Уважаючи апеляційну скаргу сторони обвинувачення безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, захисник підозрюваного ОСОБА_34 адвокат ОСОБА_24, захисник підозрюваного ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_49, захисник підозрюваних ОСОБА_7 та ОСОБА_32 адвокат ОСОБА_16, а також захисник підозрюваного ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_12 подали до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду письмові заперечення.

У своїх запереченнях захисники узагальнено посилаються на неможливість розгляду судом апеляційної інстанції клопотання про продовження строків досудового розслідування по суті, з прийняттям відповідного рішення про задоволення клопотання чи залишення його без задоволення. Цей обов`язок належить виключно до компетенції слідчого судді, а тому колегія суддів має скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу на новий розгляд слідчим суддею. До того ж сторона обвинувачення не надала суду апеляційної інстанції необхідні документи для з`ясування повноти всіх обставин, а також не повідомила про виділення 07.11.2023 епізодів 1 і 2 в інше кримінальне провадження № 52023000000000553, та його зупинення. Вимогу сторони обвинувачення в апеляційній скарзі про розгляд клопотання по суті саме судом апеляційної інстанції захисники вважають безпідставною та такою, що суперечить КПК України. Крім того, зазначають, що в цьому кримінальному провадженні при визначенні строку досудового розслідування до повідомлення про підозру необхідно керуватися нормами КПК України, які діяли до 01.01.2024, оскільки на момент повідомлення про підозру ОСОБА_45, ОСОБА_9 та іншим особам строк досудового розслідування у кримінальному провадженні закінчився ще 11.09.2021. Внесення відповідних змін з 01.01.2024 до КПК України жодним чином не впливає на вирішення питання, оскільки суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу слідчого судді постановлену 22.06.2023 і повинен керуватися процесуальними нормами чинними на 22.06.2023.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурори підтримали апеляційну скаргу сторони обвинувачення у повному обсязі з наведених у ній підстав та просили задовольнити. Заперечували проти задоволення апеляційних скарг сторони захисту, просили залишити їх без задоволення.

Підозрюваний ОСОБА_13 та його захисник - адвокат ОСОБА_17 просили задовольнити апеляційну скаргу прокурора.

Інші захисники та підозрювані просили апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а апеляційні скарги сторони захисту задовольнити.

Решта учасників судового провадження, які повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, у судове засідання не прибули. Свої позиції щодо вимог та доводів апеляційних скарг суду не надали. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 405 КПК України їхнє неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду.

Мотиви суду

Заслухавши суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, вислухавши доводи та заперечення учасників судового провадження, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить таких висновків.

Щодо підстав апеляційного розгляду

Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенції). Його забезпечення є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

Проте «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, накладення яких дозволено за змістом, особливо щодо умов прийнятності скарги. Водночас обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним з п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не має законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю мети, яку прагнуть досягти.

Так, у Рішенні Конституційного Суду України від 12 червня 2012 року №13-рп/2012 зазначено, що, встановлюючи обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав й свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним.

Отже, Конституцією України допускається можливість обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження рішення суду, однак воно не може бути свавільним та несправедливим. Таке обмеження має встановлюватися виключно Конституцією та законами України; переслідувати легітимну мету; бути обумовленим суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційним та обґрунтованим.

Законом, який конкретизує положення Конституції України щодо обмеження можливості оскарження рішень суду, також виступає КПК України.

За приписами ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано Главою 26 КПК України.

Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено в частинах першій та другій статті 309 КПК України. Частина третя указаної статті встановлює, що інші ухвали слідчого судді, ніж зазначені в цій статті, оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Тобто у випадку незгоди сторін з іншими ухвалами слідчого судді законність останніх підлягає перевірці судом першої інстанції під час підготовчого провадження.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 12 жовтня 2017 року у справі № 757/49263/15-к, у разі, якщо слідчий суддя прийняв рішення, яке не передбачено КПК України, бо не узгоджується з положеннями ст. 304 КПК України стосовно його повноважень, суду апеляційної інстанції при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження належить виходити з приписів ст. 9 КПК України, яка розкриває принцип законності кримінального провадження та в частині шостій установлює, що, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Однією з таких засад є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (п. 17 ч. 1 ст. 7 КПК України), а її зміст розкрито у ст. 24 КПК України, згідно з частиною першою якої кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

У цьому кримінальному провадженні Верховний Суд України сформулював висновок щодо застосування норми права, відповідно до якого, у разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення ч. 3 ст. 309 КПК України, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК України. Аналогічні правові позиції викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справах № № 237/1459/17 та 243/6674/17-к.

Оскаржуваною ухвалою слідчий суддя продовжив строк досудового розслідування за рядом епізодів. Водночас не продовжив строк досудового розслідування за ч. 5 ст. 191 КК України (епізоди 1 і 2 від 11.03.2020).

Продовжуючи строк досудового розслідування за рядом епізодів та водночас приймаючи рішення про відмову у продовженні такого строку за ч. 5 ст. 191 КК України (епізоди 1 і 2 від 11.03.2020), фактично скасовуючи повідомлення про підозру та вирішуючи питання про закриття кримінального провадження в цій частині, слідчим суддею ухвалено рішення, яке не передбачене КПК України.

Отже, ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.06.2023 підлягає оскарженню в апеляційному порядку, на що звернув ККС ВС в постанові від 19.12.2023 по цій справі.

Щодо клопотань про поновлення строку на апеляційне оскарження

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення, якщо інше не передбачене цим Кодексом.

Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно зі ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

У цьому провадженні 10.07.2023 суддя-доповідач Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду своєю ухвалою відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора САП ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді від 22.06.2023, пославшись на ч. 4 ст. 399 КПК України.

За результатом касаційного перегляду, ККС ВС 19.12.2023 скасував ухвалу від 10.07.2023 з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції. У своєму рішенні Верховний Суд дійшов висновку, що слідчий суддя ухвалив рішення, яке не передбачене кримінальним процесуальним законодавством, а тому воно підлягає апеляційному оскарженню.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, а також постанови ККС ВС від 19.12.2023, колегія суддів доходить висновку, що 19.12.2023 в учасників цього кримінального провадження з`явилося право на оскарження ухвали слідчого судді від 22.06.2023 в апеляційному порядку з дотриманням вимог ст. 395 КПК України.

З матеріалів судового провадження вбачається, що на ухвалу слідчого судді від 22.06.2023, окрім сторони обвинувачення, також подали апеляційні скарги захисник підозрюваного ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 (30.12.2023 на електронну пошту суду), захисник підозрюваного ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_10 (08.01.2024 через систему «Електронний суд») та захисник підозрюваного ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_12 (16.01.2024 на електронну пошту суду), які просять поновити строк на апеляційне оскарження.

Адвокат ОСОБА_8 про зазначену постанову Верховного Суду дізнався 25.12.2023 з Єдиного державного реєстру судових рішень, адвокат ОСОБА_10 отримав цю ж постанову засобами поштового зв`язку 03.01.2024. Захисник ОСОБА_11 про оскаржувану ухвалу дізнався 11.01.2024 у приміщені Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду під час судового засідання. Інформація про отримання як оскаржуваної ухвали, так і постанови Верховного Суду, раніше дати, ніж зазначеної стороною захисту, у матеріалах справи відсутня.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів уважає, що наявні підстави для поновлення захисникам строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 22.06.2023.

Щодо доводів апеляційних скарг

Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина 1 статті 404 КПК України).

Перевіряючи висновки слідчого судді в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Отже, завданнями кримінального провадження, яке має на меті захист громадян, юридичних осіб і держави від злочинних посягань із дотриманням принципу справедливості щодо кожного його учасника, є, у тому числі повне і всебічне розкриття та неупереджене розслідування і судовий розгляд фактів вчинення злочинів. Повнота, всебічність та об`єктивність дослідження обставин справи є передумовою її справедливого вирішення. Вони спрямовують органи слідства і суду на детальне встановлення і ретельне вивчення всієї сукупності належних до справи обставин, побудову і перевірку всіх можливих версій, що випливають із цих обставин, виявлення всіх фактів, що входять до предмета доказування і необхідні для вирішення справи по суті.

Забезпеченню вирішення завдань та досягненню мети кримінального процесу служить процесуальна форма як детально урегульований нормами кримінального процесуального закону правовий режим провадження у кримінальних справах, що включає у тому числі підстави, умови, строки, послідовність та порядок дій учасників процесу.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює граничні строки досудового розслідування та передбачає можливість їх продовження.

Так, відповідно до ст. 219 КПК України (у редакції, яка діяла станом на 15.08.2022) строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня повідомлення особі про підозру становить, зокрема, вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене, зокрема, протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. Водночас загальний строк досудового розслідування не може перевищувати, зокрема, дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Тобто, загальний строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення, може бути продовженим та обмежується певним строком в залежності від тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

Відповідно до ч. 1, 2, 7 ст. 217 КПК України в одному кримінальному провадженні можуть бути об`єднанні матеріали досудових розслідувань щодо декількох кримінальних правопорушень.

Згідно із ч. 6 ст. 219 КПК України загальний строк досудового розслідування при об`єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому статтею 217 цього Кодексу, визначається:

1) у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим;

2) у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої частиною другою цієї статті.

Отже, при об`єднанні кримінальних проваджень загальний строк досудового розслідування обраховується в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, у порядку ст. 219, параграфа 4 глави 24 цього Кодексу.

Слідчий суддя встановив, що в об`єднаному кримінальному провадженні № 12020000000000236 від 11.03.2020 здійснювалось розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1, 2 ст. 255, ч. 2 ст. 364 КК України. Кримінальні провадження об`єднувались на підставі ч. 1 ст. 217 КПК України - не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами). Водночас у кримінальному провадженні № 12020000000000236 від 11.03.2020 об`єднані різні епізоди, у частині з яких особам повідомлено про підозру, зокрема в участі у злочинній організації, яка вчиняла заволодіння коштами державних підприємств, а інша частина розслідується за фактом, тобто без повідомлення про підозру.

За результатами розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування слідчим суддею клопотання задоволено частково. Та з метою дотримання балансу між розумністю строків у цьому кримінальному провадженні та необхідністю здобуття доказів, завершення проведення експертиз продовжено у кримінальному проваджені № 12020000000000236 від 11.03.2020 строк досудового розслідування злочинів: за ч. 5 ст. 191 КК України (епізод 4 від 25.05.2022), у вчиненні якого підозрюються ОСОБА_38, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_39, ОСОБА_40, за ч. 1 ст. 255 КК України (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ), у вчиненні якого підозрюються ОСОБА_38, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_39, ОСОБА_14, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_13, за ч. 2 ст. 255 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_43, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України, до дванадцяти місяців, тобто до 22.03.2024.

За положеннями ч. 6 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування при об`єднанні кримінальних проваджень визначається як загальний.

На думку колегії суддів, при вирішенні питання про продовження строку досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні необхідно виходити з цілісності цього провадження та загального характеру такого строку.

Водночас слідчий суддя не продовжив строк досудового розслідування за ч. 5 ст. 191 КК України (епізоди 1 і 2 від 11.03.2020), оскільки, на його думку, повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, у зв`язку з якими розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000236 від 11.03.2020, ОСОБА_14, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_7, ОСОБА_48, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, внесеному до ЄРДР 11.03.2020 (епізод 1, 2), вручені поза межами строків, передбачених ст. 219 КПК України.

Разом із тим, колегією суддів встановлено, що 07.11.2023 начальник третього відділу САП ОСОБА_50 виніс постанову про виділення з матеріалів досудового розслідування № 12020000000000236 від 11.03.2020 в окреме провадження в оригіналах та копіях матеріали досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України (епізод 1 та 2). Нове провадження зареєстроване в цей же день за № 520230000000000553.

Питання об`єднання і виділення матеріалів досудового розслідування, відповідно до ст. 217 КПК України, відноситься до компетенції органу досудового розслідування.

Відповідно до вимог ст. 217 КПК України у разі необхідності прокурор може прийняти як рішення про виділення матеріалів досудового розслідування, так і рішення про їх об`єднання. Рішення про об`єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування не може бути оскаржене.

Отже, на даний час суперечності ухвали в частині відмови у продовженні строку досудового розслідування за епізодами 1,2 від 11.03.2020 у кримінальному проваджені № 12020000000000236 від 11.03.2020 усунуті, оскільки дані епізоди виділені в окреме кримінальне провадження.

Водночас, у кримінальному проваджені № 12020000000000236 від 11.03.2020 строк досудового розслідування продовжений до дванадцяти місяців, тобто до 22.03.2024.

В апеляційних скаргах містяться інші аргументи захисту, які не потребують детального аналізу та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні. Колегія суддів виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча § 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна трактувати як необхідність давати детальну відповідь на кожен аргумент. Ступінь застосування цього обов`язку обґрунтовувати рішення можна змінювати залежно від характеру рішення та потрібно визначати з урахуванням обставин конкретної справи (див. рішення у справах «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), від 09 грудня 1994 року, § 29, Серія A. 303-A, «Хіро Балані проти Іспанії» (Hiro Balani v. Spain), 09 грудня 1994 року, § 27, Серія A, № 303-B та Гарсіа Руїс (Garcia Ruiz), згадане вище, § 26). Тому, відхиляючи апеляцію, апеляційний суд може, в принципі, просто схвалити обґрунтування рішення суду нижчої інстанції (див. рішення у справах «Хелле проти Фінляндії» (Helle v. Finland), від 19 грудня 1997 року, §§ 59-60, Звіти про судові рішення та ухвали 1997-VIII, «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, § 30, від 27 вересня 2001 року, «Степанян проти Вірменії» (Stepanyan v. Armenia), № 45081/04, § 35, від 27 жовтня 2009 року та «Емель Бойраз» (Emel Boyraz), згадане вище, § 74) (рішення «Їлдиз проти Туреччини» (Yildiz v. Turkey), заява № 47124/10, від 27 квітня 2021 року, § 31).

У цьому провадженні колегією суддів були надані відповіді на всі вагомі аргументи як сторони захисту, так і сторони обвинувачення.

Висновки Суду за результатами розгляду апеляційних скарг

Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (ст. 310 КПК України).

Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК України.

Досліджені колегією суддів матеріали кримінального провадження № 12020000000000236 від 11.03.2020 за клопотанням детектива свідчать, що слідчий суддя правильно вирішив питання, що підлягали з`ясуванню під час його розгляду. Виділенням з матеріалів досудового розслідування № 12020000000000236 від 11.03.2020 в окреме провадження матеріалів досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України (епізод 1 та 2) усунуті суперечності ухвали слідчого судді та, як результат, відсутній предмет апеляційного перегляду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст. 309, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8, захисника підозрюваного ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10, захисника підозрюваного ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_12 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.06.2023 задовольнити, строк поновити.

Апеляційні скарги прокурора та захисників залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.06.2023 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4