Document No. 117443151

справа №991/1405/24

провадження №1-кс/991/1415/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

«21» лютого 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, детектива ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_5, захисника ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №52023000000000190 від 24 квітня 2023 року стосовно:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Запоріжжі, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №52023000000000190 від 24 квітня 2023 року стосовно ОСОБА_5, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 369 КК України.

Обставини, якими обґрунтоване клопотання.

Клопотання обґрунтоване тим, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000190 від 24 квітня 2023 року за підозрою ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що, діючи в межах єдиного злочинного плану, учасники організованої групи під керівництвом організатора ОСОБА_8, за участю виконавця ОСОБА_5 та за пособництва ОСОБА_9, упродовж липня 2023 року - лютого 2024 року передали директору комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради (далі - КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР) ОСОБА_10 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у загальній сумі 156 870 грн за відкриття рахунку та розміщення грошових коштів КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР на поточному рахунку ПАТ «МТБ Банк». Продовжуючи злочинну діяльність, у серпні 2023 року вказані особи передали директору КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР ОСОБА_10 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 15 000 грн за забезпечення перемоги ФОП ОСОБА_11 у закупівлі стерилізаторів, укладення з ним договору та перерахування йому грошових коштів. Крім того, у вересні 2023 року учасники організованої групи надали директору КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР ОСОБА_10 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 13 700 грн за скасування закупівлі, яку розміщено в системі «Prozorro» за ідентифікатором UA-2023-06-05-008332-a, оголошення закупівлі лікарських засобів в системі «Prozorro» за ідентифікатором UA-2023-07-21-007949-a, забезпечення перемоги в ній ТОВ «Дойч-Фарм» і в подальшому за укладення з останнім договору від 07 серпня 2023 №2220/12, на виконання якого здійснено оплату в загальній сумі 273 110,89 грн. Крім того, упродовж жовтня 2023 року - січня 2024 року учасники організованої групи висловили пропозицію та передали директору КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР ОСОБА_10 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 483 600 грн за забезпечення ТОВ «ЗД-Фарм» у закупівлі надглоткових повітропроводів i-gel на загальну суму 5 136 00 грн, яка розміщена в системі «Prozorro» за ідентифікатором UA-2023-11-23-009869-a.

Таким чином, на переконання органу досудового розслідування, ОСОБА_5 підозрюється в наданні службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчиненому повторно, організованою групою, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

20 лютого 2024 року ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 369 КК України.

Мотивуючи необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, детектив у клопотання зазначив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та, у разі засудження, до нього може бути застосовано покарання у виді позбавлення волі на строк від п?яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. Метою застосування до підозрюваного запобіжного заходу, згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, детектив визначає забезпечення його належної процесуальної поведінки, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу в клопотання визначено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність вищезазначених ризиків.

Враховуючи викладене, для нівелювання зазначених у клопотанні ризиків, на думку органу досудового розслідування, необхідним є застосування до підозрюваного саме виняткового та найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 днів.

При визначенні розміру застави детектив у клопотанні просить враховувати тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, дані про його особу, майновий стан та визначити йому заставу у розмірі 4 000 000 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та не є завідомо непомірним для нього.

У випадку внесення застави на ОСОБА_5, на переконання органу досудового розслідування, необхідно покласти обов`язки, передбачені п.п. 1-4, 8, 9 ч.5 ст. 194 КПК України.

Позиція сторін у судовому засіданні.

У судовому засіданні прокурор та детектив клопотання підтримали та просили його задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених в ньому. Крім того, прокурор висловив свою позицію стосовно підслідності даного кримінального провадження. Так, прокурор акцентував увагу на тому, що дана справа підслідна Національному антикорупційному бюро України, оскільки ОСОБА_5, використовуючи службові повноваження і посаду, здійснював вплив на ОСОБА_10 і погрожував вжити заходи примусу у разі невиконання останнім поставлених завдань. Крім цього, сторона обвинувачення висловилась із приводу відсутності факту умисного погіршення стану підозрюваного у зв`язку із інкримінуванням чотирьох епізодів вчинення кримінального правопорушення за повторністю, оскільки, на думку органу досудового розслідування, тільки після третього епізоду протиправної діяльності було виявлено достатню сукупність доказів для підтвердження причетності всіх осіб, вказаних у заяві від 21 квітня 2023 року до вчиненого кримінального правопорушення. Обґрунтовуючи зазначений у клопотанні розмір застави, прокурор також наголосив на тому, що реальний майновий стан підозрюваного не відповідає задекларованими доходам і навіть вказаний розмір альтернативної застави не зможе повною мірою забезпечити дотримання підозрюваними покладених на нього процесуальних обов`язків.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання. Так, адвокат висловив позицію стосовно сумнівності, на його думку, доводів прокурора щодо підслідності кримінального провадження, вважаючи, що сторона обвинувачення жодним чином не підтвердила факту використання підозрюваним свого положення депутата обласної ради, оскільки обласна рада є колегіальним органом і будь-які її рішення приймаються колегіально. Крім цього, адвокат акцентував увагу на тому, що відсутні жодні відомості щодо реєстрації кримінального провадження або притягнення особи до кримінальної відповідальності за отримання неправомірної вигоди у цьому кримінальному провадженні у чотирьох досліджених епізодах, враховуючи відсутність законодавчих підстав для звільнення від кримінальної відповідальності такої особи. Адвокат наголосив на тому, що на даний момент відсутні дані про визнання недійсними чи скасування укладеного банківського договору та тендерів по закупівлям, що фактично означає законність процедур їх укладення та проведення відповідно. На думку адвоката, ризики, перераховані у клопотанні, є тільки припущенням органу досудового розслідування, оскільки жодних об`єктивних даних, які підтверджують наявність хоча б одного ризику, у матеріалах клопотання не містяться. Запропонований детективом розмір застави вважає неаргументованим, оскільки детектив, пропонуючи відповідний розмір, вийшов за межі своїх повноважень, з огляду на те, що, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, тільки слідчий суддя, суд може призначити розмір застави, який перевищує передбачений нормами КПК України розмір.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника. Додатково зазначив про відсутність будь-якого впливу з його боку на директора КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР ОСОБА_10 та передачі грошових коштів останньому по жодному із інкримінованих йому епізодів. Вказав, що до початку вказаних подій у 2023 році познайомився із ОСОБА_10, на якого, на думку підозрюваного, впливала ОСОБА_12, заступниця губернатора на той момент, яка мала особисту неприязнь до ОСОБА_5 . Підозрюваний переконаний, що, маючи вплив із боку ОСОБА_13, ОСОБА_10 відкрито провокував до тісної співпраці. Щодо майнового стану ОСОБА_5 просив врахувати, що на даний час не має можливості сплатити запропоновану органом досудового розслідування заставу, а доводи прокурора з цього приводу є хибними.

Таким чином, сторона захисту просила відмовити у застосуванні до підозрюваного будь-якого запобіжного заходу. При цьому, у разі якщо суд вирішить застосувати до підозрюваного запобіжний захід, то просили застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, оскільки він буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених процесуальних обов`язків.

Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає про наступне.

Зі змісту ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення,до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Отже, умовою, без якої неможливе вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується твердження (припущення) про причетність певної особи до вчинення кримінального правопорушення, засноване на результатах розслідування, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав і обов`язків в порядку ст. ст. 276-279 КПК України.

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21 лютого 2024 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000190 розпочато 24 квітня 2023 року. У його межах письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, складено заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та отримано підозрюваним 20 лютого 2024 року згідно з вимогами ст. 278 КПК України щодо вручення письмового повідомлення про підозру.

Отже, ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні в розумінні ст. 42 КПК України і стосовно нього може розглядатися питання про застосування запобіжного заходу.

Аналізуючи доводи підозрюваного щодо можливого впливу на нього та провокації з боку директора КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР ОСОБА_10, слідчий суддя вважає за доцільне зазначити наступне. Враховуючи надану сторонами кримінального провадження і досліджену в судовому засіданні сукупність матеріалів, а також етап досудового розслідування, слідчий суддя зазначає, що ним не було встановлено очевидних ознак провокації, а тому висловлена позиція сторони захисту може стати предметом розгляду в іншій площині кримінального провадження на етапі судового розгляду, досліджуючи всю сукупність зібраних доказів.

При цьому, слідчий суддя вважає достатньо справедливим посилання сторони захисту на положення ч.5 ст. 354 КК України щодо неможливості звільнення від кримінальної відповідальності за факти отримання неправомірної вигоди, а тому ці та інші питання (щодо вірної кваліфікації), на мою думку, необхідно розглядати в межах справедливості в цілому кримінального провадження і звісно на відповідній стадії судового процесу.

Крім цього, враховуючи стандарти прав людини і практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя звертає увагу сторони обвинувачення на посилання в судовому засіданні щодо наявності/відсутності факту умисного погіршення становища особи у зв`язку із інкримінуванням чотирьох епізодів вчинення кримінального правопорушення за повторністю. Так, слідчий суддя на даному етапі позбавлений можливості надати оцінку відповідним твердженням, а вирішення відповідного питання можливе на етапі дослідження доказів під час судового розгляду після направлення обвинувального акту до суду, якщо такий акт буде скеровано.

Щодо обґрунтованості підозри.

Вирішуючи питання стосовно того, чи є пред`явлена йому підозра обґрунтованою, встановлення чого визначено ч. 2 ст. 177 КПК Україниоднією з обов`язкових підстав для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з наступного.

Кримінальне процесуальне законодавство України не дає визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, в силу приписів ч.5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини під час вирішення питання щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення.

З точки зору такої практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що обґрунтовують засудження особи, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачень (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

Так, як вбачається із поданих матеріалів, за встановлених слідством обставин, на території Запорізької області здійснює свою діяльність КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР. У ході досудового розслідування встановлено, що у ОСОБА_8, у не встановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше лютого-березня 2023 року, виник умисел на організацію надання неправомірної вигоди директору КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР за вчинення ним дій в інтересах суб`єктів господарювання з використанням наданого йому службового становища. При цьому, усвідомлюючи неможливість одноособово реалізувати свій злочинний умисел та необхідність делегування функцій і завдань, потрібних для його втілення, ОСОБА_8 у не встановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше березня 2023 року, залучив як співучасників для вчинення злочинів ОСОБА_5 та ОСОБА_9 . Таким чином, ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення кримінальних правопорушень, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи, тобто в організовану групу (далі- ОГ). Реалізуючи першочергові дії злочинного плану щодо надання неправомірної вигоди директору КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР за вчинення ним дій в інтересах суб`єктів господарювання з використанням наданого йому службового становища, у не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 21 березня 2023 року, ОСОБА_5, перебуваючи в приміщенні ЗОР, довів до відома ОСОБА_10 необхідність його співпраці з учасниками ОГ при здійсненні господарської діяльності КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР і попередив, що у разі відмови від такої співпраці ОСОБА_8 використає надану йому як заступнику голови ЗОР владу та службові повноваження для усунення ОСОБА_10 із займаної посади. Пізніше, приблизно 03 квітня 2023 року, під час зустрічі ОСОБА_10 із ОСОБА_5, останній повідомив, що у разі забезпечення перемоги у здійсненні закупівель КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР заздалегідь визначених учасниками ОГ суб`єктів господарювання, учасниками ОГ буде надаватись неправомірна вигода службовим особам КНП «ТМО «ОЦУМД та МК» ЗОР за вчинення такими службовими особами в інтересах третіх осіб будь-яких дій з використанням наданого їм службового становища. На виконання вказівок ОГ 31 травня 2023 року КНП «ТМО «ОЦУМД та МК» ЗОР було відкрито рахунок в ПАТ «МТБ БАНК», на який, за вказівкою ОСОБА_5 була переведена частина коштів підприємства. У подальшому, ОСОБА_5, діючи у складі та на виконання єдиного плану учасників ОГ, впродовж липня 2023 року - лютого 2024 року щомісячно надавав директору КНП «ТМО «ОЦУМД та МК» ЗОР ОСОБА_10 неправомірну вигоду на загальну суму 156 870 грн за відкриття рахунку та розміщення грошових коштів КНП «ТМО «ОЦУМД та МК» ЗОР на поточному рахунку ПАТ «МТБ Банк». Далі, продовжуючи свою злочинну діяльність, під час зустрічі ОСОБА_10 і ОСОБА_5 останній висловив пропозицію в наданні учасниками ОГ неправомірної вигоди службовим особам КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР за вчинення такими службовими особами в інтересах третіх осіб будь-яких дій з використанням наданого їм службового становища. На виконання вказівок учасників ОГ, на основі публікації повідомлення про намір укласти договір про закупівлю від 19 червня 2023 року ОСОБА_10, як директор КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР, 26 червня 2023 року уклав із ФОП ОСОБА_11 договір про закупівлю товару 3110/3, за що 11 серпня 2023 року отримав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду у сумі 15 000 грн. Крім цього, 05 червня 2023 року КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» оголошено закупівлю лікарських засобів (оголошення розміщено в системі «Prozorro» за ідентифікатором UA-2023-06-05-008332-a) з очікуваною вартістю 457 183,37 гривні. Продовжуючи злочинну діяльність, 08 червня 2023 року ОСОБА_5 з метою забезпечення перемоги у вказаній закупівлі визначеного наперед учасниками ОГ суб`єкта господарювання надіслав ОСОБА_10 повідомлення з посиланням на оголошену КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» закупівлю лікарських засобів, розміщену в системі «Prozorro» за ідентифікатором UA-2023-06-05-008332, та здійснив дзвінок із вимогою скасувати зазначену закупівлю. На виконання вказівок учасників ОГ 13 червня 2023 року КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР прийнято рішення про відміну процедури закупівлі лікарських засобів, яка розміщена в системі «Prozorro» за ідентифікатором UA-2023-06-05-008332. На підставі документації, одержаної від представників ТОВ «Дойч-Фарм» 21 липня 2023 року КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР оголошено закупівлю з подальшим її розміщенням у системі «Prozorro» за ідентифікатором UA-2023-07-21-007949-а з очікуваною вартістю 276 005,46 гривні. Тендерну пропозицію в ході зазначених торгів отримано тільки від одного учасника - ТОВ «Дойч-Фарм», з яким у подальшому було укладено договір про закупівлю товару №2220/12, після чого ОСОБА_10 отримав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду в сумі 13 700 грн. Далі, 28 вересня 2023 року близько 11 год у ході зустрічі ОСОБА_10 та ОСОБА_8, ОСОБА_10 згідно з попередніми вимогами учасників ОГ повідомив ОСОБА_8 про наявну потребу закладу в закупівлі продукції компанії «Intersurgical» (Велика Британія), а саме надглоткових повітропроводів i-gel. Після цього, під час зустрічі ОСОБА_10 і ОСОБА_5 останній, діючи згідно зі спільним злочинним умислом з іншими учасниками ОГ, підтвердив, що директору КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР ОСОБА_10 буде надана неправомірна вигода за використання ним свого службового становища, а саме за забезпечення перемоги у закупівлі надглоткових повітропроводів та подальше укладення договору із визначеним учасниками ОГ суб`єктом господарювання. При цьому ОСОБА_5 деталізував, що неправомірна вигода, яку пропонується надати ОСОБА_10, буде частиною з 30 % від вартості закупівлі, а саме від суми в розмірі 1 404 000 грн. Разом із тим ОСОБА_5 повідомив, що 5 % від вказаної суми буде передано учасниками ОГ для забезпечення злочинної діяльності представникам правоохоронних органів. Таким чином, саме половину від 25 % суми закупівлі буде надано директору «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР ОСОБА_10 у виді неправомірної вигоди. На виконання вказівок учасників ОГ 23 листопада 2023 року відбулась публікація оголошення про відкриті торги з особливостями- «Обладнання для анестезії та реанімації (33171210-4 «Маски для реанімації»), (НК 024:2023 42420, «Повітропровід трахеальний зі стравохідним обтуратором одноразового використання»), із очікуваною вартістю 5 279 212 грн, яка розміщена в системі «Рrozorro» за ідентифікатором UA-2023-11-23-009869-а. Тендерну пропозицію в ході зазначених торгів отримано тільки від одного учасника - ТОВ «ЗД-Фарм». 14 грудня 2023 року на виконання вказівок учасників ОГ, КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР уклало з ТОВ «ЗД-ФАРМ» договір про закупівлю товару №2220/40, після чого ОСОБА_5, діючи в складі та на виконання єдиного плану учасників ОГ, надав ОСОБА_10 неправомірну вигоду в сумі 483 600 грн.

Дослідивши обставини вчинення зазначеного вище кримінального правопорушення та можливу роль ОСОБА_5 у них, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів пов`язує підозрюваного зі злочином, доводячи причетність до нього в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування та встановлює можливість вирішення питання про застосування запобіжного заходу відносно нього, а тому слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри щодо можливого вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, в межах даного кримінального провадження.

Крім встановлення обґрунтованості пред`явленої особі підозри, положеннями ст.ст. 177, 178, 194 КПК України визначена необхідність дослідження слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу і таких обставин: підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків кримінального провадження, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; індивідуальні обставини підозрюваного та особливості інкримінованого кримінального правопорушення.

Щодо ризиків кримінального провадження

У сфері кримінального провадження поняття ризику можливо характеризувати, передусім, як небезпеку, пов`язану із обґрунтованою ймовірністю вчинення особою спроб протидії кримінальному провадженню,якої слід уникати. Саме в такому значенні, на думку слідчого судді, доцільно розуміти ризики, виокремлені у ч. 1 ст. 177 КПК України як конкретні небажані для кримінального провадження наслідки поведінки підозрюваних, що заважають виконанню завдань кримінального провадження.

Отже, з метою усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому, слідчий суддя оцінює вірогідність та реальну можливість здійснення підозрюваним спроб протидіяти кримінальному провадженню у формах, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, та у разі існування високої ступені ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного, застосовуючи стандарт достатності підстав, встановлює наявність таких ризиків.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Обов`язок обґрунтування ризиків кримінального провадженняпокладено КПК України на слідчого, прокурора.

Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5, детектив в клопотанні та прокурор в судовому засіданні послалися на існування ризиків того, що він може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 ПК України, у кримінальному провадженні №52023000000000190 стосовно підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є основним ризиком, який обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.

Досліджуючи практику Європейського суду з прав людини, можливо дійти висновку, що небезпеку переховування від правосуддя необхідно визначати з урахуванням низки релевантних чинників, серед яких доцільно виокремити особистість обвинуваченого, його моральні якості та переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, його міжнародні контакти у поєднанні із загрозою суворості можливого покарання (рішення у справах «Пунцельт проти Чехії», «В. проти Швейцарії).

Зазначаючи у своєму клопотанні про існування цього ризику, детектив посилається на те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, є тяжким кримінальним правопорушення і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п?яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої, що саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від слідства та суду, з огляду на те, що, відповідно до ст. ст. 45,49 та 75 КК України, йому може бути призначено лише покарання, пов`язане із реальним позбавленням волі. Детектив також зазначає про наявність стійких зв`язків із посадовими особами місцевого самоврядування, органів державної влади та правоохоронних органів, що дає можливість підозрюваному використовувати ці зв?язки для переховування від слідства та суду. Крім цього, прокурор звернув увагу на те, що дружина та діти ОСОБА_5 виїхали з території України та наразі перебувають за кордоном, що вказує на наявність місця проживання та сталих соціальних зв?язків у країні їх перебування. Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 має посвідку на постійне проживання в Королівстві Великої Британії та, відповідно до щорічної декларації за 2022 рік, у його дружини на праві користування наявний житловий будинок у Королівстві Великої Британії. До того ж, на переконання детектива, про обґрунтованість даного ризику можуть свідчити систематичні поїздки ОСОБА_5 до іноземних держав та високий фінансовий стан.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, яке карається від п?яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

На думку слідчого судді, на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності очікування можливого суворого покаранняв сукупності з вагомістю доказів причетності підозрюваного до скоєння злочину (матеріали НСРД), саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Отже, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує покарання, що передбачене законом за вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_5, та, оцінюючи його у сукупності з іншими наведеними вище обставинами, встановленими в ході розгляду клопотання, приходить до висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні

Посилаючись у клопотанні на зазначений ризик, детектив вказав, що, враховуючи характер та обставини злочину, ОСОБА_5 може використовувати свої службові та владні повноваження для безпосереднього впливу на підозрюваних з метою змусити їх надати показання для ухилення від кримінальної відповідальність та інших службових осіб, у тому числі тих, яким можуть бути відомі обставини вчинення кримінального правопорушення. Крім цього, наразі не встановлена роль суб?єктів господарювання, причетних до реалізації підконтрольних закупівель, тому є ризик впливу на них з боку ОСОБА_5 з метою схиляння їх для надання вигідних йому показань. Також прокурор вказав, що наявність стійких зв?язків із працівниками державних та правоохоронних органів різного рівня дає можливість ОСОБА_5 здійснювати тиск на свідків та примушувати їх до зміни показань або відмови від показань.

Перевіряючи наявність зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об`єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

На думку слідчого судді, з метою подальшого безперешкодного розслідування по встановленню усіх обставин у цьому провадженні, необхідно обмежити підозрюваного у можливості спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру, а покладений на підозрюваного обов`язок не буде занадто обтяжливим.

При цьому, слідчий суддя вважає недоцільним перевіряти зв`язок кожної особи з підозрюваним, її роль, досліджувати/перевіряти інформацію, якою вона володіє тощо, а обмежується на цьому етапі розслідування лише посиланням на запропонований органом досудового розслідування перелік. Разом з цим, підозрюваний не позбавлений можливості в подальшому ставити перед слідчим суддею питання щодо помилковості/недоцільності/об`єктивної потреби у спілкуванні, внесення певної особи (іб) до цього переліку.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду клопотання, існують ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення у поданому клопотанні.

Щодо ризиків знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; та вчинити інше кримінальне правопорушення

Посилаючись в клопотанні на вказані ризики детектив зазначає, що ОСОБА_5, як депутат Запорізької обласної ради та Голова Постійної комісії з питань законності, боротьби з корупцією, регламенту, депутатської діяльності та депутатської етики, прав людини, свободи слова та інформації може самостійно або через підлеглих йому осіб сховати, знищити чи спотворити будь-який із документів, який перебуває у володінні Запорізької обласної ради та підпорядкованих їй підприємств, установ та організацій, а також може використовувати свої зв`язки з працівниками правоохоронних органів та органів державної влади. Крім цього, детектив послався на заблокований системою логічного захисту мобільний телефон ОСОБА_5, який був вилучений у нього при затриманні, та на налаштування останнім автовидалення повідомлень у меседжерах. Також, на обґрунтування зазначених ризиків детектив в клопотанні посилається на систематичний характер злочинної діяльності ОСОБА_5 .

Однак, слідчий суддя за результатом розгляду цього клопотання не може погодитись з доведенням наявності таких ризиків, оскільки сторона обвинувачення при доведенні їх існування не надала відповідних підтверджень зазначеному, а обмежилась лише висловленням припущень про можливе вчинення підозрюваним вказаних вище дій.

Щодо інших обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу Зі змісту ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, що перелічені у п.п. 1-12 цієї статті.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу враховує, що станом на момент розгляду цього клопотання він досяг 41-річного віку, є громадянином України, одружений, має трьох дітей, є депутатом Запорізької обласної ради VIII скликання, має міцні соціальні зв`язки в Запорізькій області за місцем постійного проживання.

Підозрюваний ОСОБА_5 раніше не судимий, відомості про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано. Крім того, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про можливе вчинення ним кримінального правопорушення і тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим.

Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що стороною обвинувачення загалом доведена можлива причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому злочину, а також вірогідність існування ризиків стосовно вчинення ним дій, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, що свідчить про наявність підстав для застосування до нього запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

Виходячи з положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_5 підозрюється, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, яке карається від п?яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

Враховуючи усі наведені вище обставини, встановлені під час розгляду цього клопотання, слідчий суддя враховує, що ступінь впливу на особу та рівень її обмежень, пов`язаних із застосуванням запропонованого органом досудового розслідування запобіжного заходу в даному випадку є суттєвим, а тому можливість та необхідність застосування саме цього запобіжного заходу потребує ретельного аналізу щодо наявності таких відомостей, які можуть його виправдати.

Отже, слідчому судді належить зважити встановлені під час розгляду клопотання обставини таким чином, щоб збалансувати конкуруючі у цьому кримінальному провадженні інтереси з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.

Аналізуючи викладене вище, враховуючи, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, є тяжким злочином і передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі та, беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою ухилення від органу досудового розслідування та суду має реальну можливість змінити місце свого перебування, а також впливати на свідків кримінального провадження, застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

Отже, враховуючи встановленні в ході розгляду клопотання обставини та інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що з урахуванням початку відкритої фази розслідування домашній арешт та застава, яка оплачується не одразу, як і особисте зобов`язання та особиста порука не відповідають тяжкості кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, та вагомості наданих доказів і не зможуть уберегти від встановлених у цьому кримінальному провадженні ризиків. При цьому вік та стан здоров`я підозрюваного не виключають можливості тримання його під вартою.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги тяжкість кримінального правопорушення, інкримінованого підозрюваному ОСОБА_5, встановлені у ході досудового розслідування ризики, які слідчий суддя визнав доведеними, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, слідчий суддя виключає об`єктивну можливість застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу, у зв`язку з чим приходить до висновку про обґрунтованість клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо розміру застави.

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

У клопотанні детектив, посилаючись на тяжкість і характер вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу, встановленні ризики, його майновий стан та майновий стан членів його сім`ї і близьких родичів, просить у разі постановлення слідчим суддею ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити підозрюваному заставу у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму працездатних осіб, а саме - 4 000 000 грн.

Визначаючи розмір застави, який необхідно встановити, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Зі змісту рішень Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Мангурас проти Іспанії», «Істоміна проти України», гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума застави повинна бути оцінена враховуючи особу самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у разі неявки в судове засідання, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу. При цьому, не допускається встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави і перетворюється на безальтернативне ув`язнення.

Крім того, Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого, як і його статки не можуть бути вирішальними факторами, що виправдовують суму застави.

На думку слідчого судді, запропонований детективом у клопотанні і підтверджений прокурором у судовому засіданні розмір застави, а саме: 4 000 000 грн є невиправданим за наявних обставин, тож не може бути застосований. При цьому, вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, який буде відповідним і достатнім, а також прийнятним, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та відомостей щодо сімейного, майнового та соціального стану підозрюваного ОСОБА_5, тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя приходить до висновку, що необхідно визначити розмір застави, що виходить за межі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та становить 1 000 000 (один мільйон) грн, оскільки, на думку слідчого судді, такий розмір застави для нього не буде занадто надмірним і неспівмірним і буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст. ст. 178, 182, 183 КПК України.

Визначений розмір застави та порядок її сплати під час перебування під вартою на переконання слідчого судді, в змозі урівноважити інтереси сторін щодо запобігання вчиненню дій, спрямованих на перешкоджання розслідуванню кримінального провадження з одного боку та щодо забезпечення можливості захищатися від кримінального переслідування належним чином - з іншого.

Слідчий суддя вважає, що визначений розмір застави є виправданим на даній стадії кримінального провадження - викриття вчиненого кримінального правопорушення, а в подальшому, в ході встановлення нових обставин кримінального правопорушення такий розмір може бути переглянутим з огляду на ці обставини з урахуванням норм кримінального процесуального законодавства.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені цією нормою, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: прибувати до слідчих (детективів), прокурорів, слідчого судді, суду на першу вимогу; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_8, ОСОБА_9, свідками: ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання детектива про застосування запобіжного заходу.

Розглядаючи зазначене клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.

Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Дана ухвала була внесена із запізненням до Єдиного державного реєстру судових рішень у зв`язку з проходженням слідчим суддею підготовки в Національній школі суддів з 26 лютого по 29 лютого 2024 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання детектива ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18 квітня 2024 року, але в межах строку досудового розслідування.

Взяти підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, під варту в залі суду.

Визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі одного мільйона гривень.

У разі внесення застави у визначеному цією ухвалою розмірі, вважається, що до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному у цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України на такий розрахунковий рахунок:

Вищий антикорупційний суд, код ЄДРПОУ 42836259;

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1 ;

призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).

У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти у зв`язку із внесення застави покласти на нього такі обов`язки:

1)прибувати до слідчих (детективів), прокурорів, слідчого судді, суду на першу вимогу;

2)повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3)утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_8, ОСОБА_9, свідками: ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру;

4)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5)носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею визначити до 18 квітня 2024 року, але в межах строку досудового розслідування. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали.

Строк дії ухвали до 18 квітня 2024 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Виконання ухвали в частині доставлення підозрюваного до місця ув`язнення доручити батальйону конвойної служби ГУНП у м. Києві, а в частині подальшого тримання під вартою - керівнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №52023000000000190 від 24 квітня 2023 року.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захисникам для відома.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1