- Presiding judge (HACC): Tkachenko O.V.
Справа № 991/1673/24
Провадження № 1-кс/991/1705/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
06 березня 2024 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя).
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження за № 42019110350000029 від 13 лютого 2019 року.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
Підозрюваний ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (інша інформація у клопотанні відсутня).
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 та ч. 3 ст. 209 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Сторона обвинувачення: детектив Національного антикорупційного бюро України Богдан ШПЕРА, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Олена МИРКО.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про повернення прокурору клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у кримінальному провадженні за № 42019110350000029 від 13 лютого 2019 року.
Питання про повернення зазначеного клопотання вирішується за ініціативою слідчого судді.
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Богдана ШПЕРИ про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді домашнього арешту не відповідає вимогам ст. 184 КПК України, а саме до клопотання не додане підтвердження того, що підозрюваному надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу (домашнього арешту) (п. 3 ч. 3 ст. 184 КПК України).
Слідчий суддя дослідив клопотання детектива з доданими до нього матеріалами.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України:«Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура».
Відповідно до вимог п. п. 1-22 ч. 1 і ч. 3 ст. 7 КПК України:«Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться:верховенство права;законність;рівність перед законом і судом;повага до людської гідності;забезпечення права на свободу та особисту недоторканність;недоторканність житла чи іншого володіння особи;таємниця спілкування;невтручання у приватне життя;недоторканність права власності;презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини;свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім`ї;заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення;забезпечення права на захист;доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень;змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;безпосередність дослідження показань, речей і документів;забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності;публічність;диспозитивність;гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами;розумність строків;мова, якою здійснюється кримінальне провадження.Зміст та форма кримінального провадження в умовах воєнного стану повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей здійснення кримінального провадження, визначених розділом ІХ-1 цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 8 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 4-6 ст. 9 КПК України: «Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.У разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України.Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч.1 ст. 10 КПК України: «Не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять, а також за мовними або іншими ознаками».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 20 КПК України: «Підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 181 КПК України: «Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби».
Відповідно до вимог п. п. 1-3 ч. 3 ст. 184 КПК України: «До клопотання додаються:копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу;підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 187 КПК України: «Слідчий суддя, суд після одержання клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває на свободі, призначає дату судового засідання і здійснює судовий виклик».
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 199 КПК України: «Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 412 КПК України: «Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення».
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що:
- кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя;
- кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього;мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту;захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя;допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, - одержувати безоплатну допомогу перекладача.
Клопотання детектива не відповідає вимогам ст. 184 КПК України, а саме до клопотання не додане підтвердження того, що підозрюваному надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу (домашнього арешту) (п. 3 ч. 3 ст. 184 КПК України). Це свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_2 не отримав цього клопотання і доданих до нього матеріалів, у зв`язку з чим є необізнаним про звернення детектива до слідчого судді з цим клопотанням і позбавлений можливості забезпечити захист своїх прав при його розгляді.
Слідчий суддя вважає, що порушення детективом вимог п. 3 ч. 3 ст. 184 КПК України є істотним порушеннями вимог кримінального процесуального закону як таке, що може перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, оскільки воно порушує такі загальні засади кримінального провадження як верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист і змагальність сторін (ст. 8-11, 20, 22 КПК України).
Наведені обставини дають слідчому судді підстави для висновку про те, що невиконання детективом зазначеної вище вимоги кримінального процесуального закону порушують концепцію належної правової процедури (due process) щодо учасників цього кримінального провадження зі сторони захисту, а також порушують і право підозрюваного ОСОБА_2 на справедливий суд у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Більше того, порушення детективом вимог п. 3 ч. 3 ст. 184 КПК України унеможливлює виконання слідчим суддею заходів із забезпечення прибуття підозрюваного для розгляду цього клопотання, які передбачені ч. 1 ст. 187 КПК України, оскільки останній не повідомлений детективом про таке клопотання.
Слідчий суддя вважає, що у даному випадку разом з нормами кримінального процесуального закону, які містяться у § 1. Запобіжні заходи, затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду Глави 18. Запобіжні заходи, затримання особи КПК України і регламентують питання застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, мають застосовуватися загальні засади кримінального провадження, зокрема ст. ст. 7, 8-10, 20, 22 КПК України, а також і норми ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин та з огляду на наведені норми права слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотання прокурору для виконання ним вимог п. 3 ч. 3 ст. 184 КПК України, а саме для надання його копії та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність продовження строку дії обов`язків підозрюваному ОСОБА_2, оскільки це не може призвести до обмежень прав підозрюваного та інших учасників цього кримінального провадження, не може перешкодити здійсненню досудового розслідування і відповідає завданням кримінального провадження, встановленим ст. 2 КПК України.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, загальними засадами кримінального провадження, які встановлені ст. ст. 7-10, 20, 22 КПК України, положеннями ст. ст. 131, 132, 176, 177, 181, 184, 199 КПК України, дійшов висновку про повернення клопотання прокурору.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
Клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у кримінальному провадженні за № 42019110350000029 від 13 лютого 2019 року повернути прокурору п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 для виконання нею вимог п. 3 ч. 3 ст. 184 КПК України.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1