- Presiding judge (HACC AC): Bodnar S.B.
Справа № 991/248/24
Провадження №11-сс/991/109/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
прокурорів ОСОБА_9, ОСОБА_10,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10, захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 лютого 2024 року, якою частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52022000000000091 від 03.05.2022 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді застави,
УСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 лютого 2024 року частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження № 52022000000000091 від 03.05.2022.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді застави у розмірі 10 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 30 280 000 (тридцять мільйонів двісті вісімдесят тисяч) гривень;
У зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави на підозрюваного ОСОБА_5, покладено такі обов`язки:
1) не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу детективів НАБУ, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) у цьому кримінальному провадженні та суду;
2) повідомляти детективу НАБУ, прокурору САП у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання;
3) утримуватись від спілкування з ОСОБА_12 ;
4) здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України.
Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначено строком у 2 місяці, з урахуванням строку досудового розслідування - до 11 березня 2024 року включно.
Відмовлено в іншій частині вимог клопотання детектива НАБУ ОСОБА_11 .
Не погодившись з указаним рішенням слідчого судді, захисники ОСОБА_8 і ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 та прокурор САП ОСОБА_10 подали апеляційні скарги.
09 лютого 2024 року через підсистему «Електронний суд» захисник ОСОБА_6 подала заперечення на апеляційну скаргу прокурора САП ОСОБА_10
12 лютого 2024 року на електронну пошту Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від прокурора САП ОСОБА_10, захисників ОСОБА_8, ОСОБА_7 надійшли доповнення до їх апеляційних скарг.
Прокурор САП ОСОБА_10 в своїй апеляційній скарзі просить:
- скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду 01.02.2024 у справі № 991/248/24;
- постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання детектива НАБУ ОСОБА_11 у кримінальному провадженні № 52022000000000091 від 03.05.2022 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити і застосувати щодо ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів;
- при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави у розмірі 300 002 128 грн, що складає 99 076 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
- у разі внесення застави зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до суду, детективів НАБУ, прокурорів САП, а також виконувати покладені на підозрюваного наступні обов`язки:
- не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу детективів НАБУ, прокурорів САП у цьому кримінальному провадженні та суду;
- повідомляти детективу НАБУ, прокурору САП у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання;
- утримуватись від спілкування з ОСОБА_12 ;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України.
Апеляційна скарга та доповнення до неї обґрунтовані тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, а висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам справи виходячи з наступного:
-слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, та наявність усіх 5 ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України. Проте замість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановив підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді застави і в значно меншому її розмірі;
-активний етап вчинення злочину відбувався у березні 2022 року, тобто в умовах вже запровадженого в Україні воєнного стану, що додатково є однією з особливо кваліфікуючих ознак інкримінованого злочину, вказує про особливий характер його вчинення;
-констатація наявності усіх передбачених законом ризиків у певному кримінальному провадженні підкреслює, що дійсно мета застосування запобіжного заходу в ньому є очевидно виправданою, підтверджена конкретними доказами, які вказують чи можуть вказувати на протидію кримінальному провадженню переліченими спробами, для запобігання яких і покликане застосування заявленого запобіжного заходу;
-висновок слідчого судді про оцінку ризику переховування від суду, органу досудового розслідування як невисокого за ступенем вірогідності є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, що безумовно вплинуло на визначення виду застосованого до підозрюваного запобіжного заходу;
-в оскаржуваній ухвалі слідчий суддя, визначаючи рівень інтенсивності ризику знищення, приховування або спотворення речей та документів, дійшов необгрунтованих висновків, які не засновані на вимогах кримінального процесуального закону, не відповідають фактичним обставинам справи, що в цілому вплинуло на вид застосованого до підозрюваного запобіжного заходу;
-інкриміновані події мали місце у березні 2022 року (легалізація завершена у квітні 2022 року), що знайшло своє підтвердження у кримінально-правовій оцінці дій підозрюваного та свідчить лише про підвищену суспільну небезпеку інкримінованого діяння, характер та особливий період його вчинення. Висновок про соціальні зв`язки та стримуючі від втечі фактори так само жодним чином не підтверджені, а навпаки, як і зазначено вище, спростовуються тривалим проживанням окремих членів родини підозрюваного (доньки) за межами України;
-відсутність в оскаржуваній ухвалі мотивів, які б заперечували необхідність покладання на підозрюваного обов`язку, передбаченого ч. 5 ст. 194 КПК України, прибувати за вимогою до суду, детективів, прокурорів.
Захисник ОСОБА_8 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 лютого 2024 року у справі № 991/248/24 та постановити ухвалу, якою відмовити детективу НАБУ ОСОБА_11 у застосуванні запобіжного заходу.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що клопотання про обрання запобіжного заходу не відповідає вимогам ст. 184 КПК України і, беручи до уваги зміст ст. 194 КПК України, слідчий суддя повинен був відмовити в задоволенні клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 виходячи з такого:
-версія органу досудового розслідування щодо вчинення ОСОБА_5 злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України є необґрунтованою та нелогічною;
-правовідносини, які склалися між ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» і ПРАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» під час виконання зобов`язань за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 18.07.2019 № 1196-01024 носять виключно господарський характер;
-ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» не в повній мірі розрахувалось з ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» за купівлю-продаж небалансів електричної енергії на підставі Договору № 1196-01024, у зв`язку із форс-мажорними обставинами (збройною агресією рф), але ця заборгованість не може вважатись безнадійною;
-необґрунтовані докази та доводи органу досудового розслідування з приводу підозри ОСОБА_5 ;
-наявність наведених органом досудового розслідування ризиків спростовується дотриманням підозрюваним ОСОБА_5 раніше застосованого до нього запобіжного заходу ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 вересня 2022 у справі № 991/3933/22 у кримінальному провадженні № 52020000000000379 від 12.06.2020 у вигляді застави в розмірі 800 (вісімсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб з покладенням на нього процесуальних обов`язків;
- ОСОБА_5 непорушно виконує запобіжний захід, застосований до нього ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 травня 2023 року у справі № 991/4044/23 у кримінальному провадженні № 52020000000000277 від 22 квітня 2020 року у вигляді застави у розмірі 12 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 32 208 000,00 грн. з покладенням на нього обов`язків;
-визначивши розмір застави, слідчий суддя не в повній мірі врахував вимоги ст. 182 КПК України, оскільки при вирішенні вказаного питання сторона обвинувачення не надала даних, які б свідчили про наявність виключних підстав для застосування застави в значно більшому розмірі, ніж передбачено законом, а слідчий суддя належним чином не обґрунтував призначення застави в значно більшому розмірі;
- ОСОБА_5 на виконання ухвал слідчого Вищого антикорупційного суду від 22.09.2022 (у справі № 991/3933/22) та від 18.05.2023 (у справі № 991/4044/23 вже вносив заставу в розмірі 32 208 000,00 грн. та 2 080 000 грн., для чого довелося укласти договір позики на 32 208 000,00 грн;
-слідчий суддя не взяв до уваги твердження сторони захисту про те, що порушення договору про врегулювання небалансів електричної енергії № 1196-01024 зі сторони ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» відбулось у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин через військову агресію рф, введення воєнного стану на всій території України;
-слідчий суддя проігнорував твердження сторони захисту, підкріплене письмовими доказами, а саме відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які підтверджують факт арешту майже всього нерухомого майна ОСОБА_5 .
Захисник ОСОБА_7 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 лютого 2024 року у справі № 991/248/24 про застосування до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжного заходу у вигляді застави; постановити нову ухвалу, якою відмовити детективу НАБУ ОСОБА_13 та прокурору САП ОСОБА_10 у задоволенні клопотання про застосування до ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; у разі, якщо суд дійде висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу, обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді застави у розмірі, який не перевищує межі, визначені п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала є необгрунтованою та невмотивованою, оскільки при її постановленні мали місце неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що полягає в наступному:
-складене відносно ОСОБА_5 повідомлення про підозру є необґрунтованим, незаконним та протиправним, а матеріали, долучені до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартого підозрюваному ОСОБА_5, не містять об`єктивного підтвердження обставин, які свідчать про вчинення будь-якого кримінального правопорушенні останнім;
-ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» не заперечує факт наявності заборгованості перед ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» за поставлену електричну енергію згідно із Договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 1196-01024 від 18.07.2019, проте вважає, що розмір такої заборгованості значно менший ніж вважає ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО»;
-заборгованість ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» перед ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» не призвела до зменшення чи втрати активів ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО», відтак, не заподіяно істотної шкоди юридичній особі, суспільству або державі;
-в діях ОСОБА_5 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України;
-повідомлення про підозру в частині кваліфікації дій підзахисного ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 191 КК України з посиланням на вчинення кримінального правопорушення «в умовах воєнного стану» є необгрунтованим та безпідставним;
-ризики, зазначені у клопотанні, не ґрунтуються на належних доказах, а надані органом досудового розслідування документи жодним чином не підтверджують причетність ОСОБА_14 до вчинення будь-якого кримінального правопорушення;
Захисник ОСОБА_6 у запереченнях від 09.02.2024 на апеляційну скаргу прокурора САП ОСОБА_10 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора САП ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 лютого 2024 року у справі № 991/248/24 у кримінальному провадженні № 52022000000000091 від 03.05.2022 року, виходячи з наступного:
- порушення порядку своєчасної оплати (п.п. 1, 5 п. 3.5 Договору) електричної енергії для врегулювання небалансів, придбаної за Договором, є порушенням господарського зобов`язання та є предметом судового розгляду;
- внаслідок неможливості виконання зобов`язання ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ», обов`язок з оплати електричної енергії мав виконати АТ «БАНК АЛЬЯНС» як гарант;
- заборгованість ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» перед ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» не призвела до зменшення чи втрати активів ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО», відтак, не заподіяно істотної шкоди юридичній особі, суспільству або державі;
- відсутній зв`язок між отриманням від ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» електричної енергії та грошовими коштами, які були отримані ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» у період з 07.03.2022 по 14.03.2022;
- органом досудового розслідування не доведено, що грошові кошти, які перебували/надходили на рахунки ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» в оплату електричної енергії за період з 07.03.2022 по 14.03.2022 призначалися саме на оплату електричної енергії, що постачалася товариством у цей самий період;
- операції між ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» та ТОВ «Центренергозбут», ТОВ «Захід Енерго Збут», ТОВ «Південь Енерго Збут», ТОВ «Нью Енерджі Юкрейн» мали реальний та регулярний характер;
- суми грошових коштів, що на думку органу досудового розслідування були отримані у злочинний спосіб, не відповідають сумам грошових коштів, на які в рамках кримінального провадження накладено арешт.
В судове засідання з`явились підозрюваний ОСОБА_5, захисники ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та прокурори САП ОСОБА_9, ОСОБА_10 .
Заслухавши суддю-доповідача, підозрюваного ОСОБА_5 та його захисників, які підтримали апеляційні скарги захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_7, просили задовольнити їх у повному обсязі, заперечили проти апеляційної скарги прокурора САП, думку прокурорів САП, які просили задовольнити апеляційну скаргу прокурора САП ОСОБА_10 та заперечили проти апеляційних скарг сторони захисту, перевіривши матеріали провадження, доводи апеляційних скарг та заперечень на них, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується особа
Як вбачається з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З матеріалів провадження вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000091 від 03.05.2022 (том 1, а.с. 36-38). У межах цього кримінального провадження, 11 січня 2024 року детективом НАБУ ОСОБА_11, за погодженням із прокурором САП ОСОБА_10, повідомлено про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, про що в матеріалах провадження міститься письмова розписка останнього про її отримання.
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 5 ст. 191 КК України, а його діяння попередньо кваліфіковані як умисні діяння у період з 07.03.2022 по 14.03.2022 з корисливих мотивів, в інтересах ОСОБА_12 та у своїх власних корисливих інтересах, шляхом зловживання своїм службовим становищем та використання правовідносин між ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» та адміністратором розрахунків у статусі сторони відповідальності за баланс в якості способу реалізації умислу, заволодіння в умовах воєнного стану чужим майном - електричною енергією ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» для врегулювання небалансів ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» в обсязі 211 706,205 МВт*год на загальну суму 716 712 228,95 грн, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та, відповідно до п. 4 примітки до ст. 185 КК України, є особливо великим розміром;
- ч. 3 ст. 209 КК України, а його діяння попередньо кваліфіковані як використання коштів одержаних злочинним шляхом на загальну суму 716 712 228,95 грн, здійснення фінансових операції з такими коштами, їх переміщення, вчинення дій, які спрямовані на їх приховування, маскування походження, джерела їх походження, за попередньою змовою групою осіб, сума яких перевищує вісімнадцять тисяч неоподаткованих мінімумів громадян та, згідно з п. 2 примітки до ст. 209 КК України, є особливо великим розміром (том 1, а.с. 39-57).
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.
Тому колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 52022000000000091 від 03.05.2022 і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
На стадії досудового розслідування перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри здійснюється не в рамках оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав можливої причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування.
На стадії досудового розслідування суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21 липня 2011 року).
Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Як вбачається із матеріалів провадження, на час повідомлення підозри ОСОБА_5 існували факти та інформація, які свідчили про те, що він міг вчинити кримінальні правопорушення, про підозру у яких йому було повідомлено. Про це, зокрема, свідчать наступні докази та документи:
- акт від 26.09.2023 № 402 за результатами проведення планової перевірки дотримання ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» вимог законодавства та ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу, згідно з яким встановлено маніпулювання ринку електричної енергії ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ», пунктом 1.8.4 Правил ринку, зокрема в частині наявності у ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» від`ємного сальдованого значення зареєстрованих обсягів електричної енергії з 06.03.2022 по 10.03.2022;
- протокол огляду відомостей із системи управління ринком від 21.04.2023, відповідно до якого обсяг електричної енергії для купівлі становив 74 508,3 МВт*год, а обсяг для продажі - 224 099,340 МВт*год.;
- висновок за результатами розслідування порушень законодавства щодо функціонування ринку електричної енергії, ознаки яких містяться в діях ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» від 12.10.2022;
- акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» від 06.01.2023 № 05-21/1, згідно з яким ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» на порушення вимог пункту 1.7.4 Правил ринку в частині своєчасного присвоєння ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» статусу «Дефолтний» та пункту 1.7.5 в частині скасування діючих реєстрацій двосторонніх договорів щодо продажу електричної енергії учасникам ринку, у період з 07.03.2022 по 16.03.2022, продовжило реалізацію електричної енергії для врегулювання ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» небалансів, що призвело до утворення дебіторської заборгованості та безпідставного зменшення активів ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» шляхом відчуження електроенергії в порушення умов договору № 1196-01024 від 18.07.2019 та Правил ринку;
- висновок судової економічної експертизи № 04/10-23 від 29.11.2023, яким підтверджується купівля ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» електричної енергії в ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» для врегулювання власних небалансів в період з 07.03.22 по 16.03.22 відповідно до договору № 1196-01024 від 18.07.2019 в обсязі 211 706,205 МВт*год на суму 716 712 228,95 грн (без ПДВ);
- повідомлення від 14.03.2022 № 14/03-32, за якими після набуття ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» статусу «Дефолтний» ОСОБА_5 направив листи контрагентам-покупцям за двосторонніми договорами купівлі-продажу електричної енергії ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» із повідомленням укласти двосторонні договори купівлі-продажу електричної енергії із ТОВ «Нью Енерджі Юкрейн» на аналогічних умовах;
- протокол за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій відносно ОСОБА_15 (директор ТОВ «Нью Енерджі Юкрейн») від 24.05.2023 та протокол огляду документів від 08.08.2023;
- протокол огляду відомостей із мобільного телефона ОСОБА_16 (менеджер з балансування ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ») від 24.10.2022, з кого встановлено визначення саме за ОСОБА_5 можливих учасників балансуючої групи;
- протокол огляду відомостей із мобільного телефона ОСОБА_17 (заступник директора з комерційних питань ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ») від 10.08.2023, відповідно до якого ОСОБА_18 сповіщає про необхідність здійснення продажу електричної енергії через ТОВ «Нью Енерджі»;
- протокол огляду додатків до протоколу за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій відносно ОСОБА_19 (директор ТОВ «Центренергозбут») від 29.03.2023, що вказує на взаємоузгодженість дій з ОСОБА_5 ;
- протокол огляду додатків до протоколу за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій відносно ОСОБА_20 (працівник ТОВ «Захід Енерго Збут») від 03.04.2023, з якого вбачається контроль підозрюваного над діяльністю ТОВ «Захід Енерго Збут» в аукціонах з купівлі-продажу електричної енергії;
- протокол огляду відомостей про рух коштів по рахунках ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ», ПАТ «НПК-Галичина» від 09.10.2023., відповідно до якого кошти ТОВ «найтед Енерджі» перераховувалися на рахунки ТОВ «Нью Енерджі Юкрейн», ТОВ «Центренергозбут», ТОВ «Південь Енерго Збут», ТОВ «Захід Енерго Збут» під приводом закупівлі електричної енергії, газу. У подальшому вказані товариства повернули кошти і ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» перерахувало їх на рахунок ПАТ «НПК-Галичина», звідки вони у подальшому були переміщені на рахунок компанії Nordwind Trade SA;
- договори про відступлення права вимоги 31.05.2020 № 32/20-045 та № 32/20-046, укладені між ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» та ПАТ «НПК-Галичина», за якими ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» перерахувало кошти, які отримало від продажу електричної енергії на рахунок ПАТ «НПК-Галичина», а ціна договорів відповідала розміру права вимоги, що вказує на відсутність будь-якого економічного інтересу зі сторони ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» в укладенні даних договорів. ПАТ «НПК-Галичина» передало ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» своє право вимоги до ПрАТ «Укртатнафта»;
- висновок експерта від 31.05.2023 № 175/23, за яким підписи у договорах про відступлення права вимоги 31.05.2020 № 32/20-045 та № 32/20-046 виконані ОСОБА_5 ;
- протокол огляду відомостей отриманих від ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» від 03.03.2023 та 05.07.2023, за яким після набуття ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» статусу «Дефолтний», учасники ринку, яким ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» продавало електричну енергію за двосторонніми договорами купівлі-продажу уклали договори з ТОВ «Нью Енерджі Юкрейн», та деякі учасники у подальшому вступили у балансуючу групу ТОВ «Нью Енерджі Юкрейн»;
- протокол огляду відомостей із мобільних телефонах ОСОБА_5 від 13.07.2023, з якого вбачається, що ОСОБА_12 контролював діяльність ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» на аукціонах з купівлі-продажу електричної енергії; надавав вказівки ОСОБА_5 на здійснення фінансових операцій;
- протокол огляду від 06.04.2023 (додатки до протоколів негласних (слідчих) розшукових дій відносно ОСОБА_5 ), який вказує, на підконтрольність ОСОБА_12 з боку ОСОБА_5 як директора ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ»;
- протокол допиту свідка ОСОБА_21 від 11.04.2023, відповідно до якого ОСОБА_21 повідомив, що в ході розмови із ОСОБА_5, останній йому підтвердив, що діяльність ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» на ринку електричної енергії координує ОСОБА_22 ;
-висновок експерта від 25.05.2023 СЕ-19-23/19367-ВЗ, згідно з яким усна мова у записах, які підлягали аналізу та відображені у протоколі огляду від 06.04.2023 (додатки до протоколів негласних (слідчих) розшукових дій відносно ОСОБА_5 ) належить ОСОБА_5 ;
- протокол огляду від 06.04.2023 (додатки до протоколів негласних (слідчих) розшукових дій відносно ОСОБА_17 );
- висновок експерта від 29.05.2023 № СЕ-19-23/19368-ВЗ, що підтверджує справжність голосу ОСОБА_17 на відповідних зафіксованих розмовах;
- протокол огляду відомостей про рух коштів по рахунках ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» від 09.10.2023, яким встановлено перерахування на рахунок компанії Nordwind Trade SA 10 000 000 доларів США під приводом закупівлі дизельного палива, при цьому поставки паливно-мастильних матеріалів до ТОВ не здійснювалися;
- протокол огляду відомостей із мобільного телефона ОСОБА_23 (голова правління - генеральний директор ПАТ «НПК-Галичина») від 23.12.2022, відповідно до якого зафіксовано надання йому вказівок від осіб, пов`язаних з ОСОБА_12 та спілкування з останнім;
- протокол огляду відомостей із ноутбука ОСОБА_24 (заступник генерального директора ПАТ «НПК-Галичина») від 01.03.2023;
- документи реєстраційної справи ПАТ «НПК-Галичина» та документи, які надавалися у банківські установи при відкритті рахунків ПАТ «НПК-Галичина», якими визначено засновниками ПАТ «НПК-Галичина», окрім Фонду державного майна України,компанії DENEIRO VENTURES LTD, DOMENNIUM ENTERPRISES LTD, ROMANNOR INVESTMENTS LTD, WEAVERNAL HOLDINGS LTD, зареєстровані на території Британських Віргінських Островів, акціонером яких являється батько ОСОБА_12 - ОСОБА_25 (володіє 15% статутного капіталу у кожній компанії);
- протокол обшуку за місцем проживання ОСОБА_26 від 19.06.2023 та протокол допиту ОСОБА_27 в якості свідка від 09.06.2023;
- протокол огляду відомостей із мобільного телефона ОСОБА_26 від 19.06.2023, в якому міститься листування із ОСОБА_12, яке свідчить, що ОСОБА_26 підконтрольний ОСОБА_12 та виконував його вказівки пов`язані із діяльністю Nordwind Trade SA.;
- протокол огляду додатків до протоколу за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій відносно ОСОБА_26 від 08.08.2023;
- документи, що надавалися працівниками компанії Nordwind Trade SA при відкритті рахунків в АТ «Айбокс Банк», вилучених у ході тимчасового доступу від 02.12.2022, відповідно до яких єдиним бенефіціарним власником компанії Nordwind Trade SA являється ОСОБА_12 .
Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що описана у клопотанні детектива НАБУ та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими детективами НАБУ та прокурорами САП матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують ОСОБА_5 з відповідними кримінальними правопорушеннями, передбаченими ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, і такі докази є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
За таких обставин колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту щодо відсутності у матеріалах провадження доказів на підтвердження події вказаних кримінальних правопорушень та можливої причетності до їх вчинення ОСОБА_5, оскільки на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Безпідставними є й доводи сторони захисту щодо недопустимості окремих доданих доказів. Визнання недопустимими доказів на стадії досудового розслідування можливо лише у випадках, коли такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження. Тобто, висновок про недопустимість певного доказу є категоричним навіть із врахуванням відповідних особливостей стадії досудового розслідування. Суд на стадії досудового розслідування може визнати недопустимими лише очевидно недопустимі докази, порушення збирання яких не може бути спростоване будь-якими іншими матеріалами. Однак доводи сторони захисту не свідчать про очевидну і категоричну недопустимість доданих до клопотання доказів, а остаточна оцінка зібраним у кримінальному провадженні доказам і, за наявності правових підстав, визнання їх недопустимими може бути здійснено під час розгляду кримінального провадження по суті.
Колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту про те, що правовідносини, які склалися між ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» та ПРАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» під час виконання зобов`язань за Договором від 18.07.2019 № 1196-01024 носять виключно господарський характер, а сама заборгованість не є безнадійною, адже сам факт наявності господарських договорів не може свідчити про відсутність складів злочинів, передбачених статтями 191, 209 КК України.
Колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту щодо укладення договір позики на суму 32 208 000,00 грн, з метою внесення грошової застави в інших провадженнях, оскільки зазначені обставини не отримали свого підтвердження в судовому засіданні.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо наявності у цьому кримінальному провадженні, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, колегія суддів виходить з того, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Ризики слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).
Перевіряючи доводи клопотання детектива НАБУ на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя встановив, а колегія суддів погоджується, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, конкретні обставини провадження та дані про особу підозрюваного, у тому числі його майновий стан, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Обґрунтовуючи клопотання детектив НАБУ послався на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні у співучасті особливо тяжких злочинів, у т.ч. корупційного, у разі визнання винуватим у вчиненні яких йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з можливою конфіскацією майна. При цьому КК України виключено можливість застосовувати до осіб, якими вчинені корупційні злочини, положень щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Згідно з позицією ЄСПЛ, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Колегія суддів погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» ЄСПЛ визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Разом з тим тяжкість можливого покарання не є єдиною підставою для висновку про існування у цьому провадженні ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду. Про це свідчить також:
1) високий майновий стан підозрюваного ОСОБА_5, що може вказувати на достатні фінансові спроможності підозрюваного забезпечити своє переховування;
2) перетини державного кордону підозрюваним, в т.ч. в умовах воєнного стану (23 рази протягом 2019-2023 рр.);
3) тривале перебування/проживання доньки підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_28 за межами України (том 1, а.с. 166-169);
4) наявність відомостей щодо узгодження ОСОБА_5 з іншими особами необхідності організації переховування інших причетних до кримінальних правопорушень осіб, вивезення їх за межі України, перекладення відповідальності за скоєне на одну особу (том 7, а.с. 15-20).
Враховуючи тяжкість покарання, яке передбачене законом за вчинення кримінальних правопорушень про підозру у яких повідомлено ОСОБА_5, обставини їх вчинення, наявність достатніх майнових ресурсів, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про існування ризику знищення, схову або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема враховуючи повідомлені відомості про направлення начебто від імені детектива НАБУ та прокурора САП підробленого листа про відсутність потреби у виконанні запиту про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Швейцарської Конфедерації (том 1, а.с. 194-197), що може свідчити про ризики спотворення чи знищення інформації.
Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про наявність ризику незаконного впливу на свідків.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Окрім того, слідчий суддя встановив наявність даного ризику виходячи з наступних матеріалів провадження: під час проведення НС(Р)Д детективами НАБУ було зафіксовано розмову між ОСОБА_5 та директором ТОВ «Східгазенерго» - ОСОБА_21 . Під час допиту детективом щодо обставин вказаної розмови останній підтвердив, що ОСОБА_5 погоджував із ОСОБА_12 розмір знижки на електричну енергію, яку ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» продавало іншим учасникам ринку. Ураховуючи, що ОСОБА_5 самостійно не приймав рішень щодо діяльності ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ», пов`язаної із продажем електричної енергії, останній повинен був організувати зустріч ОСОБА_21 із ОСОБА_12 для узгодження розміру знижки (том 7, а.с. 129-135). Проте під час допиту в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, ОСОБА_21 надав показання, які суттєво відрізнялися від раніше наданих детективам, змінивши їх в частині, що стосувалися ОСОБА_12 (том 7, а.с. 144-148).
Таким чином, підозрюваний ОСОБА_5, користуючись своїми зв`язками, може вживати активних дій, спрямованих на особистий чи опосередкований вплив на свідків у кримінальному провадженні з метою спотворення даних, які можуть свідчити про причетність підозрюваного або інших осіб до вчинення вказаних кримінальних правопорушень.
За викладених обставин, слідчий суддя дійшов обгрунтованого висновку про можливість підозрюваного ОСОБА_5 незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок слідчого судді щодо існування ризику перешкоджання ОСОБА_5 кримінальному провадженню іншим чином, виходячи з матеріалів провадження та доводів прокурора.
Зокрема, слідчий суддя встановив наявність даного ризику виходячи з матеріалів провадження, з яких вбачається обізнаність працівників ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» із обставинами розслідувань щодо діяльності товариства, зокрема встановлено факти отримання фото запитів у межах кримінальних проваджень № 5202000000000060 та № 52022000000000091 до контрагентів ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ». Окрім цього, органом досудового розслідування виявлено факт пересилання ОСОБА_12 від ОСОБА_5 фото запиту від 08.04.2022 № 5/7/2/3-307, адресованого Службою безпеки України до АТ «Банк Альянс» про надання інформації по банківській гарантії № 11122-21/1 від 07.09.2022, яка надавалася ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» до ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» з метою виконання зобов`язань за договором про врегулювання небалансів (том 3, а.с. 105-106, 155, 171; том 7, а.с. 14,16, 28).
Також органом досудового розслідування зафіксовано відомості про обізнаність осіб, які можуть бути причетними, про заплановані слідчі, зокрема і невідкладні дії - обшуки, що свідчить про можливість отримувати інформацію з обмеженим доступом (том 5, а.с. 65).
Зазначені обставини свідчать про ймовірне вжиття заходів щодо перешкоджання кримінальному провадженню таким чином та вказують на отримання у позапроцесуальний спосіб інформації слідства, що може надати можливість спотворити або знищити відомості, необхідні органу досудового розслідування.
Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про існування ризику вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення, зважаючи на наявні в матеріалах провадження відомості про те, що:
- відносно ОСОБА_5 розглядається обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52022000000000399 від 06.12.2022 щодо вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України (том 1, а.с. 61-73);
- ОСОБА_5 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України у кримінальному провадженні № 5202000000000277 від 22.04.2020 (том 1, а.с. 90-107).
Разом з тим, колегія суддів критично оцінює твердження слідчого судді про «рівні інтенсивності ризиків» та вважає, що в контексті існування ризиків визначення певного «рівнів інтенсивності» існування того чи іншого ризику не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону.
Також, колегія суддів критично оцінює висновки слідчого судді про те, що:
- під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор не довів наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам буде недостатнім;
- враховуючи дані про особу підозрюваного, зокрема, міцні соціальні зв`язки за місцем свого проживання, відсутність підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 виняткового виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою,
та вважає, що вони не відповідають фактичним обставинам справи і наявним у матеріалах провадження доказам, з огляду на характер та період вчинення злочинів, доведеність існування усіх заявлених ризиків та підтвердження їх конкретними доказами у справі, майновий стан підозрюваного, застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжних заходів у інших кримінальних провадженнях (у кримінальному провадженні № 52020000000000379 в розмірі 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (2 080 000 грн), яке перебуває на судовому розгляді; у кримінальному провадженні № 52020000000000277 - 12 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (32 208 000,00 грн), знаходиться на стадії судового розгляду).
Враховуючи досліджені обставини справи, колегія суддів переконана, що у ході розгляду клопотання детектива НАБУ слідчий суддя зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, зокрема дійшовши висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, та наявність усіх 5 ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, необгрунтовано відмовив у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вказав на достатність застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді застави.
Зважаючи на наведені обставини, колегія суддів вбачає наявні правові підстави для скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 лютого 2024 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжного заходу у виді застави та постановлення нової ухвали, щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Колегія суддів вважає, що з урахуванням майнового та соціального стану ОСОБА_5, його особи, обставин кримінального правопорушення й встановлених ризиків, застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжних заходів у інших кримінальних провадженнях, застава у розмірі 100 000 000 (сто мільйонів) гривень є обґрунтованою та здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
Інші доводи апеляційних скарг не спростовують висновків колегії суддів щодо наявності достатніх підстав для часткового задоволення клопотання детектива НАБУ про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 та можуть бути, зокрема, перевірені судом під час судового розгляду кримінального провадження по суті.
Під час апеляційного розгляду колегія суддів враховує вимоги пунктів 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику ЄСПЛ, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Колегія суддів враховує той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Надані із клопотанням про застосування запобіжного заходу матеріали доводять наявність правових підстав для застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
На підставі вищенаведеного, слід залишити апеляційні скарги захисників без задоволення, водночас апеляційну скаргу прокурора САП задовольнити частково. У зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а клопотання детектива НАБУ України про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52022000000000091 від 03.05.2022 - частковому задоволенню.
Керуючись ст. 131, 132, 176, 177, 182, 194, 309 370, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційні скарги захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10, задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 лютого 2024 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у виді застави, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою:
1. Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_11 про застосування до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52022000000000091 від 03.05.2022, задовольнити частково.
2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, але не пізніше дня закінчення строку досудового розслідування, та взяти ОСОБА_5 під варту в залі суду.
3. Визначити підозрюваному ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у розмірі 100 000 000 (сто мільйонів) гривень.
4. Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_1, призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді, суду (номер справи, дата ухвали, назва суду).
5. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент протягом дії ухвали внести заставу у розмірі, визначеному колегією суддів.
6. У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, такі обов`язки:
- прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді або суду за кожним їхнім викликом та вимогою;
- не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні та суду;
- повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання;
- утримуватись від спілкування з ОСОБА_12 ;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України.
7. З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.
8. Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави.
9. В іншій частині клопотання відмовити.
10. Попередити підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід, може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України та звернуто заставу в дохід держави.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3