Document No. 117492182

Справа № 991/1450/24

Провадження 1-кс/991/1463/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8, про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч .1 ст.255 (в ред. до 04.06.2020), ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.ч.2,3 ст.212, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.364, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, у кримінальному провадженні №52018000000001172 від 29.11.2018,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання детектива, погоджене прокурором у кримінальному провадженні, в якому детектив просив продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на 60 (шістдесят) днів з можливістю внесення застави у розмірі 60 460 000,00 грн. та у випадку внесення застави покласти на підозрюваного на два місяці обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження № 52018000000001172 від 29.11.2018, прокурора, суду за першим викликом; не відлучатись із міста Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з будь-якими особами, крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора, слідчого судді (суду) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4, зокрема із підозрюваними ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та свідками у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №52018000000001172 від 29.11.2018, в рамках якого ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255 (в ред. до 04.06.2020), ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.ч.2,3 ст.212, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.364, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366 КК України.

10.11.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» до 06.01.2024 включно та одночасно визначено підозрюваному запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 520 000,00грн, за умови внесення застави на підозрюваного покладено обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України. Ухвалою від 02.01.2024 продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 на строк 60 днів, тобто до 01.03.2024 включно та одночасно визначено підозрюваному запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60 460 000грн., за умови внесення застави, на підозрюваного покладено обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

При цьому, з часу застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як зазначає сторона обвинувачення, встановлені судом ризики, передбачені п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися та враховуючи те, що дія запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 закінчується 01.03.2024, у сторони обвинувачення виникла необхідність у зверненні до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою, оскільки на думку сторони обвинувачення підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може здійснити спроби переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадження іншим чином.

Розгляд клопотання призначений на 23.02.2024 на 11год 00хв, про що належним чином повідомлено учасників.

До початку судового розгляду, 23.02.2024 від адвоката ОСОБА_6 до суду надійшла заява, в якій він зазначив, що з 19.02.2024 по 01.03.2024 перебуває у черговій щорічній відпустці та знаходиться за межами Волинської області та м.Києва, що вважає поважними причинами неприбуття для участі в судовому розгляді. До того ж він позбавлений технічної можливості прийняти участь в розгляді клопотання за допомогою відео зв`язку. Просив відкласти судовий розгляд на іншу дату, після 28.02.2024.

Окрім того, 23.02.2024 від адвоката ОСОБА_5 надійшла заява, в якій він зазначив, що не має можливості взяти участь у судовому засіданні, призначеному на 11год 00хв 23.02.2024, тому просить його відкласти. Причини неможливості явки до суду на визначений час адвокат не зазначив.

23.02.2024 судовий розгляд було відкладено, з огляду на клопотання захисників та з врахуванням позиції підозрюваного ОСОБА_4, на 29.02.2024, про що належним чином повідомлено захисників.

29.02.2024 у судовому засіданні під час розгляду клопотання, підозрюваний ОСОБА_4 заявив відвід групі детективів та прокурорів у даному кримінальному провадженні, з огляду на наявні у підозрюваного сумніви у неупередженості, через публікації в засобах масової інформації, які, на думку підозрюваного, стали можливими через витік інформації саме від детективів чи прокурорів. У подальшому підозрюваний уточнив вимоги та заявив усну заву про відвід прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від розгляду клопотання, а саме прокурора, який присутній під час розгляду клопотання - ОСОБА_3 та прокурора, який погоджував таке клопотання - ОСОБА_8 . Зазначив, що у публікаціях ЗМІ «Сила правди» та «Слово і діло» з`являються обставини даного кримінального провадження та прізвища осіб, яких немає в клопотаннях сторони обвинувачення та в повідомленні про підозру. Вказане, на думку підозрюваного, свідчить про витік інформації та спричинює тиск як на підозрюваного, так і на суд. Просив долучити такі публікації до матеріалів провадження.

На пропозицію суду зачитати такі публікації та повідомити чи є у вказаних публікаціях посилання саме на прокурорів ОСОБА_3 та ОСОБА_8, підозрюваний відповіді не надав, публікації не зачитав. Зазначив, що у нього є претензії до прокурорів. Наголосив, що підставою для відводу прокурорів є упередженість, так як вони представляють сторону обвинувачення, отже є упередженими.

Ухвалою слідчого судді від 29.02.2024 відмовлено у задоволенні усної заяви підозрюваного ОСОБА_4 про відвід прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_8 .

У подальшому підозрюваним ОСОБА_4 заявлено відвід слідчому судді, з підстав відмови у задоволенні заяви про відвід прокурорів та недолучення до матеріалів провадження публікацій ЗМІ.

Заявлений слідчому судді відвід залишений без розгляду у відповідності до положень ч.4 ст.81 КПК України, з підстав того, що він має ознаки зловживання правом та бажання сторони захисту затягнути строк розгляду клопотання.

Окрім того захисник ОСОБА_5 просив відкласти розгляд клопотання на іншу дату, після 04.03.2024, оскільки стороною захисту подано скаргу на повідомлення про підозру у порядку ст.303 КПК України та розгляд такої скарги слідчим суддею призначено саме на 04.03.2024.

Проте вказані доводи не приймаються слідчим суддею, оскільки прийняте слідчим суддею рішення за результатом розгляду скарги на повідомлення про підозру не має преюдиціального значення під час розгляду клопотання сторони обвинувачення про продовження строку дії запобіжного заходу підозрюваному, оскільки у відповідності до положень п.1 ч.1 ст.194, ч.4 ст.199 КПК України слідчий суддя саме під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.

Окрім того слід зазначити, що за результатом розгляду клопотань захисників від 23.02.2024 розгляд клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_4 було відкладено, як і просила сторона захисту, на 29.02.2024 та стороні захисту надано достатній час для підготовки до розгляду, натомість стороною захисту заявлене чергове клопотання про відкладення розгляду, що вказує на свідоме затягування розгляду клопотання зі сторони захисників.

Поряд з цим слід зауважити, що у відповідності до ч.4 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання детектива, просив продовжити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, при цьому просив визначити заставу у розмірі 60 460 000,00грн та у разі внесення застави підозрюваним, покласти на нього обв`язки відповідно до ч.5 ст.194 КПК України. Зазначив, що ризики, передбачені п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України не зменшились та продовжують існувати.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судовому засіданні та в письмових запереченнях просили відмовити у задоволенні клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати (змінити) ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту із носінням електронного засобу контролю або у вигляді застави у розмірі від 2 до 4 мільйонів гривень, а місцем перебування ОСОБА_4 просили визначити орендовану ним квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначали, що підозра необґрунтована, окрім того на переконання сторони захисту відсутні будь-які ризики, передбачені ст.177 КПК України, а розмір застави, визначений слідчим суддею в ухвалі від 02.01.2024 є непомірним для підозрюваного.

До того ж не може залишатися поза увагою суду, встановлений ч.4 ст.199 КПК України обов`язок слідчого судді розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали, строк дії якої спливає 01.03.2024.

Заслухавши доводи та пояснення підозрюваного та його захисників, доводи прокурора, дослідивши подані матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Стосовно заявлених стороною захисту в ході судового розгляду клопотань щодо витребування у сторони обвинувачення низки документів, слідчий суддя зауважує, що кримінальний процесуальний закон не містить вимоги на стадії розгляду клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження надавати всі наявні матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, а лише ті, які прокурор/детектив вважають достатніми для обґрунтування необхідності застосування зокрема, запобіжного засобу до підозрюваної особи, за наведеного відсутні правові підстави для зобов`язання прокурора надати такі документи.

Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52018000000001172 від 29.11.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2,3 ст.212, ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України.

За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_4 створено злочинну організацію, яка надавала послуги з придбання та переміщення товарів (техніки) з-за кордону поза митним контролем для подальшого їх перепродажу замовниками на території України. Внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_4, Державному бюджету України, як стверджує слідство, завдано матеріальної шкоди в загальному розмірі 475 093 200,87 гривень.

08.11.2023 ОСОБА_4 затримано в рамках даного кримінального провадження у порядку п.3, п.4 ч.1 ст.208 КПК України. В цей же день (08.11.2023) ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255 (в ред. до 04.06.2020), ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.ч.2,3 ст.212, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.364, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366 КК України у кримінальному провадженні №52018000000001172 від 29.11.2018.

Таким чином ОСОБА_4 підозрюється органом досудового розслідування:

- у створенні злочинної організації з метою вчинення тяжких злочинів, керівництві такою організацією й участі у злочинах, вчинюваних такою організацією;

- в організації умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненого особою, яка зобов`язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних, великих та особливо великих розмірах, вчинених за попередньою змовою групою осіб, в складі злочинної організації;

- в організації зловживання владою та службовим становищем, тобто умисному з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої особи, використання службовою особою влади або службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки;

- в організації складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, організації внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Слід зауважити, що матеріалами, наданими слідчому судді підтверджується повідомлення ОСОБА_4 про підозру саме 08.11.2023, незважаючи на те, що у зазначеному повідомленні про підозру у даті складання, погодження та вручення документа значиться 08.10.2023 із виправленням на 08.11.2023.

Вказані обставини неодноразово перевірялися судом, зокрема під час застосовування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 .

Окрім того, згідно постанови прокурора САП від 09.11.2023 виправлено описку в повідомленні про підозру ОСОБА_4, зазначено вірні дані щодо місяця складання, погодження та вручення процесуального документа, а саме місяця листопада замість жовтня.

10.11.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі №991/9837/23 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор». Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - до 06 січня 2024 року включно. Одночасно визначено підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 30 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 80 520 000,00грн, за умови внесення застави покладено на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.11.2023, ухвалу слідчого судді від 10.11.2023, залишено без змін.

Строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.01.2024 (справа №991/10914/23) до 7 місяців, тобто до 08.06.2024 включно.

02.01.2024 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі №991/11221/23 підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 01.03.2024 включно та одночасно визначено підозрюваному заставу у розмірі 20 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 460 000,00грн, за умови внесення застави покладено на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Таким чином, дія запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4, закінчується 01.03.2024, що стало підставою для звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою.

Детектив у клопотанні та прокурор під час судового розгляду наголошували, що наразі в кримінальному провадженні наявні обставини, які перешкоджають спрямуванню обвинувального акту до суду до закінчення строку дії вказаного запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_4, а тому встановлена необхідність у вчиненні ряду процесуальних дій для об`єктивного, повного завершення досудового розслідування.

Так, зокрема у даному кримінальному провадженні, з метою виконання завдань кримінального провадження, необхідно провести або ж завершити ряд слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, зокрема: допитати як свідків водіїв транспортних засобів, якими провозилися поза митним контролем та з приховуванням від декларування товари, а саме: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 ; допитати як свідків працівників Волинської митниці ДФС, які проводили митні формальності з зазначеними товарами, а саме: ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37 ; у разі необхідності, після допитів зазначених осіб, провести додаткові огляди та тимчасові доступи до речей і документів; провести огляд інформації та документів в інформаційній системі Державної митної служби України щодо проведення митних формальностей працівниками Волинської митниці ДФС по зазначеним в підозрі деклараціям; провести допит підозрюваних та за необхідності свідків у кримінальному провадженні; витребувати інформацію та оглянути її щодо транспортних засобів, які зазначались у деклараціях поданих під час перетину кордону до митних органів Республіки Польща; допитати як свідків працівників Державної митної служби України щодо порядку проведення ідентифікаційного огляду товарів; витребувати інформацію та за необхідності провести допит службових осіб юридичних осіб, які зазначались отримувачами товарів у деклараціях поданих під час перетину кордону до митних органів Республіки Польща; отримати висновок судової телекомунікаційної та комп`ютерно-технічної експертизи за телефоном та ноутбуком, вилученими під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 ; отримати від компетентних органів Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії відповідь на запит про міжнародну правову допомогу; звернутись із запитами про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Гонконгу, Спеціального Адміністративного Району Китайської Народної Республіки, Чеської Республіки та Республіки Польща щодо отримання інформації та документів по рахункам та реєстраційним документам юридичних осіб LinksTech Limited, Zinol s.r.o. та Pan Lubricants S.A., чому передує отримання від слідчого судді дозволів на тимчасовий доступ до речей і документів до зазначених документів; за необхідності та з урахуванням отриманих доказів провести одночасні допити між свідками та підозрюваними, а також безпосередньо між підозрюваними; провести інші процесуальні та слідчі (розшукові) дії з метою виконання вимог ст.ст.91, 92 КПК України, а також з метою перевірки інших осіб на причетність до вчинення вищеописаних кримінальних правопорушень, тобто встановлення повного кола причетних осіб та усіх обставин вчинення кримінального правопорушення.

Як було зазначено вище в даній ухвалі, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 7 місяців, тобто до 08.06.2024, згідно з ухвалою слідчого судді від 02.01.2024 (справа №991/10914/23).

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні для неухильного виконання вимог ст.2 КПК України, необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій. Виконання зазначених дій необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Оскільки 01.03.2024 строк дії застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу закінчується, за таких обставин виникла необхідність у зверненні сторони обвинувачення до суду з клопотанням про його продовження, оскільки, як стверджують детектив та прокурор - продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.ч.3-5 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1)виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України (ч.1 ст.183 КПК України).

Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Повідомлена ОСОБА_4 підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування доказах. Слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255 (в ред. до 04.06.2020), ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.ч.2,3 ст.212, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.364, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, у кримінальному провадженні №52018000000001172 від 29.11.2018 обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень достатніми.

У той же час, оскільки на цій стадії встановлено нижчі критерії до стандарту доказування, які зобов`язують слідчого суддю з`ясувати лише наявність достатніх доказів, які виправдовують необхідність здійснення досудового розслідування та не передбачають обов`язку встановлення вини конкретної особи, а також, враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, посилання сторони захисту на те, що до клопотання не долучено доказів вчинення інкримінованих правопорушень, є необґрунтованим.

Поряд з цим слідчий суддя не перевіряє й доводи сторони захисту стосовно недопустимості наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження пред`явленої ОСОБА_4 підозри, враховуючи той факт, що суд вирішує питання допустимості доказів лише під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. При цьому варто додати, що сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими (ст.89 КПК України).

Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження. При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Варто додати, що під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу слідчим суддею перевірялась наявність обґрунтованості підозри у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень.

До того ж ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 була переглянута в апеляційному порядку та ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 22.11.2023 залишена без зміни.

Водночас ухвала слідчого судді про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 від 02.01.2024 була оскаржена до суду апеляційної інстанції та ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11.01.2024 залишена без зміни.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч.5 ст.199 КПК України).

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених пунктами 1,3,4 частини 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні №52018000000001172 від 29.11.2018, щодо підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя дійшов наступних висновків.

На переконання слідчого судді, ймовірність переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких він підозрюється є тяжкими та особливо тяжкими злочинами та передбачають покарання у вигляді позбавлення волі. Вказане особливо сильно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Поряд з цим слідчий суддя враховує наявність у підозрюваного ОСОБА_4 : 1)паспорту громадянина України для виїзду за кордон, дійсного до 11.01.2028; 2)права постійного проживання у Республіці Польща; 3)перебування на постійному консульському обліку у Словацькій Республіці; 4)відсутність офіційного місця роботи в Україні; 5)працевлаштування в іноземній компанії, де ОСОБА_4 є директором та членом правління «Baltic professional trading» (Таллінн, Естонська Республіка); 6)постійне проживання сім`ї підозрюваного (дружини, дітей) за кордоном; 7)достатність майнових ресурсів ОСОБА_4 для переховування від органу досудового розслідування.

Зазначене свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків підозрюваного із державою Україна.

Окрім того, оскільки ОСОБА_4 знятий з військового обліку в Україні, він може безперешкодно покинути територію України навіть в умовах воєнного стану. До того ж не може залишатися поза увагою те, що підозрюваний ОСОБА_4 після введення в Україні воєнного стану, з 24.02.2022 до 11.09.2023 74 разів перетинав державний кордон України.

Доводи сторони захисту щодо відсутності даного ризику у зв`язку із проживанням на території України матері ОСОБА_4 та батьків його дружини, які є особами похилого віку та потребують піклування, слідчим суддею відхиляються, оскільки не спростовують наявності у підозрюваного можливості безперешкодно покинути територію України.

Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо існування ризику вчинення підозрюваним дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.

На думку слідчого судді, продовжує існувати і ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, який ґрунтується на зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, спричинених притягненням його до кримінальної відповідальності. Варте уваги і те, що після набуття статусу підозрюваного ОСОБА_4 стала відома інформація про свідків та інших учасників кримінального провадження, якою він може скористатися для впливу на них.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України). В свою чергу, частиною 11 ст.615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Так, відповідно до п.16 ч.1 ст.7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Не може залишатися поза увагою суду і те, що ОСОБА_4, за версією сторони обвинувачення, підозрюється саме у створенні злочинної організації з метою вчинення тяжких злочинів та у керівництві такою злочинною організацією. При цьому інші учасники злочинної організації, які виконували функції водіїв та безпосередньо здійснювали незаконне переміщення товарів на митну територію України, є свідками у кримінальному провадженні. При цьому, як зазначає сторона обвинувачення, при вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень була задіяна значна кількість осіб, та наразі не встановлено усіх свідків, яким можуть бути відомі обставини вчинення протиправних дій, показання яких мають значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, які підлягають доказуванню. Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні ще не завершене, а свідки сторони обвинувачення відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.

Не виключається можливість здійснення впливу ОСОБА_4 і на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, діями яких він керував.

Наведені обставини можуть свідчити про те, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Вирішуючи питання щодо доведеності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя приймає до уваги те, що ОСОБА_4, використовуючи неформальні зв`язки з працівниками правоохоронних органів, особами, що мають можливість впливати на викривлення даних, що мають значення для кримінального провадження (службовими особами митниці ДФС), має можливість прямо або опосередковано вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню. Також ОСОБА_4 із метою уникнення кримінальної відповідальності може узгоджувати свої дії та процесуальну поведінку з іншими на теперішній час не встановленими членами злочинної організації. Тож наведене дає підстави вважати, що він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженою наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, обвинувачених, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадження іншим чином.

Варто додати, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Разом з тим, слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація (обставини) підозрюваного: одружений, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, матір похилого віку, має постійне місце роботи за кордоном, до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, займається волонтерською діяльністю, має проблеми зі здоров`ям.

Враховуючи обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, яка стверджується доданими до клопотання матеріалами, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків, а також встановлену наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, обвинувачених, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадження іншим чином, слідчий суддя приходить до висновку про неможливість запобігання вказаним ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а тому вважає необхідність у продовженні застосованого щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - обґрунтованою.

Відомостей, які свідчили б про неможливість застосування (продовження застосування) до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, сторонами не надано.

Доводи сторони захисту про те, що за час перебування ОСОБА_4 в умовах слідчого ізолятору у останнього різко погіршився стан здоров`я не підтверджені належними доказами. Наразі в матеріалах провадження відсутні докази, які б стверджували, що стан здоров`я підозрюваного унеможливлює його утримання в слідчому ізоляторі.

Поряд з цим твердження захисту про те, що тривале продовження строку досудового розслідування спрямовано лише на здійснення тиску на ОСОБА_4 стороною обвинувачення є голослівним та не підкріплено будь-якими доказами, а тому слідчим суддею не береться до уваги.

За таких обставин клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Окрім того, задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, у відповідності до вимог ч.3 ст.183 КПК України, вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому, сума (застави) повинна бути оцінена, враховуючи дані про особу та поведінку самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку.

Тобто розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

Поряд з цим варто враховувати, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.01.2024 до підозрюваного ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні застосовано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60 460 000,00грн. Відповідно до ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11.01.2024 у справі №991/11221/23 колегією суддів вказаний розмір застави визнаний обґрунтованим.

Проте на даний час застава у визначеному слідчим суддею в ухвалі від 02.01.2024 розмірі за підозрюваного не внесена.

У клопотанні детектив просить визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 60 460 000,00грн.

Слідчий суддя враховує, що розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді від 02.01.2024, до цього часу за підозрюваного не внесений, що вказує на те, що такий розмір застави може бути непомірним для ОСОБА_4 .

Водночас не може залишатися поза увагою те, що найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований до ОСОБА_4 з 08.11.2023, тобто з моменту його затримання в порядку ст.208 КПК України, з того часу він безперервно утримується в слідчому ізоляторі.

Окрім того, нових вагомих доказів щодо обґрунтування майнового стану ОСОБА_4 на рівні, що дозволяє йому внести заставу в раніше визначеному обсязі, суду не надано.

Поряд з цим варті уваги і висновки, викладені в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 15.05.2023 у справі №991/3711/23, зокрема, щодо того, що стандарт доказування стороною обвинувачення відповідного майнового стану підозрюваної особи з перебігом ефективного досудового розслідування має зростати, особливо у разі, якщо: встановлення попереднього розміру застави базувалось серед іншого на припущенні про можливість володіння нею значними активами на підставі непрямих доказів; а також факту тривалого невнесення застави в раніше визначеному розмірі.

Оскільки більш вагомих доказів щодо обґрунтування майнового стану ОСОБА_4 на рівні, що дозволяє йому внести заставу в раніше визначеному обсязі, суду не надано, отже застосування цього запобіжного заходу в частині визначення розміру альтернативної застави має бути менш суворим.

За наведених обставин суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_4 заставу у меншому розмірі, ніж заявлено стороною обвинувачення, однак при цьому, доцільно визначити заставу в розмірі, що перевищує зазначені ст.182 КПК України межі.

Застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід, слідчий суддя доходить висновку, що він не може бути завідомо непомірним для нього та повинен надавати можливість внести таку заставу, тому варто виходити із можливості внесення такої застави.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_4, його вік, стан здоров`я, соціальні зв`язки, майновий стан, обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, а також те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні зокрема кримінальних правопорушень, які віднесені до категорії тяжких та особливо тяжких та враховуючи, що заявлені ризики, які враховувалися при застосуванні міри запобіжного заходу не зникли, слідчий суддя вважає, що підозрюваному слід визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, однак при цьому має бути таким, щоб підозрюваний мав можливість внести кошти у визначеному розмірі.

Водночас, розмір застави має надавати впевненість у тому, що вона зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, тобто має бути достатнім стримуючим фактором, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Тож з урахуванням встановлених в ході розгляду клопотання обставин слідчий суддя приходить до переконання, що застава у розмірі 14 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 42 392 000,00грн (сорок два мільйона триста дев`яносто дві тисячі гривень) зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та вбачаються підстави вважати такий розмір помірним для підозрюваного, враховуючи фінансовий стан підозрюваного.

Також, відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: прибувати за кожною вимогою до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження №52018000000001172 від 29.11.2023, прокурора, суду; не відлучатись із міста Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора, слідчого судді (суду)) з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №52018000000001172 від 29.11.2018, зокрема із підозрюваними ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та свідками у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання детектива про продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з положеннями ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Отже запобіжний захід застосовується до ОСОБА_4 на строк до 28.04.2024 включно, тобто в межах строку досудового розслідування у кримінальному проваджені №52018000000001172 від 29.11.2018.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Слід зазначити, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень (ст.198 КПК України).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.9, 176-179, 194, 199, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, уродженцю м.Любомль Ковельського району Волинської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів, тобто до 28.04.2024 включно, в межах строку досудового розслідування.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 14 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 42 392 000,00грн (сорок два мільйона триста дев`яносто дві тисячі гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_1 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовженні строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження №52018000000001172 від 29.11.2023, прокурора, суду;

-не відлучатись із міста Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

-повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора, слідчого судді (суду)) з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №52018000000001172 від 29.11.2018, зокрема із підозрюваними ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та свідками у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків визначити до 29.04.2024 включно.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52018000000001172 від 29.11.2018.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1