Document No. 117558949

Справа № 991/493/22

Провадження 1-кп/991/2/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретарі судового засідання: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

за участі сторін кримінального провадження:

прокурорів: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

обвинуваченої ОСОБА_13,

її захисників: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16,

обвинуваченого ОСОБА_17,

його захисника ОСОБА_18,

представника потерпілого

який є і цивільним позивачем

Державне підприємство

«Дослідне господарство

«Червоний

землероб» Кіровоградської

державної

сільськогосподарської

дослідної

станції Національної

академії аграрних

наук України ОСОБА_19

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000206 від 24 березня 2015 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_13, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_1, освіта вища, фізична особа-підприємець, одружена, має двох неповнолітніх дітей, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_17, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Домантове, Золотоніського району Черкаської області, проживає за адресою: АДРЕСА_2, освіта вища, мобілізований до Збройних сил України, одружений, з його слів, має неповнолітню (новонароджену) дитину, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

ВСТАНОВИВ:

1. Ужиті у вироку скорочення

Судом у цьому вироку вживаються наступні скорочення:

а.с. - аркуш справи;

ВАКС - Вищий антикорупційний суд;

д.н.з. - державний номерний знак;

ДПЧЗ - Державне підприємство «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України;

ДФС - Державна фіскальна служба України;

ЄДР - Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

ЄРДР - Єдиний державний реєстру досудових розслідувань;

ЗСУ - Збройні Сили України;

КК - Кримінальний кодекс України;

ККХП №2 - Державне підприємство «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2» державного агентства резерву України (ЄДР: 00951586, Адреса: 27685, с. Шостаківка, вул. Гагаріна, 1а, Кіровоградський район, Кіровоградська обл.);

кл. - клас;

КНДІСЕ МЮУ - Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України;

КНДКЦ МВС - Київський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішній справ України;

КМУ - Кабінет Міністрів України;

КПК - Кримінальний процесуальний кодекс України;

НАБУ - Національне антикорупційне бюро України;

НЖМД - накопичувач на жорстких магнітних дисках;

Постанова Пленуму №9 - Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 «Про судову практику у справах про злочини проти власності»;

п. - пункт (при посиланні в мотивувальній частині вироку на пункт (п.) вироку, йдеться про посилання на відповідний пункт його мотивувальної частини);

САП - Спеціалізована антикорупційна прокуратура;

т - тона;

т. - том;

ТДРД - тимчасовий доступ до речей і документів;

УНДІСТСЕ СБУ - Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України.

ЦК - Цивільний кодекс України;

ЦПК - Цивільний процесуальний кодекс України.

2. Історія провадження

28.10.2019 до Вищого антикорупційного суду з Кіровоградського районного суду Кіровоградської області надійшли матеріали об`єднаного кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12015120110000591 від 24 вересня 2015 року за обвинуваченням 5 осіб у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК та за № 52017000000000206 від 24 березня 2017 року за обвинуваченням: ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК, ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК та ще однієї особи у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК (судова справа №383/1024/17, провадження №1-кп/991/131/19) в порядку, передбаченому пунктом 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України.

04.11.2019 ухвалою суду у вказаному об`єднаному провадженні призначене підготовче судове засідання.

26.11.2019 ухвалою суду кримінальне провадження за ч. 2 ст. 205 КК відносно ОСОБА_13 та ОСОБА_17 закрито у зв`язку із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес» №101-ІХ від 18 вересня 2019 року.

14.04.2021 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2021 р., згідно з ч. 3 ст. 35 КПК змінено склад суду, для розгляду зазначеного об`єднаного кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3

15.04.2021 ухвалою суду призначено підготовче судове засідання.

03.06.2021 ухвалою суду призначено судовий розгляд матеріалів об`єднаного кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015120110000591 від 24 вересня 2015 року та за № 52017000000000206 від 24 березня 2017 року (судова справа 383/1024/17, провадження №1-кп/991/131/19).

24.01.2022 ухвалою суду із матеріалів об`єднаного кримінального провадження за №12015120110000591 від 24 вересня 2015 року та за №52017000000000206 від 24 березня 2017 року виділено в окреме провадження кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №52017000000000206 від 24 березня 2017 року. Зазначеним матеріалам кримінального провадження після здійснення авторозподілу 25.01.2022 (т. 3, а.с. 9) за протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду присвоєно номер судової справи №991/493/22 та номер провадження №1-кп/991/2/22.

12.05.2022 ухвалою суду із кримінального провадження №52017000000000206 від 24 березня 2017 року (судова справа №991/493/22, провадження №1-кп/991/2/22) матеріали щодо особи, обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК, виділено в окреме провадження та зупинено у зв`язку із мобілізацією до лав Збройних Сил України. Щодо обвинувачених ОСОБА_13, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК та обвинуваченого ОСОБА_20, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, продовжено судове провадження (т. 3, а.с. 47-51).

31.05.2023 захисник обвинуваченого ОСОБА_17 адвокат ОСОБА_18 повідомила суд, що обвинуваченого мобілізовано до ЗСУ.

13.06.2023 обвинуваченим ОСОБА_17 подано довідку від 06.06.2023 щодо його перебування на військові службі у військовій частині НОМЕР_1 ЗСУ. В подальшому, під час судових засідань за участі обвинуваченого ОСОБА_17 судом неодноразово ставилось питання про думку обвинуваченого щодо зупинення кримінального провадження щодо нього у зв`язку із його мобілізацією. Під час відкритого судового засідання обвинувачений ОСОБА_17 та його захисник ОСОБА_18 неодноразово заперечували проти зупинення кримінального провадження у відношенні ОСОБА_17 у зв`язку із його мобілізацією, і наполягали на продовженні розгляду. Ураховуючи завдання кримінального провадження, визначені ст. 2 КПК, а також положення ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, зокрема, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, судом продовжено розгляд кримінального провадження із забезпеченням участі обвинуваченого ОСОБА_17 у судових засіданнях у режимі відеоконференції.

Разом із тим, сторона захисту через значну віддаленість від м. Києва, спочатку через карантинні обмеження, викликані захворюванням на COVID-19, а потім у зв`язку із запровадженням воєнного стану, неодноразово клопотала про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції. Сторони не мали заперечень щодо проведення судових засідань у такому режимі, в т.ч. з власних технічних засобів, отже судом забезпечувався розгляд кримінального провадження за участі сторони захисту в судових засіданнях у режимі відеоконференції. При цьому, суд забезпечив належну якість відеоконференцзв`язку та повномірну можливість реалізації стороною захисту її прав, передбачених процесуальним законом.

3. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

3.1. Державне підприємство «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (далі - ДПЧЗ) (код ЄДР 00729913, юридична та фактична адреса: 27241, с. Чарівне Бобринецького району Кіровоградської області) зареєстроване як юридична особа 19.03.1992 та підпорядковане Кіровоградській державній сільськогосподарській дослідній станції Національної академії аграрних наук України. Підприємство перебуває в сфері управління Національної академії аграрних наук України як органу по управлінню державним майном, закріпленим за підприємством. Статут державного підприємства затверджений Президентом Академії 09.01.2014 та зареєстрований 27.01.2014.

3.2. ДПЧЗ має статус юридичної особи, знаходиться на самостійному балансі, здійснює виробничо-господарську діяльність на основі повного господарського розрахунку. Відповідно до п. 2.2. статуту, господарство є державним сільськогосподарським статутним суб`єктом підприємницької діяльності, що здійснює дослідну, господарську і комерційну діяльність, з метою досягнення позитивних економічних результатів і прибутку.

3.3. Майно підприємства є державною власністю, закріплене за ним Національною академією аграрних наук України і належить йому на праві господарського відання, тобто підприємство має право володіти, користуватися і розпоряджатися майном згідно з чинним законодавством, статутом Національної академії аграрних наук України та наукової установи, якій безпосередньо підпорядковане, статуту підприємства відповідно до мети і статутних завдань.

3.4. Основними напрямками діяльності підприємства за статутом є виробництво оригінального, елітного та репродуктивного насіння сільськогосподарських культур та саджанців.

3.5. ТОВ «Вел-Авто-Транс» (код ЄДР 39075838, юридична адреса: Черкаська обл., Смілянський район, с. Ротмістрівка, вул. Шевченка, буд. 34а) засноване 29.01.2014, тоді ж на загальних зборах затверджено і статут товариства. 29.01.2014 ТОВ «Вел-Авто-Транс» зареєстроване в ЄДР. Одним із засновників зазначеного ТОВ є ОСОБА_13 . Наказом від 29.01.2014 ОСОБА_13 призначена директором вказаного товариства.

3.6. Відповідно до п. 3.1. статуту ТОВ «Вел-Авто-Транс» у редакції від 08.09.2014 метою створення товариства є отримання прибутку від комерційної діяльності. В п. 6.1., 7.1. статуту вказано, що учасники товариства здійснюють управління та є вищим органом управління, мають право брати участь в управлінні справами товариства, брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частину (дивіденди).

3.7. Згідно з п. 7.25.-7.25.13.,7.25. статуту ТОВ «Вел-Авто-Транс» до компетенції директора належить: організація діяльності по всіх напрямках статутної діяльності товариства у відповідності до планів, програм, інших нормативних актів товариства; видання доручень іншим фізичним та/або юридичним особам на представництво інтересів товариства, здійснення господарських операцій. Директор товариства, в межах наданих йому повноважень, несе персональну відповідальність за результати діяльності товариства.

3.8. За договором зберігання зерна №04/261 від 24.07.2015, укладеним між ДПЧЗ (поклажодавець) та ККХП №2 (зерновий склад), ДПЧЗ зберігало зерно пшениці на ККХП №2.

3.9. Для заволодіння пшеницею ДПЧЗ в кількості 243,94 т шляхом переоформлення її до ТОВ «Вел-Авто-Транс» ОСОБА_13 06.08.2015, перебуваючи в м. Кропивницький (на той час м. Кіровоград), на пр. Інженерів, 2 уклала з ККХП №2 договір зберігання №04/271, відповідно до якого поклажодавець (ТОВ «Вел-Авто-Транс») зобов`язується передати, а зерновий склад (ККХП №2) зобов`язується прийняти на відповідальне зберігання зернові та олійні культури та зберігати майно до 01.07.2016 з подальшим відвантаженням від імені та за рахунок поклажодавця.

3.10. Перебуваючи в м. Кропивницький, на пр. Інженерів, 2 в приміщенні ККХП №2 06.08.2015, ОСОБА_13 як директор ТОВ «Вел-Авто-Транс», зловживаючи службовим становищем, підписала з ДПЧЗ договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 06.08.2015 про купівлю пшениці 5-го кл. в кількості 117,02 т та зерна пшениці 6-го кл. в кількості 126,92 т на загальну суму 731 820 грн. без наміру розрахунку ТОВ «Вел-Авто-Транс» з ДПЧЗ за отриманий товар, а зробила це лише для переоформлення права власності на зерно через ККХП №2

3.11. Тоді, ж, 06.08.2015, до зазначеного договору купівлі-продажу пшениці від 06.08.2015, ОСОБА_13 підписала акт приймання-передачі від 06.08.2015 про переоформлення вказаної кількості зерна на ТОВ «Вел-Авто-Транс».

3.12. На підставі вказаних документів ККХП №2 оформило складські квитанції на зерно №392 від 06.08.2015 (бланк серії АХ №749985) та №393 від 06.08.2015 (бланк серії АХ №749986), які згідно п. 24 ст. 1 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» є товаророзпорядчими документами, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов`язання зернового складу повернути його володільцеві такого документу і, як наслідок, право власності на зерно пшениці урожаю 2015 р. в кількості 243,94 т перейшло від ДПЧЗ до ТОВ «Вел-Авто-Транс».

3.13. ОСОБА_13 як директор ТОВ «Вел-Авто-Транс», в порушення вимог ст. 655, 691, 692 Цивільного кодексу України та положень розділу 5 «Порядок розрахунків» договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 06.08.2015, не оплатила продавцю ДПЧЗ вартість товару - 243,94 т зерна пшениці і не збиралась цього робити, оскільки підписання договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 06.08.2015 та акта приймання-передачі від 06.08.2015 мало на меті лише заволодіння вказаною кількістю зерна.

3.14. Таким чином, право власності ДПЧЗ на зерно пшениці 5-го кл. в кількості 117,02 т та зерно пшениці 6-го кл. в кількості 126,92 т ринковою вартістю 749 871,56 грн. було безоплатно обернуто на користь ТОВ «Вел-Авто-Транс».

3.15. З метою приховування заволодіння зазначеними вище обсягами пшениці, 10.08.2015 ТОВ «Вел-Авто-Транс» в особі ОСОБА_13 укладено з ДПЧЗ договір зберігання зерна без номеру (далі - договір від 10.08.2015). В п. 2.1. цього договору передбачено, що ДПЧЗ передає на відповідальне зберігання ТОВ «Вел-Авто-Транс» сільськогосподарську продукцію врожаю 2015 року, в тому числі пшеницю в кількості 1000 т. Згідно з п. 2.3. цього договору прийом продукції за кількістю здійснюється за заліковою вагою шляхом зазначення її в супровідних документах (акті передання на зберігання). В подальшому, 23.10.2015 укладено Додаток №1 до договору зберігання зерна від 10.08.2015, в якому також передбачено передачу на зберігання зерна пшениці в кількості 1000 т.

3.16. 23.10.2015 під виглядом виконання умов п. 2.2. договору від 10.08.2015 складено акт передачі-приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 23.10.2015, до якого внесено завідомо неправдиві відомості про те, що ДПЧЗ передало, а ТОВ «Вел-Авто-Транс» отримало на відповідальне зберігання 243,94 т (або 243940 кг) пшениці, що відповідає кількості зерна пшениці, якою заволоділа ОСОБА_13 06.08.2015 на користь ТОВ «Вел-Авто-Транс», хоча в дійсності така кількість зерна на зберігання не передавалась.

3.17. Для реалізації зерна пшениці, яке раніше належало ДПЧЗ і зберігалось у ККХП №2 за найвищими цінами, тобто у першому кварталі 2016 року з приховуванням факту незаконної діяльності, ОСОБА_13 було залучено ОСОБА_17 .

3.18. У період до 03.02.2016 ОСОБА_17 підшукав для придбання юридичну особу, а саме ПП «Канівавто» (код ЄДПРПОУ 35743323, юридична адреса: Черкаська обл., м. Канів, вул. Героїв Дніпра, буд. 29, кв. 59), яке належало ОСОБА_21 та на той момент не здійснювало господарської діяльності.

3.19. ОСОБА_17 у період до 03.02.2016 домовився про придбання та придбав 100% частки статутного фонду ПП «Канівавто», ставши одноособовим засновником та кінцевим бенефіціарним власником вказаного суб`єкта господарювання для вчинення одноразового правочину із 243,94 т пшениці.

3.20. ОСОБА_17 на підставі свого ж наказу як учасник (засновник) ПП «Канівавто» №1к від 04.02.2016 та рішення №1 від 04.02.2016 приступив з 05.02.2016 до виконання обов`язків директора ПП «Канівавто», як учасник (засновник) ПП «Канівавто» затвердив своїм підписом статут вказаного підприємства в новій редакції.

3.21. ОСОБА_13 як директор ТОВ «Вел-Авто-Транс» та ОСОБА_17 як директор ПП «Канівавто» підписали 08.03.2016 договір поворотної безвідсоткової товарної позики №08-03-16 та 10.03.2016 акт прийому передачі, згідно яких вищевказане зерно передане ПП «Канівавто» як безвідсоткова товарна позика.

3.22. Відповідно до умов договору №08-03-16 допомога повертається позикодавцю у строки, встановлені дією договору, термін дії якого 3 роки. Разом із цим, сторони не мали наміру виконувати умови цього договору, а усвідомлювали його фіктивність та те, що він буде використовуватися лише для приховування злочину. Зокрема, ОСОБА_13 як єдиний на той момент засновник ТОВ «Вел-Авто-Транс» підписала рішення №1 від 12.04.2016 про припинення ТОВ «Вел-Авто-Транс» шляхом його ліквідації у добровільному порядку та про призначення ліквідатором товариства ОСОБА_17 . Також, 12.04.2016 ОСОБА_13 підписала та видала доручення, яким уповноважила ОСОБА_17 представляти інтереси ТОВ «Вел-Авто-Транс», зокрема, з питань ліквідації товариства, користуючись усіма правами й повноваженнями голови ліквідаційної комісії товариства. Припиненням діяльності ТОВ «Вел-Авто-Транс» ОСОБА_13 переслідувала мету унеможливити стягнення в майбутньому ДПЧЗ із ТОВ «Вел-Авто-Транс» коштів за 243,94 т пшениці та неповернення цієї ж кількості зерна ПП «Канівавто» по договору поворотної безвідсоткової товарної позики №08-03-16 від 08.03.2016. У подальшому, з метою непривернення додаткової уваги до діяльності ТОВ «Вел-Авто-Транс» через його ліквідацію, ОСОБА_13 прийнято рішення про відміну рішення про припинення товариства шляхом його ліквідації у добровільному порядку.

3.23. У свою чергу ОСОБА_17 як директор ПП «Канівавто» для отримання 243,94 т зерна у власність від ТОВ «Вел-Авто-Транс» шляхом переоформлення права власності на нього через зерновий склад та приховування вчинення злочину, 10.03.2016 підписав з ККХП №2 договір зберігання №04/130 від 10.03.2016, вказавши при цьому розрахунковий рахунок № НОМЕР_2, відкритий в АТ «УкрСиббанк» для зовсім іншого приватного підприємства, оскільки ПП «Канівавто» не мало рахунків, відкритих у банківських установах. Враховуючи, що кошти від збуту 243,94 т пшениці ОСОБА_17 інвестувати в діяльність ПП «Канівавто» не збирався, а мав лише отримати їх у готівковій формі, розрахункового рахунку в установі банку для забезпечення здійснення ПП «Канівавто» господарських операцій не відкрив.

3.24. На підставі заяви ТОВ «Вел-Авто-Транс» вих. № 2 від 10.03.2016 ККХП №2 оформило складські квитанції на зерно №77 від 11.03.2016 (бланк серії АЦ №395069) та №78 від 11.03.2016 (бланк серії АЦ №395070), які згідно п. 24 ст. 1 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» є товаророзпорядчими документами, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов`язання зернового складу повернути його володільцеві такого документу і, як наслідок, право власності на зерно пшениці в кількості 243,94 т перейшло від ТОВ «Вел-Авто-Транс» до ПП «Канівавто».

3.25. За зберігання 243,94 т зерна пшениці у ККХП №2 ОСОБА_17, у період з 22.03.2016 по 29.03.2016 року, як директор ПП «Канівавто» заплатив готівкою 17 323,93 грн.

3.26. У період часу з 11.03.2016 по 22.03.2016, ОСОБА_17, перебуваючи на території ККХП №2, що знаходиться по проспекту Інженерів, 2 в м. Кропивницький (м. Кіровоград), запропонував ОСОБА_22, який не був обізнаний у злочинних планах ОСОБА_17 та ОСОБА_13, а також про незаконне походження 243,94 т пшениці, яке зберігалось на ККХП №2, придбати його за готівкові кошти в сумі 770 000,00 грн., на що останній погодився, будучи переконаним, що зерно належить ПП «Канівавто».

3.27. У подальшому 21.03.2016 ОСОБА_17 видав довіреність №1 від ПП «Канівавто», якою уповноважив себе на отримання у ККХП №2, пшениці 5-го кл. в кількості 95 т.

3.28. На підставі довіреності ОСОБА_17 №1 від 21.03.2016 ККХП №2 наказом №24 від 23.03.2016 відпустило (відвантажило) ПП «Канівавто» 95 т пшениці 5-го кл. Зерно, здобуте злочинним шляхом, того ж дня ОСОБА_17 збув ОСОБА_22 .

3.29. На підставі довіреності ОСОБА_17 №2 від 24.03.2016 ККХП №2 наказом №29 від 29.03.2016 відпустило (відвантажило) ПП «Канівавто» 29,78 т пшениці 5-го кл. і 126,84 т пшениці 6-го кл. Зерно, здобуте злочинним шляхом, того ж дня ОСОБА_17 збув ОСОБА_22 .

3.30. На підставі довіреності ОСОБА_17 №2 від 24.03.2016 ККХП №2 наказом №35 від 20.04.2016 відпустило (відвантажило) ПП «Канівавто» 6,75 т пшениці 6-го кл. Зерно, здобуте злочинним шляхом, того ж дня ОСОБА_17 збув ОСОБА_22 .

3.31. Таким чином, у період з 22.03.2016 по 20.04.2016 ОСОБА_17 як директор ПП «Канівавто» в порушення вимог ч. 2, 3 ст. 1087 ЦК, п. 1.4, 1.5. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті та постанови Національного банку України від 06.06.2013 №210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» (що були чинними на час учинення цих дій) на території ККХП №2, за адресою м. Кропивницький (м. Кіровоград), пр. Інженерів, 2, отримав від ОСОБА_22 770 000, 00 грн. готівкою за зерно в кількості 243,76 т, яке зберігалося в ККХП №2.

3.32. На виконання злочинного наміру, ОСОБА_17 як директор ПП «Канівавто», для приховування злочину та надання своїм діям видимості законних, підписав з ПП «Ярун» в особі виконавчого директора ОСОБА_22, якому не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_17 договір позики №22-03-16 від 22.03.2016 та, на його виконання підписав акти приймання-передачі від 23.03.2016, 29.03.2016 та 20.04.2016, згідно яких вищевказані 243,760 т зерна пшениці передано ПП «Ярун» як безвідсоткова товарна позика.

3.33. Кошти в сумі 770 000,00 грн., одержані внаслідок збуту зерна, одержаного злочинним шляхом, ОСОБА_13 розділила між учасниками вчинення злочину.

3.34. Таким чином, ОСОБА_13 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 191 КК, а саме, заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах.

3.35. Таким чином, ОСОБА_17 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 209КК, а саме легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом у формі вчинення правочину з майном, одержаним унаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

4. Формулювання обвинувачення визнаного судом необґрунтованим

4.1. Прокурор в обвинувальному акті вказує, що ОСОБА_13 виконувала роль організатора вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК (с. 9 обвинувального акта). Захисник ОСОБА_15 у виступі в судових дебатах наголосив, що при цьому прокурор не висуває ОСОБА_13 жодного обвинувачення як організатору злочину. Суд зазначає, що прокурор на с. 1, 31 обвинувального акта висуває їй обвинувачення виключно як виконавцю цього злочину. Жодних доказів того, що ОСОБА_13 виконувала роль організатора, суду надано не було.

З огляду на таке, суд виключає з формулювання обвинувачення згадку про вчинення ОСОБА_13 ролі організатора вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК.

4.2. Прокурор в обвинувальному акті також зазначає, що ОСОБА_13, з метою приховування своєї злочинної діяльності, уповноважила ОСОБА_23, якому не було відомо про злочинні плани ОСОБА_13, представляти інтереси товариства у всіх органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях всіх форм власності, у відносинах з фізичними чи юридичними особами з питань, що стосуються господарської діяльності. Окрім того ОСОБА_13 написала заяву за вих №2 від 10.03.2016 про переоформлення зерна пшениці 5-го кл. в кількості 117,020 т та 6-го кл. в кількості 126,92 т на ПП «Канівавто». ОСОБА_23, виконуючи вказівку ОСОБА_13, будучи упевненим у правомірності своїх дій та не обізнаним у дійсних намірах ОСОБА_24, на підставі виданого нею 20.02.2016 від ТОВ «Вел-Авто-Транс» доручення, 10.03.2016, подав до ККХП №2 виконану від імені ОСОБА_13 заяву від 10.03.2016 вих. №2, згідно якої ТОВ «Вел-Авто-Транс» просить переоформити 243,940 т пшениці на ПП «Канівавто».

Виходячи з мотивів, зазначених у п. 8.11.1., 12.1.-12.5. цього вироку, суд визнає ці обставини недоведеними та виключає їх із формулювання обвинувачення.

4.3. Також, прокурор в обвинувальному акті зазначає, що до заволодіння 243,94 т пшениці, ОСОБА_13 вирішила залучити ОСОБА_17, з яким вона була знайомою до початку вчинення злочину. На пропозицію ОСОБА_13 заволодіти 243,94 т зерна ДПЧЗ у період часу з 25.07.2015 по 06.08.2015 ОСОБА_17 погодився.

Прокурор обвинувачує Молодика в пособництві заволодінню майном шляхом зловживання службовим становищем (с. 36-37 обвинувального акта), учиненим шляхом: (1) усунення перешкод у заволодінні майном, підшукання та пристосування засобів та знарядь його вчинення, (2) заздалегідь обіцяного збуту предметів, одержаних злочинним шляхом, (3) приховування злочину іншим чином.

Розглянувши справу в межах висунутого обвинувачення, суд вважає недоведеним учинення ОСОБА_17 усунення перешкод у заволодінні майном, підшукання та пристосування засобів та знарядь його вчинення. Мотиви суду щодо визнання цієї частини обвинувачення недоведеною наведені в п. 12.6.-12.9. цього вироку.

Щодо частини обвинувачення ОСОБА_17 в пособництві в заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем у формі заздалегідь обіцяних збуту предметів, одержаних злочинним шляхом, та приховування злочину іншим чином, суд вважає недоведеним, що збут предметів, одержаних злочинним шляхом та приховування злочину іншим чином були з боку ОСОБА_17 заздалегідь обіцяними.

Не встановивши ознаки обіцянки вчинити такі дії заздалегідь, суд водночас установив, що ОСОБА_17 умисно вчинив збут предметів, одержаних злочинним шляхом, та приховування злочину іншим чином, що виявилося в ряді дій, в т.ч. правочинів, щодо майна, здобутого злочинним шляхом. У цій частині, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд вважає за необхідне вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, яка покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, ОСОБА_17 . Тому суд кваліфікує діяння ОСОБА_17 за ч. 1 ст. 209КК (в редакції на момент вчинення діянь - в редакції Закону № 430-IV від 16.01.2003; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2258-VI від 18.05.2010, № 4025-VI від 15.11.2011, № 1702-VII від 14.10.2014, № 770-VIII від 10.11.2015) як легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом у формі вчинення правочину з майном, одержаним унаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів. Мотиви суду щодо кваліфікації дій ОСОБА_17 за ч. 1 ст. 209КК наведені в п. 12.6.-12.9. цього вироку. Суд не надає правової кваліфікації участі ОСОБА_13 в підписанні зазначених документів з ОСОБА_17, оскільки в цьому випадку йшлося би про вихід за межі обвинувачення, не можливий за ст. 337 КПК.

4.4. Окрім того, в обвинувальному акті прокурор зазначає, що після проведення у період з 22.03.2016 по 20.04.2016 господарської операції з продажу 243,76 т пшениці, ОСОБА_17, у порушення вимог п. 3, 6 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не забезпечив відображення у бухгалтерському обліку ПП «Канівавто» первинних документів про продаж 243,76 т пшениці ОСОБА_22 та надходження коштів в сумі 770 000,00 грн. за продаж відповідного товару.

Прокурор вказує в обвинувальному акті, що ця ціна була на момент продажу нижчою від ринкової. Водночас доказів щодо ринкової ціни цього зерна на березень 2016 р. суду не надано.

Отже вказані обставини не були підтверджені доказами, тому суд вважає їх необґрунтованими і виключає з висунутого обвинувачення. Виключення цих обставин не впливає на кваліфікацію дій ОСОБА_17 .

5. Межі судового розгляду

5.1. Як зазначалось у п. 2. цього вироку, матеріали за обвинуваченням іншої особи у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК було виділено в окреме провадження.

З огляду на таке, межами розгляду в цій справі охоплюється виключно обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_13 та ОСОБА_17 .

При цьому, судом з формулювання обвинувачення виключено посилання на вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, за попередньою змовою групою осіб із іншою особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, оскільки ця особа позбавлена можливості захищатись у цій справі від висунутого їй обвинувачення.

5.2. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, суд вийшов за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, яка покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, ОСОБА_17 . У зв`язку з цим, суд кваліфікував дії ОСОБА_17 за ч. 1 ст. 209КК замість ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК. Мотиви зміни правової кваліфікації наведено в п. 4.3, 12.6.-12.9. цього вироку.

6. Позиція обвинувачених

Допитані в судовому засіданні обвинувачені свою вину не визнали, проти вимог цивільного позову заперечували. Відповідні позиціі? щодо невинуватості обвинувачених та доводи щодо недоведеності висунутого обвинувачення були висловлені під час дослідження доказів, а також у вступних промовах та виступах обвинувачених та і?х захисників у судових дебатах. Мотиви суду щодо цих доводів наведені при оцінці судом доказів та обставин справи в п. 12.1.-12.9. цього вироку.

6.1. Обвинувачена ОСОБА_13 надала наступні показання:

Із 2003 р. із своїм чоловіком займається сільським господарством у формі фермерського товариства, яке мало близько 1000 га землі. У подальшому, створила ще одне підприємство, «Вел-Авто-Транс», яке займалось купівлею-продажем зерна, перевезеннями, та належало обвинуваченій та її чоловіку. Обвинувачена ОСОБА_13 була директором ТОВ «Вел-Авто-Транс». Обвинувачена має вищу освіту, за спеціальністю фінансист.

Улітку 2015 обвинуваченій хтось надав номер телефону директора ДПЧЗ, який наче мав для продажу зерно. Зателефонувавши цій особі, обвинувачена дізналась, що він має на продаж ріпак, за який обвинувачена запропонувала свою ціну, на що директор ДПЧЗ відповів, що подумає і перетелефонує.

На початку серпня 2015 р. обвинуваченій зателефонував директор ДПЧЗ і повідомив, що може запропонувати на продаж зерно фуражної пшениці 5-го та 6-го класів, що знаходиться на ККХП №2. Обвинувачена ОСОБА_13 запропонувала свою ціну і домовилась про зустріч із директором ДПЧЗ. Зазначене зерно обвинувачена ОСОБА_13 мала намір купити із метою подальшого перепродажу по біль вигідній ціні.

У подальшому, 6 серпня 2015 р. обвинувачена ОСОБА_13 зустрілась на ККХП №2 із директором ДПЧЗ і уклала договір купівлі продажу зазначеного зерна масою 243,9 т, у наслідок чого, зерно було переписано ККХП №2 на користь ОСОБА_13 . Сторони обмінялись електронними адресами і домовились, що бухгалтери виставлять рахунок на оплату зерна.

Пізніше, обвинувачена ОСОБА_13 зв`язалась із директором ДПЧЗ і він повідомив, що не може виставити рахунок за передане ним зерно, оскільки його підприємство має якісь юридичні проблеми, і у них заарештовані всі рахунки та майно. У подальшому, директор ДПЧЗ пообіцяв обвинуваченій ОСОБА_13, що уладнає проблеми на підприємстві й виставить рахунок ОСОБА_13 .

Пізніше, у вересні до обвинуваченої ОСОБА_13 знову звернувся директор ДПЧЗ та повідомив, що на підприємстві досі складана ситуація, рахунки заблоковано, немає коштів на заробітну плату та пальне, тому запропонував за поставлене зерно розрахуватись готівкою. ОСОБА_13 погодилась на зазначену пропозицію і сказала, що віддасть готівку, а коли ситуація на підприємстві ДПЧЗ стабілізується, то кошти проведуть по рахункам. Готівкові кошти обвинувачена, за її словами, привезла директору ДПЧЗ на підприємство та віддала особисто.

У подальшому, за словами обвинуваченої, вона розмовляла із бухгалтером ДПЧЗ, який повідомив їй, що ДПЧЗ не може провести отримані за зерно кошти через касу, оскільки у підприємства не вистачає ліміту для оформлення ПДВ. А за отримане від ДПЧЗ зерно, підприємство не виписувало їй податкової накладної.

Надалі, обвинувачена ОСОБА_13 співпрацювала із директором ДПЧЗ, надаючи йому транспортні послуги та послуги зберігання зерна.

Наприкінці листопада 2015 р., за словами обвинуваченої ОСОБА_13, ситуація на ДПЧЗ погіршилась, і до неї на підприємство, де зберігалось зерно ДПЧЗ, приїздили якісь люди і вимагали віддати їм зерно, належне ДПЧЗ.

У подальшому, обвинувачена мала розмову із обвинуваченим ОСОБА_17, який надавав їй незначні юридичні послуги (реєстрація договорів земельних ділянок, оформлення корпоративних прав підприємств), який їй повідомив, що придбав підприємство і має намір займатись бізнесом.

У зв`язку із цим, обвинувачена ОСОБА_13 попросила обвинуваченого ОСОБА_17 допомогти через його підприємство реалізувати зерно, що зберігалось на ККХП №2. ОСОБА_17 надав згоду, але оскільки в обвинуваченої ОСОБА_13 виникало питання сплати ПДВ, то вирішили переоформлення зерна здійснити шляхом укладання договору товарної позики. У подальшому, після того, як у ОСОБА_13 з`являться кошти чи ліміт ПДВ, погодили провести продаж зерна договором купівлі продажу.

Згодом, зерно, що зберігалось на ККХП №2, за участі представника, ОСОБА_13 було переоформлено від ТОВ «Вел-Авто-Транс» на підприємство, належне обвинуваченому ОСОБА_17 .

У подальшому, обвинувачений ОСОБА_17 знайшов покупця на зазначене зерно, та реалізував його ПП «Ярун» за готівку, яку в подальшому передав обвинуваченій ОСОБА_13, а вона відшкодувала йому витрати на його послуги.

Щодо заходів із припинення діяльності ТОВ «Вел-Авто-Транс» обвинувачена ОСОБА_13 пояснила, що мала намір припинити діяльність підконтрольного підприємства, оскільки їй погрожували рейдери, і вона, як наслідок, хотіла його позбутись.

6.2. Обвинувачений ОСОБА_17 надав наступні показання:

Після закінчення вишу за спеціальністю «Правознавство» в 2014 році почав займатись юридичною діяльністю: реєстрував фізичних осіб-підприємців, товариства із обмеженою відповідальністю; надавав послуги зі зміни учасників товариств, реєстрації земельних договорів оренди.

Наприкінці 2014 року познайомився із ОСОБА_25, який на той момент був керівником ТОВ «Деметра-ЛК», який звернувся за наданням послуг із реєстрації договорів оренди земельних ділянок на його підприємство. Обвинувачений погодився надати зазначені послуги, а також, після того, додатково надавав послуги, пов`язані із державною реєстрацією змін учасників товариств. Пізніше, обвинувачений познайомився із ОСОБА_26 .

Наприкінці 2015 на початку 2016 у обвинуваченого виник намір придбати підприємство для того, аби здійснювати діяльність у сфері логістики. Було вирішено купувати саме діюче підприємство, а не створювати нове, чи діяти як фізична особа-підприємець, бо так було легше знайти контрагентів, приймати участь у тендерах та була можливість залучити інвесторів (партнерів).

У процесі пошуку підприємства хтось (обвинувачений не пам`ятає хто саме) попросив підвезти юриста ОСОБА_43 в м. Кропивницький. Під час поїздки запитав у ОСОБА_27 про те, чи не продає хтось із його знайомих підприємство. Через деякий час, із обвинуваченим зв`язався ОСОБА_28 і повідомив, що одна його знайома продає підприємство без заборгованості із податків. Через деякий час, обвинувачений зустрівся із ОСОБА_29 в м. Черкаси, яка на той час, на думку обвинуваченого, була представницею власника і керівника ПП «Канів Авто». Через ОСОБА_29 домовились із власницею ПП «Канів Авто», і обвинувачений передав їй гроші (4 чи 5 тисяч), і підприємство було переоформлено на нього.

Оскільки ПП «Канів Авто» ще не діяло, то обвинувачений не відкривав для нього рахунків. Пізніше, у 2016 році домовився із ОСОБА_30, який мав якісь зв`язки у Києві про спільне здійснення підприємницької діяльності, з метою чого, у 2016 році передав йому 50% ПП «Канів Авто». У подальшому, ПП «Канів-Авто» укладало угоди із іншими підприємствами на виконання цих домовленостей. Пізніше, в 2019 році обвинувачений ОСОБА_17 вийшов із складу засновників ПП «Канів-Авто», у зв`язку з службою у органах місцевого самоврядування - Черкаській міській раді.

У середині лютого 2016 р. до обвинуваченого звернулась ОСОБА_26, в якої було зерно, і його необхідно було продати, але не від її імені, оскільки, за її словами, у неї були якісь проблеми, можливо із рейдерами. Обвинувачений погодився на це прохання ОСОБА_13 .

Зерно, про продаж якого просила ОСОБА_13 перебувало на ККХП №2. Оскільки ОСОБА_13, хворіла, переоформленням зерна з ТОВ «Вел-Авто-Транс» на ПП «Канів-Авто» на ККХП №2 на підставі довіреності займався якийсь її знайомий, ОСОБА_23 .

Про те, що зерно, яке переоформили на користь ПП «Канів-Авто», раніше належало ДПЧЗ, обвинувачений, за його словами, не знав, а дізнався лише в 2017 році від детективів НАБУ. Сумнівів щодо того, що зерно належить ОСОБА_13 в обвинуваченого не було, оскільки він знав, що ОСОБА_13 займається аграрним бізнесом.

Після переоформлення зерна обвинувачений залишив свій номер телефону на ККХП №2, на випадок, якщо на зерно знайдеться покупець. Через деякий час до обвинуваченого на мобільний номер зателефонував керівник ПП «Ярун», ОСОБА_22, який запропонував придбати зерно за готівку. Після чого, обвинувачений ОСОБА_17 зателефонував ОСОБА_13 та повідомив, що є покупець на зерно, який готовий за готівку його купити. Продаж зерна відбувався не за договором купівлі-продажу, а за договором безповоротної фінансової допомоги, для мінімізації податків, оскільки ОСОБА_13 сказала, що не має достатньо коштів для сплати податків, у подальшому, вона обіцяла оформити належні договори та заплатити податки. ОСОБА_22 попросив написати розписку про отримання коштів від нього за зерно, і обвинувачений її написав.

Для відвантаження зерна із ККХП №2 обвинувачений ОСОБА_17 виписав довіреність на ОСОБА_22, і той сам займався процесом вивезення зерна. Після отримання коштів за зерно від ОСОБА_22, обвинувачений ОСОБА_17 передав їх обвинуваченій ОСОБА_13 .

Щодо того, що обвинувачений ОСОБА_17 був ліквідатором ТОВ «Вел-Авто-Транс», він пояснив, що здійснював цю функцію на прохання ОСОБА_13 . У подальшому, обвинувачена ОСОБА_13 повідомила, що необхідність ліквідації відпала.

Щодо телефонних дзвінків між обвинуваченим і ОСОБА_13, то їх наявність і кількість обвинувачений ОСОБА_17 пояснив тим, що надавав ОСОБА_13 юридичні послуги із багатьох питань. Наявність підпорядкування та дружніх відносин із ОСОБА_13 обвинувачений ОСОБА_17 заперечує.

У період 2015-2016 р. обвинувачений користувався, у тому числі, номером мобільного зв`язку НОМЕР_3 .

Обвинувачений зареєстрований фізичною особою-підприємцем десь із 2014-2015 року. Як фізична особа-підприємець надавав юридичні послуги. Також був засновником однієї громадської організації.

Щодо зазначення у договорі між ТОВ «Вел-Авто-Транс» і ПП «Канів-Авто» банківського рахунку ТОВ «Престиж Пак Трейдинг», керівником якого була дружина юриста ОСОБА_31, обвинувачений пояснив, що мав шаблони договорів, тому, напевно, номер рахунку залишився із якогось із шаблонів.

Щодо відсутності банківських реквізитів у договорах між ПП «Канів-Авто» й ПП «Ярун» та ТОВ «Вел-Авто-Транс» обвинувачений пояснив, що банківські реквізити ПП «Канів-Авто» відсутні, оскільки на той час у ПП «Канів-Авто» не було банківського рахунку.

7. Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Суд у результаті судового розгляду вважає, що вина обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_17 підтверджується поза розумним сумнівом такими доказами:

7.1 Показання свідків:

7.1.1. Показання свідка ОСОБА_32 . Під час допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_33 надала наступні показання:

В 2015 році працювала головним бухгалтером ДПЧЗ. Нині працює там же на тій же посаді. До її обов`язків входить ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, загальне керівництво цим напрямком, контроль за веденням бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

У своїй діяльності підпорядкована безпосередньо керівнику ДПЧЗ. У 2015 році ним був ОСОБА_34

ТОВ «Вел-Авто-Транс» відоме свідку по співпраці з ДПЧЗ.

ДПЧЗ мало укладені договори на зберігання зерна з ТОВ «Вел-Авто-Транс» і зберігало у них своє зерно.

Також, ДПЧЗ співпрацювало з ККХП №2, вивозило до них зерно для Аграрного фонду на підставі форвардного контракту. Загалом до ККХП №2 було вивезено близько 600 т.

У жовтні 2015 року директор ДПЧЗ надав акт про те, що зерно у кількості близько 243 т, що зберігалось у ККХП №2, було переоформлене не на Аграрний фонд, а на користь ТОВ «Вел-Авто-Транс», що у цьому ж місяці було відображено у бухгалтерському обліку. Акт передавався в адміністративному приміщенні ДПЧЗ (с Чарівне, Бобринецького району Кіровградської області, вул. Шкільна (Леніна), буд. 39) без будь-яких додаткових документів, як то договір чи квитанції. Акт не містив вартості переданої продукції чи реквізитів договору. Жодного договору з ТОВ «Вел-Авто-Транс» на передачу зерна у кількості 243 т до бухгалтерії ДПЧЗ не надходило. Як правило, договори передавались до бухгалтерії ДПЧЗ керівником. У 2015-2016 роках укладенням договорів у ДПЧЗ займались юристи, які часто змінювались.

Як правило, для бухгалтерського обліку зерна, що зберігалось у ККХП №2 надавався договір і складські квитанції про рух зерна на ККХП №2.

На ДПЧЗ здійснювалась реєстрація договорів у книзі реєстрації договорів. Реєстрація, зазвичай, здійснювалась свідком. Згодом, за реєстрацію договорів відповідали юристи.

Щодо договору купівлі-продажу зерна між ДПЧЗ та ТОВ «Вел-Авто-Транс» від 06.08.2015 свідку нічого невідомо, даний договір не бачила. Оплат за вказаним договором не надходило. Крім того, у той період часу у підприємства були арештовані рахунки.

Додатково свідок пояснила, що в бухгалтерському обліку ДПЧЗ відображена заборгованість перед ККХП №2 за зберігання зерна на ККХП №2, за який точно період вони виникла, свідок не може точно відповісти.

7.1.2. Показання свідка ОСОБА_35 . Під час допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_36 надала наступні показання:

В 2015 році працювала бухгалтером в ДПЧЗ, вела рахунки паливно-мастильних матеріалів і відповідала за складання та видачу довіреностей. Зараз продовжує працювати там же, веде облік заробітної плати.

В 2015 р. у частині обов`язків щодо видачі довіреностей, свідок повідомила, що в її обов`язки входило ведення журналу довіреностей, видача бланків довіреностей та їх заповнення. У типографському бланку довіреності свідок вказувала паспортні дані особи, на яку видавалась довіреність на розпорядження товарно-матеріальними цінностями. У 2015 році реєстрацією і обліком довіреностей займалась тільки свідок, навіть у період відпустки чи лікарняного.

Свідку відомо, що ТОВ «Вел-Авто-Транс» було контрагентом ДПЧЗ, але не пам`ятає з яких саме підстав.

ОСОБА_13 знає з 2015 року. Тоді, на територію ДПЧЗ її привів тогочасний директор і представив аудитором, в якого, за необхідності, можна отримати консультації з питань бухгалтерського обліку.

7.1.2.2. Оцінюючи показання свідків ОСОБА_33 та ОСОБА_36 у сукупності, суд вважає, що ними підтверджуються обставини, щодо переміщення та зберігання зерна ДПЧЗ на території ККХП №2.

7.1.3. Показання свідка ОСОБА_22 . Під час допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 надав наступні показання:

У 2016 році свідок працював виконавчим директором ПП «Ярун», яке займалось оптовою торгівлею зерном та борошномельною діяльністю. До обов`язків свідка входила закупівля зерна та його продаж, а також організація переробки на ККХП №2. Свідок представляв інтереси ПП «Ярун» на підставі довіреності, виданої генеральним директором підприємства, ОСОБА_37

Підприємство «Канівавто» знайоме свідку з 2016 р.

У березні 2016 р. свідку зателефонували із бухгалтерії ККХП №2 та повідомили, що у них на зберіганні є пшениця, належна ПП «Канівавто», і її власник хоче її продати. Свідок попросив дати контакти директора цього підприємства, і ним виявився ОСОБА_17 .

У подальшому свідок попросив, щоб йому надіслали реєстраційні документи ПП «Канівавто», щоб його перевірити на предмет проблемності.

У березні 2016 відбулась зустріч між свідком і ОСОБА_17, директором ПП «Канівавто» на території ККХП №2, де останнім було озвучено ціну на зерно, 3200 грн. за тону зерна пшениці, а також, що розрахунок буде здійснювати у готівці. Зазначені умови задовольнили свідка, й вони з ОСОБА_17 дійшли згоди про купівлю ОСОБА_22 зерна у кількості 243 т, що належало ПП «Канівавто» та зберігалось на ККХП №2. Щодо походження зерна свідок питань ОСОБА_17 не ставив, оскільки це зерно зберігалось на ККХП №2.

Оскільки, на той час ОСОБА_22 не мав достатньо готівкових коштів, то ним і ОСОБА_17 було укладено договір безвідсоткової товарної позики №22-03-16 від 22.03.2016, який було укладено в якості підтвердження попередніх домовленостей і готовності ОСОБА_22 купити зерно у ОСОБА_17 . Договір, за показаннями свідка був, свого роду, гарантією, поки ОСОБА_22 знайде достатню кількість готівкових коштів, аби розрахуватись за зерно пшениці. У подальшому, на виконання зазначеного договору від імені ПП «Канівавто» ОСОБА_17 та ПП «Ярун» ОСОБА_22 було укладено три акта приймання-передачі зерна пшениці.

У подальшому, за кілька днів, ОСОБА_22 зібрав необхідну кількість готівки, і на виконання попередніх домовленостей, ОСОБА_17 було оформлено вивезення зерна у кількості 243 т з території ККХП №2 і передача цього зерна у розпорядження ОСОБА_22 поза територією ККХП №2. Автотранспорт для вивезення зерна винаймався ОСОБА_22 .

Після вивезення зерна ОСОБА_22 передав готівкові кошти за зерно ОСОБА_17 . Точну суму передачі свідок не пам`ятає, але стверджує, що передав усю погоджену суму за передану кількість зерна з розрахунку 3200 грн. за тону за 243 тони пшениці. Передача готівкових коштів ОСОБА_17 здійснювалась у два етапи. Грошові кошти свідком ОСОБА_17 передавались без свідків.

У подальшому, в м. Черкаси, свідок у присутності свого пасинка ОСОБА_38 отримав у ОСОБА_17 розписку, про те, що останній отримав від свідка 500 000 грн. у якості розрахунку за 243,070 т пшениці, яка знаходилась на ККХП №2. Оригінал зазначеної розписки зберігається у свідка. Щодо решти суми, сплаченої свідком ОСОБА_17, свідок не пам`ятає, чому не взяв розписку з ОСОБА_17 .

7.1.3.1. Надаючи оцінку показанням свідка ОСОБА_22, суд оцінює їх в сукупності із копією розписки ОСОБА_17 від 22.03.2016 (п. 8.69. вироку, т. 11, а.с. 63) та зазначає, що ними доводиться та обставина, що у період з 22.03.2016 по 20.04.2016 ОСОБА_17 як директор ПП «Канівавто», в порушення вимог ч. 2, 3 ст. 1087 ЦКУ, п. 1.4, 1.5. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті та постанови Національного банку України від 06.06.2013 №210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» (що були чинними на час учинення цих дій) на території ККХП №2, за адресою м. Кропивницький (м. Кіровоград), пр. Інженерів, 2, отримав від ОСОБА_22 близько 770 тис. грн. готівкою за зерно в кількості 243,76 т, яке зберігалося в ККХП №2.

7.1.3.2. Прокурор в обвинувальному акті також вказує, що в подальшому, кошти в сумі 770 000,00 грн., одержані внаслідок збуту зерна, одержаного злочинним шляхом, ОСОБА_13 розділила між учасниками вчинення злочину. Судом у п. 12.7. цього вироку було встановлено, що зерно було збуто ОСОБА_22 за готівку ОСОБА_17, відповідно, кошти від продажу зерна були отримані ОСОБА_17, а у подальшому передані ОСОБА_13, що підтверджується їх показаннями, наданими у судовому засіданні (п. 6.1., 6.2. цього вироку)

7.1.4. Показання свідка ОСОБА_21 . Під час допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 надала наступні показання:

Свідку відоме підприємство «Канівавто» за наступних обставин. В 2014 році знайома свідка, ОСОБА_39, яка була засновницею ПП «Канівавто» пішла працювати на державну службу. Через законодавчі вимоги до державних службовців, остання попросила свідка переоформити корпоративні права ПП «Канівавто» на свідка. Після досягнення домовленості, корпоративні права ПП «Канівавто» було передано свідку, яка володіла ними приблизно півтора роки. На підприємстві не проводилась діяльність, не було відкрито рахунків у банківських установах, а свідком у податкову подавались нульові звіти.

У подальшому, знайома свідка, ОСОБА_29, запропонувала продати корпоративні права ПП «Канівавто», оскільки хтось із її знайомих шукав уже створену та зареєстровану юридичну особу для здійснення діяльності.

ОСОБА_29 діяла за дорученням, і вони разом із свідком пішли до державного реєстратора, де здійснили переоформлення корпоративних прав ПП «Канівавто» на іншу особу, шляхом укладення договору купівлі-продажу корпоративних прав. Після переоформлення корпоративних прав, ОСОБА_29 заплатила свідку 4 000,00 грн. у готівковій формі, а остання передала їй печатку та статутні документи ПП «Канівавто».

Кому саме було продано корпоративні права ПП «Канівавто» свідок не пам`ятає, але підтверджує, що продемонстроване їй рішення учасника (засновника) ПП «Канівавто» №2/1 від 03.02.2016 та договір дарування частки ПП «Канівавто» від 04.02.2015 нею підписувались. Зазначені документи надавались ОСОБА_29 та підписувались у державного реєстратора у м. Канів.

Обвинувачені ОСОБА_13 та ОСОБА_17 свідку не відомі.

7.1.5. Показання свідка ОСОБА_29 . Під час допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 надала наступні показання:

ПП «Канівавто» знайоме свідку із часів, коли вона працювала в управлінні статистики. Коли свідок залишила роботу в органах статистики і почала здійснювати підприємницьку діяльність, стала засновником, директором і бухгалтером підприємства «Каліспера», то її знайомі попросили її знайти підприємство для роботи, яке би було уже зареєстроване і колись діяло. На зазначене прохання свідок відповіла, що знає, що у її знайомої ОСОБА_40 є у власності ПП «Канівавто», яке зареєстроване у встановленому порядку, але не здійснює діяльності, і можливо, ОСОБА_41 захоче його продати.

Таке підприємство її просила знайти ОСОБА_13 - клієнт, якій підприємство, яким володіла свідок, надавало послуги. У який період часу відбувались зазначені події, свідок не пам`ятає, проте пам`ятає, що вже було холодно, чи осінь, чи зима, чи весна.

У подальшому, свідок погодила із ОСОБА_21 продаж ПП «Канівавто» та підготувала частину документів, необхідних для державної реєстрації купівлі-продажу корпоративних прав, решту документів, на прохання ОСОБА_13, передав свідку юрист - ОСОБА_42 .

Згодом у державного реєстратора в м. Канів було здійснено переоформлення права власності на корпоративні права ПП «Канівавто» з ОСОБА_21 на нового власника.

Новим власником підприємства став ОСОБА_17, якого свідок бачила один раз, чи двічі, під час передачі документів у м. Черкаси.

Корпоративні права на ПП «Канівавто» було продано за незначні кошти, точної суми свідок не пам`ятає. На початку допиту, свідок повідомила, що грошові кошти для купівлі корпоративних прав ПП «Канівавто» були передані їй ОСОБА_13, яка була клієнткою її підприємства «Каліспера», якій вони надавали транспортні послуги. На час продажу корпоративних прав ПП «Канівавто» підприємство не мало рахунків.

Щодо ОСОБА_43, свідок повідомила, що він є юристом, який працював у м. Черкаси та винаймав сусідній офіс з офісом підприємства, яким володіла та керувала свідок. Періодично, свідок консультувалась у ОСОБА_118 як у юриста. Одним із напрямів його роботи було переоформлення корпоративних прав.

Під час перехресного допиту, свідок повідомила, що не упевнена, що грошові кошти для купівлі корпоративних прав ПП «Канівавто» їй передавала саме ОСОБА_13 .

7.1.6. Показання свідка ОСОБА_44 . Під час допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_45 надав наступні показання:

Свідок працює юристом, надає консалтингові послуги, у тому числі, послуги із реєстрації, перереєстрації корпоративних прав у м. Черкаси та області.

В період 2015 р. - середина 2016 р. свідок надавав консалтингові послуги ДПЧЗ з юридичних питань, брав участь у деяких судових засіданнях у господарських судах. Зазначені послуги ДПЧЗ свідок надавав за пропозицією свого знайомого, ОСОБА_46 та ОСОБА_13, якій свідок теж надавав юридичні послуги. Зазначені особи повідомили, що вони якимось чином дотичні до ДПЧЗ, а свідку, як юристу, необхідно розібратися в юридичній складовій ДПЧЗ. Зазначена співпраця почалась десь наприкінці весни чи початку літа.

Свідок на початку допиту повідомив, що наприкінці 2015 р. до нього звернулась ОСОБА_13 і попросила знайти підприємство, корпоративні права якого можна було би купити, на що свідок погодився. У подальшому, через свою знайому в м. Канів, - ОСОБА_29 свідок знайшов особу, яка планувала продати корпоративні права на ПП «Канівавто».

Обставин переоформлення корпоративних прав ПП «Канівавто» свідок не пам`ятає, але пригадує, що надавав ОСОБА_29 якісь зі своїх шаблонів щодо відчуження корпоративних прав (договір і рішення).

На прохання свідка, ОСОБА_29 улітку 2015 р. проводила аналіз стану бухгалтерського обліку ДПЧЗ.

ПП «Престиж Пак Трейдинг Україна» відоме свідку, оскільки він є одним із його співзасновників, іншим є його дружина - ОСОБА_47 . Через це підприємство свідок у т.ч. надавав свої юридичні послуги. Указане підприємство мало рахунки у КП «Приватбанк» та могло мати рахунки у ПАТ «Укрсиббанк».

ОСОБА_17 свідок знає з процесу його співпраці по ДПЧЗ, коли ОСОБА_17 звертався до свідка за консультаціями з юридичних питань. Свідок пригадує, що мав якусь розмову з ОСОБА_17 про ПП «Канівавто», проте, її зміст не пам`ятає. Також, ОСОБА_17 декілька разів відвозив свідка на ДПЧЗ у с. Чарівне та у м. Кропивницький у господарський суд.

Під час перехресного допиту свідок повідомив, що точно не пам`ятає, з ким саме, ОСОБА_17 чи ОСОБА_13, зконтактував ОСОБА_29 для продажу корпоративних прав ПП «Канівавто». Із пропозицією знайти для діяльності підприємство до свідка, скоріше за все, зверталась ОСОБА_13 .

7.1.6.1. Оцінка показань свідків ОСОБА_21, ОСОБА_29, та ОСОБА_48 здійснено судом у сукупності та разом із доказами, зазначеними у п. 8.62. та відображено у п. 8.62.1. цього вироку.

8. Письмові докази, документи, висновки експертів, надані стороною обвинувачення, які визнані допустимими та належними.

8.1. Протокол ТДРД у володінні ККХП №2 від 02.06.2016 (т. 8, а.с. 5-6), з додатками у вигляді опису вилучених документів (т. 8, а.с. 7) на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23.05.2015 (справа №760/7004/16-к) (т. 8, а.с. 4), за клопотанням детектива НАБУ ОСОБА_49 (т. 8, а.с. 1-3), з яких вбачається, що вилучено документи, що стосуються кримінального провадження, в тому числі, зазначені в п. 8.2. - 8.17. цього вироку.

8.2. Договір зберігання №04/271 від 06.08.2015 між ККХП №2 (зерновий склад) та ТОВ «Вел-Авто-Транс» (поклажодавець) (т. 8, а.с. 8-11, т. 12, а.с. 93-96) з додатковими угодами №04/23 від 12.01.2016 (т. 8, а.с. 12) та №04/73 від 29.01.2016 (т. 8, а.с. 13).

Зі змісту договору та додаткових угод вбачається наступне:

- поклажодавець зобов`язується передати, а зерновий склад зобов`язується прийняти на відповідальне зберігання зернові і олійні культури: пшеницю, ячмінь, соняшник та кукурудзу (на кормові потреби), в подальшому «майно», довести його до діючих нормативних кондицій у відповідності з умовами укладеного договору та зберігати майно до 01.07.2016 з подальшим його відвантаженням від імені та за рахунок поклажодавця (п. 1.1. договору);

- докладний перелік майна, що передається на зберігання, його кількість та місце зберігання мають бути визначені в складських документах, що видаються зерновим складом поклажедавцеві наступного дня після передачі майна на зберігання (п. 1.2. договору);

- зерновий склад знаходиться за адресою: м. Кіровоград, пр. Інженерів, 2 та Кіровоградська обл., Кіровоградський р-н, с. Шостаківка, вул. Гагаріна 1-А (п. 3.1. договору);

- поклажодавець має право при пред`явленні всіх необхідних документів проводити відвантаження та документальне переоформлення продукції для нового поклажодавця (п. 4.1.2. договору);

- поклажодавець зобов`язаний своєчасно розраховуватись за послуги, надані зерновим складом згідно умов цього договору (п. 4.2.6. договору);

- зерновий склад зобов`язаний прийняти від поклажодавця майно на зберігання та забезпечити визначення його якості згідно з ДСТУ (п. 4.4.1. договору);

- вартість наданих зерновим складом послуг визначається відповідно до тарифів, визначених у п. 5.1. договору, які у подальшому змінювались шляхом підписання додаткових угод від 12.01.2016 та 29.01.2016 (т. 8, а.с. 12-13);

Договір та додаткові угоди від імені зернового складу укладено директором ОСОБА_50, виконано підпис та поставлено печатку ККХП №2, від імені поклажодавця - директором ОСОБА_13, виконано підпис та проставлено печатку ТОВ «Вел-Авто-Транс».

8.3. Довіреність №190 від 06.08.2015 (форма М-2) (т. 8, а.с. 15), зі змісту якої вбачається, що довіреність видана від імені ДПЧЗ на користь ОСОБА_51 (директора), паспорт № НОМЕР_4 від 16.12.2000, виданий Кіровоградським РВ УМВС в Кіровоградській області (т. 8, а.с. 16-17) відповідно до якої ДПЧЗ уповноважує ОСОБА_51 отримати від ККХП №2 матеріальні цінності: пшеницю 5 кл. у кількості 117,02 т; пшеницю 6 кл. у кількості 126,92 т.

У нижній лівій частині на звороті довіреності навпроти друкованих написів «підпис» та «керівник підприємства» виконано підпис чорнилом синього кольору, а навпроти напису «головний бухгалтер» напис чорнилом синього кольору «не передбачено» та проставлено відбиток печатки ДПЧЗ.

8.4. Заява від 06.08.2015 №12 (т. 8, а.с. 14), з якої вбачається, що директор ДПЧЗ, ОСОБА_34 звертається до директора ККХП №2 та просить переоформити зерно пшениці

5-го кл. у кількості 117,02 т та пшеницю 6-го кл. у кількості 126,92 т на ТОВ «Вел-Авто-Транс».

У нижній частині заяви виконано напис чорнилом синього кольору «Директор, «підпис» ОСОБА_34 » та проставлено відбиток печатки ДПЧЗ.

8.5. Акт приймання-передачі від 06.08.2015 (т. 8, а.с. 18, т. 12, а.с. 92), з якого вбачається, що акт складено ККХП №2 (сторона 1), ДПЧЗ (сторона 2) та ТОВ «Вел-Авто-Транс» (сторона 3) на підтвердження обставини, що ДПЧЗ передає на користь ТОВ «Вел-Авто-Транс»: зерно пшениці 5-го кл. врожаю 2015 р. в кількості 117,02 т та зерно пшениці 6-го кл. врожаю 2015 р. в кількості 126,92 т, а ККХП №2 підтверджує зазначені обставини.

У нижній частині акта в графах «М.П.» виконано підписи чорнилом синього кольору від імені усіх трьох сторін, що уклали акт, та проставлено відбитки печаток ККХП №2, ДПЧЗ та ТОВ «ВЕЛ-АВТО-ТРАНС».

8.6. Наказ №41 від 06.08.2015 ККХП №2 (т. 8, а.с. 19), з якого вбачається, що ККХП №2 за дорученням №190 від 06.08.2015 наданим ОСОБА_52, переоформлено право власності на пшеницю 5-го кл. урожаю 2015 р. в кількості 117,02 т та пшеницю 6-го кл. урожаю 2015 р. в кількості 126,92 т з ДПЧЗ на ТОВ «Вел-Авто-Транс».

8.7. Складська квитанція на зерно №392 від 06.08.2015 (серія АХ №749985) (т. 8, а.с. 20), з карткою аналізу зерна №437 від 06.08.2015 (т. 8, а.с. 21), з яких вбачається, що ККХП №2 отримано для зберігання від ТОВ «Вел-Авто-Транс» пшеницю 5-го кл. вагою 117,02 т. У графі «Примітки» зазначено, що майно переоформлено від ДПЧЗ.

8.8. Складська квитанція на зерно №393 від 06.08.2015 (серія АХ №749986) (т. 8, а.с. 22), з карткою аналізу зерна №438 від 06.08.2015 (т. 8, а.с. 23), з яких вбачається, що ККХП №2 отримано для зберігання від ТОВ «Вел-Авто-Транс» пшеницю 6-го кл. вагою 126,920 т. У графі «Примітки» зазначено, що майно переоформлено від ДПЧЗ.

8.9. Заява №5 від 06.08.2015 від імені ТОВ « Вел-Авто-Транс» (т. 8, а.с. 24), з якої вбачається, що ТОВ «Вел-Авто-Транс» в особі директора ОСОБА_13 звертається до ККХП №2 та повідомляє, що не заперечує проти переоформлення пшениці 5-го кл. в кількості 117,02 т та 6-го кл. в кількості 126,92 т з ДПЧЗ на користь ТОВ «Вел-Авто-Транс».

У нижній частині заяви міститься напис чорнилом синього кольору «Директор ТОВ «Вел-Авто-Транс» «підпис» ОСОБА_13 » та проставлено відбиток печатки ТОВ «Вел-Авто-Транс».

8.9.1. Оцінюючи документи, зазначені в п. 8.1-8.9, в сукупності з висновком експерта від 11.11.2016 №1163/тдд (т. 12, а.с. 59-66), зазначеним у п. 8.86. вироку, суд вважає, що ними підтверджуються такі обставини:

- ОСОБА_13 06.08.2015, перебуваючи в м. Кропивницький (на той час м. Кіровоград, по пр. Інженерів, 2, уклала з ККХП №2 договір зберігання №04/271, відповідно до якого поклажодавець (ТОВ «Вел-Авто-Транс») зобов`язується передати, а зерновий склад (ККХП №2) зобов`язується прийняти на відповідальне зберігання зернові та олійні культури та зберігати майно до 01.07.2016 з подальшим відвантаженням від імені та за рахунок поклажодавця.

- перебуваючи в м. Кропивницький (м. Кіровоград), пр. Інженерів, 2 в приміщенні ККХП №2 06.08.2015, ОСОБА_13 підписала акт приймання-передачі від 06.08.2015 про переоформлення пшениці 5-го кл. в кількості 117,02 т та зерна пшениці 6-го кл. в кількості 126,92 т на загальну суму 731 820 грн. з ДПЧЗ на ТОВ «Вел-Авто-Транс».

8.9.2. Оцінюючи документи, зазначені в п. 8.2-8.9, в сукупності з такими документами як: складська квитанція на зерно №392 від 06.08.2015 (серія АХ №749985) (т. 8, а.с. 82) (п. 8.25), складська квитанція на зерно №393 від 06.08.2015 (серія АХ №749986) (т. 8, а.с. 83) (п. 8.26) та лист ДП «Держреєстри України» Державної інспекції сільського господарства України від 01.08.2016 №276 (т. 11, а.с. 51-52) (п. 8.67), суд вважає, що ними підтверджуються такі обставини:

- ККХП №2 оформило складські квитанції на зерно №392 від 06.08.2015 (бланк серії АХ №749985) та №393 від 06.08.2015 (бланк серії АХ №749986), які згідно п. 24 ст. 1 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» є товаророзпорядчими документами, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов`язання зернового складу повернути його володільцеві такого документу і, як наслідок, право власності на зерно пшениці урожаю 2015 р. в кількості 243,94 т перейшло від ДПЧЗ до ТОВ «Вел-Авто-Транс».

8.10. Заява №2 від 10.03.2016 від імені ТОВ «Вел-Авто-Транс» (т. 8, а.с. 25), з якої вбачається, що ТОВ «Вел-Авто-Транс» в особі директора ОСОБА_13 звертається до ККХП №2 та просить переоформити зерно пшениці 5-го кл. - 117,2 т та зерно пшениці 6-го кл. - 126,920 т на користь ПП «Канівавто».

У нижній частині заяви міститься напис чорнилом синього кольору «Директор ТОВ «Вел-Авто-Транс» «підпис» ОСОБА_13 » та проставлено відбиток печатки ТОВ «Вел-Авто-Транс».

8.11. Доручення від 20.02.2016 ТОВ «Вел-Авто-Транс» (т. 8, а.с. 26) з копією паспорта ОСОБА_23 (т. 8, а.с. 27-28), з яких убачається, що цим дорученням ТОВ «Вел-Авто-Транс» в особі директора ОСОБА_13, що діє на підставі статуту, уповноважує ОСОБА_23 (паспорт №НЕ374281 від 26.11.2014, РНОКПП НОМЕР_5 ) представляти інтереси товариства у всіх органах державної влади та місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях, в тому числі, укладати від імені товариства договори з юридичними та фізичними особами, подавати від імені товариства заяви, розписуватись від імені товариства, отримувати належні товариству кошти та майно. Термін дії доручення до 31.12.2018.

У нижній частині доручення виконано друкований напис «підпис та доручення посвідені мною директором (керівником) ТОВ «Вел-Авто-Транс» ОСОБА_13 » та виконано підпис чорнилом синього кольору, а також проставлено відбиток печатки ТОВ «Вел-Авто-Транс».

8.11.1. Оцінюючи у сукупності докази зазначені в п. 8.10.-8.11., та висновок експерта №1163/тдд від 11.11.2016 суд зазначає таке:

Прокурор в обвинувальному акті вказує, що ОСОБА_13, з метою приховування своєї злочинної діяльності, уповноважила ОСОБА_23, якому не було відомо про злочинні плани ОСОБА_13, представляти інтереси товариства у всіх органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях всіх форм власності, у відносинах з фізичними чи юридичними особами з питань, що стосуються господарської діяльності. Окрім того ОСОБА_13 написала заяву за вих №2 від 10.03.2016 про переоформлення зерна пшениці 5-го кл. в кількості 117,020 т та 6-го кл. в кількості 126,92 т на ПП «Канівавто». ОСОБА_23, виконуючи вказівку ОСОБА_13, будучи упевненим у правомірності своїх дій та не обізнаним у дійсних намірах ОСОБА_24, на підставі виданого нею 20.02.2016 від ТОВ «Вел-Авто-Транс» доручення, 10.03.2016, подав до ККХП №2 виконану від імені ОСОБА_13 заяву від 10.03.2016 вих. №2, згідно якої ТОВ «Вел-Авто-Транс» просить переоформити 243,940 т пшениці на ПП «Канівавто».

Оскільки, згідно з висновком експерта від 11.11.2016 №1163/тдд доручення та заява (лист) за вих №2 від 10.03.2016 підписані не ОСОБА_13, а іншою особою, оцінюючи в сукупності ці документи, суд вважає, недоведеним той факт, що ОСОБА_13, з метою приховування своєї злочинної діяльності, уповноважила ОСОБА_23 представляти інтереси товариства та написала заяву від 10.03.2016 вих. №2 про переоформлення зерна пшениці 5-го кл. в кількості 117,02 т та 6-го кл. в кількості 126,92 т на ПП «Канівавто».

8.12. Складська квитанція на зерно №78 від 11.03.2016 (серія АЦ №395070) (т. 8, а.с. 29), з карткою аналізу зерна №733 від 11.03.2016 (т. 8, а.с. 30), з яких вбачається, що ККХП №2 отримано для зберігання від ПП «Канівавто» пшеницю 6 кл. - 126,840 т.

У графі «Примітки», зазначено, що майно переоформлено від ТОВ «Вел-Авто-Транс». Квитанція оформлена на підставі договору складського зберігання №04/130 від 10.03.2016.

8.13. Складська квитанція на зерно №77 від 11.03.2016 (серія АЦ №395069) (т. 8, а.с. 31), з карткою аналізу зерна №732 від 11.03.2016 (т. 8, а.с. 32), з яких вбачається, що ККХП №2 отримано для зберігання від ПП «Канівавто» пшеницю 5-го кл. - 116,95 т. У графі «Пимітки» зазначено, що майно переоформлено від ТОВ «Вел-Авто-Транс». Квитанція оформлена на підставі договору складського зберігання №04/130 від 10.03.2016.

8.14. Наказ ККХП №2 №26 від 11.03.2016 (т. 8, а.с. 33), з якого вбачається, що ККХП №2 за дорученням б/н від 20.02.2016, наданим ОСОБА_23, переоформлено право власності на пшеницю 5 кл. урожаю 2015 р. в кількості 116,950 т та пшеницю 6-го кл. урожаю 2015 р. в кількості 128,840 т з ТОВ «Вел-Авто-Транс» на ПП «Канівавто».

8.15. Копія книги складських свідоцтв ККХП №2 (т. 8, а.с. 34-35).

8.16. Копія журналу надходження-відпуску зерна ККХП №2 (т. 8, а.с. 36-37).

8.17. Документи, що підтверджують виконання договору складського зберігання №04/271 від 06.08.2015 та включають: акти взаємних розрахунків, акти здачі приймання робіт, рахунки фактури за період з липня 2015 по березень 2016 (т. 8, а.с. 38-58), зі змісту яких вбачається, що протягом указаного періоду, ККХП №2 надавало ТОВ «Вел-Авто-Транс» послуги зберігання та супутні послуги щодо пшениці 5-го кл. - 117,02 т. та пшениці 6-го кл. - 126,92 т. протягом серпня 2015 р. - березня 2016 р.

8.17.1. Оцінюючи документи, зазначені в п. 7.10-7.17, в сукупності з такими документами як: складська квитанція на зерно №77 від 11.03.2016 (серія АЦ №395069) (т. 8, а.с. 88) (п. 8.28), складська квитанція на зерно №78 від 11.03.2016 (серія АЦ №395070) (т. 8, а.с. 89) (п. 8.29), лист-відповідь ДП «Держреєстри України» Державної інспекції сільського господарства України від 28.09.2016 №332 (т. 11, а.с. 54) (п. 8.68) та висновком експерта, від 11.11.2016 №1163/тдд (т. 12, а.с. 59-66) (п. 8.86), суд вважає, що ними підтверджуються такі обставини:

- на підставі заяви ТОВ «Вел-Авто-Транс» вих. № 2 від 10.03.2016 ККХП №2 оформило складські квитанції на зерно №77 від 11.03.2016 (бланк серії АЦ №395069) та №78 від 11.03.2016 (бланк серії АЦ №395070), як наслідок, право власності на зерно пшениці в кількості 243,94 т перейшло від ТОВ «Вел-Авто-Транс» до ПП «Канівавто».

8.18. Протокол ТДРД у володінні ККХП №2 від 27.09.2016 (т. 8, а.с. 64), з додатками у вигляді опису вилучених документів (т. 8, а.с. 65) на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23.09.2016 (справа №760/12803/16) (т. 8, а.с. 62-63), постановленої за клопотанням детектива НАБУ ОСОБА_49 (т. 8, а.с. 59-61), з яких вбачається, що вилучено документи, що стосуються кримінального провадження, в тому числі, зазначені в п. 8.19.-8.26. цього вироку.

8.19. Договір зберігання №04/261 від 24.07.2015 між ККХП №2 (зерновий склад) та ДПЧЗ (поклажодавець) (т. 8, а.с. 66-69, т. 12, а.с. 32-35) з додатковою угодою №04/31 від 12.01.2016 (т. 8, а.с. 70).

Зі змісту договору та додаткових угод вбачається наступне:

- поклажодавець зобов`язується передати, а зерновий склад зобов`язується прийняти на відповідальне зберігання зернові і олійні культури: пшеницю, ячмінь, соняшник та кукурудзу (на кормові потреби), в подальшому «майно», довести його до діючих нормативних кондицій у відповідності з умовами укладеного договору та зберігати майно до 01.07.2016 з подальшим його відвантаженням від імені та за рахунок покладожавця (п. 1.1. договору);

- докладний перелік майна, що передається на зберігання, його кількість та місце зберігання мають бути визначені в складських документах, що видаються зерновим складом поклажедавцеві наступного дня після передачі майна на зберігання (п. 1.2. договору);

- зерновий склад знаходиться за адресою: м. Кіровоград, пр. Інженерів, 2 та Кіровоградська обл., Кіровоградський р-н, с. Шостаківка, вул. Гагаріна 1-А (п. 3.1. договору);

- поклажодавець має право при пред`явленні всіх необхідних документів проводити відвантаження та документальне переоформлення продукції для нового поклажодавця (п. 4.1.2. договору);

- поклажодавець зобов`язаний своєчасно розраховуватись за послуги надані зерновим складом згідно умов цього договору (п. 4.2.6. договору);

- зерновий склад зобов`язаний прийняти від поклажодавця майно на зберігання та забезпечити визначення його якості згідно з ДСТУ (п. 4.4.1. договору);

- вартість наданих зерновим складом послуг визначається відповідно до тарифів, визначених у п. 5.1. договору, які у подальшому змінювались шляхом підписання додаткової угоди від 12.01.2016 (т. 8, а.с. 70);

Договір та додаткові угоди від імені зернового складу укладено директором ОСОБА_50, виконано підпис та поставлено печатку ККХП №2, від імені поклажедавця - директором ОСОБА_52, виконано підпис та проставлено печатку ДПЧЗ.

8.20. Складська квитанція на зерно №314 від 27.07.2015 (серія АХ №922924) (т. 8, а.с. 71), з якої вбачається, що ККХП №2 отримано для зберігання від ДПЧЗ пшеницю 6-го кл. врожаю 2015 р. у кількості 66,110 т (фізична вага), що становить 64,90 т залікової ваги.

У графі «Примітки» зазначено - Реєстр №88 від 25.07.2015. Квитанція оформлена на підставі договору складського зберігання №04/261 від 25.07.2015.

8.21. Складська квитанція на зерно №323 від 28.07.2015 (серія АХ №922933) (т. 8, а.с. 72), з якої вбачається, що ККХП №2 отримано для зберігання від ДПЧЗ пшеницю 6-го кл. врожаю 2015 р. у кількості 62,060 т (фізична вага), що становить 62,060 т залікової ваги.

У графі «Примітки» зазначено - Реєстр №96 від 27.07.2015. Квитанція оформлена на підставі договору складського зберігання №04/261 від 25.07.2015.

8.22. Складська квитанція на зерно №328 від 29.07.2015 (серія АХ №922938) (т. 8, а.с. 73), з якої вбачається, що ККХП №2 отримано для зберігання від ДПЧЗ пшеницю 5-го кл. врожаю 2015 р. у кількості 87,00 т (фізична вага), що становить 86,00 т залікової ваги.

У графі «Примітки» зазначено - Реєстр №100А від 28.07.2015. Квитанція оформлена на підставі договору складського зберігання №04/261 від 25.07.2015.

8.23. Складська квитанція на зерно №362 від 03.07.2015 (серія АХ №922972) (т. 8, а.с. 74), з якої вбачається, що ККХП №2 отримано для зберігання від ДПЧЗ пшеницю 5-го кл. врожаю 2015 р. у кількості 31,420 т (фізична вага), що становить 31,050 т залікової ваги.

У графі «Примітки» зазначено - Реєстр №125 від 31.07.2015. Квитанція оформлена на підставі договору складського зберігання №04/261 від 25.07.2015.

8.24. Товаро-транспортні накладні, на підставі яких перевізниками ввозилось зерно від ДПЧЗ на територію ККХП №2 (т. 8, а.с. 75-81), що включають наступні накладні:

8.24.1. ТТН №179741 від 30.07.2015 (т. 8, а.с. 75), з якої вбачається, що автомобілем «Камаз» з д.н.з. НОМЕР_6 та причепом НОМЕР_7 на територію ККХП №2 ввезено озиму пшеницю вагою 45,040 т;

8.24.2. ТТН №0010447 від 26.07.2015 (т. 8, а.с. 76), з якої вбачається, що автомобілем «Камаз» з д.н.з. НОМЕР_8 та причепом НОМЕР_9 на територію ККХП №2 ввезено озиму пшеницю вагою 45,790 т;

8.24.3. ТТН №0010448 від 26.07.2015 (т. 8, а.с. 77), з якої вбачається, що автомобілем «Камаз» з д.н.з. НОМЕР_6 та причепом НОМЕР_7 на територію ККХП №2 ввезено озиму пшеницю вагою 44,360 т;

8.24.4. ТТН №0010445 від 25.07.2015 (т. 8, а.с. 78), з якої вбачається, що автомобілем «Камаз» з д.н.з. НОМЕР_6 та причепом НОМЕР_7 на територію ККХП №2 ввезено озиму пшеницю вагою 45,060 т;

8.24.5. ТТН №0010446 від 25.07.2015 (т. 8, а.с. 79), з якої вбачається, що автомобілем «Камаз» з д.н.з. НОМЕР_8 та причепом НОМЕР_9 на територію ККХП №2 ввезено озиму пшеницю вагою 44,810 т;

8.24.6. ТТН №179662 від 27.07.2015 (т. 8, а.с. 80), з якої вбачається, що автомобілем «Камаз» з д.н.з. НОМЕР_10 та причепом НОМЕР_11 на територію ККХП №2 ввезено озиму пшеницю вагою 59,460 т;

8.24.7. ТТН №179661 від 27.07.2015 (т. 8, а.с. 81), з якої вбачається, що автомобілем «Камаз» з д.н.з. НОМЕР_12 та причепом НОМЕР_13 на територію ККХП №2 ввезено озиму пшеницю вагою 56,490 т.

8.25. Складська квитанція на зерно №392 від 06.08.2015 (серія АХ №749985) (т. 8, а.с. 82), з якої вбачається, що ККХП №2 прийнято на зберігання від ТОВ «Вел-Авто-Транс» пшеницю 5-го кл. урожаю 2015 р. в кількості 117,020 т. У графі «Примітки», зазначено, що майно переоформлено від ДПЧЗ. Квитанція оформлена на підставі договору складського зберігання №04/271 від 06.08.2015.

8.26. Складська квитанція на зерно №393 від 06.08.2015 (серія АХ №749986) (т. 8, а.с. 83), з якої вбачається, що ККХП №2 прийнято на зберігання від ТОВ «Вел-Авто-Транс» пшеницю 6-го кл. урожаю 2015 р. в кількості 126,920 т.

У графі «Примітки» зазначено, що майно переоформлено від ДПЧЗ. Квитанція оформлена на підставі договору складського зберігання №04/271 від 06.08.2015.

8.26.1. Оцінюючи документи, зазначені в п. 8.19-8.26, суд вважає, що ними підтверджуються такі обставини:

- між ДПЧЗ (поклажодавець) та ККХП №2 (зерновий склад) було укладено договір зберігання зерна №04/261 від 24.07.2015. Відповідно до умов зазначеного договору у період з 25.07.2015 по 30.07.2015 ДПЧЗ завезло на зберігання до ККХП №2 зерно пшениці загальною вагою у заліковій вазі 591,27 т з якого відповідно до лабораторних випробувань 344,37 т пшениця 3-го кл., 118,42 т пшениця 5-го кл., 128,48 т. пшениця 6-го кл.

- 06.08.2015 ККХП №2 оформило складські квитанції на зерно №392 від 06.08.2015 (бланк серії АХ №749985) та №393 від 06.08.2015 (бланк серії АХ №749986), які згідно п. 24 ст. 1 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» є товаророзпорядчими документами, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов`язання зернового складу повернути його володільцеві такого документу і, як наслідок, право власності на зерно пшениці урожаю 2015 р. в кількості 5-го кл. в кількості 117,02 т та зерно пшениці 6-го кл. в кількості 126,92 т ринковою вартістю 749 871,56 грн. було безоплатно обернуто від ДПЧЗ на користь ТОВ «Вел-Авто-Транс». перейшло від ДПЧЗ до ТОВ «Вел-Авто-Транс».

8.27. Договір зберігання №04/130 від 10.03.2016 між ККХП №2 (зерновий склад) та ПП «Канівавто» (поклажодавець) (т. 8, а.с. 84-87).

Зі змісту договору вбачається наступне:

- поклажодавець зобов`язується передати, а зерновий склад зобов`язується прийняти на відповідальне зберігання зернові і олійні культури: пшеницю, ячмінь, соняшник та кукурудзу (на кормові потреби), в подальшому «майно», довести його до діючих нормативних кондицій у відповідності з умовами укладеного договору та зберігати майно до 01.07.2016 з подальшим його відвантаженням від імені та за рахунок покладожавця (п. 1.1. договору);

- докладний перелік майна, що передається на зберігання, його кількість та місце зберігання мають бути визначені в складських документах, що видаються зерновим складом поклажедавцеві наступного дня після передачі майна на зберігання (п. 1.2. договору);

- зерновий склад знаходиться за адресою: м. Кіровоград, пр. Інженерів, 2 та Кіровоградська обл., Кіровоградський р-н, с. Шостаківка, вул. Гагаріна 1-А (п. 3.1. договору);

- поклажодавець має право при пред`явленні всіх необхідних документів проводити відвантаження та документальне переоформлення продукції для нового поклажодавця (п. 4.1.2. договору);

- поклажодавець зобов`язаний своєчасно розраховуватись за послуги, надані зерновим складом згідно умов цього договору (п. 4.2.6. договору);

- зерновий склад зобов`язаний прийняти від поклажодавця майно на зберігання та забезпечити визначення його якості згідно з ДСТУ (п. 4.4.1. договору);

- вартість наданих зерновим складом послуг визначається відповідно до тарифів, визначених у п. 5.1. договору, які у подальшому змінювались шляхом підписання додаткової угоди від 12.01.2016 (т. 8, а.с. 70);

- У розділі 11 «Юридичні адреси», реквізити та підписи сторін щодо поклажодавця ПП «Канівавто» зазначені наступні відомості: ПП «Канівавто»; Юридична адреса: 19000, Черкаська обл. м. Канів, вул. Перемоги, 26; код ЄДР: 35743323; п/р НОМЕР_2 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, платник єдиного внеску, тел. НОМЕР_3.

Договір та додаткові угоди від імені зернового складу укладено директором ОСОБА_50, виконано підпис та поставлено печатку ККХП №2, від імені поклажедавця - директором ОСОБА_17, виконано підпис та проставлено печатку ПП «Канівавто».

8.28. Складська квитанція на зерно №77 від 11.03.2016 (серія АЦ №395069), другий примірник (т. 8, а.с. 88), з якої вбачається, що ККХП №2 прийнято на зберігання від ПП «Канівавто» пшеницю 5-го кл. урожаю 2015 р. в кількості 116,950 т. У графі «Примітки», зазначено, що майно переоформлено від ТОВ «Вел-Авто-Транс». Квитанція оформлена на підставі договору складського зберігання №04/130 від 10.03.2016.

8.29. Складська квитанція на зерно №78 від 11.03.2016 (серія АЦ №395070), другий примірник (т. 8, а.с. 89), з якої вбачається, що ККХП №2 прийнято на зберігання від ПП «Канівавто» пшеницю 6-го кл. урожаю 2015 р. в кількості 126,840 т. У графі «Примітки», зазначено, що майно переоформлено від ТОВ «Вел-Авто-Транс». Квитанція оформлена на підставі договору складського зберігання №04/130 від 10.03.2016.

8.29.1. Оцінюючи документи, зазначені в п. 8.27-8.29, в сукупності з висновком експерта, зазначеним у п. 8.85, суд вважає, що ними підтверджуються такі обставини:

- ОСОБА_17 як директор ПП «Канівавто», для отримання 243,940 т зерна у власність від ТОВ «Вел-Авто-Транс» шляхом переоформлення права власності на нього через зерновий склад, 10.03.2016 підписав з ККХП №2 договір зберігання №04/130 від 10.03.2016, вказавши при цьому розрахунковий рахунок № НОМЕР_2, відкритий в АТ «УкрСиббанк».

Оцінюючи документи, зазначені в п. 8.27-8.29, в сукупності із зазначеними в п. 8.43., суд вважає, що ними підтверджуються, що право власності на зерно пшениці урожаю 2015 р. в кількості 243,94 т перейшло від ТОВ «Вел-Авто-Транс» до ПП «Канівавто».

8.30. Наказ №24 від 23.03.2016 ККХП №2 (т. 8, а.с. 90), з якого вбачається, що ККХП №2 за дорученням №1 від 23.03.2016, наданим ОСОБА_17, відвантажило ПП «Канівавто» пшеницю 5 -го кл. врожаю 2015 р. у кількості 95,00 т.

8.31. Довіреність №1 від 21.03.2016 (форма М-2) (т. 8, а.с. 91), зі змісту якої вбачається, що довіреність видана від імені ПП «Канівавто» на користь ОСОБА_17 (директора), паспорт № НОМЕР_14 від 24.07.2008, відповідно до якої ПП «Канівавто» уповноважує ОСОБА_17 отримати від ККХП №2 матеріальні цінності: пшеницю 5-го кл. у кількості 95,00 т.

У нижній лівій частині на звороті довіреності навпроти друкованого напису «керівник підприємства» виконано напис чорнилом синього кольору « ОСОБА_17 », «підпис» та проставлено відбиток печатки ПП «Канівавто».

8.32. ТТН КХП №003745 від 23.03.2016 (т. 8, а.с. 92) та матеріальний пропуск №003745 від 23.03.2016 (т. 8, а.с. 95), зі змісту яких вбачається, що 23.03.2016 з території ККХП №2 водієм на транспортному засобі з д.н.з. НОМЕР_15, причеп НОМЕР_16, вивезено пшеницю 5-го кл. в обсязі 36,030 т, від замовника ПП «Канівавто» до вантажоодержувача «ПП «Канівавто», відповідно до довіреності №1 від 21.03.2016, виданої ОСОБА_17

8.33. ТТН КХП №003746 від 23.03.2016 (т. 8, а.с. 94) та матеріальний пропуск №003746 від 23.03.2016 (т. 8, а.с. 93), зі змісту яких вбачається, що 23.03.2016 з території ККХП №2 водієм на транспортному засобі з д.н.з. НОМЕР_17, причеп НОМЕР_18, вивезено пшеницю 5-го кл. в обсязі 51,140 т, від замовника ПП «Канівавто» до вантажоодержувача «ПП «Канівавто», відповідно до довіреності №1 від 21.03.2016, виданої ОСОБА_17 .

7.34. Наказ №29 від 29.03.2016 ККХП №2 (т. 8, а.с. 96), з якого вбачається, що ККХП №2 за дорученням №2 від 24.03.2016, наданим ОСОБА_17, відвантажило ПП «Канівавто» пшеницю 5-го кл. врожаю 2015 р. в кількості 29,780 т та пшеницю 6-го кл. врожаю 2015 р. в кількості 126,84 т.

8.35. Довіреність №2 від 24.03.2016 (форма М-2) (т. 8, а.с. 97), зі змісту якої вбачається, що довіреність видана від імені ПП «Канівавто» на користь ОСОБА_17 (директора), паспорт № НОМЕР_14 від 24.07.2008, відповідно до якої ПП «Канівавто» уповноважує ОСОБА_17 отримати від ККХП №2 матеріальні цінності: пшеницю 5-го кл. врожаю 2015 р. в кількості 29,780 т. та пшеницю 6-го кл. врожаю 2015 р. в кількості 126,84 т. У нижній лівій частині на звороті довіреності навпроти друкованого напису «керівник підприємства» виконано напис чорнилом синього кольору « ОСОБА_17 », «підпис» та проставлено відбиток печатки ПП «Канівавто».

8.36. ТТН КХП №004804 від 29.03.2016 (т. 8, а.с. 99) та матеріальний пропуск №004804 від 29.03.2016 (т. 8, а.с. 98), зі змісту яких вбачається, що 29.03.2016 з території ККХП №2 водієм на транспортному засобі з д.н.з. НОМЕР_19, причеп НОМЕР_20, вивезено пшеницю 6-го кл. в обсязі 38,350 т, від замовника ПП «Канівавто» до вантажоодержувача «ПП «Канівавто», відповідно до довіреності №2 від 24.03.2016, виданої ОСОБА_17

8.37. ТТН КХП №004801 від 29.03.2016 (т. 8, а.с. 101) та матеріальний пропуск №004801 від 29.03.2016 (т. 8, а.с. 100), зі змісту яких вбачається, що 29.03.2016 з території ККХП №2 водієм на транспортному засобі з д.н.з. НОМЕР_21, причеп НОМЕР_22, вивезено пшеницю 6-го кл. та 5-го кл. загальною вагою 38,620 т від замовника ПП «Канівавто» до вантажоодержувача «ПП «Канівавто», відповідно до довіреності №2 від 24.03.2016, виданої ОСОБА_17

8.38. ТТН КХП №004802 від 29.03.2016 (т. 8, а.с. 103) та матеріальний пропуск №004802 від 29.03.2016 (т. 8, а.с. 102), зі змісту яких вбачається, що 29.03.2016 з території ККХП №2 водієм на транспортному засобі з д.н.з. НОМЕР_23, причіп НОМЕР_24, вивезено пшеницю 6-го кл. вагою 38,170 т від замовника ПП «Канівавто» до вантажоодержувача «ПП «Канівавто», відповідно до довіреності №2 від 24.03.2016, виданої ОСОБА_17

8.39. ТТН КХП №004803 від 29.03.2016 (т. 8, а.с. 105) та матеріальний пропуск №004803 від 29.03.2016 (т. 8, а.с. 104), зі змісту яких вбачається, що 29.03.2016 з території ККХП №2 водієм на транспортному засобі з д.н.з. НОМЕР_15, причіп НОМЕР_16, вивезено пшеницю 6-го кл. вагою 34,050 т від замовника ПП «Канівавто» до вантажоодержувача «ПП «Канівавто», відповідно до довіреності №2 від 24.03.2016, виданої ОСОБА_17 .

8.40. Наказ №35 від 20.04.2016 ККХП №2 (т. 8, а.с. 106), з якого вбачається, що ККХП №2 за довіреністю №2 від 24.03.2016 наданим ОСОБА_17 відвантажило ПП «Канівавто» пшеницю 6-го кл. врожаю 2015 р. в кількості 6,750 т.

8.41. ТТН КХП №004811 від 20.04.2016 (т. 8, а.с. 108) та матеріальний пропуск №004811 від 20.04.2016 (т. 8, а.с. 107), зі змісту яких вбачається, що 20.04.2016 з території ККХП №2 водієм на транспортному засобі з д.н.з. НОМЕР_15, вивезено пшеницю 6-го кл. вагою 6,50 т від замовника ПП «Канівавто» до вантажоодержувача «ПП «Канівавто», відповідно до довіреності №2 від 24.03.2016, виданої ОСОБА_17 .

8.41.1. Оцінюючи документи, зазначені в п. 8.30-8.41, суд вважає, що ними підтверджуються такі обставини:

- 21.03.2016 ОСОБА_17 видав довіреність №1 від ПП «Канівавто», якою уповноважив себе на отримання у ККХП №2, пшениці 5-го кл. в кількості 95 т.;

- на підставі довіреності ОСОБА_17 №1 від 21.03.2016 ККХП №2 наказом №24 від 23.03.2016 відпустило (відвантажило) ПП «Канівавто» 95 т пшениці 5-го кл.;

- на підставі довіреності ОСОБА_17 №2 від 24.03.2016 ККХП №2 наказом №29 від 29.03.2016 відпустило (відвантажило) ПП «Канівавто» 29,78 т пшениці 5-го кл. і 126,84 т пшениці 6-го кл.

- на підставі довіреності ОСОБА_17 №2 від 24.03.2016 ККХП №2 наказом №35 від 20.04.2016 відпустило (відвантажило) ПП «КАНІВАВТО» 6,75 т пшениці 6-го кл.

8.42. Протокол ТДРД у володінні ПП «Канівавто» від 17.10.2016 (т. 8, а.с. 114-115), з додатками у вигляді опису вилучених документів (т. 8, а.с. 116) на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23.09.2016 (справа №760/12807/16) (т. 8, а.с. 112-113), постановленої за клопотанням детектива НАБУ ОСОБА_49 (т. 8, а.с. 109-111), з яких вбачається, що вилучено документи, які стосуються кримінального провадження, в тому числі, другий екземпляр договору №04/130 від 10.03.2016, зазначеного в п. 8.27. цього вироку та інші документи зазначені в п. 8.43.-8.45. вироку.

8.43. Договір позики (безвідсоткової поворотної товарної допомоги) №08-03-16 від 08.03.2016 між ТОВ «Вел-Авто-Транс» (позикодавець) та ПП «Канівавто» (позичальник) (т. 8, а.с. 117-118) з додатком №1 Акт прийому передачі від 10.03.2016 (т. 8, а.с. 119).

Зі змісту договору вбачається наступне:

- позикодавець надає позичальнику позику у вигляді безвідсоткової поворотної сільськогосподарської товарної допомоги (надалі - допомога), а останній зобов`язується повернути допомогу у встановлений цим договором строк або за згодою сторін заключити договір купівлі-продажу між позичальником та позикодавцем на передану сільськогосподарську продукцію за цим договором (п. 1.1. договору);

- допомога надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування сільськогосподарською допомогою не стягується) (п. 1.2. договору);

- позикодавець надає допомогу позичальнику частинами по актах прийому-передачі. Кількість допомоги визначається згідно актів приймання-передачі, що є невід`ємною частиною даного договору (п. 2.1., 2.2. договору);

- допомога повертається позикодавцю в строки, встановлені дією договору та визначені в п. 5.2. (п. 3.1. договору);

- термін дії договору 3 (три) роки з моменту набрання чинності. Тобто до 22.03.2018 р. (п. 3.1., 5.2. договору);

- розділ 10 договору «Адреси на банківські реквізити сторін» містить тільки адреси сторін, без зазначення банківських реквізитів.

Із акта прийому передачі від 10.03.2016 (т. 8, а.с. 119), вбачається, що 10.03.2016 позикодавець ТОВ «Вел-Авто-Транс», в особі ОСОБА_13 надав, а позичальник ПП «Канівавто», в особі ОСОБА_17 прийняв безвідсоткову поворотну товарну допомогу у вигляді пшениці 5-го кл. в кількості 117,210 т. та пшениці 6-го кл. в кількості 126,550 т.

Договір та акт прийому-передачі від імені ТОВ «Вел-Авто-Транс» укладено директором ОСОБА_13, із приводу чого на них виконано підпис та поставлено печатку товариства, від імені ПП «Канівавто», - директором ОСОБА_17, із приводу чого на них виконано підпис та проставлено печатку ПП «Канівавто».

8.43.1. Оцінюючи документи, зазначені у п. 8.43, в сукупності з висновком експерта від 07.12.2016 №1286/тдд (т. 8, а.с. 144-151), зазначеним у п. 8.85, суд вважає, що ними підтверджуються такі обставини:

- ОСОБА_13 як директор ТОВ «Вел-Авто-Транс» та ОСОБА_17 як директор ПП «Канівавто» підписали 08.03.2016 договір поворотної безвідсоткової товарної позики №08-03-16 та 10.03.2016 акт прийому передачі, згідно яких 243,94 т пшениці передані ПП «Канівавто» як безвідсоткова товарна позика;

- відповідно до умов договору №08-03-16 від 08.03.2016 допомога повертається позикодавцю у строки, встановлені дією договору, термін дії якого 3 роки.

8.44. Договір позики (безвідсоткової поворотної товарної допомоги) №22-03-16 від 22.03.2016 між ПП «Канівавто» (позикодавець) та ПП «Ярун» (позичальник) (т. 8, а.с. 124-125) з додатками: Додатком №1, Акт прийому передачі від 23.03.2016 (т. 8, а.с. 126), Додатком №2, Акт прийому передачі від 29.03.2016 (т. 8, а.с. 127), Додатком №3, Акт прийому передачі від 20.04.2016 (т. 8, а.с. 128).

Зі змісту договору вбачається наступне:

- позикодавець надає позичальнику позику у вигляді безвідсоткової поворотної сільськогосподарської товарної допомоги (надалі - допомога), а останній зобов`язується повернути допомогу у встановлений цим договором строки або за згодою сторін заключити договір купівлі-продажу між позичальником та позикодавцем на передану сільськогосподарську продукцію за цим договором (п. 1.1. договору);

- допомога надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування сільськогосподарською допомогою не стягується) (п. 1.2. договору);

- позикодавець надає допомогу позичальнику частинами по актах прийому-передачі. Кількість допомоги визначається згідно актів приймання-передачі, що є невід`ємною частиною даного договору (п. 2.1., 2.2. договору);

- допомога повертається позикодавцю в строки встановлені дією договору, встановлені в п. 5.2. (п. 3.1. договору);

- термін дії договору 3 (три) роки з моменту набрання чинності. Тобто до 22.03.2018 р. (п. 5.2. договору);

- розділ 10 договору «Адреси на банківські реквізити сторін» містить банківські реквізити тільки ПП «Ярун», банківських реквізитів ПП «Канівавто» у договорі не зазначено.

8.44.1. Із акта прийому-передачі від 22.03.2016 (т. 8, а.с. 126), вбачається, що 23.03.2016 позикодавець ПП «Канівавто», в особі ОСОБА_17 надав, а позичальник ПП «Ярун», в особі директора ОСОБА_22 прийняв, безвідсоткову поворотну товарну допомогу у вигляді пшениці 5-го кл. в кількості 88,070 т.;

8.44.2. Із акта прийому-передачі від 29.03.2016 (т. 8, а.с. 127), вбачається, що 29.03.2016 позикодавець ПП «Канівавто», в особі ОСОБА_17 надав, а позичальник ПП «Ярун», в особі директора ОСОБА_22, прийняв безвідсоткову поворотну товарну допомогу у вигляді пшениці 5-го кл. в кількості 29,140 т. та Пшениці 6 кл. в кількості 120,050 т.;

8.44.3. Із акта прийому-передачі від 20.04.2016 (т. 8, а.с. 128), вбачається, що 20.04.2016 позикодавець ПП «Канівавто», в особі ОСОБА_17 надав, а позичальник ПП «Ярун», в особі директора ОСОБА_22 прийняв, безвідсоткову поворотну товарну допомогу у вигляді пшениці 6-го кл. в кількості 6,50 т.

8.44.4. Оцінюючи документи, зазначені у п. 8.44., 8.44.1.-8.44.3. в сукупності з висновком експерта від 07.12.2016 №1286/тдд (т. 8, а.с. 144-151), зазначеним у п. 8.85, суд вважає, що ними підтверджуються такі обставини:

- ОСОБА_17 як директор ПП «Канівавто» підписав з ПП «Ярун» в особі виконавчого директора ОСОБА_22 договір позики №22-03-16 від 22.03.2016 та, на його виконання підписав акти приймання-передачі від 23.03.2016, 29.03.2016 та 20.04.2016, згідно яких вищевказані 243,760 т зерна пшениці передано ПП «Ярун» як безвідсоткова товарна позика.

8.45. Рахунки-фактури, виставлені ККХП №2 ПП «Канівавто» за надання послуг за договором складського зберігання №04/130 від 10.03.2016 (т. 8, а.с. 129-132), а саме рахунки:

8.45.1. №0000000187 від 21.03.2016 (т. 8, а.с. 129), про зберігання 117,02 т пшениці 5-го кл., 126,92 т пшениці 6-го кл. за період 12.03.2016 по 22.03.2016 та відвантаження пшениці 5-го кл. разом із фіскальним чеком від 22.03.2016 на оплату 2 648, 71 грн. за цим рахунком;

8.45.2. №0000000189 від 22.03.2016 (т. 8, а.с. 130), про відвантаження пшениці 5-го кл. разом із фіскальним чеком від 23.03.2016 на оплату 5 272,50 грн. за цим рахунком;

8.45.3. №0000000194 від 24.03.2016 (т. 8, а.с. 131), про зберігання 95,00 т пшениці 5-го кл. за період 23.03.2016 по 23.03.2016 та зберігання 7,83 т пшениці 5-го кл. за період з 24.03.2016 по 29.03.2016;

8.45.4. №0000000193 від 29.03.2016 (т. 8, а.с. 132), про зберігання: 21,95 т пшениці 5-го кл. за період з 24.03.2016 по 29.03.2016; 126,92 т пшениці 6-го кл. за період 23.03.2016 по 29.03.2016; відвантаження пшениці 6, 5 кл. разом з двома фіскальними чеками про оплату від 29.03.2016 на суми: 8 395,78 грн., 1 006, 94 грн.

8.45.5. Оцінюючи документи, зазначені в п. 8.45.1.-8.45.4., в сукупності, суд вважає, що ними підтверджуються такі обставини:

- за зберігання 243,94 т зерна пшениці у ККХП №2 ОСОБА_17, у період з 22.03.2016 по 29.03.2016 року, як директор ПП «Канівавто» заплатив готівкою 17 323,93 грн.

8.46. Копія протоколу обшуку житла, що належить ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_1 від 19.04.2016 (т. 12, а.с. 85-89), проведеного на виконання ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12.04.2016 (справа №405/3105/16-к) (т. 12 а.с. 82-84), за клопотанням від 11.04.2016 (т. 12, а.с. 79-81), з яких вбачається, що 19.04.2016 старшим слідчим СВ УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_53 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_13, вилучено документи, що стосуються кримінального провадження, в тому числі, другі екземпляри Акта приймання-передачі від 06.08.2015, зазначеного в п. 8.5. цього вироку, Договору зберігання №04/271 від 06.08.2015, зазначеного в п. 8.2. цього вироку та інші документи, зазначені в п. 8.47. вироку.

8.47. Договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №7 від 06.08.2015, укладений між ДПЧЗ (постачальник) та ТОВ «Вел-Авто-Транс» (покупець) (т. 12, а.с. 90-91).

Зі змісту договору вбачається наступне:

- постачальник зобов`язується в порядку та на умовах цього договору передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію, зазначену в п. 1.2. договору, а покупець зобов`язується прийняти зазначену продукцію і оплатити її вартість на умовах, визначених цим договором (п. 1.1. договору);

- предметом цього договору є наступна вироблена (вирощена) сільськогосподарська продукція: Пшениця 5 кл., загальною кількістю 117,02 т, ціною 3000,00 за 1 т з ПДВ та загальною вартістю 351 060,00; Пшениця 6 кл., загальною кількістю 126,92 т, ціною 3000,00 за 1 т з ПДВ та загальною вартістю 380 760,00;

- приймання продукції оформлюється актом прийому-передачі, що є невід`ємною частиною цього договору (п. 2.4.);

- оплата продукції проводиться покупцем у безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування зазначеної суми на поточний рахунок постачальника, або інших незабороненим законом способом, готівкою через касу постачальника, векселем, чи бартерним способом. Розрахунок бартерним шляхом може мати місцем обміну на інший товар чи продукцію або надання послуг покупцем (п. 5.3. договору).

Договір від імені ДПЧЗ (постачальника) укладено директором ОСОБА_52, із приводу чого виконано підпис та поставлено печатку підприємства, від імені ТОВ «Вел-Авто-Транс» (покупця), - директором ОСОБА_13, із приводу чого на них виконано підпис та проставлено печатку товариства.

8.48. Копія протоколу обшуку ДПЧЗ (т. 12, а.с. 9-12) проведеного на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18.04.2016 (справа №760/7004/16-к) (т. 12 а.с. 5-8), за клопотанням від 14.04.2016 (т. 12, а.с. 1-4), з яких вбачається, що вилучено документи, що стосуються кримінального провадження, в тому числі, другий екземпляр Договору зберігання №04/261 від 24.07.2015, зазначеного в п. 8.19. цього вироку, та інші документи, зазначені в п. 8.49. - 8.50. вироку.

8.49. Копія статуту ДПЧЗ від 09.01.2014 (т. 12, а.с. 25-31, т. 4, а.с. 185-198), яким підтверджуються наступні обставини:

- Державне підприємство «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України, ідентифікаційний код - 00729913 має організаційну форму «Державне підприємство» (п. 1.1. статуту);

- ДПЧЗ є державним сільськогосподарським статутним суб`єктом підприємницької діяльності, що здійснює дослідну, господарську і комерційну діяльність з метою досягнення позитивних економічних результатів та одержання прибутку (п. 2.2. статуту);

- ДПЧЗ є державним підприємством, що діє на основі державної форми власності як самозайнятий суб`єкт господарювання (п. 3.1. статуту);

- Майновий комплекс господарства складають всі матеріальні та нематеріальні активи, які обліковуються на балансі господарства і закріплені за ним або придбані господарством за рахунок бюджетних коштів, а також кошти від фінансово-господарської діяльності господарства, або набуті ним іншим шляхом, не забороненим законом (п. 4.1. статуту).

8.50. Накладні, на підставі яких ДПЧЗ вивезло зерно сорту «Литанівка» до ККХП №2 (т. 12, а.с. 36-50), що включають наступні накладні: № 41 від 27.07.2015 (т. 12, а.с. 36); №42 від 27.07.2015 (т. 12, а.с. 37); №43 від 27.07.2015 (т. 12, а.с. 38); №44 від 29.07.2015 (т. 12, а.с. 39); №45 від 29.07.2015 (т. 12, а.с. 40); №46 від 30.07.2015 (т. 12, а.с. 41); №47 від 30.07.2015 (т. 12, а.с. 42); №25 від 25.07.2015 (т. 12, а.с. 43); №26 від 25.07.2015 (т. 12, а.с. 44); №33 від 26.07.2015 (т. 12, а.с. 45); №34 від 26.07.2015 (т. 12, а.с. 46); №37 від 27.07.2015 (т. 12, а.с. 47); №38 від 27.07.2015 (т. 12, а.с. 48); №39 від 27.07.2015 (т. 12, а.с. 49); №40 від 29.07.2015 (т. 12, а.с. 50).

8.50.1. Оцінюючи документи, зазначені у п. 8.50., суд вважає, що ними підтверджуються такі обставини:

- На виконання біржового договору з ПАТ «Аграрний фонд» від 11.09.2014 №1480Ф та договору зберігання зерна №04/261 від 24.07.2015, укладеного між ДПЧЗ (поклажодавець) та ККХП №2 (зерновий склад), ДПЧЗ зберігало зерно пшениці на ККХП №2.

8.51. Протокол ТДРД у володінні АТ «УкрСиббанк» від 02.02.2017 (т. 8, а.с. 163), з додатками у вигляді опису вилучених документів (т. 8, а.с. 164) на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 07.12.2016 (справа №760/17939/16-к) (т. 8, а.с. 158-162), за клопотанням детектива НАБУ ОСОБА_49 (т. 8, а.с. 152-157), з яких вбачається, що вилучено документи, що становлять справу з юридичного оформлення рахунку № НОМЕР_2 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005 (т. 8, а.с. 165-221), та виписку про рух коштів по цьому рахунку (т. 8, а.с. 222-236).

Зі змісту вилучених копій документів, вбачається, що рахунок № НОМЕР_2 в АТ «УкрСиббанк» належить ПП «Престиж Пак Трейдинг Україна» (ЄДР 38161359, 18001, м. Черкаси, бул. Шевченка, буд. 208, оф. 16/А).

8.51.1. Оцінюючи документи, зазначені у п. 8.51 в сукупності з документом, зазначеним у п. 8.27, суд вважає, що ними підтверджуються такі обставини:

- ОСОБА_17 розрахункового рахунку в установі банку для забезпечення здійснення ПП «Канівавто» господарських операцій не відкрив;

- при підписанні 10.03.2016 з ККХП №2 договору зберігання №04/130 від 10.03.2016, ОСОБА_17 вказав у ньому розрахунковий рахунок № НОМЕР_2, відкритий в АТ «УкрСиббанк» для зовсім іншого приватного підприємства, оскільки ПП «Канівавто» не мало рахунків, відкритих у банківських установах;

- кошти від збуту 243,94 т пшениці ОСОБА_17 інвестувати в діяльність ПП «Канівавто» не збирався, а мав лише отримати їх у готівковій формі для подальшої передачі ОСОБА_13,

- придбання ОСОБА_17 юридичної особи ПП «Канівавто» для вчинення одноразового правочину із 243,94 т пшениці - з метою прикриття незаконної діяльності та збуту зерна, здобутого злочинним шляхом;

- умисел ОСОБА_17 на прикриття незаконної діяльності ОСОБА_13 та збуту зерна, здобутого злочинним шляхом.

8.51.2. Показання ОСОБА_17, надані під час судового розгляду, про те, що рахунки в договорі, належні ПП «Престиж Пак Трейдинг», указані там, оскільки ним використовувався шаблон документу, який він ймовірно отримав від юриста ОСОБА_27, а реквізити просто забув видалити, суд оцінює критично, оскільки ОСОБА_17 підтвердив у своїх показаннях те, що на момент укладення договору №04/130 від 10.03.2016 підприємство ПП «Канівавто» не мало банківських рахунків, а сам ОСОБА_17 є практикуючим юристом, який не міг не знати, що банківські реквізити договору є обов`язковими для оплатного договору, що у сукупності свідчить про умисел ОСОБА_17 на прикриття незаконної діяльності ОСОБА_13 та вчинення правочину із зерном, здобутим злочинним шляхом.

8.52. Копія протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_17 за адресою: АДРЕСА_3 від 02.03.2017 (т. 10, а.с. 174-177), проведеного на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23.02.2017 (справа №760/17939/16-к) (т. 10, а.с. 169-173), за клопотанням детектива НАБУ від 22.02.2017 (т. 10, а.с. 166-168), з яких вбачається, що вилучено документи, що зазначені в описі, у кількості 36 документів (т. 10, а.с. 181-249), у тому числі, зазначені в п. 8.53.-8.54. цього вироку.

8.53. Нотаріальна довіреність НАМ 454131 від 23.06.2015 з витягом про її реєстрацію у реєстрі довіреностей (т. 10, а.с. 185-186), з якої вбачається, що ОСОБА_13 те ще двоє осіб, які є засновниками товариства з обмеженою відповідальністю, уповноважують ОСОБА_17 діяти від імені товариства. Строк дії довіреності до 23.06.2016.

8.54. Нотаріальна довіреність НАМ 454132 від 23.06.2015 з витягом про її реєстрацію у реєстрі довіреностей (т. 10, а.с. 187-188), з якої вбачається, що ОСОБА_13 те ще двоє осіб, які є засновниками товариства з обмеженою відповідальністю, уповноважують ОСОБА_17 діяти від імені товариства. Строк дії довіреності до 23.06.2016.

8.54. 1. Оцінюючи документи, зазначені у п. 8.53-8.54, суд вважає, що ними підтверджується:

- факт знайомства ОСОБА_13 з ОСОБА_17 станом на 23.06.2015.

8.55. Протокол ТДРД у володінні Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 28.02.2017 (т. 7, а.с. 18), з додатком у вигляді опису вилучених документів (т. 7, а.с.19) на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 17.11.2016 (справа №760/15416/16-к) (т. 7, а.с. 15-16), за клопотанням детектива НАБУ ОСОБА_54 від 14.11.2016 (т. 7, а.с. 10-14), з яких вбачається, що вилучено реєстраційну справу ТОВ «Вел-Авто-Транс» (т. 7, а.с. 20-171), в тому числі, документи, що зазначені в п. 8.56.-8.61. цього вироку.

8.56. Протокол №2 загальних зборів учасників ТОВ «Вел-Авто-Транс» від 29.01.2014 (т. 7, а.с. 29-30), та статут ТОВ «Вел-Авто-Транс» (т. 7, а.с. 31-48) з яких вбачається, що ОСОБА_13 та ОСОБА_55 як засновниками, 29.01.2014 було прийнято рішення про створення ТОВ «Вел-Авто-Транс» із статутним капіталом в 20 000,00 грн. з яких 14 000,00 грн., що становить 70% статутного капіталу внесено ОСОБА_13, а 7 000,00 грн., що становить 30% статутного капіталу, внесено ОСОБА_56 .

Зазначеним рішенням затверджено статут товариства та ОСОБА_13 призначено директором. Місцезнаходження підприємства визначено за адресою: 20726, Черкаська обл., Смілянський район, с. Ротмістрівка, вул. Леніна, буд. 3.

8.57. Протокол №3 загальних зборів учасників ТОВ «Вел-Авто-Транс» від 08.09.2014 (т. 7, а.с. 54) та нова редакція статуту товариства (т. 7, а.с. 55-72), з яких убачається, що засновниками ТОВ «Вел-Авто-Транс» прийняте рішення про зміну юридичної адреси товариства на Черкаську обл., Смілянський район, с. Ротмістрівка, вул. Шевченка, буд. 34а.

8.58. Протокол №1/16 загальних зборів учасників ТОВ «Вел-Авто-Транс» від 15.02.2016 (т. 7, а.с. 93-94), нова редакція статуту (т. 7, а.с. 96-93), договір дарування частки у статутному капіталі від 15.02.2016 (т. 7, а.с. 117), заява про державну реєстрацію змін до ЄДР (т. 7, а.с. 89-92) та опис документів, складений державним реєстратором (т. 7, а.с. 88), зі змісту яких убачається, що учасниками прийнято рішення про передачу частки ОСОБА_57 до ОСОБА_13, яка стала володільцем 100% частки в статутному капіталі товариства. Зборами також прийнято рішення про зміну юридичної адреси товариства на: м. Черкаси, вул. Чехова, буд. 53, оф. 314.

Зі змісту нової редакції Статуту ТОВ «Вел-Авто-Транс» від 08.09.2014 вбачаються наступні обставини:

Відповідно до п. 3.1. статуту метою створення товариства є отримання прибутку від комерційної діяльності.

Згідно з п. 7.1. управління товариством здійснюють його органи: вищий орган управління - учасники товариства; виконавчий орган управління, який формується вищим органом управління і здійснює керівництво поточною діяльністю товариства - директор товариства.

Згідно з п. 7.21. статуту, виконавчим органом товариства, що здійснює керівництво та управління поточною діяльністю товариства є директор Товариства.

Згідно з п. 7.25.-7.25.13.,7.25. статуту ТОВ «Вел-Авто-Транс» до компетенції директора належить: організація діяльності по всіх напрямках статутної діяльності товариства у відповідності до планів, програм, інших нормативних актів товариства; видання доручень іншим фізичним та/або юридичним особам на представництво інтересів товариства, здійснення господарських операцій. Директор товариства в межах наданих йому повноважень, несе персональну відповідальність за результати діяльності товариства.

8.59. Рішення засновника №1 ТОВ «Вел-Авто-Транс» ОСОБА_13 від 12.04.2016 (т. 7, а.с. 127) з описом документів державного реєстратора від 12.04.2016 (т .7, а.с. 126) та дорученням від 12.04.2016 (т. 7, а.с. 128), з яких вбачається, що засновником ТОВ «Вел-Авто-Транс» ОСОБА_13 прийнято рішення про припинення товариства шляхом його ліквідації у добровільному порядку та призначенням ліквідатора ОСОБА_17 (паспорт НОМЕР_14, виданий 24.07.2008). Зазначені дані внесено державним реєстратором до ЄДР 12.04.2016.

8.60. Рішення №2 засновника ТОВ «Вел-Авто-Транс» ОСОБА_13 від 26.05.2016 (т. 7, а.с. 130) та опис документів державного реєстратора від 26.05.2016 (т. 7, а.с. 129), з яких вбачається, що засновником ТОВ «Вел-Авто-Транс» ОСОБА_13 прийнято рішення про відміну рішення про припинення юридичної особи. Зазначені дані венесено державним реєстратором до ЄДР 26.05.2016.

8.61. Протокол загальних зборів учасників №1/16 ТОВ «Вел-Авто-Транс» від 21.10.2016 (т. 7, а.с. 146), разом з договором дарування частки у статутному капіталі від 21.10.2016 (т. 7, а.с. 147), новою редакцією статуту товариства від 21.10.2016 (т. 7, а.с. 148-169), заявою про державну реєстрацію змін до відомостей в ЄДР (т. 7, а.с. 134) та описом документів державного реєстратора від 25.10.2016 (т. 7, а.с. 133), зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_13 як засновник і єдиний учасник ТОВ «Вел-Авто-Транс» відчужено свою частку у товаристві, що становить 100%, на користь ОСОБА_58 ІНФОРМАЦІЯ_3 (паспорт НОМЕР_25 від 23.12.2003), затверджено нову редакцію статуту товариства та змінено його юридичну адресу на: Чернігівська обл. м. Чернігів, вул. Дніпровська, буд. 20. Зазначені відомості внесено державним реєстратором до ЄДР.

8.61.1. Оцінюючи документи, зазначені у п. 8.55 - 8.61, суд вважає, що ними підтверджуються такі обставини:

- ТОВ «Вел-Авто-Транс» (код ЄДР 39075838, юридична адреса: Черкаська обл., Смілянський район, с. Ротмістрівка, вул. Шевченка, буд. 34а), засноване 29.01.2014;

- ОСОБА_13 є одним із засновників ТОВ «Вел-Авто-Транс»;

- ОСОБА_13 протокол №2 загальних зборів учасників ТОВ «Вел-Авто-Транс» від 29.01.2014 призначена директором ТОВ «Вел-Авто-Транс», а отже відповідно до ст. 18 КК є службовою особою;

- ОСОБА_13 як єдиний на той момент учасник ТОВ «Вел-Авто-Транс» підписала рішення №1 від 12.04.2016 про припинення ТОВ «Вел-Авто-Транс» шляхом його ліквідації у добровільному порядку та про призначення ліквідатором товариства ОСОБА_17 ;

- 26.05.2016 ОСОБА_13 прийнято рішення про відміну рішення про припинення товариства шляхом його ліквідації у добровільному порядку.

8.62. Протокол ТДРД у володінні Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 22.12.2017 (т. 7, а.с. 178), з додатком у вигляді опису вилучених документів (т. 7, а.с. 179) на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 07.12.2016 (справа №760/17939/16-к) (т. 7, а.с. 174-177), за клопотанням детектива НАБУ ОСОБА_59 від 27.11.2016 (т. 7, а.с. 172-173), з яких вбачається, що вилучено реєстраційну справу ПП «Канівавто» (т. 7, а.с. 180-295). Зі змісту вилучених документів убачаються наступні обставини:

- ПП «Канівавто» створено 20.05.2008 р. за рішенням засновника ОСОБА_60 та зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4, директором призначено ОСОБА_60 (т. 7, а.с. 182);

- 31.03.2014 100% долі учасника ПП «Канівавто» ОСОБА_60 було передано ОСОБА_21, змінено місцезнаходження підприємства на: АДРЕСА_5 (т .7, а.с. 207-201);

- 03.02.2016 єдиним учасником ПП «Канівавто» ОСОБА_21 свою частку (100% статутного капіталу) було подаровано ОСОБА_17 (паспорт НЕ №543349 від 24.07.2008), на підставі Договору дарування частки ПП «Канівавто» (т. 7, а.с. 232), про що було також прийнято рішення зборів учасників ПП «Канівавто» №2/1 від 03.02.2016 (т. 7, а.с. 229) та внесено дані до ЄДР (т. 7, а.с. 229-232);

- дорученням від 04.02.2016 (т. 7, а.с. 230 ПП «Канівавто» в особі директора (засновника) ОСОБА_17 уповноважило ОСОБА_29 строком до 03.04.2016 представляти інтереси підприємства у т.ч. з питань проведення реєстрації змін до установчих документів;

- рішенням засновника (учасника) ПП «Канівавто» від 04.02.2016 (т. 7, а.с. 231) ОСОБА_17, пряйняв на себе повноваження директора ПП «Канівавто» та затвердив зміни до статуту підприємства, шляхом затвердження його в новій редакції від 04.04.2016 (т. 7, а.с. 233-242)

- 11.08.2016 єдиним учасником ПП «Канівавто» ОСОБА_17 прийнято рішення про дарування 50% частки у статутному капіталі підприємства ОСОБА_61, про що було внесено дані до ЄДР (т. 7, а.с. 252-266);

- 05.09.2016 учасниками ПП «Канівавто» прийняте рішення про зміну місця занаходження підприємства на: м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 44, оф. 302, внесено відповідні зміни до статуту підприємства, про що було внесено зміни до ЄДР (т. 7, а.с. 273-258).

8.62.1. Оцінюючи документи, зазначені у п. 8.62., у сукупності із показаннями свідків ОСОБА_21, ОСОБА_29, та ОСОБА_48, суд вважає, що ними підтверджуються такі обставини:

- ОСОБА_17 у період до 03.02.2016 домовився про придбання та придбав 100% частки статутного фонду ПП «Канівавто», ставши одноособовим засновником та кінцевим бенефіціарним власником вказаного суб`єкта господарювання;

- ОСОБА_17 на підставі свого ж наказу як учасник (засновник) ПП «Канівавто» №1к від 04.02.2016 та рішення №1 від 04.02.2016 приступив з 05.02.2016 до виконання обов`язків директора ПП «Канівавто», як учасник (засновник) ПП «Канівавто» затвердив своїм підписом статут вказаного підприємства в новій редакції.

8.63. Протокол огляду аналітично-інформаційної системи «Податковий блок» щодо ПП «Канівавто» від 15.09.2016 (т. 11, а.с. 1-7), з якого вбачається, що у ПП «Канівавто» було відкрито рахунки у наступних банківських установах: «Райффайзен банк «Аваль», в м. Києві № НОМЕР_26 (відкритий - 04.03.2010, закритий - 13.02.2014), «Райффайзен банк «Аваль», в м. Черкаси НОМЕР_45 (відкритий - 09.08.2008, закритий - 09.03.2010), ПАТ «Сбербанк» НОМЕР_44, № НОМЕР_27, № НОМЕР_28 (відкриті 04.05.2016), а керівником і головним бухгалтером підприємства є ОСОБА_17 .

8.64. Протокол ТДРД у володінні ПАТ «Сбербанк» від 04.10.2016 (т. 11, а.с. 13), з додатком у вигляді опису вилучених документів (т. 11, а.с. 14) на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23.09.2016 (справа №760/12802/16) (т. 11, а.с. 11-12), за клопотанням детектива НАБУ ОСОБА_49 від 16.09.2016 (т. 11, а.с. 8-10), з яких вбачається, що вилучено справу з юридичного оформлення банківських рахунків ПП «Канівавто» у ПАТ «Сбербанк» (т. 11, а.с. 15-48), в тому числі документи зазначені в п. 8.65. - 8.66. цього вироку.

8.65. Виписки по особовим рахункам ПП «Канівавто» за період з 04.05.2015 по 23.09.2016 (т. 11, а.с. 15-17), з яких вбачається, що за рахунками у вказаний період не відбувалось жодного руху коштів.

8.66. Заява-договір №Т191-013046997 щодо обслуговування на умовах пакету продуктів та послуг в рамках договору щодо банківського обслуговування від 04.05.2016 (т. 11, а.с. 28-29), з якого вбачається, що особою, уповноваженою на використання рахунків ПП «Канівавто» у ПАТ «Сбербанк» є ОСОБА_17, а самі рахунки ПП «Канівавто» відкрито у ПАТ «Сбербанк» 04.05.2016.

8.67. Лист-відповідь ДП «Держреєстри України» Державної інспекції сільського господарства України від 01.08.2016 №276 (т. 11, а.с. 51-52) на запит детектива НАБУ від 25.07.2016 №0433-142/24570 (т. 11, а.с. 49), з якого вбачається, що ККХП №2 видавались наступні квитанції на зберігання зерна наступним підприємствам:

1) ТОВ «Вел-Авто-Транс»: квитанція АХ№749986 від 06.08.2015 на пшеницю врожаю 2015 р. 5-го кл. загальною вагою 126,92 т та квитанція АХ№749985 від 06.08.2015 на пшеницю врожаю 2015 р. 6-го кл. загальною вагою 117,02 т;

2) ДПЧЗ: квитанція АХ№922938 від 29.07.2015 на пшеницю врожаю 2015 р. 5-го кл. заліковою вагою 86,00 т (фізична вага 87,00 т); квитанцію АХ№922972 на пшеницю врожаю 2015 р. 5-го кл. заліковою вагою 31,05 т, (фізична вага 31,42 т); квитанція АХ№922924 від 27.07.2015 на пшеницю врожаю 2015 р. 6-го кл. заліковою вагою 64,90 т (фізична вага 66,110 т); квитанція АХ№922933 від 28.07.2015 на пшеницю врожаю 2015 р. 6-го кл. заліковою вагою 62,060 т (фізична вага 62,060 т).

8.68. Лист-відповідь ДП «Держреєстри України» Державної інспекції сільського господарства України від 28.09.2016 №332 (т. 11, а.с. 54) на запит детектива НАБУ від 19.09.2016 №0433-142/24787 (т. 11, а.с. 53), з якого вбачається, що ККХП №2 видавались наступні квитанції на зберігання зерна підприємству ПП «Канівавто»: АЦ№395070 від 30.03.2016 на пшеницю 6-го кл. заліковою вагою 126,84 т (фізична вага 126,84 т); АЦ№395101 від 30.03.2016 на пшеницю 6-го кл. заліковою вагою 6,790 т (фізична вага 6,790 т); АЦ№395069 від 11.03.2016 на пшеницю 5-го кл. заліковою вагою 116,95 т (фізична вага 116,950 т); АЦ№395098 на пшеницю 5-го кл. заліковою вагою 29,780 т (фізична вага 29,780 т).

8.68.1. Оцінка доказів, зазначених у п. 8.67., 8.68., надана судом у сукупності із іншими доказами і наведена у п. 8.9.2., 8.17.1. цього вироку.

8.69. Копія розписки ОСОБА_17 від 22.03.2016 (т. 11, а.с. 63) та протокол огляду від 27.02.2017 (т. 11, а.с. 61-62) із змісту яких вбачається, що детективом НАБУ ОСОБА_62 27.02.2016 оглянуто оригінал розписки від 22.03.2016, копію якої долучено до протоколу огляду. Зі змісту розписки вбачається, що ОСОБА_17 підтверджує, що ним 22.03.2016 у присутності свідка - ОСОБА_63 від ОСОБА_22 отримано 500 000,00 грн. в якості оплати за пшеницю в кількості 243,760 т, що знаходилась в ККХП №2.

8.69.1. Оцінка зазначеного доказу надана судом разом із показаннями свідка ОСОБА_22 у п. 7.1.3.1. цього вироку.

8.70. Протокол ТДРД у володінні ПАТ «ПУМБ» від 23.11.2016 (т. 11, а.с. 75), з додатком у вигляді опису вилучених документів (т. 11, а.с. 76) на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 27.10.2016 (справа №760/17939/16-к) (т. 11, а.с. 70-74), за клопотанням детектива НАБУ ОСОБА_49 від 19.10.2016 (т. 11, а.с. 67-69), з яких вбачається, що під час ТДРД вилучено справу з юридичного оформлення банківських рахунків ПП «Ярун» в ПАТ «ПУМБ» (т. 11, а.с. 77-175), в тому числі документи зазначені в п. 8.71.-8.72. цього вироку.

8.71. Копія довіреності №1 від 01.01.2015 за підписом ОСОБА_64 (т. 11, а.с. 84), з якої вбачається, що ПП «Ярун», в особі директора ОСОБА_64 уповноважує виконавчого директора підприємства - ОСОБА_22, діяти від імені ПП «Ярун», представляти його інтереси у всіх установах, підприємствах і організаціях; укладати та підписувати від імені підприємства будь-які угоди та юридичні акти, видавати довіреності, розписуватись на будь-яких документах, в тому числі фінансових. Довіреність дійсна по 31.12.2017.

8.72. Копія виписки з ЄДР від 24.11.2011 (т. 11, а.с. 109), копія статуту ПП «Ярун» (110-121), копія рішення засновника №1 від 23.11.2011 (т. 11, а.с. 107), копія наказу №4-пр від 03.03.2014 (т. 11, а.с. 100) та копія наказу №2-пр від 01.12.2011, із змісту яких вбачається, що ПП «Ярун» зареєстровано в ЄДР за №37980863 24.11.2011. Власником і директором підприємства є ОСОБА_65, а виконавчим директором - ОСОБА_22 .

8.73. Копія протоколу ТДРД у володінні ПАТ «Сбербанк» від 11.05.2016 (т. 14, а.с. 6), з додатком у вигляді опису вилучених документів (т. 14, а.с. 7) на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18.04.2016 (справа №760/7004/16-ц) (т. 14, а.с. 4-5), за клопотанням детектива НАБУ ОСОБА_49 від 14.04.2016 (т. 14, а.с. 1-3), з яких вбачається, що справу з юридичного оформлення банківських рахунків ТОВ «Вел-Авто-Транс» в ПАТ «Сбербанк» (т. 14, а.с. 8-77), в тому числі документи, зазначені в п. 8.74. цього вироку.

Зі змісту справи з юридичного оформлення рахунків ТОВ «Вел-Авто-Транс» убачається, що товариство мало поточні банківські рахунки у ПАТ «Сбербанк» зокрема: № НОМЕР_29, № НОМЕР_30, № НОМЕР_31 (т. 14, а.с. 11-13).

8.74. Копії виписок із рахунків ТОВ «Вел-Авто-Транс», відкритих у ПАТ «Сбербанк» за період з 01.01.2015 по 13.04.2016 (т. 14, а.с. 54-67), з яких вбачається, що за рахунками № НОМЕР_31 та № НОМЕР_30 (т. 14, а.с. 66-67) відсутні кошти та рух по ним за вказаний період, а з рахунку № НОМЕР_29 ТОВ «Вел-Авто-Транс» систематично сплачувало кошти на користь ККХП №2 за зберігання зерна, зокрема: 6 147,29 грн. та 12 294,58 грн. - 04.12.2015; 12 294,58 грн. - 19.02.2016; 9 406,53 грн. - 10.03.2016; 240,79 грн. - 11.03.2016.

Разом з тим, вбачається, що за указаний період ТОВ «Вел-Авто-Транс» коштів через рахунки у ПАТ «Сбербанк» на користь ДПЧЗ не перераховувало.

8.75. Копії матеріалів ТДРД до рахунків ДПЧЗ, відкритих у банківських установах, що включають:

8.75.1. Копії матеріалів ТДРД від 11.05.2016 до рахунків ДПЧЗ, відкритих в АТ «Райффайзен Банк Аваль», за ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18.04.2016 №760/7004/16-к, що включають виписки про рух коштів на рахунках за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 (т. 14, а.с. 78-89);

8.75.2. Копії матеріалів ТДРД від 18.05.2016 до рахунків ДПЧЗ, відкритих в ПАТ КБ «Фінансова ініціатива», за ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18.04.2016 №760/7004/16-к, що включають виписки про рух коштів на рахунках за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 (т. 14, а.с. 90-99);

8.75.3. Копії матеріалів ТДРД від 11.05.2016 до рахунків ДПЧЗ, відкритих в ПАТ «Сбербанк» м. Київ, за ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18.04.2016 №760/7004/16-к, що включають виписки про рух коштів на рахунках за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 (т. 14, а.с. 100-110), з яких вбачається, що 31.08.2015 (платіжне доручення №76078165 від 31.08.2015) ДПЧЗ перерахувало на рахунок ТОВ «Вел-Авто-Транс» 114 000,00 грн. згідно рахунку б/н від 31.08.2015 за послуги з автоперевезення (т. 14, а.с. 110).

8.75.4. Копії матеріалів ТДРД від 23.05.2016 до рахунків ДПЧЗ, відкритих в АБ «Південний», за ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18.04.2016 №760/7004/16-к, що включають виписки про рух коштів на рахунках за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 (т. 14, а.с. 111-124);

8.75.5. Копії матеріалів ТДРД від 11.05.2016 до рахунків ДПЧЗ, відкритих в АБ «Укргазбанк», за ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18.04.2016 №760/7004/16-к, що включають виписки про рух коштів на рахунках за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 (т. 14, а.с. 125-192);

8.75.6. Копії матеріалів ТДРД від 06.06.2016 до рахунків ДПЧЗ, відкритих в ПАТ КБ «Приватбанк», за ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18.04.2016 №760/7004/16-к, що включають виписки про рух коштів на рахунках за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 (т. 14, а.с. 193-199);

8.75.7. Копії матеріалів ТДРД від 17.05.2016 до рахунків ДПЧЗ, відкритих в ПАТ «Терра Банк», за ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18.04.2016 №760/7004/16-к, що включають виписки про рух коштів на рахунках за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 (т. 14, а.с. 200-205);

8.75.8. Копії матеріалів ТДРД від 23.05.2016 до рахунків ДПЧЗ, відкритих в ПАТ КБ «Надра», за ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18.04.2016 №760/7004/16-к, що включають виписки про рух коштів на рахунках за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 (т. 14, а.с. 206-212);

8.75.9. Копії матеріалів ТДРД від 06.06.2016 до рахунків ДПЧЗ, відкритих в ПАТ «Укрсоцбанк», за ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18.04.2016 №760/7004/16-к, що включають виписки про рух коштів на рахунках за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 (т. 14, а.с. 213-240);

8.75.10. Зі змісту виписок про рух коштів на рахунках ДПЧЗ в банківських установах, до яких здійснювався ТДРД за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 вбачається, що в цей період відсутні сплати коштів ТОВ «Вел-Авто-Транс» на рахунок ДПЧЗ.

8.76. Акт передачі-приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 23.10.2015 (т. 15, а.с. 7), переданий в порядку ст. 93 КПК головним бухгалтером ДПЧЗ ОСОБА_33 на підставі заяви від 20.04.2016 (копія) (т. 15, а.с. 1) та акта від 20.04.2016 (т. 15, а.с. 2-6).

Зі змісту акта від 23.10.2015 вбачається, що він укладений між ТОВ «Вел-Авто-Транс» (зберігач) в особі директора ОСОБА_13 та ДПЧЗ (поклажодавець) та покликаний посвідчити передачу від поклажодавця до зберігача 243,920 т пшениці з оплатою за зберігання 16.5 грн. за тону в місяць за договором б/н від 10.08.2015.

У нижній лівій частині навпроти надпису «зберігач ТОВ «Вел-Авто-Транс», директор ОСОБА_13 » виконано підпис чорнилом чорного кольору та проставлено відбиток печатки ТОВ «Вел-Авто-Транс».

У нижній правій частині навпроти надпису «поклажодавець ДПЧЗ, директор» виконано підпис чорнилом синього кольору та проставлено відбиток печатки ДПЧЗ.

8.76.1. Оцінюючи документи, зазначені в п. 8.74.-8.76, в сукупності з доказами, зазначеними в п. 8.82. та з показаннями обвинуваченої ОСОБА_13 (п. 6.1. цього вироку), суд вважає, що ними підтверджуються такі обставини:

- ОСОБА_13 як директор ТОВ «Вел-Авто-Транс», в порушення вимог ст. 655, 691, 692 Цивільного кодексу України та положень розділу №5 Порядок розрахунків» договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 06.08.2015 не оплатила продавцю ДПЧЗ вартість товару - 243,94 т зерна пшениці і не збиралась цього робити, оскільки підписання договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 06.08.2015 та акта приймання-передачі від 06.08.2015 мало на меті лише заволодіння вказаною кількістю зерна.

- право власності ДПЧЗ на зерно пшениці 5-го кл. в кількості 117,02 т та зерно пшениці 6-го кл. в кількості 126,92 т ринковою вартістю 749 871,56 грн. було безоплатно обернуто на користь ТОВ «Вел-Авто-Транс».

- З метою приховування заволодіння зазначеними вище обсягами пшениці, 10.08.2015 ТОВ «Вел-Авто-Транс» в особі ОСОБА_13 укладено з ДПЧЗ договір зберігання зерна без номеру (далі - договір від 10.08.2015). В п. 2.1. цього договору передбачено, що ДПЧЗ передає на відповідальне зберігання ТОВ «Вел-Авто-Транс» сільськогосподарську продукцію врожаю 2015 року, в тому числі пшеницю в кількості 1000 т. Згідно з п. 2.3. цього договору прийом продукції за кількістю здійснюється за заліковою вагою шляхом зазначення її в супровідних документах (акті передання на зберігання). В подальшому, 23.10.2015 укладено Додаток №1 до договору зберігання зерна від 10.08.2015, в якому також передбачено передачу на зберігання зерна пшениці в кількості 1000 т.

- 23.10.2015 під виглядом виконання умов п. 2.2. договору від 10.08.2015 складено акт передачі-приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 23.10.2015, до якого внесено завідомо неправдиві відомості про те, що ДПЧЗ передало, а ТОВ «Вел-Авто-Транс» отримало на відповідальне зберігання 243,94 т (або 243940 кг) пшениці, що відповідає кількості зерна пшениці, якою заволоділа ОСОБА_13 06.08.2015 на користь ТОВ «Вел-Авто-Транс», хоча в дійсності така кількість зерна на зберігання не передавалась.

8.76.2. У виступі у судових дебатах захисник ОСОБА_18 зазначила, що акт від 23.10.2015 є недопустимим доказом, оскільки указаний документ отримано від головного бухгалтера ДПЧЗ, яка надала органу досудового розслідування цей документ, шляхом направлення заяві від 20.04.2016, посилаючись на положення ст. 93 КПК. Однак, на час подання заяви, ДПЧЗ не набуло статусу потерпілого і, як наслідок, не мало права збирання доказів у спосіб, визначений ст. 93 КПК України.

Суд відкидає зазначені доводи сторони захисту, оскільки відповідно до змісту заяви, на яку посилається сторона захисту, заява надана на ім`я слідчого, що здійснював кримінальне провадженні у цій справі. Відповідно до ч. 1 ст. 93 КПК, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, до яких належить слідчий.

8.77. Інформація про ціни на пшеницю в Кіровоградській області, отримана від Аграрної біржі та ТОВ «АПК Інформ Консалтинг» в порядку ст. 93 КПК (т. 15, а.с. 38-54) на запити детективів НАБУ від 10.08.2016 №0433-142/26936 (т. 15, а.с. 38), від 10.08.2016 №0433-142/26937 (т. 15, а.с. 43), від 21.11.2016 №0433-142/41509, від 07.12.2016 №0433-007/44122.

8.78. Копії матеріалів ТДРД до інформації, щодо телефонних з`єднань у володінні операторів мобільного зв`язку:

8.78.1 . Копії матеріалів ТДРД від 17.06.2016 до інформації у володінні ПрАТ «Київстар» за ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 17.05.2016 №760/8924/16-к (т. 15, а.с. 81-92);

8.78.2. Копії матеріалів ТДРД від 22.08.2016 до інформації у володінні ПрАТ «Київстар» за ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20.07.2016 №760/12247/16-к (т. 15, а.с. 93-100);

8.78.3. Копії матеріалів ТДРД від 17.08.2016 до інформації у володінні ПрАТ «МТС Україна» за ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20.07.2016 №760/12247/16-к (т. 15, а.с. 101-107);

8.78.4. Копії матеріалів ТДРД від 29.11.2016 до інформації у володінні ПрАТ «МТС Україна» за ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04.11.2016 №760/18756/16-к (т. 15, а.с. 108-118);

8.78.5. Копії матеріалів ТДРД від 05.12.2016 до інформації у володінні ПрАТ «Київстар» за ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04.11.2016 №760/18756/16-к (т. 15, а.с. 119-130);

8.78.6. Копії матеріалів ТДРД від 18.11.2016 до інформації у володінні ТОВ «Лайфсел» за ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04.11.2016 №760/18756/16-к (т. 15, а.с. 131-142);

8.78.7. DVD-R білого кольору у конверті з написом "Диск до протоколів про проведення тимчасового доступу до інформації операторів мобільного зв`язку (т. 15, а.с. 143), з якого вбачається, що диск містить файли, здобуті під час ТДРД до інформації, що міститься у операторів мобільного зв`язку, зазначених в п. 7.78.1-7.78.6. цього вироку.

8.79. Протокол огляду від 01.03.2017, складений детективом НАБУ ОСОБА_66 з додатками у вигляді роздрукування телефонних з`єднань (т. 15, а.с. 155-165), з якого вбачається, що детективом НАБУ ОСОБА_66 оглянуто оптичні диски, вилучені під час ТДРД в ПрАТ «Київстар», ТОВ «Лайфсел» та встановлено, що у період з 01.08.2015 по 02.11.2016 між номером НОМЕР_33, що належить ОСОБА_17 загалом відбулось 18 з`єднань з номерами, що належать ОСОБА_13 ( НОМЕР_34, НОМЕР_35 ) та 11 з`єднань із номером, що належить ОСОБА_22 ( НОМЕР_36 ), а також між номером НОМЕР_37, що використовувався ОСОБА_17 загалом відбулось 316 з`єднань з номерами, що використовувались ОСОБА_13 ( НОМЕР_34, НОМЕР_35, НОМЕР_38 ) та 20 з`єднань з номером, що використовувався ОСОБА_22 ( НОМЕР_36 ).

Також із досліджених даних убачається, що за указаний період перший зафіксований телефонний контакт між ОСОБА_13 та ОСОБА_17 відбувся 07.08.2015, подальші контакти відбувались в період з 25.08.2015 по квітень 2016 р., зокрема телефонні розмови у наступні дати та періоди: 03.09.2015, 21.09.2015, 07.10.2015, 12.10.2015; 09.03.2016-17.03.2016; 21.03.2015-31.03.2016.; 01.04.2016, 04.04.2016, 06.04.2016, 07.04.2016, 08.04.2016, 13.04.2016, 18.04.2016-25.04.2016.

8.80. Протокол огляду від 09.02.2017, складений детективом НАБУ ОСОБА_67, з додатками у вигляді роздрукування телефонних з`єднань (т. 15, а.с. 166-168), з якого вбачається, що детективом НАБУ ОСОБА_67 оглянуто оптичні диски, вилучені під час ТДРД в ПрАТ «МТС Україна» та встановлено, що у період з 01.08.2015 по 02.11.2016 наявні телефонні з`єднання між номерами мобільного зв`язку, що належать ОСОБА_17 та ОСОБА_22, починаючи з 23.03.2016 р. та включаючи наступні дати 24, 25, 27, 28, 29.03.2016; 19,20.04.2016; 11,12,14,15.10.2016.

8.81. Протокол ТДРД у володінні НАБУ (т. 16, а.с. 20), з додатком у вигляді опису вилучених документів (т. 16, а.с. 21-30) на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04.04.2017 (справа №760/6098/17) (т. 16, а.с. 18-19), за клопотанням детектива НАБУ ОСОБА_59 від 29.03.2017 (т. 16, а.с. 11-17), з якого вбачається, що у кримінальному провадженні №52017000000000206 отримано ТДРД до кримінального провадження №1201512011000591, в ході якого детективом НАБУ вилучено оригінали та копії документів, зазначених в описі (т. 16, а.с. 21-26), в тому числі, копії, зазначені в п. 8.82. цього вироку.

8.82. Копія договору зберігання зерна б/н від 10.08.2015 укладеного між ДПЧЗ (поклажодавець) та ТОВ «Вел-Авто-Транс» (зберігач) (т. 16, а.с. 27-28) з копією додатка №1 від 23.10.2015 (т. 16, а.с. 29), копія додатка №2 від 12.11.2015 (т. 16, а.с. 30), та копією додатка №22 (акт передачі-приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання) від 04.12.2015 (т. 16, а.с. 30-зворот) зі змісту яких вбачається наступні обставини:

- зберігач зобов`язується за плату прийняти на відповідальне зберігання сільськогосподарську продукцію (зернові та олійні культури), яка йому передається поклажодавцем, надавати послуги з доведення отриманої на зберігання продукції до показників згідно вимог нормативних документів та повернути поклажодавцеві продукцію в строки і на умовах, передбачених договором. (п. 1.1. договору);

- на зберігання передається наступна сільськогосподарська продукції урожаю 2015 року: 3000 т насіння соняшника, 1000 т пшениця. (п. 2.1. договору);

- термін зберігання продукції - до 31.12.2015 (п. 2.2.1. договору).

У подальшому, шляхом укладання додатку №2 від 12.11.2015 (т. 16, а.с. 30) сторони внесли зміни до п. 2.1. договору, визначивши, що на зберігання передається: 4 700 т соняшника, 1000 т пшениці, 3 000 т кукурудзи.

Зі змісту копії акта від 04.12.2015 (т. 16, а.с. 30-зворот) вбачається, що відповідно до договору б/н від 10.08.2015 поклажодавець передав, а зберігач прийняв: 4240,290 т насіння соняшника, 890,520 т пшениці, 2 888,340 т кукурудзи з платою за зберігання 16,5 грн. за тонну.

Усі зазначені документи від імені ТОВ «Вел-Авто-Транс» укладені ОСОБА_13 .

8.83. Протокол особистого обшуку від 16.01.2017 ОСОБА_17 (т. 5, а.с. 5), з якого вбачається, що 16.01.2017 детективом НАБУ проведено особистий обшук ОСОБА_17 у якого вилучено: мобільний телефон xiaomi (imei 1: НОМЕР_39, imei 2: НОМЕР_40 ), sim-картку «Київстар» ( НОМЕР_41 ), sim-картку «Лайф» (без номерів).

8.84. Протокол огляду речей від 28.02.2017 (т. 5, а.с. 40-43), з якого вбачається, що 28.02.2017 детективом НАБУ ОСОБА_67 за участю спеціаліста ОСОБА_68 оглянуто мобільний телефон xiaomi (imei 1: НОМЕР_39, imei 2: НОМЕР_40 ) з наявними у ньому sim-картами «Київстар» та «Лайф», що був вилучений у ОСОБА_17 16.01.2017. У результаті огляду встановлено, що ОСОБА_17 використовував наступні номери мобільного зв`язку: НОМЕР_37, НОМЕР_33 .

8.85. Висновок експерта від 07.12.2016 №1286/тдд (т. 8, а.с. 144-151), за результатами судово-почеркознавчої експертизи, проведеної експертом КНДКЦ МВС ОСОБА_69 на підставі постанови детектива НАБУ ОСОБА_59 від 26.10.2016 (т. 8, а.с. 136-138).

На клопотання експерта від 09.11.2016 (т. 8, а.с. 139-141) листами детектива НАБУ ОСОБА_59 від 26.10.2016 №0433-012/38106 (т. 8, а.с. 135), від 22.11.2016 №0433-012/41781 (т. 8, а.с. 141) до КНДКЦ МВС направлено матеріали кримінального провадження та додаткові матеріали для проведення дослідження.

Вартість проведення експертизи в сумі 3 572,37 грн. та передачу висновку детективу НАБУ, підтверджено: листом КНДКЦ МВС від 14.12.2016 та довідкою про витрати на проведення експертизи (т. 8, а.с. 142, 143).

У висновку експертом надано наступні висновки на поставлені питання:

1) Підпис від імені ОСОБА_13 у графі «позикодавець» Договору позики №08-03-16 від 08.03.2016 - виконано ОСОБА_13 ;

2) Підпис від імені ОСОБА_13 у графі «позикодавець» Акта прийому передачі від 10.03.2015 - виконано ОСОБА_13 ;

3) Підпис від імені ОСОБА_17 у графі «позичальник» Договору позики №08-03-16 від 08.03.2016 - виконано ОСОБА_17 ;

4) Підпис від імені ОСОБА_17 у графі «позичальник» Акта прийому передачі від 10.03.2015 - виконано ОСОБА_17 ;

5) Підпис від імені ОСОБА_17 у графі «покалажодавець» Договору зберігання №04/130 від 10.03.2016 - виконано ОСОБА_17 ;

6) Підпис від імені ОСОБА_17 у графі «позикодавець» Договору позики №22-03-16 від 22.03.2016 - виконано ОСОБА_17 ;

7) Підпис від імені ОСОБА_17 у графі «позикодавець» Акта прийому передачі від 23.03.2016 - виконано ОСОБА_17 ;

8) Підпис від імені ОСОБА_17 у графі «позикодавець» Акта прийому передачі від 29.03.2016 - виконано ОСОБА_17 ;

9) Підпис від імені ОСОБА_17 у графі «позикодавець» Акта прийому передачі від 20.04.2016 - виконано ОСОБА_17 .

8.85.1. Оцінка висновку експерта в сукупності з документами, що згадуються в ньому, надана в п. 7.29.1., 7.43.1, 7.44.4.

8.86. Висновок експерта від 11.11.2016 №1163/тдд (т. 12, а.с. 59-66), за результатами судово-почеркознавчої експертизи, проведеної експертом КНДКЦ МВС ОСОБА_70 на підставі постанови детектива НАБУ ОСОБА_59 від 15.09.2016 (т. 12, а.с. 54-56).

Листом детектива НАБУ ОСОБА_59 від 19.09.2016 №0433-012/32714 (копія) (т. 12, а.с. 51-53) до КНДКЦ МВС направлено матеріали кримінального провадження для проведення дослідження.

Вартість проведення експертизи в сумі 3 175,44 грн. та передачу висновку детективу НАБУ підтверджено: листом КНДКЦ МВС від 16.11.2016 та довідкою про витрати на проведення експертизи (т. 12, а.с. 57,58).

У висновку експертом зокрема надано наступні висновки на поставлені питання:

1) Підписи від імені ОСОБА_13 у договорі зберігання №04/271 від 06.08.2015, вилученому під час ТДРД у ККХП №2, у графі «поклажодавець»; договорі зберігання №04/271 від 06.08.2015, вилученому в ході проведення обшуку у ОСОБА_13, у графі «поклажодавець»; договорі зберігання №б/н від 10.08.2015, у графі «зберігач»; листі до ККХП №2 №5 від 06.08.2015, у графі «деректор ТОВ «ВЕЛ-АВТО-ТРАНС»; акті приймання-передачі від 06.08.2015, вилученому під час ТДРД у ККХП №2, у граф «сторона 3»; акті приймання-передачі від 06.08.2015, вилученому в ході проведення обшуку у ОСОБА_13 у графі «сторона 3» - виконані ОСОБА_13 ;

2) Підписи від імені ОСОБА_13 в дорученні від 20.02.2016 у графі «директор ТОВ «ВЕЛ-АВТО-ТРАНС»; листі до ККХП №2 від 10.03.2016 у графі «директор ТОВ «ВЕЛ-АВТО-ТРАНС», виконані ймовірно не ОСОБА_13, а іншою особою;

3) Підписи від імені ОСОБА_13 в додатковій угоді №04/23 від 12.01.2016 до договору зберігання №04/271 від 06.08.2015, вилученій під час ТДРД у ККХП №2, у графі «поклажодавець»; додатковій угоді №04/73 від 29.05.2016 до договору зберігання №04/271 від 06.08.2016, вилученому під час ТДРД у ККХП №2, у графі «поклажодавець» виконані, ймовірно, не ОСОБА_13, а іншою особою;

8.86.1. Оцінка висновку експерта в сукупності з документами, що згадуються в ньому, надана в п. 8.9.1., 8.17.1., 8.45.5.

8.86.2. Враховуючи, що на вирішення судово-почеркознавчої експертизи поставлено питання щодо виконання підписів ОСОБА_13 в 10 документах, а особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження (п. 2 цього вироку) в 6 документах, суд визнає неналежним висновок експертизи в частині, що стосується відповідей на запитання щодо виконання підписів особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження.

8.87. Висновок експерта від 31.10.2016 №14655/16-53 (т. 12, а.с. 74-77), за результатами судової товарознавчої експертизи, проведеної експертом КНДІСЕ МЮУ ОСОБА_71 на підставі постанови детектива НАБУ ОСОБА_72 від 20.09.2016 (т. 12, а.с. 70-77).

Листом детектива НАБУ ОСОБА_72 від 12.10.2016 №0433-022/36298 (копія) (т. 12, а.с. 69) до КНДІСЕ МЮУ направлено матеріали кримінального провадження для проведення дослідження.

Вартість проведення експертизи в сумі 2 752,50 грн. та передачу висновку детективу НАБУ підтверджено: листом КНДІСЕ МЮУ від 31.10.2016 та актом здачі-приймання висновку експерта №14655/16-53 від 31.10.2016 (т. 12, а.с. 72, 73).

У висновку експертом надано наступні відповіді на поставлені питання:

1) Ринкова вартість насіння пшениці на умовах поставки СРТ станом на 06.08.2015 складала:

- 5-го класу (без визначення сорту) та 5-го класу сорту «Литанівка» - 3150,00 грн. (три тисячі сто п`ятдесят грн.) за 1 тону;

- 368 613,00 грн. (триста шістдесят вісім тисяч шістсот тридцять грн. 00 коп.) за 117,02 тон пшениці 5-го класу (без визначення сорту);

6-го класу (без визначення сорту) та 6-го класу сорту «Литанівка» - 3 100,0 грн. (три тисячі сто грн.) за 1 тону;

393 452,00 грн. (триста дев`яносто три тисячі чотириста п`ятдесят дві грн. 00 коп.) за 126,92 тони пшениці 6-го класу (без визначення сорту);

2) Ринкова вартість насіння пшениці на умовах поставки EXW, станом на 06.08.2015 складала:

- 5-го і 6-го класу (без визначення сорту) та 5-го і 6-го класу сорту «Литанівка» - 3 074,00 грн. (три тисячі сімдесят чотири грн. 00 коп.) за 1 тону;

- 359 719,48 грн. (триста п`ятдесят дев`ять тисяч сімсот дев`ятнадцять грн. 48 коп.) за 117,02 тон пшениці 5-го класу (без визначення сорту);

- 390 152,08 грн. (триста дев`яносто тисяч сто п`ятдесят дві грн. 08 коп.) за 126,92 тони пшениці 6-го класу (без визначення сорту).

3) Визначити вартість однієї тони насіння пшениці без визначення сорту на класу станом на 06.08.2015 неможливо.

8.88. Копія висновку експерта від 30.01.2017 №5/7 (т. 15, а.с. 15-37), за результатами судової економічної експертизи, проведеної експертом УНДІСТСЕ СБУ ОСОБА_73 на підставі постанови детектива НАБУ ОСОБА_72 від 21.11.2016 (т. 15, а.с. 11-14).

Листами детектива НАБУ ОСОБА_72 від 22.11.2016 (копія) (т. 15, а.с. 8) та від 28.11.2016 №0433-290/42683 (копія) (т. 15, а.с. 9) до УНДІСТСЕ СБУ направлено матеріали кримінального провадження для проведення дослідження.

Вартість проведення експертизи в сумі 10 713,6 грн. та передачу висновку детективу НАБУ підтверджено: листом УНДІСТСЕ СБУ від 01.01.2017 та довідкою від 30.01.2017 (т. 15, а.с. 10).

У висновку експертом, у тому числі, надано наступні висновки на поставлені питання:

- у дослідницькій частині висновку по першому питанню, експертом установлено, що у 2015 р. ДПЧЗ зібрано урожай, що в т.ч. включає 3640,14 т озимої пшениці (із них: озима пшениця «Литанівка ІІ р.» - 220,55 т; озима пшениця «Литанівка І р.» - 746,28 т, решта, інших сортів) (т. 15, а.с. 20).

- по п`ятому питанню за наявності документів що надійшли на дослідження, 06.08.2015 право власності на зерно ДПЧЗ урожаю 2015 року в кількості 243,9 тон перейшло до ТОВ «Вел-Авто-Транс». Повернення зерна до ДПЧЗ в кількості 243,94 тон чи розрахунок за нього ТОВ «Вел-Авто-Транс» документально не підтверджується (т. 15, а.с. 36);

8.88.1. У судових дебатах, захисник обвинуваченого ОСОБА_17, адвокат ОСОБА_18 стверджувала, що у згаданому експертному висновку зроблено посилання на матеріали ревізії ДПЧЗ у 5 томах, що не надавались стороною обвинувачення до суду та не були предметом безпосереднього дослідження суду. Посилаючись на ч. 2 ст. 23 КПК України, захисник, зазначає, що не можуть бути доказами відомості, які не були предметом безпосереднього дослідження суду.

Захисник не ставить під сумнів та не заперечує обставини чи розрахунки, викладені у висновку експерта, а також не посилається на неповноту чи необґрунтованість висновків, не стверджує про недопустимість доказів, покладених в основу цього висновку внаслідок істотного порушення прав людини. Разом із тим, суд підкреслює, що відповідно до ст. 101 КПК, висновок експерта є самостійним джерелом доказів, тому відкидає у цій частині доводи захисника ОСОБА_18 .

8.88.2. Враховуючи, що на вирішення експертів цієї експертизи загалом поставлено 14 питань, суд визнає неналежним висновок експерта в частині відповіді на питання №2-4,6-14, а також на питання №1 в частині кількості зерна урожаю 2016 р.

9. Докази та доводи сторони захисту

9.1 Письмові докази, надані стороною захисту на підтвердження своєї позиції, що включають:

9.1.1. Протокол огляду від 08.07.2016, складений детективом НАБУ ОСОБА_74 (т.15, а.с. 144), з якого вбачається, що детективом було оглянуто DVD-R диск з серійним номером М-8XPR-QM1-522 вх 15200, який було вилучено 17.06.2016 під час ТДРД до інформації про телефонні з`єднання ПАТ «Київстар»;

9.1.2. Протокол огляду від 08.07.2016, складений детективом НАБУ ОСОБА_74 з додатком у вигляді роздрукування віднайденої інформації (т. 15, а.с. 149-154);

На зазначені докази сторона захисту обвинуваченого ОСОБА_17 посилається з метою доведення обставин незаконності затримання ОСОБА_17 16.01.2017 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК (т. 17, а.с. 219-222). У зазначеному клопотанні, захисник ОСОБА_75 стверджує, що ОСОБА_17 було затримано 16.01.2017 без законних підстав, визначених п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК, просить суд перевірити законність такого затримання та визнати його незаконним.

9.1.2.1. Надаючи оцінку зазначеному клопотанню, та доказам на які посилається сторона захисту, суд підкреслює, що питання оцінки законності затримання особи, здійснюється слідчим суддею на стадії досудового розслідування в порядку ст. 206 КПК, разом із тим, ч. 1 ст. 368 КПК визначено вичерпний перелік питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку. Оскільки прокурором не надано суду жодних доказів, вилучених під час затримання ОСОБА_17, питання щодо законності затримання, яке ставить сторона захисту обвинуваченого ОСОБА_17, не тягне за собою вирішення питань про допустимість доказів.

Аналізуючи зазначені норми КПК у їх взаємозв`язку, зважаючи на стадію заявлення клопотання про перевірку законності затримання та імперативні приписи ч. 1 ст. 368 КПК, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.

9.1.3. Копії попередніх договорів про надання права на експлуатацію фіксованих місць для паркування між ПП «Канівавто» та Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» від 23.11.2016 щодо зобов`язання у майбутньому укласти договір між цими підприємствами про експлуатацію ПП «Канівавто» фіксованих місць паркування (т. 18, а.с. 12-29).

За твердженням сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_17 зазначені копії договорів надаються захистом на спростування доводів сторони обвинувачення, що ПП «Канівавто» придбано ОСОБА_17 без мети ведення господарської діяльності.

9.1.3.1. Надаючи оцінку зазначеним доказам суд виходить із того, що наявність попередніх договорів ПП «Канівавто» із іншим підприємством уже після подій кримінального провадження, які укладені представником цього підприємства ОСОБА_76, самі по собі не спростовують висновки суду щодо мети його придбання обвинуваченим ОСОБА_17 та використання ПП «Канівавто» з метою вчинення правочину з майном, одержаним унаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, що не спростовує висновки суду, зроблені в п. 12.9. цього вироку.

9.2. У клопотанні захисника обвинуваченого ОСОБА_17 адвоката ОСОБА_18 про визнання доказів недопустимими від 22.11.2023 (т. 17, а.с. 223-228) захисник просить визнати недопустимими докази сторони обвинувачення, зібрані органами досудового розслідування у період з 24.09.2015 по 30.03.2017 у кримінальному провадженні, №12015120110000591 від 24.09.2015, копії яких у подальшому було виділено і долучено до кримінального провадження №№52017000000000206 в якості доказів. Клопотання обґрунтоване тим, що в період реєстрації кримінального правопорушення діяв кримінально-процесуальний закон, відповідно до якого (п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК) кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення можу бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191 КК. У подальшому, згадана норма була змінена, п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК виключено із 11.09.2019, проте на день реєстрації кримінального провадження, на день складання та вручення повідомлення про підозру ОСОБА_17 та ОСОБА_13, на день направлення обвинувального акта у кримінальному провадження до суду, дане кримінальне провадження було віднесено до проваджень у формі приватного обвинувачення, яке могло бути розпочате, лише на підставі заяви потерпілого. ДПЧЗ було долучене в якості потерпілого до кримінального провадження №52017000000000206 лише 30.03.2017 на підставі заяви ДПЧЗ та постанови детектива НАБУ ОСОБА_59 від 30.03.2017.

Зазначені обставини, на думку захисника ОСОБА_18 свідчать про порушення порядку внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і тягнуть за собою визнання доказів сторони обвинувачення, зібраних у період із 24.09.2015 по 30.03.2017 недопустимими. Аналогічні доводи захисником ОСОБА_18 наведено також під час виступу в судових дебатах.

9.2.1. Надаючи оцінку зазначеним доводам сторони захисту, суд підкреслює, що кримінальне провадження №52017000000000206, яке було виділено із кримінального провадження №12015120110000591, що було внесене до ЄРДР 24.09.2015 за попередньою кваліфікацією ч. 1 ст. 364 КК (т. 4, а.с. 63), що не є справою приватного обвинувачення.

Разом із тим, п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК у редакції на час внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, за №52017000000000206 та подальший рух цього кримінального провадження до внесення змін до КПК 11.09.2019, передбачав класифікацію провадження за ст. 191 КК як провадження у формі приватного обвинувачення за виключенням випадків, коли діяння вчиненого організованою групою, або шкода від якого завдана державним інтересам.

Як убачається із змісту статуту ДПЧЗ, наявного у матеріалах справи (т. 12, а.с. 25-32) Державне підприємство «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України, ідентифікаційний код - 00729913 має організаційну форму «Державне підприємство» (п. 1.1. статуту); ДПЧЗ є державним сільськогосподарським статутним суб`єктом підприємницької діяльності (п. 2.2. статуту); ДПЧЗ є державним підприємством, що діє на основі державної форми власності як самозайнятий суб`єкт господарювання (п. 3.1. статуту).

Таким чином, інкриміноване стороною обвинувачення ОСОБА_17 та ОСОБА_13 заподіяння шкоди ДПЧЗ, що є державним підприємством, відповідає визначенню «шкоди, завданої державним інтересам», наведеному у п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК (у редакції на час внесення відомостей до ЄРДР), а отже унесення відомостей в ЄРДР щодо кримінального провадження за №52017000000000206 здійснено у встановленому законом порядку, у зв`язку із чим, у задоволенні клопотання сторони захисту про визнання доказів недопустимими слід відмовити.

9.2.2. Висловлюючи аналогічні доводи та посилаючись на рішення Конституційного Суду України №3-рп/99, захисник ОСОБА_15 у судових дебатах послався на те, що державні інтереси, про які йдеться в статті 477 КПК, що розмежовує справи публічного і приватного обвинувачення, є публічними, і не охоплюють завдання шкоди державному підприємству. Відхиляючи цей довід, суд зазначає, що державне майно загалом існує в двох видах - нерозподілене (так звана «казна») та розподілене - закріплене за державними підприємствами, організаціями, установами. Так само як в інтересах будь-якої особи є збереження майна, належного такій особі, або її власним підприємствам, так само очевидно, що забезпечення збереження належного державі та державним підприємствам майна є державним інтересом.

9.3. Копії свідоцтв про народження ОСОБА_77 (2009 р.н.) та ОСОБА_78 (2007 р.н.), що є неповнолітніми дітьми ОСОБА_13 .

10. З метою оцінки вказаних доказів за ознаками належності, допустимості та достовірності, встановлення інших обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, а також вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, судом досліджено інші докази, зокрема, показання, процесуальні рішення, документи та інші матеріали що є допустимими та подані сторонами кримінального провадження:

10.1. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №52017000000000206 від 24.03.2015 (т. 1, а.с. 2-46) за обвинуваченням ОСОБА_13 у в чиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, ОСОБА_17 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, іншої особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження за її обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК, складений детективом НАБУ ОСОБА_62 та затверджений прокурором САП ОСОБА_11 29.06.2017.

10.2. Постанова в.о. генерального прокурора ОСОБА_79 від 25.05.2022 про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні №52017000000000206 (т. 3, а.с. 72-14), з якої вбачається, що у зазначеному кримінальному провадженні група прокурорів складається із наступних прокурорів САП: ОСОБА_80 ; ОСОБА_7, ОСОБА_81, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_11 .

10.3. Копія рапорту від 24.09.2015 старшого оперуповноваженого ОВС МВ№1 УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_84 (т. 4, а.с. 62), з якої вбачається, що ним отримано інформацію щодо неправомірних дій службових осіб ДПЧЗ, спрямованих на заволодіння врожаєм 2015 р.

10.4. Копія витягу із ЄРДР за №12015120110000591 від 24.09.2015 (т. 4, а.с. 63), з якого вбачається, що 24.09.2015 до реєстру внесено відомості за ч. 1 ст. 364 КК.

10.5. Копія доручення т.в.о. першого заступника начальника Бобринецького РВ УМВС України в Кіровоградській області від 24.09.2015 на проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015120110000591 від 24.09.2015 (т. 4, а.с. 64).

10.6. Копія повідомлення про початок досудового розслідування слідчого СВ Бобринецького РВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_85 від 24.09.2015 у кримінальному провадженні №12015120110000591 від 24.09.2015 (т. 4, а.с. 65).

10.7. Копія постанови прокурора Бобринецького району Кіровоградської обл. ОСОБА_86 про призначення процесуального прокурора від 25.09.2015 у кримінальному провадженні №12015120110000591 від 24.09.2015 (т. 4, а.с. 66).

10.8. Копія постанови прокурора Кіровоградської області ОСОБА_87 від 18.02.2016 про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12015120110000591 від 24.09.2015 іншому органу досудового розслідування (т. 4, а.с. 55), направленої листом №04/2/2-306-15 від 19.02.2016 (т. 4, а.с. 54), з якої вбачається, що здійснення досудового розслідування у цьому провадженні доручено УСБУ в Кіровоградській області.

10.9. Постанова від 19.02.2016 про призначення прокурора у кримінальному провадженні №12015120110000591 від 24.09.2015 (т. 4, а.с. 57) із повідомленням від 19.02.2016 про призначення прокурора у кримінальному провадженні №12015120110000591 від 24.09.2015 (т. 4, а.с. 56).

10.10. Копія повідомлення від 29.02.2016 №61СВ/346/нт про надходження до УСБУ в Кіровоградській області матеріалів кримінального провадження №12015120110000591 від 24.09.2015 (т. 4, а.с. 58).

10.11. Копія доручення заступника начальника слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_88 про проведення досудового розслідування від 26.02.2016 у кримінальному провадженні №22016120000000008 від 26.02.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК (т. 4, а.с. 41).

10.12. Копія листа в.о. заступника начальника слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_89 №61/СВ/277/нт від 26.02.2016 до начальника відділу КЗЕ УСБУ в Кіровоградській обл. про направлення витягу з кримінального провадження №22016120000000008, відомості про яке внесено до ЄРДР 26.02.2016 за ч. 3 ст. 191 КК (т. 4, а.с. 42);

10.13. Копія повідомлення прокурора про початок досудового розслідування від 26.02.2016 у кримінальному провадженні №22016120000000008 від 26.02.2016 (т. 4, а.с. 43).

10.14. Копія постанови про призначення прокурора у кримінальному провадженні №22016120000000008 від 26.02.2016 (т. 4, а.с. 45-46) із копією повідомлення від 26.02.2016 про призначення групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні (т. 4, а.с. 44).

10.15. Копія постанови про визначення підслідності від 29.02.2016 (т. 4, а.с. 48-49), направленої листом №04/4-1308-16 від 01.03.2016 (т. 4, а.с. 47), якою підслідність у кримінальному провадженні №22016120000000008 від 26.02.2016 визначено за УСБУ у Кіровоградській області.

10.16. Копія постанови від 11.03.2016 про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 11.03.2016 (т. 4, а.с. 60-61).

10.17. Копія постанови від 24.03.2016 про об`єднання матеріалів кримінального провадження за підписом прокурора Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_90 (т. 4, а.с. 51-52), направленої листом №04/4-1308-16 від 24.03.2016 (т. 4, а.с. 50), з якої вбачається, що прокурором прийнято рішення про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень №22016120000000008 від 26.02.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК та № 12015120110000591 від 24.09.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК, та присвоєно їм номер № 12015120110000591 від 24.09.2015.

10.18. Копія доручення про проведення досудового розслідування за підписом начальника слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_91 від 29.03.2016 у кримінальному провадженні №12015120110000591 від 24.09.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 364 КК (т. 4, а.с. 53).

10.19. Копія доповідної записки від 31.03.2016 детектива НАБУ ОСОБА_92 (т. 4, а.с. 30-31), зі змісту якого вбачається, що детектив НАБУ ОСОБА_93 повідомляє начальника третього підрозділу головного підрозділу детективів НАБУ про виявлення ним ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК.

10.20. Копія витягу з ЄРДР щодо реєстрації кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК за №5201000000000091 від 01.04.2016 (т. 4, а.с. 32).

10.21. Копія доручення про здійснення досудового розслідування від 01.04.2016 у кримінальному провадженні №5201000000000091 від 01.04.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК (т. 4, а.с. 33).

10.22. Копія постанови про призначення слідчої групи від 01.04.2016 у кримінальному провадженні №5201000000000091 від 01.04.2016 (т. 4, а.с. 34-35).

10.23. Копія повідомлення про початок досудового розслідування від 01.04.2016 у кримінальному провадженні №5201000000000091 від 01.04.2016 (т. 4, а.с. 36).

10.24. Копія повідомлення про визначення групи прокурорів від 01.04.2016 (т. 4, а.с. 37) та копія постанови про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №5201000000000091 від 01.04.2016 (т. 4, а.с. 38-39).

10.25. Копія постанови заступника Генерального прокурора України - керівника САП ОСОБА_94 про визначення підслідності у кримінальному провадженні від 24.05.2016 (т. 4, а.с. 40, 67), з якої вбачається, що у зв`язку із тим, що НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №5201000000000091 від 01.04.2016 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, щодо фактів, аналогічних провадженню №12015120110000591 від 24.09.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 364 КК, досудове розслідування в якому здійснює УСБУ в Кіровоградській області, керівником САП прийнято рішення про визначення підслідності у кримінальному провадженні №12015120110000591 від 24.09.2015 за НАБУ.

10.26. Копія постанови начальника третього відділу детективів головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_95 про визначення слідчої групи від 07.06.2016 у кримінальному провадженні №12015120110000591 від 24.09.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 364 КК (т. 4, а.с. 68).

10.27. Копія постанов від 19.07.2016, від 14.09.2016, від 20.09.2016 про визначення старшого слідчої групи та слідчих у кримінальному провадженні №12015120110000591 від 24.09.2015 (т. 4, а.с. 69-71).

10.28. Копія витягу з ЄРДР від 20.09.2016 у кримінальному провадженні №12015120110000591 від 24.09.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 5 ст. 191, ч. 1, 2 ст. 364 КК (т. 4, а.с. 72-73)

10.29. Копія повідомлення про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні від 09.11.2016 (т. 4, а.с. 74) разом з копією постанови про зміну групи прокурорів від 09.11.2016 (т. 4, а.с. 75-76).

10.30. Копія доповідної записки детектива НАБУ ОСОБА_96 від 16.12.2016 про виявлення ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209КК (т. 4, а.с. 77-78).

10.31. Витяг із ЄРДР від 19.12.2016 у кримінальному провадженні №52016000000000490 від 16.12.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209КК (т. 4, а.с. 79-80).

10.32. Повідомлення про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000490 від 16.12.2016 (т. 4, а.с. 71).

10.33. Постанова про визначення групи прокурорів від 16.12.2016 у кримінальному провадженні №52016000000000490 від 16.12.2016 (т. 4, а.с. 83-84) разом із повідомленням про визначення групи прокурорів у цьому провадженні (т. 4, а.с. 82).

10.34. Постанова прокурора САП ОСОБА_11 про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 12.01.2017 (т. 4, а.с. 85-86), з якої вбачається, що прокурором об`єднано матеріали кримінальних проваджень №52016000000000490 від 16.12.2016 та №12015120110000591 від 24.09.2015 із присвоєнням провадженню номеру №12015120110000591 від 24.09.2015.

10.35. Доповідна записка від 16.12.2016 №0433/35339-043-кп детектива НАБУ ОСОБА_96 (т. 4, а.с. 87), з якої вбачається, що детективом виявлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК.

10.36. Витяг з ЄРДР від 19.12.2016 у кримінальному провадженні №52016000000000491 від 16.12.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК (т. 4, а.с. 89-90).

10.37. Повідомлення про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000491 від 16.12.2016 (т. 4, а.с. 91).

10.38. Постанова про визначення групи прокурорів від 16.12.2016 у кримінальному провадженні №52016000000000491 від 16.12.2016 (т. 4, а.с. 93-94) разом із повідомленням про визначення групи прокурорів від 16.12.2016 (т. 4, а.с. 92).

10.39. Постанова прокурора САП ОСОБА_11 про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 12.01.2017 (т. 4, а.с. 95-96), якою прокурором об`єднано матеріали кримінальних проваджень №52016000000000491 від 16.12.2016 та №12015120110000591 від 24.09.2015 із присвоєнням провадженню номера №12015120110000591 від 24.09.2015.

10.40. Доповідна записка від 16.12.2016 №0433/35335-043-кп детектива НАБУ ОСОБА_96 (т. 4, а.с. 97-98), з якої вбачається, що детективом НАБУ ОСОБА_97 виявлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК.

10.41. Витяг з ЄРДР від 19.12.2016 у кримінальному провадженні №52016000000000492 від 16.12.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК (т. 4, а.с. 99-100).

10.42. Повідомлення про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000492 від 16.12.2016 (т. 4, а.с. 101).

10.43. Повідомлення про визначення групи прокурорів від 16.12.2016 у кримінальному провадженні №52016000000000492 від 16.12.2016 (т. 4, а.с. 102) з додатком у вигляді постанови про визначення групи прокурорів від 16.12.2016 (т. 4, а.с. 103-104).

10.44. Постанова прокурора САП ОСОБА_11 про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 12.01.2017 (т. 4, а.с. 105-106), з якої вбачається, що прокурором об`єднано матеріали кримінальних проваджень №52016000000000492 від 16.12.2016 та №12015120110000591 від 24.09.2015 із присвоєнням провадженню номеру №12015120110000591 від 24.09.2015.

10.45. Копія постанови від 12.01.2017 про визначення старшого слідчої групи та слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015120110000591 від 24.09.2015 (т. 4, а.с. 107-108).

10.46. Копія витягу з ЄРДР від 13.01.2017 у кримінальному провадженні №12015120110000591 від 24.09.2015 (т. 4, а.с. 109-114) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 364, ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 388, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2, 3 ст. 209, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 205 КК.

10.47. Копія постанови від 31.01.2017 про визначення старшого слідчої групи та слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування в кримінальному провадженні №12015120110000591 від 24.09.2015 (т. 4, а.с. 115).

10.48. Копія витягу з ЄРДР від 22.02.2017 у кримінальному провадженні №12015120110000591 від 24.09.2015 (т. 4, а.с. 109-114) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 364, ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 388, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2, 3 ст. 209, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 205 КК.

10.49. Копії повідомлень юридичних осіб, щодо яких можуть здійснюватись заходи кримінально-правового характеру від 22.02.2017 (т. 4, а.с. 120-122).

10.50. Копія постанови від 28.02.2017 про визначення старшого слідчої групи та слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування в кримінальному провадженні №12015120110000591 від 24.09.2015 (т. 4, а.с. 115).

10.51. Копія постанови керівника САП ОСОБА_94 від 10.03.2017 про продовження строків досудового розслідування (т. 4, а.с. 135-137), якою задоволено клопотання детектива НАБУ ОСОБА_72 (т. 4, а.с. 125-134) та продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження №12015120110000591 від 24.09.2015 до 12.07.2017.

10.52. Постанова прокурора САП ОСОБА_11 від 24.03.2017 про виділення матеріалів кримінального провадження з додатками у вигляді опису (т. 4, а.с. 1-22), з якої вбачається, що прокурором виділено із матеріалів кримінального провадження №12015120110000591 від 24.09.2015 кримінальні правопорушення за обвинуваченням: ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК, ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205 КК, особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК. Зазначеним матеріалам присвоєно номери №52017000000000206 від 24.03.2017 та №52017000000000207 від 24.03.2017.

10.53. Постанова прокурора САП ОСОБА_11 від 27.03.2017 про виділення матеріалів кримінального провадження з додатками у вигляді опису (т. 4, а.с. 23-25) про виділення із матеріалів кримінального провадження №12015120110000591 кримінального правопорушення за фактом вчинення особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК та присвоєння цьому провадженню №52017000000000211 від 27.03.2017.

10.54. Постанови прокурора САП ОСОБА_11 про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 24.03.2017 (т. 4, а.с. 26-27) та від 28.03.2017 (т. 4, а.с. 28-29) зі змісту яких вбачається, що прокурором об`єднано матеріали кримінальних проваджень №52017000000000206 від 24.03.2017, №52017000000000207 від 24.03.2017, №52017000000000211 від 27.03.2017 з присвоєнням провадженню номера №52017000000000206 від 24.03.2017 за підозрою ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК, ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205 КК, особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК.

10.55. Копія протоколу затримання ОСОБА_13 від 16.01.2017, складеного детективом НАБУ ОСОБА_98 (т. 4, а.с. 141-124) з копіями пам`яток про права та обов`язки ОСОБА_13 від 16.01.2017 (т. 4, а.с. 138-140, 141-145).

10.56. Копія повідомлення про підозру ОСОБА_13 від 16.01.2017 (т. 4, а.с. 146-164).

10.57. Ухвала Солом`янського районного суду м. Києва від 17.01.2017 №760/18756/16-к (т. 4, а.с. 172-174), якою частково задоволено клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_13 від 17.01.2017 (т. 4, а.с. 165-171). Із змісту ухвали вбачається, що судом застосовано до ОСОБА_13 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборони залишати місце свого проживання за адерсою: АДРЕСА_1 . Покладено на ОСОБА_13 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК: не відлучатись з місця свого проживання цілодобово; прибувати за першим викликом детектива, слідчого судді/суду, прокурора; за наявності, здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; утримуватись від спілкування із іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю. Строк дії ухвали до 16.03.2017.

10.58. Копія ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 13.03.2017 №760/17939/16-к про продовження строку дії обов`язків щодо ОСОБА_13 (т. 4, а.с. 182), якою частково задоволено клопотання прокурора САП ОСОБА_11 від 03.03.2017 (т. 4, а.с. 176-181). Зі змісту ухвали вбачається, що слідчим суддею продовжено на 60 днів строк дії запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_13, змінено його режим з цілодобової заборони залишати житло на заборону залишати його в нічний час з 22:00 до 07:00 наступної доби. Продовжено строк дії інших обов`язків. Строк дії ухвали до 10.05.2017.

10.59. Копія відповіді ДПЧЗ від 25.04.2016 з додатками у вигляді копій документів (т. 4, а.с. 184, 199-208) на запит детектива НАБУ в порядку ст. 93 КПК від 13.04.2016 (т. 4, а.с. 183).

10.60. Копії листів-відповідей Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України від 29.04.2016 №126/1 з додатками (т. 4, а.с. 209-218) та від 26.04.2016 №123 з додатками (т. 4, а.с. 219-229).

10.61. Протокол затримання ОСОБА_17 від 16.01.2017, складений детективом НАБУ ОСОБА_66 (т. 5, а.с. 4) з пам`яткою про права та обов`язки від 16.01.2017 (т. 5, а.с. 1-3);

10.62. Документи що підтверджують повноваження захисника ОСОБА_17 адвоката ОСОБА_16 (т. 5, а.с. 7-12), що включають: ордер від 16.01.2017, копію договору про правову допомогу від 16.01.2017 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

10.63. Заява ОСОБА_17 про відмову від захисника ОСОБА_99 та залучення адвоката ОСОБА_16 від 16.01.2016 (т. 5, а.с. 13).

10.64. Повідомлення про підозру ОСОБА_17 від 16.01.2017 з пам`яткою про процесуальні права та обов`язки (т. 5, а.с. 14-22).

10.65. Ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18.01.2017 №760/18756/16-к (т. 5, а.с. 29-31), якою частково задоволено клопотання детектива НАБУ про обрання ОСОБА_17 запобіжного заходу від 17.01.2017 (т. 5, а.с. 23-28). Зі змісту ухвали вбачається, що до ОСОБА_17 застосовано запобіжний захід - домашній арешт, із забороною залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, цілодобово. Покладено на ОСОБА_17 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК: не відлучатись з місця свого проживання цілодобово; прибувати за першим викликом детектива, слідчого судді/суду, прокурора; за наявності, здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; утримуватись від спілкування із іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю. Строк дії ухвали до 16.03.2017.

10.66. Лист детектива НАБУ ОСОБА_72 від 19.01.2017 №0433-192/2114 щодо направлення до виконання ухвали, зазначеної в п. 10.65. цього вироку (т. 5, а.с. 32).

10.67. Ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19.01.2017 по справі №760/18756/16-к (т. 5, а.с. 39), якою задоволено клопотання детектива НАБУ ОСОБА_59 від 17.01.2017 (т. 5, а.с. 33-38) та накладено арешт на майно, належне ОСОБА_17, що було вилучено у нього 16.01.2017, а саме: мобільний телефон Хiaomi (imei 1: НОМЕР_39, imei 2: НОМЕР_40 ), sim-картку «Київстар» ( НОМЕР_41 ), sim-картку «Лайф» (без номерів).

10.68. Постанова про приєднання матеріалів до кримінального провадження в якості речових доказів від 28.02.2017 (т. 5, а.с. 44).

10.69. Копія ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 14.03.2017 №760/17939/16-к про продовження строку дії обов`язків ОСОБА_17 (т. 5, а.с. 70), якою частково задоволено клопотання прокурора САП ОСОБА_11 від 03.03.2017 (т. 5, а.с. 65-69). Зі змісту ухвали вбачається, що слідчим суддею продовжено на 60 днів строк дії запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту ОСОБА_17, змінено його режим з цілодобової заборони залишати житло на заборону залишати його в нічний час з 22:00 до 07:00 наступної доби. Продовжено строк дії інших обов`язків. Строк дії ухвали до 11.05.2017.

10.70. Повідомлення про підозру ОСОБА_17 від 23.03.2017 з пам`яткою про процесуальні права (т. 5, а.с. 73-86).

10.71. Пам`ятка про процесуальні права підозрюваного ОСОБА_17 (т. 5, а.с. 87-90).

10.72. Докази, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_13 :

10.72.1. Копія вимоги детектива НАБУ ОСОБА_96 щодо наявності судимості в ОСОБА_13 від 06.12.2016 (т. 4, а.с. 175), з якої вбачається, що ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4 на час виконання запиту судимостей не має.

10.73. Докази, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_17 .

10.73.1. Копія паспорта ОСОБА_17 № НОМЕР_14 від 24.07.2008 (т. 1, а.с. 190-191, т. 5, а.с. 45-48)

10.73.2. Копія витягу з ЄДР щодо ФОП ОСОБА_17 ( НОМЕР_3 ) від 03.02.2017 (т. 5, а.с. 49-59);

10.73.3. Вимога детектива НАБУ ОСОБА_96 щодо наявності судимості в ОСОБА_17 від 25.10.2016 (т. 5, а.с. 60), з якої вбачається, що ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_5 на час виконання запиту судимостей не має.

10.73.4. Заява ОСОБА_17 від 14.02.2016 по передачу паспорта для виїзду за кордон детективу НАБУ ОСОБА_100 (т. 5, а.с. 61).

10.73.5. Лист Державної фіскальної служби від 22.02.2017 №2586/23-01-17-0214 (т. 5, а.с. 63) на запит детектива НАБУ від 03.02.2017 №0433-183/4253 (т. 5, а.с. 62), з якого вбачається, що ФОП ОСОБА_17 з 22.02.2017 має стан 11 (припинено, але не знято з обліку).

10.73.6. Вимога детектива НАБУ ОСОБА_96 щодо наявності судимості в ОСОБА_17 від 30.01.2017 (т. 5, а.с. 64), з якої вбачається, що до ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_5 на час виконання запиту, застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту до 16.03.2017.

10.74. Протокол від 24.10.2016 огляду документів, вилучених під час ТДРД у володінні ПП «Канівавто» (т. 8, а.с. 132);

10.75. Постанова детектива НАБУ ОСОБА_49 від 24.10.2016 про визнання речовими доказами (т. 8, а.с. 134) якою визнано речовими доказами документи вилучені під час ТДРД у володінні ПП «Канівавто» 17.06.2016.

10.76. Протокол огляду предметів від 11.05.2016, складений старшим слідчим УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_101 (т. 12, а.с. 97-98).

10.77. Протокол огляду від 31.05.2016, складений детективом НАБУ ОСОБА_74 (т. 12, а.с. 99-100) щодо огляду предметів, вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_13 ;

10.78. Постанова старшого слідчого УСБУ в Кіровоградській обл. ОСОБА_102 про визнання предметів і документів речовими доказами від 11.05.2016 (т. 12, а.с. 101);

10.80. Протокол огляду від 31.05.2016, складений детективом НАБУ ОСОБА_74 (т. 12, а.с. 102-103).

10.81. Протокол огляду речей і документів від 04.03.2017 (т. 10, а.с. 178-180)

10.82. Постанова заступника Генерального прокурора України - керівника САП ОСОБА_103 про визначення групи прокурорів від 24.03.2017 у кримінальному провадженні №52017000000000207 (т. 16, а.с. 1-2);

10.83. Постанова заступника Генерального прокурора України - керівника САП ОСОБА_103 про визначення групи прокурорів від 24.03.2017 у кримінальному провадженні №52017000000000206 (т. 16, а.с. 3-4);

10.84. Постанова заступника Генерального прокурора України - керівника САП ОСОБА_103 про визначення групи прокурорів від 24.03.2017 у кримінальному провадженні №52017000000000211 (т. 16, а.с. 5-6);

10.85. Постанова прокурора САП ОСОБА_11 про віднесення кримінального провадження №№52017000000000206 до підслідності детективів НАБУ від 27.03.2017 (т. 16, а.с. 7-8);

10.86. Постанова заступника Генерального прокурора України - керівника САП ОСОБА_103 від 27.03.2017 про доручення здійснення досудового розслідування у кримінальному провадження №52017000000000206 детективам НАБУ (т. 16, а.с. 9-10).

10.87. Постанова керівника САП ОСОБА_104 від 21.04.2024 про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні (т. 18, а.с. 180).

10.88. Докази мобілізації до лав ЗСУ ОСОБА_17 та проходження ним військової служби: копія довідки військової частини НОМЕР_1 від 06.06.2023 №3860 (т. 17, а.с. 81) та лист ІНФОРМАЦІЯ_6 від 14.06.2023 №6/14/1854 (т. 17, а.с. 88), із змісту яких вбачається, що обвинувачений ОСОБА_17 призваний на військову службу під час мобілізації та проходить службу в військовій частині НОМЕР_1 .

10.89. Показання свідка ОСОБА_105 . Під час допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_106 надала наступні показання:

З 2012 року свідок працювала бухгалтером центральної бухгалтерії ДПЧЗ, де до її обов`язків входило складання звітів, ведення рахунків, виписування податкових накладних. Окрім свідка, в бухгалтерії працювало ще два бухгалтери: ОСОБА_107 та ОСОБА_108 .

Про існування будь-яких договорів між ДПЧЗ та ТОВ «Вел-Авто-Транс» чи товаро- супровідних документів від цього товариства, свідку невідомо.

ДПЧЗ на балансі мало велику рогату худобу, проте її кількість свідку не відома, вона не відповідала за цю частину обліку.

Заробітну плату на підприємстві отримували з каси, а не на банківську картку. На підприємстві були затримки із виплатою заробітної плати, однак свідок точно не пам`ятає період.

11. Докази, які суд не враховує при ухваленні вироку, та мотиви їх неврахування.

11.1. Суд відповідно до ст. 89, 91, 99 КПК визнає неналежними наступні докази, сторони обвинувачення, оскільки вони не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні:

- Показання свідка ОСОБА_109 . Під час допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_110 надав наступні показання:

Свідок зареєстрований як фізична особа-підприємець, що надає послуги внутрішніх перевезень сипучих і зернових культур. Послуги надає на підставі договору транспортного перевезення.

Щодо перевезення зерна з ККХП №2 у 2016 р. свідок повідомив, що оскільки пройшло досить багато часу, то він уже не пам`ятає подробиць, але із копій накладних на перевезення, що у нього збереглись, пригадує, що водій, який у нього працював, перевозив у 2016 р. зерно з ККХП №2 до Миколаєва. Замовником перевезення було ТОВ «Ексім-Глобал». За яких саме обставин та коли укладався договір із цим товариством, - свідок не пригадує, договір не зберігся. Перевезення виконував водій на прізвище ОСОБА_111, який працював близько року.

ОСОБА_22, ОСОБА_112, ОСОБА_17 свідку не знайомі;

- Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 27.10.2016 №760/17939/16-к (т. 7, а.с. 5-7), якою задоволено клопотання детектива НАБУ ОСОБА_72 про надання ТДРД до матеріалів реєстраційної справи (т. 7, а.с. 1-4);

- Лист детектива НАБУ ОСОБА_113 від 02.11.2016 (т. 7, а.с. 8);

- Лист Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради від 11.11.2016 (т. 7, а.с. 9);

- Відповідь ФОП ОСОБА_114 від 11.10.2016 №147/29056-04 з додатками у вигляді копій документів (т. 10, а.с. 2-7), надана у відповідь на запит детектива НАБУ ОСОБА_49 (т. 10, а.с. 1);

Зі змісту відповіді та наданих копій документів вбачається, що ФОП ОСОБА_110 надавав послуги транспортних перевезень вантажу ТОВ «Ексім Глобал» від 26.02.2016, а саме, автомобілем д.н.з. НОМЕР_17, причеп НОМЕР_18, який 23.03.2016 на підставі ТТН №144067 доставив вантаж пшениці з пункту навантаження ККХП №2 від вантажовідправника ПП «Ярун» на адресу ТОВ «Ексім Глобал»;

- Відповідь ТОВ «Ексім Глобал» з додатками, копіями документів (т. 10, а.с. 10-18) надану на запит детектива НАБУ ОСОБА_49 у порядку ст. 93 КПК від 10.11.2016 №10/11/1-2016 (т. 10, а.с. 8-9). Зі змісту зазначеної відповіді вбачається, що ТОВ «Ексім Глобал» придбало у ПП «Ярун» пшеницю та висівки для їх подальшої переробки на ПАТ «Миколаївський КХП»;

- Протокол ТДРД у володінні ТОВ «Ексім Глобал» від 14.12.2016 (т. 10, а.с. 24), з додатками у вигляді опису вилучених документів (т. 10, а.с. 25-27) на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14.11.2016 (справа №760/15441/16-к) (т. 10, а.с. 22-23), за клопотанням детектива НАБУ ОСОБА_49 (т. 10, а.с. 19-21), з яких вбачається, що вилучено документи та копії (т. 10, а.с. 28-166);

- Лист ДП «Держреєстри України» від 12.10.2016 №348 (т. 11, а.с. 56) на запит детектива НАБУ від 05.10.2016 (т. 11, а.с. 55);

- Протокол огляду аналітично-інформаційної системи «Податковий блок» щодо ПП «Ярун» від 13.10.2016 (т. 11, а.с. 64-66), зі змісту якого вбачається, що ПП «Ярун» має відкриті банківські рахунки у наступних фінансових установах: «ПриватБанк» Кіровоградське РУ; ПАТ КБ «Надра», Казначейство України, ПАТ «ПУМБ»;

- Договір банківського рахунку № НОМЕР_42 від 19.12.2014 (т. 11, а.с. 82) та супутні договори банківських послуг (т. 11, а.с. 77-81,83-92), з яких вбачається, що банківське обслуговування ПП «Ярун» здійснював ПАТ «ПУМБ»;

- Виписка по особовому рахунку ПП «Ярун» у ПАТ «ПУМБ» за період з 01.01.2015 по 07.11.2016 (т. 11, а.с. 124-150);

- Протокол огляду єдиного реєстру податкових накладних щодо ПП «Ярун» від 13.10.2016, складений детективом НАБУ ОСОБА_67 (т. 11, а.с. 176-187), з якого вбачається, що в результаті огляду, детективом установлено, що ПП «Ярун» у період з 26.02.2016 по 08.04.2016 реалізовувало пшеницю різної класності на користь ТОВ «Ексім глобал»;

- Протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 17.02.2017 (т. 15, а.с. 62-69) з додатками у вигляді DVD-R дисків (т. 15, а.с. 70-73) здійснений на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 13.12.2016 №01-21176т/НСД (т. 15, а.с. 59-61) якою задоволено клопотання детектива НАБУ ОСОБА_59 від 07.12.2016 (т. 15, а.с. 55-58);

- Лист ДФС від 17.01.2017 №696/5/99.99.08-02-2016 з додатками (т. 15, а.с. 75-80) у відповідь на запит детектива НАБУ ОСОБА_115 в порядку ст. 93 КПК від 06.07.2017 №0433-186/542 (т. 15, а.с. 74);

- Документи, що стосуються особи обвинуваченого, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження (т. 5, а.с. 91-289);

- Лист Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області від 03.03.2017 №01-30/791 (т. 5, а.с. 72) на запит детектива НАБУ №0433-128/7852 від 01.03.2017 (т. 5, а.с. 71).

- Інші докази, крім зазначених в п. 7-10 цього вироку.

12. Мотиви і висновки суду

Вирішуючи питання про те чи вчинили обвинувачені кримінальні правопорушення, в яких вони обвинувачуються, суд ставить перед собою такі питання:

12.1. Чи заволоділа ОСОБА_13 чужим майном на користь ТОВ «Вел-Авто-Транс»?

Судом установлено, що ОСОБА_13 вчинила наступні дії:

06.08.2015 для заволодіння зерном, належним ДПЧЗ, що зберігалось на ККХП №2, ОСОБА_13 уже через 3 дні після того, як зерно було перевезене до ККХП №2, від імені ТОВ «Вел-Авто-Транс» уклала договір зберігання №04/271 від 06.08.2015 з ККХП №2. Відповідно до зазначеного договору ТОВ «Вел-Авто-Транс» (поклажодавець) зобов`язується передати, а ККХП №2 (зерновий склад) зобов`язується прийняти на відповідальне зберігання зернові і олійні культури та зберігати майно до 01.07.2016.

06.08.2015 для надання видимості законності передачі зерна, належного ДПЧЗ, на користь ТОВ «Вел-Авто-Транс», уклала та підписала: Договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №7 від 06.08.2015, укладений між ДПЧЗ (постачальник) та ТОВ «Вел-Авто-Транс» (покупець) (т. 12, а.с. 90-91) та тристоронній акт приймання-передачі від 06.08.2015 (т. 8, а.с. 18, т. 12, а.с. 92), укладений ДПЧЗ, ТОВ «Вел-Авто-Транс» та ККХП №2, відповідно до яких, ДПЧЗ передає на користь ТОВ «ВЕЛ-АВТО-ТРАНС»: зерно пшениці 5-го кл. врожаю 2015 р. в кількості 117,02 т. та зерно пшениці 6-го кл. врожаю 2015 р. в кількості 126,92 т., що зберігається у ККХП №2.

На підставі зазначених договору від 06.08.2015 та акта від 06.08.2015, ККХП №2 видано наказ №41 від 06.08.2015 (т. 8, а.с. 19), відповідно до якого, право власності на 117,02 т. пшениці 5-го кл, та 126,92 т., пшениці 6-го кл. перейшло від ДПЧЗ до ТОВ «Вел-Авто-Транс».

На виконання зазначених операцій ККХП №2 видано складські квитанції: серія АХ №749985 №392 від 06.08.2015 (т. 8, а.с. 21, 82) та серія АХ №749986 №393 від 06.08.2015 (т. 8, а.с. 22, 83), якими посвідчено право власності на 117,02 т. пшениці 5-го кл, та 126,92 т., пшениці 6-го кл. за ТОВ «Вел-Авто-Транс».

Зазначені обставини з переоформлення зерна пшениці урожаю 2015 р., що зберігалось у ККХП №2 у кількості 117,02 т. пшениці 5-го кл, та 126,92 т., пшениці 6-го кл. з власності ДПЧЗ на користь ТОВ «Вел-Авто-Транс» підтверджуються також: копією книги складських квитанцій ККХП №2 (т. 8, а.с. 34-35), копією журналу надходження-відпуску зерна ККХП №2 (т. 8, а.с. 36-37), листом ДП «Держреєстри від 01.08.2016 №276 (т. 11, а.с. 51-52).

Таким чином ОСОБА_13 06.08.2015 заволоділа на користь ТОВ «Вел-Авто-Транс» зерном пшениці 5-го кл. врожаю 2015 р. в кількості 117,02 т. та зерном пшениці 6-го кл. врожаю 2015 р. в кількості 126,92 т., що належало ДПЧЗ.

12.2. Чи було чужим майно, яким заволоділа ОСОБА_13 .?

Судом установлено, що між ДПЧЗ та ККХП №2 було укладено договір №04/261 від 24.07.2015 (т. 8, а.с. 66-69, т. 12, а.с. 32-35), відповідно до умов якого, ДПЧЗ (поклажодавець) зобов`язується передати, а ККХП №2 (зерновий склад), зобов`язується прийняти на відповідальне зберігання зернові і олійні культури: пшеницю, ячмінь, соняшник та кукурудзу, в подальшому «майно», довести його до діючих нормативних кондицій у відповідності з умовами укладеного договору та зберігати майно до 01.07.2016 з подальшим його відвантаженням від імені та за рахунок поклажодавця.

На підставі ТТН №179741 від 30.07.2015 (т. 8, а.с. 75), №0010447 від 26.07.2015 (т. 8, а.с. 76), №0010448 від 26.07.2015 (т. 8, а.с. 77), №0010445 від 25.07.2015 (т. 8, а.с. 78), №0010446 від 25.07.2015 (т. 8, а.с. 79), №179662 від 27.07.2015 (т. 8, а.с. 80), №179661 від 27.07.2015 (т. 8, а.с. 81) на виконання договору зберігання №04/261 від 24.07.2015 (т. 8, а.с. 66-69, т. 12, а.с. 32-35) та накладних: № 41 від 27.07.2015 (т. 12, а.с. 36); №42 від 27.07.2015 (т. 12, а.с. 37); №43 від 27.07.2015 (т. 12, а.с. 38); №44 від 29.07.2015 (т. 12, а.с. 39); №45 від 29.07.2015 (т. 12, а.с. 40); №46 від 30.07.2015 (т. 12, а.с. 41); №47 від 30.07.2015 (т. 12, а.с. 42); №25 від 25.07.2015 (т. 12, а.с. 43); №26 від 25.07.2015 (т. 12, а.с. 44); №33 від 26.07.2015 (т. 12, а.с. 45); №34 від 26.07.2015 (т. 12, а.с. 46); №37 від 27.07.2015 (т. 12, а.с. 47); №38 від 27.07.2015 (т. 12, а.с. 48); №39 від 27.07.2015 (т. 12, а.с. 49); №40 від 29.07.2015 (т. 12, а.с. 50) ДПЧЗ було передано до ККХП №2 зерно озимої пшениці урожаю 2015 р.

Зазначене зерно було прийняте ККХП №2 на підставі наступних складських квитанцій на зерно у такому обсязі:

- складська квитанція №314 від 27.07.2015 (серія АХ №922924) (т. 8, а.с. 71), за якою ККХП №2 отримано для зберігання пшеницю 6-го кл. у кількості 66,110 т. (фізична вага), що становить 64,90 т. залікової ваги;

- складська квитанція №323 від 28.07.2015 (серія АХ №922933) (т. 8, а.с. 72), за якою ККХП №2 отримано для зберігання пшеницю 6-го кл. у кількості 62,060 т. (фізична вага), що становить 62,060 т. залікової ваги.

- складська квитанція №328 від 29.07.2015 (серія АХ №922938) (т. 8, а.с. 73), за якою ККХП №2 отримано для зберігання пшеницю 5-го кл. у кількості 87,00 т. (фізична вага), що становить 86,00 т. залікової ваги.

- складська квитанція №362 від 03.08.2015 (серія АХ №922972) (т. 8, а.с. 74), за якою ККХП №2 отримано для зберігання пшеницю 5-го кл. у кількості 31,420 т (фізична вага), що становить 31,050 т залікової ваги.

Таким чином, судом установлено, що належне ДПЧЗ зерно пшениці урожаю 2015 р. сорту «Литанівка» у кількості: пшениці 6-го кл. 128,17 т фізичної ваги (126,15 т залікової ваги), пшениці 5-го кл. - 118,42 т фізичної ваги (117,05 т залікової ваги) з 03.08.2015 зберігалось на ККХП №2.

Відповідно до відміток у графі «Примітки» складських квитанцій №392 від 06.08.2015 (серія АХ №749985), №393 від 06.08.2015 (серія АХ №749986) (т. 8, а.с. 20, 22) зерно, власність на яке оформлено за ТОВ «Вел-Авто-Транс», було переоформлено від ДПЧЗ.

Отже, зерно, яким заволоділа ОСОБА_13 на користь ТОВ «Вел-Авто-Транс», належало ДПЧЗ, а отже було чужим майном для ОСОБА_13 .

12.3. Чи була ОСОБА_13 службовою особою? Чи було заволодіння майном вчинене шляхом зловживання службовим становищем?

Відповідно до протоколу №2 загальних зборів учасників ТОВ «Вел-Авто-Транс» від 29.01.2014 (т. 7, а.с. 29-30), ОСОБА_13 призначена директором ТОВ «Вел-Авто-Транс», а отже відповідно до ст. 18 КК є службовою особою.

Згідно з абз. 3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем полягає в незаконному оберненні чужого майна на свою користь або на користь інших осіб з використанням службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби.

З огляду на таке, суду належить перевірити: (1) чи використала ОСОБА_13 для заволодіння майном своє службове становище, і (2) чи було воно використане всупереч інтересам служби.

Захисник ОСОБА_15, виступаючи в судових дебатах, наголошував на відсутності в ОСОБА_13 правомочностей щодо майна ДПЧЗ, оскільки вона не була посадовою особою цього підприємства, майно не було їй ввірено.

Відхиляючи цей довід, суд зазначає, що диспозицією ст. 191 КК охоплюється декілька складів кримінального правопорушення, зокрема, привласнення, розтрата, та заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем.

Згідно з абз. 2 п. 23 згаданої постанови Пленуму ввірене винній особі майно та майно, що перебувало в віданні особи, щодо якого вона здійснює право розпорядження, - є предметом складів злочину привласнення й розтрати. Згідно ж із абз. 3 п. 23 згаданої постанови (як уже зазначалось), заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем полягає в незаконному оберненні чужого майна на свою користь або на користь інших осіб з використанням службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби.

Таким чином, наявність у службової особи щодо розпорядження ввіреним їй майном не стосується такого складу злочину як заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем.

Вирішуючи сформульовані вище питання, суд виходить зі встановленого вище факту того, що в цій справі способом заволодіння майном (вилучення майна із державної власності) було укладення двостороннього правочину - господарського договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №7 від 06.08.2015 між ДПЧЗ (постачальник) та ТОВ «Вел-Авто-Транс» (покупець) (т. 12, а.с. 90-91) та тристороннього акта приймання-передачі від 06.08.2015 (т. 8, а.с. 18, т. 12, а.с. 92) між ДПЧЗ, ТОВ «Вел-Авто-Транс» та ККХП №2 без наміру здійснення оплати за відповідне майно.

Згадані договір та акт зі сторони покупця уклала службова особа - ОСОБА_13 ; укладення їх належало до адміністративно-господарських повноважень ОСОБА_13 як директора - службової особи ТОВ «Вел-Авто-Транс». Отже, для заволодіння майном ОСОБА_13 використала своє службове становище.

Судом установлено, що внаслідок підписання ОСОБА_13 цих документів, ТОВ «Вел-Авто-Транс» заволоділо майном, належним ДПЧЗ, чим цьому державному підприємству завдані збитки. Оскільки підписання ОСОБА_13 відповідних правочинів було спрямовано на незаконне заволодіння майном державного підприємства, це не є і не може бути законним інтересом ОСОБА_13 або ТОВ «Вел-Авто-Транс». А отже, вказані правочини вчинені нею всупереч інтересам служби.

Таким чином, ОСОБА_13 вчинила заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем.

12.4. Чи було заволодіння майном учиненим в особливо великих розмірах?

Виходячи із висновків, зроблених судом у п. 12.2. цього вироку, суд уважає доведеним той факт, що ОСОБА_13 заволоділа зерном пшениці урожаю 2015 р., належним ДПЧЗ, у кількості 117,02 т. пшениці 5-го кл, та 126,92 т., пшениці 6-го кл., яке є закінченим злочином, передбаченим ч. 5 ст. 191 КК, з моменту, коли право власності на це зерно було оформлено на ТОВ «Вел-Авто-Транс» - тобто з 08.06.2015.

Згідно п. 4 примітки до ст. 185 КК у статті 191 цього Кодексу вчиненим в особливо великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення (злочину).

Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового Кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян для цілей кваліфікації кримінальних правопорушень, для цих цілей сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п. 169.1.1 цього Кодексу для відповідного року.

Згідно з п. 169.1.1. Податкового Кодексу України (в редакції, чинній станом на 08.06.2015) податкова соціальна пільга установлюється у розмірі, що дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2015 рік» від 28.12.2014 №80-VIII, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2015 р. становив 1218 грн., а отже 50% від цієї суми, становить - 609 грн.

Таким чином, для цілей ч. 5 ст. 191 КК станом на 08.06.2015 р. особливо великими розмірами привласнення майна є здійснення такого привласнення на суму рівну або більшу 365 400 грн. (609 грн. ? 600= 365 400).

Як убачається із змісту висновку судової товарознавчої експертизи від 31.10.2016 №14655/16-53 (т. 12, а.с.74-77) ринкова вартість поставки становить:

- на умовах CPT «Інкотермс» (постачальник фінансує доставку): 117,02 т пшениці 5-го кл. становить 368 613,00 грн., а 126,92 т пшениці 6-го кл. становить 393 452,00 грн., що сумарно складає 762 065,00 грн.;

- на умовах EXW «Інкотермс» (право власності на товар переходить до покупця на складі постачальника): 117,02 т пшениці 5-го кл становить 359 719,48 грн., а 126,92 т пшениці 6-го кл. становить 390 152,08 грн, що сумарно складає 749 871,56 грн.

Таким чином, незалежно від вибору контрактної форми поставки, вартість 117,02 т пшениці 5-го кл. та 126,92 т пшениці 6-го кл., якими заволоділа ОСОБА_13, складає більше аніж 365 400,00 грн. що свідчить, про те, що ОСОБА_13 учинено заволодіння майном ДПЧЗ в особливо великих розмірах.

У судових дебатах, захисник ОСОБА_18 посилалась на неповноту й необґрунтованість висновку експерта, із огляду на те, що експерту не надавався такий предмет дослідження як зернові культури, що відповідно до відомостей на с. 3 висновку є предметом дослідження. Разом із тим, посилаючись на п. 1.5. «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №52/5, захисник ОСОБА_18 зазначила, що експерту можуть бути поставлені питання щодо вартості відсутнього товару, проте, у таких випадках у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначається про відсутність об`єкта та вказуються матеріали справи, на підставі яких повинна проводитись експертиза (рахунки, товарно-транспортні накладні, описи в позовних заявах, протоколах допиту потерпілих тощо). На думку захисника, наведених документів, експерту не надавалось, а було надано лише документи, зазначені на с. 3 висновку.

Оцінюючи у цій частині доводи захисту, суд відкидає їх у зв`язку із тим, що предметом товарознавчого дослідження є зерно (насіння) пшениці, що є річчю, визначеною родовими ознаками, тому суд критично відноситься до можливості дослідження експертом саме того зерна, яке було вивезено із ДПЧЗ. Окрім того, за встановленими обставинами справи, відповідне зерно було вивезено з зернового складу внаслідок продажу його ОСОБА_17 .

Також суд підкреслює, що твердження захисника про те, що експерту для проведення дослідження було надано копії документів усього на 19 аркушах, спростовується змістом самого висновку експерта, де на аркуші 1 зазначено, що для дослідження надано матеріали кримінального провадження на 52 аркушах та додаткові матеріали на 19 аркушах.

12.5. Чи характеризуються дії ОСОБА_13 прямим умислом, корисливим мотивом та метою незаконного збагачення?

Вирішуючи це питання, суд ураховує встановлені ним у п. 12.2.-12.4. цього вироку обставини, а також наступне:

1) З метою заволодіння зерном, належним ДПЧЗ, ОСОБА_13 використане раніше створене нею ТОВ «Вел-Авто-Транс», що було зареєстроване 29.01.2014 р., єдиним учасником і керівником якого була ОСОБА_13 (т. 7, а.с. 31-48, 93-94);

2) 06.08.2015 для заволодіння зерном, належним ДПЧЗ, що зберігалось на ККХП №2, ОСОБА_13 уже через 3 дні після того, як це зерно було перевезене до ККХП №2, від імені ТОВ «Вел-Авто-Транс» уклала договір зберігання №04/271 від 06.08.2015 з ККХП №2;

3) цього ж дня, 06.08.2015, від імені ТОВ «Вел-Авто-Транс» ОСОБА_13 підписала лист №5 на адресу ККХП №2 (т. 8, а.с. 24), яким повідомила, що не заперечує проти переоформлення права власності на 117,02 т. пшениці 5-го кл., та 126,92 т., пшениці 6-го кл. на користь ТОВ «Вел-Авто-Транс».

Укладення та підписання договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 06.08.2015 про купівлю пшениці 5-го кл. в кількості 117,02 т та зерна пшениці 6-го кл. в кількості 126,92 т на загальну суму 731 820 грн., акта приймання-передачі від 06.08.2015 про переоформлення вказаної кількості зерна на ТОВ «Вел-Авто-Транс» були спрямовані на заволодіння урожаєм пшениці ДПЧЗ 2015 р., без здійснення оплати за нього, адже в подальшому, після заволодіння указаним зерном, 10.08.2015 ТОВ «Вел-Авто-Транс» в особі ОСОБА_13 укладено з ДПЧЗ договір зберігання зерна без номеру (т. 16, а.с. 27-28). В п. 2.1. цього договору передбачено, що ДПЧЗ передає на відповідальне зберігання ТОВ «Вел-Авто-Транс» сільськогосподарську продукцію врожаю 2015 року, в тому числі пшеницю в кількості 1000 т. Невдовзі, 23.10.2015 до вказаного договору ОСОБА_13 було складено акт приймання-передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 23.10.2015, до якого внесено завідомо неправдиві відомості про те, що ДПЧЗ передало, а ТОВ «Вел-Авто-Транс» отримало на відповідальне зберігання 243,94 т (або 243940 кг) пшениці, що відповідає кількості зерна пшениці, якою заволоділа ОСОБА_13 06.08.2015 на користь ТОВ «Вел-Авто-Транс», хоча в дійсності така кількість зерна на зберігання не передавалась.

Ще через деякий час право власності на зерно, яким заволоділа ОСОБА_13, було безоплатно переоформлено нею від ТОВ «Вел-Авто-Транс» на ПП «Канівавто», а у подальшому реалізовано за готівку, зазначене зерно в господарській діяльності ТОВ «Вел-Авто-Транс» не використовувало. (п. 12.7. цього вироку).

Тому суд уважає, що ОСОБА_13 при укладенні договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 06.08.2015 про купівлю пшениці 5-го кл. в кількості 117,02 т та зерна пшениці 6-го кл. в кількості 126,92 т на загальну суму 731 820 грн., акта приймання-передачі від 06.08.2015 про переоформлення вказаної кількості зерна на ТОВ «Вел-Авто-Транс»: 1) мала намір заволодіти зерном урожаю 2015 р., належним ДПЧЗ, шляхом переоформлення на ТОВ «Вел-Авто-Транс» без наміру сплати будь-яких коштів; 2) передбачала й розуміла, що безоплатне переоформлення пшениці урожаю 2015 р. від ДПЧЗ на користь ТОВ «Вел-Авто-Транс» завдасть збитків ДПЧЗ у розмірі вартості вилученого зерна; 3) свідомо бажала настання наслідків у вигляді завдання шкоди ДПЧЗ та відповідно збагачення за його рахунок ТОВ «Вел-Авто-Транс»; 4) діяла, виходячи із корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконно збагатити належне їй ТОВ «Вел-Авто-Транс» за рахунок чужого майна (майна ДПЧЗ).

Отже, дії ОСОБА_13 характеризуються прямим умислом, корисливим мотивом та метою незаконного збагачення ТОВ «Вел-Авто-Транс».

Показання обвинуваченої ОСОБА_13 про те, що вона мала на меті купити зерно в ДПЧЗ, розрахуватись за нього, а зрештою сплатила за нього готівкою, не спростовують зазначених у цьому пункті висновків. Оскільки обвинуваченою ОСОБА_13 було укладено договір з ДПЧЗ на купівлю зерна, вона усвідомлювала, що це майно є майном державного підприємства, а тому розрахунки мають здійснюватися через банківські рахунки, що випливає зі змісту ч. 2 ст. 1087 ЦК України.

Захисники ОСОБА_15, ОСОБА_14 та ОСОБА_18 під час виступів у судових дебатах посилались на те, що мали місце суто господарські відносини, і ДПЧЗ не виставляло рахунок для оплати за зерно, через те, що його рахунки були заблоковані, внаслідок чого, ОСОБА_13 сплатила кошти на адресу ДПЧЗ за зерно готівкою. Захисник ОСОБА_14 стверджував, що відповідний факт міг бути підтверджений показаннями особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження (директор ДПЧЗ). Суд створив сторонам рівні умови для представлення своєї позиції. Оскільки провадження щодо зазначеної особи зупинено і виділено в окреме провадження (ухвала від 12.05.2022, т. 3, а.с.47-51) через його мобілізацію ще в травні 2022 року, суд перейшов до допиту свідків обвинувачення у січні 2023 р. (т. 17, а.с. 3-5), однак клопотання про його виклик в якості свідка було заявлено лише в стадії доповнень 21.11.2023. Вирішуючи це клопотання, суд виходив із неможливості його участі в судовому розгляді, констатованої ухвалою про зупинення. Водночас стороні захисту було роз`яснено судом, що в разі якщо явка цієї особи і його участь в якості свідка буде забезпечено, суд здійснить допит вказаної особи в якості свідка. Водночас до закінчення судового розгляду стороною захисту не було забезпечено прибуття цього свідка, тому суд його не допитав.

Також суд зазначає, що будь-яка господарська операція неодмінно відбивається на інших господарських операціях, залишає інші сліди в навколишньому світі. Якщо би версія сторони захисту про сплату за зерно готівкою була правдивою, ця операція неодмінно би залишила слід - в бухгалтерському чи податковому обліку ДПЧЗ, в бухгалтерському чи податковому обліку ТОВ «Вел-Авто-Транс». Однак, жодних документальних доказів на підтвердження цього надано не було. Захисник ОСОБА_15 в судових дебатах стверджував, що свідок ОСОБА_116 підтвердила факт оплати за це зерно готівкою. Це не відповідає дійсності, свідок зазначила, що оплат за відповідним договором не надходило. Якщо ж сплата готівкою коштів, про які зазначали захисники, була здійснена не на адресу ДПЧЗ, а на користь особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, це не спростовує факту вчинення злочину. Натомість судом встановлено, обставини, зазначені в п. 12.1-12.2 цього вироку. Окрім того, надалі 23.10.2015 було складено акт передачі-приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 23.10.2015, до якого внесено відомості про те, що ДПЧЗ передало, а ТОВ «Вел-Авто-Транс» отримало на відповідальне зберігання 243,94 т (або 243940 кг) пшениці, що відповідає кількості зерна пшениці, якою заволоділа ОСОБА_13 06.08.2015 на користь ТОВ «Вел-Авто-Транс», хоча в дійсності така кількість зерна на зберігання не передавалась (п. 8.76 цього вироку). Це повністю спростовує версію сторони захисту про те, що ОСОБА_13 сплатила ДПЧЗ за зерно готівкою. Той факт, що мали місце господарські відносини (господарський договір) - також не спростовує встановленого судом факту вчинення злочину, оскільки очевидно, що цей договір був використаний для заволодіння майном.

Наведені обставини, а також той факт, що ОСОБА_13 не використала це зерно в підприємницькій діяльності, а в подальшому передала його за договором зберігання на ПП «Канівавто» саме у тій кількості і номенклатурі, свідчить саме про те, що укладаючи в серпні 2015 р. договір і акт приймання-передачі продукції від 06.08.2015, вона мала на меті заволодіти саме майном державного підприємства.

12.6. Чи вчинив ОСОБА_17 усунення перешкод в заволодінні майном, підшукання та пристосування засобів та знарядь його вчинення?

Прокурор обвинувачує ОСОБА_117 в пособництві заволодінню майном шляхом зловживання службовим становищем (с. 36-37 обвинувального акта), учиненим шляхом: (1) усунення перешкод в заволодінні майном, підшукання та пристосування засобів та знарядь його вчинення, (2) заздалегідь обіцяного збуту предметів, одержаних злочинним шляхом, (3) приховування злочину іншим чином.

Захисник ОСОБА_18 в судових дебатах вважала, що докази вчинення ОСОБА_17 пособництва відсутні, зокрема, не доведено, що існувала попередня змова щодо придбання ОСОБА_17 юридичної особи, й він до 06.08.2015 р. не вчиняв жодних інкримінованих йому в обвинувальному акті дій.

Розглянувши справу в межах висунутого обвинувачення, суд вважає недоведеним вчинення ОСОБА_17 усунення перешкод в заволодінні майном, підшукання та пристосування засобів та знарядь його вчинення. Прокурором не надано жодного доказу того, що ОСОБА_17 був залучений до вчинення злочину до 06.08.2015 р., (дата закінчення злочину заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, учиненого ОСОБА_13 ). Отже докази того, що ОСОБА_17 вчинив усунення перешкод в заволодінні майном, підшукання та пристосування засобів та знарядь його вчинення, - відсутні.

Судом установлено, що ОСОБА_17 та ОСОБА_13 були знайомі до 06.08.2015. Зокрема, з боку ОСОБА_13 йому видавалися нотаріально оформлені довіреності на представництво від 23.06.2015 (т. 10, а.с. 185-188), які стосувалися зовсім інших підприємств (не ТОВ «Вел-Авто-Транс» і не ПП «Канівавто»), зазначені довіреності за своїм змістом, узгоджуються із показаннями, наданими ОСОБА_17, відповідно до яких, він надавав ОСОБА_13 юридичні послуги. Однак це не доводить того, що ОСОБА_17 знав про плановане ОСОБА_13 заволодіння майном ДПЧЗ, та вчинив усунення перешкод в заволодінні майном, підшукав та пристосував засоби та знаряддя його вчинення, а так само що він учинив активні дії щодо усунення перешкод в заволодінні майном, підшукання та пристосування засобів та знарядь його вчинення. Показання свідків ОСОБА_21, ОСОБА_29, та ОСОБА_48 про те, що ОСОБА_13 здійснила підшукання юридичної особи ПП «Канівавто», яке в подальшому було оформлено на ОСОБА_17, також не доводять цього, адже ці дії вочевидь були здійснені вже після закінчення вчинення ОСОБА_13 злочину заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем.

Отже судом не було встановлено, що ОСОБА_17 вчинив усунення перешкод в заволодінні майном, підшукання та пристосування засобів та знарядь його вчинення.

12.7. Чи вчинив ОСОБА_17 заздалегідь обіцяний збут предметів, одержаних злочинним шляхом, та приховування злочину іншим чином?

Не встановивши ознаки обіцянки вчинити такі дії заздалегідь, суд водночас установив, що ОСОБА_17 умисно вчинив збут предметів, одержаних злочинним шляхом, та приховування злочину іншим чином, що виявилося в ряді дій, в т.ч. правочинів, щодо майна, здобутого злочинним шляхом.

Судом установлено, що ОСОБА_17 у період до 03.02.2016 домовився про придбання та придбав 100% частки статутного фонду ПП «Канівавто» для вчинення одноразового правочину із 243,94 т пшениці. На підставі свого ж наказу як учасник (засновник) ПП «Канівавто» №1к від 04.02.2016 приступив з 05.02.2016 до виконання обов`язків директора ПП «Канівавто». Надалі ОСОБА_17 як директор ПП «Канівавто» підписав із ОСОБА_13 як директором ТОВ «Вел-Авто-Транс» 08.03.2016 договір поворотної безвідсоткової товарної позики №08-03-16 та 10.03.2016 акт прийому передачі, згідно яких вищевказане зерно передане ПП «Канівавто» як безвідсоткова товарна позика.

Після цього ОСОБА_17 як директор ПП «Канівавто» для отримання 243,940 т зерна у власність від ТОВ «Вел-Авто-Транс» шляхом переоформлення права власності на нього через зерновий склад, 10.03.2016 підписав з ККХП №2 договір зберігання №04/130 від 10.03.2016, вказавши при цьому розрахунковий рахунок № НОМЕР_2, відкритий в АТ «УкрСиббанк» для зовсім іншого приватного підприємства, оскільки ПП «Канівавто» не мало рахунків відкритих у банківських установах.

На підставі заяви ТОВ «Вел-Авто-Транс» вих. № 2 від 10.03.2016 ККХП №2 оформило складські квитанції на зерно №77 від 11.03.2016 (бланк серії АЦ №395069) та №78 від 11.03.2016 (бланк серії АЦ №395070) і, як наслідок, право власності на зерно пшениці в кількості 243,94 т перейшло від ТОВ «Вел-Авто-Транс» до ПП «Канівавто». За зберігання 243,94 т зерна пшениці у ККХП №2 ОСОБА_17, у період з 22.03.2016 по 29.03.2016 року, як директор ПП «Канівавто» заплатив готівкою 17 323,93 грн.

У період часу з 11.03.2016 по 22.03.2016, ОСОБА_17 запропонував ОСОБА_22 придбати вказане зерно за готівкові кошти в сумі 770 000,00 грн. отримав від ОСОБА_22 770 000, 00 грн. готівкою за зерно в кількості 243,76 т, яке зберігалося в ККХП №2. У період з 22.03.2016 по 20.04.2016 ОСОБА_17 як директор ПП «Канівавто», збув вказане зерно ОСОБА_22 за готівку. Ця операція була оформлена договором позики від 22.03.2016 №22-03-16. У подальшому, ОСОБА_17 передав зазначені кошти ОСОБА_13, яка їх розподілили між ними.

Отже суд установив, що ОСОБА_17 вчинив збут предметів, одержаних злочинним шляхом, та приховування злочину іншим чином, що виявилося в ряді дій, в т.ч. правочинів, щодо майна, здобутого злочинним шляхом. Водночас прокурором не надано жодного доказу, що такі дії були обіцяні ОСОБА_17 заздалегідь (до заволодіння ОСОБА_13 цим майном).

Разом із тим, суд звертає увагу, що хоча відповідно до показань свідка ОСОБА_29 обвинувачена ОСОБА_13 мала деяке відношення до купівлі ОСОБА_17 ПП «Канівавто», водночас, ця купівля мала місце в період із 03.02.2016 по 05.02.2016, тобто, вже після заволодіння ОСОБА_13 (06.08.2015) зерном пшениці, належним ДПЧЗ.

Отже прокурором невірно кваліфіковано дії ОСОБА_17 як пособництво в заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем у формі заздалегідь обіцяних збуту предметів, одержаних злочинним шляхом та приховування злочину іншим чином.

У зв`язку з таким, перед судом постають питання: (1) чи знав ОСОБА_17 про те, що ОСОБА_13 заволоділа вказаним зерном злочинним шляхом, відповідно, чи були відповідні дії ОСОБА_17, в т.ч. правочини з цим зерном, учинені умисно, і (2) як належить кваліфікувати його дії згідно з КК.

12.8. Чи знав ОСОБА_17 про те, що ОСОБА_13 заволоділа вказаним зерном злочинним шляхом, відповідно, чи були відповідні дії ОСОБА_17, в т.ч. правочини з цим зерном, учинені умисно?

Судом установлено, що ОСОБА_17 вчинив:

- придбання 100% частки статутного фонду ПП «Канівавто» для вчинення одноразового правочину із 243,94 т пшениці (про те, що правочин мав бути одноразовим свідчить той факт, що ОСОБА_17 не відкрив рахунки ПП «Канівавто»);

- підписання ним 08.03.2016 договору поворотної безвідсоткової товарної позики №08-03-16 та 10.03.2016 акта прийому передачі, згідно яких зерно передане від ТОВ «Вел-Авто-Транс» до ПП «Канівавто» як безвідсоткова товарна позика;

- підписання з ККХП №2 договору зберігання №04/130 від 10.03.2016, зі вказанням при цьому розрахункового рахунку, відкритого для зовсім іншого приватного підприємства, оскільки ПП «Канівавто» не мало рахунків, відкритих у банківських установах, оплата готівкою за зберігання зерна.

- пропозиція і продаж цього зерна за готівку ОСОБА_22, оформлення цього продажу договором позики №22-03-16 від 22.03.2016 та підписання, на його виконання, актів приймання-передачі від 23.03.2016, 29.03.2016 та 20.04.2016, згідно яких вищевказані 243,760 т зерна пшениці передано ПП «Ярун» як безвідсоткова товарна позика.

Показання обвинуваченого ОСОБА_17 про те, що у договорі зберігання №04/130 від 10.03.2016 зазначено рахунки зовсім іншого підприємства, а саме ТОВ «Престиж Пак Трейдинг», які залишились там, бо ОСОБА_17 був використаний шаблон договору, де він помилково не видалив зазначені реквізити, не підтверджуються жодними іншими доказами того, що вказане підприємство взагалі займалось операціями із зерном, і що ПП «Канівавто» мало в зв`язку із ним будь-які правовідносини. Тому, показання ОСОБА_17 у цій частині суд визнає недостовірними.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_17 про те, що він не знав, що зерно, отримане ПП «Канівавто» від ОСОБА_13 не належить ОСОБА_13, спростовується самою послідовністю подій, що вчинені ОСОБА_17 стосовно цього зерна: отримання на підставі договору позики й подальша передача за договором позики, а в реальності, передача зерна за готівку. Не змінює такої оцінки наведеної послідовності подій і твердження ОСОБА_17 (на яке також посилалася захисник ОСОБА_18 в судових дебатах), згідно з яким, обвинувачений виходив із того, що ТОВ «Вел-Авто-Транс» займається сільськогосподарським виробництвом, але має проблеми з рейдерами. Так, сам ОСОБА_17, згадуючи про можливі проблеми з рейдерами в своїх показаннях підтверджує, що до нього звернулась ОСОБА_26, «в якої було зерно, і його необхідно було продати, але не від її імені, оскільки, за її словами, у неї були якісь проблеми…».

Щодо доводів обвинуваченого ОСОБА_17 про те, що ПП «Канівавто» створювалось із метою господарської діяльності, то оцінку цим доводам надано у п. 9.1.3. цього вироку.

Сукупність зазначених дій ОСОБА_17 свідчить, що він знав про те, що ОСОБА_13 заволоділа зерном злочинним шляхом, а отже умисно вчинив зазначені вище дії, в т.ч. правочини, з цим зерном.

12.9. Як належить кваліфікувати дії ОСОБА_17 .?

Як зазначалось вище (п. 4.3. цього вироку), кваліфікація дій ОСОБА_17 як пособництва в заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем у формі заздалегідь обіцяних збуту предметів, одержаних злочинним шляхом та приховування злочину іншим чином не знайшла свого підтвердження доказами в ході судового розгляду. Встановивши, що ОСОБА_17 умисно вчинив збут предметів, одержаних злочинним шляхом, та приховування злочину іншим чином, що виявилося в ряді дій, в т.ч. правочинів, щодо майна, здобутого злочинним шляхом, суд повинен визначити, як належить кваліфікувати дії ОСОБА_17, і чи вправі суд при цьому вийти за межі правової кваліфікації його дій, визначеної прокурором в обвинувальному акті.

Стаття 198 КК (в редакції на момент учинення діянь - зі змінами, внесеними згідно із Законом № 430-IV від 16.01.2003) передбачала кримінальну відповідальність за заздалегідь не обіцяне придбання або отримання, зберігання чи збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Стаття 209КК (в редакції на момент вчинення діянь - в редакції Закону № 430-IV від 16.01.2003; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2258-VI від 18.05.2010, № 4025-VI від 15.11.2011, № 1702-VII від 14.10.2014, № 770-VIII від 10.11.2015) передбачала кримінальну відповідальність за вчинення правочину з майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів. Частина 2 цієї статті встановлює відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі.

Оскільки ОСОБА_17 вчинив не лише отримання, зберігання та збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, але і приховування злочину іншим чином - уклав правочини з таким майном (08.03.2016 договір поворотної безвідсоткової товарної позики №08-03-16 та 10.03.2016 акт прийому передачі до нього, договір зберігання №04/130 від 10.03.2016, договір позики №22-03-16 від 22.03.2016, акти приймання-передачі від 23.03.2016, 29.03.2016 та 20.04.2016 до нього, продаж зерна за готівку ОСОБА_22 ), суд вважає, що такі його дії найбільш повно можуть бути кваліфіковані за відповідною частиною ст. 209КК.

Кваліфікуючи відповідні діяння ОСОБА_17 за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, прокурор вказував на те, що ОСОБА_17 у змові з ОСОБА_13 були вчинені такі правочини як договір зберігання зерна № 04/130 від 10.03.2016, договір позики від 22.03.2016 №22-03-16 та продаж зерна за готівку. Суд установив, що договір зберігання зерна №04/130 від 10.03.2016, було укладено ОСОБА_17 із ККХП №2 (т. 8, а.с. 84-87). Продаж зерна за готівку ОСОБА_22, оформлений договором позики від 22.03.2016 №22-03-16, також було вчинено ОСОБА_17 . Хоча прокурор довів, що ці правочини були спрямовані на отримання, зберігання та збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, приховування злочину іншим чином, прокурором не було доведено, що безпосередньо ці правочини було здійснено ОСОБА_17 за попередньою змовою з ОСОБА_13 .

І навпаки, суд зазначає, що другим підписантом таких правочинів як договір поворотної безвідсоткової товарної позики від 08.03.2016 №08-03-16 та акту прийому передачі до нього від 10.03.2016 була ОСОБА_13, однак прокурор в обвинувальному акті не вказує на те, що ці правочини були вчинені за попередньою змовою з ОСОБА_13 .

Тому в частині вчинюваних правочинів суд не може кваліфікувати діяння ОСОБА_117 за ч. 2 ст. 209КК, а отже його діяння належить кваліфікувати за ч. 1 ст. 209КК.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 209КК, є менш тяжким, ніж передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК. Оскільки йдеться лише про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення, яка покращує становище обвинуваченого ОСОБА_17 (шляхом кваліфікації його діяння за нормою частини статті, що передбачає відповідальність за менш тяжке правопорушення), з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, суд уважає за можливе вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті.

Оскільки прокурор обвинувачував ОСОБА_17 у збуті предметів, одержаних злочинним шляхом, та приховуванні злочину іншим чином, відповідний вихід за межі висунутого обвинувачення стосується виключно правової кваліфікації діянь, учинених ОСОБА_17, і не стосується жодних інших фактичних обставин висунутого обвинувачення, ніж передбачені в обвинувальному акті.

Визначаючи мету і мотив ОСОБА_17 на вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 209КК, на основі аналізу його діянь, зазначених в п. 12.6.-12.8. цього вироку, суд вважає доведеним, що ОСОБА_17 вчинив ці діяння з метою приховування злочинного походження зерна, викраденого ОСОБА_13 в ДПЧЗ, керуючись мотивом надання законного вигляду відповідним правочинам.

Тому суд кваліфікує діяння ОСОБА_17 за ч. 1 ст. 209КК (в редакції на момент учинення діянь - в редакції Закону № 430-IV від 16.01.2003; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2258-VI від 18.05.2010, № 4025-VI від 15.11.2011, № 1702-VII від 14.10.2014, № 770-VIII від 10.11.2015) як легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом у формі вчинення правочину з майном, одержаним унаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

13. Призначення покарання

13.1. За учинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК (в редакції на момент вчинення діянь 08.06.2015) визначено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209КК (в редакції на момент вчинення діянь - 20.04.2016, в редакції Закону № 430-IV від 16.01.2003; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2258-VI від 18.05.2010, № 4025-VI від 15.11.2011, № 1702-VII від 14.10.2014, № 770-VIII від 10.11.2015) визначено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років з конфіскацією майна.

13.1.2. Під час судових дебатів прокурор просив щодо ОСОБА_13 застосувати покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років та покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень строком на 3 роки із конфіскацією майна.

Щодо ОСОБА_17 прокурор просив застосувати покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років та покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень строком на 3 роки із конфіскацією майна.

Сторона захисту наполягала на постановленні виправдувального вироку і щодо покарання не висловилась.

13.2. Призначення покарання ОСОБА_13 .

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_13 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК, враховує особу винної та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання відповідно до ст. 66, 67 КК.

Щодо особи обвинуваченої, суд ураховує її вік, відсутність непогашених судимостей (т. 4, а.с. 175), сімейний стан та зокрема важкий стан здоров`я її чоловіка.

Щодо ступеня тяжкості вчиненого злочину, суд ураховує, що вчинений злочин належить до умисних особливо тяжких корупційних злочинів.

Виходячи із засад призначення та індивідуалізації покарання, зважаючи на суспільну небезпеку корисливого корупційного злочину та об`єкт посягання, ураховуючи особу обвинуваченої, загальний розмір завданої шкоди, та інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_13 на рівні, ближчому до нижньої межі.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що для виправлення ОСОБА_13 та запобігання вчиненню нею нових злочинів необхідним і достатнім буде покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років.

Щодо призначення додаткового покарання, суд виходить з усталеної судової практики, з урахуванням п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до ст. 55 КК позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю. Якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов`язано вчинення злочину.

Враховуючи ту обставину, що кримінальне правопорушення було учинено ОСОБА_13 з використанням посади обвинуваченої, яку вона займала, - директор ТОВ «Вел-Авто-Транс», з метою ефективного запобігання вчинення нових корупційних злочинів після відбуття основного покарання, зважаючи на роль обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, суд уважає за необхідне застосувати у якості додаткового покарання позбавлення її права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно- господарських повноважень, встановивши строк зазначеного додаткового покарання в максимальному розмірі - тривалістю 3 (три) роки.

Щодо такого виду покарання як конфіскація майна, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_13 належить призначити обов`язкове передбачене законом додаткове покарання у виді конфіскації майна. Згідно з приписами ч. 1 ст. 59 КК конфіскація може бути повною або частковою.

Виходячи з основних засад призначення покарання, розміру та способу учинення кримінального правопорушення, в якому ОСОБА_13 визнана винуватою, керуючись також принципом пропорційності, суд уважає, що для виправлення ОСОБА_13 та досягнення мети справедливості кримінального провадження слід застосувати додаткове покарання у виді конфіскації половини (1/2) належного їй майна.

13.2.1. Застосування до обвинуваченої ОСОБА_13 положень ст. 69, 75 КК, а саме призначення покарання нижче нижчої межі, встановленої санкцією частини статті, та звільнення від відбування покарання з випробовуванням не передбачене вказаними положеннями КК у зв`язку тим, що кримінальні правопорушення, передбачені ст. 191 КК, згідно з приміткою до ст. 45 КК, належать до корупційних.

13.3. Призначення покарання ОСОБА_17 .

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_17 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК, враховує особу винного та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання відповідно до ст. 66, 67 КК.

Щодо особи обвинуваченого, суд ураховує його вік, відсутність непогашених судимостей (т. 5, а.с. 60), перебування на військовій службі у зв`язку із мобілізацією. Щодо ступеня тяжкості вчиненого злочину, суд ураховує, що вчинений злочин належить до умисних злочинів.

Виходячи із засад призначення та індивідуалізації покарання, зважаючи на суспільну небезпеку вчиненого злочину та об`єкт посягання, ураховуючи особу обвинуваченого, загальний розмір завданої шкоди, та інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_17 на рівні, ближчому до нижньої межі. Водночас суд уважає, що покарання в максимальному розмірі також буде несправедливим через надмірну суворість.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що для виправлення ОСОБА_17 та запобігання вчиненню ним нових злочинів необхідним і достатнім буде покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Щодо призначення додаткового покарання, суд виходить з усталеної судової практики, з урахуванням п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до ст. 55 КК позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю. Якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов`язано вчинення злочину.

Враховуючи ту обставину, що кримінальне правопорушення було учинено ОСОБА_17 із використанням посади обвинуваченого, яку він займав, - директор ПП «Канівавто», з метою ефективного запобігання вчинення нових майнових злочинів після відбуття основного покарання, зважаючи на роль обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, суд уважає за необхідне застосувати у якості додаткового покарання позбавлення його права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень, встановивши строк зазначеного додаткового покарання тривалістю в максимальному розмірі - 2 (два) роки.

Щодо такого виду покарання як конфіскація майна, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_17 належить призначити обов`язкове передбачене законом додаткове покарання у виді конфіскації майна. Згідно з приписами ч. 1 ст. 59 КК конфіскація може бути повною або частковою.

Виходячи з основних засад призначення покарання, розміру та способу учинення кримінального правопорушення, в якому ОСОБА_17 визнаний винуватим, керуючись також принципом пропорційності, суд уважає, що для виправлення ОСОБА_17 та досягнення мети справедливості кримінального провадження слід застосувати додаткове покарання у виді конфіскації четвертини (1/4) належного йому майна.

13.3.1. Ураховуючи ту обставину, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 209КК, відповідно до примітки до ст. 45 КК, не належать до корупційних, ураховуючи те, що ОСОБА_17 проходить військову службу в лавах ЗСУ, суд уважає за необхідне розглянути питання застосування ст. 69, 75 КК щодо обвинуваченого ОСОБА_17 .

Що стосується призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, то судом не установлено обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_17 кримінального правопорушення, а отже, підстави для застосування ст. 69 КК щодо ОСОБА_17 відсутні.

Що стосується застосування до ОСОБА_17 положень ст. 75 КК, то з урахуванням конкретних обставин справи, ступені тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, його ставлення до вчиненого, відсутності обтяжуючих обставин, проходження ОСОБА_17 військової служби за мобілізацією, а тому йому слід призначити покарання, передбачене санкцією частини статті, за якою кваліфіковано його діяння, у виді позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку, відповідно до вимог ст. 75 КК України, та покладенням обов`язків згідно ст. 76 КК України.

Відповідно до ст. 163 Кримінально-Виконавчого кодексу України, нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженого, а стосовно військовослужбовців - командирами військових частин.

Отже, відповідно до ст. 75 КК України, ОСОБА_17 слід звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк в максимальному розмірі - 3 (три) роки, та, згідно ст. 76 КК України, покласти на нього обов`язки:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації (до звільнення з військової служби - командира військової частини) про зміну місця проживання та роботи;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації (до звільнення з військової служби - командира військової частини);

- після звільнення з військової служби до закінчення іспитового строку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

13.4. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 р. у справі № 663/537/17 (провадження № 13-31кс18) визначено особливості застосування положень ч. 5 ст. 72 КК щодо правил зарахування строку попереднього ув`язнення до строку позбавлення волі чи інших видів покарань, передбачених у ч. 1 ст. 72 КК, залежно від часу вчинення конкретного злочину. Зокрема, якщо особа вчинила злочин в період із 24.12.2015 р. до 20.06.2017 р. (включно), то під час зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання, застосуванню підлягає положення ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КПК (у редакції Закону України № 838-VIII), у строк попереднього ув`язнення включається строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду. Зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

13.4.1. Відповідно до змісту протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 16.01.2017 (т. 4, а.с. 141-142) ОСОБА_13 було затримано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК. Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 17.01.2017 (справа №760/18756/16-к, провадження №1-кс/760/955/17) ОСОБА_13 обрано запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, а строк її затримання склав 2 доби.

13.4.2. Відповідно до змісту протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 16.01.2017 (т. 5, а.с. 4) ОСОБА_17 було затримано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК. Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18.01.2017 р. (справа №760/18756/16-К, провадження №1-кс/760/995/17) ОСОБА_17 обрано запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, а строк його затримання склав 3 доби.

Оскільки обвинуваченими учинено дії, що відбувались у період, що охоплюється змінами, що унесені Законом № 838-VIII, ураховуючи імперативні вимоги ст. 12 КПК та положення ч. 5 ст. 72 КК (у редакції Закону України № 838-VIII), суд зараховує період затримання обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_17 у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

14. Рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжні заходи до набрання вироком законної сили.

14.1. Відповідно до абз. 8 п. 2 ч. 3 та абз. 13 п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК у разі визнання особи винуватою у мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження та мотиви його ухвалення.

Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 178 КПК передбачено перелік обставин, що враховуються при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу.

14.1.2. У судових дебатах прокурор просив застосувати до обвинуваченої ОСОБА_13 запобіжний захід у виді тримання під вартою, що, на думку прокурора, обумовлено можливістю її виїзду за кордон із метою переховуватись від відбування покарання. Що стосується обвинуваченого ОСОБА_17, прокурор, зважаючи на його перебування у лавах Збройних Сил України, вважав, що відсутні підстави для застосування до нього будь-якого додаткового запобіжного заходу.

14.2. Щодо обвинуваченої ОСОБА_13 .

14.2.1. Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 17.01.2017 №760/18756/16-к (т. 4, а.с. 172-174) частково задоволено клопотання детектива НАБУ та застосовано до ОСОБА_13 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборони залишати місце свого проживання за адерсою: АДРЕСА_1 . Покладено на ОСОБА_13 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК: не відлучатись з місця свого проживання цілодобово; прибувати за першим викликом детектива, слідчого судді/суду, прокурора; за наявності, здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; утримуватись від спілкування із іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю. Строк дії ухвали до 16.03.2017. Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 13.03.2017 №760/17939/16-к (т. 4, а.с. 182) запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, продовжено на 60 днів до 10.05.2017, змінено його режим з цілодобової заборони залишати житло на заборону залишати житло в нічний час з 22:00 до 07:00 години ранку наступної доби. Продовжено строк дії попередньо покладених обов`язків. У подальшому, запобіжний захід не продовжувався.

14.2.2. Судом ураховується неналежна процесуальна поведінка обвинуваченої під час судового розгляду (неодноразові неявки без поважної причини, неподання доказів на підтвердження поважності причин неявки до суду у кримінальному провадженні № 12015120110000591, судова справа №383/1024/17, провадження №1-кп/991/131/19, з якого було виділене поточне провадження, та в цій справі після її виділення в окреме провадження, що стало підставою для застосування до неї приводу (т. 17, а.с. 116-119)), що розглядається судом, як ризик ухилення від суду та відбування покарання.

14.2.3. Ураховуючи обставини, викладені у п. 12 цього вироку, висновки щодо винуватості ОСОБА_13, наведені у п 12.1.-12.5. цього вироку, в т.ч. її роль у вчиненні злочину, суворість покарання, суд приходить до висновку про наявність суттєвого ризику ухилення обвинуваченої ОСОБА_13 від відбування покарання, пов`язаного із призначенням їй покарання у виді позбавлення волі. Водночас у зв`язку із тяжкою хворобою чоловіка та наявністю двох неповнолітніх дітей, суд уважає за можливе застосувати до обвинуваченої ОСОБА_13 запобіжний захід у виді застави до набрання вироком законної сили.

Зважаючи на значний розмір завданих збитків та інші згадані вище обставини, суд установлює заставу в розмірі, передбаченому ч. 5 ст. 182 КПК, а саме 280 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 847 840 (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок) гривень.

При цьому, на обвинувачену належить покласти, строком на два місяці обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду або до органу виконання покарань;

- не відлучатися за межі України та на тимчасово окуповані території України без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання або роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон (за наявності);

- носити електронний засіб контролю.

Щодо обов`язку не відлучатися за межі України без дозволу суду, суд ураховує, що ч. 5 ст. 194 КПК передбачає можливість покладення на обвинуваченого при обранні запобіжного заходу у вигляді застави обов`язку не відлучатися із населеного пункту у якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду. Зважаючи на дію воєнного стану, суд вважає за можливе розширити відповідну територію, яку обвинуваченій забороняється залишати, до меж території України, крім тимчасово окупованої території.

14.3. Щодо обвинуваченого ОСОБА_17 .

14.3.1. Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18.01.2017 №760/18756/16-к (т. 5, а.с. 29-31) відносно ОСОБА_17 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, цілодобово. Покладено на ОСОБА_17 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК: не відлучатись з місця свого проживання цілодобово; прибувати за першим викликом детектива, слідчого судді/суду, прокурора по кримінальному провадженні №12015120110000591; за наявності, здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; утримуватись від спілкування із іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю. Строк дії ухвали - до 16.03.2017.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14.03.2017 №760/17939/16-к (т. 5, а.с. 70) продовжено на 60 днів до 11.05.2017 строк дії запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_17, змінено його режим з цілодобової заборони залишати житло на заборону залишати житло в нічний час з 22:00 до 07:00 наступної доби. Продовжено строк дії попередньо покладених обов`язків. У подальшому, запобіжний захід не продовжувався.

14.3.2. Ураховуючи обставини, викладені у п. 12 цього вироку, висновки щодо винуватості ОСОБА_17, наведені у п 12.6.-12.9. цього вироку, в т.ч. його роль у вчиненні кримінального правопорушення, суворість покарання, тяжкість кримінального правопорушення, процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розляду, водночас, проходження ОСОБА_17 військової служби за мобілізацією, суд приходить до висновку про наявність, ризику ухилення обвинуваченого ОСОБА_17 від суду та від відбування покарання, а тому суд уважає за можливе застосувати до обвинуваченого ОСОБА_17 запобіжний захід у виді застави в розмірі, передбаченому ч. 5 ст. 182 КПК, а саме 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

Додатково слід покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду або до органу виконання покарань;

- не відлучатися за межі України без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання або роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон (за наявності);

Щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_17 електронного засобу контролю, то суд не вбачає в ньому необхідності, оскільки обвинувачений проходить військову службу у складі ЗСУ.

Щодо обов`язку не відлучатися за межі України без дозволу суду, суд посилається на свої мотиви наведені у попередньому (п. 14.2.3.) цього вироку. Суд не встановлює при цьому обмеження щодо відвідування тимчасово окупованих територій з огляду на військову службу ОСОБА_17 .

15. Вирішення долі речових доказів і документів, скасування арештів майна

15.1. При ухваленні вироку, керуючись положеннями ч. 9 ст. 100 КПК України, суд має вирішити питання про долю документів та речових доказів, які були надані сторонами й долучені до матеріалів судової справи.

15.2. Під час судового розгляду судом установлено, що на етапі досудового розслідування, з метою збереження речових доказів для забезпечення можливості їх використання в процесі доказування під час судового розгляду, наступними ухвалами слідчих суддів було накладено арешти на відповідне майно:

- Ухвалою від 19.01.2017 слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва №760/18756/16-к (т. 5, а.с. 39) накладено арешт на майно, належне ОСОБА_17, що було вилучено у нього 16.01.2017, а саме: мобільний телефон Хiaomi (imei 1: НОМЕР_39, imei 2: НОМЕР_40 ), sim-картку «Київстар» ( НОМЕР_41 ), sim-картку «Лайф» (без номерів).

- Ухвалою суду від 21.11.2023 р. (т. 17, а.с. 236-239) арешт, накладений ухвалою від 19.01.2017 р., скасовано, майно повернуто ОСОБА_17 .

15.3. Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

15.4. Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, залишення цивільного позову без розгляду або відмови у цивільному позові.

15.5. Враховуючи приписи ч. 1 ст. 100 КПК, суд вважає, що після набрання вироком законної сили долю речових доказів слід вирішити наступним чином:

15.5.1. Речові докази у вигляді документів, що були вилучені під час обшуків, та ТДРД зазначені в п. 8.1., 8.18., 8.42., 8.51., 8.55., 8.62, 8.64., 8.70., 8.73., 8.75., 8.78., 8.81. цього вироку, які надані стороною обвинувачення до суду, належить залишити в матеріалах кримінального провадження.

15.5.2. У зв`язку із призначенням цим вироком ОСОБА_13 та ОСОБА_17 обов`язкового додаткового покарання у виді конфіскації майна, застосовані в кримінальному провадженні арешти майна скасуванню не підлягають. Питання щодо арештів майна, долю вилучених речей і документів, належних особі, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, належить вирішити при його розгляді.

16. Цивільний позов

16.1. Зміст цивільного позову

Разом з матеріалами кримінального провадження до суду надійшов цивільний позов ДПЧЗ від 29.09.2017 у порядку ст. 128 КПК про стягнення з обвинувачених ОСОБА_13, ОСОБА_17 та особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, солідарно 770 000,00 грн. збитків на користь ДПЧЗ (т. 1, а.с. 71-75).

В обґрунтування позовних вимог, ДПЧЗ зазначає, що унаслідок спільних умисних протиправних дій обвинувачених право власності ДПЧЗ на зерно пшениці 5-го кл. в кількості 117,02 т та пшениці 6-го кл. в кількості 126,92 т ринковою вартістю 749 871,56 грн. безоплатно обернуто на користь «ТОВ «Вел-Авто-Транс».

У подальшому, зазначене зерно було реалізоване ОСОБА_17 ОСОБА_22 за готівкові кошти у розмірі 770 000,00 грн.

Посилаючись на ст. 127, 128 КПК та ст. 3, 118-120 ЦПК, цивільний позивач просив стягнути з обвинувачених на користь ДПЧЗ збитки у розмірі 770 000,00 грн.

16.2. Позиції сторін щодо цивільного позову

Обвинувачені цивільний позов не визнали.

16.3. Мотиви і оцінка суду щодо цивільного позову

16.3.1. Відповідно до ч. 1 ст. 128 КК, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КК, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно ч. 1 ст. 1166 ЦК, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Отже, з системного тлумачення положень ч. 1 та 2 ст. 1166 ЦК у їх взаємозв`язку, слідує, що невід`ємною складовою обов`язку відшкодування шкоди є наявність вини особи, що її завдала.

Відповідно абз. 2 п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1989 №3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином і стягнення безпідставно нажитого майна», якщо матеріальну шкоду заподіяно підсудним спільно з іншою особою, справу щодо якої виділено в окреме провадження, суд покладає обов`язок по відшкодуванню шкоди у повному розмірі на підсудного. У разі винесенні в наступному обвинувального вироку щодо особи, справу про яку було виділено в окреме провадження, суд вправі покласти на неї обов`язок відшкодувати шкоду солідарно з раніше засудженим.

16.3.2. З огляду на досліджені судом матеріали кримінального провадження, висновки суду, зроблені в п. 12 цього вироку, суд приходить до висновку, що саме винні, протиправні та умисні дії обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_17 з обернення зерна пшениці 5-го кл. в кількості 117,02 т та пшениці 6-го кл. в кількості 126,92 т ринковою вартістю 749 871,56 грн. безоплатно з власності ДПЧЗ на користь «ТОВ «Вел-Авто-Транс», а потім продаж цього зерна ОСОБА_22 за готівку, призвели до збитків ДПЧЗ.

Разом із тим, як убачається із матеріалів провадження, а саме висновку експерта від 31.10.2016 №14655/16-53 (т. 12, а.с. 74-77) ринкова вартість зерна, незаконно оберненого на користь ТОВ «Вел-Авто-Транс» становила 749 871,56 грн.

Натомість, цивільний позивач просить стягнути з обвинувачених 770 000,00 грн.

Враховуючи приписи ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК та абз. 2 п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду від 31.03.1989 №3, а також те, що згідно із показаннями обвинуваченого ОСОБА_17, він віддав отримані кошти обвинуваченій ОСОБА_13 суд приходить до висновку, що цивільний позов підлягає частковому задоволенню, а саме, належить стягнути солідарно з ОСОБА_13 та ОСОБА_17 на користь ДПЧЗ майнову шкоду, спричинену ДПЧЗ у розмірі 749 871,56 грн. В решті позовних вимог - слід відмовити.

17. Спеціальна конфіскація

17.1. Відповідно до ст. 96-1 КК, 96-2 КК гроші, цінності та інше майно, які одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого Особливою частиною КК, за який передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та/або є доходами від такого майна, підлягають спеціальній конфіскації, тобто примусовому безоплатному вилученню за рішенням суду у власність держави.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна.

17.2. Як убачається із висновків, зроблених судом у п. 15 цього вироку, судом стягнуто з обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_17 на користь ДПЧЗ збитки, спричинені ДПЧЗ у розмірі 749 871,56 грн.

Разом із тим, ураховуючи висновки суду, зроблені у п. 12.7.-12.9. цього вироку, про те, що у період часу з 11.03.2016 по 22.03.2016, ОСОБА_17 запропонував ОСОБА_22 придбати зерно в кількості 243,76 т, яке зберігалося в ККХП №2 за готівку у розмірі 770 000,00 грн. У період з 22.03.2016 по 20.04.2016 ОСОБА_17 як директор ПП «Канівавто», збув вказане зерно ОСОБА_22 за готівку та отримав від останнього 770 000,00 грн.

Ураховуючи встановлені вище обставини, приписи ст. 69-1, 69-2 КК, завдання кримінального провадження, визначені в ст. 2 КПК, суд приходить до висновку, що різниця між сумою задоволених позовних вимог щодо обвинувачених (749 871,56 грн.) та коштами, що отримав за продаж зерна ОСОБА_17 (770 000,00 грн.), що складає 20 128,44 грн., є грошовими цінностями, що одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК, а отже підлягають примусовому безоплатному вилученню (стягненню) у власність держави.

Оскільки згідно з показаннями обвинувачених ОСОБА_17 та ОСОБА_13 ці кошти ОСОБА_17 віддав ОСОБА_13, то ці кошти належить стягнути з них солідарно.

18. Процесуальні витрати

18.1. Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Як встановлено під час судового розгляду, витрати сторони обвинувачення на проведення судових експертиз, в результаті яких було надано:

1) висновок експерта від 07.12.2016 №1286/тдд (т. 8, а.с. 144-151), де вартість експертизи складала 3 572,37 грн. (т. 8, а.с. 142, 143);

2) висновок експерта від 11.11.2016 №1163/тдд (т. 12, а.с. 59-56), де вартість експертизи складала 3 175,44 грн. (т. 12, а.с. 57,58). Враховуючи, що в п. 7.86.2. цього вироку судом частково визнано неналежним доказом цей висновок експерта, покладенню на обвинувачених підлягають лише витрати в частині відповідей на запитання, визнаних належними доказами, тобто 10/16 вартості висновку, або 1 984,65 грн. Питання щодо решти витрат на проведення цієї експертизи підлягає вирішенню у справі, що розглядається в окремому провадженні;

3) висновок експерта від 31.10.2016 №14655/16-53 (т. 12, а.с. 74-77), де вартість експертизи складала 2 752,50 грн. (т. 12, а.с. 72, 73);

4) висновок експерта від 30.01.2017 №5/7 (т. 15, а.с. 15-37), де вартість експертизи складала 10 713,6 грн. (т. 15, а.с. 10). Враховуючи, що в п. 7.88.1. цього вироку судом частково визнано неналежним доказом цей висновок експерта, покладенню на обвинувачених підлягають лише витрати в частині відповідей на запитання, визнаних належними доказами, тобто 3/28 вартості висновку, або 1 147,89 грн. Питання щодо решти витрат на проведення цієї експертизи підлягає вирішенню у справі, що розглядається в окремому провадженні.

18.2. Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне стягнути з обвинувачених ОСОБА_13, ОСОБА_17 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у розмірі 9 457,41 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 370, 374 КПК суд

УХВАЛИВ:

1. ОСОБА_13 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з позбавленням її права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень строком 3 (три) роки, з конфіскацією половини (1/2) належного їй майна.

Зарахувати у строк покарання ОСОБА_13 строк її попереднього ув`язнення з 16.01.2017 по 17.01.2017 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі обчислювати з моменту затримання ОСОБА_13 після набрання вироком законної сили.

Строк відбування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади поширюється на увесь час відбування основного покарання у виді позбавлення волі та, крім цього, на строк, встановлений вироком суду (що належить обчислювати з моменту відбуття основного покарання у виді позбавлення волі).

2. ОСОБА_17 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209КК, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням його права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень строком 2 (два) роки, з конфіскацією чверті (1/4) належного йому майна.

Зарахувати у строк покарання ОСОБА_17 строк його попереднього ув`язнення з 16.01.2017 по 18.01.2017 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Строк відбування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади поширюється на увесь час відбування основного покарання у виді позбавлення волі та, крім цього, на строк, встановлений вироком суду (що належить обчислювати з моменту відбуття основного покарання у виді позбавлення волі).

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_17 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_17 такі обов`язки:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації (до звільнення з військової служби - командира військової частини) про зміну місця проживання та роботи;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації (до звільнення з військової служби - командира військової частини);

- після звільнення з військової служби до закінчення іспитового строку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

3. Цивільний позов Державного підприємства «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України задовольнити частково, а саме, стягнути солідарно з ОСОБА_13 та ОСОБА_17 на користь Державного підприємства «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України майнову шкоду у розмірі 749 871,56 грн. В решті позовних вимог відмовити.

4. Застосувати спеціальну конфіскацію до грошових коштів у сумі 20 128,44 грн., що одержані унаслідок учинення злочину, стягнувши їх у власність держави з обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_17 солідарно.

5. Заходи забезпечення кримінального провадження:

5.1. Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_13 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді застави в розмірі 280 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 847 840 (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок) гривень.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_13 строком на два місяці обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду та органу виконання покарань;

- не відлучатися за межі України та на тимчасово окуповані території України без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання або роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон (за наявності);

- носити електронний засіб контролю.

Застава може бути внесена обвинуваченою ОСОБА_13 іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДР 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_43 .

Роз`яснити обвинуваченій що вона не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у виді застави зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у виді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

З моменту обрання запобіжного заходу у виді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Роз`яснити обвинуваченій та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не з`явиться за викликом до детектива (слідчого), прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

5.2. Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_17 запобіжний захід у виді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

Додатково покласти на обвинуваченого ОСОБА_17 строком на два місяці обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду або до органу виконання покарань;

- не відлучатися за межі України без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання або роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон (за наявності).

Застава може бути внесена обвинуваченим ОСОБА_17, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДР 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_43 .

Роз`яснити обвинуваченому що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у виді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у виді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

З моменту обрання запобіжного заходу у виді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Роз`яснити обвинуваченому та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до детектива (слідчого), прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

6. Долю речових доказів та документів вирішити наступним чином:

6.1. Речові докази у вигляді документів, що були вилучені під час обшуків, та тимчасових доступів до речей і документів, які надані стороною обвинувачення до суду, залишити в матеріалах кримінального провадження.

7. Стягнути з обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_17 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у розмірі 9 457,41 грн.

Вирок може бути оскаржений упродовж 30 (тридцяти) днів з для його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити присутнім у судовому засіданні учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня - надіслати іншим учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку, ознайомитись із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, обвинувачені ОСОБА_13, ОСОБА_17 та їх захисники мають право подати клопотання про помилування.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3