- Presiding judge (HACC) : Zadorozhna L.I.
Справа № 991/1444/24
Провадження № 1-кс/991/1457/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,
учасників кримінального провадження:
з боку обвинувачення: детектива Національного бюро ОСОБА_3,
з боку захисту: адвоката ОСОБА_4,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна від 20.02.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000190 від 24.04.2023,
УСТАНОВИВ:
22.02.2024 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро ОСОБА_3, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, про арешт майна від 20.02.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000190 від 24.04.2023.
І. Суть клопотання
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000190 від 24.04.2023, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 КК України, та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.
На території Запорізької області здійснює свою діяльність Комунальне некомерційне підприємство «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради (далі - КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР).
У ході досудового розслідування встановлено, що у депутата Запорізької обласної ради VIII скликання ОСОБА_6, у не встановлений на даний момент час, але не пізніше лютого - березня 2023 року, виник умисел на організацію надання неправомірної вигоди директору КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР ОСОБА_9 за вчинення ним дій в інтересах суб`єктів господарювання з використанням наданого йому службового становища.
Усвідомлюючи неможливість одноособово реалізувати свій злочинний умисел та необхідність делегування функцій і завдань, потрібних для його втілення, ОСОБА_6 у не встановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше березня 2023 року, залучив як співучасників до вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Учасники організованої групи, яка, за версією слідства, діяла під керівництвом ОСОБА_6, за участю виконавця ОСОБА_7 та за пособництва ОСОБА_8 :
- впродовж липня 2023 - лютого 2024 року передали директору КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР ОСОБА_9 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у загальній сумі 156 870 грн за відкриття рахунку та розміщення грошових коштів КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР на поточному рахунку в ПАТ «МТБ Банк»;
- у серпні 2023 року передали директору КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР ОСОБА_9 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 15 000 грн за забезпечення перемоги ФОП ОСОБА_10 у закупівлі стерилізаторів (оголошення розміщено в системі «Prozorro» за ідентифікатором UA-2023-06-09-002547-a), укладення з ним договору та перерахування йому грошових коштів;
- у вересні 2023 року надали директору КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР ОСОБА_9 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 13 700 грн за скасування закупівлі, яку розміщено в системі «Prozorro» за ідентифікатором UA-2023-06-05-008332-а, оголошення закупівлі лікарських засобів в системі «Prozorro» за ідентифікатором UA-2023-07-21-007949-а, забезпечення перемоги у ній ТОВ «Дойч-Фарм» і в подальшому за укладення з визначеним товариством договору від 07.08.2023 № 2220/12, на виконання якого здійснено оплату в загальній сумі 274 110,89 грн;
- впродовж жовтня 2023 - січня 2024 року висловили пропозицію та передали директору КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР ОСОБА_9 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 483 600 грн за забезпечення перемоги ТОВ «3Д-Фарм» у закупівлі надглоткових повітропроводів i-gel на загальну суму 5 136 000 грн, яка розміщена в системі «Prozorro» за ідентифікатором UA-2023-11-23-009869-а.
20.02.2024 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України; ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 КК України, та ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.
19.02.2024 о 17:04 ОСОБА_7 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 КК України.
У ході його затримання виявлено, оглянуто та вилучено мобільний телефон Apple iPhone 14 Pro model A2892, USB-накопичувач SP 128 GB чорного кольору, грошові кошти у сумі 16 500 грн та грошові кошти у сумі 33 300 грн, скріплені синьою резинкою та папірцем перекидного календаря за 7 липня «понеділок» з рукописним написом «М».
19.02.2024 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.01.2024 проведено обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_7 .
Під час проведення обшуку зазначеного домоволодіння виявлено та вилучено мобільний телефон Apple iPhone model Al633 та ноутбук Apple Мас Book Air model Al 370 EMC2393 s/n: CO2DT7DDQX.
Під час огляду встановлено, що у них містяться відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема щодо спілкування осіб, які можуть бути причетними до вчинення кримінальних правопорушень, відомостей про спосіб та обставини укладання та виконання вказаних у клопотанні договорів, з огляду на що вони є речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.
Постановою детектива Національного бюро від 20.02.2024 вказані вище речі визнано речовими доказами.
Також, у ході обшуку будинку за місцем проживання ОСОБА_7 вилучено годинник із заводським написом «Rolex» та каблучку з металу сірого кольору з прозорим камінцем та биркою до неї.
З метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України) та подальшого проведення їх експертного дослідження, подолання систем логічного захисту, детектив Національного бюро просить накласти арешт на мобільні телефони, ноутбук, носій інформації та грошові кошти у сумі 33 000 грн, а також з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України) накласти арешт на годинник, каблучку та грошові кошти у сумі 33 300 грн, вилучені у ході затримання ОСОБА_7 та проведення обшуку за місцем його проживання, із забороною володіти, користуватися та розпоряджатися ними.
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження
У судовому засіданні детектив Національного бюро ОСОБА_3 клопотання про арешт майна підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та накласти арешт на вилучене у ОСОБА_7 майно: на технічні пристрої та грошові кошти у сумі 33 300 грн з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, а на годинник, каблучку та грошові кошти у сумі 16 500 грн з метою подальшої можливої конфіскації майна як виду покарання. Повідомити чи вилучений у ході обшуку годинник жіночий не може.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні просив частково задовольнити клопотання про арешт майна та накласти арешт на мобільні телефони та флеш накопичувач, у іншій частині відмовити. Каблучка та жіночий годинник були придбані тестем ОСОБА_7 ОСОБА_11 для його доньки ОСОБА_12 . Тобто, вилучені речі ОСОБА_7 не належать. Грошові кошти він видав добровільно, доказів того, що він начебто передавав ці кошти ОСОБА_9, у матеріалах справи немає.
Підозрюваний ОСОБА_7 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином. Його неприбуття за таких обставин не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 КПК України).
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді
Подане детективом Національного бюро клопотання підсудне Вищому антикорупційному суду відповідно до ст. 33-1, п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, здійснюваного на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України).
Зазначені вище вимоги детективом Національного бюро дотримані, клопотання про арешт майна направлено до Вищого антикорупційного суду засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» 20.02.2024, в межах строку 48 годин після проведення обшуку домоволодіння, за місцем проживання ОСОБА_7 .
У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України). До таких ризиків віднесено можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Також, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема:
- правову підставу для арешту майна;
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна, зокрема для третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).
Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, визначених підстав накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов таких висновків.
1) Існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна
20.02.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 КК України.
Під час розгляду клопотання детективом доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень. Обставини, що підтверджують підозру у вчиненні кримінальних правопорушень та вагомість наявних доказів про їх вчинення підтверджуються долученими до клопотання, в копіях: рапортами про виявлення кримінального правопорушення від 18.07.2023 та від 30.08.2023; протоколами допиту свідків; протоколами видачі та огляду грошових коштів; протоколами огляду від 19.10.2023 та від 13.12.2023; повідомленням про підозру ОСОБА_7 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Факти та обставини, які були озвучені та досліджені під час судового засідання, з розумною достатністю та вірогідністю, могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, на даному етапі досудового розслідування, що події кримінальних правопорушень відбулись та до них може бути причетний ОСОБА_7 .
У майбутньому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
Викладене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».
2) Правові підстави накладення арешту майна
Арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.
Тимчасове вилучення у власника електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі. При цьому, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абз. 2, 3 ч. 2 ст. 168 КПК України).
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складеного детективом Національного бюро 19.02.2024, ОСОБА_7 затриманий 19.02.2024 о 17 год. 04 хв. за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, а саме наданні неправомірної вигоди директору КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР ОСОБА_9, вчиненого у складі організованої групи, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України.
У ході особистого обшуку затриманого ОСОБА_7 виявлено та вилучено мобільний телефон Apple iPhone 14 Pro model A2892, пароль доступу до якого ОСОБА_7 категорично відмовився надавати, у зв`язку з чим телефон залишився у заблокованому стані.
Також, у ході затримання ним добровільно видано речі з сумки через плече, яку він забрав із автомобіля. Із вказаної сумки, яку добровільно надано на огляд, виявлено та вилучено USB-накопичувач SP 128 GB чорного кольору, грошові кошти з гаманця у сумі 16 500 грн, а також грошові кошти із задньої кишені сумки, скріплені резинкою синього кольору та листком перекидного календаря за 7 липня «понеділок» з написом «М» кульковою ручкою у сумі 33 300 грн.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.01.2024 надано дозвіл на проведення обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, яке перебуває у власності ОСОБА_12 та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_7, з метою відшукання речей та документів, зокрема мобільних терміналів, ноутбуків, флеш-накопичувачів, які належать або використовуються ОСОБА_7, у тому числі в яких використовується сім-карта з номером НОМЕР_1, та зберегли на собі сліди вчинення кримінальних правопорушень, а саме пропозицій та надання неправомірної вигоди службовим особам за вчинення ними в інтересах третіх осіб дій з використанням наданої їм влади та службового становища, вчинене організованою групою осіб чи її учасником.
Відповідно до протоколу обшуку від 19.02.2024, у ході проведення обшуку вказаного вище домоволодіння, детективами Національного бюро виявлено та вилучено мобільний телефон Apple iPhone model Al633, ноутбук Apple Мас Book Air model Al 370 EMC2393 s/n: CO2DT7DDQX, годинник із заводським написом «Rolex» та каблучку з металу сірого кольору з прозорим камінцем та биркою до неї.
Зі змісту протоколу обшуку слідує, що мобільний телефон був заблокований паролем логічного захисту, а ноутбук під час огляду не вмикався, з огляду на що детективами Національного бюро прийнято рішення про їх вилучення з метою проведення відповідного експертного дослідження.
20.02.2024 постановою детектива Національного бюро ОСОБА_13 вилучені у ОСОБА_7 під час його затримання та під час проведення обшуку домоволодіння, за місцем його проживання, речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 52023000000000190 від 24.04.2023.
22.02.2024 постановою старшого детектива Національного бюро ОСОБА_14 призначено комплексну судову телекомунікаційну та комп`ютерно-технічну експертизу, експерту надано об`єкт дослідження мобільний телефон Apple iPhone 14 Pro model A2892 b.
Оцінюючи вилучені під час обшуку мобільні телефони, ноутбук, флеш-накопичувач та грошові кошти у сумі 33 300 грн на предмет наявності у них ознак речового доказу, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Мобільні телефони Apple iPhone 14 Pro model A2892 b та Apple iPhone model A1633, Usb-накопичувач SP 128 GB чорного кольору та ноутбук Apple МасBook Air model A1370 EMC2393 s/n: CO2DT7DDQX, з огляду на обставини вчинення кримінальних правопорушень, можуть містити відомості, які в майбутньому можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні та відповідають ознакам речового доказу.
Більш того, враховуючи, що мобільні телефони мають систему логічного захисту, а доступ до них обмежується їх власником ( ОСОБА_7 відмовився надати пароль доступу до них), ноутбук під час його попереднього огляду детективами не увімкнувся, у органу досудового розслідування наявна необхідність у перевірці даних, які в них містяться, на предмет наявності інформації, яка може мати значення для встановлення важливих обставин у цьому кримінальному провадженні.
Таким чином, з метою отримання відомостей, які мають значення для цього кримінального провадження та ймовірно містяться у вилучених технічних пристроях, відповідно до наданих у судовому засіданні детективом Національного бюро пояснень, вчиняються дії з призначення та проведення відповідної судової експертизи.
Слідчий суддя також враховує й те, що з часу вилучення технічних пристроїв (накопичувача інформації) до часу прийняття рішення про необхідність арешту майна минув незначний проміжок часу, що ймовірно ускладнювало можливість проведення копіювання значного обсягу інформації без залучення спеціаліста.
Також, слідчий суддя вважає, що детективом Національного бюро у ході судового розгляду доведено, що грошові кошти у сумі 33 300 грн, скріплені синьою резинкою та папірцем перекидного календаря за 7 липня «понеділок» з рукописним написом «М», можуть бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення (неправомірною вигодою) або зберегли на собі його сліди чи містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення.
Віднайдення цих грошових коштів саме у такому вигляді може свідчити про те, що вони призначались для їх подальшого передання директору КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР ОСОБА_9, оскільки протоколи допиту останнього містять відомості про те, що ОСОБА_7 неодноразово передавав йому грошові кошти у схожому вигляді, наприклад «у прозорому пакеті із аркушем паперу з написом «22600К»», «у конверті з написом «37085 (3)/2 18500».
Аналізуючи викладені вище обставини, слідчий суддя вважає, що у даному випадку наявні достатні підстави вважати, що вилучені у ході проведення обшуку мобільні телефони, ноутбук та грошові кошти у сумі 33 300 грн відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та у органу досудового розслідування існує можливість використання відомостей, які у них містяться, як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні. Таке майно зазначено в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку (окрім грошових коштів, що відповідно до ст. 173 КПК України не є підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна), а його надання є необхідною умовою для проведення експертного дослідження, у зв`язку з чим існують правові підстави для накладення арешту на майно.
2.1 Вирішуючи питання про накладення арешту на вилучені під час затримання ОСОБА_7 та проведення обшуку домоволодіння, за місцем його проживання, грошові кошти, годинник та каблучку, слідчий суддя приходить до таких висновків.
У своєму клопотанні детектив Національного бюро просить накласти арешт на вилучені у ОСОБА_7 грошові кошти, годинник та каблучку з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 19.02.2024 та протоколу обшуку від 19.02.2024, у ОСОБА_7 з гаманця вилучені грошові кошти у сумі 16 500 грн, а у домоволодінні, за місцем його проживання, вилучено годинник із заводським написом «Rolex» та каблучку з металу сірого кольору з прозорим камінцем та биркою до неї.
Частиною 1 статті 234 КПК України передбачено, що обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Із резолютивної частини ухвали Вищого антикорупційного суду від 25.01.2024 вбачається, що слідчим суддею надано дозвіл на проведення обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_7 з метою відшукування речей та документів, що містять відомості про обставини вчинення кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України під час обшуку слідчий, прокурор має право, серед іншого, оглядати та вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Підстави тимчасового вилучення майна встановлені статтею 167 КПК України та полягають у тому, що майно, яке вилучається слідчим, прокурором має мати певний зв`язок із розслідуваним кримінальним правопорушенням. Слідчий, прокурор не мають права вилучити під час обшуку майно, яке безпосередньо не зазначено в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку та не має жодних ознак зв`язку з розслідуваним кримінальним правопорушенням.
Отже, обшук не може проводитися для відшукання не зазначеного в ухвалі про дозвіл на обшук майна з метою його подальшого арешту для забезпечення конфіскації такого майна як виду покарання, оскільки це суперечить вимогам ст. 167, 234, 236 КПК України.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні відомості про те, що під час затримання та проведення обшуку 19.02.2024 грошові кошти у сумі 16 500 грн та ювелірні вироби були вилучені з метою виконання одного із завдань, передбачених ч. 2 ст. 167 КПК України, тобто у зв`язку з тим, що ці речі: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Для забезпечення можливої конфіскації як виду покарання арешт може накладатися тільки на майно підозрюваного, обвинуваченого, яке виявлене або розшукане за результатами вжитих слідчим, прокурором заходів, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України. Проведення обшуку у підозрюваного, обвинуваченого для мети виявлення й арешту майна є неприпустимим.
Детективом у судовому засіданні не було доведено, що вилучені грошові кошти у сумі 16 500 грн та ювелірні вироби (годинник та каблучка) одержані внаслідок вчинення кримінальних правопорушень чи є доходом від них. Також, детективом не було пояснено чи були ці грошові кошти та ювелірні вироби знаряддям вчинення кримінального правопорушення, чи зберегли на собі його сліди чи містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення, чи вони були об`єктом кримінально протиправних дій.
Крім того, детективом не надано документів, які підтверджують право власності ОСОБА_7 на каблучку та годинника, а також не наведено конкретних фактів та доказів, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним таким майном. При цьому, домоволодіння, в якому проводився обшук належить третій особі - ОСОБА_12 .
Враховуючи те, що інших підстав арешту грошових коштів у сумі 16 500 грн, годинника та каблучки, вилучених у ОСОБА_7 під час затримання та обшуку домоволодіння, за місцем його проживання, детективом Національного бюро не встановлено та не зазначено у поданому ним клопотанні, слідчий суддя приходить до висновку, що таке майно не підлягає арешту.
Також, слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу на те, що ч. 5 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
На момент вилучення грошових коштів, тобто 19.02.2024, ОСОБА_7 не мав процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 52023000000000190, оскільки набув його лише наступного дня - 20.02.2024, після того як йому було повідомлено та вручено письмове повідомлення про підозру.
3) Речі є тим видом майна, на яке може бути накладено арешт
Арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку, зокрема, на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України). Детектив Національного бюро у своєму клопотанні просить накласти арешт на мобільні телефони, ноутбук, зовнішній накопичувач інформації та грошові кошти. Таке майно відповідає положенням ч. 2 ст. 181 ЦК України (оскільки є рухомим) та положенням ч. 10 ст. 170 КПК України, відтак, на нього може бути накладено арешт.
4) Завдання, для виконання яких детектив звертається із клопотанням про арешт майна
Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України). Зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, можливість приховування, пошкодження, псування або знищення технічних пристроїв, грошових коштів, вилучених у ході затримання ОСОБА_7 та обшуку домоволодіння, за місцем його проживання, та інформації, яка в них міститься, є обґрунтованою.
5) Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються
Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Положення КПК України узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, який дійшов висновку, згідно з яким ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви № 19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).
Отже, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
Частина четверта статті 173 КПК України визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
На думку слідчого судді, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку можливих кримінальних правопорушень, їх специфіку, ступінь тяжкості, накладення арешту у цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, оскільки не має на меті позбавити ОСОБА_7 належного йому майна, а лише тимчасово обмежити його право користування, розпорядження та відчуження вказаним майном, зокрема, до завершення експертного дослідження або завершення кримінального провадження.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Що стосується прав та законних інтересів власника майна ОСОБА_7, слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для нього.
Враховуючи викладене, слідчий суддя переконаний, що часткове задоволення клопотання та накладення арешту на визначений у цій ухвалі перелік майна, яке належить ОСОБА_7, у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
Також, слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати тимчасову заборону користування, розпорядження та відчуження майном, зважаючи на встановлені ризики приховування, пошкодження, псування або знищення технічних пристроїв, грошових коштів, вилучених у ході затримання ОСОБА_7 та проведення обшуку домоволодіння, за місцем його проживання, та інформації, яка в них міститься.
При цьому, слідчий суддя зауважує, що на цьому етапі досудового розслідування не може вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі встановлювати наявність складу злочину, винуватість осіб чи ступінь вини.
На підставі наведеного, керуючись статтями 132, 170-173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання детектива Національного бюро ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене 19.02.2024 під час затримання ОСОБА_7, а саме:
-мобільний телефон Apple iPhone 14 Pro model A2892 b;
-Usb-накопичувач SP 128 GB чорного кольору;
-грошові кошти в сумі 33 300 грн, скріплені синьою резинкою та папірцем перекидного календаря за 7 липня «понеділок» з рукописним написом «М»,
який полягає у тимчасовій забороні права користування, розпорядження та відчуження.
Накласти арешт на майно, вилучене 19.02.2024 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7, за адресою: АДРЕСА_1, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.01.2024, а саме:
-мобільний телефон Apple iPhone model A1633;
-ноутбук Apple МасBook Air model A1370 EMC2393 s/n: CO2DT7DDQX;
який полягає у тимчасовій забороні права користування, розпорядження та відчуження.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам, присутнім під час її оголошення. Копію ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам, які не були присутні в судовому засіданні.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_15