- Presiding judge (HACC) : Sikora K.O.
Справа № 991/1402/24
Провадження 1-кс/991/1412/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3
представника власника майна адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23квітня 2023року за №42023140000000122,
В С Т А Н О В И Л А :
І. Суть клопотання
1.1.21лютого 2024року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому детектив просив накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів на майно, вилучене під час проведення обшуку 20лютого 2024року будинковолодіння (житлових і нежитлових приміщень) за адресою: АДРЕСА_1, а саме на мобільний телефон «Apple iPhone 15 Pro Мах» (серійний НОМЕР_1, ІМЕІ1: НОМЕР_2, ІМЕІ2: НОМЕР_3 ), який належить ОСОБА_6 .
Клопотання обґрунтоване тим, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі ЄРДР) 23квітня 2023року за №42023140000000122, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, а саме сприяння службовими особами Львівської митниці, з метою одержання неправомірної вигоди, незаконному переміщенню на митну територію України побутової техніки (мобільних телефонів, планшетів, ноутбуків, навушників, моноблоків, годинників) без сплати обов`язкових митних і податкових платежів, чим спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам у вигляді ненадходження обов`язкових платежів до державного бюджету на загальну суму понад 15,5 млнгрн.
20лютого 2024року було проведено обшук будинковолодіння (житлових і нежитлових приміщень) за місцем проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_6, в ході якого вилучено наведене у клопотанні майно.
Детектив просив накласти арешт на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, пославшись на існування ризику втрати, знищення, використання, перетворення зазначеного майна.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1.Детектив ОСОБА_3 підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2.Представник власника майна ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання та наголосив на тому, що власниця мобільного телефону не має жодного стосунку до розслідуваних обставин.
Також зазначив, що ОСОБА_7 є чоловіком ОСОБА_6, а ОСОБА_8 троюрідним братом, а тому факт спілкування, у тому числі про обставини кримінального правопорушення, з родичами, не свідчить про наявність у мобільного телефона ознак речового доказу.
Адвокат повідомив, що власниця майна мала намір надати повний доступ до свого терміналу зв`язку, приїхавши до міста Києва, про що була попередня домовленість з детективом НАБУ, проте останній звернувся з цим клопотанням до суду.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1.Дослідивши клопотання, надані детективом матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2.Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч.1,п.7ч.2ст.131, ч.1 ст.170 КПК України).
Згідно з приписами ч.1, 2 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення:
збереження речових доказів;
спеціальної конфіскації;
конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати (ч.2ст.173 КПК України):
правову підставу для арешту майна;
розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Для кожної з правових підстав арешту (мети його накладення) кримінальний процесуальний закон визначає додаткові обставини, які мають враховуватися слідчим суддею, зокрема:
можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення речових доказів);
наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або цивільного позову);
можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається з відповідною метою);
розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення цивільного позову).
Також на особу, яка подала клопотання про арешт майна, покладено обов`язок довести (ч. 1 ст.173 КПК України):
необхідність такого арешту;
наявність ризику приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Враховуючи загальні підстави застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачені ч.3 ст.132 КПК України, арешт майна не допускається, якщо не буде доведено, що:
існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
3.3.Оцінка та висновки слідчого судді
3.3.1.Детектив зазначив, що кримінальне правопорушення було вчинене за таких обставин.
22квітня 2023року після залишення території пункту пропуску «Угринів-Долгобичув», проїхавши близько 35 метрів по автодорозі Т-14-08 в напрямку м.Червонограда Львівської обл., транспортний засіб вантажний автомобіль «Iveco Daily 70C17», д.н.з. НОМЕР_4 (надалі ТЗ), який знаходився під керуванням ОСОБА_8, був зупинений працівниками Управління Служби безпеки України у Львівській області (надалі УСБУ).
Під час проведення переогляду в тимчасовій зоні митного контролю вказаного ТЗ у вантажному відсіці було виявлено товар побутову техніку (мобільні телефони, планшети, ноутбуки, навушники, моноблоки, годинники різних торгових марок), однак під час (а також до і після) проведення переогляду ОСОБА_8 не надав жодних документів, підтверджуючих законність переміщення вказаного вантажу (товару) через митний кордон України.
За результатами зазначеної перевірки та переогляду щодо ОСОБА_8 працівником Управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил (надалі УБК та ПМП) Львівської митниці складено протокол про порушення митних правил №0444/20900/23 від 23квітня 2023року за ч.1 ст.482 МК України, а ТЗ з товарами відповідно до ст.482 МК України було переміщено на територію УБК та ПМП Львівської митниці.
Надалі на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 25квітня 2023року (справа №463/3196/23) 26-27квітня 2023року на території УБК та ПМП Львівської митниці було проведено обшук ТЗ, під час проведення якого вилучено побутову техніку. 27квітня 2023року зазначене майно та ТЗ передано на відповідальне зберігання на склад Львівської митниці, а 28квітня 2023року ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова на вилучене майно та ТЗ накладено арешт.
Відповідно до висновків експертів Львівського НДЕКЦ МВС України загальна вартість товарів, які були переміщені ОСОБА_8 на митну територію України поза митним контролем, становить 66401920,97грн.
У подальшому на виконання листа-запиту НАБУ №0441-232/23814 від 03серпня 2023року Львівською митницею здійснено розрахунок митних платежів, які підлягали б сплаті при ввезені на митну територію України станом на 22квітня 2023року в режимі «імпорт» зазначених товарів (комерційного вантажу). Згідно з розрахунком їх загальна сума становить 15510800,19грн (сума ввізного мита 1858680,00грн, сума ПДВ 13652120,19грн), що також підтверджено висновком судової економічної експертизи №СЕ-19/103-23/9208-ЕК від 07вересня 2023року.
3.2.2.Наведені у клопотанні обставини корелюють обставинам, зазначеним у витязі з ЄРДР, підтверджені наданими детективом матеріалами у мірі, достатній для вирішення питань, пов`язаних з розглядом клопотання, зокрема, (1) протоколом огляду речей (копії даних мобільного телефону Iphone 7, що належить ОСОБА_8 ) від 08лютого 2024року, відповідно до якого ОСОБА_8 вів перемовини (листування) з ОСОБА_6 та ОСОБА_9 щодо подій, які відбулися 21-23квітня 2023року; (2) витягом із висновку економічної експертизи №СЕ-19/103-23/9208-ЕК від 07вересня 2023року, у якому зафіксовано розмір матеріальних збитків; (3) інформацією (актуальними відомостями) про осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення від 20липня та 14грудня 2023року; (4) протоколами обшуку від 13 та 15червня 2023року; (5) іншими документами.
Зазначені матеріали у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри щодо вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.
Водночас, слід наголосити, що в межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не вирішує питання про наявність усіх елементів складу злочину, винуватість чи невинуватість осіб у його вчиненні.
3.4.Оцінка правових підстав для арешту майна
Детектив просив накласти арешт на мобільний телефон з метою забезпечення збереження речових доказів.
20лютого 2024року за місцем проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_6 було проведено обшук, під час якого вилучено зазначений у клопотанні мобільний телефон.
Відповідно до ч.1 ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Одним з процесуальними джерел доказів є, зокрема, речові докази.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.
За твердженням детектива, до обставин, які розслідуються у зазначеному кримінальному провадженні, може бути причетний ОСОБА_7, який є фактичним власником побутової техніки, переміщення якої здійснювалось через державний кордон України, батьком ОСОБА_9, який реєстрував водія затриманого ТЗ ОСОБА_8 в системі «Шлях» як працівника свого підприємства, а також чоловіком ОСОБА_6, яка після затримання ТЗ спілкувалась з його водієм.
У ході попереднього огляду мобільного телефону, проведеного під час його вилучення, виявлено наявність у телефонній книзі номерів телефонів осіб, які можуть бути причетні до вчинення цього кримінального правопорушення, а саме:
НОМЕР_5 та НОМЕР_6, ідентифіковані як номери телефонів, які використовує ОСОБА_7 (чоловік ОСОБА_6 );
(2) НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, ідентифіковані як номери телефонів, які використовує ОСОБА_9 (син ОСОБА_7 );
(3) НОМЕР_12, ідентифікований як номер телефону, який використовує ОСОБА_8 (зі слів ОСОБА_6 це її троюрідний брат);
(4) НОМЕР_13, ідентифікований як номер телефону, який використовує ОСОБА_10 (зі слів ОСОБА_6 це знайомий її чоловіка).
Також під час огляду виявлено листування ОСОБА_6 у месенджері Viber з (1) ОСОБА_9 за 31серпня 2023року, у якому були фотофайли-документи щодо ОСОБА_8 ; (2) ОСОБА_8 у 2023 році, а також виявлений проміжок у спілкуванні із 09січня до 12липня 2023року, що може свідчити про ймовірне видалення листування.
Викладене свідчить, що мобільний телефон (наявні в ньому відомості), може бути використаний як доказ для встановлення обставин, що підлягають доказуванню відповідно до ст.91 КПК України. Постановою від 20лютого 2024року зазначений у клопотанні мобільний телефон визнано речовим доказом.
Слідчий суддя враховує, що відповідно до ч.2 ст.168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Як вбачається з протоколу обшуку, ОСОБА_6 добровільно надала доступ до мобільного телефону, але відмовилась надати пароль доступу. Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи детектива, що доступ до телефону, який був наданий ОСОБА_6, має обмежений характер та позбавляє можливості у повному обсязі скопіювати інформацію, яка у на ньому міститься. При цьому, відповідно до протоколу огляду речей (мобільного телефону Apple iPhone 15 Pro Мах) від 22-28лютого 2024року було проведено часткове копіювання даних з телефону, окрім відомостей, наявних у месенджерах Signal, Telegram, Пошта та інші. Викладене обумовлює необхідність у вилученні мобільного телефону з метою подальшого його дослідження.
Отже, слідчий суддя констатує наявність підстав, передбачених ч.2 ст.168, ч.3ст.170КПК України, оскільки власник обмежив доступ до телефонів, та наявна потреба у проведені експертного дослідження майна, у тому числі з метою відновлення інформації, яка могла бути видалена, що передбачає безпосереднє дослідження зазначених носіїв інформації.
3.5.Висновки слідчого судді
3.5.1.Як вже зазначала слідчий суддя, завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Зважаючи на обставини кримінального правопорушення, яке розслідується у межах цього кримінального провадження, доводи детектива про існування такого ризику є цілком обґрунтованими.
Запропонований детективом спосіб арешту майна шляхом зберігання його в матеріалах кримінального провадження у визначеному законодавством порядку релевантний потребам досудового розслідування у збереженні речового доказу та його властивостей, які можуть мати доказове значення, їх дослідження та обумовлений необхідністю запобігти його знищенню чи пошкодженню.
Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.
3.5.2.Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов`язане з накладенням арешту на належне їй майно.
Враховуючи характер майна, тимчасове позбавлення особи можливості користуватися та розпоряджатися ним, не становитиме надмірного втручання та суттєвих негативних наслідків для неї.
3.5.3.Наведене у клопотанні майно належать до переліку майна, на яке згідно з приписами ч.10 ст.170 КПК України може бути накладений арешт.
Слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер.
Тимчасовий характер арешту майна обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого ст.174 КПК України, за яким арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
3.5.4.За таких обставин клопотання детектива слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И Л А :
1.Клопотання задовольнити.
2.Накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів шляхом заборони користування та розпорядження на майно, вилучене під час проведення обшуку 20лютого 2024року за адресою: АДРЕСА_1, а саме мобільний телефон «Apple iPhone 15 Pro Мах» (серійний НОМЕР_1, ІМЕІ1: НОМЕР_2, ІМЕІ2: НОМЕР_3 ), який перебував у користуванні (володінні) ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1