- Presiding judge (HACC) : Shkodin Ya.V.
справа №991/1223/24
провадження №1-кс/991/1234/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
«01» березня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, заявника ОСОБА_3, прокурора ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_5, на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає у нерозгляді скарги, поданої в порядку ст. 308 КПК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність Генерального прокурора у кримінальному провадженні №62023000000000883 від 13 жовтня 2023 року, яка полягає у нерозгляді скарги ОСОБА_3 від 12 лютого 2024 року на недотримання розумних строків, поданої ним в порядку ст. 308 КПК України.
Обставини, якими обґрунтована скарга.
Скарга адвоката ОСОБА_3 обґрунтована тим, що слідчими Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях, в межах яких ОСОБА_5 повідомлено про підозру. Зокрема, у своїй скарзі адвокат описує обставини повідомлення ОСОБА_5 про підозру у кримінальному провадженні №62023000000000883 від 13 жовтня 2023 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1, а також ч. 5 ст. 191 КК України стосовно розтати ним, як заступником Міністра оборони України, чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб, а тому воно підсудне Вищому антикорупційному суду. У своїй скарзі адвокат пояснив, що матеріали досудових розслідувань у трьох кримінальних провадженнях (№62023000000000883, №42022100000000622 та №62022000000000370), в яких ОСОБА_5 повідомлено про підозру, на його думку, підлягають об`єднанню в одне провадження на підставі п. 217 КПК України, оскільки вони стосуються вчинення одних і тих самих кримінальних правопорушень одними і тими самими особами, однак прокурорами Офісу Генерального прокурора відповідне рішення у розумний строк не прийнято, чим порушено положення ст. 28 КПК України, а також ч. 1 ст. 61 Конституції України стосовно неможливості двічі притягувати особу до відповідальності одного виду за одне і те ж саме правопорушення. Необ`єднання цих кримінальних проваджень призвело, серед іншого, до звернення в їх межах з клопотаннями сторони обвинувачення до слідчого судді з клопотаннями про застосування запобіжних заходів із дублюванням розмірів застави, що збільшило такий розмір у кілька разів та створило умови, за яких запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для підозрюваних став безальтернативним. 12 лютого 2024 року сторона захисту ОСОБА_5 звернулася до Генерального прокурора зі скаргою в порядку ст. 308 КПК України на недотримання прокурорами розумних строків у кримінальному провадженні №62023000000000883, однак жодного належного реагування станом на момент подання скарги Генеральний прокурор не вчинив, у зв`язку з чим адвокат просить зобов`язати його чи його першого заступника або заступника відповідно до розподілу обов`язків розглянути подану ним скаргу в порядку ст. 308 КПК України.
Позиція сторін у судовому засіданні.
Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні подану скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених у ній. Додатково пояснив, що йому було відомо, що 09 лютого 2024 року матеріали кримінального провадження були повернуті в Державне бюро розслідувань після їх перебування з 05 січня 2024 року в підслідності Національного антикорупційного бюро. При цьому, коли подав скаргу у порядку ст. 308 КПК України він не знав, що група прокурорів у кримінальному провадженні не сформована.
Прокурор ОСОБА_4 заперечував проти задоволення скарги ОСОБА_3, посилаючись на відсутність оскаржуваної бездіяльності, оскільки питання про об`єднання кримінальних проваджень, на порушення розумних строків вирішенні якого посилається адвокат, можливо буде розглянути після визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні, що відбулося лише 28 лютого 2024 року, на підтвердження чого він надав відповідну постанову Генерального прокурора ОСОБА_6 . Крім того, звернув увагу на те, що скаргу в порядку ст. 308 КПК України адвокат подав 12 лютого 2024 року, а 14 лютого 2024 року вже звернувся з даною скаргою до суду, не дотримуючись триденного строку розгляду скарги в порядку ст. 308 КПК України.
Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.
Заслухавши учасників, дослідивши матеріали скарги з додатками, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України (ст. 26 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).
При цьому, відповідна бездіяльність може бути оскаржена виключно за наявності таких умов: слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; з клопотанням про здійснення процесуальної дії звернувся суб`єкт, що має на це право; відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
У своїй скарзі адвокат ОСОБА_3 вказує на бездіяльність, що полягала у нездійсненні процесуальних дій, а саме: нерозгляді скарги в порядку та строк, визначені ч. 2 ст. 308 КПК України.
Так, ч. 1 ст. 308 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.
Отже, право звертатися до прокурора зі скаргою в порядку ст. 308 КПК України обумовлено наявністю у заявника відповідного процесуального статусу (підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються, захисник), а у прокурора - відповідного посадового становища (прокурор вищого рівня).
Як вбачається з матеріалів скарги, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023000000000883 від 13 жовтня 2023 року за підозрою ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1 КК України.
Постановою прокурора у кримінальному провадженні від 15 січня 2024 року на підставі ч. 5 ст. 216 КПК України підслідність кримінальних правопорушень у вказаному кримінальному провадженні визначено за детективами Національного антикорупційного бюро.
При цьому, 09 лютого 2024 року прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури визначено підслідність кримінальних правопорушень у вказаному кримінальному провадженні за слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань.
12 лютого 2024 року електронною поштою на ім`я Генерального прокурора ОСОБА_6 захисником підозрюваної ОСОБА_5 - адвокатом ОСОБА_3 надіслано скаргу на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №62023000000000883 від 13 жовтня 2023 року в порядку ст. 308 КПК України з вимогою надати вказівку прокурору Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора, який є процесуальним керівником у цьому кримінальному провадженні, об`єднати в одне провадження матеріали досудового розслідувань №62023000000000883 від 13 жовтня 2023 року, №62022000000000370 від 09 червня 2022 року та №42022100000000622 від 08 грудня 2022 року, у яких підозрюваними є ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КПК України, прокурор вищого рівня зобов`язаний розглянути скаргу щодо недотримання розумних строків протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
Тобто, положення ст. 308 КПК України зобов`язують не будь-якого прокурора у передбачені цією статтею строки та порядок розглядати скарги наділених відповідним процесуальним статусом осіб на недотримання розумних строків, а лише прокурора вищого рівня.
Оцінюючи доводи скарги, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що процесуальні дії мають виникати із наявних у суб`єкта повноважень і перебувати в адекватному співвідношенні з конкретним процесуальним завданням, яке виникає в певний момент досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 травня 2021 року у справі №640/5023/19).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про прокуратуру», систему прокуратури України становлять: Офіс Генерального прокурора; обласні прокуратури; окружні прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура. У разі потреби рішенням Генерального прокурора можуть утворюватися спеціалізовані прокуратури на правах структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора, на правах обласних прокуратур, на правах підрозділу обласної прокуратури, на правах окружних прокуратур, на правах підрозділу окружної прокуратури.
У структурі Офісу Генерального прокурора утворюються департаменти, управління, відділи, а також Генеральна інспекція. Управління та відділи можуть бути самостійними або входити до складу департаменту (управління). Положення про самостійні структурні підрозділи Офісу Генерального прокурора затверджуються Генеральним прокурором (ч. 3 ст. 8 Закону України «Про прокуратуру»).
Наказом Генерального прокурора від 30 травня 2023 року № 144 затверджено Положення про Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони (на правах Департаменту) Офісу Генерального прокурора, яка, згідно з п. 1.1. ст. 1 цього Положення, є самостійним структурним підрозділом Офісу Генерального прокурора, підпорядкованим першому заступнику або заступнику Генерального прокурора згідно з розподілом обов`язків.
Абзацом 4 ч. 3 ст. 17 Закону України «Про прокуратуру», у разі утворення спеціалізованих прокуратур (крім Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) прокурори вищого рівня в межах таких прокуратур визначаються Генеральним прокурором. Оскільки учасниками судового розгляду не були надані відомості, які підтверджують факт визначення Генеральним прокурором прокурора вищого рівня для Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, слідчий суддя виходить з того, що саме Генеральний прокурор повинен був розглянути подану скаргу захисником.
Водночас, у відповідь на скаргу заявника, подану в порядку ст. 308 КПК України від 12 лютого 2024 року, йому був надісланий лист Заступника начальника другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_9 від 16 лютого 2024 року №11/1/2-37вих-24, у якому зазначено, що станом на час складення такого листа повідомлення початок досудового розслідування від слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора, відповідно до ч. 6 ст. 214 КПК України, не надходилоу зв`язку з чим прокурори Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора до складу групи прокурорів, які здійснюють повноваження прокурора у вказаному кримінальному провадженні, не включені. При цьому, повідомлено, що після визначення групи прокурорів та включення прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора до складу групи прокурорів, які здійснюють повноваження прокурора у вказаному кримінальному провадженні, буде розглянуто питання щодо можливого об`єднання матеріалів досудового розслідування цього кримінального провадження з матеріалами досудових розслідувань інших кримінальних проваджень, у яких повідомлено про підозру ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .
Крім того, слід зазначити, що, згідно з матеріалами скарги, групу прокурорів з числа прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора у даному кримінальному провадженні було визначено лише 28 лютого 2024 року постановою Генерального прокурора ОСОБА_6 із визначення прокурора ОСОБА_4 старшим такої групи, а отже у період часу з 09 до 28 лютого 2024 року взагалі були відсутні прокурори, які здійснювали нагляд за додержанням законів у цьому кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що мала місце бездіяльність Генерального прокурора, але досліджені обставини в судовому засіданні дозволяють стверджувати, з огляду на події ретроспективно, що підняте стороною захисту питання про об`єднання проваджень не могло бути вирішено, оскільки з 09 по 28 лютого 2024 року не було визначено групу прокурорів, що має зовсім іншу природу бездіяльності у прокурора вищого рівня, а тому за встановлених обставин скарга адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає у нерозгляді його скарги від 12 лютого 2024 року, поданої в порядку ст. 308 КПК України, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 303-309, 372 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає
Слідчий суддя ОСОБА_10