- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
Справа № 991/1620/24
Провадження 1-кс/991/1646/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №52017000000000799 від 17.11.2017,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду в порядку ст. 201 КПК України надійшло клопотання, у якому захисник ОСОБА_5 просить змінити застосований ухвалою слідчого судді від 03.11.2023 до підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №52017000000000799 запобіжний захід у вигляді застави в частині зменшення розміру застави з 2 684 000 грн до 1 320 000 грн.
Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.11.2023 у справі №991/9598/23 застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 684 000 гри та покладено обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатись за межі Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора та суду; утриматись від спілкування щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, з громадянами, які продали земельні ділянки ТОВ «СТОВ «Континент», іншими підозрюваними, а також зі свідками ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в`їзду в Україну; носити електронні засоби контролю. Строк дії обов`язків визначено до 24.12.2023.
У межах виконання зазначеної ухвали слідчого судді, внаслідок відсутності у ОСОБА_4 та його родини фінансових та матеріальних ресурсів в розмірі визначеному в ухвалі, заставу було внесено рядом фізичних осіб, а саме: ОСОБА_18 у розмірі 300 000 грн, ОСОБА_19 - 360 000 грн, ОСОБА_20 - 374 000 грн, ОСОБА_21 - 330 000 грн, ОСОБА_22 - 380 000 грн, ОСОБА_23 - 350 000 грн, ОСОБА_24 - 390 000 грн, ОСОБА_25 - 200 000 грн.
Згідно довідки Вищого антикорупційного суду від 09.11.2023 №03.13-04/78/2023 за ОСОБА_4 внесено в повному обсязі визначений ухвалою ВАКС розмір застави.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.12.2023 продовжено строк дії вищевказаних обов`язків на 1 місяць, тобто до 22.01.2024.
У подальшому 19.01.2024 стороною обвинувачення повідомлено сторону захисту про завершення досудового розслідування та відкриття сторонам матеріалів кримінального провадження.
Водночас, звертаючись до слідчого судді із клопотанням про зміну запобіжного заходу, захисник зазначає, що на даний час наявні обставини, які свідчать про зменшення зі спливом досудового розслідування встановлених слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу в провадженні ризиків: 1) переховування від органів досудового розслідування та суду; 2) незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5, із позицією якого погодився підозрюваний ОСОБА_4, підтримав клопотання із викладених у ньому підстав та зазначив, що встановлені слідчим суддею в ухвалі від 03.11.2023 ризики зменшилися до такого рівня, що є підстави стверджувати про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави в меншому розмірі, а саме 1 320 000 грн. Оскільки заставу за ОСОБА_4 внесено третіми особами, у останнього виникли фінансові зобов`язання перед заставодавцями, а враховуючи той факт, що на все належне підозрюваному та його дружині майно накладено арешт, ОСОБА_4 позбавлений можливості повернути внесені за нього в якості застави кошти. Таким чином, захисник вважає, що застава в розмірі 1 320 000 грн зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків у тій же мірі, що й застава в розмірі 2 684 000 грн.
Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти клопотання, зазначивши, що застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2 684 000 гри є достатнім та дієвим запобіжним заходом. Крім того, заперечив твердження сторони захисту про те, що після відкриття матеріалів кримінального провадження встановлені ризики втрачають свою актуальність, оскільки у прокурора виникає необхідність вручити підозрюваним обвинувальний акт та належним чином закінчити досудове розслідування. Вказане, зокрема, забезпечується дією застосованого відносно підозрюваного запобіжного заходу та страхом втратити внесену за підозрюваного суму застави. Разом з тим, прокурор погоджується, що наразі, у зв`язку з завершенням досудового розслідування та відкриттям сторонам матеріалів кримінального провадження, зменшився попередньо встановлений ризик впливу на свідків.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання
За ч. 4 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Вирішуючи зазначене клопотання, слід виходити із загальних засад кримінального процесу, серед яких диспозитивність, змагальність і рівність сторін в поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, і положень, які регламентують взагалі можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в даному випадку запобіжних заходів, та конкретний вибір того заходу, який в повній мірі зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також зможе запобігти спробам переховатися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, як того вимагає ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Водночас під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей та доказів встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування. Такий висновок опосередковано ґрунтується і на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, яка унеможливлює подання підозрюваним, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.
В обґрунтування зміни запобіжного заходу захисник посилається на зменшення зі спливом часу досудового розслідування встановлених слідчим суддею ризиків переховування від органів досудового розслідування/суду та незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні, а також на непомірність визначеного розміру застави.
Таким чином, враховуючи доводи клопотання, беручи до уваги положення ч. 4 ст. 201 та ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчим суддею при розгляді поданого клопотання, на підставі наданих доказів, встановлюються такі обставини: 1) продовження існування встановлених слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 ризиків; 2) помірність/непомірність застави у визначеному розмірі та можливість зменшення розміру застави з 2 684 000 грн до 1 320 000 грн.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Слідчий суддя погоджується з імовірністю існування такого ризику на даний час з урахуванням наступних обставин:
-суворість передбаченого покарання - кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, є особливо тяжким корупційним злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з можливою конфіскацією майна;
-розмір ймовірно завданої кримінальним правопорушенням шкоди становить 126 511 141 грн;
-наявність на праві власності у ОСОБА_4, його дружини та дочки об`єктів нерухомого та рухомого майна, вартість яких не відповідає офіційним доходам членів сім`ї ОСОБА_26 ;
-накладення арешту на нерухоме та рухоме майно, а також частки в статутних капіталах ТОВ «ВКФ «АВІТАЛЬ-ТРЕЙДІНГ» та ТОВ «АЛТЕРНА», що належать ОСОБА_4 та його дружині ОСОБА_27 ;
-наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, на що вказує постійне місце проживання в Україні, де ОСОБА_4 проживає разом з дружиною та неповнолітньою дочкою, 2007 р. н.
При встановленні ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує:
-встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, та безпосередність сприйняття показань під час судового засідання;
-роль ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину, що відбувалося із залученням великої кількості осіб, які начебто реалізували своє право на отримання від держави землі для ведення особистого селянського господарства;
-завершення досудового розслідування та як наслідок припинення органом досудового розслідування заходів, направлених на встановлення свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні та здійснення їх допиту.
Встановлене, на переконання слідчого судді, свідчить про продовження існування ризиків переховування від органу досудового розслідування/суду та незаконного впливу на свідків, які, однак, із плином досудового розслідування зменшилися та існують із не високим ступенем вірогідності їх настання.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Застава як вид запобіжного заходу полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків з умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України). При цьому, згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Матеріали клопотання свідчать про те, що визначений слідчим суддею розмір застави, з однієї сторони, є цілком помірним для підозрюваного (застава вже в будь-якому випадку внесена), з іншої - залишається необхідно високим для забезпечення ризику втрати цих грошових коштів у разі неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.
Посилання сторони захисту на життєві обставини заставодавців, пов`язані із необхідністю повернення їм грошових коштів, внесених як заставу за ОСОБА_4, не може бути підставою для повернення коштів заставодавцям до моменту припинення дії запобіжного заходу.
Застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов`язання не тільки на підозрюваного, а також на інших осіб, які погодилася внести заставу за підозрюваного (заставодавців). Так, застава забезпечує виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків, таким чином, забезпечуючи дієвість кримінального провадження.
Варто зауважити, що при внесенні коштів в якості застави заставодавці мають усвідомлювати пов`язані з цим ризики, у тому числі й можливість звернення внесених коштів у дохід держави, адже відповідно до приписів ч. 3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.
Таким чином, на думку слідчого судді, застосований наразі до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави та її розмір, визначений ухвалою слідчого судді від 03.11.2023, здатен і надалі забезпечити належне виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків.
Підсумовуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність нових підстав для зміни вже застосованого відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, а відтак, слід залишити запобіжний захід у виді застави в розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 684 000 грн, оскільки саме такий запобіжний захід на цьому етапі досудового розслідування є достатньо дієвим.
Таким чином, слідчий суддя не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу.
Керуючись статтями 179, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1