- Presiding judge (HACC AC) : Hlotov M.S.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/1173/24Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/187/24
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
УХВАЛА
І м е н е м У к р а ї н и
14 березня 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
представників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
власника майна ОСОБА_10,
прокурора ОСОБА_11,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_6, подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 лютого 2024 року у кримінальному провадженні №42019110350000029,
В С Т А Н О В И Л А:
І. Процедура
1. Судове провадження у цій справі було розпочато Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду згідно з отриманою 06.03.2024 апеляційною скаргою представника, поданою на підставі п. 9 ч. 1 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ на ухвалу слідчого судді від 22.02.2024, постановлену у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК (т. 3 а. с. 64-66, 69-82, 90-97, 114).
ІІ. Зміст оскаржуваного рішення
2. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.02.2024 клопотання прокурора задоволено - накладено арешт шляхом заборони відчуження на майно:
2.1. ОСОБА_10, яке є спільною сумісною власністю подружжя, а саме на: (а) земельну ділянку кадастровий номер 3222786801:01:005:0089 площею 0.01 га; (б) земельну ділянку кадастровий номер 3221087000:04:002:0978 площею 0.1 га; (в) земельну ділянку кадастровий номер 3221087000:04:002:0977 площею 0.1 га; (г) земельну ділянку кадастровий номер 3221087000:04:002:0992 площею 0.1 га; (ґ) земельну ділянку кадастровий номер 3221087000:04:002:1003 площею 0.1 га; (д) земельну ділянку кадастровий номер 3221885200:20:279:6002 площею 0.1187 га; (е) земельну ділянку кадастровий номер 3220455500:04:007:0334 площею 0.12 га; (є) земельну ділянку кадастровий номер 3222457401:02:002:5101 площею 0.1049 га; (ж) земельну ділянку кадастровий номер 3221884000:33:022:6006 площею 0.2184 га; (з) земельну ділянку кадастровий номер 3221884000:33:020:6006 площею 0.4601 га; (и) земельну ділянку кадастровий номер 3221884000:33:020:6005 площею 0.1997 га; (і) квартиру площею 41,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2844285080000); (ї) квартиру площею 41,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2844272680000); (й) автомобіль Volkswagen Sharan 2006 року випуску, днз НОМЕР_1, VIN-код: НОМЕР_2 ;
2.2. ОСОБА_12, яке є спільною сумісною власністю подружжя, а саме на: (а) гараж (літера А) площею 71 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2483351232080); (б) домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 27579266); (в) земельну ділянку з кадастровим номером 3221087000:04:002:0945 площею 0.1 га; (г) земельну ділянку з кадастровим номером 3223388200:02:041:0027 площею 0.0875 га; (ґ) земельну ділянку з кадастровим номером 3221888800:38:111:6017 площею 0.1 га;
2.3. ОСОБА_13, а саме на: (а) земельну ділянку з кадастровим номером 3222480601:01:027:0006 площею 0.8398 га; (б) земельну ділянку з кадастровим номером 3220881300:04:001:4900 площею 0.15 га; (в) земельну ділянку з кадастровим номером 3220881300:04:001:4824 площею 0.2 га; (г) земельну ділянку з кадастровим номером 3220881300:04:001:4823 площею 0.8 га; (ґ) земельну ділянку з кадастровим номером 3220881300:04:001:4819 площею 0.22 га; (д) земельну ділянку з кадастровим номером 3220881300:04:001:4723 площею 0.48 га; (е) земельну ділянку з кадастровим номером 3222786800:02:005:0014 площею 0.5 га; (є) земельну ділянку з кадастровим номером 3220881300:04:001:4556 площею 0.8 га; (ж) земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:04:001:3115 площею 1.5497 га; (з) земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:04:001:3114 площею 1.2991 га; (и) земельну ділянку з кадастровим номером 3221888300:21:150:6028 площею 0.6873 га; (і) земельну ділянку з кадастровим номером 3222786800:02:005:0013 площею 0.5 га; (ї) земельну ділянку з кадастровим номером 3222755100:08:007:0004 площею 0.2 га; (й) земельну ділянку з кадастровим номером 3222786800:02:005:0018 площею 0.12 га; (к) автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG, 2021 року випуску, днз НОМЕР_3, VIN-код: НОМЕР_4 ; (л) автомобіль BMW IX1 XDRIVE 30, 2023 року випуску, днз НОМЕР_5, VIN-код: НОМЕР_6 ; (м) мотоцикл BMW R 1250GS ADVENTURE, 2022 року випуску, днз НОМЕР_7, VIN-код: НОМЕР_8 .
3. Наведена ухвала мотивована тим, що: (1) досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019110350000029 здійснюється за фактами заволодіння земельними ділянками Державного підприємства «Дослідне господарство «Дмитрівка» Національної академії аграрних наук України /далі - ДП «ДГ «Дмитрівка» НААН/ і ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат /далі - НДВА/ «Пуща-Водиця», та легалізації відповідного майна; (2) наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_10 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України /далі - КК/; (3) арешт на майно необхідно накласти з метою забезпечення можливої його конфіскації, яка передбачена санкцією ч. 5 ст. 191 КК як обов`язкове додаткове покарання, та з метою відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (цивільний позов); (4) арешт майна дозволить запобігти його відчуженню; (5) наявні підстави для арешту майна, а досягнути цілей відповідного заходу забезпечення кримінального провадження в інший спосіб неможливо; (6) обмеження, яких зазнає підозрюваний та інші власники майна, на даному етапі виправдовують такий ступінь втручання у їх право власності.
ІІI. Вимоги та доводи особи, яка звернулася з апеляційною скаргою
4. В апеляційній скарзі зазначаються прохання поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна ОСОБА_10 та ОСОБА_12, яке є їх спільною сумісною власністю як подружжя, та майна ОСОБА_13 .
4.1. Апеляційна скарга мотивована тим, що: (1) строк на апеляційне оскарження слід поновити, хоча він не пропущений, оскільки слідчий суддя розглянув клопотання прокурора без виклику підозрюваного ОСОБА_10, а про існування оскаржуваної ухвали він дізнався лише 05.03.2024, коли її копія надійшла ОСОБА_12 поштою; (2) не доведено існування обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_10 ; (3) накладення арешту не на все майно, що є спільною сумісною власністю ОСОБА_10 та ОСОБА_12, а лише на 1/2 частину зазначеного майна відповідатиме умові, зазначеній у ч. 5 ст. 170 КПК; (4) рішення щодо дарування ОСОБА_13 майна було прийняте у зв`язку із ймовірною мобілізацією ОСОБА_10, а відтак недобросовісність, зловживання цивільними правами та ознаки фраудаторності у його діях відсутні; (5) арешт майна, співвласником якого є ОСОБА_12, та власником якого є ОСОБА_13, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання з урахуванням того, що вони не перебувають у жодному процесуальному статусі у кримінальному провадженні, є таким, що направлений на порушення їх права на мирне володіння майном.
4.3. У судовому засіданні представник ОСОБА_6 просив поновити строк на апеляційне оскарження та задовольнити апеляційну скаргу з мотивів, наведених у ній.
IV. Узагальнені позиції інших учасників
5. Інші учасники судового провадження висловили свої позиції.
5.1. ОСОБА_10, його представник ОСОБА_7, а також представники ОСОБА_12 - адвокат ОСОБА_9 і ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_8 підтримали клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження й апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 та просили їх задовольнити з мотивів, наведених у них.
5.2. Прокурор заперечила проти задоволення апеляційної скарги та просила ухвалу слідчого судді залишити без змін.
V. Межі перегляду оскаржуваної ухвали
6. Судове рішення має бути законне, обґрунтоване і вмотивоване (ч. 1 ст. 370 КПК).
6.1. У ході апеляційного перегляду рішення слідчого судді ретельній перевірці підлягають усі доводи апеляційної скарги, які можуть вплинути на результат апеляційного розгляду (постанова Верховного Суду від 05.01.2022 у справі №484/789/19).
6.2. Виходячи зі змісту ст. 2, ч. 6 ст. 9, ч. ч. 1, 3 ст. 21, ч. 1 ст. 22, ст. 24, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404 КПК, колегія суддів переглядає оскаржувану ухвалу в межах зроблених слідчим суддею у такому рішенні висновків, а також наведених на їх спростування доводів представника, враховуючи заперечення прокурора щодо них.
6.3. Разом з цим, під час надання оцінки доводам апеляційної скарги в частині, що стосується інтересів ОСОБА_12 та ОСОБА_13 колегія суддів враховує, що за змістом ст. ст. 21, 24 КПК можливість особи оскаржити рішення слідчого судді залежить від того, чи ухвалення відповідного рішення призводить до втручання у права, свободи чи інтереси такої особи чи особи, представником або захисником якої вона є.
6.3.1. Саме третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, наділена правами та обов`язками, передбаченими КПК для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосується арешту майна (ч. 3 ст. 64-2 КПК), зокрема, правом на апеляційне оскарження (п. 16 ч. 3 ст. 42 КПК).
6.3.2. Представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути, зокрема, особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником. Повноваження представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, на участь у кримінальному провадженні підтверджуються документами, передбаченими ст. 50 КПК, - якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні. Представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, користується процесуальними правами третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інтереси якої він представляє (ч. ч. 4-6 ст. 64-2 КПК).
6.3.3. Також подібний підхід закріплений законодавцем і в ч. 1 ст. 174 КПК, у якій визначено коло осіб, наділених правом на звернення до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна.
6.3.4. Поруч із наведеним, (1) сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК, а (2) слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК (ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК).
6.3.5. Отже, особи, прав, свобод чи інтересів яких стосується ухвалене слідчим суддею рішення про арешт майна, чи їх представники, вправі його оскаржити лише у тій частині, в якій воно стосується саме їх.
6.3.6. Ураховуючи вищевикладене, ОСОБА_6 не є представником ОСОБА_12 і ОСОБА_13 у цьому кримінальному провадженні, а тому колегія суддів не надає оцінки доводам апеляційної скарги в частині, яка стосується втручання в їхні права.
6.4. Із урахуванням вищенаведеного, апеляційному суду належить з`ясувати дотримання представником строку на апеляційне оскарження і в разі його пропуску - наявність підстав для його поновлення. Крім того, у випадку, якщо строк не пропущений, або ж в разі пропуску - поновлений, колегією суддів перевіряється чи відповідають фактичним обставинам кримінального провадження висновки слідчого судді щодо (1) наявності обґрунтованої підозри такого ступеня, що може бути підставою для арешту майна; (2) розумності та співмірності застосованих обмежень.
VI. Встановлені обставини та їх оцінка колегією суддів
7. Надаючи оцінку обставинам, установленим слідчим суддею, та зробленим ним висновкам, апеляційний суд виходить із такого.
(§1) Щодо дотримання строку на апеляційне оскарження
8. В апеляційній скарзі представник хоч і вказав, що дана апеляційна скарга подається в строки, встановлені ст. 395 КПК, але просив поновити пропущений із поважних причин строк на подання апеляційної скарги, мотивуючи це тим, що слідчий суддя розглянув клопотання прокурора про арешт майна без виклику підозрюваного ОСОБА_10 та він дізнався про наявність оскаржуваної ухвали лише 05.03.2024, коли відповідна ухвала надійшла його дружині поштою.
8.1. В судовому засіданні про отримання повного тексту оскаржуваної ухвали саме 05.03.2024 ОСОБА_12 підтвердив її представник ОСОБА_9 і ОСОБА_13 - його представник ОСОБА_8 .
8.2. Прокурор не заперечувала проти поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 22.02.2024.
8.3. Вирішуючи питання щодо своєчасності подання апеляційної скарги, колегія суддів враховує положення ч. 5 ст. 115, ч. 1 ст. 117, п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК.
8.4. Так, строки, у межах яких особа може оскаржити ухвалу слідчого судді, передбачені ст. 395 КПК.
8.4.1. Апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення (п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК).
8.4.2. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК).
8.4.3. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні (ч. 7 ст. 376 КПК).
8.5. Зважаючи на те, що оскаржуване рішення слідчим суддею постановлено 22.02.2024 без виклику особи, яка її оскаржує (т. 3 а. с. 61-62, 64-66, 69-82), перебіг строку на її апеляційне оскарження мав розпочатися з наступного дня після отримання ОСОБА_10 його копії.
8.5.1. Оскільки представник вказує, що ОСОБА_10 ознайомився із копією оскаржуваної ухвали тоді, коли її отримала його дружина - ОСОБА_12, а саме 05.03.2024 (т. 3 а. с. 101-102), перебіг строку на його оскарження для нього розпочався 06.03.2024 і завершувався 11.03.2024 (останній день).
8.5.2. Ураховуючи, що апеляційну скаргу направлено до суду 06.03.2024, то відповідне звернення до суду зі вказаною скаргою відбулося своєчасно - із дотриманням строку на апеляційне оскарження, а тому підстави для вирішення питання щодо його поновлення відсутні.
(§2) Щодо наявності обґрунтованої підозри
9. Слідчим суддею встановлено, що наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_10 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК, за викладених у клопотанні обставин.
9.1. На спростування цього висновку представник зазначив, що: (1) стороною обвинувачення не доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_10 у пособництві в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем; (2) сторона обвинувачення намагається безпідставно обтяжити становище ОСОБА_10, представити його як особу, підозрювану у вчиненні сукупності особливо тяжких злочинів.
9.2. Прокурор вказала про законність і обґрунтованість рішення слідчого судді в частині наявності обґрунтованої підозри.
9.3. За підсумками перевірки доводів сторони захисту суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри.
9.4. Надаючи саме таку оцінку доводам представника колегія суддів враховує, що арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК).
9.4.1. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК).
9.4.2. Крім того, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (зокрема, якщо арешт майна накладається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) (п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК).
9.4.3. У чинному КПК, як і в інших законах України та підзаконних актах, поняття «обґрунтована підозра» відсутнє, у зв`язку з чим, зважаючи на ч. 5 ст. 9 КПК, під час оцінки відповідності фактичним обставинам кримінального провадження висновків слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри колегія суддів враховує практику ЄСПЛ.
9.4.4. «Обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» /Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, заява №42310/04).
9.4.5. Тому, якщо арешт на майно накладається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та/або відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), то відповідний захід забезпечення кримінального провадження не може бути застосований до особи, щодо якої відсутня обґрунтована підозра вчинення нею кримінального правопорушення.
9.4.6. Адже в ситуації, коли метою застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є забезпечення конфіскації майна як виду покарання, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), обов`язковими умовами для застосування відповідного заходу є не лише наявність підозри вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК), але й наявність обґрунтованої підозри вчинення злочину певною особою (п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК).
9.5. Так, погоджуючись із висновками слідчого судді стосовно наявності обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить із таких фактів та інформації:
9.5.1. детективи НАБУ у кримінальному провадженні №42019110350000029 від 13.02.2019 розслідують вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК, за фактами заволодіння земельними ділянками ДП «ДГ «Дмитрівка» НААН, ДП «НДВА «Пуща-Водиця», легалізації майна, одержаного злочинним шляхом (т. 1 а. с. 18-21);
9.5.2. 09.02.2024 у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК, за фактами того, що ОСОБА_10, будучи залученим ОСОБА_14 до описаних протиправних дій, виконував роль пособника, сприяючи у функціонуванні організованої групи шляхом підбору та перевірки наперед визначених та підконтрольних ОСОБА_15 та ОСОБА_14 осіб, на яких планувалося оформлення земельних ділянок, а також організації взаємодії між розробниками землевпорядної документації та державними кадастровими реєстраторами під час реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, присвоєння їм кадастрових номерів (т. 1 а. с. 177-223).
9.5.3. про наявність достатніх доказів обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_10 до заволодіння земельними ділянками ДП «ДГ «Дмитрівка» свідчить зміст таких документів, згідно з якими:
(1) у заяві про вчинення злочину від 12.05.2020 ДП «ДГ «Дмитрівка» повідомляє НАБУ про позбавлення права користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, м. Фастів (т. 1 а. с. 28-31);
(2) на підставі рішення Фастівської міської ради Київської області від 28.03.1995 №03-06-XXII видано державний акт №0002, яким у постійне користування ДП «ДГ «Фастівське» надано земельну ділянку площею 1077,4 га, у тому числі сільськогосподарських угідь 987,2 га (т. 1 а. с. 34-37);
(3) постановами Президії НААН від 06.11.2013, (протокол №19), від 24.02.2016 (протокол №3) реорганізовано ДП «ДГ «Фастівське» шляхом приєднання до ДП «ДГ «Борівське», яке у подальшому реорганізовано шляхом приєднання до ДП «ДГ «Дмитрівка» із правонаступництвом майнових та немайнових прав, основних засобів та матеріальних цінностей, землі, майна та зобов`язань (т. 1 а. с. 37-40);
(4) відділ у Фастівському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області листами від 28.08.2017 №355/420-17 та від 17.10.2017 №503/420-17, та ГУ Держгеокадастру у Київській області листами від 28.08.2017 №21-10-0.222-13749/2-17, від 06.09.2017 №21-10-0.222-14069/2-17 та від 19.10.2017 №21-10-0.222-600/2-17, від 05.12.2017 № 21-10-0.331-18442/2-17, повідомили щодо перебування у користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» 1057,3619 га земель на території м. Фастів Київської області (т. 1 а. с. 45, 46-47, 50);
(5) як вбачається з довідки Відділу у Фастівському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) від 26.01.2018 №426/180-18 у власності ДП «ДГ «Дмитрівка» знаходиться 1057,3619 га земель (т. 1 а. с. 51-52);
(6) 11.04.2018 виконавчий комітет Фастівської міської ради Київської області звернувся до начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області із листом №06-22/1583 щодо передачі земель сільськогосподарського призначення загальною площею 30.0 га з державної власності до комунальної власності Фастівської міської ради. У відповідь на це ГУ Держгеокадастру у Київській області у листі від 23.04.2018 №18-10-0.223-6311/2-18 повідомило, що у ГУ немає можливості замовити роботи із землеустрою щодо формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані на території міської ради, та прийняти рішення про передачу їх до комунальної власності. У зв`язку із цим виконавчий комітет Фастівської міської ради Київської області у листі від 24.04.2018 №06-22/1833 відповів щодо можливості фінансування робіт із проведення інвентаризації земель за рахунок коштів міської ради (т. 1 а. с. 52-53);
(7) 03.05.2018 ГУ Держгеокадастру у Київській області на підставі доповідної записки начальника Управління державного земельного кадастру ОСОБА_16 від 26.04.2018 видало наказ №10-4005/15-18-сг про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані на території м. Фастів Фастівського району Київської області (т. 1 а. с. 59-60);
(8) 04.05.2018 ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» звернулося до ГУ Держгеокадастру у Київській області та Фастівської міської ради з листом №01/01-05/341 із пропозицією надання своїх послуг щодо проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані на території Фастівської міської ради (т. 1 а. с. 55);
(9) розпорядженням виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області від 22.05.2018 №165-од виділено з цільового фонду Фастівської міської ради кошти в сумі 55 000 грн (т. 1 а. с. 54-55);
(10) 25.05.2018 між ДП «Науково-дослідний інститут землеустрою», в особі ОСОБА_14, та ГУ Держгеокадастру у Київській області, в особі ОСОБА_17, укладено договір №868 про надання послуг з проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані на території м. Фастова Київської області, за результатами якої надано технічну документацію із землеустрою (т. 1 а. с. 56-58);
(11) відповідно до технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території м. Фастів Фастівського району Київської області, земельні ділянки, що перебували у користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка», віднесено до земель запасу (т. 1 а. с. 61-64);
(12) 13.07.2018 ГУ Держгеокадастру у Київській області наказом №10-6323/15-18-сг затвердило технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1014,6048 га на території м. Фастів Фастівського району Київської області (т. 1 а. с. 72-73);
(13) протягом липня 2018 року - січня 2019 року було передано у приватну власність 460 земельних ділянок, які розташовані в м. Фастів Київської області, разом із розробленою та затвердженою проектною документацію із землеустрою, зареєстрованою кадастровими реєстраторами (т. 1 а. с. 76-122);
(14) 25.04.2019 ГУ Держгеокадастру у Київській області листом повідомило ДП «ДГ «Дмитрівка» про те, що земельні ділянки, які згідно з державним актом на право постійного користування землею серія КВ №0002 перебували в користуванні ДП «ДГ «Фастівське», на даний час передані особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до п. п. 19, 20 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (т. 1 а. с. 75);
(15) відповідно до витягу з висновку експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та оціночно-земельної експертизи від 10.06.2022 у кримінальному провадженні №52020000000000354 встановлено факт накладки 462 земельних ділянок, що передані у приватну власність фізичним особам, на земельні ділянки, які перебували у постійному користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка», та визначено вартість вказаних земельних ділянок у розмірі 714 769 489,25 грн (т. 1 а. с. 133-149);
(16) згідно з висновком експерта за результатами проведення експертизи з питань землеустрою від 06.10.2022 №СЕ-19-22/24023-ДЗ вбачається, що розроблена на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області від 03.05.2018 №10-4005/15-18-сг Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані на території м. Фастів Фастівського району Київської області та її затвердження наказом ГУ Держгеокадастру у Київській області від 13.07.2018 №10-6323/15-18-сг не відповідають вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування (т. 1 а. с. 149-156);
(17) як вбачається з протоколу від 16.06.2023 під час огляду ноутбуків та флеш-носія, вилучених під час обшуку житла ОСОБА_18, встановлено, що вони містять відомості щодо обставин укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок ПСП «Агрофірма «Світанок» із ОСОБА_19 та ОСОБА_20 загальною площею 919,4009 га вартістю 3 125 963,06 доларів США, зокрема, 3400 доларів США за 1 га (т. 1 а. с. 157-159);
(18) протоколом огляду від 15.09.2023 відомостей з мобільного телефону ОСОБА_10 стосовно листування останнього з особами, які укладали договори купівлі-продажу земельних ділянок з ПСП «Агрофірма «Світанок», зокрема установлено тривалі зв`язки із ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_19, крім того зафіксовано листування з ОСОБА_20 щодо оформлення земельних ділянок у власність особам, які використали своє право на безоплатну приватизацію в порядку ст. 116 та ст. 118 ЗК України (т. 1 а. с. 232-237);
(19) протоколом огляду від 20.10.2023 відомостей з мобільного телефону ОСОБА_23 стосовно листування останнього з ОСОБА_10 щодо обставин оплати від ОСОБА_24 за послуги землевпорядної експертизи під час виділення у приватні власність земельних ділянок заздалегідь визначеним особам, а також подальшої легалізації частини земельних ділянок шляхом їх внесення до статутного капіталу ТОВ «Фермери Київщини» та укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок ОСОБА_24 та ОСОБА_19 . Крім того, встановлено листування ОСОБА_23 та ОСОБА_10 з відомостями щодо осіб, які укладали договори купівлі-продажу земельних ділянок з ПСП «Агрофірма «Світанок», зокрема ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_19, ОСОБА_25, а також інші відомості щодо виконання ОСОБА_23 доручень та вказівок ОСОБА_10 під час заволодіння земельними ділянками та легалізації майна (т. 1 а. с. 238-244).
9.5.4. про наявність достатніх доказів обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_10 до заволодіння земельними ділянками ДП «НДВА «Пуща-Водиця» свідчить зміст таких документів, згідно з якими:
(1) на підставі розпоряджень Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 11.11.2002 №427 та від 15.11.2002 №434 видано державні акти серії ІІ-КВ №003658, серії ІІ-КВ №003662, якими надано ДП «НДВА «Пуща-Водиця» для сільськогосподарського комплексу «Совки» у межах Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад право постійного користування земельними ділянками загальними площами 1448,6 га та 421,5 га відповідно (т. 2 а. с. 1-9);
(2) 24.05.2016 між ДП «НДВА «Пуща-Водиця» та Товариством з обмеженою відповідальністю /далі - ТОВ/ «Інститут незалежної експертної оцінки» укладено договір, предметом якого стало виконання проектно-вишукувальних робіт, а саме технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в межах Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області (т. 2 а. с. 10-11);
(3) 26.04.2019 Київським окружним адміністративним судом постановлено рішення у справі №320/1419/19, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020, яким визнано протиправним та скасовано державні акти на право постійного користування землею ІІ-КВ №003658, виданий 11.11.2002, та ІІ-КВ №003662, виданий 15.11.2002, та зареєстровані в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №№549, 550, у зв`язку із втратою актуальності. Однак у вказаних рішеннях суду відсутні будь-які зобов`язання щодо скасування права постійного користування земельними ділянками ДП «НДВА «Пуща-Водиця» та розпоряджень Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 11.11.2002 №427 та від 15.11.2002 №434 на підставі яких видані Державні акти на право постійного користування земельними ділянками ДП «НДВА «Пуща-Водиця» (т. 2 а. с. 5-6, 36-37);
(4) 30.05.2019 ГУ Держгеокадастру у Київській області звернулося до Міністерства юстиції України зі скаргою, яку в подальшому було доповнено, щодо проведення державними реєстраторами державної реєстрації права постійного користування ДП «НДВА «Пуща-Водиця» земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності без згоди власника земельних ділянок (т. 2 а. с. 11-14, 20-23);
(5) 14.06.2019 Міністерство юстиції України наказом №1803/5 задовольнило у повному обсязі скаргу ГУ Держгеокадастру у Київській області та скасувало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.08.2016, 03.08.2016, 02.08.2016, 05.04.2019 (т. 2 а. с. 24);
(6) між ОСОБА_24 та ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» укладено договори №№775-777 відносно виготовлення документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність за місцем розташування об`єктів Київська обл., Києво-Святошинський р-н, Петропавлівсько-Борщагівська та Софіївсько-Борщагівська сільради, внаслідок чого було виготовлено 38 проектів землеустрою, які наприкінці червня - на початку липня 2019 року подано до ГУ Держгеокадастру у Київській області (т. 2 а. с. 51-52, 143-146);
(7) відповідно до протоколу огляду мобільного телефону від 26.11.2020, вилученого під час обшуку в житлі ОСОБА_26, встановлено наявність листування із контактом « ОСОБА_27 » 17.07.2019, відповідно до якого ОСОБА_27 запитує: «що там з відправкою?», ОСОБА_26 відповідає: «6 книг відправив; 2 вернули накладки; я таким темпом і за неділю не відправлю; більше 8 не пропускає; ОСОБА_28 кіпішує». ОСОБА_27 відповідає: «… ОСОБА_29 дзвонив, кіпішував, сказав щоб до 10 відправляли». Також згідно з листуванням від 19.07.2019 вбачається, що ОСОБА_26 вказує: «подали останню книгу на експертизу, як проводиться оплата», ОСОБА_27 відповідає: «ОСОБА_34 сам оплачував. Йому тільки суму треба скинути. Скажи йому сам рахунок той же що й ті що він оплачував… А що там з відправкою?», ОСОБА_26 зазначає: «Ніби то все відправили…ти не помниш скільки там ділянок», ОСОБА_27 вказує: «150 наче плюс 19 нових» (т. 2 а. с. 130-133). У цей же період часу ОСОБА_31 повідомляє ОСОБА_26 номери заявок, сформованих через електронний кабінет (т. 2 а. с. 110-124);
(8) у період з 17.07.2019 по 26.07.2019 було розглянуто вищевказані заяви та зареєстровано земельні ділянки, присвоєно їм кадастрові номери та сформовано витяги із Державного земельного кадастру щодо новостворених 165 земельних ділянок (т. 2 а. с. 135-143);
(9) упродовж липня-серпня 2019 року ГУ Держгеокадастру у Київській області видано накази про затвердження документації з землеустрою щодо відведення у приватну власність земельних ділянок, які були сформовані із земельних ділянок, які перебували у постійному користуванні ДП «НДВА «Пуща-Водиця» (т. 2 а. с. 25-35);
(10) згідно з Актом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Держгеокадастру від 05.03.2021 встановлено, що під час надання земельних ділянок у власність громадянам ГУ Держгеокадастру у Київській області були порушені вимоги ст. ст. 116, 118, 122 Земельного кодексу України (т. 2 а. с. 36-41);
(11) відповідно до витягу з висновку експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та оціночно-земельної експертизи від 03.02.2022 №4946/21-41/2038-2260/22-41 в кримінальному провадженні №52019000000000856 встановлено факт накладки 165 земельних ділянок, що передані у приватну власність фізичним особам, на земельні ділянки, які попередньо перебували у постійному користуванні ДП «НДВА «Пуща-Водиця» на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Київської області, вартістю 1 123 331 337 грн (т. 2 а. с. 41-49);
(12) згідно з висновком експерта за результатами проведення експертизи з питань землеустрою від 09.09.2022 №СЕ-19-22/10997-ЗТ в кримінальному провадженні №52019000000000856 проєкти землеустрою, виготовлені ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», на підставі яких у власність фізичним особам передано земельні ділянки, не відповідають вимогам земельного законодавства та законодавства з питань землеустрою (т. 2 а. с. 49-79);
(13) відповідно до протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_14 від 16.03.2023 виявлено листування ОСОБА_14 із ОСОБА_10, у ході якого ОСОБА_14 (а) у період з 21.12.2016 по 27.12.2016 через ОСОБА_10 надає різні доручення ОСОБА_32 та ОСОБА_33 щодо розгляду вхідної документації та погодження документів, що надходили по системі електронного документообігу, (б) 03.02.2017 надсилає ОСОБА_10 відомість із розмірами заробітних плат працівників ГУ Держгеокадастру у Київській області, у переліку яких є ОСОБА_16, та встановлює йому місячну заробітну плату в розмірі 24000 грн та 06.02.2017 ОСОБА_10 повідомляє, що ОСОБА_16 погодився щось зареєструвати без техпаспорта (т. 2 а. с. 199-213);
(14) відповідно до Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» Державне підприємство «Агрокомбінат Пуща-Водиця» входить до переліку об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації (втрата чинності Закону України 20.10.2019).
9.6. Із наведених обставин вбачається, що вище наведено інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний ОСОБА_10 міг вчинити кримінальні правопорушення, які йому інкримінуються, а саме здійснити пособництво у заволодінні у співучасті, зокрема, зі службовими особами ГУ Держгеокадастру у Київській області, земельними ділянками ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» НААН України та ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», відносно яких у подальшому була здійснена легалізація шляхом надання їх у власність громадянам, у тому числі осіб, які мають статус учасника бойових дій.
9.6.1. Вказане спростовує доводи апеляційної скарги про відсутність достатніх доказів, які б свідчили про наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_10 .
9.6.2. Разом із тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявність у діях підозрюваного вини у вчиненні злочинів, оскільки питання винуватості у судовому порядку вирішується після надходження обвинувального акта до суду.
9.7.Отже, вище наведено інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що у даному кримінальному провадженні існує підозра вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості (ч. 5 ст. 191 КК), що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема, накладення арешту на майно.
(§3) Щодо розумності та співмірності застосованих обмежень
10. В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя робить висновок, що накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, враховуючи суспільну небезпеку вчинених кримінальних правопорушень, їх специфіку і тяжкість, наявність обґрунтованої підозри у їх вчиненні особи, яка є власником такого майна. За таких обставин пов`язані із накладенням арешту обмеження є виправданими, співмірними із завданнями кримінального провадження та пропорційними меті, з якою такі обмеження застосовуються. Також слідчий суддя вказав, що у цьому випадку арешт майна необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження та негативних наслідків не створює.
10.1. У свою чергу представники власника майна вказали, що висновки слідчого судді про пропорційність, співрозмірність, розумність обмеження прав власності, а також відсутність негативних наслідків арешту майна є необґрунтованими.
10.2. Прокурор, заперечуючи проти доводів представника, зазначила, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, належним чином його обґрунтувавши.
10.3. У ході апеляційного перегляду колегія суддів встановила, що слідчий суддя дійшов правильного висновку щодо пропорційність, співрозмірність, розумність обмеження прав власності, а також відсутність негативних наслідків арешту майна. Завдяки накладенню арешту дійсно може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звернулася з клопотанням.
10.4. Наведеного висновку суд апеляційної інстанції дійшов, враховуючи, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 132 КПК).
10.5. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, зокрема, що може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням (п. 3 ч. 3 ст. 132 КПК).
10.6. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК).
10.7. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК).
10.8. Вищенаведені положення кримінального процесуального закону узгоджуються з практикою ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, згідно з яким ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).
10.9. В ході оцінки розумності та співрозмірності втручання у право ОСОБА_10 апеляційним судом ураховується, що арештом майна право власника на мирне володіння ним не позбавлено, а лише тимчасово обмежено.
10.10. Тому, оцінюючи розумність та співрозмірність обмеження прав ОСОБА_10 завданням кримінального провадження у конкретній ситуації, колегія суддів констатує, що на даній стадії кримінального провадження загальносуспільний інтерес обмежити право ОСОБА_10 щодо вищевказаного майна шляхом накладення на нього арешту для цілей кримінального провадження, переважає право такої особи на мирне користування та розпорядження цим майном. Саме тому, з огляду на суспільну небезпечність діяння застосування арешту майна не порушує справедливого балансу між інтересами власника такого майна і завданнями кримінального провадження.
10.11. Зважаючи на існування достатніх підстав вважати, що в разі визнання ОСОБА_10 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, в якому його обґрунтовано підозрюють, арештоване майно може бути використане з метою конфіскації як виду покарання та/або для відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
10.11.1. Поруч із наведеним, незастосування на цій стадії арешту майна може спричинити настання ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК (приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження), тому накладення арешту на майно є необхідним, оскільки може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням.
10.11.2. Іншого способу виконати завдання кримінального провадження, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням про арешт майна, не існує.
(§4) Висновки
11. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.
11.1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (ч. 3 ст. 407 КПК).
11.2. Оскільки доводи представників та власника майна не знайшли свого підтвердження, то в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 22, 26, 115, 117, 131-132, 170-173, 370, 376, 395, 404, 405, 407, 418, 422, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу представника залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 лютого 2024 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4