- Presiding judge (HACC): Zadorozhna L.I.
Справа № 991/1576/24
Провадження № 1-кс/991/1590/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,
учасників кримінального провадження:
з боку обвинувачення: детектива Національного бюро ОСОБА_3,
представника власника майна адвоката ОСОБА_4,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна від 23.02.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100060001389 від 14.10.2022,
установив:
27.02.2024 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна від 23.02.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100060001389 від 14.10.2022.
І. Суть клопотання
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100060001389 від 14.10.2022 щодо обставин зловживання службовим становищем посадовими особами АТ «Укрзалізниця», зокрема посадовими особами філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин» АТ «Укрзалізниця» (далі філія «ЦРЕКМ»), виробничого структурного підрозділу «Черкаський колійний ремонтно-механічний завод» філії «ЦРЕКМ» АТ «Укрзалізниця», які всупереч інтересам служби, у змові з посадовими особами суб`єктів підприємницької діяльності, протягом 2021-2022 років, вчинили умисні дії, спрямовані на привласнення коштів державного підприємства, шляхом організації проведення фіктивних ремонтних послуг колійних машин, ремонту запасних частин до них, проведення безтоварних операцій по постачанню запасних частин до колійних машин та іншої техніки.
Так, між виробничим структурним підрозділом «Черкаський колійний ремонтно-механічний завод» філії «ЦРЕКМ» та ТОВ «АЛПІ ГРУП» укладено договір надання послуг від 06.12.2021 № ЦРЕКМ/ЧКРМЗ/в-21152, предметом якого є «послуги з поточного ремонту вузлів колійних машин» на загальну суму 13 млн грн.
Однак, послуги з поточного ремонту, передбачені зазначеним договором, за вказівкою невстановлених службових осіб АТ «Укрзалізниця», могли виконуватися самими співробітниками виробничого структурного підрозділу «Черкаський колійний ремонтно-механічний завод» філії «ЦРЕКМ» із використанням старопридатних запасних частин та матеріалів.
У подальшому, посадовими особами виробничого структурного підрозділу «Черкаський колійний ремонтно-механічний завод» філії «ЦРЕКМ» АТ «Укрзалізниця» підписувались з ТОВ «АЛПІ ГРУП» акти виконаних робіт, на підставі яких відбувалась сплата коштів, які безпідставно перераховувались на рахунки підприємств з ознаками фіктивності та привласнювались замовниками та виконавцями цієї схеми.
Окрім того, ТОВ «АЛПІ ГРУП» до протиправної схеми по привласненню коштів АТ «Укрзалізниця» були залучені інші суб`єкти господарської діяльності, які також могли проводити фіктивні ремонтні роботи колійних машин, запасних частин до них, проведення безтоварних операцій по постачанню запасних частин до колійних машин та іншої техніки виробничому структурному підрозділу «Черкаський колійний ремонтно-механічний завод» філії «ЦРЕКМ» АТ «Укрзалізниця», а саме: ТОВ «Автоматик ЕКО», ТОВ «ВЕСТЕР ЛТД» та ТОВ «ІНКАМ СТАЙЛ».
Проведеною судово-економічною експертизою встановлено, що у 2021-2022 роках послуги з поточного ремонту вузлів колійних машин та іншої техніки фактично (виконавцями) ТОВ «АЛПІ ГРУП» згідно з договором від 06.12.2021, ТОВ «Автоматик ЕКО» згідно з договором від 09.11.2021, ТОВ «ВЕСТЕР ЛТД» згідно з договором від 09.11.2021, ТОВ «ІНКАМ СТАЙЛ» згідно з договором від 09.11.2021, не здійснювались.
Сума завданих збитків державі в результаті замовлених послуг з поточного ремонту вузлів колійних машин та іншої техніки виробничим структурним підрозділом «Черкаський колійний ремонтно-механічний завод» філії «ЦРЕКМ» АТ «Укрзалізниця» складає 17 116 118,48 грн.
Також, у межах цього кримінального провадження розслідується факт постачання ТОВ «КОНКОРД АТОРНЕЙ» у 2021-2022 роках продукції виробництва ТОВ «Український ремонтний завод» до філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин» АТ «Укрзалізниця», старопридатних запасних частин до колійних машин під виглядом нових та/або проведення безтоварних операцій на загальну суму 35 млн грн по договорам від 05.11.2021 № ЦРЕКМ/В-21115, від 02.12.2022 № ЦРЕКМ/ЧКРМЗ/В-21115, від 26.12.2022 № ЦРЕКМ/ЧКРМЗ/В-22089, від 27.09.2022 № ЦРЕКМ/ЧКРМЗ/В-21082, від 27.09.2022 № ЦРЕКМ/ЧКРМЗ/В-21083, від 14.06.2022 № ЦРЕКМ/В-22024 та від 28.11.2022 № ЦРЕКМ/В-22076.
Встановлено, що при проведенні закупівель у 2021-2022 роках допущено до проведення аукціону контрольоване організованою групою осіб заздалегідь визначене підприємство з ознаками фіктивності ТОВ НВП «Ракон», документи для участі якого в конкурсних процедурах, в тому числі для проведення аналізу кон`юнктури ринку рівня цін на закупівлю послуг (робіт) філією «ЦРЕКМ» АТ «Укрзалізниця», готувались самими ж працівниками АТ «Укрзалізниця» від імені ТОВ НВП «Ракон», під організаційним контролем колишніх працівників АТ «Укрзалізниця».
Отже, органом досудового розслідування встановлено фактичні дані, які свідчать про ймовірне заволодіння грошовими коштами Державного бюджету України в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовими особами АТ «Укрзалізниця» своїм службовим становищем за попередньою змовою з іншими особами, які фактично контролюють діяльність підприємств з ознаками фіктивності.
23.02.2024 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.01.2024 проведено обшук квартири АДРЕСА_1, яка на праві власності належить ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Під час проведення обшуку зазначеної вище квартири виявлено та вилучено мобільний телефон Apple iPhone 13 Pro Max, s/n НОМЕР_1, IMEI1: НОМЕР_2, IMEI2: НОМЕР_3 .
Вилучений мобільний телефон має значення для цього кримінального провадження, оскільки містить на собі сліди кримінального правопорушення, яке є предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення та/або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Постановою детектива Національного бюро від 23.02.2024 мобільний телефон, вилучений за місцем проживання ОСОБА_7, визнано речовим доказом.
З метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), детектив Національного бюро просить накласти арешт на мобільний телефон, вилучений у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7, із тимчасовою забороною користування та розпорядження.
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження
У судовомузасіданні детективНаціонального бюро ОСОБА_3 клопотання проарешт майнапідтримав уповному обсязі,просив йогозадовольнити танакласти арештна вилученийу ходіпроведення обшукумобільний телефон ОСОБА_7,з метоюзбереження речовихдоказів.Зазначив,що підчас попередньогоогляду мобільноготелефону виявленолистування,в якомубув наявнийлист детективаНаціонального бюровід 23.11.2023,складений умежах досудовогорозслідування цьогокримінального провадження.За наявнимивідомостями, ОСОБА_7 на теперішнійчас непрацює,оскільки бувзвільнений зпосади напочатку 2024року (приблизнов серединісічня).Наразі існуєнеобхідність упроведенні експертногодослідження,з метоюз`ясування обставинчи були ОСОБА_7 з належного йому мобільного телефону видалені файли, інформація тощо, які можуть мати значення для цього кримінального провадження.
Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, оскільки воно є безпідставним. Зазначив, що під час проведення обшуку ОСОБА_7 надав доступ до мобільного телефону, вміст якого був детально проаналізовано детективами. Також, ОСОБА_7 під час обшуку повідомлено, що він періодично чистить телефон, тому у ньому й не було месенджерів. Видалення інформації з телефону не було пов`язано з проведенням обшуку. Віднайдені детективом файли, мова про які йшла вище (лист детектива), були прямо пов`язані з професійною діяльністю керівника Філії ОСОБА_7 . Вважає, що копію вмісту мобільного телефону можливо було отримати безпосередньо під час проведення обшуку.
Також, адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні надав письмове заперечення на клопотання про арешт майна, в якому зазначив, що детективом Національного бюро було проігноровано клопотання ОСОБА_7 та розпочато проведення обшуку за відсутності його адвоката, що в свою чергу позбавило його можливості скористатись правовою допомогою. Стороною обвинувачення не було надано й жодних належних доказів причетності ОСОБА_7 до даного кримінального провадження та на обґрунтування накладення арешту на вилучене майно.
Власник майна ОСОБА_7, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду клопотання, у судове засідання не з`явився, про поважність причин неприбуття не повідомив. Його неприбуття за таких обставин не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 КПК України).
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді
Подане прокурором клопотання підсудне Вищому антикорупційному суду відповідно до ст. 33-1, п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, здійснюваного на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України).
Зазначені вище вимоги прокурором дотримані, 23.02.2024 клопотання про арешт майна направлено до Вищого антикорупційного суду засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта», в межах строку 48 годин після проведення обшуку квартири, за місцем проживання ОСОБА_7 .
У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 2-3 ст. 170 КПК України).
Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України). До таких ризиків віднесено можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Також, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема:
- правову підставу для арешту майна;
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна, зокрема для третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).
Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, визначених підстав накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов таких висновків.
1) Існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна
Оскільки у цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, під час розгляду клопотання слідчий суддя перевіряє достатність підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення.
Прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 та детективом Національного бюро ОСОБА_3 у судовому засіданні до клопотання не додано жодних документів на підтвердження подій кримінальних правопорушень.
Натомість, до клопотання додано: ухвалу слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку від 31.01.2024; протокол обшуку від 23.02.2024 та постанову детектива Національного бюро про визнання речовими доказами від 23.02.2024, які містять у собі відомості про наявність у вилученому технічному пристрої ознак речового доказу, передбачених ст. 98 КПК України, що в свою чергу дозволяє стороні обвинувачення звернутися до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, з метою забезпечення збереження речового доказу (ст. 171 КПК України).
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення має враховуватись слідчим суддею при вирішенні питання про арешт майна у випадках, передбачених пунктами 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України (з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або відшкодування шкоди (цивільний позов)).
2) Правові підстави накладення арешту майна
Арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.
Тимчасове вилучення у власника електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі. При цьому, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абз. 2, 3 ч. 2 ст. 168 КПК України).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.01.2024 надано дозвіл на проведення обшуку квартири АДРЕСА_1, яка на праві власності належить ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини кримінальних правопорушень, відшукання речей та документів, зокрема, засобів мобільного та інтернет зв`язку, мобільних терміналів систем зв`язку, смартфонів, якими користується ОСОБА_7, що містять відомості в електронному або будь-якому іншому вигляді з приводу підготовки, створення, редагування, обговорення, зберігання, пересилання, у тому числі засобами електронної пошти, листування, зокрема в месенджерах та файлообмінниках Skype, IMessage, WhatsApp, Viber, Telegram, Signal, документів та/або відображених у них відомостей, на яких може зберігатись інформація та/або листування, яке стосується виконання ТОВ «АЛПІ ГРУП» договору № ЦРЕКМ/ЧКРМЗ/В-21152 від 06.12.2021, ТОВ «Автоматик ЕКО» договору № ЦРЕКМ/ЧКРМЗ/В-21121 від 09.11.2021, ТОВ «ВЕСТЕР ЛТД» договору № ЦРЕКМ/ЧКРМЗ/В-21120 від 09.11.2021, ТОВ «ІНКАМ СТАЙЛ» договору № ЦРЕКМ/ЧКРМЗ/В-21122 від 09.11.2021.
Відповідно до протоколу від 23.02.2024 у ході проведення обшуку вказаної вище квартири виявлено та вилучено мобільний телефон Apple iPhone 13 Pro Max, s/n НОМЕР_1, IMEI1: НОМЕР_2, IMEI2: НОМЕР_3 .
Зі змісту протоколу обшуку слідує, що на питання детектива, де знаходиться мобільний телефон ОСОБА_7, останній витягнув його з кишені шортів, але категорично відмовився надати пароль для його розблокування. Телефон перебував у заблокованому стані.
Через деякий час ОСОБА_7 погодився розблокувати телефон для його огляду, але ввів пароль прихованим способом та не повідомив його детективу.
Під час огляду вказаного вище телефону виявлено: фото запиту НАБУ до АТ «Укрзалізниця» від 23.11.2023 щодо обставин, які з`ясовуються у рамках кримінального провадження № 12022100060001389; ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 21.04.2023 про проведення обшуку у цьому ж провадженні та з тих самих питань, які є предметом досудового розслідування; довідку витрат на послуги ТОВ «АЛПІ ГРУП» для виконання ремонту колійної техніки та допит щодо проведення службової перевірки НПУ від 18.10.2022 щодо обставин, які розслідуються у кримінальному провадженні № 12022100060001389.
Також, у телефоні ОСОБА_7 відсутні месенджери Viber, WhatsApp та Telegram. Із його слів, він періодично видаляє пам`ять телефону та вночі видалив усі перелічені месенджери.
23.02.2024 постановою детектива Національного бюро ОСОБА_8 вилучений під час проведення обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_7 мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12022100060001389 від 14.10.2022.
Оцінюючи вилучений під час обшуку мобільний телефон на предмет наявності у ньому ознак речового доказу, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Мобільний телефон Apple iPhone 13 Pro Max, s/n НОМЕР_1, IMEI1: НОМЕР_2, IMEI2: НОМЕР_3, з огляду на обставини вчинення кримінальних правопорушень, може містити відомості, які в майбутньому можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні та відповідають ознакам речового доказу.
Враховуючи, що мобільний телефон має систему логічного захисту, а доступ до нього обмежується його власником ( ОСОБА_7 відмовився надати пароль доступу до нього), у органу досудового розслідування наявна необхідність у перевірці даних, які в ньому містяться, на предмет наявності у ньому інформації, яка може мати значення для встановлення важливих обставин у цьому кримінальному провадженні.
Крім того, у вилученому мобільному телефоні можуть міститись видалені відомості, відновити які можливо лише із залученням експерта, про що у судовому засіданні повідомив детектив Національного бюро ОСОБА_3 .
Із метою отримання відомостей, які мають значення для цього кримінального провадження та ймовірно містяться у вилученому технічному пристрої, відповідно до наданих у судовому засіданні детективом Національного бюро пояснень, здійснюються дії, направлені на його детальний огляд, експертне дослідження та відновлення видалених даних.
Відновити видалені відомості, за таких обставин, можливо лише із залученням експерта. У такому випадку суттєвим для відновлення такої інформації є наявність самого пристрою, який буде становити предмет дослідження відповідного експерта, що узгоджується з положеннями п. 13.3 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.
Слідчий суддя також враховує й те, що з часу вилучення мобільного телефону до часу прийняття рішення про необхідність арешту майна (мобільного телефону), яке захищено системою логічного захисту, минув незначний проміжок часу, що ймовірно ускладнювало можливість її подолання та проведення копіювання інформації, яка міститься у вилученому мобільному пристрої, її відновленні тощо.
Аналізуючи викладені вище обставини, слідчий суддя вважає, що у даному випадку наявні достатні підстави вважати, що вилучений у ході проведення обшуку мобільний телефон відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та у органу досудового розслідування існує можливість використання відомостей, які у ньому містяться, як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні. Таке майно було зазначено в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, його надання є необхідною умовою для проведення експертного дослідження, у зв`язку з чим існують правові підстави для накладення арешту на майно.
3) Речі є тим видом майна, на яке може бути накладено арешт
Арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку, зокрема, на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України). Прокурор у своєму клопотанні просить накласти арешт на мобільний телефон. Таке майно відповідає положенням ч. 2 ст. 181 ЦК України (оскільки є рухомим) та положенням ч. 10 ст. 170 КПК України, відтак, на нього може бути накладено арешт.
4) Завдання, для виконання яких прокурор звертається із клопотанням про арешт майна
Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України). Зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, можливість приховування, пошкодження, псування або знищення мобільного телефону, вилученого у ОСОБА_7, та інформації, яка в ньому міститься, є обґрунтованою.
5) Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються
Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Положення КПК України узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, який дійшов висновку, згідно з яким ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви № 19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).
Отже, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
Частина четверта статті 173 КПК України визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
На думку слідчого судді, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку можливих кримінальних правопорушень, їх специфіку, ступінь тяжкості, накладення арешту у цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, оскільки не має на меті позбавити ОСОБА_7 належного йому майна, а лише тимчасово обмежити його право користування та розпорядження ним, зокрема до завершення експертного дослідження.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Що стосується прав та законних інтересів власника майна ОСОБА_7, слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для нього.
Враховуючи викладене, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
Також, слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати тимчасову заборону користування та розпорядження вказаним у клопотанні прокурора майном, зважаючи на встановлені ризики приховування, пошкодження, псування або знищення мобільного телефону, вилученого у ході проведення обшуку, та інформації, яка в ньому міститься.
При цьому, слідчий суддя зауважує, що на цьому етапі досудового розслідування не може вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі встановлювати наявність складу злочину, винуватість осіб чи ступінь вини.
На підставі наведеного, керуючись статтями 132, 170-173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 23.02.2024 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7, за адресою: АДРЕСА_2, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.01.2024, а саме:
- мобільний телефон Apple iPhone 13 Pro Max, s/n НОМЕР_1, IMEI1: НОМЕР_2, IMEI2: НОМЕР_3,
який полягає у тимчасовій забороні користування та розпорядження.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам, присутнім під час її оголошення. Копію ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам, які не були присутні в судовому засіданні.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_9