Search

Document No. 117758491

  • Date of the hearing: 10/04/2024
  • Date of the decision: 10/04/2024
  • Case №: 991/1445/24
  • Proceeding №: 52023000000000190
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC): Zadorozhna L.I.

Справа № 991/1445/24

Провадження № 1-кс/991/1458/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,

учасників кримінального провадження:

з боку обвинувачення: детектива Національного бюро ОСОБА_3,

з боку захисту: підозрюваного ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5 ;

представника власника майна адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції з власних технічних засобів),

під час розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна від 20.02.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000190 від 24.04.2023,

установив:

22.02.2024 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро ОСОБА_3, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7, про арешт майна від 20.02.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000190 від 24.04.2023.

І. Суть клопотання

Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000190 від 24.04.2023, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 КК України, та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.

На території Запорізької області здійснює свою діяльність Комунальне некомерційне підприємство «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради (далі - КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР).

У ході досудового розслідування встановлено, що у депутата Запорізької обласної ради VIII скликання ОСОБА_4, у не встановлений на даний момент час, але не пізніше лютого - березня 2023 року, виник умисел на організацію надання неправомірної вигоди директору КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР ОСОБА_10 за вчинення ним дій в інтересах суб`єктів господарювання з використанням наданого йому службового становища.

Усвідомлюючи неможливість одноособово реалізувати свій злочинний умисел та необхідність делегування функцій і завдань, потрібних для його втілення, ОСОБА_4 у не встановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше березня 2023 року, залучив як співучасників до вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Учасники організованої групи, яка, за версією слідства, діяла під керівництвом ОСОБА_4, за участю виконавця ОСОБА_8 та за пособництва ОСОБА_9 :

- впродовж липня 2023 - лютого 2024 року передали директору КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР ОСОБА_10 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у загальній сумі 156 870 грн за відкриття рахунку та розміщення грошових коштів КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР на поточному рахунку в ПАТ «МТБ Банк»;

- у серпні 2023 року передали директору КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР ОСОБА_10 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 15 000 грн за забезпечення перемоги ФОП ОСОБА_11 у закупівлі стерилізаторів (оголошення розміщено в системі «Prozorro» за ідентифікатором UA-2023-06-09-002547-a), укладення з ним договору та перерахування йому грошових коштів;

- у вересні 2023 року надали директору КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР ОСОБА_10 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 13 700 грн за скасування закупівлі, яку розміщено в системі «Prozorro» за ідентифікатором UA-2023-06-05-008332-а, оголошення закупівлі лікарських засобів в системі «Prozorro» за ідентифікатором UA-2023-07-21-007949-а, забезпечення перемоги у ній ТОВ «Дойч-Фарм» і в подальшому за укладення з визначеним товариством договору від 07.08.2023 № 2220/12, на виконання якого здійснено оплату в загальній сумі 274 110,89 грн;

- впродовж жовтня 2023 - січня 2024 року висловили пропозицію та передали директору КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР ОСОБА_10 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 483 600 грн за забезпечення перемоги ТОВ «3Д-Фарм» у закупівлі надглоткових повітропроводів i-gel на загальну суму 5 136 000 грн, яка розміщена в системі «Prozorro» за ідентифікатором UA-2023-11-23-009869-а.

20.02.2024 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України; ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 КК України, та ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.

19.02.2024 під час затримання ОСОБА_4 виявлено та вилучено флеш-накопичувач «W Photo РІ0721» та мобільний телефон Apple iPhone 13 mini, серійний номер НОМЕР_1, ІМЕІ НОМЕР_2 .

Постановою детектива Національного бюро від 20.02.2024 вказані речі визнані речовими доказами.

У клопотанні зазначено, що під час затримання ОСОБА_4 була відсутня технічна можливість дослідити зміст флеш-накопичувача, тому з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення інформації, яка може мати значення для досудового розслідування, наявної необхідності у його подальшому огляді, зазначений пристрій детективами Національного бюро вилучено. Також, ОСОБА_4 заблокував та відмовився надати пароль до мобільного телефону, у зв`язку з чим було прийнято рішення про його вилучення.

З огляду на викладене, вказані речі можуть містити відомості, які в подальшому будуть використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема щодо спілкування осіб, які можуть бути причетними до вчинення кримінальних правопорушень, відомості про спосіб та обставини укладання та виконання вказаних у клопотанні договорів, з огляду на що вони є речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.

Також, 19.02.2024 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.01.2024 проведено обшук квартири АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_4 .

Під час проведення обшуку виявлено та вилучено, окрім документів, грошові кошти: 1) які знаходились на комоді, у сумі 55 600 грн, 900 доларів США та 60 євро; 2) які знаходились у сейфі, у сумі 240 000 грн, 20 600 доларів США та 5 000 євро.

З метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України) детектив Національного бюро просить накласти арешт на флеш-накопичувач та мобільний телефон, а також з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України) просить накласти арешт на грошові кошти, вилучені у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4, із забороною володіти, користуватися та розпоряджатися ними.

ІІ. Позиції учасників кримінального провадження

У судовому засіданні детектив Національного бюро ОСОБА_3 клопотання про арешт майна підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити. Зазначив, що квартира, у якій проводився обшук, належить батькам ОСОБА_4, який, відповідно до наявної у розпорядженні органу досудового розслідування інформації, проживає в ній досить тривалий час. Метою накладення арешту на флеш-накопичувач та мобільний телефон є забезпечення збереження речових доказів, а метою накладення арешту на грошові кошти забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Мета вилучення грошових коштів була зазначена у протоколі обшуку від 19.02.2024. Постановою детектива речовими доказами у цьому кримінальному провадженні визнано лише мобільний телефон та флеш-накопичувач. Стосовно вилученого мобільного телефону, який належить народному депутату України ОСОБА_12, зазначив, що ОСОБА_4 ним користується, що особисто підтвердив це у судовому засіданні.

Адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання про арешт майна. Зазначив, що ОСОБА_4 під час його затримання добровільно видав увесь вміст кишень, сумки та повідомив, що на флеш-накопичувачі зберігається особиста інформація (сканкопії документів), запропонував оглянути його. Натомість флеш-накопичувач було вилучено без проведення його огляду. Із моменту його вилучення пройшов місяць, а він досі не був оглянутий. Вилучений мобільний телефон належить народному депутату України ОСОБА_12, на підтвердження чого у судовому засіданні надано відповідні документи.

Вилучені на комоді грошові кошти належать ОСОБА_4, інші грошові кошти належать його батькам, будь-якого відношення до них він не має. Зазначив, що у матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_4 надавав комусь грошові кошти, брав їх, тому стверджувати про те, що вони отримані злочинним шляхом неможливо, це лише припущення детектива. Ознайомившись із ухвалою слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, встановлено, що ухвалою надано дозвіл на відшукання конкретного кола предметів, серед яких грошові кошти відсутні. Поміж іншого, зазначив, що у ОСОБА_4 під час його затримання були віднайдені грошові кошти, які в подальшому були перераховані (приблизно 10 000 грн та 100 євро) та повернуті, вилучено лише телефон та флеш-накопичувач. Щодо папірців, про які у судовому засіданні зазначив детектив, зазначив, що, ознайомившись з матеріалами справи, відомостей про жоден такий папірець не знайшов, у протоколі обшуку у переліку вилучених речей та документів посилання на них відсутнє.

Під час перегляду у судовому засіданні відеозапису обшуку квартири, за місцем проживання ОСОБА_4, зазначив, що працівником правоохоронного органу, яким такий обшук проводився, пояснено, що грошові кошти вилучаються з метою накладення на них арешту, у випадку, якщо суд не накладе арешт, вони будуть повернуті, мети їх вилучення (наприклад, конфіскації), наявності у них ознак речового доказу у ході проведення слідчої дії зазначено не було.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна у повному обсязі. Зазначив, що квартира, у якій був проведений обшук, на праві спільної власності належить його батькам. Із моменту повномасштабного вторгнення (приблизно з літа 2022 року) його батьки мешкають разом із ним у цій квартирі, тому у них є певний спільний побут. Батьки, дивлячись на ситуацію у м. Запоріжжі, самостійно приймають рішення коли їм приїжджати до нього, а коли ні. Наявність у квартирі речей його батьків, в тому числі особистих, зафіксована на відеозаписі проведення обшуку. Підтвердив, що у квартирі дійсно є сейф, його придбали батьки. Його батько - ОСОБА_13 неодноразово декларував право приватної власності на автомобіль Mercedes-Benz, який у грудні 2023 року продав за 1,3 млн грн. Частина грошових коштів була переведена у іноземну валюту та залишена на зберігання саме у цьому сейфі, оскільки у квартирі, де батьки постійно проживають, зберігати їх ніде. Грошові кошти у сумі 20 000 доларів знаходились окремо, без всяких папірців, скріплень, про які у судовому засіданні зазначав детектив. Те саме стосується грошових коштів у сумі 5 000 євро та 600 доларів США. Окрім грошових коштів із сейфу не були вилучені жодні листки паперу, коли, як та чим скріплювали грошові кошти не відомо, але вони належать його батькам. Зазначив, що грошові кошти (накопичення), які були на комоді, належать йому. У матеріалах цієї справи, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу стосовно нього, у жодних протоколах допиту свідків, протоколах за результатами негласних слідчих (розшукових) дій немає, не зафіксовано, що він комусь передавав грошові кошти, брав їх або у нього були віднайдені якісь мічені кошти тощо. Додав, що під час затримання у його сумці був гаманець, оперативні працівники, відкривши його, подивились, що у ньому було 10 000 грн і 100 євро, однак не вилучили їх. Під час обшуку його матір ОСОБА_14 чітко зазначила, що грошові кошти у сейфі належать їй та її чоловіку. В ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку чітко зазначено перелік речей, дозвіл на відшукання яких було надано. Флеш-накопичувач був наданий, його було запропоновано оглянути. Вилучений у нього мобільний телефон перебував у користуванні приймальні народного депутата України ОСОБА_12, працівників цієї приймальні, в тому числі й у нього як депутата. Цей телефон є особистою річчю ОСОБА_12 та перебував у нього у зв`язку з тим, що він був його помічником та використовував його по робочим питанням народного депутата (здійснював виклики). Грошові кошти не були визнані речовими доказами у цьому кримінальному провадженні. Доказів того, що вилучені з сейфу грошові кошти належать саме йому, органом досудового розслідування не надано.

Представник власника майна ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання детектива Національного бюро про арешт майна в частині грошових коштів. Зазначила, що дозвіл на відшукання та вилучення грошових коштів ухвалою слідчого судді надано не було. Повідомила, що коли вона прибула до квартири ОСОБА_14, працівниками правоохоронних органів вже проводився обшук. Доказів того, що грошові кошти у сумі 20 600 доларів США, 5 000 євро та 240 000 грн належать саме ОСОБА_4 до справи не додано.

Також, від адвоката ОСОБА_6 надійшло заперечення на клопотання про арешт майна, в якому вона зазначила, що грошові кошти, вилучені з сейфа, у сумі 20 600 доларів США, 5 000 євро та 240 000 грн є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_14 та ОСОБА_13, про що ОСОБА_14 повідомляла працівників Національного антикорупційного бюро України, які проводили обшук. Вказані грошові кошти є частиною доходу, отриманого ними за результатом продажу власного транспортного засобу Mercedes-Benz, який був проданий за 1,3 млн грн. Частина грошових коштів, отриманих від його продажу, була переведена в іноземну валюту (20 600 доларів США та 5 000 євро). Враховуючи те, що у квартирі, в якій вони наразі проживають, немає сейфу, більшу частину грошових коштів, отриманих від продажу транспортного засобу, вони зберігають у належній їм квартирі, яку було обшукано детективами Національного бюро. Зберігання грошових коштів саме у сейфі, на переконання подружжя, є додатковим засобом безпеки.

Звернула увагу на те, що безпідставно вилучені грошові кошти вкрай необхідні подружжю ОСОБА_14 та ОСОБА_13, адже продаж транспортного засобу був обумовлений тяжким станом здоров`я ОСОБА_13 та необхідністю отримання коштів для його лікування (у 2023 році йому було зроблено операцію опорно-рухового апарату), реабілітації та підтримки нормального життя у післяопераційних умовах.

Вилучені грошові кошти не містять слідів кримінального правопорушення та не містять ніяких відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Окрім того, доказів належності грошових коштів саме ОСОБА_4 детективом Національного бюро надано не було.

ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді

Подане детективом Національного бюро клопотання підсудне Вищому антикорупційному суду відповідно до ст. 33-1, п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, здійснюваного на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України).

Зазначені вище вимоги детективом Національного бюро дотримані, клопотання про арешт майна направлено до Вищого антикорупційного суду засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» 20.02.2024, в межах строку 48 годин після проведення обшуку квартири, за місцем проживання ОСОБА_4 .

У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України). До таких ризиків віднесено можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

Також, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема:

- правову підставу для арешту майна;

- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;

- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

- наслідки арешту майна, зокрема для третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).

Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, визначених підстав накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов таких висновків.

1) Існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна

20.02.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.

Під час розгляду клопотання детективом доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень. Обставини, що підтверджують підозру у вчиненні кримінальних правопорушень та вагомість наявних доказів про їх вчинення підтверджуються долученими до клопотання, в копіях: рапортами про виявлення кримінального правопорушення від 18.07.2023 та від 30.08.2023; протоколами допиту свідків; протоколами видачі та огляду грошових коштів; протоколами огляду від 19.10.2023 та від 13.12.2023; повідомленням про підозру ОСОБА_4 та іншими матеріалами кримінального провадження.

Факти та обставини, які були озвучені та досліджені під час судового засідання, з розумною достатністю та вірогідністю, могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, на даному етапі досудового розслідування, що події кримінальних правопорушень відбулись та до них може бути причетний ОСОБА_4 .

У майбутньому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

Викладене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».

2) Правові підстави накладення арешту майна

2.1) Вирішення питання про накладення арешту на вилучені під час затримання ОСОБА_4 мобільний телефон та флеш-накопичувач.

Арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.

Тимчасове вилучення у власника електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі. При цьому, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абз. 2, 3 ч. 2 ст. 168 КПК України).

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складеного детективом Національного бюро 19.02.2024, ОСОБА_4 затриманий 19.02.2024 о 17 год. 07 хв. за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, а саме наданні службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчиненого організованою групою, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.

У ході особистого обшуку затриманого ОСОБА_4 виявлено та вилучено:

- флеш накопичувач «W Photo РІ0721», зміст якого потребує подальшого дослідження та визначення його значення для досудового розслідування;

- затриманим ОСОБА_4 надано мобільний телефон Apple iPhone 13 mini, серійний номер НОМЕР_1, ІМЕІ НОМЕР_2 . ОСОБА_4 заблокував цей мобільний телефон та відмовився надати пароль для його розблокування. Із метою подолання системи логічного захисту для його дослідження, телефон вилучено.

Стосовно вилученого мобільного телефону Apple iPhone 13 mini, слідчий суддя зазначає про таке.

У ході розгляду клопотання детектива Національного бюро ОСОБА_3 про арешт майна, адвокатом ОСОБА_5 надано:

- лист народного депутата України ОСОБА_12 від 20.02.2019 за вих. № 1366, в якому зазначені речі (11 пунктів), які належать особисто йому та є особистими речами народного депутата України;

- доповнення до листа від 20.02.2019 № 1366 (щодо додаткового придбання обладнання у 2023 році), в якому народний депутат України ОСОБА_12 поінформував про те, що мобільний телефон iPhone 13 mini, ІМЕІ НОМЕР_2, серійний номер НОМЕР_1, обліковий запис: ІНФОРМАЦІЯ_1 (Serhii Sobolev), належить особисто йому та є особистою річчю народного депутата України. Зазначений мобільний телефон придбаний ним у власність.

Таким чином, вилучений у затриманого ОСОБА_4 мобільний телефон, накласти арешт на який просить детектив Національного бюро, належить народному депутату України ОСОБА_12 .

Відповідно до ч. 2 ст. 482-2 КПК України клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, мають бути погоджені Генеральним прокурором (особою, що виконує обов`язки Генерального прокурора).

Враховуючи документальне підтвердження факту належності вилученого мобільного телефону iPhone 13 mini ІМЕІ НОМЕР_2 народному депутату України ОСОБА_12, та вимоги ст. 482-2 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна в частині мобільного телефону, вилученого у ОСОБА_4, оскільки клопотання про арешт цього майна подане з порушенням вимог КПК України, та порушує гарантії депутатської діяльності, оскільки не погоджене Генеральним прокурором чи особою, що виконує його обов`язки.

Оцінюючи вилучений під час затримання ОСОБА_4 флеш-накопичувач на предмет наявності у ньому ознак речового доказу, слідчий суддя дійшов таких висновків.

У протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 19.02.2023 зазначено, що у сумці ОСОБА_4 виявлено та у подальшому вилучено флеш-накопичувач «W Photo РІ0721», зміст якого потребує подальшого дослідження та визначення його значення для досудового розслідування.

Станом на день розгляду клопотання про арешт майна (15.03.2024), відомості про те, що детективами Національного бюро здійснено огляд вказаного вище матеріального носія інформації, у розпорядженні слідчого судді відсутня.

Вказаний технічний пристрій також не містить системи логічного захисту, ОСОБА_4 під час затримання було повідомлено детективів Національного бюро про наявність на ньому особистої інформації (сканкопій особистих документів), що у судовому засіданні детективом Національного бюро спростовано не було.

Враховуючи викладені вище факти та обставини, той факт, що з моменту безпосереднього вилучення у ОСОБА_4 флеш-накопичувача пройшло 26 днів, що є цілком достатнім для здійснення його огляду, не доведення детективом Національного бюро у судовому засіданні, що вказаний технічний пристрій є об`єктом, який був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання про арешт флеш-накопичувача, вилученого у ході затримання ОСОБА_4, оскільки відсутня сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що він є доказом кримінального правопорушення, у зв`язку з чим необхідність такого арешту не була доведена.

2.2) Вирішення питання про накладення арешту на вилучені під час проведення обшуку квартири, за місцем проживання ОСОБА_4, грошові кошти.

У своєму клопотанні детектив Національного бюро просить накласти арешт на грошові кошти, які належать ОСОБА_4, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а саме:

- грошові кошти у сумі 55 600 (п`ятдесят п`ять тисяч шістсот) гривень;

- грошові кошти у сумі 900 (дев`ятсот) доларів США;

- грошові кошти у сумі 60 (шістдесят) євро;

- грошові кошти у сумі 240 00 (двісті сорок тисяч) гривень;

- грошові кошти у сумі 20 600 (двадцять тисяч шістсот) доларів США;

- грошові кошти у сумі 5 000 (п`ять тисяч) євро.

Питання про арешт вилучених грошових коштів з метою забезпечення збереження речових доказів ні у клопотанні, ні у судовому засіданні детективом Національного бюро ОСОБА_15 ініційовано не було.

Відповідно до протоколу від 19.02.2024, у ході проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_2, за місцем проживання ОСОБА_4, детективами Національного бюро:

- у кімнаті, в якій проживає ОСОБА_4, на комоді виявлені грошові кошти у сумі 55 600 грн, 900 доларів США та 60 євро.

Враховуючи, що є підстави вважати, що це особисті кошти ОСОБА_4, так як вони знаходились у його кімнаті, з метою спеціальної конфіскації (так зазначено в протоколі), вказані кошти вилучено до Національного антикорупційного бюро України.

- у цій же кімнаті у сейфі виявлені грошові кошти у сумі 240 000 грн, 20 600 доларів США та 5 000 євро. Також, у сейфі з грошима знаходилась квитанція від 13.02.2015 № 4974456 (ПАТ «ПУМБ») про купівлю ОСОБА_4 5 900 доларів США на 1 арк.

Враховуючи, що є достатні підстави вважати, що вказані грошові кошти належать ОСОБА_4, з метою забезпечення спеціальної конфіскації (так зазначено в протоколі), вказані кошти (разом із квитанцією) вилучено.

Під час перегляду у судовому засіданні відеозапису обшуку квартири за вказаною вище адресою встановлено, що працівником правоохоронного органу, яким проводився обшук, зазначено, що грошові кошти вилучаються з метою накладення на них судом арешту, у випадку, якщо суд не накладе арешт, вони їх повернуть.

Частиною 1 статті 234 КПК України передбачено, що обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.01.2024 надано дозвіл на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_2, що перебуває у власності ОСОБА_13, ОСОБА_14 та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_4, з метою відшукання речей і документів (перелік яких чітко визначений у резолютивній частині цієї ухвали).

Дозвіл на відшукання будь-яких грошових коштів за вказаною вище адресою ухвалою слідчого судді від 25.01.2024 надано не було.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України під час обшуку слідчий, прокурор має право, серед іншого, оглядати та вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Підстави тимчасового вилучення майна встановлені статтею 167 КПК України та полягають у тому, що майно, яке вилучається слідчим, прокурором має мати певний зв`язок із розслідуваним кримінальним правопорушенням. Слідчий, прокурор не мають права вилучити під час обшуку майно, яке безпосередньо не зазначено в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку та не має жодних ознак зв`язку з розслідуваним кримінальним правопорушенням.

Отже, обшук не може проводитися для відшукання не зазначеного в ухвалі про дозвіл на обшук майна з метою його арешту для забезпечення конфіскації такого майна як виду покарання, оскільки це суперечить вимогам ст. 167, 234, 236 КПК України.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні відомості про те, що під час проведення обшуку 19.02.2024 грошові кошти були вилучені з метою виконання одного із завдань, передбачених ч. 2 ст. 167 КПК України, тобто у зв`язку з тим, що ці кошти: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Для забезпечення можливої конфіскації як виду покарання арешт може накладатися тільки на майно підозрюваного, обвинуваченого, яке виявлене або розшукане за результатами вжитих слідчим, прокурором заходів, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України. Проведення обшуку у підозрюваного, обвинуваченого для мети виявлення й арешту майна є неприпустимим.

Детективом Національного бюро у судовому засіданні не було доведено, що вилучені грошові кошти одержані внаслідок вчинення кримінальних правопорушень чи є доходом від них. Твердження детектива про те, що ці грошові кошти могли бути одержані від корупційних чи інших злочинів, до яких може бути причетний ОСОБА_4, базуються виключно на припущеннях сторони обвинувачення, не маючи під собою жодного належного документального підтвердження.

Також, детективом не було пояснено чи були ці грошові кошти знаряддям вчинення кримінального правопорушення, чи зберегли на собі його сліди чи містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення, чи вони були об`єктом кримінально протиправних дій.

Враховуючи те, що інших підстав арешту грошових коштів, вилучених під час проведення обшуку квартири, за місцем проживання ОСОБА_4, детективом Національного бюро не встановлено та не зазначено у поданому ним клопотанні, не зазначено про підстави можливого арешту коштів з метою забезпечення спеціальної конфіскації або для їх зберігання як речового доказу у кримінальному провадженні, такі кошти арешту не підлягають.

Слідчий суддя додатково вважає необхідним зазначити про наявність суперечностей в частині належності вилучених грошових коштів у сумі 240 000 грн, 20 600 доларів США та 5 000 євро саме ОСОБА_4, які детективом Національного бюро у ході розгляду клопотання про арешт майна спростовані не були, про що свідчать:

- пояснення ОСОБА_14, яка під час проведення обшуку квартири детективами Національного бюро, повідомила їх про те, що грошові кошти, які зберігаються у сейфі у сумі 240 000 грн, 20 600 доларів США та 5 000 євро, належать їй та ОСОБА_13 на праві власності, що було зафіксовано на відеозаписі слідчої дії;

- показання свідка ОСОБА_16, який у судовому засіданні пояснив, що здійснював продаж транспортного засобу ОСОБА_13, який звернувся до нього влітку (червні) з проханням допомогти продати належний йому транспортний засіб, у зв`язку з тим, що має певні проблеми зі здоров`ям (погано пересувається). Грошові кошти у сумі 21 000 доларів США, 5 000 євро та приблизно 270 000 грн, отримані від продажу транспортного засобу, він передав сім`ї ОСОБА_13, які привіз на АДРЕСА_3 та передав ОСОБА_14 разом із договором купівлі-продажу. Орієнтовано передав грошові кошти 30-31.12.2023. Сума договору купівлі-продажу автомобіля склала 1,3 млн грн. ОСОБА_14 попросила аби він у такій валюті передав їй кошти, грошові кошти за продаж авто він отримував у гривні. Автомобіль був ним проданий на підставі довіреності. Договір купівлі-продажу автомобіля був укладений 30.12.2023 у м. Дніпро;

- копії договору комісії від 29.12.2023 № 09297 та договору купівлі-продажу транспортного засобу від 30.12.2023 за № 09297, відповідно до яких транспортний засіб Mercedes-Benz, 2017 року випуску, був проданий за 1,3 млн грн;

- витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей за № 50660379 від 14.08.2023, зі змісту якого слідує, що ОСОБА_13 на ім`я ОСОБА_16 видав довіреність (на розпорядження транспортним засобом Mercedes-Benz, 2017 року випуску);

- щорічні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 та 2018 роки, відповідно до якої ОСОБА_13 декларував право власності на автомобіль Mercedes-Benz, 2017 року випуску.

Належність ОСОБА_4 вилучених за місцем його проживання грошових коштів у сумі 55 600 грн, 900 доларів США та 60 євро підтверджена ним особисто у ході розгляду клопотання про арешт майна.

Отже, під час розгляду клопотання не було доведено, що грошові кошти, про які йшла мова вище, підлягають можливій конфіскації майна, у зв`язку з чим не доведено необхідності арешту такого майна.

Враховуючи викладені вище обставини, слідчим суддею під час розгляду клопотання про арешт майна не встановлено визначених КПК України підстав для його задоволення, з огляду на що таке клопотання задоволенню не підлягає.

При цьому, слідчий суддя вважає необхідним зауважити, що на цьому етапі досудового розслідування не може вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі встановлювати наявність складу злочину, винуватість осіб чи ступінь вини.

На підставі наведеного, керуючись статтями 132, 170-173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Відмовити в задоволенні клопотання детектива Національного бюро ОСОБА_3 про арешт майна.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_17