- Presiding judge (HACC) : Movchan N.V.
Справа № 991/1297/24
Провадження 1-кс/991/1308/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, власника майна ОСОБА_4, старшого детектива ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна,
УСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, в якому адвокат ОСОБА_3 просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.09.2023 у справі № 991/8004/23 у кримінальному провадженні № 42019110350000029 від 13.02.2019, в частині арешту майна, яке на праві власності належить ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_1, а саме: квартири загальною площею 51,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Адвокат зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, при прийнятті судом рішення порушено конституційний принцип права на володіння власністю та принцип недоторканості житла, тому накладений арешт на квартиру підлягає скасуванню.
Подане клопотання обґрунтовує тим, що мати підозрюваної ОСОБА_6 - ОСОБА_4 (власник майна) до кримінальної відповідальності не притягувалась ні в цьому, ні в будь-якому іншому кримінальному провадженні, статусу підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої не набувала. Тобто, слідчий суддя не мав права накладати арешт на майно третьої особи, яка не має жодного відношення до кримінального провадження, з підстави можливого застосування до підозрюваної конфіскації майна як виду покарання. Зазначена квартира не є речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки не може бути знаряддям вчинення злочину та не зберегла на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення, також відсутні підстави для примусового відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, за рахунок цього майна. Наявне непропорційне втручання у право власності ОСОБА_4 внаслідок необґрунтованого накладення арешту на таке майно як заходу забезпечення кримінального провадження.
Адвокат зазначає, що у якості додатку до клопотання про накладення арешту на майно прокурор долучив протокол огляду від 16.03.2023 із додатком - неякісною фотокопією одного аркушу попереднього договору купівлі-продажу квартири від 07.08.2018. Відповідно до зазначеного договору, між ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 погоджено, що не пізніше 30.12.2019 у формі, встановленій чинним законодавством України, між ними буде укладено договір купівлі-продажу квартири загальною площею 49,2 кв.м. За вказану квартиру здійснено платіж у розмірі 397 467,00 грн. Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 24.11.2020, укладеного між ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_4, остання придбала квартиру загальною площею 51,4 кв. м за 486 662, 00 грн.
Представник власника майна стверджує, що слідчий суддя помилково та передчасно пов`язав один аркуш неякісної фотокопії попереднього договору купівлі-продажу з дійсним договором купівлі-продажу квартири, оскільки у договорах відрізняються власники майна, у яких придбано об`єкт нерухомості, його вартість, технічні характеристики квартири, не співпадає кінцева дата укладення основного договору. Тобто, враховуючи вимоги ст. 635 ЦК України, попередній договір купівлі-продажу квартири є припиненим, оскільки договір купівлі-продажу квартири повністю не відповідає вимогам попереднього договору купівлі-продажу квартири, на який посилався прокурор у своєму клопотанні.
Також адвокат зазначає, що вказаний попередній договір купівлі-продажу квартири не був нотаріально посвідчений, тобто з урахуванням вимог ч. 2 ст. 215, ст. 657 ЦК України є нікчемним.
На переконання представника власника майна, надана прокурором у якості додатку до клопотання переписка підозрюваної ОСОБА_6 щодо розрахунків за квартиру, яка належить ОСОБА_4, не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки не містить ідентифікуючих даних, які б доводили, що листування відбувалось з приводу вказаної квартири. Стверджує, що ОСОБА_4 мала достатній рівень фінансового забезпечення, який міг їй дозволити на власний розсуд та за власні кошти придбати нерухоме майно.
У судовому засіданні представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 клопотання за наведених у ньому обставин, підтримала, просила задовольнити.
Власник майна ОСОБА_4 також просила задовольнити клопотання.
Старший детектив Національного бюро ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки арешт накладено обґрунтовано, з метою збереження майна та недопущення його подальшого перепродажу. Зазначив, що під час досудового розслідування, у тому числі, за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій встановлено, що підозрювана ОСОБА_6 придбала вказану квартиру під час вчинення злочину і розуміючи, що вона є причетною до його вчинення, здійснювала дії по оформленню майна, право власності на яке може бути в подальшому на неї зареєстроване, на родичів, а саме: на матір. Зауважив, що ОСОБА_6 фактично користується вказаною квартирою, проживає у ній та перебувала за вказаною адресою під домашнім арештом.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання належить відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням, зокрема, підозрюваного, його захисника, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України).
Отже, підставою для скасування арешту, у порядку ст. 174 КПК України, є відсутність потреби в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення або необґрунтованість його застосування. Водночас, доведення цих обставин, враховуючи вимоги ст. 22 КПК України, покладається на особу, яка звернулася із клопотанням про скасування арешту майна.
Під час розгляду клопотання встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42019110350000029 від 13.02.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, у якому ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КПК України, а саме у: заволодінні землями ДП «ДГ «Дмитрівка» на території м. Фастів Київської області, площею 919,34 га, вартість яких складає 714 769 489,25 грн, що належали на праві постійного користування вказаному підприємству згідно державного акту на право постійного користування землею серії КВ № 0002 від 13.12.1995, вчиненого шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, організованою групою, в особливо великих розмірах; заволодінні землями ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», що належали на праві постійного користування вказаному підприємству згідно державних актів на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003658 від 11.11.2002 та серії ІІ-КВ № 003662 від 15.11.2002 на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області, площею 284,32 га, вартість яких складає 1 123 331 337 грн, вчиненого шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, повторно, організованою групою, в особливо великих розмірах, що підтверджується матеріалами справи.
У межах цього кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.09.2023 у справі № 991/8004/23, у тому числі, накладено арешт із забороною відчуження та розпорядження на об`єкт нерухомого майна, який на праві приватної власності належить матері ОСОБА_6 - ОСОБА_4, а саме: на квартиру загальною площею 51,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 2211847132224, що підтверджується копією судового рішення.
Відповідно до мотивувальної частини цього судового рішення, слідчий суддя, зокрема, встановив, що санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає вид додаткового покарання як конфіскація майна, тобто може бути накладено арешт, зокрема на майно підозрюваної ОСОБА_6 . Встановлено, що відповідно до відомостей з Державного реєстру прав на нерухоме майно, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, зареєстроване за ОСОБА_4 24.11.2020, яка є матір`ю підозрюваної. Також встановлені обставини, які свідчать про правильність тверджень прокурора, що вказана квартира дійсно належить саме ОСОБА_6, а саме: відповідно до попереднього договору купівлі-продажу квартири від 07.08.2018 підозрювана взяла на себе зобов`язання на визначених у цьому договорі умовах придбати зазначену квартиру; в подальшому, а саме 24.11.2020, ОСОБА_6 оформила право власності на зазначену квартиру на свою матір ОСОБА_4 ; зі змісту особистого листування ОСОБА_6, зафіксованого в протоколі огляду від 16.03.2023, встановлено, що остання сплачувала кошти за придбання вказаної квартири. Слідчий суддя дійшов висновку, що квартира фактично належить ОСОБА_6 та з метою приховання дійсного власника оформлена на її матір ОСОБА_11, а тому на неї може бути накладено арешт з метою конфіскації майна. При вирішенні питання щодо достатності підстав для накладення арешту з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення слідчий суддя врахував розмір завданих збитків та співмірність вартості належного ОСОБА_6 майна, на яке прокурор просить накласти арешт, із розміром шкоди, завданої від імовірного вчинення кримінальних правопорушень. Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується, та для виконання завдань кримінального провадження. Арешт накладено без заборони користування відповідним майном, а тому відсутні негативні наслідки від його застосування як для самої підозрюваної, так і для інших осіб.
Звертаю увагу, що під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя не оцінює законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, якою накладено арешт на майно, оскільки вказане питання відноситься до виключної компетенції суду апеляційної інстанції, а вирішує питання щодо обґрунтованості накладення арешту на майно з урахуванням нових доказів, які надаються слідчому судді під час розгляду клопотання, та які не були відомі слідчому судді під час накладення арешту на майно.
Так, відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Водночас, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зокрема, змагальності сторін та свободи в поданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, за якою кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексу (п. 15 ч. 1 ч. 7, ч. 1 ст. 22 КПК України).
Доводи представника власника майна щодо необґрунтованості накладення арешту зводяться до того, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 24.11.2020, укладеного між ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_4, остання придбала квартиру загальною площею 51,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, а попередній договір купівлі-продажу квартири від 07.11.2018, укладений між ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6, не стосується вказаного нерухомого майна, оскільки укладений з іншими сторонами та об`єкт нерухомого майна має іншу площу.
Встановлено, що 07.11.2018 між ОСОБА_7 (Представник продавця), ОСОБА_8 (Продавець) та ОСОБА_6 (Покупець), укладено попередній договір купівлі-продажу квартири. Предмет договору: Продавець та Покупець за умови належного виконання Покупцем зобов`язань, встановлених цим Договором, зобов`язуються у майбутньому та на визначених цим Договором умовах укласти і належним чином оформити в строк (термін) не пізніше 30.12.2019 включно, у формі, яка встановлена чинним в Україні законодавством, договір купівлі-продажу квартири - Основний договір. Предметом Основного договору є продаж Продавцем Покупцю двокімнатної квартири, що буде мати характеристики: загальна площа 49,2 кв.м., будівельний номер АДРЕСА_2, що буде розташована на четвертому поверсі, в житловому 10-поверховому багатоквартирному будинку номер АДРЕСА_3 . Порядок розрахунків: Покупець в підтвердження власного наміру щодо укладання Основного договору та з метою забезпечення зобов`язань, передбачених цим Договором, передає Продавцю авансовий платіж в розмірі 397 467 грн, Орієнтована вартість квартири на день укладення цього Договору становить 792 120,00 грн, залишкову частину Орієнтованої вартості квартири, що складає 394 653,00 грн, Покупець зобов`язується сплатити Продавцю не пізніше 07.11.2018. (а.с. 30)
24.11.2020 між ОСОБА_9 (Представник продавця), ОСОБА_10 (Продавець) та ОСОБА_4 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири. За цим договором Продавець передав квартиру АДРЕСА_4, у власність Покупця, а Покупець прийняв відчужувану квартиру у власність і сплатив за неї грошову суму, визначену за цим договором. Вказана квартира складається з двох житлових кімнат, загальною площею 51,4 кв. м, житловою площею 30,5 кв. м. (п. 1) Право власності на квартиру зареєстровано за Подавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.11.2020 приватним нотаріусом Києво-Святошинськго районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_12, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2211847132224. (п. 2) За домовленістю Сторін цей продаж вчинено за 524 000,00 грн. Вказану сум грошей ОСОБА_13 отримав від Покупця повністю до посвідчення даного договору. Підписами на договорі Сторони підтверджують факт повного розрахунку. (п. 3) Зазначене підтверджується копією договору.
У той же час, як повідомив у судовому засіданні старший детектив, перший епізод злочину, у якому ОСОБА_6 повідомлено про підозру, почався у березні 2018 року, а попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 укладено у листопаді 2018 року. Разом з цим повідомив, що під час досудового розслідування встановлено, що у січні 2019 року, у період вчинення другого епізоду злочину, ОСОБА_6 здійснювала спілкування із ОСОБА_14, організатором вчинення злочину, надсилала останньому фотографію вказаного попереднього договору купівлі-продажу квартири від 07.11.2018, просила вирішити фінансові питання, у тому числі, розстрочки платежу. Разом із цим повідомив, що за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій органом досудового розслідування встановлено, що саме в момент укладення купівлі-продажу квартири від 24.11.2020 ОСОБА_6 консультувала ОСОБА_4 щодо його укладення. Зазначені обставини зафіксовані, у тому числі, у протоколі огляду від 16.03.2023.
Таким чином, нових доказів на доведення обставин необґрунтованості накладення арешту на нерухоме майно, які не були предметом дослідження слідчим суддею під час розгляду клопотання прокурора про арешт майна, адвокатом до клопотання не надано.
Адвокатом ОСОБА_3 на підтвердження матеріального стану ОСОБА_4 до клопотання долучені копії: трудової книжки; повідомлення Управління ПФУ у Вільшанському районі стосовно розміру пенсії; державних актів на право власності на земельну ділянку: серії КР № 054270 від 07.05.2007, серії ЯИ № 120963, серії ЯИ № 605604; договорів оренди землі: укладених між ОСОБА_4 і ТОВ «Карат» від 24.07.2019, 04.07.2017; укладеного між ОСОБА_4 і ФОП « ОСОБА_15 » 14.11.2022; укладеного між ОСОБА_4 і ОСОБА_16 від 10.03.2016; заяви ОСОБА_17 від 06.12.2023 про передачу в жовтні 2005 року ОСОБА_4 коштів в сумі 15 000 доларів США; договору купівлі-продажу житлового будинку від 21.12.2007; ветеринарних довідок: серії АД № 336061 від 05.12.2023, серії АД № 336075 від 12.12.2023; ветеринарно-санітарного паспорту пасіки № НОМЕР_3 від 28.11.2023.
Проте, долучені представником власника майна до клопотання докази жодним чином не підтверджують, що саме ОСОБА_4 здійснювала розрахунок при купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4, та не спростовують версію органу досудового розслідування, що саме ОСОБА_6 є фактичним власником зазначеної квартири.
Слідчий суддя зазначає, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або повним позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що арешт на майно накладено обґрунтовано, необхідність арешту майна забезпечує інтереси досудового розслідування та відповідає завданням кримінального провадження, тому у задоволенні клопотання належить відмовити.
Керуючись ст. 2, 7, 174, 309, 372, 376 КПК України слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1