- Presiding judge (HACC AC) : Chornenka D.S.
Справа № 991/5/24
Провадження №11-сс/991/195/24
суддя 1 інст. ОСОБА_1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2024 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_7,
підозрюваний ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_9, не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 березня 2024 року про відмову в задоволенні скарги на повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 06 жовтня 2023 року та про нову підозру від 30 жовтня 2023 року у кримінальному провадженні №42016110350000102 від 01 квітня 2016 року,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 березня 2024 року відмовлено у задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_6 на повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 06 жовтня 2023 року та про нову підозру від 30 жовтня 2023 року у кримінальному провадженні №42016110350000102 від 01 квітня 2016 року. Судове рішення мотивоване тим, що станом на 01 січня 2024 року досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016110350000102 не було завершено (сторони повідомили, що таке завершення відбулося 27 лютого 2024 року), що свідчить про необхідність застосування вимог КПК України у редакції Закону №3509-IX, зокрема щодо обрахування строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні з моменту повідомлення ОСОБА_8 про підозру - 06 жовтня 2023 року, з урахуванням положень ст.5 КПК України. ОСОБА_8 набув статусу підозрюваного 06 жовтня 2023 року, але такою дією, як складання 30 жовтня 2023 року йому повідомлення про нову підозру сторона обвинувачення фактично та юридично припинила дію попередньої підозри від 06 жовтня 2023 року та виклала її у новій редакції. Дані обставини не змінюють момент набуття ОСОБА_8 статусу підозрюваного - 06 жовтня 2023 року. Слідчий суддя оцінив положення нової підозри від 30 жовтня 2023 року та дійшов висновку, що вона відповідає вимогам КПК України щодо змісту та форми повідомлення про підозру, передбаченими п.1-8 ч.1 ст.277 КПК України, у ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини можливого вчинення ОСОБА_8 злочинів, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.364, ч.3 ст.27 ч.2 ст.209КК України. Повідомлення про підозру складено відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, а версія сторони обвинувачення, як і версія сторони захисту, підлягають детальному дослідженню та правовому аналізу через з`ясування всіх обставин у сукупності та може бути здійснена судом під час розгляду справи по суті в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
11 березня 2024 через підсистему «Електронний суд» до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_6, у якій він просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою задовольнити скаргу та скасувати оголошені ОСОБА_8 06 жовтня 2023 року та 30 жовтня 2023 року підозри у кримінальному провадженні №42016110350000102 за ознаками вчинення злочинів передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.364, ч.3 ст.27 ч.2 ст.209КК України.Вважає, що судове рішення є незаконним та необґрунтованим, підлягає скасуванню, оскільки у кримінальному провадженні №4201611035000102 строк досудового розслідування закінчився 03 вересня 2020 року та продовжений у встановленому порядку не був. Повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 06 жовтня 2023 року та про нову підозру від 30 жовтня 2023 року складені та вручені після закінчення строку досудового розслідування, а тому вони підлягають скасуванню. Усі докази, які зібрані після 03 вересня 2020 року, є недопустимими відповідно до ч.8 ст.223 КПК України, оскільки отримані поза межами строку досудового розслідування. Тому, наданими прокурором доказами не доведено обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочинів, що є підставою для їх скасування. Всупереч викладених основоположних правових норм Конституції України та процесуального законодавства, пункт 20-8 розділу XI «Перехідні положення» КПК України в редакції закону, яка набула чинності з 01 січня 2024 року, легітимізував зворотну дію закону в часі, при тому, не того закону, який пом`якшує або скасовує відповідальність особи, а навпаки, того закону, який після набрання ним чинності, надав підстави притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які не підлягали такій відповідальності до набрання ним чинності. Так, законодавець визнав на майбутнє, а саме: поновленими строки, які закінчилися до набрання чинності відповідними законодавчими змінами, без можливості законного поновлення їх раніше; законними процесуальні дії, які були незаконними на момент виконання таких дій; визнання допустимими доказів, які були недопустимими на момент їх отримання та законними судових рішень, які були незаконними в момент їх прийняття. Чинний КПК України в редакції чинній станом на 01 січня 2024 року, на його думку, не змінив статусу незаконності процесуальних дій, судових рішень та недопустимих доказів у кримінальному провадженні №4201611035000102 у період між 04 вересня 2020 року та 31 грудня 2023 року.
У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_6 доводи, зазначені в апеляційній скарзі, підтримав та просив її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Вважає, що рішення слідчого судді постановлено з урахуванням усіх обставин справи та у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, просив залишити його без змін.
У судове засідання обвинувачений ОСОБА_8 не з`явився. Відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 грудня 2023 року стосовно ОСОБА_8 здійснюється спеціальне досудове розслідуання, а тому згідно ст.297-5 КПК України повістка про його виклик у судове засідання надсилалася за останнім відомим місцем його проживання та публікувалася в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур`єр» і на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Копії процесуальних документів, що підлягали врученню підозрюваному, надсилалися захисникам. Отже, ОСОБА_8 про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Захисник ОСОБА_9 у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце апеляційного розгляду, а тому його неявка не є перешкодою розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів доходить таких висновків.
У відповідності до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Положення ст.23 КПК України передбачають обов`язкову вимогу про безпосереднє дослідження доказів у суді апеляційної інстанції, у випадку якщо суд апеляційної інстанції вбачає, що доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, виглядають обґрунтованими та потребують перевірки. Таку перевірку апеляційний суд здійснює шляхом повторного дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, із дотриманням вимог ст.404 КПК України.
Згідно з ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Свідченням справедливого судочинства, на думку Європейського суду, є дотримання національними судами вимоги щодо вмотивованості судових рішень. Ця вимога стосується рівною мірою усіх видів українського судочинства, в тому числі і кримінального процесу.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації»зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, суд зобов`язаний мотивувати ухвалене судове рішення, обґрунтувати свої висновки у кримінальному провадженні, аргументувати свою позицію та переконливо довести, чому одні докази покладені в його основу, а інші відкинуті або не враховані.
Разом з тим, слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів та, як свідчать матеріали справи, не дослідив докази, на підставі яких він дійшов висновку, що строки досудового розслідування, у кримінальному провадженні №42016110350000102 від 01 квітня 2016 року, станом на момент розгляду скарги, не завершені. А тому доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо обчислення строків досудового розслідування є обгрунтованими.
Колегія суддів також не погоджується з висновком слідчого судді, що складання 30 жовтня 2023 року повідомлення про нову підозру сторона обвинувачення фактично та юридично припинила дію попередньої підозри від 06 жовтня 2023 року, оскільки повідомлення про підозру від 06 жовтня 2023 року є предметом оскарження і йому повинна була бути надана оцінка слідчим суддею. Разом з тим, захисником в апеляційній скарзі дані обставини не оспорюються, суд апеляційну скаргу розглядає у межах її доводів відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований КПК України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування передбачено ст.303 КПК України.
Пунктом 10 ч.1 ст.303 КПК України передбачено, що повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру може бути оскаржено після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Так, згідно з п.5 ч.1 ст.3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ст.283 КПК України особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.
Прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій:
1) закрити кримінальне провадження;
2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до ЄРДР.
Відповідно до ч.1 ст.5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями КПК України, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Відповідно до ст.219 КПК України (у редакції, яка діяла станом на 05 березня 2019 року - день внесення даних до ЄРДР) строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становив:
1) шість місяців - у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку;
2) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості;
3) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Досудове розслідування повинно бути закінчено:
1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
2. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:
1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості;
3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
З відомостей, які містяться в ЄРДР, який долучено до матеріалів справи вбачається, що 01 квітня 2016 року внесено відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні №42016110350000102 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, щодо можливого привласнення чужого майна посадовими особами ТОВ «Оптимумспецдеталь» (ЄДРПОУ 38320170) в особі директора ОСОБА_10 та ТОВ «Фірма «Ренал» (ЄДРПОУ 19133293) в особі директора ОСОБА_11, яке було їм ввірено чи перебувало у їх віддані (кримінальне провадження в цій частині закрито 31 липня 2019 року на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України - за відсутністю події злочину).
25 квітня 2016 року внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, щодо привласнення чужого майна невстановленими особами ТОВ «Промомаркетгруп» (ЄДРПОУ 39276264) протягом 2015 року, яке було їм ввірено чи перебувало у їх віданні (кримінальне провадження в цій частині закрито 31 липня 2019 року на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України- за відсутністю події злочину).
23 лютого 2017 року внесено відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.209КК України, щодо шахрайських дій за попередньою змовою ОСОБА_12, ОСОБА_13, внаслідок яких вони заволоділи грошовими коштами, які належали ОСОБА_14 та легалізували їх частину шляхом придбання автомобіля (кримінальне провадження закрито 31 липня 2019 року на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України).
13 квітня 2017 року внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27 ч.3 ст.28 ч.3 ст.358 КК України, щодо підроблення офіційного документу, який видається підприємством з метою використання його іншою особою, згідно з показанями колишнього засновника та директора ТОВ «Оптимумспецдеталь» (ЄДРПОУ 38320170) ОСОБА_10 (кримінальне провадження в цій частині закрито 31 липня 2019 року на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України).
Тобто 31 липня 2019 року усі кримінальні провадження, які були внесені до ЄРДР до внесення змін щодо обрахування строків досудового розслідування, органом досудового розслідування були закриті.
26 лютого 2019 року внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, щодо факту заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовими особами ДК «Укроборонпром» своїм службовим становищем у змові з іншими особами, в тому числі з представниками підприємств-постачальників, під час постачання до державних підприємств запчастин та комплектуючих для військової техніки за завищеними цінами у період 2016-2017 років на загальну суму понад 250 млн грн (повідомлення зареєстроване як повідомлення із засобів масової інформації).
26 лютого 2019 року внесені відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, за фактом, що організована група у складі ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_8, яким підконтрольні ТОВ «Оптимумспецдеталь», ТОВ «Фірма «Ренал», із залученням посадових осіб Міністерства оборони України, ДК «Укроборонпром», ДП «Житомирський бронетанковий завод», ДП «Львівський бронетанковий завод», ДП «Харківський бронетанковий завод», ДП «Київський бронетанковий завод», ДП «Миколаївський бронетанковий завод», ДП «Ізюмський приладобудівний завод», ПАТ «Завод «Кузня на Рибальському» заволоділи грошовими коштами державного бюджету та державних підприємств у період з 2015 року до 2018 року орієнтовно у розмірі 250 млн грн., тобто в особливо великих розмірах, під час виконання договорів про постачання бронетанкового озброєння та техніки на вищезазначені підприємства.
05 березня 2019 року на підставі повідомлення в засобах масової інформації внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, зокрема, що група, діючи за попередньою змовою зі службовими особами ДК «Укрспецекспорт», у період з 2016-2017 років вчинили умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для третіх осіб, використання службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.
31 жовтня 2019 року внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.384 КК України зокрема, що в ході досудового розслідування №42016110350000102 отримано відомості, що можуть свідчити про надання завідомо неправдивого висновку експерта.
26 жовтня 2023 року внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.209КК України, щодо набуття ТОВ «АН сервіс» майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом - оплати за договором у сумі 14 377 249,99 грн, володіння цими коштами шляхом утримання їх на банківському рахунку та розпорядження цим майном - придбанням іноземної валюти за рахунок цих коштів на загальну суму 11 352 644,05 грн та переказ їх на банківський рахунок компанії «Asia Capital Overseas Limited».
15 березня 2019 року прокурор виніс постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань кримінальних проваджень №42019000000000438 з №52019000000000186 в одне, присвоївши об`єднаному провадженню №42019000000000438, досудове розслідування доручено детективам НАБУ.
08 листопада 2019 року Генеральним прокурором доручено здійснення досудового розслідування НАБУ у кримінальному провадженні №42016110350000102, яке перебувало у провадженні Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України. Постанова мотивована тим, що предметом досудового розслідування є одні й ті фактичні обставини як і у кримінальному провадженні №42019000000000438, а також з метою забезпечення ефективності розслідувань кримінальних правопорушень у цих провадженнях.
17 січня 2020 року прокурор виніс постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань кримінальних проваджень №42019000000000438 з №42016060360000121 в одне, присвоївши об`єднаному провадженню №42016060360000121.
10 березня 2020 року прокурор виніс постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань кримінальних проваджень №42016110350000102 з №42016060360000121 в одне, присвоївши об`єднаному провадженню №42016110350000102. Тобто, станом на 10 березня 2020 року у кримінальному провадженні №42016110350000102 не розслідувалось органом досудового розслідування жодного кримінального провадження, внесеного до ЄРДР до 16 березня 2018 року.
06 жовтня 2023 року ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №42016110350000102 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27 ч.2 ст.364 КК України.
30 жовтня 2023 року ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №42016110350000102 повідомлено про нову підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27 ч.2 ст.364, ч.3 ст.27 ч.2 ст.209КК України.
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що сторона захисту звернувся до Вищого антикорупційного суду зі скаргою на повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 06 жовтня 2023 року та про нову підозру від 30 жовтня 2023 року у кримінальному провадженні №42016110350000102 від 01 квітня 2016 року за епізодом, який внесено до ЄРДР - 05 березня 2019 року за №52019000000000186, та епізодом, який внесено до ЄРДР - 26 жовтня 2023 року за №52023000000000543, та у подальшому вказані кримінальні провадження постановами прокурора від 15 березня 2019 року, 17 січня 2020 року, 10 березня 2020 року та 27 жовтня 2023 року об`єднано з іншими матеріалами кримінальних проваджень та їм присвоєно №42016110350000102.
01 січня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» №3509-IX від 08 грудня 2023 року, відповідно до якого ч.1 ст.219 КПК України викладено у новій редакції, та визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження та виключено ч.8 ст.615 КПК України, згідно якої була наявна прив`язка обрахування строку досудового розслідування до вручення підозри у кримінальному провадженні.
Відповіднодо п.4 ч.3 ст.219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Пунктом 20-8 розділу XI «Перехідні положення» визначено, що положення ч.1 ст.219 КПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».
Тобто, нові правила обчислення строків застосовуються до всіх кримінальних проваджень, де досудове розслідування чи судовий розгляд не завершено до 01 січня 2024 року.
Зміни до кримінального процесуального законодавства України можуть вноситися виключно законами про внесення змін до КПК України та/або до законодавства про кримінальну відповідальність, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч.3 ст.1 КПК України).
Відтак вимоги Закону України №3509-IX від 08 грудня 2023 року є складовою кримінального процесуального законодавства України, які слід застосувати з тією особливістю, які прямо ним визначені.
На думку колегії суддів, слідчий суддя належим чином не перевірив чи завершилися строки досудового розслідування, оскільки матеріали справи не містять доказів чи продовжувалися строки досудового розглядування, з врахуванням того, що на момент розгляду слідчим суддею справи, згідно з ч.3 ст.219 КПК України, строки досудового розслідування мали закінчитися 06 грудня 2023 року.
Під час апеляційного розгляду справи, прокурор надав постанову про продовження строку досудового розслідуванння від 29 листопада 2023 року, постанову про зупинення досудового розслідування від 01 грудня 2023 року, постанову про відновлення досудового розслідування від 13 лютого 2024 року та копію доручення про його завершення у порядку ст.290 КПК України.
Таким чином, оскільки станом на 01 січня 2024 року досудове розслідування кримінального провадження не завершено, а тому, з врахуванням вимог КПК України в редакції дії Закону №3509-IX від 08 грудня 2023 року, змісту постанови Верховного Суду від 13 грудня 2023 року у справі №169/867/21 та доказів, що містяться у матеріалах справи, повідомлення про підозру ОСОБА_8 та повідомлення про зміну підозри вручено у межах строків досудового розслідування.
Доводи сторони захисту щодо недопустимості застосування Закону №3509-IX від 08 грудня 2023 року є необґрунтованими, оскільки зміни до кримінального процесуального законодавства України є обов`язковими для виконання, а тому має застосовується той закон, який був прийнятий пізніше та з урахуванням ст.5 КПК України діє на момент прийняття процесуального рішення. Станом на момент розгляду справи, як слідчим суддею, так і судом апеляційної інстанції пункт 20-8 розділу XI «Перехідні положення» КПК України діє та не визнаний за рішенням Конституційного Суду України неконституційним, а тому підстави для його не застосування відсутні.
Доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо недопустимості частини доказів, є необґрунтовані, оскільки органом досудового розслідування не надано колегії суддів всі матеріали досудового розслідування для встановлення однозначного висновку про отримання відповідних доказів поза межами строків досудового розслідування та для визнання їх недопустимими. Крім того, призначення і проведення експертизи можливе повторне як самим органом досудового розслідування так і судом при розгляді справи по суті як і повторний допит свідків. При цьому колегією суддів враховується той факт, що сторона захисту не заперечує факту заподіяння шкоди, а лише заперечує законність отримання доказу про визначення її розміру з врахуванням про можливість заподіяння шкоди у такому розмірі. Разом з тим, стороною захисту не враховано, що експертне дослідження проведено шляхом використання порівняльного аналізу подібних товарів.
Згідно з ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити ухвалу без змін;
2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Незважаючи на те, що слідчий суддя немотивував належним чином судове рішення щодо перебігу строків досудового розслідування у даному провадженні, на думку колегії суддів, наявність цих обставин не може бути підставою для скасування правильного по суті рішення лише з формальних підстав. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції»).
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_6 слід залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.22, 303, 219, 284, 303, 309, 370, 376, 392, 404, 405, 407, 409, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 березня 2024 року про відмову в задоволенні скарги на повідомлення про підозру ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала є остаточною та набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4