Document No. 117849627

УХВАЛА

20 березня 2024 року

м. Київ

справа № 991/4110/20

провадження № 51- 1490 ск 24

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Вищого антикорупційного суду від 23 лютого 2022 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 грудня

2023 року,

встановив:

У касаційній скарзі захисник просить перевірити судові рішення в касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, Верховний Суд дійшов висновку, що її подано без додержання приписів зазначеної норми.

Відповідно до вимог ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).

Тому, особа, яка подає касаційну скаргу, посилаючись на незаконність судових рішень повинна вказати на конкретні порушення закону, які відповідно

до ст. 438 КПК є підставами для зміни чи скасування судових рішень, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.

У касаційній скарзі захисник просить скасувати вирок Вищого антикорупційного суду від 23 лютого 2022 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 грудня 2023 року через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і закрити кримінальне провадження

у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливостей їх отримати (п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК).

Зокрема, захисник у касаційній скарзі зазначає, що зібрані у кримінальному провадженні докази, на його думку, є недопустимими, оскільки здобуті з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому їх недостатньо для доведення винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27 - ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 27 - ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Разом із тим, захисник заперечує правильність кваліфікації дій засудженого за

ст. 369 КК та вважає, що такі слід кваліфікувати за ст. 369-2 КК, що позбавляє суд касаційної інстанції визначитись щодо меж перегляду касаційної скарги, з огляду на його позицію щодо можливого закриття кримінального провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК.

Також, відповідно до приписів ч. 3 ст. 427 КПК, якщо особа не бажає брати участі

у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Однак,

у касаційній скарзі захисника з цього приводу нічого не зазначено.

Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

За правилами ст. 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху та надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків.

При цьому колегія суддів роз`яснює, що усунення вказаних недоліків слід здійснити шляхом внесення нового тексту касаційної скарги із урахуванням вимог цієї ухвали та з дотриманням положень статті 427 КПК.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд

постановив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Вищого антикорупційного суду від 23 лютого 2022 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 грудня 2023 року щодо засудженого

ОСОБА_5 залишити без руху та надати йому строк для усунення вказаних недоліків упродовж десяти днів із дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити захиснику, що у разі неусунення недоліків в установлений строк касаційну скаргу буде йому повернуто.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3