- Presiding judge (HACC): Shkodin Ya.V.
справа №991/2369/24
провадження №1-кс/991/2396/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
«22» березня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №62022000000000370 від 09 червня 2022 року стосовно:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у с. Зірка Поліського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1 КК України,
ВСТАНОВИВ:
22 березня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло (отримано слідчим суддею о 12:10) зазначене клопотання прокурора від 15 березня 2024 року про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4, який спливав 23 березня 2024 року, тобто, це клопотання надійшло в провадження слідчого судді з порушенням вимог ч. 1 ст. 199 КПК України щодо обов`язку сторони обвинувачення подати таке клопотання не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Водночас, як вбачається з матеріалів клопотання, така обставина відбулася у зв`язку тим, що дане клопотання першочергово подавалося стороною обвинувачення 19 березня 2024 року до Печерського районного суду м. Києва, однак, 21 березня 2024 року Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду розглянуто відповідне клопотання сторони захисту та ухвалено передати зазначене клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою за підсудністю з Печерського районного суду м. Києва до Вищого антикорупційного суду.
За таких обставин та з урахуванням надходження цього ж дня (22 березня 2024 року) в провадження слідчого судді і інших невідкладних клопотань, зокрема про застосування запобіжного заходу до затриманої особи та проведення обшуку в межах іншого кримінального провадження, а також необхідного часу для організації доставлення підозрюваного ОСОБА_4 до суду, судове засідання з розгляду клопотання про продовження строку тримання його під вартою було призначене 22 березня 2024 року на 17:00.
Обставини, якими обґрунтоване клопотання.
Клопотання обґрунтоване тим, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022000000000370 від 09 червня 2022 року за підозрами ОСОБА_8 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1 КК України.
Так, за версією слідства, ОСОБА_4, будучи т.в.о. директора Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, діючи за попередньою змовою із заступником Міністра оборони України ОСОБА_8, в тому числі за пособництва т.в.о. начальника Центрального управління контролю якості ОСОБА_9 та спільно з іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами, в порушення вимог відповідного законодавства, а також завдань та функцій, покладених на Міністерство оборони України, та всупереч установленої Тилом Командування Сил логістики ЗС України потреби у конкретно визначеному виді засобів захисту, не пізніше 10 березня 2022 року, зловживаючи своїм службовим становищем, вчинив розтрату державних коштів на користь представників компанії IZOP-K d.o.o., ADDO Defense LTD, ELMON S.A. та Alfa Sp.z.o.o., а також перешкоджання законній діяльності ЗС України у спосіб розтрати державних коштів на користь представників компаній «ТОВ «Танос Текнолоджи», IZOP-K d.o.o., ELMON S.A., ADDO Defense LTD, L.W. Partners Oy, Alfa Sp.z.o.o. та DEMI GRUP ENERJI YATIRIМ VE DANISMANLIK A.S. шляхом укладення без обов`язкового попереднього проведення Департаментом юридичного забезпечення Міністерства оборони України відповідної юридичної експертизи, без попереднього погодження із Департаментом фінансів Міністерства оборони України та без попереднього здійснення моніторингу оцінки ризиків Департаментом внутрішнього аудиту Міністерства оборони України договорів із вказаними компаніями на постачання під виглядом бронежилетів 4 класу захисту інших предметів, які не відповідають державним та військовим стандартам України, Технічним вимогам для закупівлі бронежилетів модульних різних типів, які стоять на озброєнні (забезпеченні) в арміях країн-членів НАТО, насамперед щодо захисних властивостей, а саме: Додаткової угоди №1 від 01 квітня 2022 року до Договору поставки №UKR060233 з компанією IZOP-K d.o.o. на постачання плит балістичних, жилетів пластиноносіїв, бронежилетів; Договору поставки №UА-1603-1 з компанією ELMON S.A. на постачання жорстких панцерних пластин, наборів м`яких балістичних панелей, жилетів і пластиноносів для м`яких і твердих броньованих листів; Договору поставки №UА-1803-1 від 18 березня 2022 року з компанією ADDO Defense LTD на постачання жорстких панцирних пластин, жилетів та пластиноносіїв для м`яких і твердих броньованих листів; Договору поставки №UА1104-1 від 11 квітня 2022 року з компанією Alfa Sp.z.o.o. на постачання тактичних жилетів з осколковою вставкою UA1, балістичних пластин, без визначення у них вимог щодо якості та відповідності державним і військовим стандартам України, а також гарантійних строків. Після цього ОСОБА_4 безпідставно забезпечив через ОСОБА_8 здійснення попередньої оплати за вказаними зовнішньоекономічними договорами шляхом затвердження у Міністра оборони України відповідних рішень з компаніями та подальшого погодження розподілу коштів на проведення їх централізованої оплати, а в подальшому, не пізніше 02 квітня 2022 року, забезпечив нездійснення співробітниками Територіального центру контролю якості речового майна Західного регіону приймального контролю за якістю такого товару, чим умисно допустив безпідставне виконання вказаного вище договору, прийняття за ним на облік неякісного товару на загальну суму 222 007 386,35 грн, а також подальшу поставку до ЗС України засобів індивідуального захисту неналежної якості, які не можуть використовуватись військовослужбовцями.
Крім того, дії ОСОБА_4 та інших фігурантів кримінального провадження призвели до непоставки фактично «ТОВ «Танос Текнолоджи», компаніями IZOP-K d.o.o., L.W. Partners Oy, DEMI GRUP ENERJI YATIRIМ VE DANISMANLIK A.S., ADDO Defense LTD, ELMON S.A., Alfa Sp.z.o.o. та поставки вказаними компаніями неякісних засобів індивідуального захисту та речового майна на загальну суму 1 407 360 750,35 грн, що є тяжкими наслідками та, як результат, призвело до підриву рівня боєздатності підрозділів Збройних Сил України, а також створило перешкоди у підготовці Збройних Сил України до виконання покладених на них Конституцією України завдань щодо стримування та відсічі збройної агресії рф проти України.
Отже, за твердженням органу досудового розслідування, ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразилися у розтраті чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану та за попередньою змовою групою осіб, а також у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в умовах особливого періоду, що призвело до інших тяжких наслідків, скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1 КК України.
09 жовтня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 114-1 КК України, а 17 січня 2024 року - про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1 КК України.
Прокурор стверджує, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.
11 жовтня 2023 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва стосовно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 120 780 000 грн та покладенням відповідних обов`язків у разі внесення такої застави. Ухвалами слідчого судді цього ж суду від 08 грудня 2023 року продовжено строк тримання ОСОБА_4 під вартою до 31 січня 2024 року та залишено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 129 450 000 грн та визначеними попередньою ухвалою обов`язками, а від 24 січня 2024 року - продовжено строк тримання ОСОБА_4 під вартою до 23 березня 2024 року із визначенням застави у розмірі 48 997 600 грн.
При цьому, 18 січня 2024 року зібрані під час досудового розслідування у кримінальному провадженні докази визнано достатніми для складання обвинувального акта та підозрюваним і їх захисникам в порядку ст. 290 КПК України повідомлено про завершення досудового розслідування і надано доступ до матеріалів.
Прокурор зазначає, що у ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
На переконання сторони обвинувачення, оскільки на теперішній час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, щодо підозрюваного ОСОБА_4 не зменшилися та продовжують існувати, при цьому він обґрунтовано підозрюється у вчиненні двох умисних особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України та проти власності, вчинених в умовах воєнного стану (особливого періоду), за попередньою змовою групою осіб, то на даний час наявна обґрунтована потреба у продовженні строку дії застосованого до нього виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти таким ризикам.
Позиція сторін у судовому засіданні
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисники проти клопотання прокурора заперечували та просили відмовити у його задоволенні. Зокрема, вони посилалися на необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри та безпідставність заявлених ризиків. Так, на думку сторони захисту, всі заявлені стороною обвинувачення ризики спростовуються тим, що ОСОБА_4 утримується під вартою з 01 лютого 2023 року (більше 12 місяців), про появу нових ризиків, які б виправдовували утримання ОСОБА_4 під вартою, прокурор у своєму клопотанні не зазначає. При цьому, сторона захисту вважає, що у даному кримінальному провадженні не є можливим виконання вимог п. 2 ч. 3 ст. 199 КПК України у зв`язку з тим, що досудове розслідування наразі уже завершено. Крім того, зважаючи на ті обставини, що підозрюваний тривалий час перебуває під вартою, незміна йому запобіжного заходу на інший, не пов`язаний з триманням під вартою, може свідчити про порушення прав особи, в тому числі ст. 5 Європейської конвенції, оскільки ризики, які були встановлені судом під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, із плином часу значно зменшуються, якщо не надано нових доказів протилежного. Водночас, з моменту повідомлення ОСОБА_4 про підозру жодних слідчих дій в межах даного кримінального провадження, які б виправдовували винятковий запобіжний захід задля утримання його під вартою, органом досудового розслідування проведено не було, клопотання про продовження строку тримання під вартою є формальним, що, на переконання сторони захисту, підтверджує його зміст, який не містить жодної конкретики. При цьому, захисники наголосили на тому, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, неодноразово був відзначений нагородами, зобов`язується сумлінно виконувати покладені на нього обов`язки підозрюваного, оскільки дорожить свою репутацією, а також має міцні соціальні зв`язки - сім`ю та малолітнього сина на утриманні, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Крім того, на переконання сторони захисту, у даному кримінальному провадженні взагалі відсутні об`єктивні дані, які б свідчили про те, що інший, більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також клопотання та додані до нього матеріали не містять відомостей, які б свідчили про виключний випадок, у зв`язку з чим визначений на теперішній час розмір застави є таким, що завідомо не може бути виконаний підозрюваним, оскільки є надмірно завищеним.
Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, у тому числі стороною захисту, слідчий суддя вважає за необхідне почати з викладу обставин, що стосуються питань підслідності/підсудності даного кримінального провадження.
Так, з матеріалів даного клопотання, постановою Генерального прокурора ОСОБА_11 від 04 грудня 2023 року вирішено спір про підслідність у кримінальному провадженні №62022000000000370 від 09 червня 2022 року. Так, цією постановою підслідність кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 114-1, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 425, ч.5 ст. 426-1 КК України, що розслідуються в межах цього кримінального провадження, визначено за слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань. Зокрема, відповідно до її змісту, враховуючи те, що досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 114-1, ч. 3 ст. 425 та ч. 5 ст. 426-1 КК України, розпочато раніше, а також те, що один із підозрюваних за ч. 2 ст. 114-1 КК України на час вчинення цього правопорушення був заступником Міністра оборони України, зазначені кримінальні правопорушення не відносяться до підслідності НАБУ, при цьому, обставини наведених вище правопорушень разом із фактом вчинення ОСОБА_4 та ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, нерозривно пов`язані між собою, а їх виділення може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду в цілому, у зв`язку з чим підслідність усіх цих кримінальних правопорушень була визначена за слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань. Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №62022000000000370 від 09 червня 2022 року доручено прокурорам Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора.
Водночас, відповідно до ст. 331 КПК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження, зокрема стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Згідно з приміткою ст. 45 КК України, корупційним кримінальним правопорушенням відповідно до цього Кодексу вважається, серед інших, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 191 КК України, у випадку його вчинення шляхом зловживання службовим становищем.
При цьому, з положень п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, серед відповідних умов визначено обставину вчинення кримінального правопорушення, зокрема заступником міністра, а також розмір завданої шкоди, який у кримінальному правопорушенні, передбаченому, серед інших, ст. 191 КК України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків).
Отже, оскільки досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється, в тому числі стосовно корупційного кримінального правопорушення, передбаченого в примітці ст. 45 КК України (ч.5 ст. 191 КК України), а також наявні умови, передбачені п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, зокрема в його межах у вчиненні такого злочину підозрюється заступник Міністра оборони України ОСОБА_8, а розмір завданої шкоди, за даними витягу з ЄРДР, складає понад 2 млрд грн, то дане кримінальне провадження №62022000000000370 від 09 червня 2022 року підсудне Вищому антикорупційному суду.
Крім того, як вже зазначалось вище та вбачається з матеріалів клопотання, спочатку це клопотання подавалось прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 для розгляду до Печерського районного суду м. Києва. Однак, вважаючи, що кримінальне провадження №62022000000000370 від 09 червня 2022 року, як, відповідно, і подане в його межах клопотання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою, підсудне виключно слідчим суддям Вищого антикорупційного суду, сторона захисту звернулася до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про направлення матеріалів клопотання до Київського апеляційного суду для направлення подання до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду для визначення територіальної підсудності за Вищим антикорупційним судом.
Ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2024 року у справі №757/12421/24 постановлено передати матеріали провадження за клопотанням прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 з Печерського районного суду м. Києва до Вищого антикорупційного суду. Постановляючи вказану ухвалу, колегія суддів так само дійшла висновку про те, що кримінальне провадження №62022000000000370 від 09 червня 2022 року підпадає під ознаки, які визначають підсудність Вищого антикорупційного суду відповідно до ст. 331 КПК України.
У світлі викладених вище обставин слідчий суддя, з урахуванням необхідності забезпечення дотримання справедливості кримінального провадження в цілому, вважає за необхідне нагадати усім дотичним до нього особам, що, за правилами ч. 3 ст. 331 КПК України, інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду, а отже недопустимою є ситуація, за якої вибір законного та повноважного складу суду та/або його неодноразова зміна залежитиме від волі представників сторін, які на свій розсуд звертатимуться до одного чи до іншого суду/слідчого судді, всупереч законодавчо визначеним нормам, що регулюють правила визначення підсудності кримінальних проваджень, враховуючи також той факт, що, як вбачається з матеріалів даного клопотання, до моменту його подання стороною обвинувачення до Печерського районного суду м. Києва слідчі судді Вищого антикорупційного суду розглянули безліч питань, що виникали в процесі досудового розслідування в межах кримінального провадження №62022000000000370 від 09 червня 2022 року, визнаючи за цим судом підслідність цього кримінального провадження.
Отже, повертаючись до розгляду даного клопотання по суті, слід зазначити, що, як вбачається з його матеріалів, в межах кримінального провадження №62022000000000370 від 09 червня 2022 року ОСОБА_4 09 жовтня 2023 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 114-1 КК України, а 17 січня 2024 року - про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1 КК України. Так, в межах цього кримінального провадження він підозрюється в розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану та за попередньою змовою групою осіб, а також у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, вчинене за попередньою змовою групою осіб в умовах особливого періоду, що призвело до інших тяжких наслідків.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 120 780 000 грн.
Ухвалою слідчого судді цього ж суду від 08 грудня 2023 року строк тримання ОСОБА_4 під вартою продовжено до 31 січня 2024 року, із визначенням застави у розмірі 129 450 000 грн, а від 24 січня 2024 року - до 23 березня 2024 року із визначенням застави у розмірі 48 997 600 грн.
Строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні неодноразово продовжувався, востаннє слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва від 28 вересня 2023 року до 12 місяців, тобто до 01 лютого 2024 року, при цьому 18 січня 2024 року досудове розслідування завершено із наданням стороні захисту доступу до його матеріалів в порядку ст. 290 КПК України.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Отже, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного, необхідно врахувати: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Щодо обґрунтованості підозри
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1 КК України. Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, не встановлює наявність в його діях складу злочину та ступінь його вини, оцінюючи докази з точки зору їх достатності і допустимості, тобто не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, а лише об`єктивно та розумно оцінює отримані докази за своїм внутрішнім переконанням та визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування до неї запобіжного заходу.
З метою встановлення наявності чи відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчим суддею досліджені наявні в матеріалах клопотання матеріали та проаналізовано доводи, викладені у клопотанні і роз`яснені в судовому засіданні.
Дослідивши обставини вчинення зазначених вище кримінальних правопорушень та можливу роль ОСОБА_4 у них, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів ((укладені договори т.1, а.с.57-61, 62-67, 97-107,124-138,168-174,204-214, т.2, а.с.4-12), висновки експертиз (т.1, а.с.68-96, 139-167,175-203,215-236, т.2 а.с.13-26, 35-96, 97-114), показання свідків (т.3, а.с.15-55, 59-144, 167-191)) пов`язує підозрюваного зі злочином, доводячи причетність до нього в такій мірі, що дозволяє слідчому судді дійти висновку, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра не є вочевидь необґрунтованою, в частині кримінального правопорушення за ч.5 ст.191 КК України. Інша кваліфікація дій ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1 КК України не знайшла свого підтвердження в наданих стороною обвинувачення матеріалах, але це не є перешкодою для розгляду поданого прокурором клопотання.
Щодо наявності ризиків та їх обґрунтованості
Прокурор у клопотанні зазначає, що, на його переконання, продовжують існувати ризики вчинення ОСОБА_4 дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які обумовлюють необхідність застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Вважаючи, що заявлені ризики не зменшилися, прокурор у своєму клопотанні загалом посилається, зокрема на тяжкість інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень та реальність покарання, тісні зв`язки з керівниками та службовими особами Міністерства оборони, а також обставини наявності інших кримінальних проваджень за обвинуваченням/підозрою ОСОБА_4 .
Перевіряючи актуальність вказаних прокурором ризиків на час розгляду цього клопотання, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, що знайшло підтвердження в судовому засіданні та пов`язане з цим очікування можливого суворого покарання, потребу слідства в обмеженні підозрюваного у можливості спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні та свідками з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру з урахуванням наявних у ОСОБА_4 можливостей (коло знайомств), однак виходить також з того, що наявні (встановлені) на початковому етапі слідства ризики по мірі розслідування кримінального провадження мають тенденцію до зменшення та втрати своєї актуальності, а тому, з огляду на час, що минув з моменту застосування до ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах даного кримінального провадження (10 жовтня 2023 року), а також обставини перебування його весь цей час в слідчому ізоляторі, відсутність відомостей про спроби з боку підозрюваного будь-яким чином вплинути на хід досудового розслідування, стадію такого досудового розслідування (відкриття матеріалів досудового розслідування ще 18 січня 2024 року), слідчий суддя приходить до висновку про зменшення інтенсивності встановлених раніше ризиків та визнає їх спроможними на мінімально можливому рівні, а саме ризики переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу
Слідчий суддя, оцінюючи обґрунтованість доводів даного клопотання, вважає за необхідне звернути увагу органу досудового розслідування, що сам по собі факт продовження обставин, які стали підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, не є безумовною підставою для продовження строку тримання під вартою, оскільки прокурор, звертаючись із цим клопотанням, має також довести, що сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про продовження такого строку.
Так, згідно з вимогами ч. 5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у 3 цієї статті (клопотання повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою), виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
В цьому контексті доцільно зауважити, що, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження. При цьому, поняття «завершення», яке також містить КПК України, є проміжним етапом досудового розслідування, який пов`язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту відповідно до положень ст. 290 КПК.
Тобто, закінчення досудового розслідування не має точок дотику із його завершенням, при цьому, як вбачається зі змісту зазначеної вище ст. 199 КПК України, законодавчі вимоги до обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою прив`язані та оперують поняттям саме «завершення» досудового розслідування.
Як вбачається з матеріалів клопотання та чого не заперечував прокурор в судовому засіданні, 18 січня 2024 року Заступником начальника другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 доручено старшому слідчому Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_13 повідомити підозрюваним у кримінальному провадженні №62022000000000370 від 09 червня 2022 року - ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9, їх захисникам та представнику потерпілого про завершення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні та надати доступ до матеріалів досудового розслідування, у тому числі речових доказів, у порядку ст. 290 КПК України.
Отже, досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022000000000370 від 09 червня 2022 року завершено 18 січня 2024 року, тобто ще до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою - 23 березня 2024 року, а це означає, що «обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою», виклад яких у клопотанні про продовження строку тримання під вартою є однією з вимог, що ставляться до такого клопотання ч. 3 ст. 199 КПК України, відсутні в даному випадку, що в свою чергу виключає існування можливої виправданості подальшого тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою.
При цьому, посилання прокурора в судовому засіданні, як аргумент щодо наявності названих обставин, на необхідність завершення розпочатого стороною захисту ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та можливого подальшого складення обвинувального акта із направленням його до суду, що, на його думку, виправдовує тримання ОСОБА_4 під вартою весь час, який можуть зайняти зазначені процеси, слідчий суддя до уваги не приймає, враховуючи те, що вони жодним чином не співвідносяться із викладеними вище висновками щодо окреслених меж визначення понять «завершення» та «закінчення» досудового розслідування. Іншими словами, наведені прокурором доводи виходять за межі поняття «завершення» (знаходяться після нього у часі) та стосуються наближення до наступного етапу досудового розслідування - «закінчення».
Крім того, прокурором не доведено, що заявлені ризики не зменшилися та/або з`явилися нові, які виправдовують тримання особи під вартою, що з урахуванням встановленого факту зменшення їх інтенсивності слідчим суддею та їх спроможності на мінімально можливому рівні, свідчить про недотримання стороною обвинувачення положень ч.3 ст.199 КПК України.
З огляду на викладені обставини, слідчий суддя за результатами розгляду клопотання прокурора не знаходить підстав для його задоволення.
Водночас, слід також зауважити на тому, що, з урахуванням окреслених меж розгляду даного клопотання, що полягали виключно у вирішенні питання про продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою, оскільки сторонами, в тому числі у відповідь на уточнення стосовно даної обставини з боку слідчого судді, питання щодо скасування зазначеного запобіжного заходу або його зміну на інший запобіжний захід (не пов`язаний з триманням під вартою) не піднімалися, то, з огляду на відмову слідчим суддею у продовженні такого строку (тримання під вартою), закінчення строку дії попередньої ухвали 23 березня 2024 року (ухвала від 24 січня 2024 року), на виконання положень ч. 5 ст. 202 КПК України, підозрюваного ОСОБА_4 після закінчення судового засідання слід передати до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
З тих самих підстав - у зв`язку з відсутністю з боку сторін будь-яких доповнень/уточнень/змін щодо меж розгляду даного клопотання, а навпаки, за чіткого наполягання кожної з них на своїх вимогах: продовжити строк тримання під вартою - з боку сторони обвинувачення та відмовити в задоволенні такого клопотання - з боку сторони захисту, питання недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів до ОСОБА_4, як це передбачено ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчим суддею також не розглядалось, як і не вбачалося підстав для самостійного ініціювання.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 194, 199, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_7 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1