- Presiding judge (HACC): Shkodin Ya.V.
справа №991/2369/24
провадження №1-кс/991/2396/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
«22» березня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву адвоката ОСОБА_5 про відвід прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №62022000000000370 від 09 червня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні слідчого судді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали клопотання прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №62022000000000370 від 09 червня 2022 року стосовно ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1 КК України.
В судовому засіданні з розгляду цього клопотання адвокатом ОСОБА_5 був заявлений відвід прокурорам Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництвоу цьому кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 . Однак, враховуючи присутність в судовому засіданні одного із вказаних прокурорів - ОСОБА_3, який представляє (підтримує) подане прокурором ОСОБА_7 клопотання, адвокат уточнив свою заяву, зазначивши, що вона стосується лише цього прокурора.
Так, заява про відвід прокурора ОСОБА_3 обґрунтована тим, що клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою у кримінальному провадженні №62022000000000370 було вручене стороні захисту в минулу п`ятницю (15 березня 2024 року). Тоді ж або у понеділок (18 березня 2024 року) прокурори, на думку адвоката, мали би і подати клопотання до суду, однак зробили це лише у вівторок (19 березня 2024 року), оскільки у Печерському районному суді м. Києва (куди подавалось клопотання) визначено відповідне чергування суддів, які «приймають» такі клопотання. За твердженням адвоката, це означає, що за результатами авторозподілу у понеділок (18 березня 2024 року) існувала велика вірогідність того, що клопотання могло бути розподілене одному з двох суддів вказаного суду, яких, за висловами адвоката, «бояться» прокурори, у зв`язку з чим такі судді були «не вигідні» стороні обвинувачення, а тому прокурори хотіли обрати собі «потрібного» суддю і саме в Печерському районному суді м. Києва, не дивлячись на те, що їм достеменно відомо, що це кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційного суду. Адвокат вважає, що сторона обвинувачення вдавалась до усіх дій задля того, щоб «зламати» підозрюваного ОСОБА_4 - застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Зокрема адвокат зазначив, що з даного кримінального провадження були виділені матеріали в окреме, однак аналогічне провадження, в межах якого прокурори з клопотанням про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу не звертались до тих пір, поки вчора (21 березня 2024 року) Верховним Судом не була визначена підсудності клопотання прокурора ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою у цьому кримінальному провадженні (№62022000000000370). Так, одразу після цього, сьогодні зранку (22 березня 2024 року), сторона обвинувачення вже вручила підозрюваному клопотання про застосування до нього запобіжного заходу в межах зазначеного іншого кримінального провадження, строк досудового розслідування у якому спливає 05 квітня 2024 року, і знову ж таки подала його до Печерського районного суду м. Києва, при чому, як вважає адвокат, виключно для того, щоб неодмінно застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під варто, оскільки у вказаному суді цього можливо досягнути з більшою вірогідністю. Прокурор ОСОБА_3 безпосередньо був задіяний у двох кримінальних провадженнях, про які адвокат зазначає під час свого виступу, і його особиста зацікавленість та упередженість, на думку адвоката, полягає в тому, підозрюваний за будь-яку ціну перебував під вартою, хоч навіть справа буде розглянута з порушенням правил підсудності.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його інший захисник ОСОБА_6 заяву адвоката ОСОБА_5 підтримали та просили задовольнити. Підозрюваний ОСОБА_4 додатково зазначив, що, на його думку, з даного кримінального провадження були виділені матеріали в окреме провадження, про яке зазначав його захисник, навмисне - саме для того, щоб можливо було би в його межах подати нове клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що і було зроблено.
Прокурор ОСОБА_3 всі наведені стороною захисту доводи щодо упередженості з його боку вважає необґрунтованими, враховуючи також ту обставину, що клопотання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою у даному кримінальному провадженні, як і про застосування до нього запобіжного заходу в межах іншого кримінального провадження подавалося не ним і жодних особистих відносин у нього з підозрюваним немає.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали заяви про відвід, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 77 КПК України прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Наведена норма кримінального процесуального закону містить у собі вичерпний перелік обставин, що виключають участь, зокрема прокурора у кримінальному провадженні.
Положеннями ст. 80 КПК України розкрито поняття заяви про відвід, який, згідно з ч. 5 вказаної статті, повинен бути вмотивованим, тобто має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість прокурора, на існування якої посилається адвокат ОСОБА_5, заявляючи йому відвід, та бути підтвердженим відповідними доказами.
З практики ЄСПЛ вбачається, що особиста безсторонність означає відсутність упередженості або прихильності, що презюмується, поки не надано доказів протилежного.
На думку слідчого судді, до встановлення наявності/відсутності упередженості прокурора необхідно визначити, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на його безпосередню поведінку та надати оцінку реальним діям прокурора під час розгляду конкретної справи, й лише після встановлення фактів у його поведінці, які можна було б кваліфікувати як прояв упередженості, можливо ставити під сумнів його безсторонність, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до учасників та зміни його складу.
Адвокат ОСОБА_5 підставами відводу прокурора ОСОБА_3 визначає його упередженість, що проявляється у вчиненні ним разом з іншими прокурорами зі складу групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні усіх можливих дій з метою досягнення обставин тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою «за будь-яку ціну», зокрема шляхом подання відповідних клопотань у різних кримінальних провадженнях з порушенням правил підсудності, однак до суду, в якому стороні обвинувачення буде простіше досягти своєї цілі.
Оцінюючи зазначені доводи з точки зору наявності підстав для відводу прокурора ОСОБА_3, вважаю за необхідне зазначити, що сумнів у неупередженості будь-якого учасника процесу повинен бути розумним та не ґрунтуватися на власних суб`єктивних міркуваннях і особистих відчуттях (припущеннях).
Так, посилання на хід здійснення досудового розслідування та прийняті у ньому процесуальні рішення і вчинені дії, з якими не згоден заявник, жодним чином не можуть свідчити про упередженість прокурора, який, відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК України, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, тобто, він приймає відповідні рішення в межах кримінального провадження, в тому числі стосовно подання до суду певних клопотань, проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій тощо, в залежності від наявності/відсутності для цього підстав та з урахуванням усіх обставин конкретного кримінального провадження щодо можливості/доцільності вчинення певних дій, визначення способу їх вчинення, прийняття рішень та ін., оскільки вирішення таких питань лежить виключно у площині (розсуді) прокурора/детектива. При цьому, жодних об`єктивних даних, які могли б підтверджувати факт упередженості прокурора ОСОБА_3 під час здійснення ним процесуального керівництва досудовим розслідуванням в межах даного кримінального провадження, адвокат ОСОБА_5 не навів, натомість заявлений відвід ґрунтується на оціночних судженнях щодо його можливих дій та не містить належних і підтверджених відомостей, які б свідчили про наявність підстав для його відводу, передбачених законом.
Таким чином, оскільки доводи адвоката ОСОБА_5 про відвід прокурора ОСОБА_3 не містять об`єктивних даних про обставини, що можуть свідчити про його упередженість, а також, враховуючи те, що адвокатом в судовому засіданні не доведено підстав заінтересованості або обставин, з посиланням на докази, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості або особистій заінтересованості прокурора в результатах даного кримінального провадження, із урахуванням вимог ст. 80 КПК України, згідно з якою відвід повинен бути вмотивованим, слідчий суддя дійшов висновку, що підстави для задоволення заяви про відвід прокурора ОСОБА_3 відсутні.
Керуючись ст. ст. 77, 81, 376 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні заяви адвоката ОСОБА_5 про відвід прокурора ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1