Document No. 117964735

Date of the hearing: 28/03/2024
Date of the decision: 28/03/2024
Case №: 991/2219/24
Proceeding №: 42019110350000029
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC) : Fedorov O.V.

Справа № 991/2219/24

Провадження 1-кс/991/2242/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

22 березня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора - ОСОБА_3,

підозрюваного - ОСОБА_4,

захисника - адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,

у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42019110350000029 від 13.02.2019,

ВСТАНОВИВ:

19.03.2024 вказане клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передано на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .

1.Зміст поданого клопотання

У поданому клопотанні детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2, у період часу із 20 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв., строком на 2 місяці.

В обґрунтування зазначеного клопотання вказано, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019110350000029 від 13.02.2019 за фактами заволодіння земельними ділянками ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» НААН України (далі - ДП ДГ «Дмитрівка»), що перебували у користуванні на підставі державного акта на право постійного користування землею серії КВ № 0002 від 13 грудня 1995 року на території м. Фастів Київської області, земельними ділянками ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», що перебували у користуванні на підставі державного акта на право постійного користування землею, серії ІІ-КВ №003658 від 11 листопада 2002 року в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради Київської області та перебували у користуванні на підставі державного акта на право постійного користування землею, серії ІІ-КВ №003662 від 15 листопада 2002 року в адміністративних межах Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Київської області, легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, тобто за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що у період з січня по червень 2019 року організованою групою під керівництвом ОСОБА_7 було реалізовано злочинний механізм з заволодіння земельними ділянками ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», розташованими на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Київської області, з метою створення передумов для заволодіння земельними ділянками.

Так, на першому етапі протиправної діяльності, службовими особами Головного управління, які входили до складу злочинної організації спільно із підконтрольними ОСОБА_7 особами, у користуванні яких перебували земельні ділянки, зокрема ОСОБА_8, за результатами узгоджених дій створювались умови для оскарження рішень ГУ Держгеокадастру у Київській області щодо відмови скасування державних актів на право постійного користування землею в судовому порядку.

На другому етапі до Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_8 та його представники подали відповідні позовні заяви щодо скасування державних актів на право постійного користування землею та під час судового розгляду службовими особами ГУ Держгеокадастру у Київській області, які входили до складу злочинної організації та позивачем надавалися суду документи, необхідні для задоволення позовних вимог та скасування державних актів у зв`язку із втратою ними чинності, з підстав внесення записів про реєстрацію права постійного користування на земельні ділянки у 2016 році згідно положень ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та подальшою передачею державних актів на право постійного користування землею до архіву органів Держгеокадастру.

На третьому етапі службовими особами ГУ Держгеокадастру у Київській області складалися скарги до Міністерства юстиції України щодо скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію права постійного користування на земельні ділянки за ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» у 2016 та 2019 роках.

Зазначений механізм надав можливість вказаним особам, без припинення права постійного користування землею у порядку статей 141, 149 ЗК України, забезпечувати прийняття ГУ Держгеокадастру у Київській області протиправні рішення про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою про надання у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, затверджувати ці проекти землеустрою та надавати у приватну власність земельні ділянки для особистого селянського господарства, площею не більше 2 гектарів заздалегідь визначеним та підконтрольним ОСОБА_7 особам за наступних установлених досудовим слідством обставин.

В подальшому, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, у період з січня по червень 2019 року підшукали 170 наперед визначених осіб, переважна більшість яких мала статус учасника бойових дій та право на першочергове отримання у власність земельної ділянки у порядку ст. 118 ЗК України та організували видачу цими особами довіреностей, у тому числі у порядку передоручення від одних підконтрольних представників на ОСОБА_11, який повинен був діяти від імені 159 наперед визначених та підконтрольних осіб.

У період з 13.06. по 01.07.2019 ОСОБА_9 та ОСОБА_12 організували подання ОСОБА_11 на адресу начальника Головного управління ОСОБА_13 170 клопотань про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2 га на території Петропавлівсько-Борщагівської та Софіївсько-Борщагівської сільських рад Київської області.

ОСОБА_13 у період з 20.06.2019 по 08.07.2019 підписала та видала 170 наказів Головного управління «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства у масиві земель державної власності, які знаходилися на праві постійного користування ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця».

ОСОБА_9 уклав із ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» договори від 24.06.2019 №№ 711-722, №№ 690-709 та від 05.07.2019 №№ 773-777 щодо виготовлення документації із землеустрою, розробкою якої займався ОСОБА_4 та працівники очолюваного ним відділу, а загальне керівництво здійснював ОСОБА_7, будучи першим заступником директора зазначеного підприємства.

ОСОБА_7, будучи першим заступником директора ДП «Науково-дослідний інститут землеустрою», діючи у злочинній змові із ОСОБА_4, забезпечив розробку 38 проектів землеустрою щодо відведення у власність заздалегідь визначеним та підконтрольним особам земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Петропавлівсько-Борщагівської та Софіївсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області підпорядкованими йому працівниками вказаного підприємства.

У період з 17 по 26.07.2019 ОСОБА_14 спільно із ОСОБА_15 організували ведення державної реєстрації земельних ділянок, надання витягів з державного земельного кадастру, забезпечили розгляд заяв та реєстрацію земельних ділянок у день їх надходження, присвоєння земельним ділянкам кадастрових номерів та формування витягів із Державного земельного кадастру щодо новостворених земельних ділянок.

За твердженням детектива, в результаті вказаної протиправної діяльності у Державному земельному кадастрі у період з 17 по 26.07.2019 зареєстровано та присвоєно кадастрові номери 165 земельним ділянкам.

При чому, відразу після реєстрації таких земельних ділянок ОСОБА_9 у період з 19.07 по 01.08.2019 організовано подання ОСОБА_11 до Головного управління 165 клопотань про затвердження документації із землеустрою та передачі наперед визначеним та підконтрольним особам у власність земельних ділянок разом із розробленими проектами землеустрою та витягами з Державного земельного кадастру щодо сформованих земельних ділянок.

Після реєстрації Головним управлінням вказаних клопотань ОСОБА_15 забезпечив підготовку головними спеціалістами відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності проектів наказу Головного управління «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», які були завізовані ним та ОСОБА_16 .

Після цього, у період з 29.07 по 06.08.2019 ОСОБА_13 підписала накази Головного управління «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність».

Детектив зазначає, що зазначеними наказами Головного управління, які прийняті всупереч статей 116, 118, 122, 141 ЗК України, затверджено проекти землеустрою та надано 165 наперед визначеним та підконтрольним ОСОБА_7 особам у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 284, 34 га, які розташовані в масиві земель, що перебували у ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на праві постійного користування в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Київської області.

Окрім цього, ОСОБА_17, ОСОБА_9, під загальним керівництвом ОСОБА_7, вчинили правочини із земельними ділянками, здобутими внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, окрім деяких земельних ділянок з визначеними кадастровими номерами, зокрема шляхом укладення з ОСОБА_18, договорів купівлі-продажу земельних ділянок, посвідчених приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_19 . Також договори щодо купівлі-продажу земельних ділянок були укладені ОСОБА_11 .

Зазначеними умисними діями, вчиненими з метою приховання фактів набуття земельних ділянок державного підприємства та незаконного походження такого майна, одержаного внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у період з 09 по 31.08.2019 укладено договори купівлі-продажу на користь ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 та ОСОБА_25, предметом яких були 162 земельні ділянки, вартістю 1 099 292 240 грн.

Отже, детектив стверджує, що в таких спосіб відбулось заволодіння землями державної власності сільськогосподарського призначення, які перебували у землекористуванні ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Київської області, площею 284,34 га, вартістю 1 123 331 337 гривень.

Детектив зазначає, що 11.03.2024 ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42019110350000029 від 13.02.2019 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Детектив вважає, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра підтверджується зібраними під час досудового розслідування кримінального провадження доказами та відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості».

Як зазначає детектив, підставами застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідка, експерта чи спеціаліста в цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Детектив вказує, що з огляду на обставини розслідуваної злочинної діяльності, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 вказаних кримінальних правопорушень, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяці.

З огляду на вказане, враховуючи майновий стан ОСОБА_4 і його сімейне становище, для належного виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, детектив просить застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною у період з 20.00 год. до 07.00 год. залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 .

Для забезпечення інтересів ефективного досудового розслідування, на переконання детектива, на ОСОБА_4 необхідно покласти обов`язки, передбачені п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом;

-не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватися від спілкування із підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_26, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_27, ОСОБА_14, ОСОБА_28, ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_29, ОСОБА_17, а також свідками: ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40 ;

-здати до Державної міграціної служби свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_1, виданого 26.10.2015.

2.Узагальнені позиції сторін у судовому засіданні

Прокурор ОСОБА_3 підтримала викладені в клопотанні доводи, просила його задовольнити, навівши додаткові аргументи щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину. Також прокурор стверджувала, що в ході досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених п. 1 - 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що долучені до клопотання матеріали не містять доказів причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину. Також захисник акцентував увагу на тому, що ОСОБА_4 належним чином виконує свої процесуальні обов`язки, а тому не вбачає необхідності в застосуванні настільки суворого запобіжного заходу, як домашній арешт. На переконання захисника запобіжний захід у виді особистого зобов`язання зможе у повній мірі забезпечити дієвість відповідного кримінального провадження.

Підозрюваний ОСОБА_4 зазначив, що у період зайняття ним посади начальника відділу - державного реєстратора відділу землевпорядного проектування та реєстрації прав державного підприємства «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» діяв виключно у межах наданих йому повноважень та до обставин заволодіння земельними ділянками, які встановлюються у межах цього кримінального провадження, відношення не має.

Також зазначив, що його виїзди за кордон пов`язані виключно із необхідністю проходження лікування, оскільки з 2021 року він має тяжке онкологічне захворювання на підтвердження чого надав копії відповідної медичної документації.

3.Мотиви та оцінка слідчого судді

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Крім того, частиною п`ятою зазначеної статті передбачено, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, вказаних вище, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:

1) чи набула особа статусу підозрюваного?

2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?

3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?

4) чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?

5) чи можливо застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту та чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?

6) які обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави?

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.

3.1. Щодо набуття статусу підозрюваного

Запобіжний захід на стадії досудового розслідування може застосовуватися тільки до особи, яка має статус підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру та особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

Як встановлено слідчим суддею, 11 березня 2024 року письмове повідомлення про підозру було вручено особисто ОСОБА_4, про що в матеріалах, долучених до клопотання, міститься письмова розписка останнього про його отримання.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.2. Щодо наявності обґрунтованої підозри

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити саме інкримінований йому злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, в межах цього кримінального провадження ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчиненому в особливо великому розмірі.

Зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів, встановлено, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за фактами протиправного відчуження земель сільськогосподарського призначення, які перебували у постійному користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» та ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця». Зокрема, за версією слідства, механізм розслідуваних злочинів полягав у тому, що службові особи Головного управління Держгеокадастру у Київській області протиправно віднесли земельні ділянки, які перебували у користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» до земель запасу, що уможливило передачу вказаних земельних ділянок у приватну власність фізичних осіб та подальше їх відчуження через посередників на користь ПСП «Агрофірма «Світанок». Водночас, за даними слідства, вказані фізичні особи, за якими було первісно зареєстровано право власності на такі земельні ділянки, не вживали будь-яких дій, направлених на підготовку документів з оформлення права власності на відповідні земельні ділянки та на оформлення довіреностей на право розпорядження ними на ім`я зазначених посередників. Схожим способом, однак без припинення права постійного користування, було вчинено дії щодо заволодіння шляхом передачі земельних ділянок ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» у приватну власність фізичних осіб та подальший їх продаж іншим особам.

Як встановлено слідчим суддею, реалізація злочинного плану передбачала узгоджені дії групи осіб, зокрема до якої входили службові особи ГУ Держгеокадастру у Київській області, а також ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_26, ОСОБА_17, ОСОБА_11, ОСОБА_4 та інші.

За версією слідства, злочинний план передбачав поетапне вчинення дій, а саме щодо припинення права користування земельними ділянками державних підприємств шляхом віднесення їх до земель запасу; проведення інвентаризації земель; формування земельних ділянок та присвоєння їм кадастрових номерів, пошук наперед визначених фізичних осіб, які мали отримати у власність земельні ділянки для особистого селянського господарства, видача від імені вказаних осіб довіреностей, оформлення та реєстрація на наперед визначених осіб земельних ділянок, що передбачало затвердження землеустрою та оформлення передачу у власність земельних ділянок таким особам та їх відчуження товариству.

Задля реалізації злочинного плану було використано процедуру безкоштовної приватизації земельних ділянок пільговими категоріями населення, зокрема зі статусом учасника бойових дій. Проте слідством встановлено, що реалізація такого права здійснювалась формально на підставі підроблених документів.

Так, за версією сторони обвинувачення, у червні 2019 року ОСОБА_7 залучив до участі у вчиненні злочинів у складі очолюваної ним організованої групи начальника відділу - державного реєстратора відділу землевпорядного проектування та реєстрації прав державного підприємства «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» ОСОБА_41 .

Зокрема, з отриманих в ході досудового розслідування даних вбачається, що ОСОБА_42 був відповідальний за організацію укладення договорів щодо розроблення ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» проектів землеустрою про надання у приватну власність наперед визначеним особам земельних ділянок, розроблення проектів землеустрою як сертифікованого інженера - землевпорядника, формування земельних ділянок згідно проектної документації та заявок на реєстрацію земельних ділянок, які створювалися та подавалися сертифікованим інженером-землевпорядником через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокадастру підконтрольним та підзвітним ОСОБА_14 та ОСОБА_15 державним кадастровим реєстраторам Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

Описані вище дії зазначених осіб, їх взаємоузгодженість та взаємозалежність, характер та послідовність, створюють у слідчого судді переконання у тому, що такі особи ймовірно діяли у співучасті, мали спільний умисел, направлений на заволодіння земельними ділянками, які перебували у державній власності, а з огляду на зміст та обсяг дій підозрюваного ОСОБА_43, а також займану ним в цей період посаду та наявні у зв`язку з цим повноваження, існують достатні підстави вважати, що він міг вчинити інкримінований йому злочин.

Підсумовуючи, слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями та наслідками, які за версією обвинувачення полягали у заволодінні сільськогосподарськими землями які перебували у постійному користуванні державних підприємств на території Київської області та їх відчуження на користь наперед визначених осіб. В подальшому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

При цьому, відповідні обставини вчинення розслідуваних злочинів, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_44 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі таких досліджених в ході судового засідання копій документів:

- рішенням Софіївсько-Борщагівської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області від 17.03.1995 № 11, відповідно до змісту якого у постійне користування радгоспу «Совки» надається 1569,3 га земель;

- розпорядженням від 11.11.2002 № 428 Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, на підставі якого у постійне користування ДП «НДВА «Пуща-Водиця» передається земельні ділянки площею 1448,60 га;

- державним актом ІІ-КВ № 003658 від 11.11.2002 на право постійного користування землею ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», яким посвідчується право постійного користування ДП «НДВА «Пуща-Водиця» земельними ділянками площею 1448,5994 га;

- рішенням Софіївсько-Борщагівської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області від 09.06.1995, яким у постійне користування радгоспу «Совки» надається 458,1 га земель;

- розпорядженням від 15.11.2002 № 434 Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, на підставі якого у постійне користування ДП «НДВА «Пуща-Водиця» передається земельні ділянки площею 421,4907;

- державним актом ІІ-КВ № 003662 від 15.11.2002 на право постійного користування землею ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», яким посвідчується право постійного користування ДП «НДВА «Пуща-Волиця» земельними ділянками площею 421,4907 га;

- листом ГУ Держгеокадастру у Київській області від 15.03.2021 № 10-10-0.222-2873/2-21 щодо відсутності заяви землекористувача про припинення права постійного користування землею;

- листом ДП «НДВА «Пуща-Водиця» від 19.03.2021 № 292/1/1.01-13 про те, що підприємство не зверталося із заявами про припинення права постійного користування землею до компетентних органів;

- договором № 24/05-1 від 24.05.2016 про розроблення документації із землеустрою;

- скаргою ГУ Держгеокадастру у Київській області від 30.05.2019 № 5-10-0.62-7317/2-19;

- протоколами огляду від 15.05.2020, 15.09.2020, 17.09.2020, 24.09.2020, 30.11.2022, 16.03.2023, 15.09.2023, 20.10.2023.

- актом перевірки діяльності Головного управління Держгеокадастру у Київській області з питань регулювання земельних відносин під час вилучення (припинення) права постійного користування земельною ділянкою державного підприємства «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» та її передачі у власність громадян на території Києво-Святошинського району Київської області від 05.03.2021;

- висновком експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та оціночно-земельної експертизи від 03.02.2022 № 4946/21-41/2038-2260/22-41;

- висновком експерта за результатами проведення експертизи з питань землеустрою від 09.09.2022 № СЕ-19-22/10997-ЗТ;

- протоколом огляду від 26.11.2020 в кримінальному провадженні № 52019000000000856 від 01.10.2019 відомостей з мобільного телефону ОСОБА_45, в ході якого зафіксовано спілкування осіб, причетних до протиправного відчуження земель ДП «НДВА «Пуща-Водиця», зокрема листування з ОСОБА_10 щодо формування заявок про реєстрацію земельних ділянок та їх оперативний розгляд кадастровими реєстраторами за результатами чого здійснювалася реєстрація новосформованих 165 земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, оплату ОСОБА_10 послуг з проведення землевпорядної експертизи, а також листування із ОСОБА_4 щодо обставин виготовлення проектів землеустрою та формування сертифікованими інженерами-землевпорядниками заявок на реєстрацію 165 земельних ділянок у Державному земельному кадастрі;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 14.07.2021 в кримінальному провадженні № 52019000000000856 від 01.10.2019, листом ДП «Центр Державного земельного кадастру» від 09.07.2021 № 3/2283 з долученим до нього відомостями, в яких міститься інформація щодо номерів заяв на реєстрацію земельних ділянок та сертифіковані інженери-землевпорядники, які вказані заяви створювали, зокрема встановлено, що більшість заяв на реєстрацію земельних ділянок були створені через електронний кабінеті сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_4 ;

- договорами на виконання проектно-вишукувальних робіт укладених ОСОБА_11 із ДП «Науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою» від 24.06.2019 №№ 711-722, №№ 690-709 та від 05.07.2019 №№ 773-777 про виготовлення 38 проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 165 особам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Київської області, розробкою яких займався ОСОБА_4 та працівники очолюваного ним відділу;

- протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 06.04.2021;

- показаннями свідка ОСОБА_46 від 19.11.2021 стосовно обставин формування нею заявок щодо реєстрації земельних ділянок у електронному кабінеті сертифікованого інженера-землевпорядника;

- показаннями свідків ОСОБА_47 від 12.11.2021, ОСОБА_48 від 12.11.2021, ОСОБА_49 від 08.11.2021, ОСОБА_50 від 09.11.2021, ОСОБА_51 від 30.11.2021;

- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України за викладених у клопотанні обставин.

Доводи сторони захисту про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри, слідчий суддя вважає непереконливими, оскільки вони не спростовують висновку про можливу причетність останнього до вчинення інкримінованого йому злочину. Необхідно зазначити, що на стадії досудового розслідування слідчий суддя на підставі оцінки сукупності досліджених доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Обставини вчинення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами отриманими у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

При цьому, слідчий суддя відзначає, що стороною захисту не надано доказів на підтвердження існування обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому злочину. Тому, на цьому етапі кримінального провадження, доводи сторони захисту, не спростовують висновку слідчого судді про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри.

3.3.Щодо наявності ризиків

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

Сторона обвинувачення вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, (3) незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

3.3.1. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає, що ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи тяжкість і характер злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, суворість можливого покарання і пов`язані із цим негативні наслідки, а також достатній майновий стан підозрюваного, який уможливлює за рахунок наявних фінансових ресурсів переховуватися від органу досудового розслідування. Також слідчий суддя враховує можливість підозрюваного залишити територію України, з огляду на досвід перетину ним державного кордону. Зокрема, відомості отримані із системи ДПС України свідчать, що підозрюваний неодноразово, в тому числі в період дії воєнного стану в Україні, виїжджав за кордон, зокрема 28.07.2022, 24.10.2022, 24.07.2023, 25.02.2024.

Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.

На думку слідчого судді, співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий корупційний злочин у найближчій перспективі робить цей ризик актуальним.

Водночас, слідчий суддя, проаналізувавши доводи сторін, характер вчиненого діяння та поведінку підозрюваного, зокрема факт повернення ОСОБА_4 з-за закордону та з`явлення на виклики до органу досудового розслідування, в тому числі з метою отримання повідомлення про підозру, вважає, що інтенсивність вказаного ризику перебуває на середньому рівні.

3.3.2. Щодо наявності ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Наявність вказаного ризику прокурор обґрунтовує тим, що в ході проведення досудового розслідування були встановленні факти, які свідчать, що підозрюваний разом з іншими членами організованої групи, з метою недопущення викриття протиправної діяльності, забезпечив вилучення з приміщення Головного управління, розташованого за адресою: Київ, вул. Серпова, 3/14 та приховання у невстановленому місці оригіналів документів, на підставі яких наперед визначеним особам були надані у приватну власність земельні ділянки, зокрема 38 проектів землеустрою що надання у власність 170 особам земельних ділянок, протиправно сформованих із земель, що перебували у користуванні ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця».

Вказані обставини свідчать про існування ймовірності вчинення підозрюваним дій, спрямованих на приховування, спотворення чи знищення відомостей, які мають суттєве значення для цього кримінального провадження і можуть слугувати доказами його причетності до розслідуваних злочинів чи участь у їх вчиненні інших осіб.

3.3.3. Щодо ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

На думку слідчого судді, обізнаність підозрюваного про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні може свідчити про можливість ОСОБА_4 шляхом підкупу, погроз або іншим чином впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, а також впливати на свідків, які на даний час ще не були допитані, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що інкримінований підозрюваному злочин ймовірно вчинений ним у співучасті, у зв`язку з чим він може координувати свої дії з іншими співучасниками, впливаючи на зміст, характер, обсяг їх показань та процесуальну поведінку. Також, враховуючи особливості інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також наявність в останнього знайомих осіб серед службових осіб Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її структурний підрозділів, підозрюваний може незаконно впливати на свідків та інших осіб, з метою уникнення ним кримінальної відповідальності.

Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

3.3.4. Щодо наявності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином

Наявність вказаного ризику прокурор обґрунтовує тим, що підозрюваним ОСОБА_4 були вчиненні дії направлені на перешкоджання кримінальному провадженню шляхом вжиття заходів, спрямованих на приховування майна, з метою недопущення арешту майна у кримінальному провадженні та виконання покарання в частині конфіскації майна.

Зокрема, прокурор посилається на обставини відчуження належного ОСОБА_4 нерухомого майна, а саме земельних ділянок на користь батька - ОСОБА_52 та ОСОБА_53 з метою унеможливлення накладення арешту на таке майно.

Аналізуючи вказані обставини, слідчий суддя бере до уваги, що у власності підозрюваного перебувало 38 земельних ділянок, які були сформовані в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3221284000:03:012:0047 площею 5,2731 га на підставі заяви від 01.12.2022 розташованої у АДРЕСА_4 на вісім земельних ділянок, зокрема на земельну ділянку з кадастровим номером 3221284000:03:012:0049 площею 3,9998 га, яку також поділив на підставі заяви від 31.07.2023 на 38 земельних ділянок.

Надалі, підозрюваний здійснив відчуження вказаних земельних ділянок безпосередньо після затримання та повідомлення про підозру організатору вищеописаних злочинів ОСОБА_7, зокрема, 19 земельних ділянок подарував батьку, а інші 19 земельних ділянок подарував ОСОБА_54, який через декілька днів їх відчужив за ціною значно нижчою від ринкової.

Враховуючи, що відчуження вказаних земельних ділянок здійснене підозрюваним безоплатно на користь власного батька та знайомого та у короткий проміжок часу після затримання та повідомлення про підозру особам, ймовірно причетним до вчинення вищеописаних злочинів (перше повідомлення про підозру здійснено 15 серпня 2023 року, а дати відчуження - 17 та 18 серпня 2023 року), що свідчить про можливу недобросовісність вказаних правочинів, вчинених ймовірно задля уникнення арешту та/або можливої конфіскації належного підозрюваному майна.

Таким чином, на переконання слідчого судді, встановлені обставини з достатньою імовірністю свідчать про існування ризику вчинення підозрюваним дій спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя доходить висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме - ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, знищити документи та інші речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування до підозрюваного ОСОБА_55 запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

3.4.Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;

-пред`явлення йому підозри у вчиненні особливо тяжких корупційних злочинах у разі визнання винуватим у вчиненні яких, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

-на день розгляду цього клопотання підозрюваному виповнилось 37 років;

-достатній майновий стан. Зокрема з долучених до клопотання матеріалів вбачається, що офіційні доходи ОСОБА_4 у період з 2008 року по серпень 2023 року склали 6 168 595 грн. До того ж ОСОБА_4 є засновником ТОВ «КИЇВЗЕМ», чистий дохід якого у 2021 - 2022 роках склав 5 588 600 грн. Підозрюваному на праві власності належать об`єкти нерухомого майна, зокрема 11 земельних ділянок, квартира площею 44.1 кв.м. та 1/3 частки квартири площею 57.8 кв.м., розташовані у місті Києві;

-підозрюваний не одружений, відомостей про перебування осіб на його утриманні слідчому судді не надано;

-офіційно працевлаштований та займає посаду директора ТОВ «КИЇВЗЕМ»;

-перебуває в процесі лікування тяжкого онкологічного захворювання;

-відомостей про наявність у підозрюваного судимостей, застосування до нього раніше запобіжних заходів чи про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.

Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваних злочинів та відомостями про ймовірну участь у них підозрюваного, слідчий суддя вважає, що такі відомості про особу підозрюваного переконують слідчого суддю у необхідності застосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

3.5. Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні

Враховуючи вищевикладене та аналізуючи зібрані в сукупності докази, слідчий суддя вважає доведеним наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту з забороною залишати житло у період часу із 20 год 00 хв до 07 год. 00 хв., так як існують ризики передбачені пунктами 1 - 4 частини 1 статті 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При оцінці пропорційності застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту для запобігання встановленим ризикам та з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, слідчий суддя доходить висновку, що досліджені під час судового засідання матеріали та індивідуальні особливості кримінального провадження, беручи до уваги відомості про особу підозрюваного, свідчать, що менш суворий запобіжний захід, ніж домашній арешт може негативно вплинути на здійснення досудового розслідування, зокрема шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

На переконання слідчого судді, домашній арешт є достатньо суворим запобіжним заходом, який повною мірою може запобігти наявним ризикам можливого перешкоджання кримінальному провадженню без надмірного обмеження прав підозрюваного.

3.6. Щодо визначення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрювану

Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов`язки:

1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом;

2) не відлучатись за межі міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) утримуватися від спілкування із підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_26, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_27, ОСОБА_14, ОСОБА_28, ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_29, ОСОБА_17, а також свідками: ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40 ;

5) здати до Державної міграціної служби свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_2, виданий 26.10.2015.

Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваного і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.

Строк дії таких обов`язків слід визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 15 квітня 2024 року включно.

Враховуючи викладені вище обставин, слідчий суддя доходить висновку, що подане клопотання підлягає частковому задоволенню.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-179, 181, 184, 193-196, 198, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у межах кримінального провадження № 42019110350000029 від 13.02.2019, - задовольнити частково.

2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною у період з 20 год. 00 хв. до 07 год 00 хв. залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, в межах строку досудового розслідування, тобто до 15 квітня 2024 року включно.

3.Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

2) не відлучатись за межі міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4.Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити строком до 15 квітня 2024 року включно.

5.Здійснення контролю за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків доручити прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42019110350000029 від 13.02.2019 та детективам Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування вказаного кримінального провадження.

6.Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

7.Направити ухвалу для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 для негайної постановки на облік підозрюваного, про що повідомити детектива і прокурора.

8.Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.

9.Копію ухвали негайно вручити прокурору, підозрюваному та його захиснику.

10.Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

11.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1