- Presiding judge (HACC): Tkachenko O.V.
Справа № 991/1962/24
Провадження № 1-кс/991/1987/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
22 березня 2024 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_2.
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження за № 42023000000001295 від 04 серпня 2023 року. Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
Підозрюваний ОСОБА_3 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Харкові, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, народний депутат України).
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 369 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Сторона обвинувачення: прокурор шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 (надалі - прокурор).
Сторона захисту: підозрюваний ОСОБА_3, захисник ОСОБА_5
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за № 42023000000001295 від 04 серпня 2023 року.
Зазначене питання вирішується за скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6 .
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив.
12 березня 2024 року до провадження слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_6, яка здійснює захист підозрюваного ОСОБА_3, про скасування повідомлення про підозру, яка обґрунтована наступним.
Детективами Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42023000000001295 від 04 серпня 2023 року, у якому 21 листопада 2023 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України.
Зі змісту повідомлення про підозру від 21 листопада 2023 року видно, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, тобто пропозиції Голові Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України ОСОБА_7 (службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище), надати їй неправомірну вигоду та наданні такої вигоди за вчинення службовою особою дій в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, та в інтересах третьої особи дій з використанням її службового становища.
Сторона захисту вважає, що повідомлена підозра є необґрунтованою з огляду на таке.
В змісті повідомлення про підозру за ч.4 ст. 369 КК України, який є формальним складом злочину, де кримінальне правопорушення настає із дій, а саме пропозиції надання неправомірної вигоди, встановлено 5 зустрічей та 5 окремих складів злочину, адже наявні різні об`єкти посягання: забезпечення прийняття Міжвідомчою робочою групою рішення та виділення коштів із фонду ліквідації наслідків збройної агресії для проведення ремонту будівель Державного біотехнологічного університету.
Крім того по діям 10.08.2023 року, 22.08.2023 року, 05.09.2023 року наявні кваліфікуючі ознаки ст. 369 КК України, як обіцянки, а не пропозиції. Щодо зустрічі, яка мала місцем 16.08.2023 року, стороні захисту не зрозуміло за який об`єкт посягання, та за які дії (пропозиція чи обіцянка) підозрюється ОСОБА_3 .
Адвокат також звертає увагу на те, що в резолютивній частині повідомлення про підозру від 21 листопада 2023 року зазначено, що ОСОБА_3 вчинив пропозицію службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду, в той же час зазначено, щодо надання неправомірної вигоди за вчинення службовою особою дій, без кваліфікуючої ознаки, яка займає особливо відповідальне становище.
Крім того, на законодавчому рівні та юридичному просторі в державі Україна відсутнє поняття криптовалюта «Біткоін», у зв`язку не набрання законної дії Закону України «Про віртуальні активи» на території України.
За таких обставин, адвокат ОСОБА_6 у своїй скарзі просить слідчого суддю скасувати повідомлення про підозру від 21 листопада 2023 року стосовно ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42023000000001295 від 04 серпня 2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 369 КК України, а також зобов`язати детектива та (або) прокурора внести відповідну інформацію щодо скасування повідомлення про підозру стосовно ОСОБА_3 до ЄРДР протягом 24 годин з моменту набрання законної сили ухвали суду.
У своїй скарзі адвокат також просить скасувати обраний відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави.
На підтвердження зазначених обставини до скарги долучена копія повідомлення про підозру від 21 листопада 2023 року відносно ОСОБА_3 .
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 вимоги скарги підтримав та просив її задовольнити. Також надав доповнення до скарги про скасування повідомлення про підозру та заперечення на доводи сторони обвинувачення, у яких зазначив, що всупереч вимогам ч. 1 ст. 482-2 КПК України, реєстратором, тобто особою, яка вносила відомості до ЄРДР, є детектив, а не Генеральний прокурор.
Прокурор у судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги, зазначила, що повідомлення про підозру ОСОБА_3 є обґрунтованим, підтверджується наявністю достатніх доказів та здійснено відповідно до вимог КПК України.
Також просила долучити до справи копії матеріалів досудового розслідування кримінального провадження на підтвердження викладеної позиції, а саме: доручення щодо здійснення досудового розслідування від 04.08.2023; постанову про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 04.08.2023; рапорт від 04.08.2023 16/2-1411вх-23; супровідний лист до Національного антикорупційного бюро України від 04.08.2023 за вих.№ 16/1/6-20142-23; доручення про проведення досудового розслідування від 04.08.2023; постанову про створення слідчої групи від 04.08.2023; протокол про результати здійснення аудіо-, відеоконтролю особи від 02.08.2023; протоколи допиту свідка ОСОБА_7 від 05.08.2023 та 29.09.2023; постанову Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 412 «Про утворення Міжвідомчої робочої групи з розгляду та узагальнення пропозицій заявників та підготовки пропозицій Кабінету Міністрів України щодо виділення коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії»; додаток до Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 412 «Склад Міжвідомчої робочої групи з розгляду та узагальнення пропозицій заявників та підготовки пропозицій Кабінету Міністрів України щодо виділення коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії»; Положення про Міжвідомчу робочу групу з розгляду та узагальнення пропозицій заявників та підготовки пропозицій Кабінету Міністрів України щодо виділення коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 412; протокол №3 засідання Міжвідомчої робочої групи з розгляду та узагальнення пропозицій заявників та підготовки пропозицій Кабінету Міністрів України щодо виділення коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії від 16.08.2023; протокол про результати здійснення аудіо-, відеоконтролю особи від 14.08.2023; протокол про результати здійснення аудіоконтролю особи від 16.08.2023; протокол про результати здійснення аудіо-, відеоконтролю особи від 21.08.2023; протокол про результати здійснення аудіо-, відеоконтролю особи від 25.08.2023; протокол про результати здійснення аудіо-, відеоконтролю особи від 06.10.2023; протокол про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 06.10.2023; протоколи огляду від 13 та 19 жовтня 2023 року; особову картку Державної міграційної служби від 07.08.2023; лист Державного біотехнічного університету від 09.06.2023 за № 01-637 до Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України; лист Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України до Міністерства освіти і науки України; протокол про результати контролю за вчинення злочину від 18.10.2023.
Слідчий суддя дослідив скаргу адвоката ОСОБА_6 з доданими до неї матеріалами та документи надані сторонами у судовому засіданні, а також заслухав думки учасників справи.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України: «Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33-1 КПК України: «Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 42 КПК України: «Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень».
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 111 КПК України: «Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 135 КПК України: «У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи».
Відповідно до вимог п. п. 2 та 3 ч. 5 ст. 216 КПК України: «Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); 3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини».
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України: «Повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення».
Відповідно до вимог п. п. 1-8 ч. 1 ст. 277 КПК України: «Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення»
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України: «Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень».
Відповідно до вимог п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України: «На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 482-2 КПК України: «Відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань Генеральним прокурором (особою, що виконує обов`язки Генерального прокурора) у порядку, встановленому цим Кодексом».
Відповідно до вимог п. 2 примітки до ст. 354 КК України: «У цій статті під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти чи інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають чи одержують без законних на те підстав».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 369 КК України: «Пропозиція чи обіцянка службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища -караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Діяння, передбачені частиною першою, другою або третьою цієї статті, якщо неправомірна вигода надавалася службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, або вчинені організованою групою осіб чи її учасником, - караються позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої».
Відповідно до вимог п. 6, глави 2, розділу I Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого Наказом Генерального прокурора № 231 від 17 серпня 2023 року: «Реєстратори Реєстру (далі - Реєстратор) - уповноважені службові особи органів прокуратури та органів досудового розслідування, які за допомогою програмних засобів ведення Реєстру з урахуванням повноважень, визначених КПК України та цим Положенням, створюють (редагують) інформацію (електронні форми) про кримінальні правопорушення, осіб, що їх вчинили, та рух кримінальних проваджень, формують витяг з Реєстру тощо. Реєстраторами є: прокурори, уповноважені на здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням; керівники органів прокуратури, які діють у межах повноважень, визначених КПК України».
Кримінальний процесуальний кодекс України не містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру та не встановлює будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею такого повідомлення, проте положення п. 3 ч. 1 ст. 276 та п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України в їх системному зв`язку вказують на те, що під час розгляду скарг зазначеної категорії предметом перевірки слідчого судді можуть бути не лише питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а й питання дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)» та обґрунтованості підозри в цілому у разі посилання на них у скарзі.
Так, слідчим суддею було встановлено, що повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, було вручене в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, а його зміст відповідає вимогам ст. 277 КПК України.
Стосовно дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)» та обґрунтованості підозри в цілому, слідчий суддя зазначає наступне.
Положення кримінального процесуального законодавства не містять визначення «обґрунтована підозра», а тому під час розгляду даного виду клопотань, слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Вказана норма узгоджується також з ч. 5 ст. 9 КПК України, відповідно до якої, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року).
Слідчий суддя, з метою вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінює надані йому докази не в контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Слідчий суддя, з огляду на доводи та надані стороною обвинувачення матеріали, дійшов висновку про те, що повідомлена ОСОБА_3 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, є обґрунтованою і підтверджується наявністю достатніх доказів.
Стосовно доводів захисника про те, що у тексті повідомлення про підозру присутні невідповідності між кваліфікуючими ознаками ст. 369 КК України (наявність обіцянки, а не пропозиції) та статусу ОСОБА_7, як службової особи, а також тверджень щодо необхідності кваліфікації кожної зустрічі ОСОБА_3 з ОСОБА_7 як окремого складу злочину, слідчий суддя зазначає наступне.
Зі змісту ч. 1 ст. 276 КПК України видно, що у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, на орган досудового розслідування покладається обов`язок здійснити повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, оскільки неповідомлення про підозру може привести до порушення таких загальних засад кримінального провадження як забезпечення права на захист та змагальність сторін. Крім того, для повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх доказів (підстав)» передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах "Джон Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року та "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року).
З повідомлення про підозру та з озвученої у судовому засіданні версії сторони обвинувачення видно, що ОСОБА_3 підозрюється у пропозиції службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду та наданні такої вигоди за вчинення службовою особою дій в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, та в інтересах третьої особи дій з використанням її службового становища.
Слідчий суддя зазначає, що воно містить у собі усі необхідні та достатні відомості, передбачені п. п. 5 та 6 ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме: правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, а також стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що кваліфікація дій підозрюваної особи на виконання вимог п. 5 ч. 1 ст. 277 КПК України при складанні письмового повідомлення про підозру має здійснюватися прокурором (детективом за погодженням з прокурором), а у даному випадку та з огляду на вимоги ст. 482-2 КПК України, - Генеральним прокурором, та належить до його дискреційних повноважень, а тому вимоги п. 5 ч. 1 ст. 277 КПК України і ст. 482-2 КПК України у даному випадку не порушені. Крім того, здійснення окремої кваліфікації кожної зустрічі між ОСОБА_3 та ОСОБА_7, на думку слідчого судді, не відповідає фактичним обставинам змісту повідомлення про підозру, та більше того може мати наслідком суттєве погіршення становища підозрюваного ОСОБА_3, оскільки штучно і невиправдано збільшить осяг його кримінальної відповідальності за такою підозрою, що може призвести і до безпідставного збільшення покарання у випадку визнання його винуватим, з огляду на положення ст. 70 КК України.
За таких обставин, слідчий суддя не бере до уваги вказані доводи сторони захисту щодо необґрунтованості повідомлення про підозру.
Слідчий суддя критично ставиться як до тверджень сторони захисту про відсутність на законодавчому рівні визначення поняття криптовалюта «Біткоін», так і до невжиття органом досудового розслідування, на її думку, заходів з метою встановлення об`єму наданої неправомірної вигоди та вартості 0,39 ВТС з огляду на таке.
Слідчий суддя виходить з того, що диспозиція ч. 4 ст. 369 КК України не містить такої кваліфікуючої ознаки як розмір неправомірної вигоди, а криптовалюта «Біткоін» відповідає визначенню неправомірної вигоди, яке міститься у п. 2 примітки до ст. 354 КК України.
Слідчий суддя погоджується із запереченнями прокурора, наданими на спростування твердження сторони захисту про те, що відомості до ЄРДР були внесені неуповноваженою особою, оскільки з доручення щодо здійснення досудового розслідування від 04 серпня 2023 року видно, що відомості до ЄРДР за фактом можливого вчинення народним депутатом України кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України були внесені саме Генеральним прокурором, а зазначене у витягу з ЄРДР прізвища детектива НАБУ « ОСОБА_8 » є прізвищем та ініціалами реєстратора, який сформував витяг.
З огляду на наведене та надані сторонами кримінального провадження матеріали, слідчий суддя вважає, що стороною захисту не надано будь-яких доказів або відомостей, які б спростовували причетність ОСОБА_3 до зазначеної у повідомленні про підозру події кримінального правопорушення інкримінованого йому злочину та/або можливість його вчинення останнім, у зв`язку з чим оскаржуване повідомлення про підозру складене у відповідності до вимог Глави 22 КПК України, а підстави для його скасування відсутні.
Разом з тим, у повідомленні про підозру від 21 листопада 2023 року зазначено: «Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_3, який з 29.08.2019 є народним депутатом України, а також членом Комітету Верховної України з питань антикорупційної політики, вчинив особливо тяжке корупційне кримінальне правопорушення за таких обставин».
Слідчий суддя не погоджується з вказаним твердженням та зазначає, що, санкція ч. 4 ст. 369 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. За таких обставин є очевидним, що відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, встановленої у ст. 12 КК України, вказане кримінальне правопорушення не належить до особливо тяжких злочинів. У зв`язку з чим, підозра в частині словосполучення: «особливо тяжке», яке міститься у реченні наступного змісту: «Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, який з 29.08.2019 є народним депутатом України, а також членом Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики, вчинив особливо тяжке корупційне кримінальне правопорушення за таких обставин» на 1 аркуші повідомлення про підозру підлягає скасуванню.
Не підлягають задоволенню слідчим суддею також і вимоги скарги щодо скасування застосованого щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу, оскільки для розгляду та вирішення цього питання сторона захисту повинна звертатися з відповідним клопотанням не у межах розгляду скарги на повідомлення про підозру, а у порядку, визначеному Главою 18. Запобіжні заходи, затримання особи КПК України, з наступним обов`язковим визначенням слідчого судді для його розгляду у порядку, визначеному ч. 3 ст. 35 КПК України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду і Засадами використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду.
Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що з огляду на практику Європейського суду з прав людини як джерела права, суд зобов`язаний обґрунтовувати своє рішення, але це не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від його характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Салов проти України», «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України», «Руїс Торіха проти Іспанії»).
Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст. ст. 276, 277, 278, 303, 304, 307, 372, 376 КПК України дійшов висновку про те, що скарга, подана адвокатом ОСОБА_6 в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України щодо оскарження повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 21 листопада 2023 року підлягає частковому задоволенню.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
1. Скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6, подану в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, якою оскаржується повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 21 листопада 2023 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, у кримінальному провадженні за № 42023000000001295 від 04 серпня 2023 року - задовольнити частково.
2. Скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 21 листопада 2023 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, у кримінальному провадженні за № 42023000000001295 від 04 серпня 2023 року, у частині словосполучення: «особливо тяжке», яке міститься у реченні наступного змісту: «Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, який з 29.08.2019 є народним депутатом України, а також членом Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики, вчинив особливо тяжке корупційне кримінальне правопорушення за таких обставин» на 1 аркуші повідомлення про підозру.
3. У решті скарги - відмовити.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складений та оголошений 27 березня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1