- Presiding judge (HACC) : Tkachenko O.V.
Справа № 991/2006/24
Провадження № 1-кс/991/2031/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
02 квітня 2024 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя).
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження за № 52022000000000436 від 26 грудня 2022 року.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
Підозрювані: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України (підозрюваний ОСОБА_2 ), кримінальне правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України (підозрювані ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ).
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Детектив Національного бюро Першого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання за клопотанням детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за № 52022000000000436 від 26 грудня 2022 року.
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив.
У провадженні Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження за № 52022000000000436 від 26 грудня 2022 року, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.27, ч. 5 ст. 191 КК України та за підозрою ОСОБА_4 і ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
12 березня 2024 року детектив НАБУ звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного ОСОБА_4, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні за № 52022000000000436 від 26 грудня 2022 року.
Вказане клопотання призначене до судового розгляду на 13 березня 2024 року о 11 год 00 хв. У призначене судове засідання підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_6 не прибули, водночас захисник надіслав клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у задоволенні якого слідчим суддею було відмовлено. У зв`язку з чим, судове засідання відкладене на 20 березня 2024 року о 10 год 00 хв.
Судове засідання призначене на 20 березня 2024 року було відкладене за клопотанням прокурора САП Наталії ВИСОЦЬКОЇ до вирішення клопотання детектива НАБУ про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 52022000000000436 від 26 грудня 2022 року, а саме на 02 квітня 2024 року о 10 год 00 хв.
Надалі, 02 квітня 2024 року до слідчого судді надійшло клопотання прокурора САП про залишення без розгляду клопотання детектива про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, у зв`язку з тим, що 22 березня 2024 року детективом НАБУ за дорученням прокурора САП повідомлено підозрюваних ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та їх захисників про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 52022000000000436 від 26 грудня 2022 року.
Слідчим суддею досліджений зміст клопотання та клопотання про залишення його без розгляду.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 КПК України: «Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження».
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 9 КПК України: «У випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч. 1-2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження в тому числі є запобіжні заходи».
Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 та ч. 3 ст. 176 КПК України: «Запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою».
Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України: «Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України: «Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 КПК України: «Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 185 КПК України: «Якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов`язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням».
Враховуючи клопотання прокурора САП про залишення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного ОСОБА_4 без розгляду, а також те, що прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом цього клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що ініційоване детективом питання втратило свою актуальність, а тому це клопотання необхідно залишити без розгляду.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, загальні засади кримінального провадження, а також керуючись положеннями ст. ст. 7, 9, 22, 26, 372 КПК України дійшов висновку про залишення клопотання детектива НАБУ без розгляду.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
Клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за № 52022000000000436 від 26 грудня 2022 року - залишити без розгляду.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1