Document No. 118094247

Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/1672/24Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/220/24

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

01 квітня 2024 рокумісто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5,

захисника ОСОБА_6,

підозрюваного ОСОБА_7,

прокурора ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6, подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 березня 2024 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у виді домашнього арешту з покладенням обов`язків у кримінальному провадженні №42019110350000029,

В С Т А Н О В И Л А:

І. Процедура

1. Судове провадження у цій справі розпочато Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду /далі - Апеляційна палата/ згідно з отриманою 18.03.2024, надісланої поштовим зв`язком 15.03.2024, апеляційною скаргою, поданою відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ на ухвалу від 07.03.2024, постановлену у відповідності до ст. 181 КПК (т. 4 а. с. 18, 23-27, 32-35, 38-40).

ІІ. Зміст оскаржуваного рішення

2. Ухвалою слідчого судді застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 домашній арешт із забороною у період з 20 год 00 хв до 07 год 00 хв залишати житло - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, та з покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК.

3. Наведене рішення мотивоване тим, що: (1) досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019110350000029 здійснюється за фактами заволодіння земельними ділянками Державного підприємства «Дослідне господарство «Дмитрівка» Національної академії аграрних наук України /далі - ДП «ДГ «Дмитрівка»/ та ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат /далі - НДВА/ «Пуща-Водиця», легалізації відповідного майна; (2) наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України /далі - КК/; (3) існують ризики, наведені в п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК та не доведено наявності ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК; (4) більш м`які запобіжні заходи не здатні запобігти встановленим ризикам і не дозволять забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

ІІI. Вимоги та доводи особи, яка звернулася з апеляційною скаргою

4. В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою у відмовити в застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

4.1. Апеляційна скарга мотивована тим, що: (1) строк на апеляційне оскарження пропущено з поважної причини (відсутності повного тексту оскаржуваної ухвали), у зв`язку з чим не було можливості подати належним чином аргументовану апеляційну скаргу;(2) підозра не обґрунтована; (3) не доведено наявності ризиків, достатніх для обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту; (4) оскільки під час дії воєнного стану не дозволяється виїзд чоловіків призовного віку за межі країни, то потреба здавати паспорт громадянина України для виїзду за кордон до міграційної служби відсутня.

4.2. В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав свою апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.

IV. Узагальнені позиції інших учасників

5. Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу захисника, просив її задовольнити з мотивів, наведених у ній, а прокурор заперечила проти задоволення апеляційної скарги, зазначивши про відповідність рішення слідчого судді вимогам КПК, оскільки підозра обґрунтована та наявні ризики.

V. Встановлені обставини та їх оцінка колегією суддів

6. Під час надання оцінки висновкам слідчого судді апеляційний суд виходить із такого.

(§1) Щодо дотримання строку на апеляційне оскарження

7. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить визнати поважною причину пропуску строку на подання апеляційної скарги, оскільки через відсутність повного тексту оскаржуваного рішення сторона захисту була позбавлена можливості подати належним чином аргументовану апеляційну скаргу.

7.1. Вирішуючи питання своєчасності подання апеляційної скарги, колегія суддів враховує положення ч. 5 ст. 115, абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК.

7.2. Так, строк на оскарження ухвали слідчого судді наведений у ст. 395 КПК.

7.2.1. Апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення (п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК).

7.2.2. У ч. 5 ст. 115 КПК вказано, що при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк.

7.3. У ході оцінки зазначеного доводу сторони захисту колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу захисник подав із пропуском строку на апеляційне оскарження.

7.3.1. Адже слідчий суддя постановив та оголосив резолютивну частину ухвали 07.03.2024 за участі ОСОБА_7 та його захисника, тому перебіг строку на апеляційне оскарження для сторони захисту розпочався з наступного дня (08.03.2024) та завершився 12.03.2024 (останній день на подачу).

7.3.2. Отже, звернення до суду з апеляційною скаргою 15.03.2024 відбулося з пропуском строку на апеляційне оскарження (т. 4 а. с. 16-18, 32-35, 38, 40).

7.4. Однак пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду (ч. 1 ст. 117 КПК).

7.4.1. Переліку обставин, які вказують на наявність поважних причин, через які звернення з апеляційною скаргою відбулося не своєчасно, кримінальний процесуальний закон не містить.

7.4.2. Проте необізнаність особи з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, коли отримано лише його резолютивну частину, а повний текст вручено після спливу строків на апеляційне оскарження, може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 у справі №461/1434/18, провадження №51-6470кмо18).

7.4.3. На думку колегії суддів, необізнаність особи з мотивами оскаржуваної ухвали унеможливлює наведення в апеляційній скарзі підстав для її скасування, тобто якісну, а не формальну, реалізацію права на апеляційне оскарження.

7.5. Застосовуючи наведений підхід до тлумачення норм кримінального процесуального закону в контексті обставин цієї справи, колегія суддів виходить із того, що (1) 12.03.2024 був проголошений повний текст оскаржуваної ухвали, яку того ж дня отримав захисник (т. 4 а. с. 22-28), після чого (2) 15.03.2024 захисник направив поштовим зв`язком апеляційну скаргу до Апеляційної палати (т. 4 а. с. 32-35, 38, 40).

7.5.1. Тобто захисник реалізував право на апеляційне оскарження упродовж п`яти днів після отримання повного тексту оскаржуваної ухвали.

7.5.2. Оскільки захисник оскаржує рішення слідчого судді в частині підстав задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу, то до проголошення та отримання повного тексту оскаржуваної ухвали захисник не міг знати про мотиви прийнятого рішення, що об`єктивно унеможливило своєчасне звернення з апеляційною скаргою.

7.5.3. Із огляду на наведене підстава несвоєчасного звернення з апеляційною скаргою є поважною.

7.5.4. У зв`язку із цим клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 07.03.2024 слід задовольнити.

(§2) Щодо обґрунтованості підозри

8. Слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК.

8.1. Однак захисник вказав, що підозра у вчиненні інкримінованих злочинів є необґрунтованою, оскільки ОСОБА_7 : (1) не був обізнаним щодо протиправності дій ОСОБА_9 і не мав умислу на вчинення інкримінованих йому дій; (2) не вчиняв дій щодо позбавлення ДП «ДГ «Дмитрівка» права користування землею та не був їх співучасником; (3) підозрюється у вчиненні дій, які здійснені після закінчення злочину.

8.2. Прокурор заперечила проти доводів сторони захисту, вказавши, що підозра в достатній мірі обґрунтована наявними матеріалами, долученими до клопотання.

8.3. За підсумками перевірки доводів сторони захисту та заперечень сторони обвинувачення суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються.

8.4. Слід зауважити, що у чинному КПК, як і в інших законах України та підзаконних актах, поняття «обґрунтована підозра» відсутнє, у зв`язку з чим, зважаючи на ч. 5 ст. 9 КПК, під час оцінки відповідності фактичним обставинам кримінального провадження висновків слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри колегія суддів враховує практику Європейського Суду з прав людини /далі - ЄСПЛ/.

8.5. «Обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» / Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, заява №42310/04).

8.6. Стандарт «обґрунтована підозра», який використовується судом на стадії обрання підозрюваному запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж стандарт «поза розумним сумнівом», який застосовується під час вирішення питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (п. 184 рішення Великої Палати ЄСПЛ від 28.11.2017 у справі «Мерабішвілі проти Грузії» / Merabishvili v. Georgia, заява №72508/13).

8.7. Отже, під час перевірки чи слідчий суддя не безпідставно дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_7 злочинів, про які йдеться у повідомленні про підозру, колегія суддів з`ясовує чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальні правопорушення.

8.8. Так, погоджуючись із висновками слідчого судді стосовно наявності обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить із таких фактів та інформації:

8.8.1. детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019110350000029 від 13.02.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК, за фактами заволодіння земельними ділянками ДП «ДГ «Дмитрівка», ДП «НДВА «Пуща-Водиця», легалізації майна, одержаного злочинним шляхом (т. 1 а. с. 16-20);

8.8.2. 15.02.2024 у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК, за фактами того, що він, будучи залученим ОСОБА_9 до описаних протиправних дій, виконував роль пособника, сприяючи у функціонуванні організованої групи шляхом оформлення на нього частини довіреностей від наперед визначених та заздалегідь підшуканих осіб щодо представництва їх інтересів під час отримання у власність земельних ділянок на території Київської області та продажу вказаних земельних ділянок (т. 1 а. с. 21-54);

8.8.3. про наявність достатніх доказів обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_7 до заволодіння земельними ділянками ДП «ДГ «Дмитрівка» свідчить зміст таких документів, згідно з якими:

(1) у заяві про вчинення злочину від 12.05.2020 ДП «ДГ «Дмитрівка» повідомляє НАБУ про позбавлення права користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, м. Фастів (т. 1 а. с. 60-63);

(2) на підставі рішення Фастівської міської ради Київської області від 28.03.1995 №03-06-XXII видано державний акт №0002, яким у постійне користування ДП «ДГ «Фастівське» надано земельну ділянку площею 1077,4 га, у тому числі сільськогосподарських угідь 987,2 га (т. 1 а. с. 66-69);

(3) постановами Президії Національної академії аграрних наук України від 06.11.2013, (протокол №19), від 24.02.2016 (протокол №3) реорганізовано ДП «ДГ «Фастівське» шляхом приєднання до ДП «ДГ «Борівське», яке у подальшому реорганізовано шляхом приєднання до ДП «ДГ «Дмитрівка» із правонаступництвом майнових та немайнових прав, основних засобів та матеріальних цінностей, землі, майна та зобов`язань (т. 1 а. с. 69-74);

(4) відділ у Фастівському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області листами від 28.08.2017 №355/420-17 та від 17.10.2017 №503/420-17, та ГУ Держгеокадастру у Київській області листами від 28.08.2017 №21-10-0.222-13749/2-17, від 06.09.2017 №21-10-0.222-14069/2-17 та від 19.10.2017 №21-10-0.222-600/2-17, від 05.12.2017 № 21-10-0.331-18442/2-17, повідомили щодо перебування у користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» 1057,3619 га земель на території м. Фастів Київської області (т. 1 а. с. 76-77, 78-79, 82);

(5) у довідці Відділу у Фастівському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області з державної статистичної звітності вказано про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) від 26.01.2018 №426/180-18 у власності ДП «ДГ «Дмитрівка» - 1057,3619 га (т. 1 а. с. 83-84);

(6) 11.04.2018 виконавчий комітет Фастівської міської ради Київської області звернувся до начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області із листом №06-22/1583 щодо передачі земель сільськогосподарського призначення загальною площею 30.0 га з державної власності до комунальної власності Фастівської міської ради. У відповідь на це ГУ Держгеокадастру у Київській області у листі від 23.04.2018 №18-10-0.223-6311/2-18 повідомило, що у ГУ немає можливості замовити роботи із землеустрою щодо формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані на території міської ради, та прийняти рішення про передачу їх до комунальної власності. У зв`язку із цим виконавчий комітет Фастівської міської ради Київської області у листі від 24.04.2018 №06-22/1833 відповів щодо можливості фінансування робіт із проведення інвентаризації земель за рахунок коштів міської ради (т. 1 а. с. 84-86);

(7) 03.05.2018 ГУ Держгеокадастру у Київській області на підставі доповідної записки начальника Управління державного земельного кадастру ОСОБА_10 від 26.04.2018 видало наказ №10-4005/15-18-сг про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані на території м. Фастів Фастівського району Київської області (т. 1 а. с. 91-92);

(8) 04.05.2018 ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» звернулося до ГУ Держгеокадастру у Київській області та Фастівської міської ради з листом №01/01-05/341 із пропозицією надання своїх послуг щодо проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані на території Фастівської міської ради (т. 1 а. с. 87);

(9) 25.05.2018 між ДП «Науково-дослідний інститут землеустрою», в особі ОСОБА_9, та ГУ Держгеокадастру у Київській області, в особі ОСОБА_11, укладено договір №868 про надання послуг з проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані на території м. Фастова, за результатами якої надано технічну документацію із землеустрою (т. 1 а. с. 88-90);

(10) 13.07.2018 ГУ Держгеокадастру у Київській області наказом №10-6323/15-18-сг затвердило технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1014,6048 га на території м. Фастова Фастівського району Київської області (т. 1 а. с. 92-105);

(11) протягом липня 2018 року - січня 2019 було передано у приватну власність 460 земельних ділянок, які розташовані в м. Фастові Київської області, разом із розробленою та затвердженою проектною документацію із землеустрою, зареєстрованою кадастровими реєстраторами. При цьому 460 фізичних осіб видали довіреності на оформлення та розпорядження земельними ділянками фізичним особам-представникам, зокрема ОСОБА_7 - 86 довіреностей. У січні-лютому 2019 на підставі договорів купівлі-продажу фізичні особи-власники вищезазначених земельних ділянок в особі представників за довіреностями, у тому числі ОСОБА_7, реалізували їх ПСП «Агрофірма «Світанок», ОСОБА_12, яка у подальшому їх реалізувала цьому ж ПСП (т. 1 а. с. 108-154);

(12) 25.04.2019 ГУ Держгеокадастру у Київській області листом повідомило ДП «ДГ «Дмитрівка» про те, що земельні ділянки, які згідно з державним актом на право постійного користування землею серія КВ №0002 перебували в користуванні ДП «ДГ «Фастівське», на даний час передані особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до п. п. 19, 20 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (т. 1 а. с. 107);

(13) постановами прокурора від 17.12.2021 і від 28.07.2023 матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях №52019000000000856, №42019110350000029, та №52020000000000354, №42019110350000029 об`єднані в кримінальне провадження за №42019110350000029 (т. 1 а. с. 55, 57);

(14) відповідно до витягу з висновку експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та оціночно-земельної експертизи від 10.06.2022 у кримінальному провадженні №52020000000000354 встановлено факт накладки 462 земельних ділянок, що передані у приватну власність фізичним особам, на земельні ділянки, які перебували у постійному користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка», та визначено вартість вказаних земельних ділянок у розмірі 714 769 489,25 грн (т. 1 а. с. 171-187);

(15) згідно з висновком експерта за результатами проведення експертизи з питань землеустрою від 06.10.2022 №СЕ-19-22/24023-ДЗ вбачається, що розроблена на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області від 03.05.2018 №10-4005/15-18-сг Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території м. Фастова Фастівського району Київської області, та її затвердження наказом ГУ Держгеокадастру у Київській області від 13.07.2018 №10-6323/15-18-сг не відповідають вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування (т. 1 а. с. 187-194);

(16) під час проведення допиту свідок ОСОБА_13 надав показання, згідно з якими: (а) у 2017-2018 році йому від військовослужбовців, з якими він служив у війську, стало відомо про дзвінок чоловіка, який представлявся як волонтер (комусь як помічник депутата), та пропонував допомогу при отриманні земельної ділянки 0,1 га на території Київської області; (б) у вказаний проміжок часу йому також зателефонував чоловік, котрий представився волонтером і запропонував оформити земельну ділянку 0,1 га на території Київської області, на що він погодився; (в) через це він домовився по телефону зі вказаним чоловіком, що коли свідок отримає 0,1 га, то її у подальшому йому відчужить шляхом продажу, за що той надасть завдаток 400 доларів США; (г) були і другі військовослужбовці, у яких він також намагався купити землю, і їм він давав то 400, то 300 доларів США; (ґ) свідок зайшов до нотаріуса і підписав документи (довіреність строком на 1 рік на оформлення від його імені земельної ділянки) та надав нотаріусу свої документи, з яких вона зробила копії і долучила їх до довіреності; (д) його та інших викликали по 2-3 осіб за їх прізвищем до кабінету нотаріуса, й коли вони підписували документи, то помічники нотаріуса видавали по 400 доларів США; (е) після підписання документів чоловік, який представлявся волонтером, не повернувся, свідку ніхто не повідомляв, що на його ім`я виділена земельна ділянка (т. 1 а. с. 166-167);

(17) у своїх показаннях свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15, повідомили, що не вчиняли жодних дій щодо отримання у власність земельних ділянок на території Фастівського району Київської області та не давали щодо цього довіреностей іншим особам, хоча в матеріалах справи наявні витяги з реєстру довіреностей, згідно з якими свідки надавали довіреності ОСОБА_16 (т. 1 а. с. 154-158). В той час як свідок ОСОБА_17 зазначив, що земельної ділянки на території Київської області не отримував, проте, за 400 дол США в м. Миколаєві надав довіреність (т. 1 а. с. 159-162);

(18) відповідно до протоколу від 17.11.2021 детективи провели обшук домоволодіння [ АДРЕСА_2 ] за участі наступних осіб, які займають приміщення: ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_7 . Під час обшуку у кабінеті, у якому знаходяться робочі місця ОСОБА_18 та ОСОБА_7, при огляді вмісту робочого комп`ютера ОСОБА_7 виявлено файли, що стосуються розроблення проектної документації земельних ділянок на території Софіївської Борщагівки (т. 2 а. с 165-169);

(19) у протоколі огляду від 30.11.2022 в кримінальному провадженні №52019000000000856 від 01.10.2019 відомостей з мобільного телефону ОСОБА_23, зафіксовано зміст спілкування осіб, причетних до протиправного відчуження земель ДП «ДГ «Дмитрівка», зокрема із ОСОБА_18, з питань пошуку та перевірки фізичних осіб, на яких здійснювалося оформлення земельних ділянок, сформованих із земель, які було протиправно вилучено із землекористування ДП «ДГ «Дмитрівка» на території м. Фастів Київської області. Зокрема, 28.11.2018 ОСОБА_23 запитує у ОСОБА_18 на кого потрібно робити довіреність, який у відповідь надсилає копії паспорта та ІПН ОСОБА_7 та повідомляє, що на цю особу (т. 2 а. с. 176-192);

(20) відповідно до протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_9 від 16.03.2023 виявлено листування з контактом, що належить ОСОБА_7, зокрема щодо результатів проведеної перевірки фізичних осіб на яких планується оформлення земельних ділянок на території Київської області на предмет уникнення подвійної приватизації. У протоколі відображено інформацію, у відповідності до якої: (а) ОСОБА_7 надсилає ОСОБА_9 фото посвідчень учасників бойових дій, фото паспортів, фото здійснених ним переказів грошових коштів, фото довіреності та список осіб, які видали довіреності у Полтавській області, номери банківських карток; (б) ОСОБА_7 02.08.2018 на запитання ОСОБА_9 повідомляє щодо продажу 14 земельних ділянок; (в) 21.08.2018 ОСОБА_7 повідомляє ОСОБА_9, що у них всього є 29 наказів, 87 наказів в області і залишилося подати 74, і що відомості співпадають (листування стосується наказів ГУ Держгеокадастру у Київській області щодо надання дозволу на розробку проектів землеустрою, оскільки з 23.08.2018 було подано ще 77 клопотань про розробку проектів землеустрою); (г) 12.02.2019 ОСОБА_9 надсилає ОСОБА_7 фото ухвали Печерського районного суду м. Києва у кримінальному провадженні щодо заволодіння землями державної власності, фото ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова з метою дізнатися чи це їхні фізичні особи отримували у власність земельні ділянки; (ґ) 18.02.2019 ОСОБА_7 повідомляє, що продали 1,9570 га Лозовоярівська та 2 га Старооржицька (всього 3,9570 га), згодом повідомив, що продали 4 га Старооржицька та залишилося ще 2 га (т. 2 а. с. 199-203);

(21) згідно із змістом договорів купівлі-продажу земельних ділянок та довіреностей на представництво інтересів власників земельних ділянок, ОСОБА_7 представляв їх інтереси при укладенні зазначених договорів з ПСП «Агрофірма «Світанок» і з ОСОБА_12 (т. 1 а. с. 108-154; т. 3 а. с. 125-184).

8.9. На думку колегії суддів, наведена інформація може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний ОСОБА_7 міг вчинити кримінальні правопорушення, які йому інкримінуються, а саме здійснювати пособництво у заволодінні у співучасті зі службовими особами ГУ Держгеокадастру у Київській області земельними ділянками ДП «ДГ «Дмитрівка»», відносно яких у подальшому була здійснена легалізація шляхом надання їх у власність громадянам, у тому числі, які мають статус учасника бойових дій, та в подальшому вчиненні правочинів з майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненого організованою групою, в особливо великому розмірі.

8.9.1. Вказане спростовує доводи сторони захисту про відсутність достатніх доказів, які б свідчили про наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_7, у тому числі й щодо вчинення ним дій, які здійснені після закінчення злочину.

8.9.2. Разом із тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявність у діях підозрюваного вини у вчиненні злочинів, оскільки питання винуватості у судовому порядку вирішується після надходження обвинувального акта до суду.

(§3) Щодо наявності/відсутності ризиків

9. В оскаржуваному рішенні слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків, що підозрюваний може (а) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (б) незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

9.1. Сторона захисту зазначила, що відсутні ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, мотивуючи свою позицію тим, що ОСОБА_7 : (1) незважаючи на тяжкість злочину, не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а навпаки має намір відстоювати свої інтереси в правовому полі; (2) має паспорт для виїзду за кордон, однак не має наміру залишати територію України; (3) має міцні соціальні зв`язки; (4) не має наміру впливати на інших осіб; (5) із зазначеними в резолютивній частині свідками не знайомий та не спілкується, що підтверджується відсутністю відомостей про них у його мобільному телефоні, вилученому під час обшуку.

9.2. Прокурор заперечила проти доводів сторони захисту, зазначивши про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, зокрема, зважаючи на те, що слідчим суддею враховано всі обставини справи, а також інформацію стосовно особи підозрюваного.

9.3. За підсумками апеляційного перегляду зроблено висновок, що слідчий суддя правильно встановив наявність двох ризиків, зазначених в ухвалі.

9.4. Надаючи саме таку оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить із того, що крім «обґрунтованої підозри» обов`язковою умовою, за наявності якої до особи може бути застосовано запобіжний захід, є існування хоча б одного з ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.

9.4.1. Адже підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний… може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК).

9.4.2. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК).

9.5. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК).

9.5.1. Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК вбачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу - щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків слідчий суддя керується стандартом переконання «достатні підстави».

9.5.2. Так, існування кожного, вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику, має підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення ЄСПЛ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenko v. Ukraine, заява №622/11).

9.6. У ході застосування наведеного підходу щодо наявності чи відсутності ризиків, судом апеляційної інстанції враховується наступне.

9.6.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується: (1) тяжкістю кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_7, які кваліфікуються як особливо тяжкі злочини - ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК (т. 1 а. с. 21-54); (2) наявністю у підозрюваного паспорта громадянина України для виїзду за кордон (т. 3 а. с. 125); (3) достатніми майновими активами, якими володіє підозрюваний та члени його сім`ї (наявність у власності батька підозрюваного 15 земельних ділянок і будинку, у батька та матері підозрюваного - 2 гаражів, у ОСОБА_7 та його батька - 2 автомобілів (т. 3 а. с. 117-118, 119-121). Наведені факти не самі по собі, а у їх сукупності та взаємозв`язку свідчать про існування зазначеного ризику.

9.6.2. Ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні підтверджується тим, що: (1) наразі жоден зі свідків не допитаний судом, і, відповідно, їх показання не сприйняті безпосередньо, задля можливості використання їх як доказів, у той час як КПК встановлена процедура отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК); (2) підозрюваний має знайомих серед службових осіб Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, їх структурних підрозділів.

9.7. Тому, ураховуючи, що в оскаржуваному рішенні слідчий суддя, виходячи з доводів сторони обвинувачення, зазначив достатні підстави, наявність яких підтверджується дослідженими ним доказами, існування встановлених ризиків підтвердилося. Адже, як вважає колегія суддів, ймовірність настання наведених ризиків не зазначена абстрактно, а переконливо продемонстрована.

9.7.1. Вказане не свідчить, що поза всяким сумнівом ОСОБА_7 здійснюватиме відповідні дії.

9.7.2. Але наведені факти, котрі підтверджують, що підозрюваний має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, сторона захисту в ході апеляційного перегляду не спростувала.

10. Крім того, колегія суддів вважає безпідставним довід захисника щодо відсутності потреби у вилученні чи здачі паспорта до міграційної служби, зважаючи на встановлений ризик переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та/або суду й те, що під час дії воєнного стану існує можливість перетину чоловіками державного кордону в напрямку на виїзд з України за наявності певних умов, якою підозрюваний може скористатися. Тому, з метою запобігання виїзду підозрюваного за кордон слідчий суддя прийняв законне та вмотивоване рішення щодо покладення на ОСОБА_7 обов`язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

(§4) Висновки

11. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.

11.1. За підсумками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК).

11.2. Враховуючи поважність причини несвоєчасного звернення з апеляційною скаргою строк на апеляційне оскарження необхідно поновити.

11.3. Оскільки доводи сторони захисту не знайшли свого підтвердження, в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 132, 176-178, 181, 193, 194, 309, 370, 376, 393, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Поновити строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 березня 2024 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4