Document No. 118106966

Справа № 991/2568/24

Провадження 1-кс/991/2595/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Глухів Сумської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, директора КНП «КЛ Святого Пантелеймона» Сумської міської ради, депутата Сумської обласної ради VIII-го скликання, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України у кримінальному провадженні № 52024000000000022 від 12.01.2024,

ВСТАНОВИВ:

Сторона обвинувачення звернулась до слідчого судді із вищезазначеним клопотанням, в якому просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, з можливістю внесення застави у розмірі 2311 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 7 000 000 (сім мільйонів) гривень, та у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком на два місяці обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися з м. Суми без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні та суду; повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання; утримуватись від спілкування з іншим підозрюваним ОСОБА_8, свідком ОСОБА_9 ; здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України, у тому числі паспорт громадянина України; носити електронний засіб контролю.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що:

- ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких та за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої;

- наявні ризики, передбачені п.п.1-3 ч.1 ст.177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні;

-застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за поведінкою підозрюваного, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначені вище ризики.

Відповідно до розписки в клопотанні, ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 отримали копію клопотання та доданих до нього матеріалів 28.03.2024 о 12 год 15 хв.

Вимогами ч. 2 ст. 184 КПК України встановлено, що копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Розгляд клопотання призначений на 28.03.2024 на 17 год 00хв.

У судове засідання прибули захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . До суду доставлений ОСОБА_4, який перебуває під вартою з моменту його затримання, тобто з 26.03.2024.

Прокурор ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, жодних клопотань, заяв до суду не подав. Повідомив секретарю судового засідання, що перебуває в іншому судовому засіданні. Поряд з цим, як старший групи прокурорів у кримінальному провадженні № 52024000000000022, не забезпечив участь іншого прокурора із групи прокурорів (до якої окрім нього входить ще 14 прокурорів) у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 .

З огляду на викладене, судовий розгляд було відкладено на 29.03.2024 на 10 год 00 хв, про що повідомлено прокурора.

29.03.2024 у судове засідання прибули прокурор ОСОБА_3, захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . До суду доставлений ОСОБА_4, який перебуває під вартою з моменту його затримання, тобто з 26.03.2024.

Прокурор ОСОБА_3 пояснив, що не прибув у попереднє судове засідання, оскільки перебував у іншому судовому засіданні по розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою іншому затриманому. Зазначив, що в ситуації, що склалась не було можливості ким його підмінити. Додав, що інший прокурор із групи прокурорів не міг прибути на судовий розгляд, незважаючи на те, що в групі 15 прокурорів, оскільки тільки він один прокурор знає матеріали провадження. Клопотання, подане детективом, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Просив долучити до матеріалів копію постанови про виправлення описки, оскільки в повідомленні про підозру ОСОБА_4 допущено технічну описку в даті народження ОСОБА_4 та зазначено замість правильної дати ІНФОРМАЦІЯ_1, помилкову - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проти задоволення клопотання детектива заперечували, зазначивши, що відсутні правові підстави для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутня обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України. Поряд з цим захисники вказали на відсутність доказів на підтвердження наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України та доказів на підтвердження того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним у клопотанні ризикам, на підставі чого просили відмовити в задоволенні клопотання детектива та застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби.

Поряд з цим захисники просили врахувати те, що ОСОБА_4 є керівником медичного закладу, здійснює допомогу армії, має постійне місце проживання, одружений, на його утриманні перебуває двоє дітей, при цьому малолітній син має першу групу інвалідності через тяжке захворювання, а дружині встановлено інвалідність третьої групи. Окрім того сторона захисту вказала на очевидно непомірний розмір застави, який просить встановити сторона обвинувачення. Захисники зазначили, що всі наявні у родини заощадження були вилучені в ході проведеного 26.03.2024 обшуку.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію захисту, просив відмовити у задоволенні клопотання детектива про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав як необґрунтованості підозри, так і з підстав відсутності ризиків, на які посилається орган досудового розслідування.

Окрім того, до суду надійшли клопотання від представників ЗМІ про здійснення трансляції судового засідання на YouTube канал. Захисники заперечували проти здійснення трансляції, з огляду на те, що під час судового розгляду буде розголошуватися персональна інформація про стан здоров`я ОСОБА_4 та його родини, тож просили відмовити у задоволенні поданих клопотань, розгляд просили проводити за відсутності сторонніх осіб. Із зазначених підстав, враховуючи думку сторони захисту, з метою недопущення розголошення особистої інформації, що стосується підозрюваного, розголошення якої може зашкодити останньому, слідчий суддя дійшов висновку про доцільність проведення судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без здійснення трансляції на YouTube канал, а тому клопотання представників ЗМІ щодо трансляції судового розгляду відхилені. Прокурор не заперечував проти відхилення клопотань представників ЗМІ стосовно здійснення трансляції судового засідання на YouTube канал.

Клопотання прокурора про долучення копії постанови про виправлення описки та клопотання сторони захисту про долучення до провадження характеризуючих особу ОСОБА_4 . матеріалів та матеріалів щодо стану здоров`я ОСОБА_4 та членів його родини, слідчий суддя задовольнив.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та подані сторонами матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу згідно ч.1 ст.194 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч.ч.2, 4 ст. 194 КПК України).

З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та обґрунтованість підозри; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Під час судового розгляду встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52024000000000022 від 12.01.2024 за підозрою серед інших ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

За версією органу досудового розслідування кримінальне правопорушення вчинене за таких обставин.

Указом Президента України № 720/2023 від 31.10.2023 утворено Сумську міську військову адміністрацію Сумського району Сумської області. На підставі розпорядження Президента України № 184/2023-рп від 31.10.2023 начальником Сумської міської військової адміністрації Сумського району Сумської області призначено ОСОБА_9, тож відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України він є службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.

Сумською міською радою VIII скликання прийняте рішення від 23.02.2022 № 2992-МР про реорганізацію юридичної особи - комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня №5» Сумської міської ради шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона» Сумської міської ради. На підставі пунктів 3, 9 вищевказаного рішенням Сумської міської ради №2992-МР від 23.02.2022 створено комісію з реорганізації юридичної особи - комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня №5» Сумської міської ради», головою якого призначено директора КНЛ «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона» Сумської міської ради ОСОБА_4 .

На підставі наказу начальника Сумської міської військової адміністрації ОСОБА_9 №64-СМР від 05.12.2023 «Про втрату чинності рішення Сумської міської ради від 23.02.2022 № 2992-МР «Про реорганізацію комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня № 5» Сумської міської ради шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона» Сумської міської ради» (надалі - Наказ №64-СМР від 05.12.2023) визнано рішення Сумської міської ради від 23.02.2022 № 2992-МР таким, що втратило чинність.

У зв`язку з цим, як стверджує сторона обвинувачення, у директора КНЛ «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона» Сумської міської ради ОСОБА_4, який також є депутатом Сумської обласної ради та ОСОБА_8 виник спільний злочинний умисел, спрямований на пропозицію та надання неправомірної вигоди начальнику Сумської міської військової адміністрації ОСОБА_9 за вчинення останнім дій щодо скасування наказу № 64-СМР від 05.12.2023 «Про втрату чинності рішення сесії Сумської міської ради від 23.02.2022 «Про реорганізацію КНП «Клінічна лікарня № 5» Сумської міської ради, шляхом приєднання до КНП «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона», об`єднання вказаних медичних закладів та призначення директором об`єднаної установи ОСОБА_4 .

На виконання свого злочинного умислу, з середини грудня 2023 року ОСОБА_8 почав вживати заходи, спрямовані на доведення свого злочинного умислу до відома начальника Сумської міської військової адміністрації Сумського району Сумської області ОСОБА_9 . У свою чергу, відповідно до узгодженого плану ОСОБА_4 повинен був підшукати предмет неправомірної вигоди - грошові кошти в сумі 100 000 доларів США, а ОСОБА_8 - встановити контакт, запропонувати і надати спільно з ОСОБА_4 неправомірну вигоду ОСОБА_9 за вчинення вказаних дій.

Реалізовуючи свій злочинний намір, 30.12.2023 під час зустрічі ОСОБА_9 із депутатом Сумської обласної ради ОСОБА_8, останній запропонував зустрітися на початку січня 2024 року за місцем свого проживання під приводом дружньої вечері. У подальшому, 10.01.2024, у вечірню пору доби ОСОБА_9 зустрівся з ОСОБА_8 за місцем проживання останнього за адресою: АДРЕСА_2 . На зазначеній зустрічі також був присутній директор КНЛ «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона» Сумської міської ради ОСОБА_4 . Під час зазначеної зустрічі, близько 00 год 20 хв 11.01.2024, ОСОБА_8 звернувся до ОСОБА_9 з пропозицією скасувати його Наказ №64-СМР від 05.12.2023, шляхом подання до Сумського окружного адміністративного суду однією із громадських організацій позову про визнання наказу протиправним та його скасування, а також почав переконувати ОСОБА_9 об`єднати вказані комунальні установи. При цьому, ОСОБА_8 запропонував надати ОСОБА_9 неправомірну вигоду в сумі 100 тисяч доларів США (відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 11.01.2024 становило 3 819 000 грн) за невжиття останнім, в силу займаної посади, заходів щодо заперечення проти позову та оскарження такого рішення суду в апеляційній інстанції у випадку його прийняття, а також призначення керівником об`єднаної медичної установи ОСОБА_4 .

Продовжуючи свої дії, спрямовані на реалізацію злочинного плану, за ініціативи ОСОБА_8 та ОСОБА_4, останні зустрілись з ОСОБА_9 19.01.2024, о 18 год 30 хв за адресою проживання ОСОБА_4, у приватному будинку за адресою АДРЕСА_1 . Під час спільної розмови ОСОБА_8 та ОСОБА_4 продовжили схиляти останнього до вчинення злочину, а саме отримання неправомірної вигоди та повторно висловили пропозицію надати ОСОБА_9 неправомірну винагороду в сумі 100 тисяч доларів США за те, що останній, використовуючи повноваження начальника Сумської міської військової адміністрації, не буде вчиняти дій, які можуть перешкоджати скасуванню у судовому порядку прийнятого ним рішення - Наказу №64-СМР від 05.12.2023, яке буде оскаржуватись за ініціативою ОСОБА_8 та ОСОБА_4 однією із громадських організацій під їх контролем, а також за призначення ОСОБА_4 керівником зазначеного об`єднаного медичного заклада. На вказаній зустрічі ОСОБА_8 та ОСОБА_4 додатково висловили пропозицію ОСОБА_9 надання йому систематично неправомірної вигоди у розмірі від 10% до 20% із кожної суми проведеної закупівлі, яка буде здійснена КНП «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона», яку очолює ОСОБА_4, як об`єднаною медичною установою, а також висловили прохання про збільшення фінансування медичного закладу. При цьому ОСОБА_8 та ОСОБА_4 повідомили, що вказані суми неправомірної вигоди будуть розділені рівними частинами між ними - ОСОБА_8, ОСОБА_4 та ОСОБА_9

23.01.2024, о 15 год 05 хв ОСОБА_8 та ОСОБА_4 зустрілись з ОСОБА_9 у приміщенні кабінету, яким користується ОСОБА_8, за адресою: АДРЕСА_3, в ході якої повторно висловили пропозицію надати ОСОБА_9 неправомірну вигоду в сумі 100 тисяч доларів США та повідомили, що ними буде використовуватися громадська організація «НЕКСТ», як позивач для подання позову до Сумського окружного адміністративного суду про скасування Наказу №64-СМР від 05.12.2023 та участі у зазначеному судовому розгляді.

У подальшому, 27.01.2024 о 09 год 32 хв ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_9 за місцем свого проживання, де передав ОСОБА_9 в друкованому вигляді текст позовної заяви обласної молодіжної-підліткової громадської організації «Покоління NEXT» до Сумського окружного адміністративного суду, про визнання протиправним та скасування наказу № 64-СМР від 05.12.2023 року «Про втрату чинності рішення сесії Сумської міської ради від 23.02.2022 «Про реорганізацію КНП «Клінічна лікарня № 5» Сумської міської ради, шляхом приєднання до КНП «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона».

Після цього, 31.01.2024 о 08 год 21 хв ОСОБА_4 та ОСОБА_8 зустрілися з ОСОБА_9 в приміщенні кабінету, який знаходиться в користуванні ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3, де обговорили організаційні питання подачі позову до суду, виникнення можливих ризиків, які можуть виникнути в процесі скасування Наказу № 64-СМР від 05.12.2023, впливу депутатів міської ради на цей процес, зауваживши, що надання неправомірної вигоди на цьому етапі становить для них істотні ризики. У зв`язку з цим, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 висловили пропозицію ОСОБА_9 щодо надання йому неправомірної вигоди після скасування Наказу № 64-СМР від 05.12.2023 та об`єднання вказаних медичних закладів.

У подальшому 05.03.2024 о 21 год 11 хв ОСОБА_8 та ОСОБА_4 зустрілися з ОСОБА_9 у приватному будинку за місцем проживання ОСОБА_4 та повідомили, що затягування процесу призначення ОСОБА_4 на посаду керівника вказаних медичних установ має певний ризик, оскільки на вказану посаду можуть з`явитися інші зацікавлені кандидати. Під час цієї зустрічі ОСОБА_8 та ОСОБА_4 повторно запропонували останньому розділити надання неправомірної вигоди в сумі 100 тисяч доларів США на два етапи. Так, на першорму етапі ОСОБА_4 запропонував передати ОСОБА_8 50 тисяч доларів США, який буде виступати гарантом для збереження цієї суми неправомірної вигоди до прийняття відповідного рішення суду, а решту суми розміром 50 тисяч доларів США - після виділення фінансування на вказану медичну установу.

Продовжуючи свої злочинні дії 12.03.2024 о 19 год 29 хв ОСОБА_8 та ОСОБА_4 зустрілися з ОСОБА_9 у приватному домоволодінні за місцем проживання ОСОБА_4 та запропонували надати ОСОБА_9 частину неправомірної вигоди в сумі 50 тисяч доларів США за умови, із загальної раніше обумовленої загального розміру неправомірної вигоди у сумі 100 000 дол США, за те, що останній, використовуючи повноваження начальника Сумської міської військової адміністрації, своїм рішенням скасує свій Наказ № 64-СМР від 05.12.2023, щоб не чекати відповідного скасування даного рішення в судовому порядку. Також, під час цієї зустрічі ОСОБА_8 та ОСОБА_4 повідомили ОСОБА_9, що за вирішення питання про виділення фінансування на вищевказану об`єднану медичну установу для проведення відповідних закупівель буде окремо надана неправомірна вигода в майбутньому.

У подальшому, 19.03.2024, близько 20 год 50 хв, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 зустрілися у приватному будинку за місцем проживання останнього із ОСОБА_9 . При цьому, ОСОБА_9 повідомив, що до 26.03.2024, як начальник Сумської міської військової адміністрації підготує відповідний наказ про скасування Наказу № 64-СМР від 05.12.2023 «Про втрату чинності рішення сесії Сумської міської ради від 23.02.2022 «Про реорганізацію КНП «Клінічна лікарня № 5» Сумської міської ради, шляхом приєднання до КНП «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона» та віддасть його на реєстрацію.

Тож, діючи умисно, з корисливих мотивів, відповідно до завчасно розробленого плану, ОСОБА_8 та ОСОБА_4, за попередньою змовою групою осіб, керуючись метою незаконного впливу на службову особу, 26.03.2024, о 14 год 20 хв, перебуваючи в приміщенні кабінету, який знаходиться в користуванні ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3, надали начальнику Сумської міської військової адміністрації ОСОБА_9, який займає особливо відповідальне становище, частину неправомірної вигоди в сумі 50 тисяч доларів США (відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 26.03.2024 становило 1 961 000 грн), із загальної раніше обумовленої загального розміру неправомірної вигоди у сумі 100 тисяч доларів США (відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 26.03.2024 становило 3 922 000 грн) за вчинення ним дій, які входять до його повноважень, а саме: скасування наказу № 64-СМР від 05.12.2023 «Про втрату чинності рішення сесії Сумської міської ради від 23.02.2022 «Про реорганізацію КНП «Клінічна лікарня № 5» Сумської міської ради, шляхом приєднання до КНП «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона», призначення ОСОБА_4 на посаду керівника вищевказаних медичних закладів строком на 5 років, сприяння у виділенні фінансування на об`єднану медичну установу на 2024 рік та в подальшому, з метою заволодіння ОСОБА_8 та ОСОБА_4 бюджетними грошовими коштами, які будуть виділені на фінансування КНП «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона», яку очолює ОСОБА_4, як об`єднаною медичною установою через процедури закупівлі у майбутньому.

Після передання вказаної частини неправомірної вигоди начальнику Сумської міської військової адміністрації ОСОБА_9, директора КНП «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона» ОСОБА_4 та ОСОБА_8 було затримано працівниками Національного антикорупційного бюро України.

Таким чином слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 органом досудового розслідування підозрюється у пропозиції та наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою, в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, та в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади чи службового становища вчинені за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

Злочин, передбачений ч.4 ст.369 КК України відноситься до категорії тяжких корупційних злочинів (частина 5 статті 12, примітка 1 статті 45 КК України).

26.03.2024 о 14 год 59 хв ОСОБА_4 затриманий детективами Національного антикорупційного бюро України без ухвали слідчого судді на підставі п.1 ч.1 ст. 208 КПК України.

27.03.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з наступного.

Наявність обґрунтованою підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши пояснення самого підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", зокрема термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, у тому числі: листом УСБУ в Сумській області № 321 від 12.01.2024 про направлення заяви № 68/Д-12/80 від 12.01.2024; заявою ОСОБА_9 від 12.01.2024 про висловлення йому пропозиції депутатами Сумської обласної ради ОСОБА_8 та ОСОБА_4 про надання неправомірної вигоди в сумі 100 тис. доларів США за об`єднання двох міських лікарень та призначення ОСОБА_4 на посаду директора об`єднаної лікарні; протоколами допитів свідка ОСОБА_9 від 12.01.2024 та від 26.03.2024; протоколом огляду від 15.01.2024, під час якого оглянуто інтернет сайт ІНФОРМАЦІЯ_3 та встановлено депутатів VIII скликання Сумської обласної ради ОСОБА_8 та ОСОБА_4 ; протоколом огляду від 15.01.2024, під час якого оглянуто сайт smr.gov.ua та встановлено відповідну інформацію щодо: Рішення від 23.02.2022 № 2992-МР «Про реорганізацію комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня № 5» Сумської міської ради шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона» Сумської міської ради; Наказ від 05.12.2023 № 64-СМР «Про втрату чинності рішення Сумської міської ради від 23.02.2022 № 2992-МР «Про реорганізацію комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня № 5» Сумської міської ради шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона» Сумської міської ради»; протоколом огляду від 15.01.2024, під час якого оглянуто інтернет сайт ІНФОРМАЦІЯ_4 та встановлено декларації, подані ОСОБА_8, як особи уповноваженої на виконання функцій державного чи місцевого самоврядування; протоколом огляду від 29.01.2024, під час якого оглянуто інтернет сайти ІНФОРМАЦІЯ_5, в ході огляду встановлено, що спілка споживчих товариств «спілка споживчих товариств Сумської області», ЄДРПОУ 38725197, значиться за адресою: АДРЕСА_3, де директором значиться ОСОБА_8 ; протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо та відео контролю осіб: № 256т від 20.01.2024 (де зафіксована зустріч ОСОБА_8 та ОСОБА_4, із ОСОБА_9 19.01.2024 о 18 год 30 хв), №356т від 24.01.2024 (де зафіксована зустріч ОСОБА_8, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 23.01.2024, о 15 год 05 хв), №1135т від 13.03.2024 (де зафіксована зустріч ОСОБА_4 та ОСОБА_9 27.01.2024 о 09 год 32 хв), №1135-т від 13.03.2024 (де зафіксована зустріч ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 31.01.2024 о 08 год 21 хв), № 1135-т від 13.03.2024 (де зафіксована зустріч ОСОБА_8, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 05.03.2024 о 21 год 11 хв), № 1135-т від 14.03.2024 (де зафіксовано зустріч ОСОБА_8, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 12.03.2024 о 19 год 29 хв); протоколом про затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України; протоколом обшуку службового кабінету, розташованого в адміністративній будівлі КНП «Клінічна лікарня святого Пантелеймона», яким користується ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_4 від 26.03.2024; протоколом обшуку від 26-27.03.2024 за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, під час обшуку виявлено та вилучено відеореєстратор (та зарядний пристрій до нього), чотири магазини з набоями (120 штук), які знаходяться у чохлі, чорнові записи та грошові кошти: 21 388 (двадцять одна тисяча триста вісімдесят вісім) доларів США, 27 700 (двадцять сім тисяч сімсот) Євро та 149 200 (сто сорок дев`ять тисяч двісті) гривень; протоколом огляду грошових коштів від 26.03.2024, в ході якого встановлено, що у паперовому пакеті бежевого кольору, із написом білого кольору «RESERVED», знаходяться грошові кошти - долари США, купюрами номіналом 100 доларів, гроші розподілені на п`ять рівних пачок скріплених гумками. Грошові кошти перераховані та за допомогою відеозапису зафіксовано їх серії та номери, а саме 50 000 (п`ятдесят тисяч) доларів США, 500 банкнот номіналом по 100 доларів США кожна.

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Посилання захисників на відсутність в матеріалах клопотання низки документів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує пред`явлену ОСОБА_4 підозру - не беруться слідчим суддею до уваги, оскільки кримінальний процесуальний закон не містить вимоги на стадії розгляду клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження надавати всі наявні матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, а лише ті, які прокурор/детектив вважають достатніми для обґрунтування необхідності застосування зокрема, запобіжного засобу до підозрюваної особи.

Отже, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення дотримано вимоги ст.184 КПК України, а надані докази на обґрунтування клопотання є достатніми.

Слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

За вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми, а тому відхиляє доводи сторони захисту стосовно необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_4 підозри.

Наведені у повідомленні про підозру ОСОБА_4 обставини підлягають детальній перевірці в ході досудового розслідування у сукупності з іншими доказами. Однак на даний час наведених матеріалів достатньо для висновку обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у пропозиції та наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою, в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, та в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Таким чином, наведеними вище доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів. Питання про те, чи утворюють такі дії склад злочину та чи правильно вони кваліфіковані за ст.369 КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.

Тому за наведених вище обставин слідчий суддя не перевіряє й доводи сторони захисту стосовно недопустимості наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження пред`явленої ОСОБА_4 підозри, враховуючи той факт, що суд вирішує питання допустимості доказів лише під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. При цьому варто додати, що с торони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими (ст. 89 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України у кримінальному провадженні № 52024000000000022 від 12.01.2024 щодо підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Сторона обвинувачення у поданому клопотанні зазначила, що наявні ризики, передбачені пунктами 1-3 ч.1 ст.177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Ризик переховування від органу досудового розслідування або/та суду обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України. Злочин, передбачений ч. 4 ст. 369 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі до десяти років з конфіскацією майна або без такої. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. При цьому, відповідно до вимог ст.ст. 69, 75 КК України, норми про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом та звільнення від відбування покарання з випробуванням не можуть бути застосовані у випадку засудження за корупційний злочин.

У клопотанні детектив зазначив, що не виключається можливість нелегального перетину кордону ОСОБА_4, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, з огляду на те, що у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати державний кордон у місцях активних бойових дій. При цьому наголосив на тому, що такий перетин підозрюваним може бути здійснений у короткий проміжок часу, оскільки відстань від міста Сум до кордону з росією 40 км. А враховуючи те, що ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_4 пропонували ОСОБА_9 неправомірну вигоду у сумі 100 000 доларів США, із яких 26.03.2024 фактично надали половину - 50 000 доларів США, вказане, на переконання сторони обвинувачення, свідчить про те, що підозрюваний має значні заощадження. Тож майновий стан підозрюваного дозволяє останньому виїхати за межі України та тривалий час переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Водночас, захисники вказували на міцність соціальних зв`язків ОСОБА_4 та наголошували, що ОСОБА_4 дотримується своїх процесуальних обов`язків та не збирається переховуватись від слідства та суду.

Поряд з цим варто врахувати, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти росії» (Smirnova v. russia №71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років. А беручи до уваги, що злочин є корупційними, отже у разі засудження до ОСОБА_4 не буде застосовано звільнення від покарання та не буде застосовано більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Наведені вище обставини дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_4 .

Стосовно наявності ризику знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, детективом у клопотанні зазначено, що у ОСОБА_4 є реальна можливість вживати активні дії, спрямовані на знищення або приховання документів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні. Окрім того на підтвердження такого ризику може вказувати і те, що підозрюваними готувались проекти документів щодо оскарження до суду рішення начальника Сумської військової міської адміністрації ОСОБА_9 із залученням третіх осіб, в саме громадської організації, з метою приховування своєї причетності до вказаних обставин. Таким чином підозрюваний, володіючи інформацією про кримінальне провадження, обставини, які є предметом доказування у кримінальному провадженні, може безперешкодно знищити, сховати інші речі і документи, які мають значення для кримінального провадження як особисто так і доручити виконання відповідних дій стороннім особам.

Слідчий суддя зауважує, що при проведенні досудового розслідування для встановлення наявності або відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, вагоме доказове значення становлять речі та документи, які на даний час органом досудового розслідування не здобуті та можуть переховуватись в тому числі і підозрюваним. Тож такий ризик не виключається.

На обґрунтування ризику незаконно впливати на свідків детектив зазначив, що зважаючи на тривалі соціальні зв`язки ОСОБА_4, обіймання останнім посади депутата Сумської обласної ради, він може в силу займаної посади та зав`язків здійснити вплив на свідка ОСОБА_9, представників громадської організації «НЕКСТ», інших свідків, з метою сформувати за їх допомогою лінію захисту, яка буде ґрунтуватися на завідомо неправдивих показаннях. Крім того, враховуючи, що досудове розслідування триває і є необхідність у встановленні та допиті інших свідків, проведення додаткових допитів вже встановлених свідків, у тому числі можливих одночасних допитів свідків та підозрюваних, враховуючи довготривалі особисті дружні та службові стосунки ОСОБА_4 з ними, існує ризик можливого впливу останнього на свідків у кримінальному провадженні з метою уникнення кримінальної відповідальності.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Таким чином, слушними є доводи сторони обвинувачення про те, що у результаті обізнаності ОСОБА_4 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, він може шляхом погроз, підкупу, умовляння або іншим чином впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які ще не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування. Отже такий ризик є обґрунтованим.

Поряд з цим слідчий суддя зауважує, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Разом з тим, слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація (обставини) підозрюваного ОСОБА_4 (має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, позитивно характеризується, займається волонтерством, стан його здоров`я та членів його родини, наявність інвалідності першої групи у сина та наявність інвалідності третьої групи у дружини), проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до маловірогідності чи до їх виключення. При цьому належна процесуальна поведінка підозрюваного, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність зазначених ризиків.

За таких обставин зазначені в клопотанні детектива ризики, передбачені п.п.1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України слідчий суддя вважає обґрунтованими та переконливими.

Так, на думу сторони обвинувачення, відомості про особу підозрюваного та характер вчиненого кримінального правопорушення свідчать про те, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, оскільки останній буде негативно впливати на хід досудового розслідування у даному провадженні, безпосередньо впливати на учасників кримінального провадження, намагатиметься вживати заходів щодо знищення, спотворення або приховування речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду, а тому необхідним є застосування до підозрюваного саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (частина 1 статті 183 КПК).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: 1)особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Ризики, які вище були встановлені слідчим суддею, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризик знищити, сховати речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень; ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст.178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, наявність ряду тяжких захворювань у малолітнього сина та дружини підозрюваного. Зазначене вказує на міцність соціальних зав`язків підозрюваного. Окрім того суд враховує наявність позитивних характеристик, активну громадянську позицію та здійснення волонтерства, за що підозрюваний був неодноразово відзначений.

Зважаючи на викладені обставини слідчий суддя бере до уваги дані про особу підозрюваного, його вік, стан здоров`я безпосередньо підозрюваного та членів його родини, характеризуючі матеріали, майновий та сімейний стан, та на підставі чого приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків.

Відтак, у задоволенні клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити.

Сторона захисту просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби.

Однак, на думку слідчого судді, запобігти існуючим ризикам можливо шляхом застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави.

Домашній арешт, хоч і полягає у забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби, проте в обставинах цього кримінального провадження не буде досить дієвим, оскільки лише обмежує пересування особи та не зможе належним чином забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу. Тому у випадку його застосування, з огляду на встановлені слідчим суддею ризики, відсутні будь-які стримуючі стимули від неналежного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Водночас визначені у ч.5 ст.182 КПК України мінімальні і максимальні розміри застави дають можливість досягти мети запобіжного заходу без обмеження права на свободу та особисту недоторканність. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, що сприяє виконанню завдань кримінального провадження.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Детектив у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просив визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 7 000 000,00грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. На думку детектива такий розмір застави не є непомірним для підозрюваного, адже відповідає рівню його доходів з урахуванням наявного в його розпорядженні майна.

Сторона захисту в своїх поясненнях зазначила, що сторона обвинувачення не змогла обґрунтувати наявність виключного випадку та необхідність призначення застави у розмірі, що перевищує максимальний розмір для тяжкого злочину. А вказаний у клопотанні розмір застави ні ОСОБА_4, ні його сім`я не в змозі внести з об`єктивних причин, що позбавляє можливості ОСОБА_4 та його рідних виконати умови застави в разі визначення її у такому значному розмірі. За такого, вважали вказаний у клопотанні розмір застави є об`єктивно непомірним для ОСОБА_4 та не відповідає його реальному матеріальному становищу.

На думку слідчого судді, зазначений детективом розмір застави є надмірним, та не відповідає власне інституту застави, основною метою якого є не компенсація завданої злочином шкоди, що може бути застосована до особи виключно на підставі вироку, а забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та зокрема явки до суду та слідчих органів.

Водночас слідчий суддя враховує майновий стан підозрюваного, а саме наявність у власності ОСОБА_4 об`єктів нерухомого або рухомого майна: дві земельні ділянки площею 2 га та площею 3,3 га; дві земельні ділянка площею 0,10 га; будинок в с. Сад Сумського району Сумської області. Дружині ОСОБА_4 на праві власності належать сім земельних ділянок (площею 0,06 га, площею 0,0399 га, площею 0,0419 га, площею 0,0384 га, площею 2 га, площею 0,059 га, площею 0,1 га) та два житлові будинки площею по 16,6 кв.м. в АДРЕСА_1 . Відповідно до інформації з податкової служби, за період з 1998 по 2024 рік ОСОБА_4 отримав дохід 5 112 402 грн., а його дружина за вказаний період - 2 156 251 грн. Згідно декларації про доходи особи, уповноваженої на виконання функцій держави, ОСОБА_4 задекларував у 2022 році наявність готівкових коштів у сумі 60 715 доларів США, 20 250 євро.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри, обставини вчинення кримінального правопорушення, подані документи щодо підтвердження майнового стану підозрюваного та стосовно підтвердження стійких соціальних зв`язків, репутації, стану здоров`я підозрюваного та членів його родини.

У той же час слідчий суддя враховує те, що під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 26-27.03.2024 за адресою: АДРЕСА_1, було виявлено та вилучено, окрім іншого, грошові кошти в сумі 21 388 доларів США, 27 700 Євро та 149 200 гривень, які ймовірно є заощадженнями родини.

Поряд з цим слідчий суддя приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

У зв`язку з викладеним слідчий суддя приходить до висновку про доцільність визначення застави підозрюваному ОСОБА_4 у розмірі 650 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 968 200,00 грн (один мільйон дев`ятсот шістдесят вісім тисяч двісті гривень), який хоч і перевищує межі, визначені ст.182 КПК України, проте не є явно непомірним для підозрюваного.

Так, на думку слідчого судді застава у розмірі 650 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 968 200,00 грн здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, так як характер злочину є тяжким, тому саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, враховуючи фінансовий стан підозрюваної особи.

Згідно ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.

Слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні), а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, необхідним є покладення на підозрюваного обов`язків, про які просить сторона обвинувачення. Стороною захисту у судовому засіданні не було спростовано необхідність їх покладення на підозрюваного та не надано слідчому судді достатніх доказів, які б перешкоджали їх покладенню.

Тому, відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із м. Суми без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні та суду; повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання; утримуватись від спілкування з іншим підозрюваним ОСОБА_8, свідком ОСОБА_9 ; здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України; носити електронний засіб контролю.

У той же час суд вважає недоцільним покладення на підозрюваного обов`язку здати на зберігання до Державної міграційної служби України паспорт громадянина України, з огляду на введення в Україні воєнного стану, що зумовлює обов`язок кожного громадянина мати при собі документ, що посвідчує особу. До того ж прокурором в ході судового розгляду не доведено те, що паспорт громадянина України надає право на виїзд з України.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що покладення на підозрюваного зазначених вище обов`язків, з урахуванням обставин кримінального провадження, має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, отже, таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії.

У той же час слід додати, що положеннями ч.7 ст.194 КПК України встановлено, що обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Слідчий суддя враховує, що у кримінальному провадженні №52024000000000022 від 12.01.2024 особам було повідомлено про підозру 27.03.2024, тобто досудове розслідування у даному кримінальному провадженні відповідно до вимог ч.3 ст.219 КПК України має бути закінчено до 27.05.2024. Разом з цим, такий строк може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України. За таких обставин, строк дії обов`язків, необхідно визначити до 27.05.2024 включно.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 203, 205, 206, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

Звільнити ОСОБА_4 з під варти негайно в залі судового засідання.

Застосувати до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 650 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 968 200,00 грн. (один мільйон дев`ятсот шістдесят вісім тисяч двісті гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_1 .

Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує детективу, прокурору, слідчому судді.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на два місяці наступні обов`язки:

-прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із м. Суми без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні та суду;

- повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання;

- утримуватись від спілкування з іншим підозрюваним ОСОБА_8, свідком ОСОБА_9 ;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного, визначити до 27.05.2024 включно.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також наслідки, передбачені ч.ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1