- Presiding judge (HACC): Fedorov O.V.
Справа № 991/2423/24
Провадження 1-кс/991/2448/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
29 березня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019110350000029 від 13.02.2019,
ВСТАНОВИВ:
25 березня 2024 року вказане клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передано на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Короткий виклад змісту поданого клопотання
В обґрунтування поданого клопотання, прокурор зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019110350000029 від 13.02.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 366 КК України, за фактами незаконного заволодіння земельними ділянками ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» НААН України, що перебували у користуванні на підставі державного акту на право постійного користування землею серії КВ № 0002 від 13.12.1995 на території м. Фастів Київської області, земельними ділянками ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», що перебували у користуванні на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №003658 від 11.11.2002 в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради Київської області та перебували у користуванні на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №003662 від 15.11.2002 в адміністративних межах Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Київської області.
За твердженням детектива, до вчинення вказаних злочинів причетні службові особи Головного управління Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, та ОСОБА_16, які під керівництвом ОСОБА_17, шляхом використання механізму безоплатної приватизації земельних ділянок у порядку статей 116, 118, 121 Земельного кодексу України наперед визначеними та підконтрольними особами та встановлення контролю над цими земельними ділянками на підставі раніше оформлених довіреностей з можливістю вчинення дій з розпорядження земельними ділянками отриманими під час безоплатної приватизації, заволоділи земельними ділянками державної власності площею 284,34 га, що перебували у землекористуванні ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Київської області та які перебували у землекористуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» на території м. Фастів Київської області, площею 919, 34 га, вартістю 1 123 331 337 гривень та 714 769 489,25 гривень відповідно.
За твердженням прокурора, В ході досудового розслідування встановлено, що окрім вищеперерахованих осіб до вчинення зазначених кримінальних правопорушень ймовірно причетний ОСОБА_18, який комунікував з ОСОБА_17 з питань, які стосувались реалізації земель, які попередньо перебували у користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка».
На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.03.2024 по справі № 991/1916/24 18.03.2024 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_18 за адресою: АДРЕСА_1 .
В ході проведення обшуку виявлено належний ОСОБА_18 мобільний телефон Apple iPhone A2889 чорного кольору.
Доступ до вказаного технічного пристрою обмежено логічною системою захисту.
З огляду на наявність розумних підозр вважати, що відомості, які містяться у зазначених технічних пристроях, а саме документи в електронному вигляді та листування з використанням програмних продуктів миттєвого обміну повідомленнями можуть бути використані у якості доказів у зазначеному кримінальному провадженні зазначені пристрої вилучено для подальшого проведення експертного дослідження з метою подолання системи логічного захисту, побітового копіювання в лабораторних умовах, а також виявлення та відновлення видалених або пошкоджених файлів.
Враховуючи зазначені вище обставини, у сторони обвинувачення наявні підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів та у разі необхідності для проведення експертного дослідження з метою подолання системи логічного захисту, встановлення видалених файлів та фізичних властивостей інформації, що міститься у вилученому пристрої оскільки наявні відомості можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у ході досудового розслідування.
Прокурор зазначає, що постановою детектива Національного бюро ОСОБА_3 від 19.03.2024 мобільний телефон Apple iPhone A2889 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42019110350000029 від 13.02.2019 року.
Враховуючи обставини кримінального провадження № 42019110350000029, які зазначені вище, для досягнення завдання кримінального провадження із встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, з метою унеможливлення знищення доказів, тобто з метою забезпечення збереження речових доказів, виникла необхідність накласти арешт на вищезазначені пристрої.
При цьому враховується, що потреби досудового розслідування особливо тяжкого злочину, які зазначені вище, виправдовують даний ступінь втручання у права і свободи власника майна з метою їх обмеження.
Накладення арешту на вилучені під час обшуку речі відповідає критеріям розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.
2.Позиція сторін у судовому засіданні
У судовому засіданні детектив клопотання підтримав, просив його задовольнити та надав додаткові матеріали щодо призначення експертизи щодо вилученого мобільного телефону.
Особа, щодо майна якої вирішується питання про його арешт, у судове засідання не з`явилися, причини його та неявки його представника, з огляду на строки розгляду поданого клопотання та час призначеного судового засідання, були визнані слідчим суддею неповажними, а тому керуючись положеннями ст. 172 КПК України, розгляд клопотання здійснювався за їх відсутності.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені статтями 131 та 132 КПК України.
Стаття 170 КПК встановлює, що арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.
При цьому, згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 171 КПК України для збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно може бути речовим доказом.
Водночас, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст. 170 КПК України. До таких ризиків відноситься можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Також положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
До того ж, за змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб.
Отже, з аналізу зазначених норм КПК України, при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя має встановити:
1) існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна;
2) таке майно, відноситься до виду майна, на яке можна накладати арешт та перебуває у власності осіб, щодо майна яких його дозволено накладати арешт;
3) таке майно відповідає ознакам речовим доказом;
4) за допомогою арешту можливо досягнути завдань, для виконання яких прокурор звертається із клопотанням;
5) наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження
З урахуванням вказаного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя, встановлюючи наявність зазначених вище обставин, приходить до таких висновків.
3.2.Існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення відповідного ступеня тяжкості
Так, з матеріалів долучених до клопотання та пояснень детектива встановлено, що здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019110350000029 від 13.02.2019 за фактом протиправного відчуження земель сільськогосподарського призначення, які перебували у постійному користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка».
Зокрема, за версією детектива, механізм розслідуваних злочинів полягав у тому, що службові особи Головного управління Держгеокадастру у Київській області протиправно віднесли земельні ділянки, які перебували у користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» до земель запасу, що уможливило передачу вказаних земельних ділянок у приватну власність фізичних осіб та подальше їх відчуження через посередників на користь ПСП «Агрофірма «Світанок». Водночас, за даними слідства, вказані фізичні особи, за якими було первісно зареєстровано право власності на такі земельні ділянки, не вживали будь-яких дій, направлених на підготовку документів з оформлення права власності на відповідні земельні ділянки та на оформлення довіреностей на право розпорядження ними на ім`я зазначених посередників.
Аналогічним шляхом також організована група заволоділа землями, які перебували в користуванні ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», які з використанням механізму безоплатної приватизації земельних ділянок наперед визначеним особам та здійснили дії з розпорядження земельними ділянками.
При цьому, детектив вважає, що за результатами вказаних незаконних дій завдано матеріальної шкоди ДП «ДГ «Дмитрівка» та ДП «Агрокомбінат «Пуща Водиця» у вигляді позбавлення права постійного користування на земельні ділянки площами 919, 34 га та 284,34 га.
Вказані дії кваліфіковано за ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 367, ч.4 ст. 190 КК України.
Враховуючи велику кількість осіб, які могли бути залучені до вчинення злочинів та характер їх участі у злочинній діяльності, слідчий суддя вважає, що зазначені обставини у сукупності з описаними у клопотанні подіями відповідають загальним ознакам розслідуваних злочинів.
При цьому, описані вище обставини та механізм ймовірно вчинених злочинів встановлені слідчим суддею на підставі сукупності досліджених у судовому засіданні документів у копіях, а саме:
- протоколом огляду від 20.10.2020 із додатками;
- протоколів допиту свідків від 08.09.2020, від 09.09.2020, 11.09.2020, від 22.09.2020;
- висновком експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та оціночно-земельної експертизи від 06.10.2022;
- протоколом огляду від 15.05.2020;
- Актом перевірки діяльності Головного управління Держгеокадастру у Київській області з питань регулювання земельних відносин під час вилучення (припинення) права користування земельною ділянкою ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» та її передачу у власність громадян на території Києво-Святошинського району Київської області від 05.03.2021;
- висновком експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та оціночно-земельної експертизи від 03.02.2022 №4964/21-41/2038/2260/22-41;
- протоколом огляду від 30.11.2022, 16.03.2023;
- протоколами негласних слідчих (розшукових) дій від 10.07.2023, від 06.04.2021;
- іншими матеріалами досудового розслідування.
3.2.Відповідне майно відноситься до виду майна, на яке можна накладати арешт та перебуває у власності осіб, щодо майна яких його дозволено накладати
Як зазначалося вище, арешт з метою збереження речового доказу може накладатися на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи.
Слідчим суддею встановлено, що майно, відносно якого вирішується питання про його арешт, вилучене в ході обшуку житла ОСОБА_18, проведеного 11.03.2024.
При цьому, детектив просить накласти на майно, яке належить ОСОБА_18 враховуючи обставини виявлення такого майна за місцем його проживання, а саме на мобільний телефон.
Відповідне майно є рухомим, оскільки відповідає вимогам встановленим ч.2 ст. 182 ЦК України, а обмежень чи заборон щодо накладення на таке майно арешту слідчим суддею не встановлено.
З огляду зазначене, слідчий суддя дійшов висновку, що відповідне майно може бути арештоване з метою, вказаною у клопотанні.
3.3.Вилучене майно відповідає ознакам речового доказу
Як зазначалося вище, арешт на майно може бути накладено з метою збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до частини першої зазначеної статті речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.
Зі змісту поданого клопотання та доданих до нього матеріалу вбачається, що з вказаною метою детектив та прокурор просять накласти арешт на мобільний телефон Apple iPhone A2889.
Як встановлено слідчим суддею, зазначений мобільний телефон було вилучено в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_18, який проведено на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 11.03.2024.
Зі змісту зазначеної ухвали вбачається, що надано дозвіл на відшукання та вилучення, зокрема документів засобах зв`язку (мобільних телефонах, планшетах), які перебувають у користуванні ОСОБА_19 .
Детектив зазначає, що вилучений мобільний телефон мав систему логічного захисту, що перешкодило огляду під час обшуку.
Відповідно до абз. 3 ч.2 ст. 168 КПК забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Враховуючи зазначене слідчий суддя вважає законними дії детективів щодо вилучення мобільного телефону та необхідності подальшого утримання з метою проведення його експертного дослідження.
З огляду на це, орган досудового розслідування має виправдану потребу у подальшому утриманні таких пристроїв для розкриття змісту інформації та відомостей, що у них містяться, що може бути реалізовано шляхом проведення експертного дослідження.
Слідчий суддя бере до уваги, що постановою від 21.03.2024 призначено комплексну судову телекомунікаційну та комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій щодо вказаного телефону та перед експертом поставлено питання про можливість копіювання наявної на ньому інформації із подоланням системи логічного захисту.
Крім того, враховуючи встановлені слідством обставини, умови та джерело відшукання такого телефону, ймовірну причетність чи обізнаність власника телефону про вчинення розслідуваних злочинів особи, слідчий суддя вважає, що такий мобільний телефон може містити відповідне листування, фото, файли документів, які мають значення для встановлення обставин, що розслідуються у цьому кримінальному провадженні, зокрема, можуть підтвердити зв`язок між ймовірно причетними особами і з його допомогою можуть бути встановлені додаткові важливі обставини для цього кримінального провадження, зокрема, детальний механізм злочину, коло причетних осіб, ступінь їх залучення до реалізації злочинного плану.
При наявності встановленого пароля, який неможливо подолати без проведення експертного дослідження, суттєвим є наявність самого технічного пристрою, який буде становити предмет дослідження відповідного експерта, що узгоджується із положеннями п. 13.3 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5).
Слідчий суддя також враховує, що з часу вилучення ноутбука до часу прийняття рішення стосовно арешту цього майна минув досить незначний проміжок часу, що об`єктивно не давав органу досудового розслідування можливості провести повне копіювання вмісту цього пристрою та здійснити його огляд.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав вважати, що існує можливість використання вилученого майна як доказу у кримінальному провадженні і воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
3.4.За допомогою арешту буде досягнуто завдань, для виконання яких прокурор звертається із клопотанням
Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Зокрема, зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, характер діяльності ймовірно причетних осіб, зафіксовані випадки видалення інформації, обізнаність ймовірно причетних осіб із ходом проведення досудового розслідування, обґрунтованим є твердження про наявність ризику знищення, спотворення, приховування чи зміна відомостей, наявних на вилученому телефоні. Враховуючи виявлення таких відомостей на технічному засобі, які мають істотне значення для цього кримінального провадження, існує загроза їх знищення, зокрема, видалення листування, адресатів, телефонних дзвінків, документів, програм, а також приховування чи знищення самого пристрою.
3.5.Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (Рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).
На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. У цьому контексті слідчий суддя враховує, серед іншого, суспільну небезпеку ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, його специфіку і тяжкість, ймовірну причетність до його вчинення особи, яка є власником вилученого майна, а також виявлення на відповідному майні відомостей, що мають істотне значення для розслідування відповідних злочинів. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що пов`язані із накладенням арешту обмеження не є невиправдано обтяжливими для власника такого майна.
При цьому, у ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна для третіх осіб.
З урахуванням зазначеного, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту на даному етапі досудового розслідування у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження і переслідує легітимну мету.
Слідчий суддя відзначає, що накладення арешту на мобільний телефон не є припиненням права власності на них або невідворотнім позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, однак такий захід є тимчасовим.
У цьому контексті слідчий суддя відзначає, що доказове значення у цьому кримінальному провадженні мають не самі по собі матеріальні носії інформації, а наявні на них електронні файли і відомості.
Слідчий суддя зауважує, що електронний документ не має жорсткої прив`язки до певного матеріального носія, тому один і той же документ (файл) може існувати у ідентичному вигляді на різних носіях. При цьому, всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення (аналогічна позиція міститься у постановах ККС ВС у справі №490/10025/17 від 19 травня 2020 року та у справі № № 677/2040/16-к від 22 жовтня 2020 року).
З огляду на це, електронні документи є самостійними джерелами доказів, а тому, у випадку їх копіювання на інший матеріальний носій і за умови належного фіксування результатів такої дії, немає необхідності у збереженні матеріальних носіїв інформації, на яких такі електронні документи початково містились (за виключенням передбачених законом випадків).
Водночас, з метою повного та всебічного проведення розслідування, існує необхідність у проведенні повного огляду, ряду досліджень щодо вилученого майна, у тому числі на предмет наявності на ньому конкретної (в т.ч. видаленої) інформації, що є процесом досить тривалим та складним, потребує залучення спеціалістів, експертів та за певних обставин особливого програмного забезпечення. При цьому, вказаний процес очевидно ускладняються у випадках наявності на відповідних пристроях систем логічного захисту та необхідності пошуку видаленої інформації, а тому потребує значного часу. З огляду на вказане та беручи до уваги значення вилученого майна для кримінального провадження слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування, є виправданою необхідність утримання відповідного планшету у розпорядженні слідства.
Водночас, слідчий суддя наголошує, що будь-який тривалий строк має бути об`єктивно виправданий завданнями кримінального провадження та збалансований з правами та інтересами власника відповідного майна. У зв`язку з цим, зі спливом часу виправданість подальшого арешту відповідного технічного пристрою може бути предметом перевірки слідчим суддею у порядку ст. 174 КПК України, а тому таке утримання на кожному етапі досудового розслідування має обґрунтовуватись реальною потребою їх збереження у розпорядженні органу досудового розслідування.
Також слідчий суддя вважає за необхідне застосувати заборону користування та розпорядження майном, зважаючи на встановлені ризики приховування, пошкодження, знищення та передачі майна, яке є речовими доказами і зберегло на собі сліди вчинення злочину, оскільки відсутність вказаних заборон унеможливить досягнення заявленої мети арешту, а також посилюватиме ризик знищення, перетворення, переховування чи втрати такого майна.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність необхідних і достатніх підстав для задоволення клопотання про арешт майна з метою збереження речових доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 131, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019110350000029 від 13.02.2019, задовольнити.
2.Накласти арешт(іззабороною користуваннята відчуження)на майно,вилучене 18.03.2024в ходіпроведення обшукуза місцемпроживання ОСОБА_18 за адресою: АДРЕСА_1,а самена мобільний телефон Apple iPhone A2889.
3. Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
4. Копію ухвали негайно після її оголошення вручити детективу.
5. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
6. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
7. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1