- Presiding judge (HACC AC): Chorna V.V.
справа № 991/1691/24
провадження № 11-сс/991/213/24
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
за участі особи, якою подано апеляційну скаргу - адвоката ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ПАТ «Укрнафта» на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.03.2024 р. про повернення скарги на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 52023000000000253 від 13.06.2023 р., -
в с т а н о в и л а:
15.03.2024 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного надійшла зазначена апеляційна скарга (а.с. 38-111), яку того ж дня призначено до розгляду (а.с. 113).
1.Короткий зміст оскаржуваного рішення та апеляційної скарги.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді представнику власника майна адвокату ОСОБА_6 повернуто скаргу на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, подану ним в інтересах ПАТ «Укрнафта», яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 52023000000000253 від 13.06.2023 р.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали та постановлення нової, про призначення нового розгляду слідчим суддею в суді першої інстанції.
2. Узагальнені доводи апеляційної скарги.
В обґрунтування апеляційної скарги представник ПАТ «Укрнафта» адвокат ОСОБА_6 посилається на неправильне застосування слідчим суддею положень ст. ст. 303, 304 КПК України у частині обчислення строків оскарження бездіяльності детектива. Зазначив, що на підставі ухвали слідчого судді у ході проведення обшуку офісних приміщень ПАТ «Укрнафта», який відбувся 01.02.2024 року, детективи вилучили електронні документи, на вилучення яких дозвіл слідчим суддею не надавався, тому вони підлягають поверненню як тимчасово вилучене майно. Відтак, він звернувся до детектива з відповідним клопотанням та 28.02.2024 року отримав копію постанови від 22.02.2024 р. про відмову у його задоволенні. 04.03.2024 року він звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність детектива, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, однак скаргу було повернуто як таку, що подана з пропуском передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України строку. Не погоджуючись з таким висновком, представник власника майна зазначив, що ПАТ «Укрнафта» до 28.02.2024 року не знало і не могло знати про те, що детектив не звертався з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна. Наголосив, що у своїй скарзі до слідчого судді просив поновити строк на оскарження бездіяльності, якщо суд прийде до переконання про його пропуск, однак слідчий суддя це до уваги не взяв та безпідставно повернув скаргу без розгляду. Посилаючись на сталу судову практику, в апеляційній скарзі наголошується, що бездіяльність, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, має триваючий характер, а відтак строк її оскарження ПАТ «Укрнафта» не пропущений.
3. Узагальнений виклад позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у скарзі. Наголосив, що ПАТ «Укрнафта» лише 28.02.2024 року дізналось про те, що детектив не звертався до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, а відтак, строк на оскарження такої бездіяльності детектива ним не пропущений.
Детектив НАБУ ОСОБА_7 та прокурор САП ОСОБА_8, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явились, проте 01.04.2024 року надіслали письмові заперечення, у яких вказано, що апеляційна скарга не містить доводів, які б були підставою для скасування оскаржуваної ухвали, та просили провести апеляційний розгляд за їх відсутності (а.с. 143-144, 147-148).
З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, явка учасників провадження за умови їх належного повідомлення не є обов`язковою. Враховуючи, що вищевказані учасники належним чином повідомлені та не були позбавлені можливості прибути в судове засідання, колегія суддів дійшла висновку, що їх неявка не перешкоджає судовому розгляду, а тому апеляційну скаргу розглянуто за їх відсутності.
4. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.
Слідчим суддею встановлено, що 01.02.2024 року на підставі ухвали слідчого судді детективами проведено обшук офісних приміщень ПАТ «Укрнафта», в ході якого вилучено ряд документів у паперовому вигляді. Крім того, в ході проведення обшуку в кабінеті головного бухгалтера ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_9 було виявлено системний блок персонального комп`ютера Lenovo, після чого з використанням спеціального програмного забезпечення було створено контейнер з усіма наявними файлами, який скопійовано на портативний зовнішній накопичувач інформації. Аналіз скопійованих файлів на системному блоці при цьому не здійснювався, а їх зміст не вивчався.
Водночас, не вдаючись до оцінки обставин вилучення документів та доводів скарги представника власника майна по суті, слідчий суддя дійшов висновку, що з огляду на абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України бездіяльність слідчого та/або прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, виникає через 48 годин після вилучення майна, у випадку його неповернення особі, у якої його було вилучено. Враховуючи, що відповідне клопотання про арешт майна органом досудового розслідування подано не було, слідчий суддя вважав, що бездіяльність уповноважених осіб органу досудового розслідування почалася 03 лютого 2024 року та могла бути оскаржена протягом 10 днів, тобто не пізніше 13 лютого 2024 року. Однак, оскільки адвокат звернувся до суду 04 березня 2024 року, тобто з пропущенням визначеного ч. 1 ст. 304 КПК України строку, слідчий суддя повернув скаргу представнику ПАТ «Укрнафта» без розгляду.
Слідчий суддя також не вбачав підстав для поновлення процесуального строку, оскільки він був пропущений скаржником не з поважних причин, з огляду на те, що скаржник має право на звернення до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність детектива, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України, незалежно від наявності у нього рішення про відмову у задоволенні клопотання про повернення тимчасово вилученого майна. Відтак, слідчий суддя не взяв до уваги доводи скаржника про те, що 10-ти денний строк на звернення зі скаргою необхідно відраховувати з 28 лютого 2024 року, оскільки у даному випадку оскаржується не рішення уповноваженої особи органу досудового розслідування, а її бездіяльність.
5. Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката ОСОБА_6, дослідивши матеріали апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні володільцем тимчасово вилученого майна може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом 10 днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Постановляючи ухвалу про повернення скарги, поданої в інтересах ПАТ «Укрнафта», слідчий суддя дійшов висновку, що у даному випадку має місце оскарження саме бездіяльності детективів НАБУ, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, а не постанови уповноваженої особи органу досудового розслідування про відмову у задоволенні клопотання про повернення тимчасово вилученого майна, тому вважав, що така бездіяльність почалася 03 лютого 2024 року та могла бути оскаржена протягом 10 днів, тобто не пізніше 13 лютого 2024 року. Враховуючи, що адвокат ОСОБА_6 звернувся із вказаною скаргою лише 04.03.2024 року, слідчий суддя прийняв рішення про її повернення без розгляду по суті.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком слідчого судді.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.01.2024 р. надано дозвіл на проведення обшуку офісних приміщень ПАТ «Укрнафта». Серед іншого, вказаною ухвалою надано дозвіл на відшукання технічних носіїв інформації та технічних засобів, засобів мобільного та інтернет зв`язку, системних комп`ютерних блоків, що містять відомості про обставини кримінального провадження № 52023000000000253.
01.02.2024 року на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді детективами проведено обшук, в ході якого вилучено ряд документів у паперовому вигляді, а також за допомогою спеціального програмного забезпечення скопійовано всі файли, які знаходилися на службовому комп`ютері головного бухгалтера ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_10, шляхом створення контейнеру з усіма наявними файлами на накопичувачі інформації, що міститься всередині системного блоку. Контейнер сформовано в файл з присвоєним іменем «Olena.Ivanova.e01» в файл-образі, який, в свою чергу, скопійовано на зовнішній накопичувач інформації в кореневий каталог. Тобто, копіювання здійснено шляхом створення єдиного цілісного файлу - образу.
Детектив НАБУ, відмовляючи у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6, у постанові від 22.02.2024 року зазначив, що скопійовані документи не є тимчасово вилученим майном в розумінні ст. 167 КПК України, оскільки володілець оригіналів цих електронних документів не був позбавлений можливості володіти, користуватись та розпоряджатися ними. А відтак, вони не можуть бути предметом клопотання про накладення арешту.
Водночас, слідчий суддя, не вдаючись до оцінки як доводів скарги, так і позиції органу досудового розслідування, дійшов висновку, що у даному випадку має місце оскарження саме бездіяльності детективів НАБУ, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, та констатував, що вона могла бути оскаржена протягом 10 днів, тобто не пізніше 13 лютого 2024 року, що і стало єдиною підставою для повернення скарги без розгляду.
Наведена позиція є хибною, адже, якщо виходити з того, що скаргу подано саме на бездіяльність, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна (не вдаючись до оцінки, чи підпадають скопійовані на зовнішній носій електронні файли під критерії тимчасово вилученого майна), слідчий суддя при вирішенні питання щодо строків її оскарження мав би враховувати усталену практику апеляційних судів з цього питання, відповідно до якої скарга на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, може бути подана до суду в будь-який час, протягом якого така бездіяльність триває.
Такий висновок ґрунтується на тому, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено, що прямо передбачено ч. 5 ст. 171 КПК України.
Аналіз змісту вказаної норми закону свідчить про те, що вона встановлює обов`язок слідчого, прокурора протягом визначеного строку (не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна та не пізніше 48 годин після вилучення майна) подати до слідчого судді клопотання про арешт майна. У свою чергу, за умови невиконання цього обов`язку у зазначених суб`єктів виникає інший обов`язок - негайно повернути особі вилучене майно, строк виконання якого у часі не обмежений, а отже, моментом завершення виконання такого обов`язку є винятково його реалізація, тобто фактичне повернення особі вилученого майна.
Отже, бездіяльність з неповернення майна слід віднести до категорії триваючих, оскільки така бездіяльність має лише початковий момент, однак не має кінцевого строку.
Така позиція колегії суддів повністю узгоджується з усталеною судовою практикою, зокрема й висновками, викладеними в ухвалах апеляційних судів, на які посилається адвокат ОСОБА_6 в своїй апеляційній скарзі.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя не мав підстав для повернення скарги адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність детектива, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, поданої в інтересах ПАТ «Укрнафта», з підстав пропуску встановленого законом строку, оскільки строк на оскарження такої бездіяльності пропущений не був. Натомість, скаргу слід було розглянути по суті, дослідити долучені до неї докази та надати оцінку наведеним у ній фактичним обставинам, в тому числі визначитися, чи є скопійовані документи тимчасово вилученим майном.
Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що ухвала слідчого судді про повернення скарги підлягає скасуванню, оскільки її постановлено з порушенням вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає обґрунтованими.
6. Висновки суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 407 КПК України, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду має право скасувати ухвалу і призначити новий розгляд.
Враховуючи висновки, викладені у розділі 5 цієї ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_6 підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді від 06.03.2024 р. - скасуванню з призначенням нового розгляду, під час якого слідчий суддя має розглянути скаргу у відповідності до вимог ст. 306 КПК України та постановити рішення по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.03.2024 р. - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд слідчим суддею у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4