- Presiding judge (HACC): Mykhailenko V.V.
Справа № 991/2413/24
Провадження 1-кп/991/28/24
У Х В А Л А
іменем України
28 березня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю
секретаря ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні № 52023000000000062 від 07.02.2023 за обвинуваченням
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Хоростків Тернопільської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1.У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 520230000000000062 від 07.02.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 КК України.
1.1.В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з огляду на невідповідність його вимогам закону.
1.2.Клопотання аргументовано тим, що в обвинувальному акті не конкретизований спосіб вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_6, зазначивши «з використанням наданої їй влади та службового становища». Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, як з використанням наданого йому службового становища, так і у вчиненні злочину з використанням наданої йому влади. Це вказує на істотну неконкретність обвинувачення та позбавляє суд можливості визначити межі судового розгляду стосовно обвинуваченого та прийняти об`єктивне рішення у справі, адже судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення. Через неконкретність пред`явленого обвинувачення сторона захисту позбавлена можливості сформувати остаточну стратегію захисту, що тягне за собою порушення права на захист.
1.3.Крім того, за твердженням захисника, формулювання в обвинувальному акті обвинувачення щодо ОСОБА_6 дублює викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, що також свідчить про невідповідність обвинувального акту вимогам закону.
2.В судовому засіданні сторони висловили такі позиції:
2.1.Захисник ОСОБА_7 клопотання підтримав, просив повернути обвинувальний акт прокурору.
2.2.Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника та просив клопотання про повернення обвинувального акту задовольнити.
2.3.Прокурор ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання. Пояснив, що зазначене в обвинувальному акті твердження «з використанням наданої їй влади та службового становища» є технічним недоліком, а не обставиною, яка свідчить про неконкретність обвинувачення. Обвинувальний акт містить всі необхідні ознаки та відповідає вимогам статті 291 КПК України. При викладенні фактичних обставин справи зазначено про вчинення злочину з використанням службового становища, а не влади, уточнив, що ОСОБА_6 інкримінується вчинення злочину саме з використанням службового становища. Щодо викладу фактичних обставин, то він не дублює формулювання обвинувачення, а містить ті обставини, які прокурор вважає встановленими.
3.Дослідивши обвинувальний акт, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, Суд дійшов таких висновків.
Підготовче судове засідання, окрім притаманних йому завдань організаційного характеру, спрямованих на з`ясування можливості призначення до судового розгляду кримінального провадження, виконує роль процесуального фільтра між досудовим провадженням та судовим розглядом з метою перевірки відповідності вимогам закону процесуальних рішень, що надійшли від прокурора. З метою забезпечення цієї функції пунктом 3 частини 3 статті 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. На стадії підготовчого судового засідання суд має встановити, чи відповідає по формі обвинувальний акт вимогам статті 291 КПК України та чи не містить він положень, що суперечать одне одному. Процесуальним законом окреслено межі перевірки обвинувального акта - лише його відповідність вимогам кримінального процесуального закону, зокрема, статті 291 КПК України. Оскільки частиною 4 статті 291 КПК України заборонено надання суду інших документів до початку судового розгляду, така перевірка здійснюється виключно на підставі самого обвинувального акта шляхом дослідження його змісту.
3.1.Відповідно до частини 4 статті 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. У свою чергу, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом. Як передбачено частиною 1 статті 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а тому значення обвинувального акта як процесуального рішення сторони обвинувачення, полягає у тому, що він формалізує правову позицію обвинувачення і ініціює судовий розгляд.
3.2.Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу. Оскільки стороною захисту порушене питання про невідповідність обвинувального акта вимогам закону, суд досліджує дотримання стороною обвинувачення формальних і змістовних вимог до цього процесуального рішення. Положеннями частини 2 статті 291 КПК України встановлено вимоги до обвинувального акта, згідно з якими обвинувальний акт має містити такі відомості:
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;
7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;
8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу;
9) дату та місце його складення та затвердження.
Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (частина 2 статті 291 КПК України).
Згідно з частиною 4 статті 291 КПК України до обвинувального акта додається:
1) реєстр матеріалів досудового розслідування;
2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування;
3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу);
4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного;
5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
3.3.Суд зазначає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000062 від 07.02.2023 містить всі передбачені в законі відомості в обсязі, достатньому для розуміння суті пред`явленого обвинувачення та можливості його розгляду у судовому засіданні. Він складений відповідно до вимог статті 291 КПК України, оскільки містить всі формальні і змістовні елементи, передбачені законом. В обвинувальному акті викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, правову кваліфікацію з посиланням на положення закону та формулювання обвинувачення, що в свою чергу є предметом судового розгляду, а не підготовчого судового засідання.
3.4.Зазначення в обвинувальному акті про вчинення злочину «з використанням наданої влади та службового становища» не може свідчити про неконкретність пред`явленого обвинувачення, оскільки в іншій частині конкретизовано цей елемент об`єктивної сторони - з використанням службового становища». Отже, Суд приймає позицію прокурора про допущення описки в цій частині обвинувального акта. Крім того, безпосередньо у судовому засіданні прокурор конкретизував, що обвинуваченому інкриміновано вчинення злочину з використанням службового становища, отже пред`явлене обвинувачення має відповідний обсяг і межі.
3.5.Щодо дублювання формулювання обвинувачення у викладі фактичних обставин, суд зазначає таке. Пункт 5 частини 2 статті 291 КПК України прямо передбачає, що фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються так, як прокурор це вважає встановленим. Більше того, кримінальний процесуальний закон не надає суду повноважень до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо, оскільки визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора (постанова Касаційного кримінального суду Верховного суду від 03.07.2019 року у справі N 273/1053/17). В обвинувальному акті зазначаються не будь-які фактичні обставини кримінального правопорушення, а ті, які прокурор (а не суд чи сторона захисту) вважає встановленими. До цього слід додати, що КПК України містить положення про зміну обвинувачення в суді, висунення додаткового обвинувачення, відмову від підтримання державного обвинувачення (частина 2 статті 337, статті 338-340 КПК України), а також передбачає право суду вийти за межі зазначеного в обвинувальному акті висунутого обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження (частина 3 статті 337 КПК України). В свою чергу, якщо під час розгляду обвинувального акта суд не зможе дійти висновку про те, що викладені в ньому відомості (в тому числі фактичні обставини кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення) не узгоджуються з представленими доказами або суперечать правилам кримінально-правової кваліфікації, він виносить виправдовуваний вирок.
Особливістю підготовчого провадження є те, що на цій стадії суд не досліджує доведеність обставин, викладених в обвинувальному акті, не оцінює повноту пред`явленого обвинувачення та правильність кваліфікації діяння, інкримінованого особі. Закріпивши можливість повернення обвинувального акта прокурору на первісному етапі судового провадження, законодавець очевидно не мав наміру створити таким чином простір для попередньої судової оцінки правильності та об`єктивності позиції сторони обвинувачення у змагальному кримінальному процесі.
Отже визначення обсягу фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються у обвинувальному акті, і формулювання обвинувачення належить до дискреційних повноважень прокурора, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані мають в своїй сукупності давати уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
Крім того, досліджуючи обвинувальний акт, суд приходить до висновку, що викладені в ньому фактичні обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 не дублюють формулювання обвинувачення та відрізняються від нього за змістом. Цей розділ обвинувального акту за своїм змістом є ширшим, та в ньому детально описуються основні елементи складу кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, із зазначенням способу вчинення інкриміновано злочину - «з використанням службового становища».
З урахуванням зазначеного доводи захисника про невідповідність обвинувального акта прокурору є неспроможними, а клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору - необґрунтованим. За таких обставин у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 291, 314, 376 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1. У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про повернення обвинувального акта прокурору відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.
3. Повний текст ухвали оголошений 08.04.2024.
Головуючий суддя ОСОБА_8
Судді
ОСОБА_9