- Presiding judge (HACC): Tkachenko O.V.
Справа № 991/2761/24
Провадження № 1-кс/991/2788/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
05 квітня 2024 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя).
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження за № 62023000000000883 від 13 жовтня 2023 року.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1-4].
Підозрюваний ОСОБА_2 (інша інформація у клопотанні відсутня).
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
За ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1?6].
Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про повернення старшому слідчому в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 (надалі - слідчий) клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 у кримінальному провадженні за № 62023000000000883 від 13 жовтня 2023 року.
Питання про повернення зазначеного клопотання вирішується за ініціативою слідчого судді.
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
Клопотання слідчого ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 не відповідає вимогам ст. 184 КПК України, а саме до клопотання не додане підтвердження того, що підозрюваному надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу (п. 3 ч. 3 ст. 184 КПК України).
Слідчий суддя дослідив клопотання слідчого з доданими до нього матеріалами.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України: «Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура».
Відповідно до вимог п. п. 1-22 ч. 1 і ч. 3 ст. 7 КПК України: «Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; повага до людської гідності; забезпечення права на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла чи іншого володіння особи; таємниця спілкування; невтручання у приватне життя; недоторканність права власності; презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім`ї; заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення; забезпечення права на захист; доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; публічність; диспозитивність; гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами; розумність строків; мова, якою здійснюється кримінальне провадження. Зміст та форма кримінального провадження в умовах воєнного стану повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей здійснення кримінального провадження, визначених розділом ІХ-1 цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 8 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 4-6 ст. 9 КПК України: «Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. У разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч.1 ст. 10 КПК України: «Не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять, а також за мовними або іншими ознаками».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 20 КПК України: «Підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом».
Відповідно до вимог абз. 3 ч. 5 ст. 36 КПК України: «Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування, крім випадків наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування Національного антикорупційного бюро України чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану. Право доручати здійснення досудового розслідування іншому органу за наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування Національного антикорупційного бюро України чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану, має заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов`язки)».
Відповідно до вимог п. п. 1-3 ч. 3 ст. 184 КПК України: «До клопотання додаються: копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 187 КПК України: «Слідчий суддя, суд після одержання клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває на свободі, призначає дату судового засідання і здійснює судовий виклик».
Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, умовою підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду є вчинення злочину особою, яка обіймає будь-яку з посад, визначених п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Відповідно до вимог п. п. 2 та 3 ч. 5 ст. 216 КПК України: «Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); 3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини».
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 218 КПК України: «Спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня. Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішує Генеральний прокурор або заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особа, яка виконує його обов`язки)».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 412 КПК України: «Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення».
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що:
- кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя ;
- кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя; допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення; якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, - одержувати безоплатну допомогу перекладача.
Клопотання слідчого не відповідає вимогам ст. 184 КПК України, а саме до клопотання не додане підтвердження того, що підозрюваному надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу (п. 3 ч. 3 ст. 184 КПК України). Це свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_2 не отримав цього клопотання і доданих до нього матеріалів, у зв`язку з чим є необізнаним про звернення слідчого до слідчого суддя з цим клопотанням і позбавлений можливості забезпечити захист своїх прав при його розгляді.
Слідчий суддя вважає, що порушення слідчим вимог п. 3 ч. 3 ст. 184 КПК України є істотним порушеннями вимог кримінального процесуального закону як таке, що може перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, оскільки воно порушує такі загальні засади кримінального провадження як верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист і змагальність сторін (ст. 8-11, 20, 22 КПК України).
Наведені обставини дають слідчому судді підстави для висновку про те, що невиконання слідчим зазначеної вище вимоги кримінального процесуального закону порушують концепцію належної правової процедури (due process) щодо учасників цього кримінального провадження зі сторони захисту, а також порушують і право підозрюваного ОСОБА_2 на справедливий суд у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Більше того, порушення слідчим вимог п. 3 ч. 3 ст. 184 КПК України унеможливлює виконання слідчим суддею заходів із забезпечення прибуття підозрюваного для розгляду цього клопотання, які передбачені ч. 1 ст. 187 КПК України, оскільки останній не повідомлений прокурором про таке клопотання.
За таких обставин та з огляду на наведені норми права слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотання слідчому.
Слідчий суддя зазначає, що належність кримінального правопорушення до підсудності Вищого антикорупційного суду визначається сукупністю вимог до його предметної підсудності (умов підсудності), які встановлені ч. 1 ст. 33-1 КПК України, а саме: належністю кримінального правопорушення до переліку корупційних злочинів, зазначених у примітці до ст. 45 КК України або/та кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, а також обов`язковою наявністю хоча б однієї з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, які, в свою чергу, є умовами підслідності кримінальних правопорушень за Національним антикорупційним бюро України.
До матеріалів клопотання була долучена постанова прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - ОСОБА_4, якою було визначено підслідність кримінальних правопорушень у кримінальному проваджені № 62023000000000883 від 13 жовтня 2023 року за слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань. Крім того, до матеріалів клопотання долучена також постанова Генерального прокурора ОСОБА_5 про вирішення спору про підслідність у кримінальному провадження від 28 лютого 2024 року, відповідно до якої у кримінальному проваджені № 62023000000000883 від 13 жовтня 2023 року підслідність була визначена за слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань. Зі змісту вказаної постанови також видно, що досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-1 КК України, розпочато раніше, а також те, що один з підозрюваних за ч. 2 ст. 114-1 КК України на час вчинення цього правопорушення являвся заступником Міністра оборони України, а тому зазначені кримінальні правопорушення не відносяться до підслідності Національного антикорупційного бюро України.
Враховуючи те, що здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, заборонено доручати іншому органу досудового розслідування, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначені вище обставини виключають підсудність Вищого антикорупційного суду.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що вирішення цього клопотання знаходиться поза межами судового контролю слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, що передбачено вимогами ч. 2 ст. 33-1 КПК України, у зв`язку з чим воно підлягає поверненню слідчому.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, загальними засадами кримінального провадження, які встановлені ст. ст. 7-10, 20, 22 КПК України, положеннями ст. ст. 131, 132, 176, 177, 184, 194, 216, 376 КПК України, дійшов висновку про повернення клопотання слідчому.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 у кримінальному провадженні за № 62023000000000883 від 13 жовтня 2023 року - повернути старшому слідчому в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 .
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений та оголошений 10 квітня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1