- Presiding judge (HACC): Fedorov O.V.
Справа № 991/2419/24
Провадження 1-кс/991/2444/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
05 квітня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
представників власника майна - адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
детектива - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3, подане в інтересах ОСОБА_6, про скасування арешту з майна, накладеного у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52023000000000078 від 17.02.2023,
ВСТАНОВИВ:
25.03.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, яке на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Заявлені вимоги та їх обґрунтування
У поданому клопотанні адвокат просить скасувати арешт накладений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 26.02.2024 у справі №991/1289/24 у межах кримінального провадження №52023000000000078 від 17.02.2023, на майно яке на праві власності належить ОСОБА_6, а саме на:
- транспортний засіб марки «DAF FT XF 105.460», 2012 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 ;
- транспортний засіб марки «DAF FT CF 75», 2012 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 .
Адвокат зазначає, що 13.02.2024 ОСОБА_7 в межах кримінального провадження №52023000000000078 від 17.02.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Надалі, ухвалою від 26.02.2024 був накладений арешт з метою забезпечення спеціальної конфіскації на вказані транспортні засоби, які на праві власності належить чоловіку підозрюваної ОСОБА_7 - ОСОБА_6 .
При цьому, адвокат зауважує, що накладаючи арешт на вказане майно слідча суддя виходила з того, що воно могло бути придбане ОСОБА_7 за кошти, одержані нею внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а тому остання, володіючи інформацією про наявність досудового розслідування, з метою убезпечення майна від арешту переоформила вказані транспортні засоби на свого чоловіка - ОСОБА_6 .
Однак, на думку адвоката, слідча суддя дійшла помилкового висновку про наявність підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_6, оскільки останній придбав вказані транспортні засоби за власні кошти та не був обізнаний про факт наявності кримінального провадження.
До того ж адвокат зауважує, що матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що ОСОБА_7 причетна до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень, а повідомлена підозра є необґрунтованою.
Враховуючи зазначені обставини, адвокат вважає, що арешт на майно ОСОБА_6 накладений необґрунтовано, а тому підлягає скасуванню.
2.Позиції учасників у судовому засіданні
Представники власника майна - адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали подане клопотання та просили його задовольнити з викладених в ньому підстав.
Детектив НАБУ ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання та скасування арешту, оскільки переконаний, що накладений він обґрунтовано.
Обґрунтовуючи свою позицію, детектив зазначив, що арештоване майно було придбане підозрюваною ОСОБА_7 у період вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень та зауважив, що його вартість значно перевищувала розмір її офіційних доходів. Такі обставини, на думку детектива, з достатньою вірогідністю свідчать, що зазначене майно могло бути придбане за кошти отримані злочинним шляхом. До того ж станом на дату переоформлення транспортних засобів на чоловіка, підозрювана знала про факт здійснення досудового розслідування, оскільки у травні 2023 року за місцем її проживання та роботи були проведені обшуки.
3.Оцінка та висновки слідчого судді
Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе лише за таких умов: вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба або вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
У клопотанні адвокат зазначає про те, що арешт на майно був накладений необґрунтовано, а тому, з огляду на принцип диспозитивності, суд має встановити наявність або відсутність лише вказаної адвокатом підстави для скасування арешту.
Так, слідчий суддя встановив, що у межах кримінального провадження №52023000000000078 від 17.02.2023 ухвалою Вищого антикорупційного суду від 26.02.2024 (справа №991/1289/24, провадження №1-кс/991/1300/24) було накладено арешт на майно, яке на праві власності належить ОСОБА_6 .
Із вказаної ухвали вбачається, що арешт був накладений з метою забезпечення спеціальної конфіскації шляхом заборони відчуження та розпорядження на майно ОСОБА_6, а саме:
- транспортний засіб марки «DAF FT XF 105.460», 2012 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 ;- транспортний засіб марки «DAF FT CF 75», 2012 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 .
Оцінюючи можливість накладення арешту на вказане майно слідча суддя виходила з того, що у межах кримінального провадження №52023000000000078 від 17.02.2023 ОСОБА_7 13.02.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України за фактом заволодіння грошовими коштами AT «Укрзалізниця» шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб під час виконання тристороннього договору на постачання продовольчих товарів між Харківською OBA, AT «Укрзалізниця» та ТОВ «Луцька аграрна компанія» на загальну суму 15 199 800 гривень та складанні завідомо неправдивих офіційних документів.
Також слідчою суддею було встановлено, що зазначені вище транспортні засоби були набуті ОСОБА_7 після вчинення вказаних кримінальних правопорушень, а саме 07 та 12 грудня 2022 року, отже, існує вірогідність того, що вони можуть бути придбаними за кошти, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідати ознакам, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України та підлягати спеціальній конфіскації. Надалі, володіючи інформацією про здійснення досудового розслідування за фактами постачання продукції, ОСОБА_7 02 лютого 2024 року з метою убезпечення майна від ймовірного арешту переоформила вказані транспортні засоби на чоловіка - ОСОБА_6 .
З огляду на це, слідча суддя дійшла висновку, що зазначене майно може бути одержаним внаслідок вчинення кримінального правопорушення, зокрема перетвореним майном, і ОСОБА_6 як чоловік ОСОБА_7 міг знати про джерело походження коштів на придбання вказаного майна.
Водночас, на думку адвоката такий висновок слідчої судді є помилковим, оскільки ОСОБА_6 не є підозрюваним в кримінальному провадженні №52023000000000078 від 17.02.2023 та взагалі не був обізнаний про факт його наявності, арештоване майно придбане ним за власні кошти, а матеріали досудового розслідування не містять доказів того, що останній знав про наявність у дружини незаконних джерел отримання грошових коштів.
Вирішуючи питання про обґрунтованість накладення арешту на майно ОСОБА_6, слідчий суддя виходить з такого.
Стаття 170 КПК України встановлює, що арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При цьому, відповідно до змісту ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку можливості застосування спеціальної конфіскації арешт може накладатися на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України.
На майно третьої особи арешт накладається у разі, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само за вчинення інших злочинів, перелік яких наведено у ч. 1 ст. 96-1 КК України.
Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється, зокрема за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років.
Крім того, як зазначалося вище спеціальна конфіскація може бути застосована лише у разі відповідності її ознакам переліченим у ч. 1 ст. 96-2 КК України. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна.
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 96-2 КК України, у разі, якщо гроші, цінності та інше майно, зазначені у п. 1 ч. 1 цієї статті, були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно. Якщо конфіскація грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у п. 1 частини першої цієї статті, на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок їх використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна.
Положеннями ч. 4 ст. 96-2 КК України, передбачено, що майно, зазначене в цій статті, підлягає спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті.
Отже, про обґрунтованість накладеного арешту на майно третьої особи за п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України буде свідчити, по-перше те, що такий захід забезпечення кримінального провадження передбачений кримінальним процесуальним законом. По-друге, мають існувати факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що третя особа набула майно безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 КК України.
Так, з наданих адвокатом матеріалів вбачається, що 02.02.2024 між подружжям ОСОБА_6 та ОСОБА_7 був укладений договір про поділ майна відповідно до якого транспортні засоби марки DAF модель FT XF 105.460, 2012 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 та марки DAF модель FT CF 75, 2012 р.в., д.н.з. НОМЕР_2, зареєстровані за ОСОБА_7, переходять у особисту приватну власність ОСОБА_6 .
Крім цього, вказаним договором передбачено, що поділ майна вчинюється з доплатою, враховуючи домовленість сторін, ОСОБА_6 зобов`язується сплатити ОСОБА_7 компенсацію у розмірі 300 000 гривень, в день посвідчення договору.
Водночас, з наданих детективом пояснень встановлено, що середня ринкова вартість арештованих транспортних засобів від 15 до 20 тисяч доларів кожний, що вочевидь значно перевищує суму виплаченої ОСОБА_6 компенсації.
До того ж враховуючи, що станом на дату укладення договору про поділ майна подружжя ОСОБА_7 була обізнана про наявність кримінального провадження №52023000000000078 від 17.02.2023, оскільки, як повідомили учасники судового розгляду, в травні 2023 року за місцем проживання та роботи останньої були проведені обшуки, на думку слідчого судді, існує вірогідність того, що підставою переоформлення майна на чоловіка було бажання підозрюваної вивести його з-під арешту та можливої спеціальної конфіскації.
Враховуючи, що ОСОБА_7 придбала вказані транспортні засоби у період ймовірного вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень, зокрема 07 та 12 грудня 2022 року, слідчий суддя вважає, що існує сукупність достатніх підстав та розумних підозр вважати, що арештовані транспортні засоби могли бути придбані нею за кошти, одержані внаслідок вчинення таких кримінальних правопорушень, тобто відповідати ознакам, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України.
При цьому, слідчий суддя вважає непереконливими доводи адвоката, що ОСОБА_6 не міг знати, що його дружина ймовірно придбала вказані транспортні засоби за кошти отримані злочинним шляхом, адже вдома подружжя не обговорює тему роботи, оскільки сумнівним видається, що чоловік може бути необізнаний з рівнем офіційного доходу дружини та не цікавитись джерелами походження отриманих нею коштів.
Також слідчий суддя відзначає, що питання щодо застосування спеціальної конфіскації є виключною дискрецією суду при розгляді справи по суті та ухвалення обвинувального вироку. У зв`язку з тим, що слідчий суддя на цій стадії досудового розслідування, в силу вимог КПК України, позбавлений можливості надати оцінку доказам шляхом їх безпосереднього дослідження у судовому засіданні, оскільки питання щодо належності та допустимості доказів вирішується виключно судом при розгляді справи по суті. А тому суд, при вирішенні питання про застосування норми спеціальної конфіскації повинен буде дослідити і питання набуття майна у власність ОСОБА_7, і питання добросовісного набуття майна у власність ОСОБА_6 .
Питання конфіскації майна засудженого, його пов`язаної особи, вирішується в суді, якщо не буде підтверджено законність підстав набуття прав на таке майно, що закріплено у п. 6-1 ч. 9 ст. 100 КПК України. Враховуючи це, слідчий суддя не буде вдаватись до більш детальної оцінки доводів адвоката, щодо законності набуття майна, як підставу для скасування арешту.
Враховуючи вказане, слідчий суддя доходить висновку про помилковість твердження адвоката щодо відсутності правових підстав для накладення арешту на рухоме майно, яке належить ОСОБА_6 з метою забезпечення спеціальної конфіскації, оскільки в ході розгляду клопотання було встановлено, що арешт, накладений ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 26.02.2024 (справа №991/1289/24, провадження №1-кс/991/1300/24), є обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.
З огляду на викладене та керуючись статтями 170-174, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання адвоката ОСОБА_3, подане в інтересах ОСОБА_6, про скасування арешту з майна, накладеного у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52023000000000078 від 17.02.2023, - залишити без задоволення.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1