Document No. 118317897

Date of the hearing: 12/04/2024
Date of the decision: 12/04/2024
Case №: 991/429/24
Proceeding №: 52023000000000368
Instance: HACC
Judicial form: Criminal
Decision type: Verdicts

Presiding judge (HACC): Shyroka K.Yu.

Справа № 991/429/24

Провадження №1-кп/991/2/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

В И Р О К

Іменем України

12 квітня 2024 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючої судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,

захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9,

представника потерпілого КП «НВК «Іскра» ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт та угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 52023000000000368 від 08.08.2023 за обвинуваченням:

- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дрезден Федеративної Республіки Німеччина, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України);

- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Грозний Російської Федерації, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

ВСТАНОВИВ:

1. Історія провадження

16 січня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000369 від 08.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Разом з обвинувальним актом до суду надійшли угоди про визнання винуватості (далі - Угоди), укладені між:

-прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6, за участю захисника ОСОБА_8 ;

-прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_7, за участю захисника ОСОБА_9 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду цього кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді ОСОБА_11, суддів ОСОБА_12, ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 19.01.2024 призначено підготовче судове засідання на 26.01.2024.

Ухвалою суду від 26.01.2024 задоволено заяви суддів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про самовідвід у цьому кримінальному провадженні.

29.01.2024 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючої судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 . Підготовче судове засідання за цим складом суду призначалось на 05.03.2024, 19.03.2024, 12.04.2024.

19.03.2024 року в судовому засіданні прокурором долучено зміни до Угоди про визнання винуватості із обвинуваченим ОСОБА_6 від 19.03.2024. Сторони домовились внести зміни до п. 7 Угоди про визнання винуватості та викласти його в наступній редакції:

«Узгоджене покарання, згода обвинуваченого на його призначення та звільнення від його відбування.

З урахуванням особи ОСОБА_6 та викладених вище обставин сторони погоджуються, виходячи з вимог ст. 65 КК України, пропонувати суду призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України - позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, з позбавленням права обіймати посади в підприємствах, установах організаціях державної форми власності, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк 3 (три) роки, зі штрафом в сумі 700 (сімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України - обмеження волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права обіймати посади в підприємствах, установах організаціях державної форми власності, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України сторони узгоджують звільнення ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Також сторони, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 75 КК України, узгоджують звільнення ОСОБА_6 від відбування основного покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України з випробуванням.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 КК України у випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України сторони пропонують суду додатково покласти на ОСОБА_6 обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації» (т. 3 а.с.156-158).

У цей же день від прокурора надійшли зміни до Угоди про визнання винуватості, укладеної з обвинуваченим ОСОБА_7 18.03.2024. Згідно із цими змінами пункт 7 Угоди викладено у наступній редакції:

«Узгоджене покарання, згода обвинуваченого на його призначення та звільнення від його відбування.

З урахуванням особи ОСОБА_7 та викладених вище обставин сторони погоджуються, виходячи з вимог ст. 65 КК України, пропонувати суду призначити йому покарання:

На підставі ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України сторони узгоджують звільнення ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Також сторони, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 75 КК України, узгоджують звільнення ОСОБА_7 від відбування основного покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України з випробуванням.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України сторони пропонують суду додатково покласти на ОСОБА_7 обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації (т. 3 а.с. 153-155).

Водночас формулювання обвинувачення наведене в Угодах, є ідентичним формулюванню обвинувачення в обвинувальному акті.

Всі інші положення Угод про визнання винуватості з обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишилися незмінними.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) суд у підготовчому судовому засіданні 05.03.2024 перейшов до розгляду Угод про визнання винуватості, укладених між прокурором ОСОБА_5 та підозрюваними ОСОБА_6 і ОСОБА_7, за участю захисників ОСОБА_8 і ОСОБА_9 .

2. Формулювання обвинувачення та обставини вчинення кримінальних правопорушень визнаних судом доведених

2.1. Суд визнав доведеним, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України при таких фактичних обставинах

ОСОБА_6 упродовж тривалого часу (з 26.12.2005 по 26.04.2018) перебував у трудових відносинах з ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», яке є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності на підставі спільного наказу Міністерства України у справах науки і технологій та Державної компанії «Укрспецекспорт» від 25.06.1998 № 40 та понад 12 років обіймав керівні посади на вказаному підприємстві.

Так, наказом від 26.12.2005 ОСОБА_6 призначено заступником начальника Департаменту контрактів № 5 (вказану посаду він обіймав у період з 10.01.2006 по 23.04.2007), після чого його переведено на такі посади: начальника Департаменту контрактів № 5 (з 23.04.2007 по 03.09.2007); начальника Департаменту контрактів № 4 (з 03.09.2007 по 03.09.2013); начальника Департаменту контрактів № 3 (з 03.09.2013 по 26.02.2014); начальника Департаменту контрактів № 2 (з 26.02.2014 по 24.03.2014); начальника та директора Департаменту контрактів № 3 (з 24.03.2014 по 26.04.2018, з 01.07.2015 зі штатного розпису виведено посаду начальника Департаменту № 3, яку обіймав ОСОБА_6, натомість введено посаду директора Департаменту № 3). Наказом від 26.04.2018 ОСОБА_6 звільнено з посади директора Департаменту контрактів № 3 ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт».

У свою чергу, ОСОБА_7 з 13.10.2008 по 04.06.2018 також перебував у трудових відносинах з ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та понад 9 років обіймав керівні посади.

Наказом від 13.10.2008 ОСОБА_7 призначено заступником начальника Департаменту контрактів № 4 (вказану посаду він обіймав у період з 14.10.2008 по 13.08.2013), після чого його переведено на такі посади: заступника начальника Департаменту контрактів № 3 (з 13.08.2013 по 21.02.2014); заступника начальника Департаменту контрактів № 2 - завідуючого Сектором № 1 ДП ДГЗП « Спецтехноекспорт » (з 21.02.2014 по 24.03.2014); заступника начальника та заступника директора Департаменту контрактів № 3 (з 24.03.2014 по 04.06.2018, з 01.07.2015 зі штатного розпису виведено посаду заступника начальника Департаменту № 3, яку обіймав ОСОБА_7, натомість введено посаду заступника директора Департаменту № 3). Наказом від 04.06.2018 ОСОБА_7 звільнено з посади заступника директора Департаменту контрактів № 3 ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт».

З моменту працевлаштування у ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» ОСОБА_7 перебував у безпосередньому підпорядкуванні ОСОБА_6, був його заступником та переводився разом з ним до інших структурних підрозділів підприємства.

У період перебування у трудових відносинах з ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» (тобто з 26.12.2005 по 26.04.2018) ОСОБА_6, обіймаючи посади начальника та директора департаментів контрактів ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», надавав підлеглим працівникам усні або письмові вказівки та доручення, обов`язкові для виконання, організовував роботу і керівництво департаментом.

У разі відсутності ОСОБА_6, як начальника та директора департаментів контрактів ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», його обов`язки виконував заступник. Окрім того, у період з 14.10.2008 по 04.06.2018 ОСОБА_7, обіймаючи посаду заступника, організовував планування, контроль, координацію роботи працівників департаментів контрактів та здійснював контроль за діяльністю підлеглих працівників.

За вказаних обставин, з огляду на положення примітки 1 до ст. 364 КК України та організаційно-розпорядчі, адміністративно-господарські функції на займаних керівних посадах, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 були службовими особами вказаного державного підприємства.

При цьому, вплив на фінансово-господарську діяльність ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» мали невстановлені розслідуванням особи, які надавали службовим особам вказаного державного підприємства вказівки щодо вчинення дій з використанням службового становища, з метою одержання неправомірної вигоди для інших юридичних осіб, всупереч інтересам служби.

Зокрема, упродовж 2011-2015 років на ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» існувала практика зменшення прибутку підприємства, одержаного внаслідок реалізації (виконання) зовнішньоекономічних угод, шляхом безпідставного включення агентських витрат до складових витрат, пов`язаних з виконанням основних торговельних угод.

Так, ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» наділене виключними повноваженнями на здійснення імпорту/експорту товарів військового призначення (що обумовлено Законами України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» та постановою Кабінету Міністрів України «Про надання суб`єктам господарювання повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю» від 12.07.1999 № 1228), а тому діяльність підприємства супроводжувалася укладанням значної кількості договорів комісії (з вітчизняними покупцями / продавцями) та зовнішньоекономічних угод щодо купівлі (імпорту) або продажу (експорту) товарів, оплати посередницьких (комісійних / агентських) послуг.

Узгодження та укладання таких зовнішньоекономічних угод здійснювалося безпосередньо службовими особами ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», а тому вони були обізнані з їх істотними умовами, зокрема: 1) сумою основної торговельної угоди щодо продажу (імпорту / експорту) товарів; 2) розміром коштів, що підлягали переказу власнику продукції (комітенту, покупцю / продавцю); 3) витратами, пов`язаними з виконанням основної торговельної угоди, що могли формуватися за рахунок: страхування продукції та персоналу; витрат на відрядження спеціалістів; агентських витрат; транспортних витрат; митних витрат; представницьких витрат; витрат на проведення передпродажної підготовки продукції; витрат на отримання дозволу Державної служби експертного контролю; банківських витрат; інших витрат.

Наявність вказаних відомостей дозволяла розрахувати фінансовий результат (валовий прибуток) виконання зовнішньоекономічних угод та передбачити їх рентабельність для ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» і підприємств - комітентів, за дорученням та за рахунок яких вчинялися правочини (зовнішньоекономічні угоди).

Разом з цим, недоступність такої інформації іншим фізичним / юридичним особам дозволяла службовим особам ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» укладати зовнішньоекономічні угоди у межах мінімальної рентабельності шляхом безпідставного завищення витрат, пов`язаних з виконанням основної торговельної угоди.

Для таких цілей службові особи ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» укладали агентські угоди з компаніями-нерезидентами, що нібито надавали посередницькі послуги, пов`язані з укладанням та наступним виконанням основних торговельних угод. Удаване надання агентських послуг супроводжувалося складанням і видачею актів прийому-здачі наданих послуг, котрі, разом з відповідною агентською угодою, використовувалися як підстава для переказу коштів компаніям-нерезидентам.

Вчинення таких дій було обумовлено службовим становищем службових осіб ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», передбачало використання ними службового становища з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб (які здійснювали вирішальний вплив на діяльність компаній-нерезидентів) всупереч інтересам служби та завдавало істотної шкоди охоронюваним законом інтересам ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та підприємств - комітентів, як юридичних осіб.

Крім того, безпідставне збільшення витрат, пов`язаних з виконанням основних торговельних угод, суперечило положенням ч. 1 ст. 1014 Цивільного кодексу України щодо обов`язку комісіонера вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента.

Одночасно, здійснення вказаних злочинних дій перешкоджало виконанню завдань військово-технічного співробітництва щодо надходження коштів для розроблення новітніх технологій, створення й закупівлі озброєння і військової техніки для потреб Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів України, а тому негативно впливало на зміцнення економічної безпеки та обороноздатність держави.

У 2010-2011 роках (точні час, дата і місце невстановлені, але не пізніше 09.02.2011) службові особи Департаменту контрактів № 4 ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», зокрема ОСОБА_6 та ОСОБА_7, за наслідками маркетингових досліджень та проведеної переддоговірної роботи, дізналися про можливість реалізації зовнішньоекономічної угоди щодо постачання (експорту) 4 комплектів модернізованої радіолокаційної станції 80К6М, виробництва казенного підприємство «Науково-виробничий комплекс « Іскра » (далі - КП «НВК «Іскра», казенного підприємства, створеного з метою забезпечення потреб держави продукцією за державним замовленням та отримання прибутку шляхом здійснення виробничої та господарської діяльності) для ТОВ «Техносоюзпроект» (зареєстроване на території Республіки Білорусь).

Так, 09.02.2011 ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» (як комісіонер) та КП «НВК «Іскра» (як комітент) уклали договір комісії № STE-4-55-Д/К-11, за умовами якого комісіонер, за дорученням і плату комітента, зобов`язувався вчинити правочин щодо продажу 4 комплектів модернізованої радіолокаційної станції 80К6М.

Відповідно до п. 5.2. вказаного договору комітент погодив ціну продажу в розмірі 27 200 000 доларів США, що включало: вартість товару, його пакування, маркування, страхування, митне оформлення, проведення пуско-налагоджувальних робіт, гарантійне супроводження та відшкодування витрат комісіонера, пов`язаних з виконанням доручення.

Згідно з п.п. 5.6. - 5.7. договору комісіонер отримував комісійну плату у розмірі 7% від ціни продажу товару, що складало 1 904 000 доларів США, а загальна сума відшкодування його витрат не повинна перевищувати 5 600 000 доларів США.

При цьому, відповідно до п.п. 3.1.1., 3.2.4. договору до витрат комісіонера, що підлягали відшкодуванню, належали витрати, пов`язані з виконанням доручення комітента щодо укладання контракту із нерезидентом на надання за межами митної території України агентських послуг.

Таким чином, умови договору комісії встановлювали обов`язок ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», як комісіонера, здійснити правочин щодо продажу радіолокаційних станцій за ціною 27 200 000 доларів США, з можливістю відшкодування витрат державного підприємства на загальну суму до 5 600 000 доларів США.

Відповідальним структурним підрозділом ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» за виконання (супроводження) договору комісії був Департамент контрактів № 4, очолюваний ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відповідно як начальником і заступником начальника департаменту.

При цьому, через відсутність ОСОБА_6, проєкт зазначеного договору комісії зі сторони Департаменту контрактів № 4 погоджував ОСОБА_7 .

У подальшому, 24.06.2011 ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» (як постачальник) та ТОВ «Техносоюзпроект» (як покупець) уклали контракт № STE-4-43-K/KE-11, за умовами якого постачальник зобов`язувався виготовити та доставити покупцю 4 комплекти модернізованої радіолокаційної станції 80К6М загальною вартістю 27 200 000 доларів США.

Відповідальним структурним підрозділом ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» за виконання (супроводження) контракту був Департамент контрактів № 4 та проєкт контракту погоджував ОСОБА_7, як службова особа зазначеного структурного підрозділу.

За вказаних обставин, станом на 24.06.2011 умови договору комісії № STE-4-55-Д/К-11 від 11.02.2011 та контракту № STE-4-43-K/KE-11 від 24.06.2011 передбачали вчинення ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» правочину щодо постачання (експорту) 4 радіолокаційних станцій, виробництва КП «НВК «Іскра», за ціною 27 200 000 доларів США, з можливість відшкодування витрат підприємства, як комісіонера, на загальну суму до 5 600 000 доларів США.

При цьому, Департамент контрактів № 4 ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» був відповідальним структурним підрозділом підприємства за виконання вищевказаних договору комісії та контракту, а тому його посадові та службові особи, зокрема ОСОБА_6, ОСОБА_7, були обізнані з обставинами переддоговірної роботи щодо постачання (експорту) радіолокаційних станцій.

Упродовж червня-серпня 2011 року невстановлені особи дізналися про умови вищевказаних договору комісії та контракту, що передбачали можливе відшкодування ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» витрат, як комісіонера, на загальну суму до 5 600 000 доларів США.

Після того, невстановлені особи, діючи умисно, з корисливого мотиву, вирішили безпідставно збільшити витрати ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», як комісіонера, шляхом укладання додатковї угоди до агентської угоди з компанією «Brasen Development LLP» (зареєстрованою на території Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії) та включення удаваних агентських витрат до складу витрат ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», як комісіонера.

Станом на червень-серпень 2011 року у ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» існувала усталена практика виконання службовими особами підприємства вказівок керівництва, наданих в усній, письмовій або іншій формі, що було передумовою перебування у трудових відносинах та обіймання керівних посад на підприємстві.

При цьому, невстановлені особи використовували зазначену особливість діяльності ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» (щодо безумовного виконання вказівок керівництва) для забезпечення вчинення службовими особами підприємства конклюдентних дій з використанням службового становища, в інтересах третіх осіб та всупереч інтересам служби.

Встановлено, що 11.01.2010 ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» (як фірма) та компанія «Brasen Development LLP» (як агент) уклали агентську угоду № STE-1-35-А-10, за умовами якої агент зобов`язувався здійснити на території Республіки Індія необхідні заходи (виконати роботи, надати фактичні послуги) від імені, в інтересах, за рахунок та під контролем фірми з метою укладання (організації укладання) та подальшого виконання зовнішньоекономічних угод за номенклатурою продукції, яка є предметом діяльності фірми.

Відповідно до п. 5.2 вказаної агентської угоди порядок виплати винагороди в кожному окремому випадку визначався протоколом (додатковою угодою), що підписувалася між ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» і компанією «Brasen Development LLP».

На початку серпня 2011 року (точні час, дата і місце невстановлені, але не пізніше 03.08.2011) невстановлені особи, діючи умисно, з корисливого мотиву, достовірно знаючи про невчинення представниками компанії «Brasen Development LLP» будь-яких дій, спрямованих на укладання та виконання контракту № STE-4-43-K/KE-11 від 24.06.2011, з метою одержання неправомірної вигоди зазначеним нерезидентом, підготували додаткову угоду № 28 від 27.06.2011 до агентської угоди № STE-1-35-А-10 від 11.01.2010, до якої внесли завідомо неправдиві відомості про укладання ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» зовнішньоекономічного контракту щодо продажу радіолокаційних станцій за сприяння компанії «Brasen Development LLP», як агента.

Після того, вказану додаткову угоду підписав Особа 1, як директор ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», та передав на візування ОСОБА_6, як службовій особі підприємства, відповідальній за організацію роботи структурного підрозділу, що здійснював технічне супроводження зовнішньоекономічної угоди, пов`язаної з експортом 4 комплектів модернізованої радіолокаційної станції 80К6М.

У свою чергу ОСОБА_6, достовірно знаючи про невчинення представниками компанії «Brasen Development LLP» будь-яких дій, спрямованих на укладання та виконання контракту № STE-4-43-K/KE-11 від 24.06.2011, діючи умисно, всупереч інтересам служби, за попередньою змовою групою осіб, що полягало у конклюдентному, тривалому, повторюваному вчиненню ним і ОСОБА_7 дій з використанням службового становища, завізував таку додаткову угоду та видав її іншим службовим особам ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт».

При цьому, відповідно до пп. 1 вказаної додаткової угоди ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» зобов`язувалося виплатити компанії «Brasen Development LLP» комісійну плату з коштів, отриманих від замовника за контрактом № STE-4-43-K/KE-11 від 24.06.2011, за надані агентом послуги в обсягах та на умовах даної додаткової угоди.

Згідно з п.п. 3 додаткової угоди розмір комісійної винагороди агента при кожному платежі мав визначатися Актами виконаних робіт, що укладаються окремо після кожного з розрахунків замовника.

У подальшому, на початку серпня 2011 року (точні час, дата і місце невстановлені, але не пізніше 04.08.2011) невстановлені особи, діючи умисно, з корисливого мотиву, достовірно знаючи про невчинення представниками компанії «Brasen Development LLP» будь-яких дій, спрямованих на укладання та виконання контракту № STE-4-43-K/KE-11 від 24.06.2011, з метою одержання неправомірної вигоди зазначеним нерезидентом, підготували акт прийому-здачі наданих послуг, до якого внесли завідомо неправдиві відомості про вид та обсяг нібито наданих агентських послуг в розмірі 628 873,46 доларів США (еквівалентно 5 012 876,12 грн).

Після того, вказаний акт прийому-здачі підписав Особа 1, як директор ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», та передав на візування ОСОБА_6, як службовій особі підприємства, відповідальній за організацію роботи структурного підрозділу, що здійснював технічне супроводження зовнішньоекономічної угоди, пов`язаної з експортом 4 комплектів модернізованої радіолокаційної станції 80К6М.

У свою чергу, ОСОБА_6, достовірно знаючи про невчинення представниками компанії «Brasen Development LLP» будь-яких дій, спрямованих на укладання та виконання контракту № STE-4-43-K/KE-11 від 24.06.2011, діючи умисно, всупереч інтересам служби, шляхом вчинення конклюдентних дій, за попередньою змовою групою осіб, завізував акт прийому-здачі наданих послуг (присвоєно реєстраційний номер 1 від 04.08.2011) та видав його іншим службовим особам ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт».

Крім того, на початку грудня 2012 року (точні час, дата і місце невстановлені, але не пізніше 14.12.2012), невстановлені особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, склали акт прийому-здачі наданих послуг, який містив завідомо неправдиві відомості про надані компанією «Brasen Development LLP» агентські послуги вартістю 42 735 доларів США (еквівалентно 341 580,85) у рамках виконання контракту № STE-4-43-K/KE-11 від 24.06.2011.

Після того, вказаний акт прийому-здачі підписав Особа 1, як директор ДП ДГЗП « Спецтехноекспорт », та передав на візування ОСОБА_6 та ОСОБА_7, як службовим особам підприємства, відповідальним за організацію роботи структурного підрозділу, що здійснював технічне супроводження зовнішньоекономічної угоди, пов`язаної з експортом 4 комплектів модернізованої радіолокаційної станції 80К6М.

У свою чергу, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 достовірно знаючи про невчинення представниками компанії «Brasen Development LLP» будь-яких дій, спрямованих на укладання та виконання контракту № STE-4-43-K/KE-11 від 24.06.2011, діючи умисно, всупереч інтересам служби, за попередньою змовою групою осіб, шляхом вчинення конклюдентних дій, завізували акт прийому-здачі наданих послуг (присвоєно реєстраційний номер 4 від 14.12.2012) та видали його іншим службовим особам ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт».

За аналогічних обставин, упродовж січня 2013 року - квітня 2014 року (точні час, дата і місце невстановлені, але у період не пізніше з 03.01.2013 по 23.04.2014) ОСОБА_6 та ОСОБА_7, будучи службовими особами ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», зловживаючи службовим становищем, діючи умисно та узгоджено, достовірно знаючи про невчинення представниками компанії «Brasen Development LLP» будь-яких дій, спрямованих на укладання та виконання контракту № STE-4-43-K/KE-11 від 24.06.2011, шляхом вчинення конклюдентних дій, з метою одержання неправомірної вигоди зазначеним нерезидентом, всупереч інтересам служби, здійснюючи технічне супроводження зовнішньоекономічної угоди та керуючи діяльністю Департаменту контрактів № 4, завізували акти прийому-здачі наданих послуг № 5 від 03.01.2013, № 6 від 13.02.2013, № 7 від 18.03.2013, № 12 від 23.04.2014, що вже були підписані Особою 1, як директором ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», та містили завідомо неправдиві відомості про вид та обсяг нібито наданих агентських послуг у розмірі відповідно 6 110 доларів США (еквівалентно 48 837,23 грн), 6 110 доларів США (еквівалентно 48 837,23 грн), 448 875 доларів США (еквівалентно 3 587 857,88 грн) та 27 852 доларів США (еквівалентно 320 655,89 грн).

Додаткова угода № 28 від 27.06.2011 до агентської угоди № STE-1-35-А-10 від 11.01.2010 та акти прийому-здачі наданих послуг №№ 1, 4, 5, 6, 7, 12 видані іншим службовим особам ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та зазначені документи стали підставою для формування витрат підприємства, як комісіонера, за удавані агентські послуги, надані компанією «Brasen Development LLP» на загальну суму 1 160 555,46 доларів США (еквівалентно 9 360 645,21 грн), котрі згідно з умовами договору комісії № STE-4-55-Д/К-11 від 11.02.2011 відшкодовувалися за рахунок КП «НВК «Іскра».

При цьому, 15.06.2015 ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» (як сторона 1) та компанії «Brasen Development LLP» (як сторона 2), «Brasen Development LTD» (як сторона 3) уклали додаткову угоду № 85 від 15.06.2015 до агентської угоди № STE-1-35-А-10 від 11.01.2010 за умовами якої компанія «Brasen Development LLP» уступає та передає, а компанія «Brasen Development LTD» (зареєстрована у Республіці Маршалові Острови) приймає та стає агентом для ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» за агентською угодою № STE-1-35-A-10 від 11.01.2010.

Зазначені дії вчинені невстановленими особами з метою приховування злочинної діяльності та ускладнення встановлення кінцевих бенефіціарних власників компанії «Brasen Development LTD», яка нібито надавала агентські послуги для ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» за агентською угодою № STE-1-35-A-10 від 11.01.2010.

У подальшому, упродовж червня - липня 2015 року (точні час, дата і місце невстановлені, але у період не пізніше з 18.06.2015 по 02.07.2015) невстановлені особи, діючи умисно, з корисливого мотиву, достовірно знаючи про невчинення представниками компанії «Brasen Development LTD» будь-яких дій, спрямованих на виконання контракту № STE-4-43-K/KE-11 від 24.06.2011, з метою одержання неправомірної вигоди зазначеним нерезидентом, підготували акти прийому-здачі наданих послуг, до яких внесли завідомо неправдиві відомості про вид та обсяг нібито наданих агентських послуг у розмірі 381 030 доларів США (еквівалентно 8 249 389,04 грн) та 44 880 доларів США (еквівалентно 942 766,02 грн).

Після того, вказані акти прийому-здачі підписані Особою 4 та Особою 2, як відповідно заступником директора та директором ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», і передані на візування ОСОБА_7, як службовій особі підприємства, відповідальній за організацію роботи структурного підрозділу, що здійснював технічне супроводження зовнішньоекономічної угоди, пов`язаної з експортом 4 комплектів модернізованої радіолокаційної станції 80К6М.

Після того, упродовж червня - липня 2015 року (точні час, дата і місце невстановлені, але у період не пізніше з 18.06.2015 по 02.07.2015) ОСОБА_7, будучи службовою особою ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», зловживаючи службовим становищем, діючи умисно та узгоджено, достовірно знаючи про невчинення представниками компанії «Brasen Development LTD» будь-яких дій, спрямованих на виконання контракту № STE-4-43-K/KE-11 від 24.06.2011, шляхом вчинення конклюдентних дій, з метою одержання неправомірної вигоди зазначеним нерезидентом, всупереч інтересам служби, здійснюючи технічне супроводження зовнішньоекономічної угоди, завізував акти прийому-здачі наданих послуг (яким присвоєно реєстраційний номер 13 від 18.06.2015 та 14 від 02.07.2015), що містили завідомо неправдиві відомості про вид та обсяг нібито наданих агентських послуг у розмірі відповідно 381 030 доларів США (еквівалентно 8 249 389,04 грн) та 44 880 доларів США (еквівалентно 942 766,02 грн).

Зазначені акти прийому-здачі наданих послуг №№ 13, 14 видані іншим службовим особам ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та стали підставою для формування витрат підприємства, як комісіонера, за удавані агентські послуги, надані компанією «Brasen Development LTD» на загальну суму 425 910 доларів США (еквівалентно 9 192 155,06 грн), що згідно з умовами договору комісії № STE-4-55-Д/К-11 від 11.02.2011 відшкодовувалися за рахунок КП «НВК «Іскра».

Внаслідок таких дій ОСОБА_6, ОСОБА_7 та інших невстановлених осіб, які діяли за попередньою змовою групою осіб, що були можливі лише у випадку вчинення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 конклюдентних дій щодо зловживання службовим становищем, як службовими особами ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», збільшено витрати вказаного державного підприємства, як комісіонера за договором комісії № STE-4-55-Д/К-11 від 11.02.2011 на загальну суму 1 586 465,46 доларів США (еквівалентно 18 552 800,27 грн), що відшкодовані за рахунок КП «НВК «Іскра» та призвели до недоотримання зазначеним комітентом доходів у вигляді грошових коштів на вказану суму.

Крім того, на початку 2014 року (точні час, дата і місце невстановлені, але не пізніше 03.02.2014) службові особи Департаменту контрактів № 3 (зокрема ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ) дізналися про намір компанії «ROSE MONS» (зареєстрована на території Естонської Республіки) придбати у ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» мостоукладальники важкого механізованого мосту типу ТММ-3М на шасі КрАЗ-63221, КрАЗ-255 (далі - механізовані мости).

Зокрема, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, будучи службовими особами ДП ДГЗП «Спецтехноеспорт» та керуючи діяльністю Департаменту контрактів № 3, знали про можливість імпортування механізованих мостів з території Республіки Білорусь (зокрема шляхом придбання у ТОВ «ТЕХНІК АРМ») та їх подальший ремонт і модернізацію силами ДП «Львівський радіоремонтний завод» (далі - ДП «ЛРРЗ», державного комерційного підприємства, що перебувало у сфері управління ДК «Укроборонпром» та здійснювало діяльність у сфері виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації, утилізації озброєння та військової техніки).

У подальшому, ОСОБА_7 забезпечив складання підлеглими працівниками Департаменту № 3 листа-запиту щодо поставки 2 комплектів механізованих мостів та вказаний лист надіслано ТОВ «ТЕХНІК АРМ», яке 21.05.2014 відповіло про можливість продажу 6 механізованих мостів за ціною 20 000 доларів США за одиницю.

Таким чином, у травні 2014 року (точні час, дата і місце невстановлені, але не пізніше 28.05.2014) ОСОБА_6 та ОСОБА_7, здійснивши маркетингові дослідження, дізналися про комерційну пропозицію щодо імпорту механізованих мостів за ціною 20 000 доларів США за одиницю з можливістю їх експорту (після ремонту та модернізації) за дорожчою ціною.

У травні 2014 року (точні час, дата і місце невстановлені, але не пізніше 28.05.2014) невстановлені особи дізналися про можливість реалізації вказаної зовнішньоекономічної угоди, що передбачало придбання ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» (за дорученням та за рахунок ДП «ЛРРЗ», як комітента) механізованих мостів.

Після того, невстановлені особи, діючи умисно, з корисливого мотиву, знаючи про безумовне виконання вказівок керівництва ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» підлеглими службовими особами підприємства, шляхом вчинення конклюдентних дій з використанням службового становища, вирішили безпідставно збільшити витрати, пов`язані з виконанням вказаного контракту, внаслідок закупівлі механізованих мостів за завищеною ціною у компанії «FG TECHCAPITAL LTD» (зареєстрована на території Республіки Кіпр, яка попередньо мала їх придбати у ТОВ «ТЕХНІК АРМ»).

Станом на травень 2014 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7, будучи службовими особами ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», були обізнані з усталеною практикою безумовного виконання вказівок керівництва ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та погоджувалися на вчинення конклюдентних дій з використанням службового становища, що призводили до зростання витрат у рамках виконання зовнішньоекономічних угод.

У подальшому, у червні 2014 року (точні час, дата і місце невстановлені, але не пізніше 11.06.2014) невстановлені особи забезпечили складання комерційної пропозиції від імені компанії «FG TECHCAPITAL LTD» до ДП ДГЗП «Спецтехноенкспорт» щодо поставки 6 механізованих мостів за ціною 70 000 доларів США за одиницю (тобто на 50 000 доларів США дорожче від пропонованої ТОВ «ТЕХНІК-АРМ» вартості) та 13.06.2014 вона надійшла до підприємства.

Після того, у червні-липні 2014 року (точні час, дата і місце невстановлені, але не пізніше 03.07.2014) невстановлені особи забезпечили складання проєкту договору комісії між ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та ДП «ЛРРЗ» щодо придбання 7 механізованих мостів за ціною 70 000 доларів США за одиницю та ОСОБА_7, через відсутність ОСОБА_6, завізував вказаний договір.

Після погодження договору комісії іншими структурними підрозділами ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» присвоєно реєстраційний номер STE-3-134-Д/К-14 від 03.04.2014.

За умовами договору ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» (як комісіонер) зобов`язувалося за дорученням ДП «ЛРРЗ» (як комітента) за плату вчинити правочин з придбання механізованих мостів (ТММ-3М КрАЗ-255Б) від свого імені та за рахунок комітента (п.1.1. договору). Виступаючи від свого імені, комісіонер самостійно вчиняв зовнішньоекономічну угоду з третьою особою (п. 1.2. договору).

У той же період часу, невстановлені особи забезпечили складання контракту між ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та компанією «FG TECHCAPITAL LTD» щодо придбання 7 механізованих мостів за ціною 70 000 доларів США.

Продовжуючи злочинні дії, ОСОБА_7, через відсутність ОСОБА_6, завізував вказаний контракт, його погоджено іншими структурними підрозділами ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та присвоєно реєстраційний номер STE-3-80-К/КІ-14 від 10.04.2014.

Крім того, невстановлені особи забезпечили укладання контракту № 06-06/14 від 25.06.2014 між компанією «FG TECHCAPITAL LTD» та ТОВ «ТЕХНІК АРМ» щодо придбання 6 механізованих мостів за ціною 20 000 доларів США за одиницю.

Умови вищевказаних договору комісії (№ STE-3-134-Д/К-14 від 03.04.2014) та контрактів (№№ 06-06/14 від 25.06.2014, STE-3-80-К/КІ-14 від 10.04.2014) передбачали здійснення компанією «FG TECHCAPITAL LTD» авансового платежу (у розмірі 100% ціни продукції) ТОВ «ТЕХНІК АРМ», поставку продукції ДП «ЛРРЗ» та наступне проведення ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» розрахунків з компанією «FG TECHCAPITAL LTD» за рахунок коштів комітента (тобто ДП «ЛРРЗ»).

У подальшому, невстановлені особи забезпечили доставку 20.11.2014, 26.11.2014, 05.12.2014, 13.12.2014 механізованих мостів з території Республіки Білорусь до ДП «ЛРРЗ» шляхом укладання компанією «FG TECHCAPITAL LTD» відповідного договору про міжнародне перевезення з ТОВ «Юніттранс» від 19.08.2014. На виконання вказаного договору, 29.10.2014 компанія «FG TECHCAPITAL LTD», використовуючи кошти, раніше одержані від ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», сплатила ТОВ «Юніттранс» 18 423 доларів США.

У грудні 2014 року (точні час, дата і місце невстановлені, але не пізніше 15.12.2014), ОСОБА_6 забезпечив складання підлеглими працівниками Департаменту контрактів № 3 акту прийому-передачі від 15.12.2014 щодо отримання ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» від компанії «FG TECHCAPITAL LTD» 6 механізованих мостів (за ціною 70 000 доларів США за одиницю), після чого завізував його та передав для підписання керівництву підприємства.

Одночасно, ОСОБА_6 забезпечив складання підлеглими працівниками Департаменту контрактів № 3 акту прийому-передачі від 15.12.2014 щодо передачі ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» 6 механізованих мостів ДП «ЛРРЗ».

У подальшому, 21.01.2015, 15.07.2015, 04.11.2015 ДП «ЛРРЗ», на виконання договору комісії № STE-3-134-Д/К-14 від 03.04.2014, переказало ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» кошти на загальну суму 9 950 693,75 грн (відповідно 1 274 394,41 грн, 3 417 750 грн та 5 258 549,34 грн) за механізовані мости, котрі після їх ремонту та модернізації експортувалися компанії «ROSE MONS» згідно з іншим договором комісії.

Після того, 28.01.2015, 15.07.2015, 04.11.2015 ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», отримавши оплату від ДП «ЛРРЗ», сплатило компанії «FG TECHCAPITAL LTD» кошти на загальну суму 420 000 доларів США (відповідно 70 000, 140 000 та 210 000 доларів США).

Внаслідок таких дій ОСОБА_6, ОСОБА_7 та інших невстановлених осіб, які діяли за попередньою змовою групою осіб, що були можливі лише у випадку вчинення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 конклюдентних дій щодо зловживання службовим становищем службовими особами ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», збільшено витрати ДП «ЛРРЗ», як комітента за договором комісії № STE-3-134-Д/К-14 від 03.04.2014, під час купівлі 6 механізованих мостів за ціною 70 000 доларів США за одиницю, що, з урахуванням витрат на перевезення у розмірі 18 423 доларів США, призвело до недоотримання ДП «ЛРРЗ» доходів у вигляді грошових коштів на загальну суму 281 577 доларів США (еквівалентно 6 207 294,34 грн).

Також, у травні 2014 року (точні час, дата і місце невстановлені, але не пізніше 27.05.2014) службові особи Департаменту контрактів № 3 дізналися про намір компанії «GALint Ltd.» (зареєстрована у Державі Ізраїль) придбати радіолокаційні станції 36Д6 та підприємство надіслало лист-запит (вихідний номер 31.3/67/3246 від 27.05.2014) щодо надання відповідної комерційної пропозиції до КП «НВК «ІСКРА».

У відповідь на вказаний запит КП «НВК «ІСКРА» 28.05.2014 надіслало комерційну пропозицію щодо постачання інозамовнику радіолокаційних станцій, розгляд котрої доручено ОСОБА_6 .

У червні 2014 року (точні час, дата і місце невстановлені) ОСОБА_7 забезпечив складання договору комісії між ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та КП «НВК «ІСКРА» щодо вчинення зовнішньоекономічного контракту на експорт виробів спеціального призначення (2 радіолокаційних станцій 36Д6М1-1 та підготовки 2 груп спеціалістів).

Вказаний договір комісії погоджено іншими структурними підрозділами ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та йому присвоєно реєстраційний номер STE-3-115-Д/К-14 від 13.06.2014.

Умови договору передбачали, зокрема, обов`язок комісіонера, за дорученням та за рахунок комітента, укласти контракт (агентську угоду) з посередником - нерезидентом щодо надання агентських послуг на території покупця, пов`язаних з виконанням даного договору (п. 3.2.1. договору).

Загальна ціна виробів за договором комісії складала 14 200 000 доларів США, зокрема з урахуванням витрат, передбачених п. 3.2.1. договору.

У той же період часу, 19.06.2014 компанія «GALint Ltd.» надіслала лист-запит до КП «НВК «ІСКРА» щодо зацікавленості у придбанні 2 радіолокаційних станцій та зустрічі, а 25.06.2014 вказана компанія надіслала лист-запит до ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» щодо надання комерційної пропозиції з придбання 2 радіолокаційних станцій.

Таким чином, у червні 2014 року (точні час, дата і місце невстановлені, але не пізніше 25.06.2014), посадові особи Департаменту контрактів № 3 (зокрема ОСОБА_6 ) дізналися про намір компанії «GALint Ltd.» придбати 2 радіолокаційні станції та умови їх поставлення КП «НВК «ІСКРА».

Після того, у червні 2014 року (точні час, дата і місце невстановлені, але не пізніше 26.06.2014), ОСОБА_7 забезпечив складання контракту між ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та компанією «GALint Ltd.» щодо постачання 2 радіолокаційних станцій, надання послуг з підготовки спеціалістів замовника та технічного супроводження використання виробів.

Вказаний контракт погоджено іншими структурними підрозділами ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та йому присвоєно реєстраційний номер STE-3-66-K/KE-14 від 26.06.2014.

Умови контракту передбачали здійснення покупцем авансу в розмірі 30 % вартості товару та 02.07.2014 компанія «GALint Ltd.» переказала ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» 4 260 000 доларів США, котре того ж дня сплатило їх КП «НВК «ІСКРА».

У подальшому, 04.07.2014 КП «НВК «ІСКРА» сплатило комісійну винагороду ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» у розмірі 213 000 доларів США.

Після того, в липні 2014 року (точні час, дата і місце невстановлені, але не пізніше 23.07.2014), невстановлені особи, знаючи про безумовне виконання вказівок керівництва ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» підлеглими службовими особами підприємства шляхом вчинення конклюдентних дій, будучи обізнаним з обставинами надання комісійних послуг КП «НВК «ІСКРА» щодо продажу радіолокаційних станцій компанії «GALint Ltd.», вирішили безпідставно збільшити витрати ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», як комісіонера, шляхом удаваного надання агентських послуг компанією «FG TECHCAPITAL LTD» та включення їх вартості до витрат, пов`язаних з виконанням договору комісії № STE-3-115-Д/К-14 від 13.06.2014.

Станом на липень 2014 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7, будучи службовими особами ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», були обізнані з усталеною практикою безпідставного збільшення витрат ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» у рамках виконання зовнішньоекономічних проєктів та погоджувалися на вчинення таких дій на виконання вказівок інших осіб.

У серпні 2014 року (точні час, дата і місце невстановлені, але не пізніше 29.08.2014) невстановлені особи підготували додаткову угоди до договору комісії щодо можливості залучення комісіонером третіх осіб для надання агентських послуг на території покупця та узгодження з комітентом умов надання агентських послуг, а ОСОБА_6 та ОСОБА_7 завізували вказану додаткову угоду (їй присвоєно реєстраційний номер 1 від 23.07.2014) та видали її іншим службовим особам ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт».

Крім того, в серпні 2014 року (точні час, дата і місце невстановлені, але не пізніше 29.08.2014) невстановлені особи підготували додаткову угоду до договору комісії щодо права комісіонера утримувати кошти, необхідні для розрахунку за надані агентські послуги. За аналогічних обставин, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 завізували додаткову угоду (присвоєно реєстраційний номер 1А від 29.08.2014) та видали її іншим службовим особам ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт».

Умови вищевказаних додаткових угод №№ 1, 1А до договору комісії № STE-3-115-Д/К-14 від 13.06.2014 дозволяли невстановленим особам залучити третю особу для надання агентських послуг та утримувати кошти, котрі надходили від компанії «GALint Ltd.», для розрахунків ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» з компанією «FG TECHCAPITAL LTD» за нібито надані агентські послуги.

Також, у липні-серпні 2014 року (точні час, дата і місце невстановлені) невстановлені особи склали агентську угоду між ДП ДГЗП « Спецтехноекспорт » та компанією «FG TECHCAPITAL LTD» до якої внесли завідомо неправдиві відомості про надання вказаним нерезидентом агентських послуг на території Держави Ізраїль та Федеративної Республіки Нігерія з метою укладання (організації укладання) та подальшого виконання зовнішньоекономічних угод.

Після того, вказану додаткову угоду підписав Особа 1, як директор ДП ДГЗП « Спецтехноекспорт », та її передано на візування ОСОБА_6, як службовій особі підприємства, відповідальній за організацію роботи структурного підрозділу, що здійснював технічне супроводження зовнішньоекономічної угоди, пов`язаної з експортом радіолокаційних станцій 36Д6.

У свою чергу, ОСОБА_6, достовірно знаючи про невчинення представниками компанії «FG TECHCAPITAL LTD» будь-яких дій, спрямованих на укладання та виконання контракту STE-3-66-K/KE-14 від 26.06.2014, діючи умисно, всупереч інтересам служби, шляхом вчинення конклюдентних дій, за попередньою змовою групою осіб, завізував таку додаткову угоду (присвоєно реєстраційний номер STE-3-86-А-14 від 23.06.2014) та видав її іншим службовим особам ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт». Умови агентської угоди передбачали укладання додаткових угод для визначення винагороди агенту та номенклатури продукції для експорту або імпорту (п. п. 1.1, 5.2 агентської угоди).

У той же період часу, невстановлені особи склали додаткову угоду до агентської угоди, до якої внесли завідомо неправдиві відомості про сприяння компанії «FG TECHCAPITAL LTD» в укладанні зовнішньоекономічного контракту № STE-3-66-К/КЕ від 26.06.2014.

Після того, вказану додаткову угоду підписав Особа 1, як директор ДП ДГЗП « Спецтехноекспорт », та передав на візування ОСОБА_6, як службовій особі підприємства, відповідальній за організацію роботи структурного підрозділу, що здійснював технічне супроводження зовнішньоекономічної угоди, пов`язаної з експортом радіолокаційних станцій 36Д6.

За аналогічних обставин ОСОБА_6 завізував вказану додаткову угоду до агентської угоди (присвоєно реєстраційний номер 1 від 27.06.2014) та видав її іншим службовим особам ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт». Умови додаткової угоди передбачали винагороду агенту в розмірі 15,5 % від загальної вартості виробів, що складало 2 201 000 доларів США (п. 3. додаткової угоди).

У подальшому, 03.09.2014 компанія «GALint Ltd.», на виконання контракту № STE-3-66-K/KE-14 від 26.06.2014, переказала ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» кошти в розмірі 163 133 доларів США.

Одночасно, на початку вересня 2014 року (точні час, дата і місце невстановлені, але не пізніше 09.09.2014) невстановлені особи склали акт прийому-здачі наданих послуг, який містив завідомо неправдиві відомості про надані компанією «FG TECHCAPITAL LTD» агентські послуги вартістю 25 290,26 доларів США (еквівалентно 326 903,7 грн) у рамках виконання контракту № STE-3-66-K/KE-14 від 26.06.2014.

Після того, вказаний акт прийому-здачі підписав Особа 1, як директор ДП ДГЗП « Спецтехноекспорт », та передав на візування ОСОБА_6, як службовій особі підприємства, відповідальній за організацію роботи структурного підрозділу, що здійснював технічне супроводження зовнішньоекономічної угоди, пов`язаної з експортом радіолокаційних станцій 36Д6.

За аналогічних обставин ОСОБА_6, достовірно знаючи про невчинення представниками компанії «FG TECHCAPITAL LTD» будь-яких дій, спрямованих на укладання та виконання контракту STE-3-66-K/KE-14 від 26.06.2014, діючи умисно, всупереч інтересам служби, шляхом вчинення конклюдентних дій, за попередньою змовою групою осіб, завізував вказаний акт прийому-здачі (присвоєно реєстраційний номер 1 від 05.09.2014) та видав його іншим службовим особам ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт».

Продовжуючи злочинні дії, у жовтні 2014 року (точні час, дата і місце невстановлені, але не пізніше 23.10.2014) невстановлені особи склали акт прийому-здачі наданих послуг, який містив завідомо неправдиві відомості про надані компанією «FG TECHCAPITAL LTD» агентські послуги вартістю 1 001 308,35 доларів США (еквівалентно 12 967 383,71 грн) у рамках виконання контракту № STE-3-66-K/KE-14 від 26.06.2014.

Після того, вказаний акт прийому-здачі підписав Особа 1, як директор ДП ДГЗП « Спецтехноекспорт », та передав на візування ОСОБА_7, як службовій особі підприємства, відповідальній за організацію роботи структурного підрозділу, що здійснював технічне супроводження зовнішньоекономічної угоди, пов`язаної з експортом радіолокаційних станцій 36Д6.

У свою чергу, ОСОБА_7, достовірно знаючи про невчинення представниками компанії «FG TECHCAPITAL LTD» будь-яких дій, спрямованих на укладання та виконання контракту STE-3-66-K/KE-14 від 26.06.2014, діючи умисно, всупереч інтересам служби, шляхом вчинення конклюдентних дій, за попередньою змовою групою осіб, завізував вказаний акт прийому-здачі (присвоєно реєстраційний номер 2 від 23.10.2014) та видав його іншим службовим особам ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт».

За аналогічних обставин, упродовж лютого - березня 2015 року (точні час, дата і місце невстановлені, але у період не пізніше з 10.02.2015 по 06.03.2015) невстановлені особи, діючи умисно, з корисливого мотиву, достовірно знаючи про невчинення представниками компанії «FG TECHCAPITAL LTD» будь-яких дій, спрямованих на укладання та виконання контракту STE-3-66-K/KE-14 від 26.06.2014, з метою одержання неправомірної вигоди зазначеним нерезидентом, підготували акти прийому-здачі наданих послуг, до яких внесли завідомо неправдиві відомості про вид та обсяг нібито наданих агентських послуг у розмірі 372 529,87 доларів США (еквівалентно 9 704 363,25 грн) та 264 796,2 доларів США (еквівалентно 5 641 201,89 грн).

Після того, вказані акти прийому-здачі підписані Особою 2, як директором ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», та передані на візування ОСОБА_6 та ОСОБА_7, як службовим особам підприємства, відповідальним за організацію роботи структурного підрозділу, що здійснював технічне супроводження зовнішньоекономічної угоди, пов`язаної з експортом радіолокаційних станцій 36Д6.

У свою чергу, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, достовірно знаючи про невчинення представниками компанії «FG TECHCAPITAL LTD» будь-яких дій, спрямованих на укладання та виконання контракту STE-3-66-K/KE-14 від 26.06.2014, діючи умисно, всупереч інтересам служби, шляхом вчинення конклюдентних дій, за попередньою змовою групою осіб, завізували вказані акти прийому-здачі ( ОСОБА_6 завізував кінцевий акт, а ОСОБА_7 - обидва). Вказаним актам присвоєно реєстраційні номери 4 від 11.02.2015, 5 від 06.03.2015 та їх видано його іншим службовим особам ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт».

Зазначені додаткова угода № 1 від 27.06.2014 до агентської угоди № STE-3-86-А-14 від 23.06.2014, акти прийому-здачі наданих послуг №№ 1, 2, 4, 5 видані іншим службовим особам ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та стали підставою для формування витрат підприємства, як комісіонера, за удавані агентські послуги, надані компанією «FG TECHCAPITAL LTD» на загальну суму 1 664 554,68 доларів США (еквівалентно 28 639 852,55 грн), що згідно з умовами договору комісії № STE-3-115-Д/К-14 від 13.06.2014 відшкодовувалися за рахунок КП «НВК «Іскра».

Внаслідок таких дій ОСОБА_6, ОСОБА_7 та інших невстановлених осіб, які діяли за попередньою змовою групою осіб, що були можливі лише у випадку вчинення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 конклюдентних дій щодо зловживання службовим становищем, як службовими особами ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», збільшено витрати державного підприємства, як комісіонера за договором комісії № STE-3-115-Д/К-14 від 13.06.2014, на загальну суму 1 664 554,68 доларів США (еквівалентно 28 639 852,55 грн), які відшкодовані за рахунок КП «НВК «Іскра», що призвело до недоотримання зазначеним комітентом доходів у вигляді грошових коштів на вказану суму.

Загалом, за період з серпня 2011 року по листопад 2015 року (точні час, дата і місце невстановлені, але у період не пізніше з 03.08.2011 по 04.11.2015), ОСОБА_6, діючи всупереч державним інтересам у вигляді ефективного, раціонального та цілеспрямованого використання бюджетних коштів, отримання прибутку від діяльності державних підприємств - учасників концерну «Укроборонпром», що визначають обороноздатність, державну та економічну безпеку України, будучи службовою особою ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами, з метою одержання неправомірної вигоди компаніями «Brasen Development LTD», «Brasen Development LLP» і «FG TECHCAPITAL LTD», шляхом вчинення конклюдентних дій, використав службове становище всупереч інтересам служби, внаслідок якого заподіяно тяжкі наслідки інтересам КП «НВК «Іскра» та ДП «ЛРРЗ» у вигляді недоотримання доходів у формі грошових коштів на загальну суму 3 532 597,14 доларів США (еквівалентно 53 399 947,16 грн), що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, з яких КП «НВК «Іскра» недоотримало 3 251 020,14 доларів США (еквівалентно 47 192 652,82 грн) та ДП «ЛРРЗ» недоотримало 281 577 доларів США (еквівалентно 6 207 294,34 грн).

2.2. Суд визнав доведеним, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України при таких фактичних обставинах

Після того, вказана додаткову угоду підписав Особа 1, як директор ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», та передав на візування ОСОБА_6, як службовій особі підприємства, відповідальній за організацію роботи структурного підрозділу, що здійснював технічне супроводження зовнішньоекономічної угоди, пов`язаної з експортом 4 комплектів модернізованої радіолокаційної станції 80К6М.

У свою чергу, ОСОБА_6 достовірно знаючи про невчинення представниками компанії «Brasen Development LLP» будь-яких дій, спрямованих на укладання та виконання контракту № STE-4-43-K/KE-11 від 24.06.2011, діючи умисно, всупереч інтересам служби, за попередньою змовою групою осіб, що полягало у конклюдентному, тривалому, повторюваному вчиненню ним і ОСОБА_7 дій з використанням службового становища, завізував таку додаткову угоду та видав її іншим службовим особам ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт».

Так, до вказаного акту, котрий став підставою для виплати винагороди агенту, невстановлені особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, внесли завідомо неправдиві відомості про надані компанією «Brasen Development LLP» агентські послуги у вигляді:

-контроль виконання «Інозамовником» Контракту;

-погодження з «Інозамовником» процедури та порядку технічної прийомки робіт по ремонту агрегатів по Контракту;

-контроль своєчасності та повноти платежів «Інозамовником» «Компанії» за Контрактом.

Крім того, на початку грудня 2012 року (точні час, дата і місце невстановлені, але не пізніше 14.12.2012), невстановлені особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, склали акт прийому-здачі наданих послуг, який містив завідомо неправдиві відомості про надані компанією «Brasen Development LLP» агентські послуги вартістю 42 735 доларів США (еквівалентно 341 580,85 грн) у рамках виконання контракту № STE-4-43-K/KE-11 від 24.06.2011.

До вказаного акту, котрий став підставою для виплати винагороди агенту, невстановлені особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, внесли завідомо неправдиві відомості про надані компанією «Brasen Development LLP» агентські послуги у вигляді:

-контроль виконання «Інозамовником» Контракту;

-погодження з Інозамовником» процедури та порядку технічної прийомки продукції по Контракту;

-контроль своєчасності та повноти надходження авансових платежів та розрахунків від «Інозамовника» «Компанії» за Контрактом.

Продовжуючи злочинні дії, на початку січня 2013 року (точні час, дата і місце невстановлені, але не пізніше 03.01.2013), невстановлені особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, склали акт прийому-здачі наданих послуг, який містив завідомо неправдиві відомості про надані компанією «Brasen Development LLP» агентські послуги вартістю 6 110 доларів США у рамках виконання контракту № STE-4-43-K/KE-11 від 24.06.2011.

Після того, вказаний акт прийому-здачі підписав Особа 1, як директор ДП ДГЗП « Спецтехноекспорт », та передав на візування ОСОБА_6, як службовій особі підприємства, відповідальній за організацію роботи структурного підрозділу, що здійснював технічне супроводження зовнішньоекономічної угоди, пов`язаної з експортом 4 комплектів модернізованої радіолокаційної станції 80К6М.

У свою чергу, ОСОБА_6 достовірно знаючи про невчинення представниками компанії «Brasen Development LLP» будь-яких дій, спрямованих на укладання та виконання контракту № STE-4-43-K/KE-11 від 24.06.2011, діючи умисно, всупереч інтересам служби, за попередньою змовою групою осіб, шляхом вчинення конклюдентних дій, завізував акт прийому-здачі наданих послуг (присвоєно реєстраційний номер 5 від 03.01.2013) та видав його іншим службовим особам ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт».

-контроль виконання «Інозамовником» Контракту;

-погодження з «Інозамовником» процедури та порядку технічної прийомки продукції по Контракту;

Крім того, на початку лютого 2013 року (точні час, дата і місце невстановлені, але не пізніше 13.02.2013) невстановлені особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, склали акт прийому-здачі наданих послуг, який містив завідомо неправдиві відомості про надані компанією «Brasen Development LLP» агентські послуги вартістю 6 110 доларів США (еквівалентно 48 837,23 грн) у рамках виконання контракту № STE-4-43-K/KE-11 від 24.06.2011.

Після того, вказаний акт прийому-здачі підписав Особа 1, як директор ДП ДГЗП « Спецтехноекспорт », та передав на візування ОСОБА_6, як службовій особі підприємства, відповідальній за організацію роботи структурного підрозділу, що здійснював технічне супроводження зовнішньоекономічної угоди, пов`язаної з експортом 4 комплектів модернізованої радіолокаційної станції 80К6М.

У свою чергу, ОСОБА_6 достовірно знаючи про невчинення представниками компанії «Brasen Development LLP» будь-яких дій, спрямованих на укладання та виконання контракту № STE-4-43-K/KE-11 від 24.06.2011, діючи умисно, всупереч інтересам служби, за попередньою змовою групою осіб, шляхом вчинення конклюдентних дій, завізував акт прийому-здачі наданих послуг (присвоєно реєстраційний номер 6 від 13.02.2013) та видав його іншим службовим особам ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт».

-контроль виконання «Інозамовником» Контракту;

-погодження з «Інозамовником» процедури та порядку технічної прийомки продукції по Контракту;

Крім того, в березні 2013 року (точні час, дата і місце невстановлені, але не пізніше 18.03.2013), невстановлені особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, склали акт прийому-здачі наданих послуг, який містив завідомо неправдиві відомості про надані компанією «Brasen Development LLP» агентські послуги вартістю 448 875 доларів США (еквівалентно 3 587 857,88 грн) у рамках виконання контракту № STE-4-43-K/KE-11 від 24.06.2011.

Після того, вказаний акт прийому-здачі підписав Особа 1, як директор ДП ДГЗП « Спецтехноекспорт », та передав на візування ОСОБА_7, як службовій особі підприємства, відповідальній за організацію роботи структурного підрозділу, що здійснював технічне супроводження зовнішньоекономічної угоди, пов`язаної з експортом 4 комплектів модернізованої радіолокаційної станції 80К6М.

У свою чергу, ОСОБА_7, достовірно знаючи про невчинення представниками компанії «Brasen Development LLP» будь-яких дій, спрямованих на укладання та виконання контракту № STE-4-43-K/KE-11 від 24.06.2011, діючи умисно, всупереч інтересам служби, за попередньою змовою групою осіб, шляхом вчинення конклюдентних дій, завізував акт прийому-здачі наданих послуг (присвоєно реєстраційний номер 7 від 18.03.2013) та видав його іншим службовим особам ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт».

Так, до вказаного акту, невстановлені особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, внесли завідомо неправдиві відомості про надані компанією «Brasen Development LLP» агентські послуги у вигляді:

-контроль виконання «Інозамовником» Контракту;

-погодження з Інозамовником» процедури та порядку технічної прийомки продукції по Контракту;

Крім того, наприкінці квітня 2014 року (точні час, дата і місце невстановлені, але не пізніше 23.04.2014), невстановлені особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, склали акт прийому-здачі наданих послуг, який містив завідомо неправдиві відомості про надані компанією «Brasen Development LLP» агентські послуги вартістю 27 852 доларів США (еквівалентно 320 655,898 грн) у рамках виконання контракту № STE-4-43-K/KE-11 від 24.06.2011.

Після того, вказаний акт прийому-здачі підписав Особа 1, як директор ДП ДГЗП « Спецтехноекспорт », та передав на візування ОСОБА_7, як службовій особі підприємства, відповідальній за організацію роботи структурного підрозділу, що здійснював технічне супроводження зовнішньоекономічної угоди, пов`язаної з експортом 4 комплектів модернізованої радіолокаційної станції 80К6М.

У свою чергу, ОСОБА_7, достовірно знаючи про невчинення представниками компанії «Brasen Development LLP» будь-яких дій, спрямованих на укладання та виконання контракту № STE-4-43-K/KE-11 від 24.06.2011, діючи умисно, всупереч інтересам служби, за попередньою змовою групою осіб, шляхом вчинення конклюдентних дій, завізував акт прийому-здачі наданих послуг (присвоєно реєстраційний номер 12 від 23.04.2014) та видав його іншим службовим особам ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт».

-участь у проведенні приймально-здавальних випробувань «Інозамовником» продукції по Контракту;

-контроль і організація своєчасного приймання і оплати Замовником/Покупцем Виробу № 3, поставленого Компанією в країну Покупця/Замовника відповідно до умов Контракту;

-узгодження із Замовником/Покупцем процедури і періоду технічного приймання Виробу № 3 на Україні і на території Замовника/Покупця, організація розвантаження, митного оформлення і остаточної здачі Виробу № 3 в країні Замовника/Покупця, організація перебування представників Замовника/Покупця в Україні і перебування представників Компанії в країні Замовника/Покупця;

-організація і сприяння представникам Компанії при випробуванні Виробу № 3 під час остаточної здачі Виробу в країні Замовника/Покупця.

При цьому, 15.06.2015 ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» (як сторона 1) та компанії «Brasen Development LLP» (як сторона 2), «Brasen Development LTD» (як сторона 3) уклали додаткову угоду № 85 від 15.06.2015 до агентської угоди № STE-1-35-А-10 від 11.01.2010 за умовами якої компанія «Brasen Development LLP» уступає та передає, а компанія «Brasen Development LTD» приймає та стає агентом для ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» за агентською угодою № STE-1-35-A-10 від 11.01.2010.

Крім того, в середині червня 2015 року (точні час, дата і місце невстановлені, але не пізніше 18.06.2015) невстановлені особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, склали акт прийому-здачі наданих послуг, який містив завідомо неправдиві відомості про надані компанією «Brasen Development LTD» агентські послуги вартістю 381 030 доларів США (еквівалентно 8 249 389,04 грн) у рамках виконання контракту № STE-4-43-K/KE-11 від 24.06.2011.

Після того, вказаний акт прийому-здачі підписав Особа 4, як заступник директора ДП ДГЗП « Спецтехноекспорт », та передав на візування ОСОБА_7, як службовій особі підприємства, відповідальній за організацію роботи структурного підрозділу, що здійснював технічне супроводження зовнішньоекономічної угоди, пов`язаної з експортом 4 комплектів модернізованої радіолокаційної станції 80К6М.

У свою чергу, ОСОБА_7, достовірно знаючи про невчинення представниками компанії «Brasen Development LLP» будь-яких дій, спрямованих на укладання та виконання контракту № STE-4-43-K/KE-11 від 24.06.2011, діючи умисно, всупереч інтересам служби, за попередньою змовою групою осіб, шляхом вчинення конклюдентних дій, завізував акт прийому-здачі наданих послуг (присвоєно реєстраційний номер 13 від 18.06.2015) та видав його іншим службовим особам ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт».

Так, до вказаного акту, котрий став підставою для виплати винагороди агенту, невстановлені особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, внесли завідомо неправдиві відомості про надані компанією «Brasen Development LTD» агентські послуги у вигляді:

-участь у проведенні приймально-здавальних випробувань «Інозамовником» продукції по Контракту;

-контроль і організація своєчасного приймання і оплати Замовником/Покупцем Виробу № 4, поставленого Компанією в країну Покупця/Замовника відповідно до умов Контракту;

-узгодження із Замовником/Покупцем процедури і періоду технічного приймання Виробу № 4 на Україні і на території Замовника/Покупця, організація розвантаження, митного оформлення і остаточної здачі Виробу № 4 в країні Замовника/Покупця, організація перебування представників Замовника/Покупця в Україні і перебування представників Компанії в країні Замовника/Покупця;

-організація і сприяння представникам Компанії при випробуванні Виробу № 4 під час остаточної здачі Виробу в країні Замовника/Покупця.

Крім того, на початку липня 2015 року (точні час, дата і місце невстановлені, але не пізніше 02.07.2015), невстановлені особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, склали акт прийому-здачі наданих послуг, який містив завідомо неправдиві відомості про надані компанією «Brasen Development LTD» агентські послуги вартістю 44 880 доларів США (еквівалентно 942 766,02 грн) у рамках виконання контракту № STE-4-43-K/KE-11 від 24.06.2011.

Після того, вказаний акт прийому-здачі підписав Особа 2, як директор ДП ДГЗП « Спецтехноекспорт », та передав на візування ОСОБА_7, як службовій особі підприємства, відповідальній за організацію роботи структурного підрозділу, що здійснював технічне супроводження зовнішньоекономічної угоди, пов`язаної з експортом 4 комплектів модернізованої радіолокаційної станції 80К6М.

У свою чергу, ОСОБА_7, достовірно знаючи про невчинення представниками компанії «Brasen Development LLP» будь-яких дій, спрямованих на укладання та виконання контракту № STE-4-43-K/KE-11 від 24.06.2011, діючи умисно, всупереч інтересам служби, за попередньою змовою групою осіб, шляхом вчинення конклюдентних дій, завізував акт прийому-здачі наданих послуг (присвоєно реєстраційний номер 14 від 02.07.2015) та видав його іншим службовим особам ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт».

Так, до вказаного акту, невстановлені особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, внесли завідомо неправдиві відомості про надані компанією «Brasen Development LTD» агентські послуги у вигляді:

-участь у проведенні приймально-здавальних випробувань «Інозамовником» продукції по Контракту;

-узгодження із Замовником/Покупцем процедури і періоду технічного приймання Виробу № 4 на території Замовника/Покупця, організація остаточної здачі Виробу № 4 в країні Замовника/Покупця, організація перебування представників Компанії в країні Замовника/Покупця;

Вищевказані додаткова угода № 28 від 27.06.2011 до агентської угоди № STE-1-35-A-10 від 11.01.2010 та акти прийому-здачі наданих послуг № 1 від 04.08.2011, № 4 від 14.12.2012, № 5 від 03.01.2013, № 6 від 13.02.2013, № 7 від 18.03.2013, № 12 від 23.04.2014, № 13 від 18.06.2015, № 14 від 02.07.2015 є первинними документами, оскільки містять відомості про господарські операції, що впливають на стан майна, зобов`язань і фінансових результатів їх учасників (ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та компаній «Brasen Development LLP», «Brasen Development LTD»), а також мають обов`язкові реквізити, встановлені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Крім того, вказані документи містять зафіксовану інформацію, яка підтверджує факти, які спричинили наслідки правового характеру для ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та компаній «Brasen Development LLP», «Brasen Development LTD», а також можуть бути використані як документи - докази у правозастосовчій діяльності, а тому, з огляду на примітку до ст. 358 КК України, є офіційними документами.

За вказаних обставин, упродовж червня 2011 року - липня 2015 року, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та інші невстановлені особи, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, шляхом вчинення конклюдентних дій, використовуючи службове становище, склали завідомо неправдиві офіційні документи у виді додаткової угоди № 28 від 27.06.2011 до агентської угоди № STE-1-35-А-10 (котрі містили завідомо неправдиві відомості про факт надання компанією «Brasen Development LLP» агентських послуг для ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» у рамках виконання контракту № STE-4-43-K/KE-11 від 24.06.2011), а також актів прийому-здачі наданих послуг № 1 від 04.08.2011, № 4 від 14.12.2012, № 5 від 03.01.2013, № 6 від 13.02.2013, № 7 від 18.03.2013, № 12 від 23.04.2014 (котрі містили завідомо неправдиві відомості щодо виду, обсягу та вартості агентських послуг, наданих компанією «Brasen Development LLP»), № 13 від 18.06.2015, № 14 від 02.07.2015 (котрі містили завідомо неправдиві відомості щодо виду, обсягу та вартості агентських послуг, наданих компанією «Brasen Development LTD»).

Після складання вищевказаних завідомо неправдивих офіційних документів, ОСОБА_6, ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою групою осіб, шляхом вчинення конклюдентних дій, видали їх службовим особам ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» для здійснення розрахунків з компаніями «Brasen Development LLP», «Brasen Development LTD» за нібито надані агентські послуги.

Також, у липні-серпні 2014 року (точні час, дата і місце невстановлені) невстановлені особи склали агентську угоду між ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та компанією «FG TECHCAPITAL LTD» до якої внесли завідомо неправдиві відомості про надання вказаним нерезидентом агентських послуг на території Держави Ізраїль та Федеративної Республіки Нігерія з метою укладання (організації укладання) та подальшого виконання зовнішньоекономічних угод.

Після того, вказану додаткову угоду підписав Особа 1, як директор ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», та її передано на візування ОСОБА_6, як службовій особі підприємства, відповідальній за організацію роботи структурного підрозділу, що здійснював технічне супроводження зовнішньоекономічної угоди, пов`язаної з експортом радіолокаційних станцій 36Д6.

Після того, вказану додаткову угоду підписав Особа 1, як директор ДП ДГЗП « Спецтехноекспорт », та передав на візування ОСОБА_6, як службовій особі підприємства, відповідальній за організацію роботи структурного підрозділу, що здійснював технічне супроводження зовнішньоекономічної угоди, пов`язаної з експортом радіолокаційних станцій 36Д6.

Після того, вказаний акт прийому-здачі підписав Особа 1, як директор ДП ДГЗП « Спецтехноекспорт », та передав на візування ОСОБА_6, як службовій особі підприємства, відповідальній за організацію роботи структурного підрозділу, що здійснював технічне супроводження зовнішньоекономічної угоди, пов`язаної з експортом радіолокаційних станцій 36Д6.

Так, до вказаного акту, котрий став підставою для виплати винагороди агенту, невстановлені особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, внесли завідомо неправдиві відомості про надані компанією «FG TECHCAPITAL LTD» агентські послуги у вигляді:

-супроводження та контроль за підготовкою студентів до візиту; контроль за оформленням та наданням компанії документів, необхідних для організації навчання;

-погодження з замовником процедури оплати та порядку навчання за контрактом;

-переклад документів компанії, пов`язаних з навчанням за вимогою замовника;

-забезпечення авансового платежу від замовника за другу партію виробів, що планується до поставки замовнику по контракту;

-контроль своєчасності та повноти платежів замовником компанії по контракту.

Так, до вказаного акту, котрий став підставою для виплати винагороди агенту, невстановлені особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, внесли завідомо неправдиві відомості про надані компанією «FG TECHCAPITAL LTD» агентські послуги у вигляді:

-проведення презентацій технічних можливостей виробів перед замовником, які пропонуються для реалізації, а також економічних та технічних переваг використання продукції (робіт, послуг);

-забезпечення юридичної та правової підтримки представників компанії на території замовника в процесі переговорів та укладанням контракту, створення умов для безпечної праці та умов проживання;

-проведення переговорів з замовником щодо узгодження цін, умов та строків поставок, умов транспортування, умов оплати, виходячи з інтересів компанії та отриманих від неї інструкцій;

-супроводження та контроль за виконанням умов контракту, забезпечення щодо виконання замовником покладених зобов`язань;

-забезпечення організації та участь у проведенні переговорів із замовником щодо внесення змін до умов контракту;

-організація та сприяння проведення технічної інспекції, проведення навчання 1-ої групи спеціалістів замовника;

-сприяння узгодженню умов транспортування виробів першої партії до країни замовника;

-переклад документів компанії, пов`язаних з виконанням контракту;

-забезпечення своєчасності отримання платежів від замовника за вироби, що плануються до постачання.

Крім того, в лютому 2015 року (точні час, дата і місце невстановлені, але не пізніше 10.02.2015), невстановлені особи склали акт прийому-здачі наданих послуг, який містив завідомо неправдиві відомості про надані компанією «FG TECHCAPITAL LTD» агентські послуги вартістю 372 529,87 доларів США (еквівалентно 9 704 363,25 грн).

Після того, вказаний акт прийому-здачі підписав Особа 2, як директор ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», та передав на візування ОСОБА_7, як службовій особі підприємства, відповідальній за організацію роботи структурного підрозділу, що здійснював технічне супроводження зовнішньоекономічної угоди, пов`язаної з експортом радіолокаційних станцій 36Д6.

У свою чергу, ОСОБА_7, достовірно знаючи про невчинення представниками компанії «FG TECHCAPITAL LTD» будь-яких дій, спрямованих на укладання та виконання контракту № STE-3-66-K/KE-14 від 26.06.2014, діючи умисно, всупереч інтересам служби, за попередньою змовою групою осіб, шляхом вчинення конклюдентних дій, завізував акт прийому-здачі наданих послуг (присвоєно реєстраційний номер 4 від 11.02.2015) та видав його іншим службовим особам ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт».

Так, до вказаного акту, котрий став підставою для виплати винагороди агенту, невстановлені особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, внесли завідомо неправдиві відомості про надані компанією «FG TECHCAPITAL LTD» агентські послуги у вигляді:

-проведення переговорів з замовником щодо узгодження умов та строків поставок, умов транспортування, умов оплати, виходячи з інтересів компанії;

-організація та сприяння проведення технічної інспекції 2-ої партії виробів;

-сприяння узгодженню умов транспортування виробів другої партії до країни замовника;

- переклад документів компанії, пов`язаних з виконанням контракту;

-забезпечення своєчасності отримання платежів від замовника за вироби, що плануються до постачання.

Також, у березні 2015 року (точні час, дата і місце невстановлені, але не пізніше 16.03.2015) невстановлені особи склали акт прийому-здачі наданих послуг, який містив завідомо неправдиві відомості про надані компанією «FG TECHCAPITAL LTD» агентські послуги вартістю 264 796,2 доларів США (еквівалентно 5 641 201,89 грн).

Після того, вказаний акт прийому-здачі підписав Особа 2, як директор ДП ДГЗП « Спецтехноекспорт », та передав на візування ОСОБА_6 та ОСОБА_7, як службовим особам підприємства, відповідальним за організацію роботи структурного підрозділу, що здійснював технічне супроводження зовнішньоекономічної угоди, пов`язаної з експортом радіолокаційних станцій 36Д6.

У свою чергу, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, достовірно знаючи про невчинення представниками компанії «FG TECHCAPITAL LTD» будь-яких дій, спрямованих на укладання та виконання контракту № STE-3-66-K/KE-14 від 26.06.2014, діючи умисно, всупереч інтересам служби, за попередньою змовою групою осіб, шляхом вчинення конклюдентних дій, завізували акт прийому-здачі наданих послуг (присвоєно реєстраційний номер 5 від 06.03.2015) та видали його іншим службовим особам ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт».

Так, до вказаного акту, котрий став підставою для виплати винагороди агенту, невстановлені особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, внесли завідомо неправдиві відомості про надані компанією «FG TECHCAPITAL LTD» агентські послуги у вигляді:

-забезпечення юридичної та правової підтримки на території замовника умов виконання контракту;

-участь у проведенні технічної інспекції 2-го виробу, узгодження з замовником строків поставки та умов транспортування 2-ого виробу до країни кінцевого призначення;

-організація та виконання робіт з прийому-передачі 1 та 2 виробів в країні кінцевого споживача;

-узгодження умов забезпечення технічного супроводження виробів під час гарантійного періоду. Забезпечення безпеки представників постачальника в країні кінцевого споживача;

-супроводження та контроль за виконанням умов контракту, контроль за виконанням замовником покладених зобов`язань;

-узгодження з замовником питань щодо можливостей доукомплектування виробів додатковим обладнанням;

-переклад документів компанії, пов`язаних з виконанням контракту;

-забезпечення своєчасності отримання кінцевого платежу по факту відвантаження 2 виробу.

Вищевказані агентська угода № STE-3-86-А-14 від 23.06.2014, додаткова угода № 1 від 27.06.2014 та акти прийому-здачі наданих послуг № 1 від 05.09.2014, № 2 від 23.10.2014, № 4 від 11.02.2015, № 5 від 06.03.2015 є первинними документами, оскільки містять відомості про господарські операції, що впливають на стан майна, зобов`язань і фінансових результатів їх учасників (ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та компанії «FG TECHCAPITAL LTD»), а також мають обов`язкові реквізити, встановлені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Крім того, вказані документи містять зафіксовану інформацію, яка підтверджує факти, які спричинили наслідки правового характеру для ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та компанії «FG TECHCAPITAL LTD», а також можуть бути використані як документи - докази у правозастосовчій діяльності, а тому, з огляду на примітку до ст. 358 КК України, є офіційними документами.

За вказаних обставин, у період з липня 2014 року по березень 2015 року, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та інші невстановлені особи, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, шляхом вчинення конклюдентних дій, використовуючи службове становище, склали завідомо неправдиві офіційні документи у виді агентської угоди № STE-3-86-А-14 від 23.06.2014 та додаткової угоди № 1 від 27.06.2014 до вказаної агентської угоди (котрі містили завідомо неправдиві відомості про факт надання компанією «FG TECHCAPITAL LTD» агентських послуг для ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» у рамках виконання контракту № STE-3-66-K/KE-14 від 26.06.2014), а також актів прийому-здачі наданих послуг № 1 від 05.09.2014, № 2 від 23.10.2014, № 4 від 11.02.2015, № 5 від 06.03.2015 (котрі містили завідомо неправдиві відомості щодо виду, обсягу та вартості агентських послуг).

Після складання вищевказаних завідомо неправдивих офіційних документів, ОСОБА_6, ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою групою осіб, шляхом вчинення конклюдентних дій, видали їх структурним підрозділам ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» для здійснення розрахунків з компанією «FG TECHCAPITAL LTD» за нібито надані агентські послуги.

3. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, які передбачають кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачуються особи

За наведених обставин ОСОБА_6 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені:

-ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, а саме зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використання службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

-ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а саме складання та видача службовими особами завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені:

4. Відомості про укладені між прокурором та обвинуваченими Угод про визнання винуватості

4.1. Зміст Угоди про визнання винуватості, укладеної із ОСОБА_6

16 січня 2024 року між прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_6 за участю захисника ОСОБА_8 укладено Угоду про визнання винуватості (т. 1 а.с.135-172).

Угода містить формулювання та обсяг підозри, а також правову кваліфікацію дій ОСОБА_6 із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, які є тотожними формулюванню обвинувачення та кваліфікації, наведеним в обвинувальному акті, та істотні для цього кримінального провадження обставини. Сторони кваліфікують дії ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Угодою встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень в обсязі повідомленої йому підозри та зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість в обсязі висунутого йому обвинувачення у судовому провадженні (п. 4 Угоди). Також в Угоді наявне підтвердження сторін про добровільність її укладення (п. 5 Угоди).

Також зазначено, що ОСОБА_6, у разі затвердження Угоди про визнання винуватості, зобов`язується:

1)протягом 5 (п`яти) місяців з дня набрання законної сили рішення суду про затвердження Угоди Вищим антикорупційним судом, перерахувати самостійно або забезпечити перерахування третіми особами 4 420 000 грн (чотири мільйони чотириста двадцять тисяч гривень) на користь КП «НВК «Іскра», реквізити: рахунок № НОМЕР_1 в АТ «УКРЕКСІМБАНК», МФО 322313, код ЄДРПОУ 00032112, призначення платежу: «відшкодування завданих КП «НВК «Іскра» збитків на виконання вироку суду стосовно ОСОБА_6 у межах кримінального провадження № 52023000000000368 від 08.08.2023», з яких не менше 1 000 000 гривень має бути сплачено упродовж 30 днів з дня набрання законної сили рішення суду про затвердження Угоди про визнання винуватості.

2)упродовж 3 місяців з дня набрання законної сили рішення суду про затвердження Угоди про визнання винуватості перерахувати самостійно або забезпечити перерахування третіми особами 580 000 (п`ятсот вісімдесят тисяч) гривень в рахунок погашення завданих ТОВ «Львівський радіоремонтний завод» збитків, на рахунок Управління Державної казначейської служби України у Солом`янському районі м. Києва, реквізити: рахунок UA528999980313010102000026010, призначення платежу: «відшкодування завданих збитків на виконання вироку суду стосовно ОСОБА_6 у межах кримінального провадження № 52023000000000368 від 08.08.2023», з яких не менше 100 000 гривень має бути сплачено упродовж 30 днів з дня набрання законної сили рішення суду про затвердження Угоди про визнання винуватості.

В пункті 6 Угоди викладено обов`язки ОСОБА_6 щодо співпраці у викритті кримінальних правопорушень, вчинених іншими особами.

Так, ОСОБА_6 співпрацював із прокурором у викритті інкримінованих йому кримінальних правопорушень в межах кримінального провадження № 52023000000000368 від 08.08.2023 та у викритті іншого підозрюваного у цьому провадженні ОСОБА_7

Зобов`язується співпрацювати із прокурором у викритті інших осіб та кримінальних правопорушень у межах інших кримінальних проваджень, які розслідуються Національним антикорупційним бюро України, зокрема:

-Особи 3, досудове розслідування за підозрою якої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України, у тому числі за фактом заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем службовими особами ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», здійснюється Національним антикорупційним бюро України у межах кримінального провадження № 52016000000000081 від 23.03.2016;

-Особи 1, досудове розслідування за підозрою якого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, у тому числі за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», здійснюється Національним антикорупційним бюро України у межах кримінального провадження № 52023000000000625 від 20.12.2023;

-кримінальних правопорушень стосовно можливого заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем службовими особами ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та іншими, що є предметом доказування у кримінальному провадженні № 12015100000000008 від 12.01.2015, розслідуваному Національним антикорупційним бюро України, шляхом надання як свідком правдивих та повних показань про відомі йому обставини;

-кримінальних правопорушень стосовно можливого заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем службовими особами ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та іншими, що є предметом доказування у кримінальному провадженні № 62019000000001014 від 10.07.2019, яке розслідується Національним антикорупційним бюро України, шляхом надання як свідком правдивих та повних показань про відомі йому обставини;

-кримінальних правопорушень стосовно можливого заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем службовими особами ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та іншими, що є предметом доказування у кримінальному провадженні № 52019000000001017 від 15.11.2019, які розслідуються Національним антикорупційним бюро України, шляхом надання як свідком правдивих та повних показань про відомі йому обставини.

Прокурором зазначено, що вказані обставини істотно впливають на прийняття рішення про можливість укладення Угоди про визнання винуватості та обумовлення міри покарання за вчинені ОСОБА_6 злочини.

Крім цього, прокурором у відповідності до вимог ст. 470 КПК України при укладенні Угоди враховані істотні для відповідного кримінального провадження обставини, викладені у 3 пункті Угоди:

1)ступінь та характер сприяння ОСОБА_6 при розслідуванні кримінального провадження щодо нього та інших осіб, а саме суттєве сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, вчинених ним та іншими співучасниками, що виражається у повідомленні ним про всі обставини вчинення кримінальних правопорушень, а також надання викривальних показань про осіб, обставини та події, які мають значення для кримінального провадження та підлягають встановленню (доказуванню); належна процесуальна поведінка у ході досудового розслідування;

2)характер і тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень - вчинення ОСОБА_6 тяжкого злочину спільно з іншими особами, що, поряд із цим, передбачає врахування ступеню участі кожного із співучасників вчинених злочинів;

3)наявний значний суспільний інтерес у забезпеченні швидкого завершення досудового розслідування та проведення судового провадження, у викритті інших учасників злочинної організації, які за ієрархічною структурою займали у ній більш високе, керівне становище, закріплення доказової бази щодо вчинених ним та учасниками злочинної організації злочинів, що забезпечується шляхом надання викривальних показань ОСОБА_6 щодо злочинів, вчинених іншими особами. Отримання показань від ОСОБА_6 щодо обставин укладення та виконання у період 2010-2015 років удаваних агентських угод, спрятиме розкриттю таких злочинних дій та викриттю причетних до їх вчинення інших осіб, притягнення їх до передбаченої законом відповідальності та відшкодування завданих збитків. Такі злочинні дії перешкоджали виконанню завдань військово-технічного співробітництва щодо надходження коштів для розроблення новітніх технологій, створення й закупівлі озброєння і військової техніки для потреб Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів України, а тому негативно впливали на зміцнення економічної безпеки та обороноздатність держави;

4)наявність суспільного інтересу у запобіганні повторному вчиненню кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.

Сторони просять врахувати, що ОСОБА_6 раніше не судимий, критично оцінює свою злочинну поведінку, в тому числі шляхом повного визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність, активно сприяє розкриттю вчинених злочинів; добровільно надає та у подальшому зобов`язується надавати викривальні показання органу досудового розслідування та суду для з`ясування обставин злочинів. Що може бути враховано як обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень.

При вирішенні питання щодо міри покарання ОСОБА_6 сторони дійшли згоди про врахування наступних обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, намір добровільно частково відшкодувати збитки, завдані кримінальним правопорушенням.

Сторони просять врахувати, що ОСОБА_6 перебуває у похилому віці (65 років), є пенсіонером, має довічну третю групу інвалідності та проблеми зі здоров`ям, вирішення яких потребує постійного прийняття лікарських засобів, проведення медичних процедур. Відповідно до консультативного заключенням лікаря від 16.01.2013 ОСОБА_6 рекомендовано проходити регулярне спостереження лікарем онкологом та кардіологом.

Також прокурором у відповідності до вимог ст. 470 КПК України враховано наведені вище обставини та узгоджено міру покарання, яку запропоновано призначити суду за результатами затвердження Угоди.

Так, відповідно до пункту 7 Угоди про визнання винуватості, сторони погоджуються запропонувати суду призначити обвинуваченому ОСОБА_6 за:

-ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України узгоджене основне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади в підприємствах, установах, організаціях державної форми власності, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк 3 (три) роки, зі штрафом у розмірі 700 (сімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України - обмеження волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права обіймати посади в підприємствах, установах організаціях державної форми власності, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк 3 (три) роки.

Згідно з ч. 5 ст. 74 та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України сторони узгодили звільнити ОСОБА_6 від покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Також сторони, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 75 КК України, узгоджують звільнення ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

В Угоді про визнання винуватості, сторони, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, пропонують суду покласти на ОСОБА_6 обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В Угоді в п. 8, 9 наведені наслідки її укладення та затвердження, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання Угоди відповідно до ст. 476 КПК України.

У пункті 10 Угоди зазначені наслідки відмови від здійснення права на судовий розгляд.

4.2. Зміст Угоди про визнання винуватості, укладеної із ОСОБА_7

16 січня 2024 року між прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та ОСОБА_7 за участю захисника ОСОБА_9 укладено Угоду про визнання винуватості (т. 1 а.с. 173-209).

В Угоді наведено формулювання обвинувачення та правова кваліфікація дій ОСОБА_7 із зазначенням статей закону України про кримінальну відповідальність, які є тотожними наведеним в обвинувальному акті. Сторони кваліфікують дії ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Угодою встановлено, що підозрюваний ОСОБА_7 повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень в обсязі повідомленої підозри та зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість в обсязі висунутого йому обвинувачення у судовому провадженні (п. 4 Угоди). Також в Угоді наявне підтвердження сторін про добровільність її укладення (п. 5 Угоди).

У пункті 6 Угоди викладено обов`язки ОСОБА_7 щодо співпраці у викритті кримінальних правопорушень, вчинених іншими особами.

Так, ОСОБА_7 співпрацював із прокурором у викритті інкримінованих йому кримінальних правопорушень в межах кримінального провадження № 52023000000000368 від 08.08.2023 та у викритті іншого підозрюваного у цьому провадженні ОСОБА_6

-Особу 3, досудове розслідування за підозрою якої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України, у тому числі за фактом заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем службовими особами ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», здійснюється Національним антикорупційним бюро України у межах кримінального провадження № 52016000000000081 від 23.03.2016;

-Особу 1, досудове розслідування за підозрою якого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, у тому числі за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», здійснюється Національним антикорупційним бюро України у межах кримінального провадження № 52023000000000625 від 20.12.2023;

-кримінальних правопорушень стосовно, можливого заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем службовими особами ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та іншими, що є предметом доказування у кримінальному провадженні № 62019000000001014 від 10.07.2019, розслідуваному Національним антикорупційним бюро України, шляхом надання як свідком правдивих та повних показань про відомі йому обставини;

-кримінальних правопорушень стосовно, можливого заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем службовими особами ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та іншими, що є предметом доказування у кримінальному провадженні № 52019000000001017 від 15.11.2019, яке розслідується Національним антикорупційним бюро України, шляхом надання як свідком правдивих та повних показань про відомі йому обставини.

Прокурором зазначено, що вказані обставини істотно впливають на прийняття рішення про можливість укладення угоди про визнання винуватості та обумовлення міри покарання за вчинення ОСОБА_7 злочини.

1)ступінь та характер сприяння ОСОБА_7 при розслідуванні кримінального провадження щодо нього та інших осіб, а саме суттєве сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, вчинених ним та іншими співучасниками, що виражається у повідомленні ним про всі обставини вчинення кримінальних правопорушень, а також надання викривальних показань про осіб, обставини та події, які мають значення для кримінального провадження та підлягають встановленню (доказуванню); належна процесуальна поведінка у ході досудового розслідування;

2)характер і тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень - вчинення ОСОБА_7 тяжкого злочину спільно з іншими особами, що, поряд із цим, передбачає врахування ступеню участі кожного із співучасників вчинених злочинів;

3)наявний значний суспільний інтерес у забезпеченні швидкого завершення досудового розслідування та проведення судового провадження, у викритті інших учасників злочинної організації, які за ієрархічною структурою займали у ній більш високе, керівне становище, закріплення доказової бази щодо вчинених ним та учасниками злочинної організації злочинів, що забезпечується шляхом надання викривальних показань ОСОБА_7 щодо злочинів вчинених іншими особами. Отримання показань від ОСОБА_7 щодо обставин укладення та виконання у період 2010-2015 років удаваних агентських угод, спрятиме розкриттю таких злочинних дій та викриттю причетних до їх вчинення інших осіб, притягнення їх до передбаченої законом відповідальності та відшкодування завданих збитків. Такі злочинні дії перешкоджали виконанню завдань військово-технічного співробітництва щодо надходження коштів для розроблення новітніх технологій, створення й закупівлі озброєння і військової техніки для потреб Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів України, а тому негативно впливали на зміцнення економічної безпеки та обороноздатність держави;

При вирішенні питання щодо міри покарання ОСОБА_7 сторони дійшли згоди про врахування наступних обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Також сторони просять врахувати, що ОСОБА_7 раніше не судимий, критично оцінює свою злочинну поведінку, в тому числі шляхом повного визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність, активно сприяє розкриттю вчинених злочинів; добровільно надає та у подальшому зобов`язується надавати викривальні показання органу досудового розслідування та суду для з`ясування обставин злочинів. Що може бути враховано як обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень.

Сторони просять врахувати, що ОСОБА_7 перебуває у похилому віці (62 роки), є ветераном військової служби, має значні проблеми зі здоров`ям.

Так, відповідно до пункту 7 Угоди про визнання винуватості, сторони погоджуються запропонувати суду призначити обвинуваченому ОСОБА_7 за:

Згідно з ч. 5 ст. 74 та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України сторони узгодили звільнити ОСОБА_7 від покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Також сторони, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 75 КК України, узгоджують звільнення ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням та покладенням обов`язків. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

В Угоді про визнання винуватості сторони, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України пропонують суду покласти на ОСОБА_7 обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

У пункті 10 Угоди зазначені наслідки відмови від здійснення права на судовий розгляд.

5. Позиції учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 підтримав подані Угоди про визнання винуватості у повному обсязі, просив їх затвердити з урахування долучених 19.03.2024 змін. Долучив до матеріалів кримінального провадження ряд документів (копії витягів з ЄРДР, копії постанов про виділення матеріалів досудових розслідувань, копії постанов про об`єднання матеріалів досудових розслідувань, копії ухвал про застосування запобіжних заходів, копії ухвал про продовження строку дій обов`язків, копії повідомлень про підозри, копії повідомлень про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у кримінальному провадженні № 52023000000000368 від 08.08.2023, копії ухвал про арешти майна тощо).

Зазначив, що умови Угод відповідають як вимогам КПК України, так і вимогам КК України. Існують фактичні підстави для визнання обвинуваченими своєї винуватості у вчиненні інкримінованих їм злочинів. Укладення Угод є добровільним актом усіх сторін. Угоди укладені за ініціативою сторони захисту.

Прокурор переконаний, що умови Угод у повному обсязі відповідають інтересам суспільства, у першу чергу, в частині забезпечення швидкого судового провадження з дотриманням прав обвинувачених. Крім того, отриманні під час досудового розслідування показання від обвинувачених щодо укладання та виконання в період 2010-2015 років удаваних агентських угод дозволили значно прискорити збір доказів та допомогли встановити причетних до вчинення тяжких корупційних злочинів осіб в інших кримінальних провадженнях, сприятимуть притягненню таких осіб до передбаченої відповідальності та відшкодуванні завданих збитків.

Обвинувачені беззастережно визнали свою вину, критично оцінюють свою злочинну поведінку, раніше не судимі, надають викривальні показання в частині співпраці у інших кримінальних провадженнях, які розслідуються Національним антикорупційним бюро України (№ 52016000000000081, № 52023000000000625, № 12015100000000008, № 62019000000001014, № 520190000000010170), які є важливими для органу досудового розслідування та в подальшому будуть корисними для суду під час з`ясування обставин вчинення злочинів.

Зокрема, обвинувачені зобов`язуються в подальшому співпрацювати з прокурором у викритті осіб та кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні № 52016000000000081 за обвинуваченням Особи 3, у вчиненні тяжких корупційних злочинів, яка виїхала за межі України та перебуває у міжнародному розшуку. В листопаді 2023 року Особу 3 затримано на території Республіки Польщі. Наразі розглядається питання про її екстрадицію. Також обвинувачені співпрацюють та в подальшому зобов`язуються співпрацювати у кримінальному провадженні № 52023000000000625 за підозрою Особа 1. Прокурор звернув увагу, що на теперішній час, завдяки, в тому числі, викривальним показанням обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7, Особа 1 співпрацює зі слідством, надає викривальні показання. Також мова йде про визнання нею вини та покриття значно більшої, ніж ОСОБА_6, суми, завданої злочином, збитків.

Прокурор просив врахувати, що за результатами проведеного досудового розслідування стосовно обвинувачених доведеним є факт вчинення обвинуваченими ряду дій, які сприяли заволодінню коштами державних підприємств третіми особами, проте не підтверджено безпосередньої участі обвинувачених у розподілі цих коштів, оберненні повністю або частково на свою користь, або отримання ними будь-якої матеріальної вигоди за свої дії.

На переконання прокурора умови Угоди не порушують жодних прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Як вказував прокурор КП «НВК «Іскра» залучено до кримінального провадження у якості потерпілого. Водночас ДП «Львівський радіоремонтний завод» (наразі ТОВ «Львівський радіоремонтний завод») не є потерпілим у цьому кримінальному провадженні, хоча стороною обвинувачення вживались заходи щодо залучення зазначеного товариства до такого процесуального статусу, але згоди на теперішній час не отримано у зв`язку з відсутністю інформації про суми завданих збитків та проведенням фахових експертних досліджень з метою встановлення такого факту зазначеним підприємством. Натомість, під час досудового розслідування сума завданих збитків ТОВ «Львівський радіоремонтний завод» встановлена, на переконання сторони обвинувачення ці збитки завданні інтересам держави. Відповідно до умов Угоди ОСОБА_6 зобов`язується вчинити дії на часткове покриття завданих злочинними діями збитків КП «НВК «Іскра» та ТОВ «Львівський радіоремонтний завод». Стороною обвинувачення отримано згоди від КП «НВК «Іскра» та ТОВ «Львівський радіоремонтний завод» на укладання Угод з обвинуваченими про визнання винуватості.

Прокурор додатково пояснив, що при укладенні Угод про визнання винуватості стороною обвинувачення оцінено ступінь співучасті кожного співучасника злочинних дій, зокрема ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Обвинувачені не є організаторами вчинення злочинних дій, а є особами, які за своїм службовим становищем були підлеглими Особі 1. Стороною обвинувачення в рамках міжнародного співробітництва отримано відомості про те, що бенефіціарним власником компанії агента «FG TECHCAPITAL LTD» та розпорядником рахунків цієї компанії є заступник директора департаменту контрактів № 4 Особа 3. З отриманих показань свідків та обвинувачених, встановлено, що Особа 3 є організатором вчинення злочинних дій щодо заволодіння державними коштами. Всі агентські угоди ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» укладались за ініціативою та на вимогу Особи 3 щодо компанії «FG TECHCAPITAL LTD», а щодо компанії «Brasen Development LTD» на вимогу, на той час, керівництва «Укроборопрому». Встановлення повного кола цих осіб є предметом досудових розслідувань у інших кримінальних провадженнях. Отже, з метою досягнення суспільного інтересу, погодження умовами Угоди суми покриття завданих збитків КП «НВК «Іскра» у розмірі 4 420 000 грн та 580 000 грн в рахунок погашення завданих збитків ТОВ «Львівський радіоремонтний завод» ОСОБА_6, відповідає його ступеню співучасті у злочинних діях з урахуванням ролі Особи 1 та Особи 3, а також відповідає його майновому стану, з урахуванням перебування частини майна на тимчасово окупованій території України, що фактично унеможливлює розпорядження ОСОБА_6 цим майном з метою реалізації для покриття збитків.

На думку прокурора, існують такі обставини, які пом`якшують призначення покарання обвинуваченим: щире каяття та активне сприяння розкриттю ряду кримінальних правопорушень, підслідних детективам НАБУ, намір обвинуваченого ОСОБА_6 добровільно частково відшкодувати збитки, завдані кримінальним правопорушенням. Такими обставинами на думку прокурора, також може бути визнано перебування ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у похилому пенсійному віці.

Прокурор вважав, що обтяжуюча покарання обставина, зазначена в обвинувальному акті, а саме скоєння кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, охоплюється кваліфікацією злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 КК України. Тому в Угодах про визнання винуватості не зазначено про цю обтяжуючу покарання обставину. Цивільні позови не заявлялись, підстав для застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи не вбачається, у кримінальному провадженні відсутні викривач та підстави для виплати винагороди, витрати на залучення експертів також відсутні.

Прокурор також зазначив, що у первісному кримінальному провадженні № 52016000000000081 до обвинувачених застосовано заходи забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжні заходи та арешти майна з метою конфіскації майна як виду покарання та з метою збереження речових доказів.

Зокрема, до обвинуваченого ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2023 (справа № 991/465/23, провадження 1-кс/468/23) у кримінальному провадженні № 52016000000000081 від 23.03.2016 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 10011320 (десять мільйонів одинадцять тисяч триста двадцять) гривень з покладенням ряду обов`язків, строком на два місяці. Водночас, рішення щодо запобіжного заходу у вигляді застави не було виконано в частині сплати суми застави. З урахуванням дискреційних повноважень сторони обвинувачення, а також бажання ОСОБА_6 почати співпрацювати зі слідством, сторона обвинувачення з клопотанням про зміну запобіжного заходу на більш тяжкий не зверталась.

До обвинуваченого ОСОБА_7, ухвалою суду від 29.03.2023 у кримінальному провадженні № 52016000000000081 від 23.03.2016 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на 2 місяці до 29.05.2023. В подальшому, 25.05.2023 строк дії покладений на обвинуваченого ОСОБА_7 обов`язків продовжено до 25.07.2023. Після 25.07.2023 року строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_13 обов`язків не продовжувався.

На думку прокурора заходи забезпечення кримінального провадження, як арешти майна, у відношенні обвинувачених, мають бути скасовані, зокрема з урахуванням взятих на себе ОСОБА_6 зобов`язань щодо часткового погашення завданих збитків, у тому числі шляхом продажу арештованого майна.

Також прокурор зазначив, що сторона захисту не зверталась зі скаргами на дію або бездіяльність органу досудового розслідування в межах кримінального провадження.

З огляду на наведені в Угодах та у судовому засіданні обставини, з урахуванням змін до Угод, просив призначити узгоджене сторонами покарання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_8 зазначив, що пред`явлене обвинувачення за ст. 28 ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України є зрозумілим. Дії обвинуваченого ОСОБА_6 полягали у здійсненні ним конклюдентних дій при візуванні документів, які передавались на підпис керівництвом ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт». Обвинувачений, використовуючи своє службове становище, розуміючи, що агентські послуги фактично не надавались, візуючи документи, усвідомлював значення своїх дій. Зокрема мова йде про візування додаткової угоди № 28 від 27.06.2011 до агентської угоди № STE-1-35-A-10 від 11.01.2010 щодо компанії «Brasen Development LLP» та відповідних чотирьох актів приймання-здачі щодо наданих послуг до неї: № 1 від 04.08.2011, № 4 від 14.12.2012, № 5 від 03.01.2013, № 6 від 13.02.2013. Також мало місце візування ОСОБА_6 агентської угоди № STE-3-86-A-14 від 23.06.2014 щодо взаємовідносин з компанією «FG TECHCAPITAL LTD», візування додаткової угоди до неї № 1 від 27.06.2014 та актів приймання-здачі наданих послуг № 1 від 05.09.2014, № 5 від 06.03.2015. Його підзахисний визнав свою вину, щиро кається.

При визначенні судом іспитового строку просив суд врахувати роль обвинуваченого при вчиненні кримінального правопорушення, який не був організатором, безпосередньо з компаніями-агентами не працював, сумлінну поведінку при виконанні покладених на нього судом обов`язків, вік обвинуваченого, який є пенсіонером, його стан здоров`я - має пожиттєву третю групу інвалідності, як наслідок потребу у постійному лікуванні. Звернув увагу на відсутність суспільної небезпеки в поведінці обвинуваченого. Крім того вказав, що його підзахисний є фахівцем у сфері обороноздатності. На теперішній час надає консультативні послуги з виготовлення роботів для МО України, що передбачає роботу за кордоном у тому числі. Тому призначення максимального іспитового строку може ускладнити виконання покладних обов`язків. Просив суд призначити один рік іспитового строку.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 ОСОБА_9 зазначила, що обвинувачення є зрозумілим, ОСОБА_7 повністю визнає свою винуватість у вчиненні злочинів. Під час досудового розслідування її підзахисний надавав викривальні показання щодо інших осіб та в подальшому зобов`язується їх підтверджувати на відповідній стадії. Повідомила, що під час досудового розгляду сумлінно виконував покладені на нього обов`язки. З урахуванням беззастережного визнання вини, щирого каяття, ролі обвинуваченого у вчинені інкримінованих злочинів, особи обвинуваченого ОСОБА_7, який є пенсіонером, просила призначити мінімальний іспитовий строк на 1 рік.

Захисники просили суд затвердити Угоди про визнання винуватості з урахуванням змін.

Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судовому засіданні беззастережно визнали свою винуватість у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень. Не оспорювали обставини, викладені в обвинувальному акті та Угодах про визнання винуватості.

Надали короткі пояснення щодо обставин обвинувачення, які є тотожними обставинам, викладеним в обвинувальному акті.

Обвинувачений ОСОБА_6 вказав, що його роль у вчиненні кримінальних правопорушень полягала у здійсненні ним конклюдентних дій при візуванні агентських та додаткових угод, а також актів приймання-здачі наданих послуг щодо компанії «Brasen Development LLPта» та «FG TECHCAPITAL LTD», які реально не були виконані, а послуги були фіктивними. Підписання ним таких документів призвело до збитків, визначених слідством. Відмова підписувати такі документи передбачала його звільнення з роботи. Зазначив, що має намір виконувати умови Угоди як в частині надання викривальних показань в інших кримінальних провадженнях так і в частині сплати спричинених збитків. Запевнив, що має грошові кошти на внесення першочергової суми у розмірі 1000000 грн для сплати збитків, які є власними заощадженнями родини, а також має намір реалізувати належне на праві приватної власності майно та сплатити всю визначену Угодою про визнання винуватості суми збитків.

Обвинувачений ОСОБА_7 зазначив, що його роль у вчиненні кримінальних правопорушень була технічною. За відсутності ОСОБА_6 здійснював його обов`язки, тобто контролював своєчасне виконання договорів, підписував агентські та додаткові угоди до них, візував акти приймання-здачі виконаних робіт, які реально не виконувались. Усвідомлює, що його злочинні дії призвели до спричинення збитків, встановлених розслідуванням. Намір укласти Угоду з прокурором про визнання винуватості виник після повідомлення про підозру у січні 2023 року.

Обвинувачені запевнили, що Угоди про визнання винуватості укладені ними добровільно, жодного тиску з боку сторони обвинувачення чи будь-яких інших осіб на них не вчинялося.

Також обвинувачені вказали, що розуміють права, визначені у п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, пов`язані із затвердженням Угод. Зокрема повідомили, що цілком розуміють, що мають право на повний судовий розгляд, у якому прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких їх обвинувачують; мають право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мають право допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення; мають право подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на їх користь. Запевнили, що їм цілком зрозумілі наслідки укладення та затвердження Угод, визначені у ст. 473 КПК України, а також наслідки їх невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Підтвердили, що у повній мірі розуміють характер пред`явленого їм обвинувачення та погоджуються з видом та мірою покарання, яке буде до них застосовано у разі затвердження Угод, а також з іншими заходами, які передбачають Угоди.

Також обвинувачені повідомили, що зі скаргами на дії органу досудового розслідування чи прокурора не звертались.

Захисники обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтримали Угоди про визнання винуватості, наголосили на тому, що їх укладення є добровільним актом усіх сторін. Долучили до матеріалів кримінального провадження документи, які характеризують обвинувачених.

Також захисники підтвердили, що були залучені до процесу укладання Угод з моменту ініціювання, та пояснили обвинуваченим істотні умови Угоди та наслідки їх укладання.

Захисники клопотали про зняття арештів, накладених на майно обвинувачених.

Представник потерпілого КП «НВК «Іскра» ОСОБА_10 не заперечувала щодо укладання Угод з обвинуваченими про визнання винуватості. В судовому засіданні пояснила, що в рамках кримінального провадження КП «НВК «Іскра» залучено у якості потерпілого. Діями обвинувачених спричинені збитки Казенному підприємству «НВК «Іскра» в розмірі 3251020,14 доларів США (еквівалентно 47192652,82) грн. На підтвердження заподіяних збитків 08.04.2024 через систему Електронний суд направила ряд документів: акт проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Запорізьким офісом великих платників податків ДФС від 28 травня 2019 року № 59/28-10-47-13/14313866; податкові повідомлення-рішення: №0002244712, відповідно до якого КП «НВК «Іскра» визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 6 232 042,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 866 445,00 грн.; №0002254712, відповідно до якого КП «НВК «Іскра» визначено суму грошового зобов`язання за платежем: частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону у розмірі 1 890 279,00 грн; рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року по справі № 280/5134/19; постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2021 по справі № 280/5134/19; постанову Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року по справі № 280/5134/19; платіжне доручення від 19.04.2021 № 1376; платіжне доручення від 19.04.2021 № 1375 та платіжне дорученням від 19.04.2021 № 137.

6. Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність Угод вимогам законодавства і при ухваленні вироку, а також положення законодавства, якими він керувався

При вирішенні питання щодо можливості затвердження Угод суд має встановити їх відповідність вимогам законодавства та відсутність підстав для відмови у їх затвердженні. Дослідивши зміст Угод про визнання винуватості, заслухавши думки прокурора, обвинувачених, їх захисників, представника потерпілого, суд дійшов до таких висновків.

6.1. Щодо відповідності умов Угод вимогам КПК України та КК України

Суд встановив, що Угоди про визнання винуватості відповідають формальним вимогам ст. 472 КПК України, оскільки містять усі необхідні складові елементи, передбачені зазначеною нормою.

Угоди про визнання винуватості, укладені між прокурором та ОСОБА_6 і ОСОБА_7, містять формулювання обвинувачення, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень із зазначенням статей (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

В рамках розгляду цього кримінального провадження ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, а саме у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використанні службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб; та за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а саме у складанні та видачі службовими особами завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Об`єктивна сторона зловживання владою або службовим становищем має три обов`язкові ознаки: діяння (використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що полягає у певних діях або бездіяльності суб`єкта), наслідки (виявляються у завданні шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним, громадським інтересам або інтересам юридичних осіб), причинний зв`язок між діяннями і наслідками.

Під зловживанням владою слід розуміти умисне використання службовою особою, яка має владні повноваження, всупереч інтересам служби своїх прав щодо пред`явлення вимог, а також прийняття рішень, обов`язкових для виконання іншими фізичними чи юридичними особами.

У постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 646/7942/14-к (провадження № 41-5804-км18) міститься правовий висновок, згідно з яким зловживанням владою або службовим становищем можуть бути визнані лише такі дії посадової особи, які випливають з його службових повноважень та були пов`язані із здійсненням прав та обов`язків, якими ця особа наділена в силу посади, яку обіймає.

Згідно з приміткою до ст. 364 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Встановлено, що дочірнє підприємство державної компанії «Укрспецекспорт» - ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності на підставі спільного наказу Міністерства України у справах науки і технологій та Державної компанії «Укрспецекспорт» від 25.06.1998 № 40. Частка держави у статутному капіталі ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» перевищує 50 відсотків, тому вказане підприємство, згідно з ч. 2 ст. 22 Господарського кодексу України, є суб`єктом господарювання державного сектора економіки та, відповідно до ст. ст. 81, 167 Цивільного кодексу України, є юридичною особою публічного права.

Тож згідно з приміткою 1 до ст. 364 КК України вказана юридична особа прирівнюється до державних підприємств.

Відповідно до обставин, викладених в обвинувальному акті та Угодах про визнання винуватості, ОСОБА_6 з 26.12.2005 по 26.04.2018 перебував у трудових відносинах з ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», обіймав посади начальника та директора департаментів контрактів ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», надавав підлеглим усні або письмові вказівки та доручення, обов`язкові для виконання, організовував роботу і керівництво департаментом.

У свою чергу, ОСОБА_7 з 13.10.2008 по 04.06.2018 перебував у трудових відносинах з ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» на посаді заступника директора департаментів контрактів ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», у разі відсутності директора, організовував планування, контроль, координацію роботу працівників департаментів контрактів та здійснював контроль за діяльністю підлеглих.

З огляду на положення примітки 1 до ст. 364 КК України та організаційно-розпорядчі, адміністративно-господарські функції на займаних керівних посадах, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були службовими особами вказаного державного підприємства.

Щодо правильності кваліфікації дій обвинувачених за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України через спричинення внаслідок їх дій тяжких наслідків, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 4 примітки до ст. 364 КК України тяжкими наслідками у статтях 364-367 вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян. При цьому, суд зазначає, що тяжкі наслідки означають шкоду майнового характеру.

Відповідно до фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті та Угодах про визнання винуватості, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 використали службове становище всупереч інтересам служби, внаслідок якого заподіяно тяжкі наслідки інтересам КП «НВК «Іскра» та ДП «ЛРРЗ» у вигляді недоотримання доходів у формі грошових коштів на загальну суму 3 532 597,14 доларів США (еквівалентно 53 399 947,16 грн), що у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, з яких КП «НВК «Іскра» недоотримало 3 251 020,14 доларів США (еквівалентно 47 192 652,82 грн) та Ді «ЛРРЗ» недоотримало 281 577 доларів США (еквівалентно 6 207 294,34 грн).

З урахуванням інформації, наведеної як в обвинувальному акті, так і в Угодах про визнання винуватості, суд дійшов до висновку про правильність кваліфікації дій обвинувачених за такою кваліфікуючою ознакою злочину як тяжкі наслідки.

Крім того, згідно з обставинами, викладеними в обвинувальному акті та Угодах про визнання винуватості, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та інші невстановлені особи, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, шляхом вчинення конклюдентних дій, використовуючи службове становище, з липня 2014 року по березень 2015 склали, завідомо неправдиві офіційні документи (з огляду на примітку ст. 358 КК України) у виді агентської угоди № STE-3-86-А-14 від 23.06.2014 та додаткової угоди № 1 від 27.06.2014 до вказаної агентської угоди (котрі містили завідомо неправдиві відомості про факт надання компанією «FG TECHCAPITAL LTD» агентських послуг для ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» у рамках виконання контракту № STE-3-66-K/KE-14 від 26.06.2014), а також актів прийому-здачі наданих послуг № 1 від 05.09.2014, № 2 від 23.10.2014, № 4 від 11.02.2015, № 5 від 06.03.2015 (що містили завідомо неправдиві відомості щодо виду, обсягу та вартості агентських послуг).

Суд встановив, що правова кваліфікація діянь, інкримінованих обвинуваченим, є правильною, що з`ясовано та підтверджено у судовому засіданні. Кримінально-правова оцінка суспільно-небезпечних діянь обвинувачених, викладена в Угодах, відповідає ознакам, встановленим у нормах кримінального закону.

У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили кожну із обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вони обвинувачуються, та які викладені в Угодах і в обвинувальному акті. У присутності захисників визнали свою винуватість у вчиненні інкримінованих їм злочинів.

Фактичні обставини, описані в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення, зазначене в Угодах про визнання винуватості, підтвердження цих обставин обвинуваченими у присутності захисників дають суду підстави для висновку про існування фактичних підстав для визнання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 своєї винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 469 КПК України Угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. У разі укладення Угоди про визнання винуватості участь захисника є обов`язковою та забезпечується з моменту ініціювання укладення угоди (п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України).

Угоди між прокурором, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 складені та підписані 16 січня 2024 року у присутності захисників, про що свідчать підписи останніх у тексті Угод (т.1 а.с. 172, 209). Цю обставину сторони підтвердили і в судовому засіданні.

Згідно з пунктами 1, 2 ч. 4 ст. 469 КПК України Угода про визнання винуватості може бути укладена у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, а також особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами.

Злочин, передбачений частиною 2 статті 364 КК України, на час його вчинення за ступенем тяжкості згідно з приписами ст. 12 КК України, належав до тяжкого злочину. Редакція ч. 2 ст. 364 КК України встановлювала, що зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та зі спеціальною конфіскацією.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, на час його вчинення за ступенем тяжкості згідно з приписами ст. 12 КК України відносилось до злочинів невеликої тяжкості. Редакція ч. 1 ст. 366 КК України встановлювала, що складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів караються штрафом до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Законом України № 2617-VIII від 22.11.2018, який набрав чинності 01.07.2020, до статті 12 КК України, пункту 1 частини четвертої статті 469 КПК України внесено зміни, відповідно до яких стаття 12 КК України викладена у новій редакції, зокрема у частині 3 цієї статті зазначено, що нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років; у частині третій, та пункті 1 частини четвертої статті 469 слова "злочинів невеликої чи середньої тяжкості" замінено словами "нетяжких злочинів".

Отже, Угоди про визнання винуватості, укладені між прокурором та підозрюваними ОСОБА_6 і ОСОБА_7 за правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 366 КК України можуть бути укладені, оскільки цей злочин на момент укладання Угод є нетяжким злочином, а на момент його вчинення був злочином невеликої тяжкості. Злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України як на момент вчинення так і на час укладання Угод, є тяжким злочином. За таких обставин укладання прокурором Угод про визнання винуватості з обвинуваченими не суперечить вимогам п. п. 1, 2 ч. 4 ст. 469 КПК України щодо тяжкості кримінального правопорушення.

Умовами Угод передбачена співпраця обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у викритті протиправної діяльності осіб у кримінальних провадженнях № 52016000000000081, № 52023000000000625, № 12015100000000008, № 62019000000001014, № 52019000000001017, досудове розслідування щодо яких на теперішній час здійснюється Національним антикорупційним бюро України, шляхом надання правдивих, повних та викривальних показань та їх підтвердження як під час досудового розслідування, так під час судового провадження.

При укладенні Угод враховано, що обвинувачені вже надали викривальні показання щодо можливого вчинення Особою 3 злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 209 та Особою 1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України. А також викривальні показання щодо відомих обставин вчинення злочинів за фактом заволодіння коштами державних підприємств третіми особами.

Абзацом 5 ч. 4 ст. 469 КПК України передбачено, що Угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Як вбачається зі змісту обвинувального акта, кримінальними правопорушеннями, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_6 та ОСОБА_7, завдано шкоду Казенному підприємству «НВК «Іскра» та ДП «ЛРРЗ» (наразі ТОВ «ЛРРЗ») у вигляді недоотримання доходів у формі грошових коштів.

Означене кримінальне провадження не здійснюється щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.

Отже, вимоги ч. 4 ст. 469 КПК України при укладенні Угод сторонами також дотримано. Відтак невідповідності умов Угод вимогам КПК України та КК України суд не встановив.

6.2. Щодо відповідності умов Угод інтересам суспільства

Кримінальний процесуальний закон зобов`язує прокурора при вирішенні питання про укладення Угоди про визнання винуватості враховувати наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень (ст. 470 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 474 КПК України, невідповідність умов Угоди про визнання винуватості інтересам суспільства є підставою для відмови у її затвердженні

Кримінальний процесуальний кодекс України не містить визначення суспільного інтересу. В узагальненому вигляді суспільний інтерес суспільства або усередненого представника цієї спільноти, пов`язаний із забезпеченням його благополуччя, стабільності, безпеки та сталого розвитку.

Дослідивши зміст Угод про визнання винуватості, наявні матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд дійшов до висновку, що умови Угод, укладених між прокурором та ОСОБА_6 і ОСОБА_7, відповідають суспільним інтересам з огляду на таке.

По-перше, затвердження Угод про визнання винуватості забезпечить скорочення часу розгляду цього кримінального провадження, мінімізує витрати державних ресурсів, особистих ресурсів учасників кримінального провадження, а також зменшить навантаження на прокуратуру та суд.

По-друге, отримання показань обвинувачених щодо обставин укладення та виконання в період 2010-2015 років удаваних агентських угод, сприятиме викриттю інших учасників злочинної організації, які за ієрархічною структурою займали в ній більш високе, керівне становище. Наддасть змогу розкрити такі злочинні дії і притягнути винних осіб до передбаченої законом відповідальності та відшкодувати завдану шкоду.

Крім того, злочини, які є предметом цього розгляду, вчинені у період з 2010 по 2015 роки. На сьогодні питання відшкодування завданих збитків КП «НВК «Іскра» та ДП «ЛРРЗ» не вирішено. З плином часу вірогідність притягнення винних осіб до відповідальності та відшкодування збитків знижується. Тому надання ОСОБА_6 і ОСОБА_7, викривальних показань у цьому та інших кримінальних провадженнях, намір ОСОБА_6 добровільно частково відшкодувати збитки, завдані кримінальними правопорушеннями, є суттєвим та значущим фактором, оскільки сприятимуть досягненню цілей як у цьому кримінальному провадженні і ряду інших, зазначених в Угодах про визнання винуватості.

Укладення Угоди про визнання винуватості може стимулювати інших осіб укладати такі угоди з метою отримання для себе узгодженого покарання чи звільнення від його відбування з випробуванням тощо, що сприятиме виправленню обвинувачених та запобіганню вчиненню ними нових кримінальних правопорушень, а також впливатиме на усвідомлення іншими особами неминучої караності протиправних діянь та формування несприйняття корупційної поведінки.

Отже, з огляду на беззаперечне визнання обвинуваченими своєї винуватості та сприяння у розкритті злочинів, що розслідуються детективами Національного антикорупційного бюро України, у наданні викривальних показань у інших кримінальних провадженнях, суд дійшов до висновку про недоцільність застосування по відношенню до обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 загального порядку кримінального провадження.

6.3. Щодо порушення умовами Угод прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб

Згідно з п. 3 ч. 7 ст. 474 КПК України під час перевірки Угод на відповідність вимогам законодавства суд також перевіряє, чи не порушують умови Угод права, свободи чи інтереси сторін або інших сторін.

Дослідивши зміст Угод про визнання винуватості, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд встановив, що умови Угод не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Такий висновок суду ґрунтується на такому.

При укладенні Угод про визнання винуватості забезпечено участь захисників відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України. Умови угод не є невиправдано обтяжливими для жодної із сторін кримінального провадження.

Як зазначено в обвинувальному акті, кримінальними правопорушеннями, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_6 та ОСОБА_7, завдано шкоду КП «НВК «Іскра» у розмірі 3251020,14 доларів США (еквівалентно 47192652,82 грн) та ДП «ЛРРЗ» у розмірі 281577 доларів США (еквівалентно 6207294,34 грн) у вигляді недоотримання доходів у формі грошових коштів.

До Угод про визнання винуватості долучена заява від 12.10.2023 № 21/169-10р в.о. директора КП «НВК «Іскра», яке було залучено до кримінального провадження № 52023000000000368 від 08.08.2023 у якості потерпілого, про надання згоди на укладення Угод про визнання винуватості з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 212-213).

В судовому засіданні представник потерпілого КП «НВК» Іскра» ОСОБА_10 підтвердила надання згоди на укладання Угод.

ДП «Львівський радіоремонтний завод» (наразі ТОВ «Львівський радіоремонтний завод») в межах цього кримінального провадження не є потерпілим відповідно до приписів ч.1 ст. 55 КПК України. З листа від 18.10.2013 № 1470 за підписом директора ТОВ «Львівський радіоремонтний завод» (т. 1 а.с. 210-211) встановлено, що наразі керівництвом ТОВ «Львівський радіоремонтний завод» здійснюються додаткові заходи для встановлення факту завдання матеріальної шкоди підприємству. Водночас, ТОВ «Львівський радіоремонтний завод» не заперечував проти укладання Угод про визнання винуватості з частковим відшкодуванням обвинуваченим ОСОБА_6 завданої шкоди у сумі 580000 грн.

Крім того, з досліджених у судовому засіданні Угод про визнання винуватості, пояснень сторін убачається, що умови Угод не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, зокрема, і з огляду на те, що обставини викладеного обвинувачення відповідно до ст. 17 КПК України не можуть бути використані на підтвердження винуватості будь-яких інших осіб окрім обвинуваченого у цьому провадженні. Угодами також не вирішується питання щодо майна третіх осіб.

Окремо суд наголошує, що колегією суддів не здійснювалось дослідження та оцінка правомірності дій інших осіб, та не встановлювалась наявність чи відсутність їх винуватості, а також судом при розгляді цього кримінального провадження не встановлено жодних преюдиційних фактів щодо них, а інформація, викладена у цьому вироку, яка стосується формулювання дій, не може мати доказового значення для розгляду будь-якого іншого кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права, обставини, встановлені у провадженні, в якому не беруть участь інші обвинувачені, не повинні мати преюдиціальне значення для їх справ. Статус доказів, використаних в одній справі, повинен залишатися суто відносним, а їх сила обмежуватися даними конкретного провадження. Особливо це стосується вироків, ухвалених на підставі угоди (справа «Навальний і Офіцеров проти Росії», заява № 46632/13 і № 28671/14).

Таким чином, цей вирок не може бути належним та допустимим доказом причетності до вчинення будь якого злочину осіб, що не є учасниками цього кримінального провадження. Згідно зі ст. 90 КПК України преюдиціальне значення у кримінальному провадженні мають лише рішення національного суду або міжнародної судової установи, якими встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Проте вирок, ухвалений у цьому кримінальному провадженні, таким рішенням не є.

З огляду на це, з метою недопущення порушення презумпції невинуватості інших осіб, суд у вироку виключив дані, які б давали можливість ідентифікувати осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, окрім даних про обвинуваченого. Суд також не висловлював думку про винуватість цих осіб у вчиненні злочину та не робив жодних припущень з цього приводу. Всі формулювання викладені судом так, щоб чітко висловити свою позицію та висновки лише стосовно дій обвинуваченого, не маючи на меті надання оцінки діям інших осіб чи їх кримінально-правової кваліфікації.

З тексту вироку немає змоги достеменно ідентифікувати Особу 1, Особу 2, Особу 3, Особу 4, а вказівка на посаду чи інші дані, які зустрічаються в тексті вироку, є лише обов`язковим елементом конкретизації обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 без зазначення яких неможливо повно сформулювати обвинувачення за інкримінованими статтями КК України.

За таких обставин Умови угод не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

6.4. Щодо добровільності укладення Угод

Обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_7 та їх захисники у судовому засіданні підтвердили добровільність укладення Угод та спільну узгодженість усіх викладених у ній умов. Зазначили про відсутність будь-яких скарг на дії сторони обвинувачення. Прокурор також вказав на спільну узгодженість усіх викладених в Угодах умов, підтвердивши добровільність їх укладення як з боку прокурора, так і з боку обвинувачених.

На підставі цього суд переконався, що укладення Угод сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені Угодами.

6.5. Щодо можливості виконання обвинуваченими взятих на себе за угодами зобов`язань

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що визначене в Угодах про визнання винуватості покарання і обов`язки в частині співпраці з органом досудового розслідування є для обвинувачених зрозумілими та посильними для виконання.

Обвинувачені в судовому засіданні підтвердили обставини, викладені в обвинувальному акті та Угодах про визнання винуватості, вказали на той факт, що вони вже надали викривальні показання на етапі досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні та зобов`язуються співпрацювати з прокурором у кримінальних провадженнях: № 52016000000000081 за підозрою Особи 3., № 52023000000000625 за підозрою Особи 1 та інших кримінальних провадженнях № 12015100000000008, № 62019000000001014, № 52019000000001017, досудові розслідування щодо яких на теперішній час здійснюються Національним антикорупційним бюро України. Крім того, саме обвинувачені проявили ініціативу щодо співпраці зі стороною обвинувачення.

Обвинувачені у судовому засіданні зазначили, що добровільно співпрацюють зі стороною обвинувачення. Визнавали факт вчинення ними ряду дій, які сприяли заволодінню коштами державних підприємств третіми особами. Повідомили про готовність під час судового розгляду зазначених кримінальних проваджень надавати показання щодо підтвердження вказаного факту. Також обвинувачений ОСОБА_6 підтвердив можливість та бажання виконати зобов`язання щодо часткового покриття завданих збитків, і що це не становитиме для нього надмірного тягаря.

Суд вважає, що такі обов`язки щодо подальшої співпраці зі стороною обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мають змогу і намір виконувати, оскільки вони вже надавали показання на досудовому розслідуванні після повідомлення про підозру, та ініціювали співпрацю із прокурором та органом досудового розслідування.

Наведене свідчить про виконання обвинуваченими зобов`язання щодо беззастережного визнання своєї винуватості в обсязі висунутого обвинувачення. Визначені в Угодах про визнання винуватості покарання та обов`язки щодо співпраці з Національним антикорупційним бюро України для обвинувачених є також зрозумілими та виконуваними. Наведене у сукупності вказує на можливість виконання обвинуваченими взятих на себе зобов`язань за умовами Угод.

6.6. Щодо призначення покарання

За умовами Угод сторони дійшли згоди щодо призначення такого покарання:

1) ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України у виді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в підприємствах, установах організаціях державної форми власності, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк 3 (три) роки, зі штрафом у розмірі 700 (сімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян .

2) ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України КК України у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права обіймати посади в підприємствах, установах організаціях державної форми власності, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк 3 (три роки).

Згідно із ч. 5 ст. 74, п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

На підставі ст. 75 КК України сторони узгодили звільнити ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням. Сторони пропонували суду додатково покласти на ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обов`язки, передбачені п. 2 ч. 3 ст. 76 КПК України: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації.

Також при узгодженні покарання сторони врахували положення пунктів 1, 2 частини 1 статті 65 КК України; характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, роль обвинувачених у вчинені злочинів; особи обвинувачених, наявність обставин, що пом`якшують покарання.

На час вчинення інкримінованих обвинуваченим діянь, редакція ч. 2 ст. 364 КК України встановлювала, що зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, передбачало покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та зі спеціальною конфіскацією.

Разом з тим, з 26.11.2015 набрав чинності Закон України № 770-VIII, прийнятий 10.11.2015, яким, зокрема в абзаці другому частин першої та другої статті 364 КК України, слова "та зі спеціальною конфіскацією" були виключені.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Водночас, згідно з ч. ч. 1, 4 статті 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

У зв`язку зі змінами, внесеними Законом України № 770-VIII від 10.11.2015, санкція ч. 2 ст. 364 КК України в частині спеціальної конфіскації скасована.

Наведені зміни поліпшують становище осіб, а тому суд до ч. 2 ст. 364 КК України повинен застосувати положення статті у чинній нинішній редакції, яка передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, аналіз змін до ч. 1 ст. 366 КК України у контексті цього кримінального провадження свідчить про те, що у порівнянні із законом, який діяв на час вчинення інкримінованого діяння, вони не скасовують кримінальну протиправність діяння, не пом`якшують кримінальну відповідальність та жодним чином не поліпшують становище обвинувачених. Тому згідно з ч. 2 ст. 4 КК України щодо обвинувачення за ч.1 ст. 366 КК України належить застосовувати закон, який діяв на час вчинення інкримінованого обвинуваченим діяння.

Отже, покарання за кримінальні правопорушення, інкриміновані обвинуваченим, узгоджено сторонами у межах, встановлених санкціями статей Особливої частини КК України, що передбачали відповідальність за вчинені злочини на час їх вчинення, з урахуванням положень ч. ч. 1, 4 ст. 5 КК України щодо зворотної дії в часі закону, що пом`якшує кримінальну відповідальність в частині призначення покарання за ч. 2 ст. 364 КК України.

При вирішенні питання про те, чи є узгоджене сторонами покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження нових злочинів, суд враховує особи обвинувачених, обставини, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 беззастережно визнали свою винуватість у вчиненні інкримінованих їм злочинів та щиро розкаялись щодо вчинених дій та їх наслідків, активно сприяли розкриттю злочину; зобов`язалась надавати викривальні показання у кримінальних провадженнях щодо тяжких та особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень; раніше не судимі (т. 2 а.с. 233, т. 3 а.с. 103); на обліку у нарколога та психіатра не перебувають (т. 2, а.с. 234, т. 3 а.с.104). Обвинувачений ОСОБА_6 зобов`язався частково погасити збитки КП «НВК «Іскра» в сумі 4420000 грн та ТОВ «Львівський радіоремонтний завод» в сумі 580 000 грн.

Отже, суд встановив наявність пом`якшуючих обставин у відповідності до ч. 1 ст. 66 КК України, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Судом прийнято до уваги надані стороною захисту копії характеризуючих обвинувачених документів, а саме: пенсійного посвідчення ОСОБА_14 № НОМЕР_28 від 10.03.2011, довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, яка видається інваліду, серія АВ № 0970907, консультативного заключення лікаря проктолога від 16.01.2023, посвідчення ОСОБА_7 як ветерана військової служби від 19.08.2005 № 500, консультативного висновку лікаря терапевта від 27.02.2024, медичної амбулаторної картки ОСОБА_7, виписку з медичного центру «Докос медікал» на хворого ОСОБА_7, протокол ультразвукового дослідження ОСОБА_7 (т. 3 а.с. 116-130).

Згідно з обвинувальним актом дії обвинувачених кваліфікуються за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України. Обставиною, зазначеною в обвинувальному акті, яка обтяжує покарання, є вчинення злочинів за попередньою змовою. Стаття 28 КК України передбачає вчинення кримінального правопорушення групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією.

Водночас, якщо обтяжуюча покарання обставина передбачена в диспозиції відповідної статті Особливої частини КК як кваліфікуюча ознака складу злочину, вона не може повторно враховуватись про призначенні покарання як одна з обтяжуючих обставин, перелік яких визначений у ч. 1 ст. 67 КК України.

Отже, відповідно до статті 67 КК України обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Також за умовами Угод обвинувачені зобов`язалися співпрацювати із слідством у викритті протиправної діяльності осіб, щодо яких Національне антикорупційне бюро України здійснює досудове розслідування у кримінальних провадженнях № 52016000000000081 за підозрою Особи 3, № 52023000000000625 за підозрою Особи 1 та інших кримінальних провадженнях № 12015100000000008, № 62019000000001014, № 52019000000001017, досудове розслідування у який здійснюється Національним антикорупційним бюро України.

Сприяння обвинуваченими у встановленні обставин у межах вищевказаних проваджень мають суспільний інтерес, оскільки отримання показань від обвинувачених щодо обставин заволодіння коштами державних підприємств, сприятиме розкриттю злочинних дій та викриттю причетних до їх вчинення інших осіб, притягнення їх до відповідальності та відшкодування завданих збитків.

У цьому контексті суд також враховує роль обвинувачених. Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_6 та ОСОБА_7, перебуваючи на керівних посадах ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», вчиняли ряд дій, які сприяли заволодінню коштами державних підприємств третіми особами, проте не підтверджено їх безпосередньої участі у розподілі цих коштів, оберненні повністю або частково на свою користь, або отримання ними будь-якої матеріальної винагороди за свої дії. Вплив на фінансово-господарську діяльність ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» мали невстановлені розслідуванням особи, які надавали вказаним службовим особам вказівки щодо вчинення дій з використанням службового становища, з метою одержання неправомірної вигоди для інших юридичних осіб, всупереч інтересам служби, та у відношенні яких за змістом Угод про визнання винуватості ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надаватимуть викривальні показання.

Отже, враховуючи наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів (щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину); відомості про осіб обвинувачених; готовність співпрацювати із слідством у кримінальних провадженні щодо тяжких та особливо тяжких кримінальних корупційних правопорушень; зобов`язання частково погасити спричинені збитки; відсутність обтяжуючих обставин, суд дійшов до висновку, що узгоджена сторонами міра покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України відповідає як вимогам КК України, так і інтересам суспільства.

При укладанні Угод сторони дійшли згоди про призначення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в підприємствах, установах організаціях державної форми власності, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк 3 (три) роки, зі штрафом у розмірі 700 (сімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України - у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права обіймати посади в підприємствах, установах організаціях державної форми власності, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк 3 (три роки).

Згідно із ч. 2 ст. 75 КК України суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до примітки ст. 45 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 364 КК України, є корупційним кримінальним правопорушенням у випадку його вчинення шляхом зловживання службовим становищем. Частина 1 статті 75 КК України містить обмеження права суду на ухвалення рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у разі засудження особи за корупційне кримінальне правопорушення. Однак, частина друга цієї статті, яка регламентує звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, такого обмеження не містить.

Відтак, частина 1 ст. 75 КК України накладає обмеження на суд щодо можливості звільнення особи від покарання від відбування покарання з випробуванням за корупційне кримінальне правопорушення при винесенні вироку за результатом загального судового розгляду кримінального провадження, а частина друга ст. 75 КК України говорить про випадок винесення судом вироку, яким затверджено угоду про визнання винуватості.

Норма частини 1 ст. 75 КК України містить обмеження права суду на ухвалення рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у разі засудження особи за корупційне кримінальне правопорушення. Зміни про таке обмеження були внесені тільки в частину першу цієї статті Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України» в редакції № 1698-VII від 14.10.2014. Проте частина друга статті такого обмеження не містить, та діє до тепер в редакції, чинній на момент внесення зазначених змін, хоча неодноразово до самої статті 75 КК України вносились зміни різними законами (закони України від 22.11.2018 № 2617-VIII, враховуючи зміни, внесені Законом України від 03.12.2019 № 321-IX; від 16.02.2021 № 1231-IX, від 29.06.2021 № 1576-IX, від 01.12.2022 № 2812-IX, від 13.12.2022 № 2839-IX).

Внесення у кримінальний закон обмеження «крім корупційних злочинів» в розділи, які регулюють питання звільнення від кримінальної відповідальності та звільнення від покарання та його відбування (статті 45, 46, 47, 48, 74, 75, 79, 81 КК України) має чітко виражений характер, який очевидно свідчить про цілеспрямованість та конкретність таких обмежень саме в тих випадках, які мав на меті законодавець.

Зважаючи на вибіркову позицію щодо внесення обмежень, які пов`язані із засудженням за корупційні кримінальні правопорушення, суд переконаний, що мети поширення таких обмежень на випадки затвердження судом угод про примирення або про визнання винуватості, законодавець не переслідував. Окрім того, у ч. 4 ст. 3 КК України міститься пряма заборона на застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією.

Суд вважає, що положення цієї норми є послідовною реалізацією законодавцем принципів невідворотності покарання та пропорційності покарання щодо осіб, які, будучи обвинуваченими у вчиненні корупційних кримінальних правопорушень, виявили бажання співпрацювати з органом досудового розслідування щодо викриття інших корупційних кримінальних правопорушень, та з урахуванням дотримання законодавчих фільтрів, визначених статтями 468-476 КПК України, є ефективним інструментом попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, а також запобігання вчиненню нових.

Отже, із урахуванням викладеного у суду є достатні підстави вважати, що узгоджене сторонами основне покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України у виді п`яти років позбавлення волі зі звільненням від його відбування з випробуванням за своїм видом та розміром відповідає загальним засадам призначення покарання, яке може бути затверджено судом.

Тривалість іспитового строку та обов`язки, що покладаються на особу, яку звільнено від відбування покарання з випробуванням, згідно з ч. 3 ст. 75 КК України визначаються виключно судом.

Згідно з ч. 4 ст. 75 КК України іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.

При визначені іспитового строку обвинуваченим, суд враховує їх належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування та судового розгляду, характеризуючи дані, а саме те що обвинувачені до кримінальної відповідальності притягуються вперше, є особами пенсійного віку, також суд враховує стан здоров`я обвинувачених.

Суд встановив наявність пом`якшуючих обставин у відповідності до ч. 1 ст. 66 КК України, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, намір ОСОБА_6 добровільно відшкодувати частину спричинених збитків.

Відповідно до статті 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченим, судом не встановлено.

З урахуванням тяжкості вчинених злочинів, обставин кримінального провадження, осіб обвинувачених, обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд встановлює обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

В Угодах сторони порушили питання про визначення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, які належить покласти на обвинувачених. В даному випадку суд погоджується із умовами, що були досягнуті сторонами при укладенні Угод.

При звільненні від відбування покарання суд вважає за необхідне покласти на обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 такі обов`язки, передбачені ст. 76 КК України:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Санкція частини 2 ст. 364 КК України передбачає також обов`язкове додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частинами 3, 4 статті 52 КК України передбачено, що штраф та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю можуть застосовуватися як основні, так і як додаткові покарання. За одне кримінальне правопорушення може бути призначено лише одне основне покарання, передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань у випадках та порядку, передбачених цим Кодексом. Водночас сторони узгодили звільнення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням.

Статтею 77 КК України визначено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у разі звільнення особи від відбування основного покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Отже додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом у розмірі 700 (сімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян може бути застосовано у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням.

Разом з тим, згідно з абз. 4 п. 17 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов`язано вчинення злочину. До інших осіб, які були співучасниками злочину, не пов`язаного з їх діяльністю чи займаною посадою, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю не застосовується.

Як вбачається зі змісту обвинувального акта, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, здійснювали організаційно-розпорядчі, адміністративно-господарські функції, перебуваючи на керівних посадах ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт». Саме останні вчиняли кримінальне правопорушення з використанням свого службового становища. Отже, до обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 може бути застосовано додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Щодо призначення покарання за ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України, суд зазначає таке

Санкція ч. 1 ст. 366 КК України (у редакції яка діяла на момент вчинення кримінального правопорушення) передбачала покарання у виді штрафу до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 2 ст. 4 КК України).

Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності (ч. 3 ст. 4 КК України).

Згідно зі 12 КК України у редакції, яка діяла на момент вчинення кримінального правопорушення, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, відносилось до категорії невеликої тяжкості. У чинній редакції ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, є нетяжким злочином.

Статтею 49 КК України у чинній редакції регламентовано, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України).

Редакція ст. 49 КК України, яка діяла на момент вчинення кримінального правопорушення, передбачала, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі (п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України).

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у період з липня 2014 по березень 2015 та інші невстановлені особи, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, шляхом вчинення конклюдентних дій, використовуючи службове становище, склали завідомо неправдиві офіційні документи у виді агентської угоди № STE-3-86-А-14 від 23.06.2014 та додаткової угоди № 1 від 27.06.2014 до вказаної агентської угоди (котрі містили завідомо неправдиві відомості про факт надання компанією «FG TECHCAPITAL LTD» агентських послуг для ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» у рамках виконання контракту № STE-3-66-K/KE-14 від 26.06.2014), а також актів прийому-здачі наданих послуг № 1 від 05.09.2014, № 2 від 23.10.2014, № 4 від 11.02.2015, № 5 від 06.03.2015 (котрі містили завідомо неправдиві відомості щодо виду, обсягу та вартості агентських послуг).

Отже, на момент розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за обвинуваченням по ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України з часу вчинення кримінального правопорушення минуло більше трьох років. Виходячи із змісту положень п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, наявні підстави для звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, не належить до злочинів проти основ національної безпеки України, проти миру та безпеки людства, перелік яких зазначено у ч. 5 ст. 49 КК України. Тобто законодавча заборона звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на це кримінальне провадження не поширюється.

Разом з цим, відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Враховуючи встановлені обставини, обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 згідно з ч. 5 ст. 74, п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України необхідно звільнити від узгодженого за ч. 1 ст. 366 КК України покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права обіймати посади в підприємствах, установах організаціях державної форми власності, пов`язані з використанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк 3 (три) роки.

6.7. Висновок суду

З урахуванням встановлених обставин Угоди про визнання винуватості, укладені між прокурором ОСОБА_5 та обвинуваченими ОСОБА_6 і ОСОБА_7 відповідають як вимогам кримінального процесуального законодавства, так і вимогам закону України про кримінальну відповідальність. Суд вважає, що узгоджене сторонами покарання є таким, що відповідає критеріям необхідності та достатності для виправлення обвинувачених і попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень.

Суд не встановив підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, для відмови в затвердженні Угод. Тому суд дійшов до висновку про необхідність затвердження вищевказаних Угод про визнання винуватості шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченим узгодженого покарання.

7. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку на підставі угоди

7.1. Цивільний позов

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся.

7.2. Процесуальні витрати

При ухваленні вироку суд має вирішити питання про розподіл процесуальних витрат (п. 13 ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 374 КПК України). Документально підтверджені відомості про понесені процесуальні витрати стороною обвинувачення чи стороною захисту у матеріалах кримінального провадження відсутні.

7.3. Спеціальна конфіскація

Підстав для застосування спеціальної конфіскації суд не встановив.

7.4. Винагорода викривачу

Підстави для виплати винагороди викривачу у цьому кримінальному провадженні відсутні.

7.5. Заходи забезпечення кримінального провадження

7.5.1 Запобіжні заходи

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК України суд при ухваленні вироку серед іншого приймає рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

З досліджених у судовому засіданні документів, наданих прокурором, встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52016000000000081 від 23.03.2016 за підозрою Особи 1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 166, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України; Особи 3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України (т. 2 а.с. 168-205).

Згідно з постановою прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 від 08.08.2023 з матеріалів кримінального провадження № 52016000000000081 від 23.03.2016 виділено кримінальне провадження № 520230000000000369 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України (т. 2 а.с. 168-169).

Також, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001017 від 15.11.2019, зокрема за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України (т. 2 а.с.108-133, т. 3 а.с. 28-45, 112).

Постановою прокурора від 08.08.2023 із матеріалів кримінального провадження № 52019000000001017 від 15.11.2019 виділено в окреме провадження № 52023000000000368 матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України (т. 4 а.с. 206-212).

09.08.2023 постановою прокурора матеріали кримінальних проваджень № 520230000000000369 та № 52023000000000368 об`єднано в одне кримінальне провадження № 52023000000000368 (т. 2 а.с. 213-214).

У кримінальному провадженні № 52023000000000368 від 08.08.2023 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 28.08.2023 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 (т. 2 а.с. 134-166, т. 3 а.с. 49-84).

Так, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2023 (справа № 991/465/23, провадження 1-кс/468/23) у кримінальному провадженні № 52016000000000081 від 23.03.2016 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 10011320 (десять мільйонів одинадцять тисяч триста двадцять) гривень з покладенням ряду обов`язків строком на два місці (т. 2 а.с. 215-220).

У підготовчому судовому засіданні з`ясовано, що застава, встановлена ухвалою суду від 23.01.2023, обвинуваченим не була внесена. Сторона обвинувачення, в силу своїх дискреційних повноважень не зверталась до суду в поряду статті 200 КПК України про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 . Також, після спливу строку дії обов`язків (і на момент ухвалення вироку) строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язків не продовжувався, а інший запобіжний захід не обирався.

Водночас, відповідно до вимог ст.182 КПК України та параграфу 1 глави 18 КПК України, строк дії застави як запобіжного заходу не передбачений. З урахуванням частини 5 статті 194 КПК України, до обвинуваченого ОСОБА_6 на час ухвалення вироку діє обов`язок прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади. Отже, застосований запобіжний захід до ОСОБА_6 у вигляді застави, продовжує діяти до виникнення підстав, визначених ст. ст. 203, 368 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.03.2023 (справа 991/1477/23, провадження 1-кс/991/1502/23) до ОСОБА_13 у кримінальному провадженні № 52016000000000081 від 23.03.2016 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на 2 місяці до 29.05.2023 (т. 3 а.с. 85-90).

Ухвалою слідчого судді від 25.05.2023 строк дії покладений на обвинуваченого ОСОБА_7 обов`язків продовжено до 25.07.2023 (справа 991/45321/23, провадження 1-кс/991/4551/23) (т. 3 а.с.91-97).

Після 25.07.2023 року (і на момент ухвалення вироку) строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_13 ухвалою слідчого судді обов`язків не продовжувався, а інший запобіжний захід не обирався.

Водночас, згідно з ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладені на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України.

З урахуванням того, що стосовно ОСОБА_13 не продовжувались обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а інший запобіжний захід не обирався, суд дійшов до висновку, що на дату ухвалення вироку до обвинуваченого ОСОБА_13 не застосовано запобіжні заходи.

Клопотань про застосування інших запобіжних заходів до набрання вироком законної сили від прокурора не надходило.

7.5.2. Арешти майна

Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації.

У кримінальному провадженні № 52023000000000368 від 08.08.2023 не застосовувались заходи забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Водночас, у первинному кримінальному провадженні № 52016000000000081 від 23.03.2016 на майно обвинувачених накладався арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (ухвала

від 24.01.2023 справа № 991/467/23, провадження 1-кс/991/470/23; ухвала від 24.01.2023 (справа № 991/469/23, провадження 1-кс/991/472/23) та з метою збереження речових доказів (ухвала від 29.09.2022 справа № 991/4137/22, провадження № 1-кс/991/4156/22) ( т.

Відповідно до реєстру матеріалів цього кримінального провадження, прокурором з первинного кримінального провадження № 52016000000000081 від 23.03.2016 виділено матеріали щодо арешту майна обвинувачених.

З урахуванням того, що у цьому кримінальному провадженні обвинуваченим не призначено покарання у виді конфіскації майна, не застосована спеціальна конфіскація, наявні підстави для скасування арешту майна, накладеного:

-ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2023 (справа № 991/467/23, провадження 1-кс/991/470/23 на майно ОСОБА_7 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (т. 3 а.с. 98-102);

-ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2023 на майно ОСОБА_6 метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (справа № 991/469/23, провадження 1-кс/991/472/23) (т. 2 а.с. 221-227).

В судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_6 повідомлено про повернення йому мобільного телефон та ноутбуку, вилучених під час проведення обшуку. Отже, з урахуванням висловленої в судовому засіданні позиції прокурора, на підставі абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України, підлягає скасуванню арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.09.2022 на майно ОСОБА_6,(справа № 991/4137/22, провадження № 1 кс/991/4156/22) з метою збереження речових доказів, вилученого під час проведення обшуку (т. 2 а.с. 228-232).

7.6. Щодо речових доказів і документів

Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Речові докази в цьому кримінальному провадженні суду не подавалися. Суд вирішує документи, надані сторонами, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись статтями 12, 65-67, 75, 76 КК України, статтями 100, 314, 373-376, 469-475, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Затвердити Угоду про визнання винуватості, укладену 16 січня 2024 року між прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 52023000000000368 від 08.08.2023 (з урахуванням змін від 19 березня 2024 року до Угоди про визнання винуватості).

1.1. Визнати винуватим ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

1.2. Призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в підприємствах, установах організаціях державної форми власності, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк 3 (три) роки, зі штрафом у розмірі 700 (сімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 11900 грн.

1.3. Звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з випробуванням на підставі ч. 2 ст. 75 КК України, встановивши іспитовий строк тривалістю 1(один) рік.

1.4. Покласти на ОСОБА_6 на підставі ст. 76 КК України такі обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання про зміну місця проживання, роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації

1.5. Додаткове покарання ОСОБА_6 у виді позбавленням права обіймати посади в підприємствах, установах організаціях державної форми власності, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк 3 (три) роки, із штрафом у розмірі 700 (сімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 11900 грн підлягає реальному виконанню.

1.6. Обчислювати іспитовий строк з дня проголошення вироку суду.

1.7. Призначити ОСОБА_6 покарання ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права обіймати посади в підприємствах, установах організаціях державної форми власності, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 3 (три) роки.

1.8. Згідно з ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.

1.9. Запобіжний захід у виді застави, застосований на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2023 (справа № 991/465/23, провадження 1-кс/468/23) скасувати.

2. Затвердити Угоду про визнання винуватості, укладену 16 січня 2024 року між прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 52023000000000368 від 08.08.2023 (з урахуванням змін від 18 березня 2024 року до Угоди про визнання винуватості).

2.1. Визнати винуватим ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

2.2. Призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в підприємствах, установах організаціях державної форми власності, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк 3 (три) роки, зі штрафом у розмірі 700 (сімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 11900 грн.

2.3. Звільнити ОСОБА_7 від відбування основного покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з випробуванням на підставі ч. 2 ст. 75 КК України, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

2.4. Покласти на ОСОБА_7 на підставі ст. 76 КК України такі обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання про зміну місця проживання, роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

2.5. Додаткове покарання ОСОБА_7 у виді позбавленням права обіймати посади в підприємствах, установах організаціях державної форми власності, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк 3 (три) роки, із штрафом у розмірі 700 (сімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 11900 грн підлягає реальному виконанню.

2.6. Обчислювати іспитовий строк з дня проголошення вироку суду.

2.7. Призначити ОСОБА_7 покарання ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права обіймати посади в підприємствах, установах організаціях державної форми власності, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 3 (три) роки.

2.8. Згідно з ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_7 від призначеного покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.

3. Скасувати арешти, накладені:

3.1 Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2023 на майно ОСОБА_6 (справа № 991/469/23, провадження 1-кс/991/472/23), а саме на:

-автомобіль Toyota Land Cruiser 200, номерний знак НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_3, що зареєстрований 19.08.2017 на праві власності за ОСОБА_6 ;

-автомобіль Opel Vivaro, номерний знак НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_5, що зареєстрований 07.06.2022 на праві власності за ОСОБА_6 ;

-автомобіль УРАЛ 4320, номерний знак НОМЕР_6, номер шасі НОМЕР_7, що зареєстрований 03.08.2019 на праві власності за ОСОБА_6 ;

-автомобіль УРАЛ 4320, номерний знак НОМЕР_8, номер шасі НОМЕР_9, що зареєстрований 23.02.2022 на праві власності за ОСОБА_6 ;

-автомобіль Nissan Serena, номерний знак НОМЕР_10, номер кузова НОМЕР_11, що зареєстрований 23.08.2006 на праві власності за ОСОБА_6 ;

-автомобіль Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_12, номер кузова НОМЕР_13, що зареєстрований 26.01.2016 на праві власності за ОСОБА_6 ;

-автомобіль ВАЗ 2121, номерний знак НОМЕР_14, зареєстрований 19.05.2020 на праві власності за ОСОБА_6 ;

-автомобіль Mercedes-Benz GL 350 CDI, номерний знак НОМЕР_15, номер кузова НОМЕР_29, що зареєстрований 27.07.2017 на праві власності за ОСОБА_15 ;

-автомобіль Mercedes-Benz GLS 350, номерний знак НОМЕР_18, номер кузова НОМЕР_19, що зареєстрований 07.12.2019 на праві власності за ОСОБА_15 ;

-автомобіль Mercedes-Benz GLS 350, номерний знак НОМЕР_20, номер кузова НОМЕР_21, що зареєстрований 19.11.2019 на праві власності за ОСОБА_15 ;

-господарські будівлі і споруди загальною площею 462 м2 за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, реєстраційний номер 101223565223, що зареєстровані 10.07.2013 на праві власності за ОСОБА_15 ;

-домоволодіння з двох житлових будинків загальною площею 233,1 м2 за адресою: АДРЕСА_6, реєстраційний номер НОМЕР_22, що зареєстроване 19.09.2014 на праві власності за ОСОБА_15 ;

-квартиру загальною площею 71,2 м2 за адресою: АДРЕСА_7, реєстраційний номер 2646240280000, що зареєстрована 14.10.2022 на праві власності за ОСОБА_15 ;

-житловий будинок загальною площею 1635,5 м2 за адресою: АДРЕСА_8, що зареєстрована 18.03.2015 на праві власності за ОСОБА_15 ;

-земельну ділянку загальною площею 0,2203 га за адресою: АДРЕСА_9, кадастровий номер 4825183201:01:003:0212, що зареєстрована 18.03.2015 на праві власності за ОСОБА_15 ;

-земельну ділянку загальною площею 0,1472 га за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер 3222481200:04:001:0007, що зареєстрована 23.09.2015 на праві власності за ОСОБА_15 ;

-земельну ділянку загальною площею 0,25 га за, адресою: АДРЕСА_10, кадастровий номер 4825183201:01:003:0084, що зареєстрована 19.09.2014 на праві власності за ОСОБА_15 ;

-частку ОСОБА_15 у статутному капіталі компанії «FERUM MANUFACTURING OU» (реєстраційній номер 14552329, зареєстрована в Естонській Республіці) у розмірі 2 500 Євро;

-частку ОСОБА_15 у статутному капіталі компанії «MILLTEK ENGINEERING s.r.o.» (реєстраційний номер 50867890, зареєстрована в Словацькій Республіці) у розмірі 2 500 Євро;

-частку ОСОБА_15 у статутному капіталі компанії «KINBURN OU» (реєстраційний номер 14707967, зареєстрована в Естонській Республіці) у розмірі 2 500 Євро;

-частку ОСОБА_15 у статутному капіталі ТОВ «Конструкторське бюро «Спецмашинбудування» (ЄДРПОУ 36852325) у розмірі 32000 грн.

3.2. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.09.2022 на майно ОСОБА_6 (справа № 991/4137/22, провадження № 1-кс/991/4156/22), а саме на:

-мобільний телефон «Apple iPhone 12 Pro Max (A2342)»,

-ноутбук «HP 15-dr1679cl»,

-зовнішній накопичувач на жорстких магнітних дисках «ADATA HD710MP-2Т»,

-накопичувач на жорстких магнітних дисках «Western Digital, WD15EADS».

3.3. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2023 на майно ОСОБА_7 (справа № 991/467/23, провадження 1-кс/991/470/23), а саме на:

-автомобіль Toyota RAV4, номерний: знак НОМЕР_26, номер кузова НОМЕР_27, що зареєстрований на праві власності за ОСОБА_7 ;

-квартиру загальною площею 52,76 м2, за адресою: АДРЕСА_3, що зареєстрована на праві власності за ОСОБА_7 ;

-будинок за адресою: АДРЕСА_11, що зареєстрований на праві власності за ОСОБА_16 ;

-земельну ділянку загальною площею 0,166 га за адресою: АДРЕСА_12, кадастровий номер 3221283205:03:002:0026, що зареєстрована на праві власності за ОСОБА_16 .

4. Речові докази і документи:

-документи, надані суду сторонами кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.

5. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, та обмежень, визначених у ч. 2 ст. 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

6. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

7. Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення. Умисне невиконання угод є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Головуюча суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3

Search

Document No. 118317897