- Presiding judge (HACC) : Fedorov O.V.
Справа № 991/2540/24
Провадження 1-кс/991/2567/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
01 квітня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
підозрюваного ОСОБА_4,
захисника - адвоката ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду заяву захисника ОСОБА_5 про відвід прокурора ОСОБА_3 від участі у судовій справі 991/2540/24 при розгляді клопотання про продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 перебуває клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, у об`єднаному кримінальному провадженні №52017000000000841 від 29.11.2017.
01.04.2024 під час судового засідання по розгляду вказаного клопотання адвокатом ОСОБА_5 був заявлений відвід прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 від участі в розгляді зазначеного клопотання.
1.Зміст заяви про відвід прокурора
В обґрунтування заявленого відводу адвокат ОСОБА_5 стверджує, що існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора ОСОБА_3, оскільки:
- прокурор порушує питання про продовження строку дії обов`язків у кримінальному провадженні № 42019110350000029 від 13.02.2019, в межах якого ОСОБА_4 не є підозрюваним, адже кримінальне переслідування щодо нього здійснюється в іншому кримінальному провадженні за №52017000000000841 від 29.11.2017;
- всупереч вимог п. 2 ч. 2 ст. 199 КПК України прокурором в клопотанні не наведено обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідуванню до закінчення дії попередньої ухвали про продовження дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків;
- прокурором проігнорований обов`язок, передбачений ч. 2 ст. 185 КПК України щодо необхідності доповнення або зміни заявленого нею клопотання;
- прокурором не долучено відповідних документів щодо зміни раніше повідомленої ОСОБА_4 підозри, які мають бути враховані слідчим суддею при розгляді клопотання про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України;
- прокурором не надано відомостей про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000841 від 29.11.2017.
Такі дії, на переконання захисника, прямо свідчать про упередженість прокурора, що унеможливлює її участь в розгляді клопотання продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 та є підставою для її відводу.
2.Позиція учасників судового засідання
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 підтримали заяву про відвід прокурора ОСОБА_3 та просили її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 заперечувала щодо задоволення заявленого відводу, оскільки, на її думку, він є невмотивованим та зводиться до незгоди з прийнятими нею процесуальними рішеннями та діями у межах кримінального провадження, а будь-яких передбачених законом підстав для відводу прокурора стороною захисту не наведено.
Прокурор зауважила, що клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 було підготовлене до винесення постанови про об`єднання матеріалів досудового розслідування кримінальних проваджень №42019110350000029 та №52017000000000841 і стосується лише тих епізодів, які були інкриміновані ОСОБА_4 в межах кримінального провадження №42019110350000029, а тому і його розгляд має відбуватись в межах тих доводів, які заявлялись стороною обвинувачення до об`єднання вказаних кримінальних проваджень.
3.Оцінка та висновки слідчого судді
Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією з фундаментальних засад здійснення правосуддя.
З метою дотримання вимог вказаної засади кримінальний процесуальний закон зобов`язав, зокрема, прокурора заявити самовідвід за наявності підстав, передбачених ст. 77 КПК України. Водночас особи, які беруть участь у судовому провадженні за наявності тих самих підстав наділені правом заявити прокурору відвід, який відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України повинен бути вмотивованим.
Встановлення законодавчої можливості відводу (самовідводу) прокурора має важливе значення для неупередженого судового розгляду, адже прокурор відповідно до норм КПК України наділений значним обсягом повноважень, що можуть суттєво обмежувати чи звужувати права і свободи особи.
Вичерпний перелік підстав для відводу прокурора закріплений ст. 77 КПК України. Пунктом 3 вказаної норми передбачено, що прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
При цьому, враховуючи положення ч. 5 ст. 80 КПК України, слідчий суддя наголошує, що мотиви відводу повинні мати не абстрактний характер, а містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість прокурора, та повинні бути підтверджені відповідними доказами.
Таким чином, при вирішенні питання про відвід прокурора з підстави його упередженості, думка особи, яка ставить під сумнів неупередженість прокурора є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи дійсно сумніви такої особи є об`єктивно виправданими.
Як на підставу для відводу захисник посилається на наявність обґрунтованих сумнівів у неупередженості прокурора ОСОБА_3, оскільки остання свідомо ігноруючи факт об`єднання матеріалів досудового розслідування кримінальних проваджень №42019110350000029 та №52017000000000841, збільшення обсягу пред`явленої ОСОБА_4 підозри та зміну кримінально-правової кваліфікації його дій, не долучила до клопотання про продовження строку дії процесуальних обов`язків, жодних доказів на підтвердження того, що раніше повідомлена ОСОБА_4 підозра змінена та наразі він є підозрюваним у іншому кримінальному провадженні - №52017000000000841.
Водночас, заслухавши захисника, слідчий суддя доходить висновку, що наведені ним доводи мають суб`єктивний, а не об`єктивний характер та не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами. Так, висловлені захисником сумніви в неупередженості прокурора фактично зводяться до незгоди з висловленою стороною обвинувачення правовою позицією, з обсягом та змістом долучених до клопотання матеріалів, з процесуальними діями та рішеннями прокурора, здійсненими та прийнятими у межах кримінального провадження. Зокрема, той факт, що на думку прокурора обґрунтування наявності підстав для продовження строку дії, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 процесуальних обов`язків має здійснюватися виключно з врахуванням тих доводів, які заявлялись стороною обвинувачення до об`єднання вказаних кримінальних проваджень і стосуватись лише тих епізодів, які були інкриміновані ОСОБА_4 в межах кримінального провадження №42019110350000029, не є об`єктивною обставиною, що вказує на її упередженість, оскільки є процесуальною позицією прокурора, яка апріорі не може бути підставою для відводу.
Слідчий суддя відзначає, що сама по собі незгода з процесуальними діями та рішеннями прокурора не може бути достатніми підставами для висновку про існування обставин, що викликали б сумнів в неупередженості або безсторонності останнього. Незгода з процесуальними рішеннями та діями прокурора у кримінальному провадженні може бути підставою для оскарження таких рішень, дій або бездіяльності відповідно до положень КПК України, а не для його відводу.
В іншому разі інститут відводу може стати інструментом усунення з кримінального провадження прокурора виключно за одним побажанням сторони захисту, а звідси і вибором таким учасником бажаного для нього прокурора, що не відповідає засаді змагальності сторін.
Отже, слідчий суддя доходить висновку, що прокурор ОСОБА_3, здійснюючи процесуальні дії, а також приймаючи процесуальні рішення в межах кримінального провадження, на які захисник посилався як на обґрунтування заяви про відвід, діяла в межах, наданих їй положеннями чинного кримінального процесуального законодавства, дискреційних повноважень, що не може само по собі вважатися об`єктивними обставинами, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора, а тому не є підставою для її відводу. Доказів зворотного стороною захисту надано не було, підтверджень визнання будь-яких дій прокурора незаконними - також.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що заява захисника ОСОБА_5 про відвід не містить належних, конкретних та підтверджених даних, які б свідчили про існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора ОСОБА_3 та, які б унеможливлювали її участь у розгляді клопотання про продовження строку дії, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків.
Отже, за результатом судового розгляду не встановлено правових підстав для задоволення заяви про відвід прокурора, тому, слідчий суддя доходить висновку, що у задоволенні такої заяви слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 77, 80, 83 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Заяву захисника ОСОБА_5 про відвід прокурора ОСОБА_3 від участі у судовій справі 991/2540/24 при розгляді клопотання про продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
2.Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1