- Presiding judge (HACC) : Voronko V.D.
Справа № 991/2507/24
Провадження 1-кс/991/2534/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, заявників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури стосовно невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою від 20.03.2024 про вчинення кримінального правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури стосовно невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 20.03.2024.
Скарга обґрунтована тим, що 20.03.2024 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 направили на адресу САП заяву про вчинення кримінальних правопорушень працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Києві (далі - ТУ ДБР), передбачених ст. ст. 191, 262, ч.1 ст. 263, 364, 365, ч. 2 ст. 382, ст. ст. 396,410, 426-1 КК України.
Оскільки відповідні відомості до ЄРДР згідно повідомлення про злочин не внесені, заявники звернулися до слідчого судді зі скаргою, в порядку ст. 303 КПК України.
21.03.2024 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду, розглянувши скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4, дійшов висновку, що, відповідно до трек-номеру, який міститься на накладній та описі вкладенні до конверта, вказана заява дійсно була направлена 20.03.2024, проте станом на день звернення до слідчого судді зі скаргою вказане відправлення знаходиться у точці видачі/доставки та не було отримано уповноваженою особою САП. Таким чином, з огляду на те, що заява ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 20.03.2024 уповноважено особою САП отримана не була, слідчий суддя дійшов висновку, що бездіяльність у даному випадку не виникла, тож слідчим суддею було відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_4
22.03.2024 на месенджер мобільного телефону ОСОБА_3 надійшло повідомлення з Укрпошти про те, що відправлення за №0209078096949, було вручене 22.03.2024 о 09 год 19 хв відповідальній особі САП.
Однак, заявників не було повідомлено, відповідно до вимог ст. 214 КПК України, яке рішення було прийняте САП за результатом розгляду їх заяви.
Таким чином станом на 26.03.2024 заявники не отримали від посадових осіб САП відомостей, що їх заява розглянута і по ній прийняте рішення, отже на переконання заявників посадовими особами САП вчинено бездіяльність САП.
З огляду на наведені обставини, заявники повторно звернулись до слідчого судді з даною скаргою на бездіяльність посадових осіб САП, яка полягає у невнесенні відповідно до ст. 214 КПК України в ЄРДР відомостей про вчинення посадовими особами ТУ ДБР у м. Києві кримінальних правопорушень, відомості про які викладені в заяві від 20.03.2024 на ім`я керівника САП ОСОБА_5 .
У своїй скарзі заявники просять: зобов`язати уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 20.03.2024, про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191, 262, ч.1 ст. 263, ст.ст. 364, 365, ч. 2 ст. 382, ст. ст. 396, 410, 426-1 КК, скоєних директором ТУ ДБР у м. Києві ОСОБА_6, заступником директора ТУ ДБР у м. Києві ОСОБА_7, керівником Другого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Києві ОСОБА_8, заступником керівника Другого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Києві ОСОБА_9, старшим слідчим-криміналістом ТУ ДБР ОСОБА_10 та розпочати досудове розслідування, надати заявникам витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До початку судового розгляду від начальника управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_11 надійшли пояснення, в яких він зазначив, що за результатом опрацювання заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 20.03.2024, її скеровано за належністю до Київської міської прокуратури, про що заявників повідомлено цим же листом.
Представник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у судове засідання не прибув, був належним чином повідомлений про розгляд.
Відсутність представника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не є перешкодою для розгляду скарги (ч.3 ст.306 КПК України). За наведеного слідчий суддя визнав за можливе здійснювати розгляд скарги за відсутності представника САП за наявними у справі поясненнями.
У судовому засіданні заявники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали подану скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши заявників, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Частиною 1 статті 306 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Статтею 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Частино 4 ст. 214 КПК України встановлено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Положеннями ч.5 ст. 216 КПК України визначено перелік кримінальних правопорушень, які підслідні детективам Національного антикорупційного бюро України.
Так, детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, за наявності визначених умов.
Як вбачається із матеріалів скарги, 20.03.2024 заявники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до керівника САП ОСОБА_12 із заявою про кримінальне правопорушення, в якій просили: порушити відносно посадових осіб ТУ ДБР у м. Києві: ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_10 кримінальне провадження за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191, 262, ч.1 ст. 263, ст. ст.364, 365, ч. 2 ст. 382, ст. ст.396, 410, 426-1 КК України; відповідно до статті 214 КПК України внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове слідство.
Вказана заява про кримінальне правопорушення від 20.03.2024 була надіслана заявниками засобами поштового зв`язку та отримана САП 22.03.2024, що стверджується інформацією згідно з трекінгом відстеження поштового відправлення за ідентифікатором №0209078096949.
Згідно вимог ч.1 та п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР є виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Тобто, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність у таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Такими даними є посилання у повідомлені про злочин на фактичні обставини, що підтверджують наявність складу відповідного кримінального правопорушення.
В згаданій заяві про кримінальне правопорушення заявниками зазначається, що 01.06.2021, в рамках кримінального провадження №12021100040001539 від 19.05.2021 за місцем їх проживання (у тому числі за місцем здійснення адвокатської діяльності ОСОБА_3 ) без рішення суду, погодженого з Генеральним прокурором чи його заступником, посадовими особами Дніпровського районного Управління поліції в м. Києві було проведено обшук, в ході якого було вилучене особисте майно, яке належить членам сім`ї ОСОБА_3, вартістю близько 500 000 гривень.
09.06.2021 ОСОБА_3 звернувся з клопотанням до слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва (в порядку статті 169 КПК України) з вимогою повернути все незаконно вилучене з робочого місця адвоката майно. Справа слухалася тривалий час через те, що прокурори Дніпровської районної окружної прокуратури м. Києва безпідставно заявляли відводи слідчому судді. Ухвалами суддів Дніпровського районного суду м. Києва від 23.06.2021 та від 05.08.2021, заявлені прокурорами відводи слідчому судді залишені без задоволення.
09.07.2021 слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва постановила рішення - відмовити прокурору у накладенні арешту на вилучене майно з робочого місця адвоката ОСОБА_3
06.09.2021 ухвалою Київського апеляційного суду відмовлено прокурору у задоволенні його апеляційної скарги, а рішення Дніпровського районного суду м. від 09.07.2021 залишено без зміни.
14.09.2021 ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва клопотання ОСОБА_3 про повернення незаконно вилученого майна повернуто заявнику.
27.10.2021 ухвалою Київського апеляційного суду задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_3 та скасовано ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14.09.2021 про повернення заявнику його клопотання та призначено новий розгляд справи у суді першої інстанції.
У той же час, 29.11.2021 ухвалою Київського апеляційного відмовлено у задоволенні подання голови Дніпровського районного суду м. Києва про направлення клопотання ОСОБА_3 про повернення незаконно вилученого майна на розгляд до іншого суду.
Тож матеріали клопотання з Київського апеляційного суду були повернуті до Дніпровського районного суду м. Києва 09.12.2021 та передані слідчому судді Дніпровського районного суду 13.12.2021.
14.12.2021 ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва зобов`язано посадових осіб, у яких перебуває кримінальне провадження№12021100040001539 від 19.05.2021, повернути все незаконно вилучене майно, яке набуло статусу тимчасово вилученого, його законним власникам ( ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_16 ).
11.05.2022 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва, за результатом розгляду скарги щодо відмови слідчого ДБР ОСОБА_10 виконати ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14.12.2021, в ухвалі зазначено, що ухвала слідчого судді від 14.12.2021 набула законної сили і підлягає безумовному виконанню всіма посадовими особами на всій території України.
Як зазначає заявник, слідчий ТУ ДБР ОСОБА_10 написав заяву на ім`я слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_17, що він зобов`язується повернути власникам ( ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_16 ) все незаконно вилучене майно.
У подальшому, 23.05.2022 ОСОБА_3 був викликаний до слідчого ТУ ДБР з дислокацією у м. Києві для вирішення питання щодо повернення незаконно вилученого майна ( АДРЕСА_1 ). В ході розмови, слідчий ОСОБА_10, заявив, що він не збирається виконувати рішення слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14.12.2021, оскільки вважає, що вказане рішення є незаконним.
25.05.2022 ОСОБА_10 рапортом доповів заступнику директора ТУ ДБР у м. Києві ОСОБА_7 про те, що після закінчення допиту у якості свідка ОСОБА_4 власноручно написала зауваження до свого допиту та заяву про вчинення ОСОБА_10 злочинів, передбачених статтями 364, 365, 382 та 426-1 КК України з приводу того, що ОСОБА_10 саботує виконання рішення суду від 14.12.2021 та не повертає вилучене під час обшуку у ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_16 майно. Зазначений рапорт ОСОБА_10 завізував керівник Другого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Києві ОСОБА_18 . В кінці свого рапорту на ім`я ОСОБА_7 . ОСОБА_10 зазначив, що він доповідає про зроблену ОСОБА_4 заяву для подальшого реагування. В свою чергу ОСОБА_7 наклав на рапорт ОСОБА_10 резолюцію «До матеріалів», таким чином на переконання заявників, ОСОБА_7 гарантував ОСОБА_10 безкарність за саботування виконання рішення суду та неповернення майна.
Заявники додали, що лише 26.01.2024 старший слідчий-криміналіст ТУ ДБР ОСОБА_10, на виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14.12.2021, частково (не у повному обсязі) повернув заявникам майно, незаконно вилучене під час обшуку, який мав місце 01.06.2021 за адресою: АДРЕСА_2 . Автомобіль марки ВАЗ 21110 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_10 був повернутий раніше - 26.10.2023.
Відповідно до розписки про отримання автомобіля ВАЗ та акту про повернення вилучених речей та документів від 26.01.2024 майно було повернуто не у повному обсязі, як це передбачено рішенням суду від 14.12.2021, отже через три роки після постановлення ухвали слідчим суддею від 14.12.2021 про повернення манна, посадовими особами ТУ ДБР у м. Києві рішення суду, яке набрало законної сили, є чинним і ніким не скасованим, саботовано і не виконано.
За такого, на переконання заявників, в діях посадових осіб ТУ ДБР у м. Києві: ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_10 вбачаються ознаки вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191, 262, ч.1 ст. 263, ст. ст. 364, 365, ч. 2 ст. 382, ст. ст.396, 410, 426-1 КК України.
Одним із завдань кримінального судочинства є захист особи, суспільства від кримінальних правопорушень. Реалізація вказаного завдання здійснюється з поміж іншого, шляхом забезпечення кожному громадянину права на звернення до уповноважених органів з заявою про вчинене кримінальне правопорушення, що породжує відповідний обов`язок органів досудового розслідування своєчасно реагувати на такі звернення у передбачений законом спосіб, тобто відповідно до встановленої законом процедури.
Частиною 5 статті 214 КПК України визначено, що достатнім для початку досудового розслідування є повідомлення даних, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Дана обставина зобов`язує орган досудового розслідування провести перевірку наведених в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення обставин та фактів, внести передбачені законом відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
В свою чергу, в повідомленні про злочин повинна міститися інформація про сукупність ознак, які свідчили б про вчинення того чи іншого злочину, і дали змогу кваліфікувати дії або бездіяльність, про яку йдеться в повідомлені про злочин, за відповідними статтями кримінального кодексу.
Зі змісту заяви про кримінальне правопорушення від 20.03.2024 вбачається, що в ній зазначені обставини, які на думку заявників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свідчать про вчинення посадовими особами ТУ ДБР у м. Києві: ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_10 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191, 262, ч.1 ст. 263, ст. ст. 364, 365, ч. 2 ст. 382, ст. ст.396, 410, 426-1 КК України, що дає змогу органу досудового розслідування провести перевірку зазначених фактів на предмет наявності/відсутності у діях зазначених осіб складу злочину.
Слідчий суддя, перевіривши надані заявником матеріали, приходить до висновку, що відомості, зазначені у заяві про кримінальне правопорушення потребують перевірки.
Не може залишитись поза увагою суду і факт незаконного утримання майна органом досудового розслідування протягом тривалого часу, за наявності рішення суду про його повернення (від 14.12.2021).
Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107).
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).
Крім того злочини, передбачені ст.ст. 191, 364 КК України, про вчинення яких у тому числі йдеться в заяві про кримінальне правопорушення від 20.03.2024 підслідні Національному антикорупційному бюро України.
Тобто згідно наведених вище норм ст. 214 КПК України уповноважена особа повинна була протягом 24 годин з дня отримання заяви про злочин внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 КПК України якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.
Однак при цьому відомості про наведені в заяві обставини до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносилися.
Поряд з цим, в силу ст. 214 КПК України та Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 №139 передача матеріалів та відомостей іншому органу досудового розслідування або за місцем проведення досудового розслідування (ч. 5 ст. 36, ч. 7 ст. 214, ст.ст. 216, 218 КПК України) - не звільняє орган, до якого надійшла заява, від обов`язку внесення відомостей до ЄРДР.
Крім того, прокурором не надано доказів надсилання поданої заяви до Київської міської прокуратури.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що уповноваженими особами Спеціалізованої антикорупційної прокуратурибула допущена бездіяльність, тому відповідно до ст. 307 КПК України, слід зобов`язати уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 20.03.2024 про вчинення кримінального правопорушення та надати заявникам витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З огляду на викладене скарга заявників підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 9, 214, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити скаргу.
Зобов`язати уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 20.03.2024 про вчинення кримінального правопорушення та надати заявникам витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1