- Presiding judge (HACC): Sikora K.O.
Справа № 991/2894/24
Провадження № 1-кс/991/2924/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
підозрюваного ОСОБА_3,
його захисників адвокатів ОСОБА_4,
ОСОБА_5,
прокурора ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6, кожного окремо, про зміну запобіжного заходу у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 січня 2024 року за № 52024000000000020, за підозрою
ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одесі, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України,
В С Т А Н О В И Л А :
І. Суть клопотання
1.1. 08 квітня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 просив про змінити запобіжний захід, застосований до підозрюваного ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 лютого 2024 року у справі № 991/1228/24, а саме зменшити розмір застави з 757 000 грн до 242 240 грн.
Як зазначив захисник, існують нові обставини, які не враховувалися під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_3, зокрема сторона обвинувачення вже повідомила про завершення досудового розслідування, що свідчить про зникнення або зменшення інтенсивності встановлених слідчим суддею ризиків.
Крім того, ОСОБА_3 була подана декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, яка свідчить про наявність у підозрюваного грошових активів у розмірі 250-260 тис. грн, що відповідає фактично внесеному розміру грошових коштів (242 200 грн). До того ж, розмір заробітної плати ОСОБА_3 зменшився з 75 до 63 тис. грн, що свідчить про суттєву зміну майнового стану.
1.2. 09 квітня 2024 року до суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6, у якому він просив змінити запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_3 із застави на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці та покласти на нього обов`язки:
- прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді і суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи, що дозволяють право на виїзд з України та в`їзд до України, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України;
- утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із свідками ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ;
- носити електронний засіб контролю.
Клопотання прокурора обґрунтоване тим, що до ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 лютого 2024 року у справі № 991/1228/24 був застосований запобіжний захід у вигляді застави розміром 757 000 грн. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18 березня 2024 року зазначене рішення залишене без змін.
Станом на час розгляду клопотання покладений на ОСОБА_3 обов`язок внести заставу у визначеному розмірі ним виконано не було, у зв`язку з чим, на думку прокурора, наявні підстави для зміни запобіжного заходу.
Прокурор послався на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
1.3. Ухвалою слідчого судді від 10 квітня 2024 року судові провадження за згаданими клопотаннями були об`єднанні в одне провадження.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 підтримав подане ним клопотання з наведених у ньому мотивів та заперечив проти задоволення клопотання прокурора.
Підозрюваний ОСОБА_3 підтримав позицію свого захисника та повідомив, що у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту він буде позбавлений можливості продовжувати навчання в аспірантурі. Розмір застави, за його твердженням, є непомірним для нього, оскільки він вимушений утримувати хворого батька та допомагати коштами своїй цивільній дружині.
Захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію адвоката ОСОБА_4 і підозрюваного ОСОБА_3 та звернув увагу на належну процесуальну поведінку підозрюваного, а також зменшення ризиків з плином часу.
2.2. Прокурор ОСОБА_6 підтримав подане ним клопотання та заперечив проти задоволення клопотання адвоката ОСОБА_4 .
Прокурор акцентував увагу на невиконанні підозрюваним ухвали слідчого судді від 20 лютого 2024 року та зауважив, що підозрюваний ОСОБА_3 задекларував у 2022 році наявність готівкових коштів у розмірі 29 000 доларів США, втім після повідомлення про підозру останній вніс зміни у декларацію та зменшив суму готівкових коштів до 9 000 доларів США, а у подальшому до 4 700 доларів США, що відповідає розміру внесеної підозрюваним ОСОБА_3 у сумі 242 240 грн застави. Такими діями, на думку прокурора, підозрюваний створював хибне уявлення щодо свого майнового стану.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Статтею 200 КПК України визначено право слідчого та прокурора звертатися до слідчого судді, суду, із клопотання про зміну запобіжного заходу.
Статтею 201 КПК України визначено право підозрюваного, до якого застосовано запобіжний захід, та його захисника ініціювати розгляд питання про зміну запобіжного заходу шляхом подання відповідного клопотання.
3.3. Обставини, встановлені слідчим суддею
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 січня 2024 року за № 52024000000000020, у якому 09 лютого 2024 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України, а саме у підбурюванні до висловлення пропозиції надати та надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають відповідальне становище, за вчинення службовими особами, в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої їм влади чи службового становища та у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 лютого 2024 року до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 757 000 грн та покладено на нього обов`язки:
- прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи, що дозволяють право на виїзд з України та в`їзд до України, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України;
- утримуватися від спілкування з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18 березня 2024 року зазначене рішення залишене без змін.
23 лютого 2024 року згідно з квитанцією ОСОБА_3 вніс заставу у розмірі 242 240 грн.
01 квітня 2024 року сторону захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та відкрито для ознайомлення його матеріали.
3.4. Межі розгляду
3.4.1. Кримінальний процесуальний закон не визначає перелік підстав для зміни запобіжного заходу. Разом з тим, враховуючи, що підстави для його застосування визначені ч. 2 ст. 177 КПК України, необхідність зміни запобіжного заходу може бути обумовлена саме їх зміною.
Отже, підставою для зміни запобіжного заходу є зміна обставин, які безпосередньо можуть вплинути на висновок слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також підстави для зміни запобіжного заходу можуть випливати зі зміни обставин, які хоча і не належать до підстав застосування запобіжного заходу, втім мають враховуватися при його обранні. Коло таких обставин визначене ст. 176 КПК України.
Отже, розгляд клопотання про зміну запобіжного заходу не передбачає перегляд рішення про застосування запобіжного заходу. Предметом оцінки слідчого судді у межах розгляду такого клопотання є наявність факту зміни обставин, які були враховані під час застосування запобіжного заходу; відомості про обставини, які не були враховані, але врахування яких могло вплинути на висновок про застосування запобіжного заходу; а також виникнення нових обставин.
Разом з тим, враховуючи, що прокурором перед слідчим суддею поставлене питання погіршення становища підозрюваного ОСОБА_3 та застосування до нього більш суворого запобіжного заходу, слідчий суддя має надати оцінку вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення саме в контексті застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а також наявності та інтенсивності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
3.5. Щодо обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
09 лютого 2024 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України.
За версією органу досудового розслідування, 19 та 20 грудня 2023 року працівники Національної поліції України стосовно ОСОБА_7 склали протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, та вилучили тютюнові вироби. У подальшому матеріали за вказаними протоколами були надіслані до Болградського районного суду Одеської області для розгляду.
08 січня 2024 року за результатами автоматизованого розподілу суддю ОСОБА_10 визначено для розгляду справи № 497/54/24 про вчинення ОСОБА_7 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-5 КУпАП.
10 січня 2024 року ОСОБА_7 випадково зустрівся зі знайомим йому суддею Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_3 та розповів про притягнення до адміністративної відповідальності. Під час розмови у ОСОБА_3 виник умисел на заволодіння коштами ОСОБА_7 шляхом обману, а саме - введення його в оману щодо можливості вплинути на прийняття рішення суддею ОСОБА_10 в його інтересах, за надання неправомірної вигоди. При цьому ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_7 допомогти у закритті провадження у справі про адміністративне правопорушення і поверненні вилученого майна за половину вартості вилученого товару, тобто за 1500 доларів США. Після цього, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_3, що до Болградського районного суду Одеської області має надійти ще один протокол, за яким вартість вилученого товару становить приблизно 6000 доларів США.
ОСОБА_3, будучи обізнаним щодо високих морально-ділових якостей судді ОСОБА_10, з якою працює в одному суді, а саме - відсутності схильності до будь-яких корупційних проявів, не мав реального наміру впливати на неї, а сподівався, у випадку прийняття позитивного для ОСОБА_7 рішення, видати його за результат свого впливу, за що отримати кошти.
У подальшому, 12 січня 2024 року ОСОБА_3 підготував та надіслав на електронну пошту ОСОБА_7 . пояснення для судді ОСОБА_10 по суті адміністративного правопорушення, повідомивши, що їх необхідно буде подати особисто під час розгляду справи. 23 січня 2024 року суддею Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_10 закрито провадження у справі № 497/54/24 про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_7 .
Також ОСОБА_7 під час розмови з ОСОБА_3 повідомив, що на 24 січня 2024 року його викликає суддя Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_11 для розгляду справи № 497/133/24 про адміністративне правопорушення. У цей час ОСОБА_3 почав підбурювати ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди судді ОСОБА_11 за прийняття ним рішення в його інтересах, а також судді ОСОБА_10 за раніше прийняте нею рішення на його користь. Після цього ОСОБА_3 сказав ОСОБА_7, що він має самостійно визначити розмір неправомірної вигоди, виходячи з обсягів та вартості вилучених у нього тютюнових виробів.
ОСОБА_7 надіслав повідомлення ОСОБА_3 про готовність надання неправомірної вигоди у розмірі 4000 доларів США (з урахуванням вартості вилученого товару за першим протоколом на 3000, за другим на 6200 доларів США). Прочитавши це повідомлення, ОСОБА_3 вирішив завуалювати одержання неправомірної вигоди під адвокатський гонорар, зазначивши, що передасть цю інформацію адвокату, нібито це його гонорар.
Після цього ОСОБА_3 прийняв рішення про залучення до вчинення кримінального правопорушення знайомого адвоката ОСОБА_8, з яким він підтримує дружні стосунки.
У період з 23 по 24 січня 2024 року ОСОБА_3 попросив ОСОБА_8 отримати кошти від ОСОБА_7, не доводячи до його відома інформацію про їх отримання злочинним шляхом.
24 січня 2024 року ОСОБА_7 прибув до Болградського суду Одеської області для участі у розгляді справи № 497/133/24 про адміністративне правопорушення суддею ОСОБА_11 . На вході до суду ОСОБА_7 чекав ОСОБА_3, який повідомив, що по всіх питаннях стосовно їх домовленостей він має контактувати з адвокатом ОСОБА_12 .
У подальшому суддею ОСОБА_11 було проведено судовий розгляд за участі ОСОБА_7, за результатами якого закрито провадження у справі № 497/133/24 про адміністративне правопорушення.
25 січня 2024 року під час зустрічі ОСОБА_8 з ОСОБА_7, останній, будучи підбуреним ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди суддям за прийняття ними рішень, передав ОСОБА_8 кошти в розмірі 4000 доларів США для подальшої передачі ОСОБА_3 .
У подальшому, 29 січня 2024 року адвокат ОСОБА_8 передав судді ОСОБА_3 отримані від ОСОБА_7 кошти в розмірі 4000 доларів США, що еквівалентно 151 124,40 грн відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 29 січня 2024 року.
Таким чином, за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_3 своїми умисними діями, шляхом умовляння, схилив ОСОБА_7 до висловлення пропозиції та надання неправомірної вигоди суддям Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за вчинення ними дій на користь ОСОБА_7, а саме - закриття проваджень у справах про адміністративні правопорушення і повернення вилучених тютюнових виробів. Також, ОСОБА_3, увівши в оману ОСОБА_7 щодо наміру надати неправомірну вигоду суддям ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за прийняття ними рішень, такого наміру не мав, а заволодів отриманими коштами та розпорядився на власний розсуд.
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_3 підозри підтверджується наданими детективом матеріалами, зокрема:
- протоколами допитів свідка ОСОБА_7, який повідомив, що 10 січня 2024 року приблизно о 10 годині 30 хвилин у м. Болград він випадково зустрівся з суддею Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_3, який зацікавився ситуацією ОСОБА_7 відносно складення щодо останнього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164-5 КУпАП. Під час бесіди ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_7 допомогти у вказаному питанні, оскільки має вплив на суддів Болградського районного суду Одеської області, але додатково повідомив, що вирішити питання про закриття справи про адміністративне правопорушення з ОСОБА_10 буде складно. Після цього ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_7 за половину вартості вилученого у нього товару, тобто за 1500 доларів США (що на той час складало 85 000 грн), спробувати допомогти останньому. За попередньою домовленістю із ОСОБА_3 25 січня 2024 року передав адвокату ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 4000 дол. США;
- протоколом огляду вкладки «Стан розгляду справ» на Інтернет-сторінці Болградського районного суду Одеської області, згідно з яким справа відносно ОСОБА_7 із єдиним унікальним № 497/54/24 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, перебувала у провадженні судді ОСОБА_10 ;
- протоколом огляду від 15 січня 2024 року, в ході якого зафіксоване листування у застосунку «WhatsApp» на планшеті ОСОБА_7, із зареєстрованим обліковим записом « ОСОБА_13 » за мобільним номером телефону НОМЕР_1, що належить ОСОБА_7 . Під час огляду застосунку зафіксовано чат з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який зареєстровано за мобільним номером телефону НОМЕР_2, що відповідає номеру, вказаному в особовій картці ОСОБА_3, в якому міститься спілкування ОСОБА_3 та ОСОБА_7, що стосується справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, щодо ОСОБА_14 .
У подальшому, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_3, що справу № 497/54/24 про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-5 КУпАП 23 січня 2024 року було закрито, на що ОСОБА_3 відповів, що це є його заслугою. Також, після того як ОСОБА_3 дізнався про те, що відносно ОСОБА_7 до Болградського районного суду Одеської області було скеровано ще одні матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, які перебувають на розгляді у судді ОСОБА_11, він запропонував ОСОБА_7 самому визначити розмір неправомірної вигоди, яка має складати приблизно половину вартості вилученого товару;
- постановою від 24 січня 2024 року Болградського районного суду Одеської області, якою закрито провадження у справі №497/133/24 про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-5 КУпАП. Так само було закрито провадження у справі №497/54/24 про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-5 КУпАП;
- протоколом огляду від 24 січня 2024 року застосунку «WhatsApp» на планшеті ОСОБА_7, під час якого зафіксовано спілкування останнього із ОСОБА_3 щодо вилученого у ОСОБА_7 товару та грошових коштів;
- протоколом допиту ОСОБА_7, який повідомив, що за попередньою домовленістю із ОСОБА_3 25 січня 2024 року передав адвокату ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 4000 дол. США;
- протоколом допиту адвоката ОСОБА_8, який повідомив, що 25 січня 2024 року отримав від ОСОБА_7 грошові кошти, які 29 січня 2024 року передав ОСОБА_3 ;
- протоколами за результатами аудіо-, відеоконтролю за особою, в ході яких зафіксовано спілкування між ОСОБА_7 та ОСОБА_3, зміст якого узгоджується з повідомленими прокурором обставинами;
- іншими матеріалами.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України.
3.6. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, детектив послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
3.7. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи детектива про те, що ОСОБА_3 підозрюється, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до тяжких злочинів (ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України). Також слід врахувати, що зазначене кримінальне правопорушення приміткою до ст. 45 КК України віднесене до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчий суддя враховує, наявність у ОСОБА_3 паспортів для виїзду за кордон; проживання на території, прилеглій до кордону з Молдовською Республікою, що свідчить, що він може залишити територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Зазначений ризик був встановлений Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду і у слідчого судді відсутні підстави вважати, що він зник чи зменшив свою інтенсивність, враховуючи незначний проміжок часу, який минув з моменту розгляду питання про застосування запобіжного заходу.
3.8. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, коло осіб, які можуть бути свідками у кримінальному провадженні, та можливість безперешкодного контактування з ними підозрюваного, враховуючи, що судді Болградського районного суду Одеської області, які розглядали адміністративні справи ОСОБА_10 та ОСОБА_11, працюють разом з ОСОБА_3 .
Крім того, використання зв`язків, соціального статусу та авторитету, набутих під час здійснення професійної діяльності, надають ОСОБА_3 можливість впливати на свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, з якими, за версією сторони обвинувачення, він мав товариські стосунки, а свідок ОСОБА_9 є підлегою (помічником) підозрюваного.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваного.
3.9. Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя вважає наявним зазначений ризик, враховуючи наявність у підозрюваного набутих завдяки займаній посаді зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою незаконного впливу на органи досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження, ухилятися від виконання покладених на нього обов`язків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
3.10. Щодо наявності підстав для зміни запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Слідчий суддя не досліджує можливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, адже вже застосований захід у вигляді застави виявився неефективним та не забезпечив виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків у вигляді її внесення у визначеному розмірі.
Слідчий суддя враховує обставини, які свідчать, що констатовані Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду ризики не зникли та не зменшили свою інтенсивність.
Разом з тим, покладений на підозрюваного процесуальний обов`язок внести визначений судом розмір застави, передбачений ч. 6 ст. 182 КПК України, підозрюваним ОСОБА_3 не виконаний, що свідчить про неефективність цього запобіжного заходу та наявність підстав для застосування до підозрюваного більш суворого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, вік та стан здоров`я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Коло згаданих обставин не змінилося з часу застосування запобіжного заходу до ОСОБА_3, і нові обставини, які б впливали на можливість його застосування, не виникли.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшла висновку, що запобіжний захід у вигляді цілодобового арешту є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні детектива.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком два місяці, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 6 ст. 181 КПК України. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене (триває ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування), а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
3.11. Оцінка доводів сторони захисту
3.11.1. Оцінюючи доводи сторони захисту щодо непомірності визначеного розміру застави, слідчий суддя зазначає, що за своїм змістом вони є твердженням про необґрунтованість ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу.
Разом з тим, слідчий суддя вирішує у кримінальному провадженні лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень кримінальним процесуальним законом (ч. 3 ст. 26 КПК України).
До повноважень слідчого судді не належить оцінка та перегляд висновків Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, адже це становило би порушення принципу остаточності судового рішення «res judicata».
Слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо зменшення розміру застави, оскільки обов`язок щодо її внесення підозрюваним не виконаний, у зв`язку з чим слідчим суддею констатована наявність підстав для зміни запобіжного заходу на домашній арешт.
Необхідність догляду за хворим батьком, на що звертала увагу сторона захисту, не спростовують висновки слідчого судді, адже можливість такого догляду буде забезпечена у випадку застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Факт перебування кримінального провадження на стадії ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не нівелює встановлені ризики та не свідчить про зменшення їх інтенсивності. Доводи щодо перешкод у навчанні підозрюваного також не переконують слідчого суддю у неможливості застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, адже сторона захисту не навела конкретних відомостей у цьому контексті (щодо формату навчання, часу навчальних заходів тощо).
За таких обставин, у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 слід відмовити.
3.12. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків
У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_3 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, саме:
- прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді і суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи, що дозволяють право на виїзд з України та в`їзд до України, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України;
- утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із свідками ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ;
- носити електронний засіб контролю.
Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.
Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України, - два місяці.
За таких обставин клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И Л А :
1. У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
2. Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу - задовольнити.
3. Змінити підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний вигляд у вигляді застави, застосований ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 лютого 2024 року у справі № 991/1228/24, та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, строком на 2 місяці до 12 червня 2024 року включно, але у межах строку досудового розслідування.
4. Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 такі обов`язки:
- прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді і суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи, що дозволяють право на виїзд з України та в`їзд до України, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України;
- утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із свідками ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ;
- носити електронний засіб контролю.
Термін дії покладених на ОСОБА_3 обов`язків визначити два місяці, тобто до 12 червня 2024 року включно.
5. Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 .
6. Направити ухвалу для виконання органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_3 для негайної постановки на облік підозрюваного, про що повідомити слідчого і прокурора.
7. Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1