Document No. 118486176

Справа № 991/3044/24

Провадження № 1-кс/991/3080/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].

Дата і місце постановлення [1-1].

15 квітня 2024 року, місто Київ.

Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_2

Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 09 лютого 2023 року за № 52023000000000068.

Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1-4].

Підозрюваний ОСОБА_3, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Дніпропетровськ, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2 (інша інформація у клопотанні відсутня).

Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].

Сторона обвинувачення: прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Сторона захисту: підозрюваний ОСОБА_3, захисники ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].

Вирішується питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за №52023000000000068 від 09 лютого 2023 року.

Питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 вирішується за клопотанням старшого детектива Національного бюро Першого підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 (надалі -детектив).

Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].

Слідчий суддя встановив таке.

Клопотання детектива про застосування запобіжного заходу погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 (надалі - прокурор), відповідає вимогам ст. 184 КПК України та обґрунтоване наступним.

В провадженні Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження № 52023000000000068 від 09.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358 КК України.

У клопотанні детектив зазначає, що ОСОБА_3 діючи в умовах воєнного стану та за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, у період з червня 2022 року по березень 2023 року сприяв шляхом надання порад та засобів, а також усунення перешкод у проведенні закупівлі КП «Харківські теплові мережі» у ТОВ «Ворлд Фуд Енд Фід» товарів - кам`яної солі за завідомо завищеними цінами, вчинивши таким чином пособництво у заволодінні коштами Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в сумі 4 272 521,65 грн., що є особливо великим розміром.

У зв`язку з чим, 11 квітня 2024 року ОСОБА_3 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Повідомивши ОСОБА_3 про підозру, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам останнього переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, сторона обвинувачення вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

За таких обставин, детектив у клопотанні просить слідчого суддю застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 1652 прожиткових мінімумів працездатних осіб, що становить 5 002 256 грн. У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 строком на два місяці обов`язки, передбачені п.п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до детектива (слідчого) в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з такими особами: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_16, працівниками КП «Харківські теплові мережі», а також будь-якими іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52023000000000068 від 09.02.2023, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України; носити електронний засіб контролю.

Детектив також зазначає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_3 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, а саме, особистого зобов`язання, особистої поруки, застави або домашнього арешту, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.

На підтвердження викладених у клопотанні обставин до нього додані наступні матеріали у копіях:

- витяг з ЄРДР; інформація про особу з ДМС України; постанова про внесення змін до групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування від 18 березня 2024 року; відомості про доходи; відомості про перетин кордону; інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта; реєстраційні картки транспортних засобів; повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб; рішення учасника ТОВ «ВОРЛД ФУД ЕНД ФІД» № 18-10/2022 від 18 жовтня 2022 року; повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження; щорічна декларація ОСОБА_17 за 2023 рік; ухвала слідчого судді від 07.03.2024 року; протокол огляду документів та відеозаписів від 09.02.2024 року; повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 11.04.2024 року; розписка від 11.04.2024 (містяться у томі 1 судової справи);

- доповідна записка від 23.10.2023; постанова про залучення спеціаліста від 01 травня 2023 року; інформаційно-аналітична довідка; розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2022 року № 340-р; висновок за результатами проведення комісійної судової товарознавчої експертизи від 18.10.2023 року; висновок за результатами проведення судової економічної експертизи від 15.01.2024; договір постачання з ТОВ «ВОРЛД ФУД ЕНД ФІД» від 01.07.2022; договір постачання з ТОВ «ВОРЛД ФУД ЕНД ФІД» від 10.06.2022; лист детектива від 25.05.2023; протокол обшуку від 21.01.2023 року; ухвала слідчого судді від 31.01.2023 року; протоколи огляд увід 19.04.2023, 05.10.2023, 15.11.2023, 21.09.2023 (містяться у томі 2 судової справи).

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав та просив їх задовольнити.

Захисники ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проти задоволення клопотання і застосування до підозрюваного зазначеного запобіжного заходу заперечували з підстав відсутності обґрунтованої підозри та недоведеності перелічених у клопотанні ризиків.

Разом з тим, адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_6 надали слідчому судді письмові заперечення на клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у яких зазначили, що вказане клопотання є необґунтованим, оскільки не доводить наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків. Також звернули увагу на те, що запропонований стороною обвинувачення альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 5 002 256 грн є непомірним для підозрюваного. Зі змісту заперечень видно, що підозрюваний ОСОБА_3 має суттєві проблеми зі здоров`ям, а тому поміщення ОСОБА_3 в умови установи попереднього ув`язнення, виключить повністю можливість для підозрюваного продовжувати лікування та виконувати інші рекомендації лікарів, що неминуче приведе до тяжкого рецидиву ряду хронічних важких захворювань та патологій, неможливості повернення до стадії ремісії або взагалі може привести до безповоротних наслідків як для самого підозрюваного, так і для осіб, які з ним контактуватимуть на побутовому рівні. У зв`язку з чим, адвокат ОСОБА_7 просить слідчого суддю відмовити у задоволенні клопотання детектива та застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у виді застави в розмірі, визначеному п. 3 ч.5 ст.182 КПК України, а саме 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб що становить 242 240 гривень. Також захисник ОСОБА_6 долучив до свого заперечення копії матеріалів, якими воно обґрунтовується.

Підозрюваний ОСОБА_3 підтримав думки своїх захисників, проти задоволення клопотання заперечував.

Слідчий суддя дослідив клопотання детектива з доданими матеріалами, надані стороною захисту матеріали і заперечення, заслухав думки учасників кримінального провадження.

Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].

Слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом».

Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи».

Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 та ч. 3 ст. 176 КПК України: «Запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою».

Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України: «Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується».

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України: «Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом».

Відповідно до вимог п. п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України: «При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї».

Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 181 КПК України: « Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 КПК України: «Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу».

Відповідно до вимог п. 2 та абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України: «Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України: «Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу».

Відповідно до вимог п. п. 3 і 4 ч. 2 ст. 183 КПК України: «Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років».

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України: «Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті».

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України: «Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання».

Стосовно наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_3 кримінального правопорушення слідчий суддя зазначає таке.

Норми кримінального процесуального права не містять визначення «обґрунтована підозра», у зв`язку з чим слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Зазначена норма права узгоджується також і з ч. 5 ст. 9 КПК України, за якою кримінальне процесуальне законодавство України має застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року). З метою вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, слідчий суддя оцінює надані йому докази не в контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Слідчий суддя, з огляду на доводи клопотання і досліджені ним матеріали в їх сукупності та взаємозв`язку, які були надані стороною обвинувачення на його обґрунтування (зазначені у розділі «Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази [2-2]» МОТИВУВАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ [ІІ] цієї ухвали), а також і ті, що були надані стороною захисту дійшов висновку про те, що повідомлена ОСОБА_3 підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, є обґрунтованою.

Стосовно ризиків зазначених у клопотанні слідчий суддя зазначає таке.

Слідчий суддя вважає, що при розгляді клопотання прокурором доведена наявність ризиків, які можуть спонукати підозрюваного вчинити зазначені у п. п. 1, 3 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК України спроби, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Слідчий суддя погоджується з доводами клопотання про те, що підозрюваний має можливості для переховування від органу досудового розслідування, у тому числі можливості для перетину державного кордону, оскільки має паспорт громадянина України для виїзду за кордон та достатній майновий стан, до чого його може спонукати, зокрема, як встановлена кримінальним законом відповідальність за вчинення інкримінованого йому особливо тяжкого злочину у цьому кримінальному провадженні. Такий висновок слідчого судді узгоджується з вимогами ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду».

Слідчий суддя дійшов висновку і про наявність ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до норм кримінального процесуального законодавства України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише тими свідченнями, які він сприйняв безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому та/або прокурору, а також і посилатися на такі показання, а тому ризик впливу на свідків існує не лише на стадії досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та їх дослідження. В той же час, стороною обвинувачення не конкретизовано, який саме вплив може чинити ОСОБА_3 на інших підозрюваних у кримінальному провадженні, а тому слідчий суддя вважає доведеним прокурором ризик лише у частині незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Слідчий суддя також вважає доведеним ризик того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_3, діючи у змові з ОСОБА_10, використовуючи свої зв`язки із суб`єктами господарювання - постачальниками солі, забезпечив надання ними заздалегідь погодженої неправдивої інформації щодо рівня цін на сіль, яка були використана в подальшому для укриття слідів злочину.

Слідчий суддя також зазначає, що прокурором не доведений ризик вчинення підозрюваним спроб знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з огляду на таке. На підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_3 підозри стороною обвинувачення було надано слідчому судді наступні матеріали: висновок судової товарознавчої експертизи від 18.10.2023 № 347/1/23; висновок судової економічної експертизи від 15.01.2024 № 523/23; договори, укладені ТОВ «Ворлд Фуд Енд Фід» із КП «Харківські теплові мережі» тощо, що свідчить про наявність у органу досудового розслідування достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. В той же час, стороною обвинувачення не зазначено про наміри проведення слідчих (розшукових) дій, спрямованих на збирання доказів, які теоретично можуть перебувати у володінні підозрюваного ОСОБА_3 .

Разом з тим, слідчий суддя також вважає, що стороною обвинувачення у клопотанні формально зазначено наявність ризику того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, оскільки інкриміноване йому кримінальне правопорушення кваліфіковане стороною обвинувачення як закінчений злочин, а доводів, які б свідчили про можливість підозрюваним вчинити інше кримінальне правопорушення, прокурором не надано.

За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про існування ризиків можливості вчинення підозрюваним ОСОБА_3 спроб, визначених у п. п. 1, 3 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Детектив у клопотанні та прокурор у судовому засіданні наполягають на наявності підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю застосування альтернативного запобіжного заходу у розмірі 5 002 256 гривень, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Слідчий суддя також акцентує увагу на тому, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, будь-який запобіжний захід (у тому числі і винятковий запобіжний захід - тримання під вартою) застосовується виключно з метою забезпечення виконання підозрюваним/обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам вчиняти дії перелічені у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не є покаранням за вчинене кримінальне правопорушення у розумінні норм кримінального закону і не може застосовуватися у якості такого.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів і у відповідності до вимог п. п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України, оцінює та враховує також наступні обставини: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим; вік та стан його здоров`я, зокрема наявність у підозрюваного хронічних захворювань, а також його соціальні зв`язки і наявність у нього утриманців (одружений та має на утриманні неповнолітню дитину); наявність у нього постійного місця роботи і його репутацію; його майновий стан та відсутність судимостей; розмір предмета кримінального правопорушення; відсутність відомостей на підтвердження ризику продовження чи повторення ним протиправної поведінки.

Слідчий суддя враховує і те, що ОСОБА_3 підозрюється у пособництві вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, що, на думку слідчого судді, свідчить про менший ступінь суспільної небезпеки у діянні підозрюваного серед інших співучасників злочину. Крім того, зі змісту повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 11 квітня 2024 року видно, що ОСОБА_3 не брав безпосередньої участі в діянні, що утворюють об`єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Слідчий суддя, з огляду на наведені обставини, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри та ризиків протиправної поведінки підозрюваного, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі зазначені у п. п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України, вважає що прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що до підозрюваного ОСОБА_3 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною у період з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин залишати житло, а саме домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 (за винятком випадків перебування в укритті під час повітряної тривоги у період дії воєнного стану, у разі такої необхідності), строком на 2 (два) місяці, і покласти на нього обов`язки, передбачені п. п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора чи суду; не відлучатися за межі міста Києва та Дніпропетровської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу фактів та обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у сукупності з покладеними на підозрюваного обов`язками, буде цілком здатний забезпечити як виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, так запобігти можливості вчинення ним спроб, перелічених у п. п. 1, 3 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Наведені у клопотанні обставини, які мають значення для вирішення питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу, у достатній мірі підтверджуються та обґрунтовуються доданими до нього та дослідженими слідчим суддею матеріалами в їх сукупності і взаємозв`язку (наведені у розділі «Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2]» МОТИВУВАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ [ІІ] цієї ухвали), були доведені прокурором у судовому засіданні, і не спростовуються запереченнями та матеріалами, які були надані стороною захисту під час його судового.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не зможе запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам.

Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що з огляду на практику Європейського суду з прав людини як джерела права, суд зобов`язаний обґрунтовувати своє рішення, але це не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від його характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Салов проти України», «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України», «Руїс Торіха проти Іспанії»), у зв`язку з чим решта матеріалів, заперечень, доводів і аргументів сторін кримінального провадження визначаються ним такими, що не мають значення для вирішення цього клопотання.

Слідчий суддя, з огляду на викладене, загальні засади кримінального провадження та керуючись положеннями ст. ст. 131, 132, 177, 178, 181, 182, 183, 193, 194, 372 КПК України, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання детектива про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби з покладанням на нього обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].

Висновки слідчого судді [3-1].

Слідчий суддя постановив.

1. У задоволенні клопотання старшого детектива Національного бюро Першого підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за № 52023000000000068 від 09 лютого 2023 року - відмовити.

2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною у період з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин залишати житло, а саме домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 (за винятком випадків перебування в укритті під час повітряної тривоги у період дії воєнного стану, у разі такої необхідності), строком на 2 (два) місяці.

3. Покласти на підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора чи суду;

- не відлучатися за межі міста Києва та Дніпропетровської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу фактів та обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

4. Строк дії ухвали становить 2 місяці, тобто до 15 червня 2024 року включно.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, а контроль за її виконанням покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України, які входять до групи детективів у кримінальному провадженні за № 52023000000000068 від 09 лютого 2023 року.

Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений та оголошений учасникам судового провадження 19 квітня 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1