Search

Document No. 118486183

  • Date of the hearing: 15/04/2024
  • Date of the decision: 15/04/2024
  • Case №: 991/2974/24
  • Proceeding №: 42023000000000406
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Tkachenko O.V.

Справа № 991/2974/24

Провадження № 1-кс/991/3008/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].

Дата і місце постановлення [1-1].

15 квітня 2024 року, місто Київ.

Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_2

Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].

Кримінальне провадження за № 42023000000000406 від 13 березня 2023 року.

Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].

Підозрюваний ОСОБА_3, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Одеса, проживає за адресою: АДРЕСА_1 (інша інформація у клопотання відсутня).

Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].

Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 та ч. 5 ст. 191 КК України.

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].

Сторона обвинувачення: прокурор Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 та старший слідчий в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_5 .

Сторона захисту: підозрюваний ОСОБА_3 ; захисник ОСОБА_6 .

Інші учасники кримінального провадження: треті особи - ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; адвокат ОСОБА_9

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].

Вирішується питання про арешт майна у кримінальному провадженні за № 42023000000000406 від 13 березня 2023 року, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 та ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 та ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України.

Питання про арешт майна вирішується за клопотанням старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_5 .

Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].

Слідчий суддя встановив таке.

Клопотання слідчого погоджене прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4, відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України та обґрунтоване наступним.

Міжвідомчою слідчою групою з числа слідчих Головного слідчого управління Служби безпеки України та детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000406, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 березня 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

У клопотанні слідчий зазначає, що у 2022 році службові особи СБ України, зокрема начальник ДГЗ СБ України полковник ОСОБА_10, за попередньою змовою з іншими співробітниками ДГЗ СБ України, в умовах воєнного стану, з метою розтрати державних коштів шляхом зловживання ними свої службовим становищем, в особливо великих розмірах, організували фіктивне проведення маркетингових досліджень ринкових цін та подальше укладання договорів на закупівлю палива за завищеними цінами для потреб СБ України з наперед визначеними підприємствами, а саме ТОВ «РЕАЛКОМ СИСТЕМ» та ТОВ «УКПРОМ СОЛД», внаслідок чого державному бюджету завдано збитків. Разом з тим, останні усвідомлювали, що вчиняючи вказані протиправні дії перешкоджають законній діяльності СБ України в особливий період.

Водночас, ОСОБА_10 залучив до реалізації вказаної протиправної діяльності першого заступника начальника ДГЗ СБ України полковника ОСОБА_3 (підписант всіх договорів про постачання палива), начальника САТ ДГЗ СБ України (на даний час ЦТЗ) полковника ОСОБА_11 (здійснював організацію та контроль за вивченням комерційних пропозицій та підготовкою первинних документів на закупівлю палива (рапорти на необхідність проведення закупівлі, маркетингові дослідження, тощо) та відповідального співробітника СМТЗ САТ ДГЗ СБ України підполковника ОСОБА_12 (здійснював опрацювання комерційних пропозицій, готував деякі з первинних документів на закупівлю палива).

Так, у 2022 році Служба безпеки України уклала ряд договорів про закупівлю пального за державні кошти зокрема укладено договір № 19/17-1/1д від 09.03.2022 на закупівлю палива у ТОВ «УКРПРОМ СОЛД» (200 000 л дизпалива по ціні 55,00 грн/л та 345 000 л бензину А-95 по ціні 60,87 грн/л) на загальну суму 32 000 000 грн., за результатом якого 10.03.2022 Служба безпеки України перерахувала на рахунок ТОВ «УКРПРОМ СОЛД» обумовлені грошові кошти.

Разом з тим, відповідно до даних відкритих джерел з продажів пального (сайт Міністерства фінансів України ІНФОРМАЦІЯ_2 та сайт « ВСЕ АЗС » ІНФОРМАЦІЯ_4 вартість дизпалива на ринках продажів України станом на 18 березня 2022 року (на сайті ціни лише з 18.03.2022 року) становила

42,00-43,00 грн/л, а середня вартість бензину А-95 - 43,00-44,00 грн/л. Вказані дії службових осіб ДГЗ СБ України свідчать про можливе завдання збитків державі на загальну суму близько 8 492 650 грн.

Крім того, Служба безпеки України уклала договір № 19/17-12д від 20.04.2022 на закупівлю палива у ТОВ «Реалком Систем» (159 090 л дизпалива по ціні 44,00 грн/л та 126 580 л бензину А-95 по ціні 39,50 грн/л) на загальну суму 11 999 870 грн., за результатом якого 25.04.2022 Служба безпеки України перерахувала на рахунок ТОВ «Реалком Систем» обумовлені грошові кошти.

Разом з тим, відповідно до даних відкритих джерел з продажів пального (сайт Міністерства фінансів України ІНФОРМАЦІЯ_2 та сайт « ВСЕ АЗС » ІНФОРМАЦІЯ_8) вартість талонів/скрейч-картки на ринках продажів України з 20 по 28 квітня 2022 року становила бензин А-95 Євро 33,00-34,00 грн/л, а середня вартість дизельного палива Євро - 37,00-39,00 грн/л. Вказані дії службових осіб ДГЗ СБ України свідчать про можливе завдання збитків державі на загальну суму близько 1 714 020 грн.

Крім того, Службою безпеки України укладено договір № 19/17-13д від 03.06.2022 на закупівлю палива у ТОВ «Реалком Систем» (код ЄДРПОУ 42729255) (355 000 л дизпалива по ціні 60,00 грн/л та 514 000 л бензину А-95 по ціні 56,00 грн/л) на загальну суму 50 084 000 грн., за результатом якого 09.06.2022 Служба безпеки України перерахувала на рахунок ТОВ «Реалком Систем» обумовлені грошові кошти.

Разом з тим, відповідно до даних відкритих джерел з продажів пального (сайт Міністерства фінансів України ІНФОРМАЦІЯ_2 та сайт «ВСЕ АЗС» ІНФОРМАЦІЯ_8) вартість дизпалива на ринках продажів України у червні 2022 року становила 56,00-57,00 грн/л, а середня вартість бензину А-95 - 50,00-52,00 грн/л. Вказані дії службових осіб ДГЗ СБ України свідчать про можливе завдання збитків державі на загальну суму близько 3 640 000 грн.

Також, Службою безпеки України укладено договір № 19/17-44д від 26.10.2022 на закупівлю палива в талонах у ТОВ «УКРПРОМ СОЛД» (код ЄДРПОУ 42514659) (70 000 л бензину А-95 по ціні 54,50 грн/л та 46 000 л дизпалива по ціні 58,00 грн/л), на загальну суму 6 483 000 грн. та договір № 19/17-43д від 26.10.2022 на закупівлю (наливом) палива у того ж постачальника - ТОВ «УКРПРОМ СОЛД» (162 700 л бензину А-95 по ціні 53,00 грн/л та 105 000 л дизпалива по ціні 57,00 грн/л), на загальну суму 14 608 100 грн.

В подальшому, на виконання умов вказаних договорів 17.11.2022 Служба безпеки України перерахувала на рахунок ТОВ «УКРПРОМ СОЛД» грошові кошти, за поставку пального, на загальну суму 6 483 000 грн. та 14 608 100 грн. відповідно.

Відповідно до даних відкритих джерел з продажів пального (сайт Міністерства фінансів України ІНФОРМАЦІЯ_2 та сайт «ВСЕ АЗС» ІНФОРМАЦІЯ_8) вартість дизпалива на ринках продажів України у вересні-жовтні 2022 року становила 53,50 грн/л, а середня вартість бензину А-95 становила 49,50 грн/л. Вказані дії службових осіб ДГЗ СБ України свідчать про можливе завдання збитків державі на загальну суму близько 1 493 950 грн.

Досудовим розслідуванням встановлено, що комерційні пропозиції, які надходили у 2022 році на адресу Служби безпеки України щодо поставки пального, окрім ТОВ «УКРПРОМ СОЛД» (код ЄДРПОУ 42514659) та ТОВ «Реалком Систем» (код ЄДРПОУ 42729255) також надходили від ТОВ «АГЕНА» (код ЄДРПОУ 38992094), ТОВ «Інвайс» (код ЄДРПОУ 42581531), ТОВ «Амадеус систем» (код ЄДРПОУ 42729742), ТОВ «Месар» (код ЄДРПОУ 39871136), ТОВ «К.Т. Україна» (код ЄДРПОУ 39740106).

В той же час, за результатом аналізу ІКС «Архів електронної звітності» було встановлено, що ТОВ «Реалком Систем» (код ЄДРПОУ 42729255), ТОВ «УКРПРОМ СОЛД» (код ЄДРПОУ 42514659), ТОВ «К.Т. Україна» (код ЄДРПОУ 39740106), ТОВ «АГЕНА» (код ЄДРПОУ 38992094), ТОВ «Месар» (код ЄДРПОУ 39871136), ТОВ «Інвайс» (код ЄДРПОУ 42581531), ТОВ «Амадеус систем» (код ЄДРПОУ 42729742) та ТОВ «КАСТАС» (код ЄДРПОУ 40460958) для подання податкової звітності, протягом 2020-2023 років, використовували одну ІР-адресу, як основну.

Згідно відомостей про об`єкти оподаткування встановлено, що ТОВ «Реалком Систем» (код ЄДРПОУ 42729255), ТОВ «УКРПРОМ СОЛД» (код ЄДРПОУ 42514659), ТОВ «К.Т. Україна» (код ЄДРПОУ 39740106), ТОВ «АГЕНА» (код ЄДРПОУ 38992094), ТОВ «Месар» (код ЄДРПОУ 39871136), ТОВ «Інвайс» (код ЄДРПОУ 42581531) та ТОВ «КАСТАС» (код ЄДРПОУ 40460958) під час здійснення своєї діяльності користуються одними і тими ж об`єктами оподаткування та/або об`єктами оподаткування, які мають спільну адресу розташування.

За результатом аналізу ІКС «Податковий блок» встановлено, що ряд осіб у певний проміжок часу були засновниками, директорами чи бухгалтерами на одному підприємстві, а потім на іншому або одночасно на двох.

Аналізом даних Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) встановлено, що протягом 2021-2023 років ТОВ «Реалком Систем» (код ЄДРПОУ 42729255), ТОВ «УКРПРОМ СОЛД» (код ЄДРПОУ 42514659), ТОВ «К.Т. Україна» (код ЄДРПОУ 39740106) здійснювали оформлення фінансово-господарських операцій щодо купівлі-продажу товарів (переважно нафтопродуктів) між собою та являються одними з найбільших покупців та постачальників в структурі податкового кредиту та податкових зобов`язань одне одного.

З огляду на вищевикладене ТОВ «Реалком Систем» (код ЄДРПОУ 42729255), ТОВ «УКРПРОМ СОЛД» (код ЄДРПОУ 42514659), ТОВ «К.Т. Україна» (код ЄДРПОУ 39740106), ТОВ «АГЕНА» (код ЄДРПОУ 38992094), ТОВ «Месар» (код ЄДРПОУ 39871136), ТОВ «Інвайс» (код ЄДРПОУ 42581531), ТОВ «Амадеус систем» (код ЄДРПОУ 42729742) та ТОВ «КАСТАС» (код ЄДРПОУ 40460958) є пов`язаними суб`єктами підприємницької діяльності.

В той же час, за отриманою в ході досудового розслідування інформацією документи, які слугували підставою для початку процедури закупівлі Службою безпеки України пального з ТОВ «Реалком Систем» (код ЄДРПОУ 42729255) та ТОВ «УКРПРОМ СОЛД» (код ЄДРПОУ 42514659) були погоджені з начальником ДГЗ СБ України ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а підприємства, які надавали комерційні пропозиції та з якими Служба безпеки України уклала вищевказані договори, а також договір на зберігання пального були «лобійовані» останнім. У зв`язку з чим є підстави вважати, що частина коштів була спрямована не на виконання умов договорів, а на протиправне заволодіння ними та подальшу їх легалізацію.

Крім того, для реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_10 спільно із ОСОБА_3 розуміючи, що самостійно реалізувати задумане буде неможливо, залучили до протиправної діяльності начальника Служби автомобільного транспорту ДГЗ СБ України (далі - CAT ДГЗ СБ України) ОСОБА_11 та відповідального співробітника сектору матеріально-технічного постачання CAT ДГЗ СБ України (далі - СМТП CAT ДГЗ СБ України) ОСОБА_12 .

Залучення ОСОБА_10 та ОСОБА_3 до протиправної діяльності вказаних осіб обумовлено тим, що до службових обов`язків ОСОБА_11 входила організація проведення комплексних досліджень внутрішнього та зовнішнього ринків товарів та послуг, необхідних для здійснення транспортного забезпечення оперативно-службової діяльності підрозділів ЦУ СБ України та здійснення контролю за виконанням відповідальними особами укладених договорів на постачання товарів, робіт та послуг. В той же час, до службових обов`язків ОСОБА_12 входило здійснення комплексу заходів щодо закупівлі паливномастильних матеріалів та проведення маркетингових досліджень ринку паливномастильних матеріалів.

ОСОБА_11 та ОСОБА_12, перебували з ОСОБА_10 та ОСОБА_3 у відносинах прямої підлеглості і виконання наказів, які є обов`язком для останніх. Проте, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не були обізнані в злочинному умислі ОСОБА_10 та ОСОБА_3 спрямованого на перешкоджання законній діяльності СБ України у спосіб розтрати бюджетних коштів, виділених на потреби СБ України, на користь третіх осіб.

08.04.2024 ОСОБА_10 та ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191 КК України.

Слідчий зазначає, що 08.04.2024 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва проведено обшук житлової квартири де проживає ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, під час якого виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 40 100 дол. США та 3000 Євро, які можуть бути здобуті ОСОБА_3 злочинним шляхом.

Постановою слідчого від 09.04.2024 вилучені речі та грошові кошти визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

Так, згідно ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В той же час досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якого передбачає конфіскацію майна, що також є підставою для накладення арешту на майно, передбаченою п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.

З огляду на викладене, слідчий просить накласти арешт на грошові кошти у сумі 40100 дол. США та 3000 Євро, вилучених в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

На підтвердження вказаних обставин, до клопотання долучені копії матеріалів, зокрема: витяг з ЄРДР за № 42023000000000406; копія постанови про заміну групи прокурорів у кримінальному провадженні від 12.03.2024; копія постанови про доручення проведення досудового розслідування міжвідомчій слідчій групі та визначення старшого слідчої групи від 01.04.2024; копія супровідного листа на ОГП № 9/1-1867 від 06.03.2023; копія рапорту № 9/756вн від 06.03.2023;

копія рапорту від 10.03.2023; копія постанови про доручення здійснення досудового розслідування від 15.03.2023; копія супровідного з ОГП № 11/1/1-93825ВИХ-23 від 09.11.2023; копія постанови про доручення здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень іншому органу від 08.11.2023; копія супровідного листа ГУ ВБ СБУ 9/1-831ві від 01.02.2024 з додатком; копія витягу з ЄРДР за № 22024000000000112; копія постанови про визначення підслідності кримінального правопорушення від 14.02.2024; копія супровідного з ОГП; копія постанови про доручення здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень іншому органу від 05.03.2024; копія супровідного з ДБР № 7967-24/10-2-03-3104/24 від 06.03.2024; копія витягу з ЄРДР за № 22024000000000113; копія постанови про визначення підслідності кримінального правопорушення від 14.02.2024; копія супровідного з ОГП № 11/1-12280-24 від 06.03.2024; копія постанови про доручення здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень іншому органу від 05.03.2024; копія супровідного з ДБР № 7968-24/10-2-03-03-3106/24 від 06.03.2024; копія постанови про об`єднання матеріалів досудових розслідувань та визначення підслідності кримінальних правопорушень від 06.03.2024; копія постанови про об`єднання матеріалів досудових розслідувань та визначення підслідності кримінальних правопорушень від 06.03.2024; копія договору про закупівлю за державні кошти № 19/17-1-1д від 09.03.2022 з додатками; копія супровідного листа ГУ ВБ СБУ № 9/1-656ві від 26.01.2024; копія договору про закупівлю за державні кошти № 19/17-12д від 20.04.2022 з додатками; копія договору про закупівлю за державні кошти № 19/17-13д від 03.06.2022 з додатками; копія договору про закупівлю за державні кошти № 19/17-43д від 26.10.2022 з додатками; копія договору про закупівлю за державні кошти № 19/17-44д від 26.10.2022 з додатками; копія лист з ЦТЗ ДГЗ СБ України № 19/17-1 1 1 1вс від 06.03.2024; копія супровідного листа з ДГЗ СБ України № 19/7-1595вс від 07.03.2024; копія протоколу огляду від 15.01.2024; копія протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 12.01.2024;копія протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 19.01.2024; копія протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 12.01.2024; копія протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 24.01.2024; копія протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 27.03.2024; копія висновку експерта ІСТЕ СБ України 55/6 від 12.03.2024; копія висновку експерта ІСТЕ СБ України 55/5 від 15.03.2024; копія супровідного листа ФЕУ СБ України 2/4-932 від 04.03.2024 з додатками; копія протоколу огляду від 06.03.2024; копія протоколу огляду від 29.03.2024; копія повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 08.04.2024; копія ухвали на проведення обшуку від 09.03.2024; копія протоколу обшуку від 08.04.2024; копія постанови про визнання речовими доказами від 09.04.2024.

Прокурор Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 та старший слідчий ГСУ СБ України ОСОБА_5 у судовому засіданні вимоги клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання та накладення арешту на майно заперечував. Надав слідчому судді письмові заперечення де зазначив, що грошові кошти у сумі 3.000,00 євро, це кошти, які дружина підозрюваного ОСОБА_3 - ОСОБА_8 отримувала, як офіційно надану фінансову допомогу від уряду Литовської Республіки українським дітям які потребували тимчасового захисту і перебували на території Литовської Республіки, а саме на малолітніх дітей: ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Захисник вказав, що ці обставини підтверджуються наявністю рахунку, який відкритий у Swedbank на ім`я ОСОБА_20 НОМЕР_3 та випискою про надходження коштів з цього рахунку. Також повідомив, що грошові кошти у сумі 40.100,00 доларів США належать ОСОБА_7, яка передала їх на тимчасове зберігання для дружини підозрюваного - ОСОБА_8 . З огляду на викладене, захисник вважав, що підстави для накладення арешту на це майно відсутні. На підтвердження вказаних обставин долучив до заперечень копію ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 09.03.2024 року; протокол обшуку від 08.04.2024 року та уточнення до протоколу обшуку від 08.04.2024 року.

Підозрюваний ОСОБА_3 проти задоволення клопотання заперечував, а також підтримав думку свого захисника.

Третя особа - ОСОБА_8 заперечувала проти накладення арешту на майно з наведених вище підстав і надала письмові заперечення.

Представник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_9 заперечував проти задоволення клопотання. Надав слідчому судді письмові заперечення де зазначив, що вилучені грошові кошти у сумі 40.100,00 доларів США не належать особам, в яких був проведений обшук, оскільки є власністю ОСОБА_7, яка не має жодного відношення до кримінального провадження та обставин, що встановлюються під час досудового розслідування, а тому застосування щодо них арешту є неможливим. Адвокат повідомив, що ОСОБА_7 отримала грошові кошти у розмірі 40.100,00 доларів США, внаслідок операцій з нерухомістю, які мала намір витратити на придбання житла. На початку квітня 2024 року ОСОБА_7 необхідно було поїхати за кордон, а тому вона 29 березня 2024 року передала зазначені грошові кошти на зберігання своїй подрузі ОСОБА_8 . На підтвердження походження цих грошових коштів адвокат надав: копії свідоцтва про одруження з ОСОБА_16 ; свідоцтва про народження ОСОБА_17 ; свідоцтва про смерть ОСОБА_16 ; заповіту; договору купівлі - продажу квартири від 17.04.2018 року; свідоцтва про одруження з ОСОБА_18 ; договору купівлі - продажу квартири від 20.02.2024 року; диплому про освіту ОСОБА_7 (дівоче прізвище - ОСОБА_7); диплому про освіту ОСОБА_8 (дівоче прізвище - ОСОБА_8 ); квитків від 01.04.2024 року; паспорту з відмітками про виїзд закордон.

Третя особи - ОСОБА_7 проти задоволення клопотання заперечувала, а також підтримала думку свого представника.

Слідчий суддя дослідив клопотання про арешт майна з додатками до нього, надані учасниками заперечення та матеріали та заслухав думки учасників судового провадження.

Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України: «Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення».

Відповідно до вимог ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна».

Відповідно до вимог п. п. 1-2 ч. 3, ч. 5 ст. 132 КПК України: «Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України: «Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку».

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України: «Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу».

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 та ч. 4 ст. 170 КПК України: «Арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України».

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України: « Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів».

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України: «Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна».

Відповідно до вимог абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України: «Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 236 КПК України: «Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Незалежно від стадії цієї слідчої дії слідчий, прокурор, інша службова особа, яка бере участь у проведенні обшуку, зобов`язані допустити на місце його проведення захисника чи адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями статті 50 цього Кодексу».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96-1 КК України: «Спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу».

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 96-2 КК України: «У разі якщо гроші, цінності та інше майно, зазначені у частині першій цієї статті, були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно. Якщо конфіскація грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у частині першій цієї статті, на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок їх використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна».

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 96-2 КК України: «Гроші, цінності, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно, зазначені в цій статті, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті. Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів. Спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача».

З клопотання про арешт майна та долучених до нього матеріалів видно, що 08 квітня 2024 року слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України було проведено обшук житлової квартири, за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Під час обшуку, було виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 40 100 дол. США та 3000 Євро, які можуть бути здобуті ОСОБА_3 злочинним шляхом.

Надалі вказані грошові кошти визнані речовими доказами у кримінальному провадженні за № 42023000000000406 на підставі постанови слідчого СБУ від 09 квітня 2024 року, оскільки містять на собі сліди кримінального правопорушення та інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та мають суттєве значення для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні, а також відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Під час розгляду цього клопотання слідчим суддею було встановлено, що матеріали клопотання не містять протоколу огляду вилучених речей, які були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, з докладним його описом, що передбачено вимогами ч. 2 ст. 100 КПК України у випадку вилучення майна, яке є речовим доказом. Разом з тим, слідчий суддя враховує, що вказана норма не встановлює строк, у який слідчий та/або прокурор зобов`язаний оглянути вилучені під час обшуку речі, які визнані речовими доказами.

Так, слідчий суддя погоджується з позицією слідчого, що вилучене майно належить до речових доказів, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому є підстави для накладення на нього арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.

Водночас, слідчий суддя не наділений повноваженнями встановлювати ознаки та визначати належність майна до речових доказів, оскільки це належить до компетенції сторони обвинувачення, яка має довести ці обставини слідчому судді.

Крім того, з клопотання про арешт майна та долучених до нього матеріалів видно, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Враховуючи те, що санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, слідчий суддя вважає за можливе накладення арешту на зазначене в клопотанні майно також з метою забезпечення його конфіскації як виду покарання.

Слідчий суддя погоджується з доводами третьої особи ОСОБА_8 про те, що грошові кошти у сумі 3.000,00 євро були отримані нею як офіційно надана фінансову допомогу від уряду Литовської Республіки українським дітям які потребували тимчасового захисту і перебували на території Литовської Республіки, а саме на малолітніх дітей: ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, що підтверджується наявністю рахунку, який відкритий у Swedbank (Республіка Литва, місті Вільнюс) на ім`я ОСОБА_20 НОМЕР_3 та випискою про рух грошових коштів за цим рахунком.

Слідчий суддя зважує також на те, що Swedbank не здійснює діяльність в України, оскільки відсутній у переліку банківських установ, розміщеному на сайті ІНФОРМАЦІЯ_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_7

За таких обстави, слідчий суддя вважає, що зазначені грошові кошти у сумі 3.000,00 євро не підлягають арешту з метою збереження речових доказів та забезпечення конфіскації майна як виду покарання, оскільки не мають ознак речових доказів і не є майном підозрюваного або спільним майном подружжя (підозрюваного і його дружини), яке може підлягати конфіскації за вироком суду.

Слідчий суддя не приймає доводи учасників кримінального провадження щодо належності грошових коштів у сумі 40.100,00 доларів США ОСОБА_7, з огляду на таке.

Зі слів ОСОБА_7 та її представника ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 40.100,00 доларів США вона набула у власність внаслідок продажу належного їй нерухомого майна, на підтвердження вказаних обставин до заперечень представника додано два договори купівлі-продажу квартири від 17 квітня 2018 року та 20 лютого 2024 року.

З договору купівлі-продажу квартири від 17 квітня 2018 року видно, що продаж нерухомого майна був здійснений за 260.000,00 гривень, що за офіційним курсом Національного банка України станом на 17 квітня 2018 року (26,08 гривень за один долар США) становило 9.969,00 доларів США.

З договору купівлі-продажу квартири від 17 квітня 2018 року видно, що продаж нерухомого майна був здійснений за 260.000,00 гривень, що за офіційним курсом Національного банка України станом на 17 квітня 2018 року (26,08 гривень за один долар США) становило 9.969,00 доларів США.

З договору купівлі-продажу квартири від 20 лютого 2024 року видно, що продаж нерухомого майна був здійснений за 1.054.100, 00 гривень, що за офіційним курсом Національного банка України станом на 20 лютого 2024 року (38,28 гривень за один долар США) становило 27.536,00 доларів США.

Таким чином, загальна сума отриманих коштів за продаж нерухомого майна за цими договорами становить 37.505,00 доларів США, що очевидно менше, ніж сума вилучених при обшуку грошових коштів, на арешті яких наполягає орган досудового розслідування (40.100,00 доларів США), і що спростовує доводи третьої особи та її представника про належність їй цих грошових коштів.

Крім того, обидва надані третьою особою договори містять роз`яснення щодо необхідності проведення розрахунків відповідно до вимог постанови Національного банку України № 148 від 29 грудня 2017 року «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (надалі - постанова НБУ). За умовами п. 7 розділу ІІ постанови НБУ розрахунки між фізичними особами за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, на суму більше ніж 50.000,00 гривень повинні здійснюються у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення та/або переказу коштів на рахунки). Третя особа ОСОБА_7, а також і її представник, доказів здійснення безготівкових розрахунків за продане нею нерухоме майно, не надали, що свідчить про недоведеність отримання третьою особою грошових коштів за наданими нею договорами.

Слідчий суддя також зауважує, що на його запитання у судовому засіданні підозрюваний і треті особи повідомили, що письмовий договір зберігання грошових коштів у сумі 40.100,00 доларів США не укладався і будь-яких письмових документів на передання цих коштів на зберігання не надали, хоча це і вимагається за ст. 937 ЦК України, у зв`язку з чим твердження підозрюваного і третіх осіб про передання грошових коштів на зберігання не мають належного документального підтвердження.

За таких обставин та з огляду на те, що вказані грошові кошти були вилучені під час обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, слідчому судді не було надано будь-якого розумного пояснення їх належності третій особі, а тому слідчий суддя погоджується з думкою слідчого щодо їх належності підозрюваному за ознакою місця їх вилучення.

Під час вирішення клопотання про накладення арешту на зазначене майно слідчий суддя врахував правову підставу для арешту майна, а також можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Під час розгляду цього клопотання, слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Вказана норма узгоджується також з ч. 5 ст. 9 КПК України, відповідно до якої, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»), тобто має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Слідчий суддя також зазначає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Крім того, накладення арешту на вищевказані документи забезпечить запобіганню можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

За таких обставин, слідчий суддя, враховуючи розумність та співмірність обмеження права власності із завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника, дійшов висновку, що вказані у даному клопотанні грошові кошти у сумі 40.100,00 доларів США, мають значення для кримінального провадження, а тому клопотання підлягає частковому задоволенню.

Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст. ст. 131, 132, 170-173, 372, 376 КПК України дійшов висновку про часткове задоволення клопотання слідчого про арешт майна.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].

Висновки слідчого судді [3-1].

Слідчий суддя постановив.

1. Клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_5 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 42023000000000406 від 13 березня 2023 року задовольнити частково.

2. Накласти арешт на грошові кошти у сумі 40.100,00 доларів США, вилучених при проведенні обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

3. В решті клопотання відмовити.

4. Ухвала про накладення арешту виконується негайно слідчим (детективом), прокурором, а її оскарження не зупиняє її виконання.

Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Повний текст ухвали складений та оголошений 19 квітня 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1