- Presiding judge (HACC) : Shyroka K.Yu.
Справа № 991/3097/23
Провадження 1-кп/991/49/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
17 квітня 2024 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених: ОСОБА_6, ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції з власних засобів),
захисників: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 (в режимі відеоконференції з власних засобів),
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 в частині зменшення розміру застави до 241 240 гривень у кримінальному провадженні № 52022000000000310 від 14.10.2022 за обвинуваченням:
- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Буринь, Буринського району, Сумської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК України);
- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На стадії судового розгляду у Вищому антикорупційному суді перебуває кримінальне провадження № 52022000000000310 від 14.10.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
01.04.2024 року до суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді застави в частині зменшення розміру застави до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн (вх. № 11631/24-Вх).
1.Обґрунтування клопотання
У клопотанні зазначено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного cуду від 17 жовтня 2022 року до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 780 00 грн. Зазначена сума грошових коштів 18.10.2022 була внесена заставодавцями ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 на відповідний рахунок, і обвинуваченого (на той момент - підозрюваного) ОСОБА_6 звільнено з під варти та покладено ряд процесуальних обов`язків. З моменту внесення застави вважається, що до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді застави. У клопотанні захисник звернув увагу на те, що розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_6, перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
19 травня 2023 року ухвалою Вищого антикорупційного суду частково задоволено клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, зменшено обвинуваченому ОСОБА_6 розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.10.2022, до двохсот двадцяти чотирьох розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 601 216 (шістсот одна тисяча двісті шістнадцять гривень). Частину застави в розмірі 178 784 (сто сімдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн повернуто заставодавцю ОСОБА_12 .
Сторона захисту вважає, що слідчий суддя при обранні запобіжного заходу ОСОБА_6 вийшов за межі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, яким передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на квітень 2024 року вказаний розмір складає 242 240 грн).
Грошові кошти, які були внесені в якості застави за ОСОБА_6 були взяті у борг заставодавцями ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у інших осіб, термін дії повернення яких сплив.
На даний час заставодавець ОСОБА_11 офіційно не працевлаштована, з 24.02.2022 будь-якого доходу не отримує, перебуває на утриманні свого чоловіка, має захворювання серця та лікується від наслідків перенесеної черепно-мозкової травми.
Заставодавець ОСОБА_12 з 2014 року не працює, власного доходу не має та фактично знаходиться на утриманні батьків, які перебувають на пенсії. Також батьки ОСОБА_12 через похилий вік мають низку хронічних захворювань, потребують постійного лікування та догляду за ними, що в свою чергу потребує грошових витрат.
Заставодавець ОСОБА_13 має власну сім`ю та на його утриманні перебуває малолітній син. Крім того заставодавці ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не є близькими родичами ОСОБА_6, а грошові кошти, які вони взяли у борг для внесення застави, має повернути сам обвинувачений.
Обвинувачений ОСОБА_6 відповідно до наказу ГУНП в Сумській області № 221о/с від 31.05.2023 звільнений з роботи, після неодноразових спроб влаштуватись на іншу роботу не зміг. На утриманні обвинуваченого перебуває малолітній син 2017 р.н., який у вересні 2024 року має йти до школи, а отже потребує проходження підготовки до школи, занять з логопедом та інших додаткових занять. Враховуючи, що обвинувачений не працює, це унеможливлює належне утримання дитини.
У родині обвинуваченого єдиною особою, яка отримує дохід та може фінансово допомогти є вітчим ОСОБА_14, який призваний на військову службу під час мобілізації та направлений для проходження військової служби до зони проведення бойових дій. Однак однієї заробітної плати не вистачає на проживання для всієї родини, яка складається із чотирьох осіб. Отже розмір застави для обвинуваченого та його сім`ї є непомірним, а також він не має можливості повернути заставодавцям взяті в борг кошти.
Сторона захисту зазначила, що під час судового засідання 29 вересня 2023 року при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) ОСОБА_5 погодилась з тим, що за час проведення досудового розслідування не було допущено будь-яких порушень обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Обвинувачений та його захисник вважають, що наразі ризиків переховування від органу досудового розслідування та суду, впливу на свідків немає. Так, обвинувачений має міцні соціальні зв`язки, здав 25.10.2022 до Державної міграційної служби України закордонний паспорт, та незважаючи на закінчення встановлених судом обов`язків, визначених ст. 194 КПК України, не повертав його. Після звільнення з органів Національної поліції, став на військовий облік, раніше до кримінальної відповідальності не притягався.
Станом на момент подання цього клопотання вже допитано ключових свідків сторони обвинувачення, а саме ОСОБА_15 та ОСОБА_16, які вказані в ухвалах Вищого антикорупційного суду про обрання запобіжного заходу, продовження строку дій обов`язків. Отже ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні припинив існування.
За час проведення досудового розслідування та судового розгляду обвинувачений належним чином виконує всі покладені на нього процесуальні обов`язки та не здійснює жодних спроб перешкоджати судовому розгляду справи. Такий стан, на переконання захисника, обґрунтовано свідчить про належну процесуальну поведінку обвинуваченого та про відсутність ризиків, на які вказувала сторона обвинувачення.
Вважали, що застосування до обвинуваченого загального положення щодо розміру застави до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб буде в повному розмірі відповідати меті та підставам застосування запобіжного заходу, передбачених ст. ст. 177, 182, 194 КПК України.
2.Доводи сторін при розгляді питання про зміну запобіжного заходу
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_9 підтримав клопотання про зміну запобіжного заходу з підстав зазначених уньому. Додав, що ризики, враховуючи стадію судового розгляду, припинили своє існування.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання, пояснив, що розмір встановленої застави є непомірним для його родини. Фактично родину з чотирьох осіб зараз утримує його вітчим, який мобілізований. Його спроби влаштуватись на будь-яку роботу закінчуються негативно. Його мати ОСОБА_11, яка є заставодавцем, має хворобу серця і потребує коштів на лікування. Вважає, що ризик впливу на свідків припинив своє існування, тому що свідки допитані у судовому засіданні. Ризик переховування не підтверджується. Пояснив, що виконуючи обов`язки, які встановлені слідчим суддею, він здав свій закордонний паспорт до Державної міграційної служби України, який до сих пір не отримав. Наразі перебуває на військовому обліку, тому обмежений у пересуванні навіть між містами. Крім того пояснив, що його сім`я потребує додаткових коштів для навчання сина у школі, який цьогоріч йде у перший клас.
Захисники ОСОБА_8, ОСОБА_10 та обвинувачений ОСОБА_7 підтримали клопотання про зміну запобіжного заходу, просили його задовольнити.
Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу. Вказала на те, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду не припинив існувати. Також зазначила, що під час судового розгляду не всі свідки сторони обвинувачення на теперішній час допитані, тому ризик незаконного впливу на свідків продовжує існувати, а встановлений розмір суми застави забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
3.Встановлені обставини
Встановлено, що 17.10.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів в сумі 780000,00 грн (справа № 991/4725/22, провадження 1-кс/991/4744/22). Зазначена сума грошових коштів 18.10.2022 внесена на відповідний рахунок заставодавцями, і ОСОБА_6 було звільнено з під варти із покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 8, 9 ч. 1 ст.194 КПК України (т. 11 а.с. 158-168).
Надалі ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду покладені обов`язки щодо ОСОБА_6 неодноразово продовжувалися, зокрема ухвалою від 10.03.2023 до 11.05.2023 (справа № 991/2049/23, провадження 1-кс/991/2081/23) (т. 1 а.с. 177-180).
На час розгляду клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу строк дії визначених ОСОБА_6 обов`язків закінчився. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припинила свою дію і обов`язки вважаються скасованими, відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України.
19 травня 2023 року ухвалою Вищого антикорупційного суду у справі № 991/3097/23 (провадження № 1 кп/991/49/23) обвинуваченому ОСОБА_6 змінено запобіжний захід та зменшено розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді від 17.10.2022, до двохсот двадцяти чотирьох розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 601 216 (шістсот одна тисяча двісті шістнадцять) гривень. Частину застави у розмірі 178 784 грн повернуто заставодавцю ОСОБА_12 .
В подальшому ухвалою Вищого антикорупційного суду від 29 вересня 2023 року у справі № 991/3097/23 (провадження 1-кп/991/49/23) відмовлено обвинуваченому ОСОБА_6 у зміні запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання (т. 10 а.с. 87-90).
Отже на день розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_6 продовжує діяти запобіжний захід у виді застави у розмірі 224 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 601 216 (шістсот одна тисяча двісті шістнадцять гривень), і відповідно до вимог ч. 5 ст.194 КПК України зобов`язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду.
4.Оцінка та мотиви суду
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути таке клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України). Таким чином, суд зобов`язаний оцінити викладені в цьому клопотанні обставини і надати їм оцінку.
Запобіжний захід є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого (ч. 1 ст. 331 КПК України).
Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання (стаття 201 КПК України).
Перелік підстав для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту не передбачений кримінальним процесуальним законом, а стаття 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання. Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.
Так, ч. 1 ст. 194 КПК України встановлює, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Системний аналіз положень ст. ст. 194, 201 КПК України свідчить про те, що підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням обвинуваченого чи захисника можуть бути нові обставини, що виникли після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу, які зокрема свідчать про зменшення або ж нівелювання встановлених у провадженні ризиків та/або впливають на виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків або які вказують на зміни в майновому чи сімейному стані обвинуваченого чи зміни в інших суттєвих обставинах, що враховувалися під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу. Такі ж підстави можуть бути враховані судом в конкретній справі при вирішенні питання про зменшення розміру застави, який було визначено раніше за судовим рішенням. Тобто суд не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу та не переглядає відповідне судове рішення, а на підставі наданих учасниками провадження відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до особи запобіжний захід.
Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 суд виходить із того, що силу ч. 2 ст. 42 КПК України ОСОБА_6 перебуває у процесуальному статусі обвинуваченого, тому суд не надає оцінку наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ними кримінальних правопорушень, а питання вагомості доказів висунутого обвинувачення та його обґрунтованості суд вирішує у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.
Розглядаючи питання наявності ризиків, суд переконаний, що на даний час продовжує існувати ризик переховування обвинуваченого від органу досудового розслідування та суду.
Так, з матеріалів кримінального провадження слідує, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжких корупційних злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
Порівнюючи існуючі обставини та ті, що були станом на момент розгляду клопотань про зміну запобіжного заходу, яким надана оцінка ухвалами Вищого антикорупційного суду від 19.05.2023 та 29.09.2023 стосовно обвинуваченого ОСОБА_6, вказаний фактор тяжкості кримінального правопорушення і суворості покарання за них залишається. Важливим аспектом є те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК України, як правило, не передбачено (ст. 69, 75 КК). До такого висновку суд доходить з огляду на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04): «суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує». За таких обставин є цілком вірогідним вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на ухилення від участі в судовому провадженні з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності, у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину.
Хоча ОСОБА_6 на даний час не працює в правоохоронних органах, на переконання суду у нього залишилось коло знайомих серед службових осіб правоохоронних органів в різних областях України, він обізнаний з умовами роботи таких органів та засобами конспірації. Вказані обставини не змінились із 29.09.2023, тобто з дати винесення минулої ухвали про відмову у зміні запобіжного заходу ОСОБА_6 .
Водночас суд критично ставиться до тверджень обвинуваченого та захисника, що обставиною, яка спростовує ризик переховування, є те що обвинувачений ОСОБА_6, всупереч припинення дії обов`язку здати на зберігання паспорт громадянина України для виїзду за кордон, його не повернув. До клопотання про зміну запобіжного заходу надано акт про тимчасове вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, датований 25.10.2022 (т. 11 а.с. 186-187). Обвинувачений має можливість отримати вказаний паспорт в будь-який момент та використати його за призначенням у зручний час.
Отже враховуючи наявність дійсного до 02.08.2031 року паспорта громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_1 від 02.08.2021, орган видачі 5926) не контрольованість частини кордону території України, суд убачає можливість обвинуваченого ОСОБА_6 виїхати за межі України та на непідконтрольні їй території.
Відомості про наявність у обвинуваченого ОСОБА_6 міцних соціальних зв`язків на території України, зокрема неповнолітньої дитини, матері похилого віку, на переконання суду, не нівелюють ризик переховування.
Суд також не залишає поза увагою те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Вимоги ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», роз`яснення Верховного Суду, надані у листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що суди оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом, мають враховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні як відповідний ризик.
Суд вважає недостатніми доводи сторони захисту стосовно того, що обвинувачений ОСОБА_6 є військово зобов`язаною особою та став на військовий облік, свідчить про відсутність ризику переховування його від суду. Дії щодо переховування особа може вчинити на території України, не виїжджаючи за її межі, навіть перебуваючи на військовому обліку.
Щодо посилання обвинуваченого ОСОБА_6 на його та заставодавців скрутне фінансове становище, як на підставу для зміни запобіжного заходу, суд зазначає, що вказані обставини не містять жодних нових суттєвих аргументів, які б давали підстави для зменшення розміру застави. Зазначене пояснюється тим, що будь-які договори цивільно-правового характеру, укладені заставодавцями у зв`язку із внесенням застави, не мають взаємного зв`язку з кримінально-процесуальними відносинами, які виникли щодо застосування до підозрюваного/обвинуваченого запобіжного заходу. Сама специфіка застави як запобіжного заходу обумовлюється виключно її природою і метою у кримінальному провадженні і не спричиняє необхідність її зміни на інший запобіжний захід з огляду на необхідність повернення заставодавцю коштів.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України внесення застави заставодавцем є його правом, а не обов`язком. Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Внесення застави неможливе без взаємної згоди підозрюваного/обвинуваченого та заставодавця. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню та волі, тобто вона висловлює своє добровільне волевиявлення на внесення застави та згоду нести матеріальну відповідальність за дії особи, за яку вона вносить заставу. Погоджуючись внести заставу та нести відповідні обов`язки як заставодавця, останні мали усвідомлювати існування ризику неповернення застави та звернення її в дохід держави. Отже, з огляду на вищезазначені законодавчі положення, у заставодавця відсутні законні підстави вважати, що грошові кошти внесені ним у якості застави за підозрюваного, будуть йому обов`язково повернуті у найкоротший строк до припинення дії цього запобіжного заходу.
Крім того, посилання обвинуваченого на його скрутне матеріальне становище не приймається судом з огляду на те, що заставу внесено іншими особами.
Суд також відхиляє доводи сторони захисту про відсутність ризику переховування з огляду на належну процесуальну поведінку, а також на відсутність спроб обвинуваченого переховуватись від суду.
Суд переконаний, що належна процесуальна поведінка обвинуваченого та сумлінне виконання ним обов`язків, не свідчить про відсутність ризику переховування, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави, є таким, що достатньою мірою гарантує належну поведінку обвинуваченого у кримінальному провадженні, а загроза втрати такої застави (стягнення у дохід держави) є ефективним стримуючим фактором для нього.
Отже жодних інших обставин яким не була надана оцінка судом при розгляді попереднього клопотання про зміну запобіжного заходу, стороною захисту не надано. Такі аргументи вже були оцінені судом при постановленні ухвали Вищого антикорупційного суду від 29.09.2023, та якою відмовлено у задоволені клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у виді застави на особисте зобов`язання.
Проте оцінюючи ризик впливу на свідків, суд бере до уваги, що в судових засіданнях 05.02.2024, 21.02.2024, 05.03.2024, 20.03.2024 свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16, які зазначені в ухвалах слідчих суддів, суду про застосування запобіжного заходу та продовження дії обов`язків як такі, до яких існував ризик незаконного впливу обвинуваченим, допитані, показання цих свідків судом досліджені. Тому суд критично оцінює та не приймає до уваги твердження прокурора про продовження існування ризику впливу на свідків з урахуванням того, що не всі свідки сторони обвинувачення допитані. З урахуванням зазначеного, суд погоджується з позицією сторони захисту про припинення існування ризику незаконного впливу на свідків.
Водночас відповідно до положень ст. 182 КПК України розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
З огляду на припинення існування ризику незаконного впливу на свідків, суд вважає, що раніше визначений розмір застави підлягає зменшенню до 130 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 393640 грн (триста дев`яносто три тисячі шістсот сорок) гривень. Розмір застави розрахований із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2024, що становить 3028,00 грн (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»). На переконання суду, саме такий розмір застави на даний час є помірним для обвинуваченого та повинен в достатній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку в подальшому та запобігти ризику переховування.
З урахуванням викладеного, клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 177-178, 194, 182, 201, 331, 372, КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити частково клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 в частині зменшення розміру застави.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Буринь, Буринського району, Сумської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід, застосований ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.10.2022 у справі № 991/4725/22 (провадження № 1-кс/991/4744/22) у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 780000 (сімсот вісімдесят тисяч) гривень, змінений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 19.05.2023 у справі № 991/3097/23 (провадження № 1-кп/991/49/23) в частині зменшення розміру застави до 601 216, 00 (шістсот одна тисяча двісті шістнадцять) гривень, з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 31.05.2023 (справа № 991/3097/23, провадження 1-во/991/68/23), шляхом зменшення розміру застави до 130 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 393640 грн (триста дев`яносто три тисячі шістсот сорок) гривень.
Частину застави у розмірі 207576 (двісті сім тисяч п`ятсот сімдесят шість) гривень повернути заставодавцям: ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_2, квитанція № 0.0.2710730497.1 від 18.10.2022), ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_3, квитанція № 0.0.2710726960.1 від 18.10.2022), ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_4, квитанція № 0.0.2710729974.1 від 18.10.2022) у рівних частинах по 69192 (шістдесят дев`ять тисяч сто дев`яносто дві) гривні.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення. Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3