Search

Document No. 118558539

  • Date of the hearing: 22/04/2024
  • Date of the decision: 22/04/2024
  • Case №: 991/906/24
  • Proceeding №: 52022000000000091
  • Instance: CCC
  • Judicial form: Criminal
  • Decision type: On the refusal to open cassation proceedings
  • Presiding judge (CCC): Holubytskyi S.S.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 991/906/24

провадження №51-1997 ск24

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах

ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду

від 19 березня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження,

установив:

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 березня

2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 6 березня 2024 року, якою задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України та надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000091 від 3 травня 2022 року відносно

ОСОБА_5, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 3641 Кримінального кодексу України.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що під час ухвалення рішення про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування слідчим суддею Вищого антикорупційного суду було недотримано вимоги Конституції України та допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки слідчий суддя надав дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування без дослідження доказів та встановлення їх достатності для підозри ОСОБА_5, що у свою чергу погіршило її становище, навівши відповідні доводи такого погіршення. У свою чергу суд апеляційної інстанції залишив ці порушення поза увагою, обмежившись лише з`ясуванням питання чи підлягає ухвала слідчого судді апеляційному оскарженню, при цьому не врахував вимоги п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України, не взяв до уваги рішення ЄСПЛ та порушив принцип правової визначеності, чим допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з положеннями п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову

у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Відповідно до ч. 2 ст. 424 КПК ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

Тобто, предметом перегляду суду касаційної інстанції може бути лише ухвала суду апеляційної інстанції, якою відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника та яка перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.

З урахуванням вищезазначеного, доводи касаційної скарги захисника щодо можливих, на її думку, порушень під час розгляду слідчим суддею клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування

не можуть бути предметом касаційного розгляду та не підлягають перевірці

у касаційному порядку.

Положеннями КПК визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.

При цьому, що стосується ухвал слідчого судді за наслідками розгляду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, то п. 12 ч. 1 ст. 309 КПК передбачено можливість оскарження під час досудового розслідування в апеляційному порядку лише ухвали слідчого судді про відмову

у здійсненні спеціального досудового розслідування.

Тобто постановлена у цьому провадженні ухвала слідчого судді, якою задоволено клопотання детектива та надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідуванняне входить до визначеного у КПК переліку ухвал слідчого судді,

які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, перевіряючи апеляційну скаргу захисника на відповідність вимогам ч. 4 ст. 399 КПК, дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначена ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, в зв`язку з чим постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, з чим погоджується і колегія суддів Верховного Суду.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 6 березня 2024 рокудіяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Порушення положень ст. 129 Конституції України та загальних засад кримінального провадження, визначених ст. 7 КПК, у тому числі і принципу правової визначеності, про що зазначає захисник у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції у цьому випадку не вбачає.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би безумовними підставами для скасування ухвали суду апеляційної інстанції,

у касаційній скарзі не наведено.

Таким чином, за результатом перевірки доводів касаційної скарги захисника ОСОБА_4, колегія суддів не встановила підстав, які би свідчили про необхідність її задоволення.

Така позиція колегії суддів узгоджується з усталеною судовою практикою Верховного Суду, яка знайшла своє відображення в ухвалах від 4 липня 2018 року в справі № 757/43480/16-к (провадження № 51- 7170 ск 18), від 13 грудня 2021 року в справі № 991/5135/21 (провадження № 51-5797 ск 21), від 19 вересня 2022 року в справі № 991/2958/22 (провадження № 51-2755 ск 22), від 19 жовтня 2022 року в справі № 752/22349/19 (провадження № 51-3144 ск 22), від 23 березня 2023 року в справі № 991/178/23 (провадження № 51-1831 ск 23), від 14 грудня 2023 року в справі № 636/984/22 (провадження № 51-7487 ск 23).

Оскільки з касаційної скарги захисника ОСОБА_4 та оскаржуваної копії судового рішення не вбачається підстав для задоволення касаційної скарги, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 2 статті 428 КПК, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 березня 2024 року через відсутність підстав для її задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3