- Presiding judge (HACC): Fedorov O.V.
Справа № 991/3262/24
Провадження 1-кс/991/3298/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
18 квітня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
представниці власників майна - адвоката ОСОБА_3,
детектива ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3, подане в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_6, про скасування арешту з майна, накладеного у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000097 від 11.05.2022,
ВСТАНОВИВ:
11.10.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане вище клопотання, яке на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Заявлені вимоги та їх обґрунтування
У своєму клопотанні заявник просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.10.2022 у справі №991/4833/22 на Apple iPhone 13 ProMax, серійний номер НОМЕР_1, imei-1 - НОМЕР_2, imei-2 - НОМЕР_3, Apple iPhone 13 ProMax, серійний номер НОМЕР_4, imei-1 - НОМЕР_5, imei-2 - НОМЕР_6, вилучені в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .
Як зазначає адвокат, вказані мобільні телефони та відповідні паролі для подолання логічного захисту були добровільно надані їх власниками, після чого детектив оглянув вміст вилучених пристроїв та встановив, що виявлені на них відомості можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у кримінальному провадженні № 52022000000000097 від 11.05.2022.
Постановою детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 від 28.10.2022 було призначено комп`ютерно-технічну експертизу щодо вказаних мобільних телефонів, проведення якої доручено експертам Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.
Адвокат зауважує, що в листі Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України №124/125-8-24/4 від 02.02.2024 зазначався термін виконання вказаної експертизи, а саме лютий - березень 2024 року.
На думку адвоката, станом на час звернення з клопотанням про скасування арешту, вищезазначена експертиза має бути проведена, водночас вилучені мобільні телефони все ще не повернуті їх власникам.
Адвокат неодноразово, в порядку ст. 220 КПК України, звертався з клопотаннями до Національного антикорупційного бюро України з метою отримання інформації про підстави утримання мобільних телефонів та стан проведення комп`ютерно-технічної експертизи.
У відповідь на останнє клопотання детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 листом №532-296/9168 від 01.04.2024 повідомив, що експертиза щодо вищезазначеного майна досі триває, а вилучене майно станом на 01.04.2024 до органу досудового розслідування не поверталось.
Водночас, адвокат зауважує, що відповідно п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.01.1998 №53/5 строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів, а тому, на його думку, не проведення експертизи у встановлений строк, не може вважатися поважною причиною утримання вилученого майна.
На переконання адвоката, тривале утримання вилучених мобільних телефонів (півтора року), спрямоване не на досягнення завдань кримінального провадження, а не затягування строку досудового розслідування та порушення права на мирне володіння майном.
Викладене, на думку адвоката, свідчить, що в подальшому застосуванні арешту, накладеного на мобільні телефони, відпала потреба, що є підставою для його скасування.
2.Позиції учасників у судовому засіданні
Представниця власників майна - адвоката ОСОБА_3 викладені у клопотанні вимоги підтримала у повному обсязі і просила його задовольнити.
Детектив ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення заявленого клопотання, оскільки призначене експертне дослідження не закінчено. Так, детектив вказав, що постановою від 28.10.2022 було призначено комп`ютерно-технічну експертизу з метою перевірки відомостей на предмет наявності видалених відомостей. Наразі експертиза ще не завершена, що підтверджується листом Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України №449/645-8-24/4 від 18.04.2024, в якому зазначено, що орієнтовний термін виконання експертизи планується до кінця квітня 2024 року.
Тому, враховуючи, що на даний час досудове розслідування триває, а вилучене та арештоване майно зберігає на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містить інші важливі для досудового розслідування відомості, підстави для скасування арешту відсутні.
3.Оцінка та висновки суду
Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за наявності хоча б однієї з таких умов:
- вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба;
- вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
У клопотанні та у судовому засіданні адвокат зазначив лише про те, що у застосуванні арешту майна відпала потреба, тому з огляду на принцип диспозитивності, суд має встановити наявність або відсутність лише вказаної адвокатом підстави для скасування арешту.
На підставі документів, що містяться у матеріалах клопотання, слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні 52022000000000097 від 11.05.2022.
У межах вказаного провадження, 19.10.2022 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.09.2022 (справа №991/3927/22, провадження 1-кс/991/3944/22) проведено обшук житлових приміщень ОСОБА_5, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 під час якого виявлено та вилучено, з-поміж іншого, мобільні телефони.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.10.2022 (справа №991/4833/22, провадження 1-кс/991/4853/22) на вилучені речі було накладено арешт з метою збереження їх як речових доказів. В обґрунтування вказаного рішення слідчий суддя зазначив, що під час огляду таких пристроїв було виявлено інформацію, яка має важливе значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення. Крім того, вказані мобільні пристрої також вилучалися з метою дослідження наявності на них видаленої інформації.
Враховуючи мету і підставу арешту, а також доводи заявленого клопотання та пояснення учасників судового засідання, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи відпала подальша потреба у збереженні вилученого майна як речових доказів у цьому кримінальному провадженні.
Відповідаючи на вказане питання, слідчий суддя виходить з того, що за змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 98 КПК України, речовими доказами є, зокрема, матеріальні об`єкти, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів клопотання, доступ до вмісту мобільних пристроїв не був обмежений системами логічного захисту, однак у ході їх огляду під час обшуку було виявлено інформацію, яка має значення для кримінального провадження.
Надалі, як встановлено слідчим суддею, 28.10.2022 постановою детектива було призначено комп`ютерно-технічну експертизу, яка досі триває. Питання, які поставлені перед експертами полягають у підтвердженні чи спростуванні інформації, яка була оглянута детективами, а також перевірки наявності видаленої інформації у таких технічних пристроях.
Слідчий суддя відзначає, що доказове значення у цьому кримінальному провадженні мають не самі по собі матеріальні носії інформації, а наявні на них електронні файли і відомості.
У цьому контексті, слідчий суддя відзначає, що електронний документ не має жорсткої прив`язки до певного матеріального носія, тому один і той же документ (файл) може існувати у ідентичному вигляді на різних носіях. При цьому, всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення (аналогічна позиція міститься у постановах ККС ВС у справі №490/10025/17 від 19 травня 2020 року та у справі № № 677/2040/16-к від 22 жовтня 2020 року).
З огляду на це, електронні документи є самостійними джерелами доказів, а тому, у випадку їх копіювання на інший матеріальний носій і за умови належного фіксування результатів такої дії, немає необхідності у збереженні матеріальних носіїв інформації, на яких такі електронні документи початково містились (за виключенням передбачених законом випадків).
Водночас, у цьому кримінальному провадженні вилучені та арештовані мобільні до цього часу у повному обсязі не досліджені.
Оцінюючи наявність об`єктивних перешкод, які завадили органу досудового розслідування провести усі відповідні дії до цього часу, слідчий суддя враховує, що проведення комп`ютерно-технічних досліджень, у тому числі на предмет наявності на технічних пристроях конкретної інформації є процесом досить тривалим та складним, потребує залучення спеціалістів, експертів та особливого програмного забезпечення. При цьому, вказаний процес очевидно ускладняються у випадках необхідності пошуку видаленої інформації, а тому потребує значного часу.
Водночас, слідчий суддя наголошує, що будь-який тривалий строк має бути об`єктивно виправданий завданнями кримінального провадження та збалансований з правами та інтересами власника відповідного майна.
У цьому кримінальному провадженні з моменту вилучення зазначених мобільних пристроїв пройшов значний проміжок часу (майже 18 місяців) і слідчий суддя погоджується, що за звичайних умов такий час був би достатнім для проведення усіх необхідних досліджень щодо виявлення та копіювання усієї важливої для слідства інформації. Водночас, наявне велике навантаження експертної установи, якій доручено здійснювати експертизу, завадило органу досудового розслідування здійснити вказані дії у більш стислі строки. Тому, враховуючи сукупність вказаних об`єктивних перешкод, беручи до уваги значення вилученого майна для кримінального провадження та зважаючи на незавершення експертного дослідження, слідчий суддя вважає виправданим подальше утримання вилучених мобільних телефонів
Встановлені обставини у своїй сукупності свідчать, що скасування арешту може призвести до знищення речових доказів, що в свою чергу може зашкодити подальшому проведенню досудового розслідування та судового розгляду справи по суті, а тому, слідчий суддя доходить висновку, що потреба в подальшому застосуванні арешту не відпала і клопотання адвоката не підлягає задоволенню.
Водночас, слідчий суддя наголошує, що зі спливом часу виправданість подальшого арешту відповідних технічних пристроїв може бути предметом повторної перевірки слідчим суддею у порядку ст. 174 КПК України, а тому таке утримання на кожному етапі досудового розслідування має обґрунтовуватись реальною потребою їх утримання і збереження у розпорядженні органу досудового розслідування.
З огляду на викладене та керуючись статтями 170-174, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання адвоката ОСОБА_3, подане в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_6, про скасування арешту з майна, накладеного у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000097 від 11.05.2022, - залишити без задоволення.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1