Document No. 118624005

Справа № 991/2995/24

Провадження №11-сс/991/305/24

слідчий суддя 1 інст. ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5,

прокурора: ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_24 у режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 квітня 2024 року про продовження строку домашнього арешту у кримінальному провадженні №52023000000000190 від 24 квітня 2023 року стосовно підозрюваного ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого у АДРЕСА_1, проживає у АДРЕСА_2, на час інкримінованого злочину - помічник заступника голови Запорізької обласної ради,

за ч.5 ст.27, ч.4 ст.369 КК України,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 квітня 2024 року клопотання прокурора задоволено частково та продовжено підозрюваному ОСОБА_9 строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до 17 червня 2024 року із забороною залишати житло без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, продовжено строк дії обов`язків: прибувати до слідчих (детективів), прокурорів, слідчого судді, суду, на першу вимогу; не відлучатися із міста Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_10, ОСОБА_11, свідками: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну. Судове рішення мотивоване тим, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.369 КК України; продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема:ризик переховування та ризик впливу на свідків; застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, буде недостатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки.

22 квітня 2024 року та 23 квітня 2024 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга та доповнення до неї відповідно захисника підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_7, у якій він просить ухвалу Вищого антикорупційного суду від 17 квітня 2024 року скасувати, ухвалити нову ухвалу, якою клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту задовольнити частково, застосувати до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді особистого зобов?язання з покладенням на нього обов?язків, визначених слідчим суддею. Із постановленою ухвалою захисник ОСОБА_7 не погоджується, оскільки визначені стороною обвинувачення ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, щодо переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, є необґрунтованими, а слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України. Після обрання слідчим суддею Вищого антикорупційного суду запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваний ОСОБА_9 власноруч написав заяву про зобов?язання прибути до ВП №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області в період із 23 лютого 2024 року до 24 лютого 2024 року, самостійно прибув до НАБУ та отримав від детектива паспорт громадянина України, потім самостійно дістався до свого місця проживання. 23 лютого 2024 року він прибув до ВП №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізкій області де став на облік, здав свій паспорт для виїзду за кордон, жодного разу не порушував обраний запобіжний захід та покладені на нього обов?язки. Доводи сторони обвинувачення, що ОСОБА_9 має тісні зв?язки у Запорізькій митниці ДФС України та Запорізькій обласній раді, які можуть допомогти йому переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, нічим не підверджуються. Вважає, що ризик незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних відсутній, оскільки доказів спілкування його підзахисного зі свідком ОСОБА_13 суду не надано. Кримінальне провадження розпочато 24 квітня 2023 року та з моменту повідомлення ОСОБА_9 про підозру минуло два місяці. У зв?язку з тривалим зволіканням органу досудового розслідування щодо допиту підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, вони звернулися до органу досудового розслідування шляхом надсилання нотаріально засвідчених заяв, де виклали свої доводи. Органом досудового розслідування у клопотаннні про продовження дії запобіжного заходу висловлено лише припущення щодо можливого порушення підозрюваним покладених на нього обов?язків, разом з тим, бездоганна поведінка підозрюваного вказує на відсутність ризиків, зазначених стороною обвинувачення. На думку сторони захисту, у застосуванні запобіжного заходу наразі відпала необхідність, так як відсутні докази невиконання покладених на підозрюваного обов?язків, а тяжкість санкції статті не може слугувати підставою для продовження обраного запобіжного заходу слідчим суддею. Підозрюваний не порушував обраний йому запобіжний захід та обов?язків, що вказує на відсутність ризику щодо переховування від органу досудового розслідування. Сторона захисту не просила скасувати обов`язки, які були покладені на підозрюваного, під час розгляду клопотання. Показання свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 щодо попереднього узгодження призначень осіб на посади в Запоріжській обласній раді є неправдивими. В ухвалі слідчоо судді заначено про повідомлення підозри його підзахисному, в тому числі, за ч.1 ст.14, ч.5 ст.191 КК України, що не відповідає дійсності.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 доводи апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити. Додатково пояснив, що його підзахисний змінив місце роботи, що є ще одним із запобіжників існування ризику впливу на свідків.

Підозрюваний ОСОБА_9 підтримав позицію захисника та додатково пояснив, що працює у комунальному підприємстві дистанційно. Цілодобовий домашній арешт створює певні перешкоди для виконання ним трудових обв`язків, а тому просив хоча б встановити нічний домашній арешт.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав, що рішення слідчого судді постановлено з урахуванням усіх обставин справи та у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, а тому просив рішення слідчого судді залишити без змін. Усі доводи сторони захисту були предметом розгляду слідчим суддею, їм надана правильна правова оцінка. Доказів порушення підозрюваним обов`язків, покладених на нього судом, у сторони обвинувачення немає.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі та доповненні, колегія суддів доходить таких висновків.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався зазначених вимог закону.

Як вбачається з матеріалів судової справи, детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000190 від 24 квітня 2023 року за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27 ч.4 ст.369 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.369 КК України, та ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27 ч.4 ст.369 КК України.

За версією органу досудового розслідування ОСОБА_9 підозрюється у пособництві в наданні службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчиненого повторно, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191, ч.4 ст.369 КК України.

20 лютого 2024 ОСОБА_9 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.369 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 лютого 2024 року до підозрюваного ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2, зпокладенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

17 квітня 2024 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду підозрюваному ОСОБА_9 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло до 17 червня 2024 року та продовжено строк дії обов`язків, встановлених ухвалою від 22 лютого 2024 року, крім обов`язку носити електронний засіб контролю, оскільки такий засіб не було виділено для підозрюваного.

Ухвала слідчого судді від 17 квітня 2024 року постановлена до закінчення строку дії попередньої ухвали.

Згідно ч.1,2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Відповідно до ч.6 ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.199 КПК України. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку домашнього арешту для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з?ясувати всі обставини, з якими пов?язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та умови, за яких таке продовження можливе.

Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя з?ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.369 КК України. Сторона захисту ухвалу слідчого судді у цій частині не оспорює. Також, ним перевірено клопотання прокурора на відповідність вимогам закону, з?ясовано питання про те, чи підтверджується наявність, зазначених у клопотанні прокурора, підстав для продовження строку дії ухвали слідчого судді про тримання ОСОБА_9 під цілодобовим домашнім арештом та постановлено ухвалу про його часткове задоволення.

З таким висновком слідчого судді погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки наявність ризиків, передбачених п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України підтверджується доданими до клопотання доказами, їм надана правильна оцінка слідчим суддею.

Так, встановлений слідчим суддею ризик переховування підозрюваго від органу досудового розслідуваня та/або суду обумовлюється можливістю притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для підозрюваного наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.369 КК України, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_9, є тяжким, санкція якого, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п?яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої, звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК не передбачено. Також, згідно з відомостями Державної прикордонної служби України ОСОБА_9 неодноразово перетинав державний кордон України, в тому числі під час введення воєнного стану в Україні, що може свідчити про зв`язки підозрюваного з особами, які постійно або тимчасово проживають за кордоном та можливість його безперешкодно покинути територію України (т.1 а.с.114-115). Діти ОСОБА_9 - ОСОБА_22 та ОСОБА_23 10 лютого 2024 року виїхали за межі України та до цього часу до України не поверталися (т.1 а.с.108-113, 116-117). Тому існують підстави вважати, що у членів сім`ї ОСОБА_9 наявне місце для проживання за кордоном, а також сталі соціальні зав`язки в країні перебування, що створює можливості для переховування ОСОБА_9 від органу досудового слідства та суду. Окрім того, у ОСОБА_9 та членів його родини наявні кошти та активи, достатні для переховування від органу досудового розслідування, прокурора та суду, протягом певного часу (т.1 а.с.102-104, 118-130), що свідчить про продовження існування ризику переховування підозрюваного ОСОБА_9 від органу досудового розслідування, прокурора та суду. Належна процесуальна поведінка підозрюваного, стійкі соціальні зв`язки, відсутність судимості та здача паспортів громадянина України для виїзду за кордон, є факторами, що знижують ймовірність переховування, проте не виключають відповідний ризик.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчим суддею враховано встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні. Обґрунтовувати свої висновки суд може лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Відповідно до ч.4 ст.95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин, ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження, які дають підстави дійти висновку про правильність та обґрунтованість висновків слідчого судді щодо наявності ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України. Зогляду на вагомі обставини, що доводять ризик переховування від органу досудового розслідування та суду, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, застосування до підозрюваного ОСОБА_9 більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки.

Слідчим суддею, під час постановлення судового рішення, також враховано обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема щодо даних про його особу, тому колегія суддів погоджується зі слідчим суддею щодо необхідності продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_9 у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Доводи сторони захисту щодо необхідності зміни запобіжного заходу у зв`язку з працевлаштуванням піозрюваного, колегія суддів вважає не переконливими, оскільки роботодавець при прийнятті його на роботу усвідомлював наслідки такого працевлаштування особи, яка перебуває під запобіжним заходом.

Доводи сторони захисту щодо зазначення у мотивувальній частині ухвали слідчого судді щодо підозри ОСОБА_9 за ч.1 ст.14, ч.5 ст.191 КК України, колегія суддів розцінює як описку, яка може бути виправлена у порядку, встановленому ст.379 КПК України.

Інші доводи апеляційної скарги були предметом розгляду слідчого судді та не свідчать про наявність підстав для скасування ухвали. Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, які б могли вплинути на законність судового рішення, колегією суддів також не встановлено.

Згідно з ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має, у тому числі, право залишити ухвалу без змін.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177, 193-194, 309, 370, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 квітня 2024 року про продовження строку цілодобового домашнього арешту залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 квітня 2024 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4